Управління ризиком авіаційних процесів в авіакомпанії

Стаття присвячена основним питанням ризику авіаційних процесів, що виникають на певних управлінських рівнях авіакомпанії.

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2007
1. Verfasser: Максютенко, І.Є.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем НАН і МОН України 2007
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/10881
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Управління ризиком авіаційних процесів в авіакомпанії / І.Є. Максютенко // Екон.-мат. моделювання соц.-екон. систем. — 2007. — Вип. 12. — С. 55-61. — Бібліогр.: 4 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-10881
record_format dspace
spelling Максютенко, І.Є.
2010-08-09T13:19:50Z
2010-08-09T13:19:50Z
2007
Управління ризиком авіаційних процесів в авіакомпанії / І.Є. Максютенко // Екон.-мат. моделювання соц.-екон. систем. — 2007. — Вип. 12. — С. 55-61. — Бібліогр.: 4 назв. — укp.
XXXX-0009
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/10881
330.115
Стаття присвячена основним питанням ризику авіаційних процесів, що виникають на певних управлінських рівнях авіакомпанії.
uk
Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем НАН і МОН України
Управління ризиком авіаційних процесів в авіакомпанії
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Управління ризиком авіаційних процесів в авіакомпанії
spellingShingle Управління ризиком авіаційних процесів в авіакомпанії
Максютенко, І.Є.
title_short Управління ризиком авіаційних процесів в авіакомпанії
title_full Управління ризиком авіаційних процесів в авіакомпанії
title_fullStr Управління ризиком авіаційних процесів в авіакомпанії
title_full_unstemmed Управління ризиком авіаційних процесів в авіакомпанії
title_sort управління ризиком авіаційних процесів в авіакомпанії
author Максютенко, І.Є.
author_facet Максютенко, І.Є.
publishDate 2007
language Ukrainian
publisher Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем НАН і МОН України
format Article
description Стаття присвячена основним питанням ризику авіаційних процесів, що виникають на певних управлінських рівнях авіакомпанії.
issn XXXX-0009
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/10881
citation_txt Управління ризиком авіаційних процесів в авіакомпанії / І.Є. Максютенко // Екон.-мат. моделювання соц.-екон. систем. — 2007. — Вип. 12. — С. 55-61. — Бібліогр.: 4 назв. — укp.
work_keys_str_mv AT maksûtenkoíê upravlínnârizikomavíacíinihprocesívvavíakompaníí
first_indexed 2025-11-25T22:54:30Z
last_indexed 2025-11-25T22:54:30Z
_version_ 1850575548155166720
fulltext Економіко-математичне моделювання соціально-економічних систем Збірник наукових праць МННЦ ІТіС _____________________________________________________________________ __________________________________________________________________________ Київ 2007, випуск 12 55 УДК 330.115 І.Є. Максютенко УПРАВЛІННЯ РИЗИКОМ АВІАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В АВІАКОМПАНІЇ Стаття присвячена основним питанням ризику авіаційних процесів, що ви- никають на певних управлінських рівнях авіакомпанії. Постановка проблеми. Авіапромисловість зіштовхується з ризиком щодня, ризик для життя виконавця, або ризик для промисловості в цілому. Насправді, ризик йде поруч з будь-яким бізнесом. Не всі типи ризику мо- жуть бути виявлені, не всі заходи для рятування від ризику економічно ре- нтабельні. Ризик і ціна його уникнення в авіації вимагають механізмів ра- ціонального прийняття рішень. Щоденні рішення приймаються в реальний час, зважуючи можливість і несприятливі наслідки ризику та прибуток, який можна отримати, йдучи на ризик. Цей процес називається менедж- мент ризику. Менеджмент ризику – це виявлення, аналіз і виправлення (і/або зниження до прийнятного рівня) тих порушень і значного ризику, що загрожують життєздатності організації. Для авіакомпанії важливим питанням є визначення джерел ризиків, їх класифікація та розробка заходів щодо ліквідації або усунення таких ри- зиків. Зв'язок з науковими та практичними завданнями. Можливості менеджменту ризику балансують між оцінкою ризику і боротьбою з ним. Менеджмент ризику – це складова менеджменту безпеки. Він містить у со- бі логічний процес аналізу задач, особливо в оцінці ризику. Аналіз останніх досліджень. Існує безліч наукових досліджень при- свячених питанням оцінки ризиків, що мають ймовірність виникнення на певному підприємстві. Крім того, існують певні галузеві норми та стандар- ти щодо