Карпатський рейд Сумського партизанського з’єднання під командуванням С.А.Ковпака: огляд документів фонду ЦДАГО України
Подається повний огляд документів про Карпатський рейд Сумського партизанського з’єднання під командуванням С.А.Ковпака, який відбувався впродовж червня – жовтня 1943 р. Матеріали зосереджено у фонді з’єднання, котрий зберігається у Центральному державному архіві громадських об’єднань України....
Gespeichert in:
| Datum: | 2014 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2014
|
| Schriftenreihe: | Український історичний журнал |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/108695 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Карпатський рейд Сумського партизанського з’єднання під командуванням С.А.Ковпака: огляд документів фонду ЦДАГО України / С.І. Власенко // Український історичний журнал. — 2014. — № 5. — С. 163-173. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-108695 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1086952025-02-09T11:27:51Z Карпатський рейд Сумського партизанського з’єднання під командуванням С.А.Ковпака: огляд документів фонду ЦДАГО України Carpathian Raid of Sumy Partisan Unit Under S.A.Kovpak: Documents of Fund of Central State Archive of Public Organizations of Ukraine Власенко, С.І. Методологія. Історіографія. Джерелознавство Подається повний огляд документів про Карпатський рейд Сумського партизанського з’єднання під командуванням С.А.Ковпака, який відбувався впродовж червня – жовтня 1943 р. Матеріали зосереджено у фонді з’єднання, котрий зберігається у Центральному державному архіві громадських об’єднань України. The author in this article gives the full documents review about Carpathian raid of Sumy partisan unit under the command of S.A.Kovpak during June – October, 1943. These materials are concentrate in the combination fund at the Central State Archive of Public Organizations of Ukraine. 2014 Article Карпатський рейд Сумського партизанського з’єднання під командуванням С.А.Ковпака: огляд документів фонду ЦДАГО України / С.І. Власенко // Український історичний журнал. — 2014. — № 5. — С. 163-173. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 0130-5247 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/108695 930.253 : [94:356.15] (477) «1943» uk Український історичний журнал application/pdf Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Методологія. Історіографія. Джерелознавство Методологія. Історіографія. Джерелознавство |
| spellingShingle |
Методологія. Історіографія. Джерелознавство Методологія. Історіографія. Джерелознавство Власенко, С.І. Карпатський рейд Сумського партизанського з’єднання під командуванням С.А.Ковпака: огляд документів фонду ЦДАГО України Український історичний журнал |
| description |
Подається повний огляд документів про Карпатський рейд Сумського партизанського з’єднання під командуванням С.А.Ковпака, який відбувався впродовж
червня – жовтня 1943 р. Матеріали зосереджено у фонді з’єднання, котрий зберігається у Центральному державному архіві громадських об’єднань України. |
| format |
Article |
| author |
Власенко, С.І. |
| author_facet |
Власенко, С.І. |
| author_sort |
Власенко, С.І. |
| title |
Карпатський рейд Сумського партизанського з’єднання під командуванням С.А.Ковпака: огляд документів фонду ЦДАГО України |
| title_short |
Карпатський рейд Сумського партизанського з’єднання під командуванням С.А.Ковпака: огляд документів фонду ЦДАГО України |
| title_full |
Карпатський рейд Сумського партизанського з’єднання під командуванням С.А.Ковпака: огляд документів фонду ЦДАГО України |
| title_fullStr |
Карпатський рейд Сумського партизанського з’єднання під командуванням С.А.Ковпака: огляд документів фонду ЦДАГО України |
| title_full_unstemmed |
Карпатський рейд Сумського партизанського з’єднання під командуванням С.А.Ковпака: огляд документів фонду ЦДАГО України |
| title_sort |
карпатський рейд сумського партизанського з’єднання під командуванням с.а.ковпака: огляд документів фонду цдаго україни |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2014 |
| topic_facet |
Методологія. Історіографія. Джерелознавство |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/108695 |
| citation_txt |
Карпатський рейд Сумського партизанського з’єднання під командуванням С.А.Ковпака: огляд документів фонду ЦДАГО України / С.І. Власенко // Український історичний журнал. — 2014. — № 5. — С. 163-173. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| series |
Український історичний журнал |
| work_keys_str_mv |
AT vlasenkosí karpatsʹkijrejdsumsʹkogopartizansʹkogozêdnannâpídkomanduvannâmsakovpakaoglâddokumentívfonducdagoukraíni AT vlasenkosí carpathianraidofsumypartisanunitundersakovpakdocumentsoffundofcentralstatearchiveofpublicorganizationsofukraine |
| first_indexed |
2025-11-25T21:20:25Z |
| last_indexed |
2025-11-25T21:20:25Z |
| _version_ |
1849798824528183296 |
| fulltext |
Український історичний журнал. – 2014. – №5
УДК 930.253 : [94:356.15] (477) «1943»
с.І.ВЛасенкО *
КАРпАТСьКИЙ РЕЙД СУМСьКОГО пАРТИЗАНСьКОГО
З’єДНАННЯ пІД КОМАНДУВАННЯМ С.А.КОВпАКА:
ОГЛЯД ДОКУМЕНТІВ ФОНДУ ЦДАГО УКРАЇНИ
Подається повний огляд документів про Карпатський рейд Сумського парти-
занського з’єднання під командуванням С.А.Ковпака, який відбувався впродовж
червня – жовтня 1943 р. Матеріали зосереджено у фонді з’єднання, котрий збе-
рігається у Центральному державному архіві громадських об’єднань України.
Ключові слова: Сумське партизанське з’єднання, Карпатський рейд, ЦДАГО
України, документ.
