Функціональні задачі управління віртуальним виробництвом
У статті розглянуто сутність змін, що відбулися у сучасній економіці та об’єктивно обумовили необхідність створення віртуальних виробництв. Проаналізовано шляхи та етапи автоматизації управління промисловими підприємствами. Розглянуто перспективи подальшого розвитку такої автоматизації....
Saved in:
| Date: | 2007 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем НАН і МОН України
2007
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/10883 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Функціональні задачі управління віртуальним виробництвом / Т.П. Подчасова // Екон.-мат. моделювання соц.-екон. систем. — 2007. — Вип. 12. — С. 38-48. — Бібліогр.: 6 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860109712673996800 |
|---|---|
| author | Подчасова, Т.П. |
| author_facet | Подчасова, Т.П. |
| citation_txt | Функціональні задачі управління віртуальним виробництвом / Т.П. Подчасова // Екон.-мат. моделювання соц.-екон. систем. — 2007. — Вип. 12. — С. 38-48. — Бібліогр.: 6 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| description | У статті розглянуто сутність змін, що відбулися у сучасній економіці та об’єктивно обумовили необхідність створення віртуальних виробництв. Проаналізовано шляхи та етапи автоматизації управління промисловими підприємствами. Розглянуто перспективи подальшого розвитку такої автоматизації.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:33:20Z |
| format | Article |
| fulltext |
Економіко-математичне моделювання соціально-економічних систем
Збірник наукових праць МННЦ ІТіС
_____________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
Київ 2007, випуск 12
38
УДК 519.95 Т.П. Подчасова
ФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗАДАЧІ УПРАВЛІННЯ
ВІРТУАЛЬНИМ ВИРОБНИЦТВОМ
У статті розглянуто сутність змін, що відбулися у сучасній економіці та
об’єктивно обумовили необхідність створення віртуальних виробництв.
Проаналізовано шляхи та етапи автоматизації управління промисловими
підприємствами. Розглянуто перспективи подальшого розвитку такої ав-
томатизації.
Класична система кооперації створюється для довгострокового
співробітництва, має відносно стабільну структуру мережі і виробничу
програму (визначені виконавці робіт і види виробленої продукції на три-
валий період часу). Основною метою класичної кооперації є створення
системи взаємодії підприємств. Вона спрямована:
- на підвищення якості планування і управління за рахунок єдиних
інформаційних каналів;
- на синхронізацію бізнес-процесів;
- на спільне планування попиту і запасів.
При цьому в класичній системі кооперації існують тверді вимоги до
наявності інформаційних систем для планування і управління, а також до
єдиноформатності даних. До недоліків такої системи віднести:
- значні витрати на інформаційні технології;
- високий ступінь залежності від партнерів по кооперації.
Однією з важливих тенденцій розвитку класичної системи коопера-
ції є розвиток концепції віртуальних підприємств (ВП). На відміну від
класичної схеми, заснованої на твердих, стабільних відносинах, концепція
ВП має на увазі більш динамічне співробітництво. Поява нових інформа-
ційних технологій (IT) відкриває нові можливості для організації бізнесу
(у цьому випадку справедлива теза "технологія визначає організацію").
Інтернет-технології формують інформаційну інфраструктуру підтримки
ВП. Вона повинна забезпечувати комунікацію і інтеграцію, спільне
управління, включаючи моделювання взаємодії учасників і підтримку ви-
конання робіт. Концепція ВП однаковою мірою може бути застосовна для
підтримки життєвого циклу і продукту, і проекту. Життєвий цикл продук-
ту охоплює період часу, що включає етапи експлуатації, супроводу, утилі-
зації. Життєвий цикл проекту обмежується здачею результатів проекту
замовникові.