уникнення ризиків. Багато науковців ймовірність виникнення ри- зику пов’язують з загальною безпекою компанії [1-4]. Невирішені проблеми. Процес менеджменту ризику складається з трьох основних елементів: виявлення порушень, оцінка ризику і зменшен- ня ступеня ризику. Концепція Менеджменту ризику однаково застосову- ється в прийнятті керівництвом рішень з виконання польотів, контролю повітряного простору, ремонту, керівництва аеропортом, виробництва (тобто життєвого циклу деталей), адміністрації Держави. Ґрунтуючись на оцінці ризику, один тип ризику може висуватися на перше місце стосовно іншого. Важливо приймати раціональні рішення при використанні ресурсів з зниження кількості порушень, що представляють найбільший ризик для організації. Присвоєння одному типу ризику пріо- ритетності вимагає раціональної бази для виміру першочерговості одного типу ризику стосовно іншого. Необхідно визначити критерії або стандарти визначення допустимості або неприпустимості ризику. Цілі. Економіко-математичне моделювання соціально-економічних систем Збірник наукових праць МННЦ ІТіС _____________________________________________________________________ __________________________________________________________________________ Київ 2007, випуск 12 56 1) розкрити основні складові головних елементів ризик менеджменту в авіації, 2) визначити джерела інформації про різні види ризиків, 3) розглянути критерії оцінки ризику, 4) стратегії зменшення ступеню ризику. Основний матеріал. Безперервність ведення бізнесу будь-якої ком- панії залежить від ступеню ризику, що може виникнути у компанії. З точ- ки зору традиційного підходу щодо управління безперервністю бізнесу схема ризик-менеджменту компанії має наступний вигляд, що наведено на рис. 1. Ризик-менеджмент Ідентифікація ри- зиків та загроз Оцінка їх впливу на бізнес Криза-менеджмент План з керівництва кризою План безперервно- го ведення бізнесу План відновлення системи та ресур- сів компанії Рис. 1. Традиційний підхід до управління безперервністю бізнесом Комунікаційні зв’язки займають окреме місце у логічному процесі аналізу задач при оцінці ризику, а саме містять у собі будь-який обмін ін- формацією, тобто будь-які суспільні або особисті комунікації, що переда- ють інформацію про існування, природу, форму, ступень або припусти- мість ризику. Інформація за такими комунікаціями вимагає особливої ува- ги наступних керівних груп підприємства: a) керівництво, що повинне оцінювати весь ризик, який веде до втрати по- тенціалу організації; б) структурні підрозділи, що мають оцінювати виявлений ризик з точки зору ступеню і прояви; в) особи, які виявляють порушення і мають потребу в зворотному зв'язку для реалізації запропонованих дій; г) особи, що мають інформацію про порушення і заходи щодо їх ліквідації, які виконують дії щодо запланованих змін; д) інші особи, що повинні приймати до уваги специфічний ризик та воло- діють з потенційною інформацією про: регулятори влади, постачальни- ків, промислові асоціації і публіку в цілому. Ефективні комунікації ризику і плани для їх усунення додають цінно- сті всьому процесу Менеджменту ризику. Посередники можуть допомогти в ухваленні рішення, якщо про ризик відомо заздалегідь об'єктивно і зро- зуміло. Економіко-математичне моделювання соціально-економічних систем Збірник наукових праць МННЦ ІТіС _____________________________________________________________________ __________________________________________________________________________ Київ 2007, випуск 12 57 При оцінці ризику логічний процес аналізу задач має наступний ви- гляд, що наведено на рис. 2. Визначення порушень в обладнан- ні, персоналі або організації ВИЯВЛЕННЯ ПОРУШЕНЬ Оцінка серйозності наслідків по- рушень ОЦІНКА РИЗИКУ Жорсткість/критичність Ймовірність виникнення подій ОЦІНКА РИЗИКУ Ймовірність Допустимість ризику за критері- єм безпеки організації ОЦІНКА РИЗИКУ Допустимість Так Прийняти ризик Ні Зменшити ризик до припустимо- го рівня ЗМЕНШЕННЯ СТУПЕНЮ РИЗИКУ Рис. 2. Логічний процес аналізу при оцінці ризику Нездатність одержувати та накопичувати інформацію про стан безпе- ки формує перешкоди щодо просування позитивної культури безпеки кері- вництвом авіакомпанії. Для того, щоб інформація про безпеку приймалася до уваги, вона має відповідати фактам, що підтверджені керівництвом і повідомленням про них з інших авторитетних джерел. Ця інформація по- винна подаватися у виді, зрозумілому для посередників. Там, де справа стосується ризику, немає такого поняття як