Основним джерелом вивчення історії німецько-радянської війни 1941–
1945 рр. є документи, які зберігаються в державних архівних установах
України. Однією з умов їх ефективного використання виступає наявність від-
повідного довідкового апарату (включає у себе путівники по архівних фон-
дах, довідники, покажчики, огляди, картотеки, бази даних). Розуміючи його
багатофункціональність, архіви велику увагу приділяють саме тематичним
документальним розробкам. Як наслідок, актуальність тієї чи іншої теми до-
слідження стимулює створення довідкового апарату до певних комплексів ар-
хівних документів.
Історія війни й до сьогодні залишається однією з найбільш актуальних
тем при вивченні періоду XX ст. Незважаючи на величезний науковий доро-
бок, утілений в обширній історіографії, ґрунтовного студіювання потребує низ-
ка проблем, які з різних причин не отримали належного висвітлення, мають
неоднозначні оцінки, містять односторонні або упереджені висновки, а також
певні невирішені питання. Серед них і тематика радянського партизансько-
го руху на окупованій нацистами території України. І хоча вона була однією
з найбільш запитаних в історіографії часів СРСР, її вивченням займаються
також і сучасні вітчизняні дослідники, оскільки актуальність окремих питань
дотепер очевидна. Зокрема, продовжують викликати інтерес проблеми кіль-
кісного складу учасників партизанської боротьби, втрати серед них, результа-
ти бойової та диверсійної діяльності, а також особливості побуту партизанів,
взаємовідносини з командуванням, місцевим населенням тощо. У контексті
цих питань доцільна підготовка тематичних міжфондових і пофондових огля-
дів архівних документів шляхом повного виявлення за визначеною темою,
систематизації, аналізу й характеристики їхнього складу та змісту. Це сприя-
тиме подальшому вивченню актуальних історичних тем.
Об’єктом нашого дослідження став Карпатський рейд, проведений
Сумським партизанським з’єднанням під командуванням С.А.Ковпака по
* Власенко Світлана Іванівна – кандидат історичних наук, начальник відділу використання
інформації документів Центрального державного архіву громадських об’єднань України (Київ)
E-mail: svlasenko@cdago.org.ua
Український історичний журнал. – 2014. – №5
164 С.І.Власенко
території Житомирської, Рівненської, Тернопільської, Станіславської (нині –
Івано-Франківська) та Кам’янець-Подільської (нині – Хмельницька) областей
у період із 12 червня по 1 жовтня 1943 р. Основна мета полягає в огляді й ана-
лізі документів, що містять інформацію про цей похід, і які відклалися у фонді
з’єднання, що зберігається у Центральному державному архіві громадських
об’єднань України (ЦДАГО України). Ці документи було передано в на той час
ще партійний архів Інституту історії партії при Центральному комітеті КП(б)
У Комісією з історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр. при Академії
наук УРСР у 1950 р. Зосереджені вони у фонді №63 «Перша Українська пар-
тизанська дивізія імені двічі Героя Радянського Союзу С.Ковпака (Сумське
партизанське з’єднання), 1941–1945 рр.». Загалом 256 справ, і в понад 50-ти
з них є документи щодо Карпатського рейду. Слід зазначити, що інформа-
ція про матеріали цього фонду наводиться в підготовлених співробітниками
ЦДАГО України путівнику1 та довіднику2. Самі ж тексти документів або витя-
ги з них опубліковано у збірниках документів3. Крім того, вони лягли в основу
наукових статей та монографій4, які стосуються діяльності Сумського парти-
занського з’єднання загалом чи проведеного ним Карпатського рейду зокрема.
Документи, у котрих розкривається перебіг і результати походу в Карпати,
у фонді Сумського партизанського з’єднання представлено наказами з основної
діяльності та з особового складу по з’єднанню (військова частина №00117) й
окремих загонах (Путивльський, Глухівський, Шалигінський, Кролевецький);
вхідними, вихідними радіо- та шифрограмами; листуванням з Українським
штабом партизанського руху (УШПР) і партизанськими формуваннями про ко-
ординацію проведення бойових, диверсійних операцій, забезпечення зброєю й
боєприпасами, нагородження бійців; звітами командування з’єднання та зві-
тами, рапортами, донесеннями окремих загонів про бойову, диверсійну, роз-
відувальну, політико-масову роботу під час рейду, про матеріально-технічне
1 Центральний державний архів громадських об’єднань України: Путівник. – К.,
2001. – С.179–180.
2 Україна партизанська: Партизанські формування та органи керівництва ними (1941–
1945 рр.): Наук.-довід. вид. / Авт.-упор. О.В.Бажан, А.В.Кентій, В.С.Лозицький та ін. – К.,
2001. – С.49–53.
3 Від Полісся до Карпат: Карпатський рейд Сумського партизанського з’єднання під коман-
дуванням С.А.Ковпака (червень – вересень 1943 р.): очима учасників, мовою документів / Упор.
А.В.Кентій, В.С.Лозицький. – К., 2005. – 304 с.; Кентій А.В. Карпатський рейд Сумського пар-
тизанського з’єднання С.Ковпака у світлі архівних документів (за фондами ЦДАГО України) //
Історичний журнал. – 2005. – №2. – С.87–95; Партизанская война на Украине: Дневники ко-
мандиров партизанских отрядов и соединений: 1941–1944 / Сост. О.В.Бажан, С.И.Власенко,
А.В.Кентий, Л.В.Легасова, В.С.Лозицкий (рук.). – Москва, 2010. – С.78–130; Руднєв С.В.
Щоденник про Карпатський рейд. – 2-ге вид. – К., 1949. – 76 с.
