Аморальна поведінка людини в фразеологічному вираженні: психосемантичний підхід до дослідження
Saved in:
| Published in: | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Date: | 2002 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2002
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/108825 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Аморальна поведінка людини в фразеологічному вираженні: психосемантичний підхід до дослідження / Н.Ф. Грозян // Культура народов Причерноморья. — 2002. — № 30. — С. 165-167. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-108825 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Грозян, Н.Ф. 2016-11-16T11:21:50Z 2016-11-16T11:21:50Z 2002 Аморальна поведінка людини в фразеологічному вираженні: психосемантичний підхід до дослідження / Н.Ф. Грозян // Культура народов Причерноморья. — 2002. — № 30. — С. 165-167. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/108825 uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Приложение Аморальна поведінка людини в фразеологічному вираженні: психосемантичний підхід до дослідження Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Аморальна поведінка людини в фразеологічному вираженні: психосемантичний підхід до дослідження |
| spellingShingle |
Аморальна поведінка людини в фразеологічному вираженні: психосемантичний підхід до дослідження Грозян, Н.Ф. Приложение |
| title_short |
Аморальна поведінка людини в фразеологічному вираженні: психосемантичний підхід до дослідження |
| title_full |
Аморальна поведінка людини в фразеологічному вираженні: психосемантичний підхід до дослідження |
| title_fullStr |
Аморальна поведінка людини в фразеологічному вираженні: психосемантичний підхід до дослідження |
| title_full_unstemmed |
Аморальна поведінка людини в фразеологічному вираженні: психосемантичний підхід до дослідження |
| title_sort |
аморальна поведінка людини в фразеологічному вираженні: психосемантичний підхід до дослідження |
| author |
Грозян, Н.Ф. |
| author_facet |
Грозян, Н.Ф. |
| topic |
Приложение |
| topic_facet |
Приложение |
| publishDate |
2002 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Культура народов Причерноморья |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| format |
Article |
| issn |
1562-0808 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/108825 |
| citation_txt |
Аморальна поведінка людини в фразеологічному вираженні: психосемантичний підхід до дослідження / Н.Ф. Грозян // Культура народов Причерноморья. — 2002. — № 30. — С. 165-167. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT grozânnf amoralʹnapovedínkalûdinivfrazeologíčnomuviražennípsihosemantičniipídhíddodoslídžennâ |
| first_indexed |
2025-11-24T21:24:00Z |
| last_indexed |
2025-11-24T21:24:00Z |
| _version_ |
1850497976424726528 |
| fulltext |
Грозян Н.Ф.
АМОРАЛЬНА ПОВЕДІНКА ЛЮДИНИ В ФРАЗЕОЛОГІЧНОМУ ВИРАЖЕННІ:
ПСИХОСЕМАНТИЧНИЙ ПІДХІД ДО ДОСЛІДЖЕННЯ
Сучасний розвиток науки характеризується, з одного боку, процесом диференціації наукових знань, з
другого – інтеграцією, взаємопроникненнях одних галузей знань в інші. На думку Ю.Ф. Прадіда,
“...сучасний етап розвитку наукових знань якраз і характеризується розширенням аспектів вивчення
одного й того ж самого об’єкта різними науками, іншими словами один і той самий об’єкт вивчається з
більшою спеціалізацією [4:24].
Дане наукове дослідження є спробою вирізнити з фразеологічного складу української мови групу
фразеологічних одиниць (ФО), загальна семантична ознака яких має екстралінгвістичну природу (всі вони
позначають аморальну поведінку людини) й описати семантичні особливості цих ФО із урахуванням
досягнень сучасної фразеологічної та психосемантичної наук.
Експериментальна психосемантика – порівняно нова галузь вітчизняної психології, яка виникла на
початку 70-х років і представлена працями психологів Московського університету. Психосемантика – це
галузь психології, але вона має також яскраво виражений міждисциплінарний аспект, тісно пов’язуючись
із різними науками, у тому числі з лінгвістикою. Так, у психосемантиці використовують мовний матеріал
для дослідження категоріальних структур індивідуальної та суспільної свідомості [дет. про це див.: 3]. У
свою чергу, мовознавці звертаються до психосемантики, використовуючи результати досліджень
психологів для ідеографічного опису фразеологічного складу мови [1:60; 5:9]. У статті використано
психосемантичне дослідження категоріальної структури (семантичний аналіз) ФО на позначення
аморальної поведінки людини методом кластерного аналізу («Кластер (від лат. сlassis – розряд) – група
об’єктів, клас. Кластерний аналіз (від кластер) – метод групування експериментальних даних у класи
(кластери, таксони)» [7:271]. Проведений психологами експеримент виявив деталізовану систему
категорізації і семантичних ознак, імпліцитно властивих ФО. Так, кластер ФО «аморальність поведінки
людини» розбивається на підкластери, які відображають аспекти цієї аморальності.