абсолютна безпека. Ризик повинен бути знижений до рівня «Настільки низький, на- скільки необхідно для роботи» [3,4]. Це означає, що ризик повинен бути збалансованим у часі за ціною і труднощами вживання заходів з його зме- ншення або усунення. У зважуванні імовірності несприятливих наслідків і потенційного розміру цих наслідків, ризик може вимірюватися у межах матриці, таблиця 1. У літературі існує безліч різних матриць по оцінці ризику [1,4], дана ма- триця дозволить оцінити ризики авіакомпанії за ступенем наслідків та ймовірністю події. Коли ризик признано Небажаним або Неприпустимим, необхідно від- разу прийняти міри – чим більше ризик, тим більше термінові міри. Рівень Економіко-математичне моделювання соціально-економічних систем Збірник наукових праць МННЦ ІТіС _____________________________________________________________________ __________________________________________________________________________ Київ 2007, випуск 12 58 ризику може бути зниженим шляхом зниження ступеня наслідків, або зниження імовірності події. Оптимальне рішення буде залежати від обставин і необхідності. У фо- рмулюванні необхідних дій з безпеки, необхідно розуміти адекватність за- хисних механізмів. Таблиця 1 Матриця оцінки ризику СТУПІНЬ НАСЛІДКІВ ІМОВІРНІСТЬ ПОДІЇ Визна- чення в авіа- ції Значення Цін- ність Якісне визна- чення Значення Цін- ність Катас- трофі- чні Знищено устаткування Безліч смертей 5 Часта може від- буватися багато разів 5 Небез- печні Велике звуження рамок безпе- ки, зниження працездатності, недовіра персоналу. Серйозні каліцтва або смерть деяких людей, значні руйну- вання устаткування. 4 Періо- дична відбува- ється іно- ді 4 Основ- ні Значне звуження рамок безпе- ки, зниження можливості опе- раторів справитися з роботою через збільшення її кількості або ослаблення продуктивнос- ті. Серйозна подія. Каліцтва. 3 Віддалена навряд чи, але може від- бутися 3 Друго- рядні Неприємності. Обмеження процедур. Використання негайних дій. Дрібні події. 2 Неймо- вірна малоймо- вірно, що відбу- деться 2 Незна- чні Малі наслідки 1 Абсо- лютно неймо- вірні імовір- ність то- го, що може від- бутися незначна 1 У даній матриці запропоновані наступні варіанти оцінки: 1) ступінь ризику варіює в межах Катастрофічні, Небезпечні, Основні, Другорядні та Незначні з описом кожного ступеню. Тут можуть бути використані й інші терміни, у залежності від аналізованих операцій; 2) ймовірність описана з використанням п'яти ступенів. 3) цінність визначена в числовому значенні, щоб зважити відносну важли- вість і імовірність кожного ступеню серйозності й імовірності. Складе- Економіко-математичне моделювання соціально-економічних систем Збірник наукових праць МННЦ ІТіС _____________________________________________________________________ __________________________________________________________________________ Київ 2007, випуск 12 59 на оцінка ризику в допомогу порівняння показників може бути виведена з множення серйозності на імовірність. Використання матриці ризику, може допомогти розділити ступінь ри- зику за трьома категоріями: Припустимий, Небажаний і Неприпустимий. При цьому небажаний (толерантний) тут означає, що люди готові піддава- ти себе ризику заради прибутку, розуміючи, що заходи для його усунення приймаються. А неприпустимий, в свою чергу, означає припинення всіх операцій у даних умовах, поки ризик не буде знижений хоча б до толеран- тного рівня. Менш цифровий підхід до оцінки ризику припускає прийняття до ува- ги таких факторів як: - фактор керівництва, що дозволяє визначити чи співвідноситися ризик з політикою і стандартами організації4 - припустимість - чи суперечить природа ризику ефективної резолюції цін; - законність - чи співвідноситися ризик з існуючими стандартами і можли- востями; - культурний фактор - як відносяться до ризику персонал організації і по- середники; - фактор ринку - чи буде компанія конкурентноздатна, не приймаючи за- ходів для боротьби з ризиком; - політичний фактор - чи буде політична плата за те, що заходи для боро- тьби з ризиком не приймаються; - суспільний фактор - яким буде вплив ЗМІ на формування суспільної дум- ки, що стосується ризику. Головний компонент системи безпеки – захисні механізми, покликані захищати людей, майно або навколишнє середовище. Ці механізми вико- ристовуються для: зменшення імовірності виникнення небажаних подій і зменшення серйозності наслідків, пов'язаних з небажаними подіями. Перед тим, як обирати відповідну стратегію боротьби з ризиком, важ- ливо зрозуміти чому система захисту компанії не впоралася з ризиками, що виникли. Наступні питання можуть у цьому допомогти: - чи були захисні механізми призначені для такого типу порушень; - чи властива захисним механізмам така функція; - чи працює система захисту в даних умовах; - чи розуміє персонал ступінь ризику; - чи необхідні додаткові заходи по боротьбі з ризиком. Таким чином, при виникненні критичних ситуацій, що пов’язані з пе- вними ризиками організація може використовувати ряд стратегій. 