4 Гогун А. Сталинские коммандос: Украинские партизанские формирования, 1941–1944. –
Москва, 2012. – С.107–111; Загорулько М.М., Юденков А.Ф. Крах плана «Ольденбург» (о срыве
экономических планов фашистской Германии на оккупированной территории СССР). – Москва,
1974. – С.338; Кентій А.В. Карпатський рейд Сумського партизанського з’єднання під коман-
дуванням С.Ковпака 1943 р. // Енциклопедія історії України. – Т.4. – К., 2007. – С.122–124;
Кентій А.В., Лозицький В.С. Війна без пощади і милосердя: Партизанський фронт у тилу вер-
махту в Україні (1941–1944). – К., 2005. – С.157–160; Їх же. Радянські партизани 1941–1944: світ-
ло й тіні. – К., 2010. – С.22–25; Курас И.Ф., Кентий А.В. Штаб непокорённых (Украинский штаб
партизанского движения в годы Великой Отечественной войны). – К., 1988. – С.98–99; Народная
война в тылу фашистских оккупантов на Украине: 1941–1944: В 2 кн. – Кн.2: Партизанская борь-
ба. – К., 1985. – С.249–250 та ін.
Український історичний журнал. – 2014. – №5
Карпатський рейд Сумського партизанського з’єднання під командуванням С.А.Ковпака... 165
забезпечення, відправку поранених у радянський тил; стройовими записками
про бойовий та кількісний склад; списками особового складу з’єднання й окре-
мих загонів; щоденниковими записами учасників рейду; листівками та інши-
ми документами окупаційних органів влади, що потрапили до рук партизанів
у ході рейду або ж безпосередньо стосувалися його.
Найбільш інформативними серед усього масиву документів з’єднання
є накази з бойової діяльності та особового складу. Можна стверджувати, що
накази по з’єднанню за період Карпатського рейду збереглися в повному об-
сязі – у фонді відклалося по декілька їх примірників (рукописні й машино-
писні, ориґінали та засвідчені копії; спр.18–21, 23, 218). Вони охоплюють пе-
ріод із 12 червня по 24 вересня 1943 р. і стосуються фактично всіх аспектів
діяльності. Накази підписано командиром з’єднання С.А.Ковпаком, комісаром
С.В.Руднєвим та начальником штабу Г.Я.Базимою; після 3 серпня – без під-
пису С.В.Руднєва, а після 22 вересня – за окремою нумерацією та за підписами
С.А.Ковпака й В.О.Войцеховича як начальника штабу.
Найповнішою збіркою наказів по з’єднанню стала справа №21, в якій зо-
середжено накази, починаючи від №362, датованого 12 червня 1943 р., і за-
кінчуючи №413 від 21 серпня 1943 р. (арк.4–73). Це – машинописні примір-
ники, зроблені вже після виходу партизанів із рейду та засвідчені підписами
С.А.Ковпака й Г.Я.Базими. У справі ж №20 зібрано машинописні примірники
наказів, створених безпосередньо у ході рейду (арк.89–198). Усі вони містять
підписи командира з’єднання С.А.Ковпака, комісара С.В.Руднєва (до 3 серпня,
тобто до моменту його загибелі), начальників штабу Г.Я.Базими (до 22 ве-
ресня) та В.О.Войцеховича (після 22 вересня, виконував обов’язки замість по-
раненого Г.Я.Базими). Перші три накази датовано 12 червня 1943 р., остан-
ній – 24 вересня 1943 р. Усього у цій справі зібрано 45 наказів, починаючи
з №363 і закінчуючи №404 та №2–4 (після призначення В.О.Войцеховича
начштабу). Відсутні накази №362, 364–368, 405–406 віднаходимо у справі №21
(арк.4–4 зв., 6–12 зв., 65–66).
Крім машинописних примірників, у фонді зберігаються й рукопи-
си наказів. Зокрема, у справі №18 зосереджено написані від руки накази
№392 а та №399 а від 20 липня, №403 а від 3 серпня й №403 а від 5 серпня
1943 р. (арк.129–141 зв.). Усі документи засвідчено підписами С.А.Ковпака
й Г.Я.Базими. Наприклад, у наказі №403 а від 5 серпня 1943 р. (арк.140–
141 зв.) ідеться про прорив партизанів у районі м. Делятин Станіславської
області, про створення ударних груп, їх склад і маршрут. У цьому ж на-
казі зазначено, що 4 серпня зник безвісти комісар з’єднання С.В.Руднєв
(арк.141 зв.).
У справі №19 міститься лише один наказ без номера (рукописний примір-
ник), датований 24 липня 1943 р. (арк.49–50), другий машинописний примір-
ник якого, засвідчений підписами С.А.Ковпака та Г.Я.Базими, зберігається у
справі №21 (арк.55). У ньому йдеться про те, що 24 липня 8 партизанів угор-
ської національності, які влилися до з’єднання ще 28 липня 1942 р. під час су-
тички з ворогом у с. Стара Гута Середино-Будського району Сумської області,
вирушили додому, в Угорщину. У справі №23 також зберігаються рукописні
Український історичний журнал. – 2014. – №5
166 С.І.Власенко
примірники наказів №407–408 від 23 вересня та №409 від 24 вересня 1943 р.
(арк.1–4 зв.). Вони дублюються у справі №20 (арк.196–198 зв.). Наприклад, у
наказі №407 від 23 вересня йдеться про призначення командування з’єднання
у зв’язку з виходом з оточення – С.А.Ковпак, П.П.Вершигора, В.О.Войцехович
(спр.23, арк.1–1 зв.; спр.20, арк.197). Крім того, інтерес викликає й наказ
№410 від 2 жовтня 1943 р. (спр.20, арк.209; спр.23, арк.4 зв.; спр.218, арк.22),
де йдеться про зосередження командування після виходу з рейду у збірному
пункті на поліському хуторі Конотоп.
