Бериллий – конструкционный материал для криогенных резонансных ВЧ-систем

• Veröffentlicht in: Вопросы атомной науки и техники
• Datum: 2012
• Hauptverfasser: Кошкарев, Г.C., Кутовой, В.А., Николаенко, А.А.
• Format: Artikel
• Sprache: Russian
• Veröffentlicht: Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут» НАН України 2012
• Schlagworte: Элементы ускорителей
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/108656
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Бериллий – конструкционный материал для криогенных резонансных ВЧ-систем / Г.C. Кошкарев, В.А. Кутовой, А.А. Николаенко // Вопросы атомной науки и техники. — 2012. — № 3. — С. 89-91. — Бібліогр.: 10 назв. — рос.

Представлены исследования зависимости поверхностного сопротивления бериллия при температурах: от комнатной до температуры жидкого азота, от степени деформации и отжига. Проведен анализ влияния структуры, плотности дислокаций и отжига на величину поверхностного сопротивления при температуре 77,2 К. Показано, что минимальное значение поверхностного сопротивления достигается при азотной температуре после отжига. Подтверждается возможность использования бериллия как конструкционного материала для создания высокодобротных криогенных резонансных систем. This paper presents an investigation of the surface resistance of berillium at the temperatures ranging from the room temperature up to the liquid nitrogen temperature, depending on the degrees of deformation and annealing. An analysis of the effect of structure, dislocation density, and annealing on the value of surface resistance at the temperature of 77.2 K has been conducted. It has been demonstrated that the minimum surface resistance value is reached at the nitrogen temperature after annealing. The possibility of using beryllium as a structural material for creation of high-quality cryogenic resonance systems has been confirmed. Представлені дослідження поверхневого опору берилію від кімнатної температури до температури рідкого азоту в залежності від ступеня деформації та відпалу. Проведено аналіз впливу структури, щільності дислокацій і відпалу на величину поверхневого опору при температурі 77,2 К. Показано, що мінімальне значення поверхневого опору досягається при азотній температурі після відпалу. Підтверджується можливість використання берилію, як конструкційного матеріалу для створення високодобротних кріогенних резонансних систем.