У науковій літературі термін аморальний трактується так: «Аморальний (а … і мораль) –
позбавлений моралі, неморальний [7:33]. Мораль (лат. moralis – моральний, від mores – звичаї) – 1)
Система поглядів і уявлень, норм і оцінок, що регулюють поведінку людей; одна з форм суспільної
свідомості” [7:370].
Як засвідчують психологічні дані, ФО на позначення аморальної поведінки людини припускають
поряд із суб’єктом дійсності якогось іншого суб’єкта (чи суб’єктів) на шкоду якому і реалізується
діяльність. Всі ці ФО реалізують суб’єкт – суб’єктні стосунки чи суб’єкт – об’єкт – суб’єктні стосунки [6].
Аналіз фразеологічного матеріалу та вищезазначене дослідження експериментальної психосемантики
дають підстави виділити в українські мові 3 групи ФО на позначення аморальної поведінки людини:
1. Робити погано іншому суб’єктові: чужими руками жар (вогонь, діал. грань) загрібати
(загортати, вигрібати, вигортати) / загребти (загорнути, вигребти, вигорнути). Користуватися
результатами праці інших [ФСУМ: 304]; держати (тримати, носити і т. ін.) камінь за пазухою.
Приховувати злобу, ненависть до кого-небудь, бути готовим зробити прикрість комусь, вчинити помсту
над кимсь [ФСУМ:229]; виносити / винести сміття з хати. Розголошувати таємницю вузького кола
людей або сім’ї [ФСУМ:96]; показати де раки зимують. Провчити кого-небудь, завдаючи
неприємностей, прикрощів і т. ін. [ФСУМ:663]; ритися (копатися) в брудній білизні ; порпатися в
брудному шматті; перетрушувати брудне шмаття. Розпускати плітка, говорити про чужі інтимні, які
не підлягають розголосу, справи [УР і РУФТС:144] тощо.
На думку дослідників психосемантики, ФО показати де раки зимують приєднується до всієї групи
ФО на достатньо низькому рівні схожості (результати кластерного аналізу) й виражає загальний
неконкретизований зміст цієї групи ФО: якийсь суб’єкт А (чи група суб’єктів) реалізує судження “робити
погано” якомусь суб’єктові В (чи групі суб’єктів): Немає на тебе, товаришу Чубарю, Бабака в
обласному центрі! Він би тобі показав, де раки зимують ! (М. Рудь).
А “робити погано” В
Бабака Чубар
Судження “робити погано” розкривається у контекстах так:
а) використати іншу людину не як суб’єкт діяльності, а як засіб реалізації власних цілей: – А ти
[Василь] розумний? – уїдливо, гірко спитала Галя. – Ти розумний свою вину на чужих складати, чужими
руками жар загрібати (Панас Мирний);
б) як засіб задоволення, зацікавленості в соціально прийнятній формі: ритися (копатися) в
брудній білизні; порпатися в брудному шматті; перетрушувати брудне шмаття [УР і РУФТС]. Ці
ФО в текстах не зафіксовано;
в) дискредитувати іншу людину в очах третіх осіб: – Є інший спосіб обробки негідного об’єкта –
домашній. Щоб не виносити сміття з хати. – Ремінець? – психоневролог запитливо вигнула брови
дугами (І. Волошин); Як вірили раніше, на думку В.Д. Ужченка, у смітті є залишки людини, її слід, а тому
по ньому можна наслати порчу на саму людину. Щоб сміття не дісталося злим людям, його спалювали в
печі [8:193].
Вона й справді сама нікого не обмовляла, не виносила з хати сміття, але була не від того, щоб
послухати всячину десь біля магазина (І. Муратов).