На окрему увагу заслуговують накази, які хронологічно хоча й виходять за
межі Карпатського рейду, проте містять статистичні дані про його результати:
втрати обох сторін, трофеї, а також прорахунки та проблеми, що виникали під
час походу. Так, у наказі по з’єднанню від 20 жовтня 1943 р. (спр.218, арк.24–
28), поряд із даними про результати бойової діяльності, міститься інформація
про втрати особового складу чотирьох партизанських підрозділів з’єднання:
199 убитих, 84 поранених та евакуйованих, 24 зниклих безвісти (арк.27).
Кількісні дані про особовий склад окремих партизанських формувань містять-
ся також і в наказах начальника штабу В.О.Войцеховича командирам 2-го
та 4-го батальйонів (Глухівський і Кролевецький загони відповідно; спр.28,
арк.44, 74). Крім того, у справі №28 зберігаються окремі накази командирам
партизанських підрозділів щодо конкретних бойових операцій, перепідпоряд-
кування бійців, характеристики на них, поповнення загонів, надання даних
про бойовий і чисельний склад тощо (спр.28, арк.29–33, 41, 64).
Як бачимо, у фонді зберігся повний комплекс наказів по з’єднанню з бойо-
вої діяльності й особового складу за період Карпатського рейду. У них містить-
ся детальна інформація про хід походу: напрямок руху, місця дислокації, зав-
дання, результати бойових, диверсійних, розвідувальних дій, завдані німцям
збитки та здобуті трофеї, втрати партизанів, поповнення загонів тощо. Значну
увагу в наказах приділено дисципліні серед бійців, їхній поведінці, конспі-
ративним діям, а також взаємовідносинам з українськими націоналістами та
місцевим населенням. Слід зазначити, що при дослідженні цих документів
необхідно брати до уваги й зіставляти всі наявні примірники, що дозволить
достовірно відтворити хід рейду, його результати.
Крім того, у фонді зберігаються накази по Кролевецькому партизан-
ському загону «Помста стахановців» (4-й батальйон) під командуванням
В.М.Кудрявського за період із 12 червня по 4 вересня 1943 р. – №147–179
(спр.246, арк.30–46 зв.). У них ідеться про бойові завдання та участь в опера-
ціях, організацію й несення служби, порушення дисципліни, положення про
дисциплінарні стягнення, зарахування та виключення зі списків загону, при-
значення на посади тощо. Наприклад, прориву в районі м. Делятин, перебігу
подій під час виходу загону з Карпат стосуються накази №177 від 5 серпня,
№178 від 6 серпня та №179 від 4 вересня 1943 р. (арк.44 зв. – 46 зв.).
До речі, слід відзначити, що в документах штабу Кролевецького партизан-
ського загону збереглися ориґінали протоколів двох засідань загальних парт-
зборів, що проводилися в період рейду, 3 липня та 6 вересня 1943 р. (спр.249,
арк.20–22 зв.). Інтерес викликає також і протокол засідання від 22 жовтня,
Український історичний журнал. – 2014. – №5
Карпатський рейд Сумського партизанського з’єднання під командуванням С.А.Ковпака... 167
де наголошувалося, що «не дивлячись на труднощі маршу в Прикарпатську
Україну, парторганізація, виправляючи окремі недоліки в процесі маршу, ви-
конала повністю покладені [на неї] завдання» (арк.22 зв.).
Інформаційним доповненням до наказів по з’єднанню служать радіогра-
ми. Це – особливий вид документів, які містять оперативні дані про хід рейду,
бойову, диверсійну, розвідувальну діяльність партизанів, їх матеріально-тех-
нічне забезпечення тощо. Аналіз вхідних і вихідних радіограм за період по-
ходу, здебільшого з УШПР та ЦК КП(б)У, показав, що у фонді з’єднання вони
відклалися в невеликій кількості: вхідних – близько 20 (спр.31, арк.5–9, 12,
14; спр.34, арк.96–106), вихідних – 27 (спр.36, арк.8–11, 47–49; спр.38, арк.174,
177–194). Повний обсяг листування командування з’єднання з керівництвом
партизанським рухом зберігається у фонді УШПР (ф.62, оп.1).
Вхідні радіограми стосуються таких питань: направлення в УШПР даних
про бойовий і чисельний склад з’єднання й окремих загонів (спр.34, арк.96,
99, 103–104, 106); дислокація та пересування ворога (спр.31, арк.7, 14; спр.34,
арк.105); матеріально-технічне постачання (спр.31, арк.8; спр.34, арк.98); кад-
рові питання; нагородження партизанів (спр.31, арк.10, 12). Вони охоплю-
ють період із початку липня по 30 вересня 1943 р. На особливу увагу заслу-
говує лист члена військради Південного фронту М.С.Хрущова, адресований
С.А.Ковпакові, С.В.Руднєву та всім партизанським загонам, який було наді-
слано заступником начальника УШПР В.Ф.Соколовим у вигляді радіограми
11 червня 1943 р. У ньому визначаються принципи взаємовідносин партизанів
з українськими націоналістами. Зокрема, наказувалося не вступати в контакт
і не виступати збройно проти «українських націоналістичних “партизанських”
загонів» (спр.7, арк.2). Слід зазначити, що даний документ було створено ще в
березні 1943 р. У справі №7 фонду з’єднання відклалося три його примірники:
два рукописних – чорновий варіант із правками та скороченнями М.С.Хрущова
від 22 березня (арк.3–7) та чистовий правлений від 23 березня 1943 р. і під-
писаний М.С.Хрущовим (арк.8–10); машинописний завірено В.Ф.Соколовим і
датовано 11 червня 1943 р. (арк.2)5.
Вихідні радіограми охоплюють період від 10 липня по 30 вересня 1943 р.