1) Запобігання, коли ризикованих дії, завдань й операцій уникають, тому що витрати не відповідають прибуткам. 2) Зниження, коли додаються зусилля по зменшенню періодичності вини- кнення небезпечних умов або розмірів наслідків. Економіко-математичне моделювання соціально-економічних систем Збірник наукових праць МННЦ ІТіС _____________________________________________________________________ __________________________________________________________________________ Київ 2007, випуск 12 60 3) Ізоляція (відділення або дублювання) - приймаються заходи щодо ізо- ляції впливу ризику, які базуються на скороченні, аби захистити від ри- зику, тобто знизити ступінь ризику. В оцінці альтернативних шляхів боротьби з ризиком, не усі мають од- наковий потенціал. Перед ухваленням рішення, необхідно зважити всі оп- ції. Важливо взяти до уваги весь ряд заходів контролю, їх переваги і знайти оптимальне рішення. Кожна опція зменшення ризику повинна бути роз- глянута за наступними кількісними (1-4) та якісними показниками: 1) Ефективність, що показує чи знизиться її рівень аби позбутися ризику, тут визначаються рамки альтернатив, а ефективність розглядається як континуум. Тут розрізняють три рівні: рівень інженерних дій, рівень дій з контролю та рівень дій персоналу. 2) Ціна/Переваги показує чи перевищують переваги використання опції ціну, чи будуть потенційні придбання пропорційними вкладенням у зміни. 3) Практичність показує чи здійснено все в потрібний термін, чи доступні технології, дозволяють фінанси, чи відповідає законодавству тощо. 4) Залишковий ризик визначає яким буде залишковий ризик, щодо перві- сних порушень, після впровадження нових заходів, чи є можливість по- збутися від залишкового ризику взагалі. 5) Труднощі, що визначають чи можуть заходи безпеки витримати переві- рку всіх посередників (персоналу, керівництва, посередників, Держад- міністрації тощо). 6) Прийнятність для всіх посередників визначає який ступінь співробітни- цтва або опору можна очікувати від посередників. 7) Ступінь здійсненності визначає забезпеченість ресурсами компанії для реалізації запропонованих заходів. 8) Тривалість показує чи витримають запропоновані заходи перевірку ча- сом, або переваги будуть тимчасовими. 9) Нові проблеми передбачають можливість виникнення нового ризику в результаті змін. Висновки і пропозиції. Генерація ідей, необхідних для боротьби з ри- зиком, важкий процес. Розвиток засобів боротьби з ризиком вимагає креа- тивності, геніальності і широкого кругозору для прорахунку всіх можли- вих рішень. Мислення тих осіб, хто впритул займаються цією проблемою (особливо самих досвідчених) повно ухилів і чітких дій. Широка участь, включаючи представників посередників, спрямована на подолання обме- женості розуму. «Вихід за рамки» необхідний у рішенні проблем складно- го світу. Але перш ніж використовувати нові ідеї, необхідно вивчити них з усіх боків і зважити усі за і проти. Очевидно, потрібно віддавати перевагу корегуючим діям, що позбав- лять компанію від ризику. На жаль, такі рішення найдорожчі. З іншого бо- ку, при недоліку ресурсів, персонал має самостійно справлятися з ризиком. Економіко-математичне моделювання соціально-економічних систем Збірник наукових праць МННЦ ІТіС _____________________________________________________________________ __________________________________________________________________________ Київ 2007, випуск 12 61 У таких випадках, керівництво може перекладати відповідальність за ухва- лення рішення на персонал. Тому необхідні розробки окремих заходів що- до дій персоналу у кризових ризикованих ситуаціях. Література 1. SRG SMS Policies and Guidelines Document: Safety Management Systems (Sponsor PS Griffith, Head A&ATSD) 2005 p. 2. Док 9859 AN /460 Руководство ИКАО по безопасности полетов Международная организация гражданской авиации (ИКАО), 2005. 3. Методологія Розслідувань по Безпеці TSB’s . 4. Плановое наследство, А. Гончаренко, газета Бизнес №29(704) 17.07.2006. – с. 63-65.