В.Ф. Петренко відзначає, що ФО виносити сміття з хати ознака “свідомості” в нанесенні шкоди
віртуальна, людина може виносити сміття з власної хати, маючи на меті викликати, наприклад, жаль чи
співчуття іншої людини, а в ролі побічного результату одержувати зниження цінності власного образу в
очах інших. Виносячи сміття із хати чужої, людина може і не мати на меті знижувати цінність образу
“хазяїна хати” в очах цих осіб за рахунок демонстрації своєї інформованості [3:305].
е) дискредитувати групу людей: – Виступи повинні бути культурними. Щоб артіль не осоромити;
начальство не підвести і сміття з хати не виносити (Є. Кравченко).
2. Обманювати: обвести (обкрутити, обернути, обмотати і т. ін.) / рідше обводити
(обкручувати, обертати, обмотувати і т. ін.) круг (кругом, навколо, довкола) пальця (пучки). Спритно
обдурити, перехитрити кого-небудь [ФСУМ:563]; брати / взяти на пушку (на понт). Обманюючи,
хитруючи, діючи нечесно, домагатися чого-небудь [ФСУМ:51]; пускати в очі дим (пилюку). Вводити в
оману кого-небудь [ФСУМ:718] тощо.
Наприклад: – А як же це трапилося? Невже проспали? – Атож. Точніше сказати, дали себе
приспати... – Ніколи собі цього не прощу. Отак по-дурному дали себе круг пальця обкрутити
(А.Головко);
Шестопал... примусив себе посміхнутися: – На пушку береш? (М.Ю.Тарнавський);
Кому ви дим пускаєте в очі? Хіба в цьому – в благополучній загальній цифрі – і є всі найзаповітніші
інтереси району (І. Рябокляч).
ФО круг пальця обкрутити, на пушку береш, дим пускаєте в очі передають, що суб’єкти,
обманюючи, хитруючи, діючи нечесно, домагаються чого-небудь.
На думку психологів, до перших двох підкластерів належать ФО ловити рибу (рибку) в каламутній
воді. Використовувати будь-які обставини, всіляко хитрувати для власної вигоди [ФСУМ: 166];
купатися як сир у маслі. Жити у достатку, у розкошах, безтурботно [ФСУМ: 67] тощо.
Загальне значення цих ФО включає ознаку нечесності. На думку В.Ф. Петренка, ця ознака семантично
дуже багатопланова й складна. Нечесність полягає в невідповідності індивідуальних цінностей суб’єкта й
форм їх реалізації суспільним цінностям і нормам при зовнішній демонстрації признання цих норм:
– Експедиторський нахил у Жори виявився неабиякий. Підхід рибальський – хвацько ловив рибку в
каламутній воді (О. Ковінька).
На думку В.Д. Ужченка, “вираз пов’язаний із тим, що в каламутній воді ловити рибу легше, бо вона
не бачить сіток, корзин, неводів тощо [8: 166].
Як засвідчують психосемантичні дані, ознака нечесності явно не міститься в останніх двох ФО: як
вареник у маслі купається й знімати пінку, але до них веде ланцюг свідомих чи несвідомих висновків:
“жити дуже добре” – означає, зрештою, жити за чийсь рахунок. Ознака обману також явно не міститься в
ФО купатися як сир у маслі і як вареник у маслі, але «конотація комфортності, м’якості міститься у всіх
чотирьох словах «сир», «масло», «купатися», «вареник», не дозволяючи актуалізуватися ознаці
«насильницьке відбирання» цих благ у інших і залишаючи можливою тільки форму обману» [8: 306].
Крав [конвоїр], безумовно, мав кілька штабквартир … у кожному селі в молодих одиноких удів і жив
собі, як вареник у маслі (Ю. Збанацький); Чого їй [Христі] недостає? – думав він, бродячи одинокий по
саду. – Як сир у маслі купається (Панас Мирний).
3. Змінювати ціннісні орієнтири: і нашим і вашим. Одночасно комусь одному й другому [ФСУМ:
538]; тримати (держати) ніс (носа) за вітром (по вітру). Діяти непослідовно, безприципно, змінюючи
свої переконання і поведінку відповідно до обставин [ФСУМ: 897]; [і] над копійкою труситься. Дуже
скупий, ненажерливий [ФСУМ: 901]; собі на умі. Думати про власні інтереси, мати свої плани, задуми
[ФСУМ: 914] тощо.