і стосуються здебільшого подій, пов’язаних із виходом з’єднання з рейду після
прориву в районі м. Делятин на початку серпня. Тут міститься інформація
про ситуацію з боєприпасами, озброєнням та харчуванням, про моральний
стан бійців (спр.38, арк.177, 185, 192); результати бойової діяльності з’єднання
(арк.178, 182 зв.); розвіддані (арк.18, 186–188, 190) тощо. На особливу увагу
заслуговують радіограми С.А.Ковпака на ім’я М.С.Хрущова та Т.А.Строкача
від 27 вересня 1943 р. з повідомленням про вихід з’єднання з Карпат (спр.36,
5 Поява цього документа не була випадковою. У фонді УШПР зберігаються радіограми
щодо взаємовідносин радянських партизанів з українськими націоналістами. Наприклад, ще
11 грудня 1942 р. голова РНК УРСР Л.Корнієць та начальник УШПР Т.Строкач зверталися з
цим питанням до командирів партизанських з’єднань – О.Сабурова, С.Маликова, С.Ковпака:
«Повідомте вашу думку про методи боротьби й розкладу націоналістичних загонів та залучення
їх до боротьби проти німців» (ф.62, оп.1, спр.1266, арк.89). Навесні 1943 р. кількість повідомлень
про сутички радянських партизанів із націоналістами збільшилася. А лист М.Хрущова від 23 бе-
резня 1943 р. можна вважати офіційним розпорядженням щодо поведінки стосовно українських
націоналістичних сил.
Український історичний журнал. – 2014. – №5
168 С.І.Власенко
арк.48–49), а також на ім’я Й.В.Сталіна від 8 жовтня 1943 р., в якій пода-
ється детальний рапорт про результати рейду (спр.36, арк.8–11). Знаходимо в
радіо грамах і звідомлення про загибель комісара з’єднання С.В.Руднєва. Так,
15 серпня С.А.Ковпак інформував УШПР: «Комісар частини Руднєв невідомо
де, немає зв’язку, прийняв заходи [з] відновлення зв’язку» (арк.179 зв. – 180).
А в радіограмі М.С.Хрущову та Т.А.Строкачу від 27 серпня він уже повідомляв
про обставини загибелі свого комісара (спр.36, арк.47).
Дещо інший характер має листування Сумського партизанського
з’єднання з УШПР у формі доповідних записок, повідомлень, листів. Вони
датуються липнем 1943 р. і містять узагальнену інформацію про бойовий
та кількісний склад з’єднання, а також про результати рейду, ворожі сили,
націоналістичні формування тощо (спр.43, арк.74–79). Відклався у фон-
ді з’єднання й лист комісара Лельчицької партизанської бриґади, секрета-
ря підпільного Лельчицького райкому Поліської області Р.Л.Ліна у штаб
Сумського партизанського з’єднання від 6 липня 1943 р. У ньому повідомля-
ється, що «як подяку за розгром німецьких фашистів у містечку Лельчиці та
в районі» населення відслужило молебень «за успіхи партизанів з’єднання»
(спр.45, арк.39–39 зв.).
Загальна ж інформація про Карпатський рейд, зібрана й проаналізована
здебільшого вже після його завершення, міститься у звітах штабу з’єднання в
УШПР та ЦК КП(б)У, а також у рапортах, донесеннях і звітах окремих пар-
тизанських підрозділів до командування з’єднання. Так, у «Звіті команду-
вання з’єднання про бойову діяльність та партійно-політичну роботу загонів
з’єднання за період із 6 вересня 1941 р. по 1 січня 1944 р.» йдеться і про рейд у
Карпати (спр.1, арк.41–51, 89–89 зв.): підготовка, забезпечення боєприпасами,
вибухівкою, медикаментами; обставини походу, проблеми з харчуванням та
боєприпасами; взаємовідносини партизанів з українськими націоналістами,
ставлення до них місцевого населення; вихід із Карпат, зміни в кількісному
складі тощо. Крім того, є статистичні дані про чисельність усіх чотирьох ба-
тальйонів (загонів), які брали участь у рейді, на час його завершення – станом
на 1 жовтня 1943 р. (арк.89–89 зв.).
Основним документом щодо результатів Карпатського рейду стала підпи-
сана С.А.Ковпаком «Звітна доповідь про бойову діяльність з’єднання партизан-
ських загонів Сумської області за період з 12 червня по 1 жовтня 1943 р. (Рейд
на Карпати)», підготовлена відразу ж після завершення походу (спр.4, арк.92–
101). Тут міститься інформація про людські й матеріальні втрати ворога, здо-
буті трофеї; про складні умови перебування партизанів у Карпатах, своєчасне
неврахування особливостей гористої місцевості; про настрої й ставлення міс-
цевого населення, взаємовідносини з українськими націоналістами тощо. Як
приклад, наведемо деякі підсумкові статистичні дані щодо бойової діяльності:
вбито 3360 ворожих солдатів та офіцерів, полонено 96 чол., пущено під укіс
19 залізничних ешелонів, знищено 40 нафтових веж, 13 нафтосховищ, 3 нафто-
переробних заводи, підірвано 333 автомобіля, 1 бронемашину й 4 танки, зруй-
новано 14 залізничних і 33 мости на шосейних дорогах (арк.96–97). Стосовно
проблем, з якими зіштовхнулися партизани практично відразу після виходу в
Український історичний журнал. – 2014. – №5
Карпатський рейд Сумського партизанського з’єднання під командуванням С.А.Ковпака... 169
район Карпат, зазначається: «[…] у дводенних боях командуванню стало зро-
зуміло, що для маневру в горах важка зброя наша та обоз не пристосовані»
(арк.93). Згадується й про картографічну незабезпеченість: «У практиці війни
не слід нехтувати дрібницями. Така “дрібниця”, як топографічні карти, які
ніяк не спромігся постачити загонам Український штаб партизанського руху,
зриває великі справи. Обіцяли перед[ати], а в рейд пішли без карт», – ідеться
у висновках до звіту (арк.101). Також детально описується прорив у районі
м. Делятин, результати раптового бою та вихід партизанів із Карпат окреми-
ми групами. Становить інтерес спостереження командування з’єднання щодо
ставлення місцевого населення. Так, у звіті відзначається про відмінності в
настроях мешканців гірських і рівнинних районів. Якщо другі ставилися до
радянських партизанів «із більшим співчуттям», то в горах, особливо на при-
кордонні з Угорщиною, настрій гуцулів часто був «майже ворожим» (арк.95).
Підсумовуючи результати рейду сумських партизанів у Карпати, наголошу-
валося: «1) У зв’язку з тим, що іншими з’єднаннями не був виконаний наказ
УШПР з виходу на південь – наша частина опинилася одна й вела нерівну бо-
ротьбу з противником. Це дало противнику можливість всі сили кинути лише
на нас. 2) Противнику вдалось завдати нам серйозних втрат, проте основні
сили він не розбив і бойового духу не зламав. 3) В усій Галичині підготовле-
но ґрунт для розвитку партизанського руху, а якби в Галичину пішло ще 2–3
з’єднання партизанів, то партизанський рух міцно охопив би всю Галичину.
4) Українські партизани довели, що вони можуть виконувати самостійно стра-
тегічні завдання» (арк.100–101).
Важливим доповненням до звіту може слугувати хроніка бойових дій
Сумського партизанського з’єднання, яка охоплює період Карпатського рейду.
У ній містяться відомості про рух партизанів із 12 червня по 5 серпня 1943 р.,
і далі – про вихід із Карпат окремих шести груп (усього було сім) та їх збір
на хуторі Конотоп Житомирської області, починаючи з 6 серпня й закінчую-
чи 4 жовтня. Так, група на чолі з С.А.Ковпаком здійснювала вихід 6 серп-
ня – 30 вересня; очолювана М.І.Павловським – із 6–7 серпня по 22–25 серпня;
Ф.Д.Матющенком – із 6 серпня по 30 вересня; П.П.Вершигорою – з 7 серпня
по 12 вересня; Г.Я.Базимою – з 12 серпня по 4 жовтня; В.М.Кудрявським і
П.О.Брайком – із 17 серпня по 24 вересня (спр.81, арк.5–14).
Також значну цінність при дослідженні подій Карпатського рейду мають
карти та схеми, оскільки вони містять умовні позначення, нанесені як під час
походу, так і після його завершення. Зокрема, у фонді з’єднання відклалася
мапа рейду в Карпати (спр.156, арк.8), а також схеми окремих бойових опе-
рацій: прориву кільця оточення північніше с. Раштівці (12 липня 1943 р.);
бою за міст через р. Дністер і форсування р. Ломниця (15–16 липня); бою в
Карпатах (19 липня – 5 серпня); бою за м. Делятин (прорив блокади в ніч із
3 на 4 серпня); оточення та зачищення Чорного лісу при виході з Карпат окре-
мих груп з’єднання (24–25 серпня); виходу з оточення (спр.156, арк.1–8; спр.82,
арк.79–86).
Згадується про Карпатський рейд також і в рапортах С.А.Ковпака на ім’я
Й.В.Сталіна (спр.42, арк.1–8) та М.С.Хрущова (спр.42, арк.12–22). Приміром,
Український історичний журнал. – 2014. – №5
170 С.І.Власенко
для можливості порівняння статистичних даних щодо його результатів, по-
даних у звіті про похід, наводимо окремі цифри з рапорту Й.В.Сталіну: вбито
4708 німців, пущено під укіс 29 ворожих ешелонів, розбито 43 паровози та 468
вагонів, знищено 41 нафтову вежу, 17 нафтосховищ, 2 нафтопереробних за-
води та понад 50 тис. т нафтопродуктів, підірвано 468 автомобілів, 10 броне-
машин і танків, зруйновано 14 залізничних і 38 мостів на шосейних дорогах
(арк.6).
Не менш важливим джерелом слугують також звіти, рапорти, донесен-
ня, бойові записки командування окремих партизанських загонів у штаб
з’єднання з узагальненими даними про бойову діяльність у період рейду, осо-
бовий склад загонів і зміни в ньому: Путивльського (1-й батальйон) – спр.47,
арк.25–26 зв.; Глухівського (2-й батальйон) – спр.47, арк.14–15; спр.49, арк.19–
20, 21–25; Шалигінського (3-й батальйон) – спр.49, арк.77–79 зв. Наприклад, у
рапорті командира Глухівського партизанського загону П.Л.Кульбаки та на-
чальника штабу І.Є.Лисиці на ім’я С.А.Ковпака про бойову діяльність у період
із 12 червня по 1 жовтня 1943 р., датованому 10 жовтня, містяться дані про
кількість бійців підрозділу напередодні виходу в рейд та на час його завер-
шення: на 12 червня 1943 р. у загоні нараховувалося 272 чол. (102 українця,
53 росіянина, 79 білорусів, 38 представників інших національностей; 16 жі-
нок), а на 1 жовтня – 182 чол. (за нашими підрахунками – 178) (67 українців,
42 росіянина, 53 білоруса, 16 інших національностей; 7 жінок) (спр.47, арк.14).
Щоправда, у звіті про бойову діяльність загону за той самий період, датова-
ному 2 листопада 1943 р., подаються дещо інші, уточнені, дані про кількісні
втрати партизанів – 120 чол. (35 убитих, 21 поранений (евакуйовані в тил на
лікування), 64 зниклих безвісти) (спр.49, арк.25).