ФО цієї групи описують, на думку психологів, поведінку суб’єкта, пов’язану зі змінами ціннісних
орієнтирів, цілей і завдань залежно від життєвих обставин, але на користь самого суб’єкта та, зрештою, зі
шкодою для інших учасників спільної діяльності, в яку цей суб’єкт включений. Ось що пише з цього
приводу В.Ф. Петренко “... деякий суб’єкт виявляється слабкою ланкою в спільній діяльності за рахунок
настійкості цінносно-мотиваційної структури його особистості: на нього не можна покластися [3: 306].
Полозенко щось хитрує. Хоче бути добреньким – і нашим і вашим (І. Цюпа);
Стратон Стратонович завжди ніс тримав за вітром, як досвідчений заєць, що відчув запах вовка чи
лисиці на віддалі О. Чорногуз);
Він показав себе ще в студентські роки; керувався репутацією хитрої пронози, людини собі на умі
...(О. Бойченко);
Та він такий, що й над копійкою труситься (Українське прислів’я). ФО і нашим і вашим, ніс
тримав за вітром, собі на умі, й над копійкою труситься передають відсутність у суб’єктів деяких
надіндивідувальних “трансцендентальних” цінностей, які стоять вище безпосередніх прагматичних
цінностей і які зумовлюють стійкість поведінки людини та її кооперацію з іншими людьми в ситуаціях,
коли спільна діяльність вимагає стати вище егоїстичних і егоцентричних інтересів” [3: 306].
Трансцендентальний (нім. transzendental, від лат. transcendens – який виходить за межі) – 1) У
схоластиці – який являє собою найзагальніше поняття [7: 585].
Егоцентризм (від лат. ego – я і центр). 2) Негативна риса характеру, що полягає в крайньому
індивідуалізмі, егоїзмі [7: 186].
Егоїзм (франц. egoїsme, від лат. ego – я) – моральний принцип і негативна риса характеру, що
полягають у нехтуванні інтересами суспільства й інших людей заради особистих інтересів [7:186 ].
Отже, як засвідчує досліджуваний матеріал, фразеологія перебуває в тісному зв’язку з
експериментальною психосемантикою. Семантичний аналіз ФО на позначення аморальної поведінки
людини з урахуванням досягнень психосемантики показує різноманітність образів і асоціацій у
фразеологічній картині світу української мови. Психосемантичний підхід до дослідження семантики ФО
на позначення аморальної поведінки людини дозволить знайти нові підходи до проблематики
відображення реального світу в мовній картині світу, створить передумови для укладання фразеологічних
словників ідеографічного типу.
Перелік умовних скорочень
дет. – детальніше
див. – дивіться
діал. – діалектне
лат. – латинського
нім. – німецькою
с. – сторінка
т. ін. – таке інше
франц. – французькою
УР і РУФТС – Олійник І.С., Сидоренко М.М. Українсько-російський і російсько-український
фразеологічний тлумачний словник. – К.: Радянська школа, 1991. – 400 с.
ФСУМ – Фразеологічний словник української мови: В 2 кн. – К.: Наукова думка, 1993. – Кн. 1 – 2.
ФСУМ 1 – Ужченко В.Д., Ужченко Д.В. Фразеологічний словник української мови. – К.: Освіта, 1998.
– 224 с.
Источники и литература
1. Эмирова А.М. Русская фразеология в коммуникативном аспекте. – Ташкент: ФАН, 1988. – 91 с.
2. Ломов Б.Ф. Категории общения и деятельности психологии // Вопросы психологии 19179. – № 8.
3. Петренко В.Ф. Основы психосемантики: Учебное пособие. – М.: МГУ, 1997. – 400 с.
4. Прадід Ю.Ф. Вступ до юридичної лінгвістики: Навчальний посібник / За ред. чл.-кор. АПрН Ярмиша
О.Н. – Сімферополь: Доля, 2002. – 104 с.
5. Прадід Ю.Ф. Фразеологічна ідеографія: Проблематика досліджень. – К.; Сімферополь, 1997. – 252 с.
6. Психология: Словарь / Под общ. ред. А.В. Петровского и М.Г. Ярошевского. – 2-е изд., исправл. и
доп. – М.: Политиздат, 1990. – 494 с.
7. Словник іншомовних слів / Уклад.: С.М. Морозов, Л.М. Шкарапута. – К.: Наукова думка, 2000. – 662
с.
8. Ужченко В.Д., Ужченко Д.В. Фразеологічний словник української мови. – К.: Освіта, 1998. – 224 с.
|