Відклалися у фонді з’єднання й численні рапорти, зведення, донесення
командирів батальйонів, рот, груп, окремих партизанів про бойові, диверсій-
ні та розвідувальні операції, матеріально-технічне забезпечення, відкоман-
дирування чи переведення бійців, випадки порушення дисципліни (спр.48,
арк.15–18, 21, 31, 38–39, 45–48, 53–54, 74; спр.64, арк.25–31; спр.76, арк.96–
117; спр.77, арк.1–32; спр.90, арк.134–135; спр.92, арк.79–84; спр.94, арк.99–
105; спр.98, арк.81–82 зв.; спр.247, арк.17–18).
Надзвичайно цінне джерело для вивчення чисельного й бойового складу
Сумського партизанського з’єднання – зведені дані, таблиці, стройові запис-
ки як по формуванню загалом, так і по батальйонах, ротах, групах (спр.102,
арк.17–23, 45–51, 63, 67, 71–76, 81–83, 88, 93, 108–110; спр.103, арк.12, 21, 83–
86). Тут міститься детальна інформація про кількість партизанів у різні періо-
ди рейду (в тому числі за національністю, партійністю, статтю); про озброєння,
наявність боєприпасів, інше матеріальне забезпечення; про людські та мате-
ріальні втрати під час походу тощо.
Інформацію про учасників Карпатського рейду можна віднайти в пе-
реліках особового складу по з’єднанню й окремо по загонах. Так, у справі
№114 зберігається список на 1447 партизанів, датований 1943 р. і підпи-
саний С.А.Ковпаком та Г.Я.Базимою. Такий самий список на 1446 осіб міс-
тить справа №186 а. Наприкінці його червоним олівцем зроблено запис про
Український історичний журнал. – 2014. – №5
Карпатський рейд Сумського партизанського з’єднання під командуванням С.А.Ковпака... 171
загибель у Карпатах 67 бійців Путивльського загону. Слід зазначити, що цей
документ потрапив до архіву лише в 1984 р. від безпосереднього учасника
Карпатського рейду, начальника штабу окремого кінного дивізіону Сумського
партизанського з’єднання й діловода С.П.Тутученка, який вів його особисто,
у тому числі й під час походу. Справа №116 безпосередньо стосується учас-
ників Карпатського рейду та містить списки бійців і командирів окремих
батальйонів, підрозділів (арк.1–28). Крім того, у фонді зберігаються списки,
сформовані як до виходу Сумського партизанського з’єднання в похід, так і
після його завершення, аналіз яких дозволяє отримати детальну біографічну
інформацію та зробити ґрунтовні висновки про учасників Карпатського рей-
ду (спр.117–118, 121, 186, 228). Списки зазвичай містять повні анкетні дані
партизанів: прізвище, ім’я, по батькові, рік і місце народження, національ-
ність, партійність, освіта (загальна, військова), служба в армії, звання, місце
роботи, займана посада до вступу в партизанський загін, дата вступу, звідки
прибув, посада у загоні, переміщення по службі, нагороди, склад сім’ї та її
місце проживання тощо.
Додаткове джерело для вивчення подій Карпатського рейду – щоденникові
записи його учасників. Так, у фонді зберігаються нотатки комісара з’єднання
С.В.Руднєва (спр.85 – рукописний, спр.84 – машинописний примірники) та
командира Шалигінського партизанського загону Ф.Д.Матющенка (спр.86).
Слід зазначити, що щоденник С.В.Руднєва вперше було опубліковано ще в
1949 р., пізніше він передруковувався ще декілька разів, щоправда з вилучен-
ням певних фраґментів тексту6. У 2005 р. його частина ввійшла до збірника
документів про Карпатський рейд7. 2010 р. з ініціативи ЦДАГО України впер-
ше без скорочень побачили світ щоденники провідних партизанських коман-
дирів, у тому числі й повний текст записів С.В.Руднєва8. Витяг зі щоденника
Ф.Д.Матющенка вперше було опубліковано 2005 р.9
Свій щоденник С.В.Руднєв вів власноруч, записи робив олівцем у шкільно-
му зошиті в період із 7 травня по 25 липня 1943 р. Історики-архівісти припус-
кають, що це лише частина щоденникових записів комісара Сумського парти-
занського з’єднання. Вони були знайдені під час виходу партизанів з оточення
в Карпатах мінером-підривником П.М.Вороньком і передані на зберігання в
партійний архів Інституту історії партії при ЦК КП(б)У. Про це свідчить його
записка, додана до рукопису (спр.85, арк.56).
Щоденник командира Шалигінського партизанського з’єднання
Ф.Д.Матющенка охоплює період із 1 червня по 28 липня 1943 р. Це машино-
писний текст у двох примірниках (спр.86, арк.1–26, 28–53), в якому деталь-
но описується діяльність з’єднання у ході Карпатського рейду, зокрема під-
готовка до виходу в похід, у тому числі стан очолюваного автором загону; рух
6 Руднєв С.В. Щоденник про Карпатський рейд. – 2-ге вид. – К., 1949. – 76 с.; Його ж.
Щоденник про Карпатський рейд. – 3-тє вид. – Станіслав, 1960. – 84 с.; Його ж. Легендарный
рейд (Дневник о Карпатском рейде. Письма). – Ужгород, 1967. – 200 с.
7 Від Полісся до Карпат: Карпатський рейд Сумського партизанського з’єднання... – С.188–213.
8 Партизанская война на Украине: Дневники командиров партизанских отрядов и соедине-
ний: 1941–1944. – С.78–130.
9 Від Полісся до Карпат: Карпатський рейд Сумського партизанського з’єднання... – С.214–223.
Український історичний журнал. – 2014. – №5
172 С.І.Власенко
партизанів, бойові дії та їх результати; взаємовідносини з українськими наці-
оналістами, настрої місцевого населення.
На окрему увагу заслуговують трофейні матеріали – ориґінали листі-
вок із наказами, розпорядженнями, зверненнями окупаційних органів вла-
ди (спр.161, арк.62, 64–65, 67, 73–75, 80–85), де міститься інформація про
сумських партизанів (у документах уживається термін «бандити»), а також
заклики до населення щодо боротьби з ними та до бійців-ковпаківців – із
заохоченням до дезертирства. Зокрема, наказ сільськогосподарського ко-
менданта, старости району, жандармерії старостам Волочиського району
Кам’янець-Подільської області стосувався мобілізації до жандармерії лю-
дей, коней, возів, упряжі та зобов’язував усіх повідомляти про наявність
партизанів (арк.62). У зверненнях до українського населення за підписом
СС-поліцайфюрера дистрикту Галичина містився заклик допомогти «спіль-
но знищити останки цієї банди та її провідника» (йдеться про сумських пар-
тизанів і С.А.Ковпака). Давалися вказівки: «Слідкуйте за цією бандою, за
її появою та просуванням та оголошуйте негайно в найближчій поліційній
станиці. Цим допоможете ви повернути знову лад і спокій у ваших селах».
На завершення «за голову провідника цієї банди на прізвище Колпак» про-
понувалася винагорода (100 тис. злотих) і містився детальний опис зов-
нішності С.А.Ковпака (арк.65, 80). У кількох своїх зверненнях до особово-
го складу партизанського з’єднання керівник поліції дистрикту Галичина
закликав покидати загони та приєднуватися до німецьких збройних сил
(арк.67, 73–75, 81).
Становлять інтерес повідомлення про «знищення Сумського партизан-
ського з’єднання», датовані 17, 18 і 22 серпня 1943 р. Так, 17 серпня насе-
лення інформували: «У Східній Галичині розбито банду, якою керував шеф
бандитів Колпак. Малі рештки банди, що втекли на Південне Поділля, сто-
ять там тепер перед загладою. Сам шеф бандитів Колпак не приймав участі в
боях. На його місці згинув з бандою його заступник Руднєв». Далі вказувалися
кількісні втрати партизанів і стверджувалося, що з’єднання повністю знищене
(спр.161, арк.83–84 зв.).
У справі №160 зберігаються машинописні копії документів україн-
ської націоналістичної розвідки. Їх у роки війни зробив уже згаданий вище
С.П.Тутученко та передав до архіву в 1976 р. Хронологічно вони охоплюють
період від 14 липня по 9 серпня 1943 р. і є щоденними розвідувальними зве-
деннями про дії сумських партизанів (арк.1–15).
Як бачимо, у фонді ЦДАГО України зберігаються документи Сумського
партизанського з’єднання – здебільшого ориґінали або засвідчені копії, руко-
писні й машинописні примірники, написані в основному російською мовою та
завірені підписами відповідальних осіб. Також у фонді відклалася незначна
частина матеріалів, які надсилалися в розпорядження керівництва з’єднання
до відома й виконання. Так, крім уже описаних вхідних радіограм та інфор-
маційних повідомлень УШПР, на увагу заслуговує витяг з оперативного пла-
ну дій партизанів України на весняно-літній період 1943 р. (спр.7, арк.35–
38), де знаходимо інформацію про завдання, які покладалися на Сумське
Український історичний журнал. – 2014. – №5
Карпатський рейд Сумського партизанського з’єднання під командуванням С.А.Ковпака... 173
партизанське з’єднання та про його чисельність (зокрема, зазначалося про
близько 2 тис. бійців).
Таким чином, ґрунтовне вивчення документів про Карпатський рейд, зо-
середжених у фонді Сумського партизанського з’єднання, що зберігається у
ЦДАГО України, дозволяє зробити висновки про їх видову та інформаційну
повноту й різноплановість. Завдяки розумінню партизанським командуван-
ням важливості ведення та забезпечення збереженості поточного діловодства
у штабах з’єднання і його окремих підрозділів, сьогодні наукова спільнота має
багату джерельну базу з історії Карпатського рейду. У повному обсязі у фонді
відклалися накази з основної діяльності й особового складу по з’єднанню, а
також частково – по окремих загонах; частина вхідних і вихідних радіограм;
звіти, рапорти, донесення та інші документи про бойову, диверсійну, розвід-
увальну, політико-масову діяльність з’єднання й окремих партизанських за-
гонів. Водночас значна частина матеріалів, які є невід’ємним джерелом до-
слідження рейду в Карпати, зберігаються в інших фондах ЦДАГО України:
радіограми та листування – у фондах Українського штабу партизанського
руху (ф.62, оп.1) та Центрального комітету КП(б)У (ф.1, оп.22); стенограми
бесід із безпосередніми учасниками рейду – у фонді Комісії з історії Великої
Вітчизняної війни 1941–1945 рр. (ф.166, оп.3); власноручні записи команди-
ра Сумського партизанського з’єднання С.А.Ковпака – у його особовому фонді
(ф.241). Загалом же фонд Сумського партизанського з’єднання – один із най-
повніших серед інших, а зосереджені в ньому документи є важливим історич-
ним джерелом.
The author in this article gives the full documents review about Carpathian raid
of Sumy partisan unit under the command of S.A.Kovpak during June – October,
1943. These materials are concentrate in the combination fund at the Central State
Archive of Public Organizations of Ukraine.
Keywords: Sumy partisan unit, Carpathian raid, Central State Archive of Public
Organizations of Ukraine, document.
|