Реалізація проектів шляхом створення ВП вимагає певної реоргані-
зації підприємницької діяльності основних учасників проекту, метою якої
є створення основ для ефективної інтеграції промислових підприємств,
або компаній [2]. Складність вирішення проблем інтеграції підприємств
при створенні спільного проекту визначають:
Економіко-математичне моделювання соціально-економічних систем
Збірник наукових праць МННЦ ІТіС
_____________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
Київ 2007, випуск 12
39
1. Необхідність розробки комплексної моделі проекту, що створю-
ється на етапі розробки концепції проекту і життєвого циклу Ця модель
використовується на всіх наступних етапах. Вона є основою для:
- оцінки і оптимізації проекту і дій щодо його реалізації;
- автоматизації і інформаційної підтримки основних процедур
управління проектом.
2. Підвищення ролі організаційних заходів, що є фундаментом ефе-
ктивної експлуатації інтегрованої корпоративної інформаційної системи.
3. Необхідність чіткої класифікації даних на основі єдиних описо-
вих стандартів, обумовлена організацією інформаційної взаємодії між різ-
ними підприємствами.
Суттєвою властивістю віртуальних форм організацій є можливість
вибирати і використовувати найкращі ресурси, знання і можливості з най-
меншими часовими витратами [5] Із цього та з мережної організації ви-
пливають такі основні конкурентні переваги віртуальних підприємств, як:
- швидкість виконання ринкового замовлення;
- можливість зниження сукупних витрат;
- можливість більш повного задоволення потреб замовника;
- можливість гнучкої адаптації до змін навколишнього середовища;
- можливість знизити бар'єри виходу на нові ринки.
Ефективність ВП полягає в підвищенні прибутку і обороту, зни-
женні витрат і ризиків, залученні нових замовлень за рахунок:
- підвищення ефективності використання ресурсів на основі пого-
дженої взаємодії, спеціалізації, кооперації, координації і організа-
ції "наскрізних" бізнес-процесів, орієнтації на виконання індиві-
дуальних замовлень клієнтів;
- скорочення тривалості циклу "попит-виробництво-продаж", зни-
ження часу конструкторсько-технологічної підготовки виробниц-
тва, підвищення швидкості реакції на ринкові зміни;
- узгодження рівня запасів із процесами продажів;
- обліку зростаючої багатоваріантності продукції;
- відповідності процесів, продукції і послуг промисловим стандар-
там;
- відходу від витратного ціноутворення і прискорення капіталізації
бізнесу;
- установлення довірчих відносин з партнерами по бізнесу.
Проте, створення віртуального підприємства змушує враховувати
можливість появи додаткових ризиків. Урахування факторів ризику має
свої особливості на всіх етапах життєвого циклу кооперації.
Стосовно до фаз ухвалення рішення про кооперацію і вибір партне-
рів найбільшу актуальність здобувають питання організаційних ризиків.
На стадіях планування робіт і реалізації особливе значення мають опера-
ційні ризики. До основних ризиків (недоліків) кооперації належать збіль-
Економіко-математичне моделювання соціально-економічних систем
Збірник наукових праць МННЦ ІТіС
_____________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
Київ 2007, випуск 12
40
шення залежності від партнерів по бізнесу, ризик втрати ноу-хау і конку-
рентних позицій. Вплив перерахованих вище властивостей залежить від
організаційної форми кооперації.
Причина виникнення організаційних ризиків у системі кооперації
ВП пов'язана з різними принципами корпоративного управління учасни-
ків ВП, різними цілями і завданнями ведення бізнесу, різними фінансови-
ми циклами компаній і т.д. Кооперація не тільки сприяє поділу ризиків
між учасниками і зниженню невизначеності, але і генерує нові ризики,
пов'язані із взаємодією підприємств.
Під віртуальними організаціями у виробництві розуміють ту або
іншу форму організації взаємодії підприємств у галузі логістики, матеріа-
льно-технічного постачання [2]. При цьому передбачається, що в майбут-
ньому конкретне виробництво фокусується на одній - трьох ключових по-
зиціях, а все інше буде надходити туди ззовні. Такі підприємства фокусу-
ють свої ресурси на науково-дослідній та конструкторській діяльності,
конструюванні кінцевих продуктів, маркетингу, організації збуту, сервісі і
створенні мереж постачання.
Проте, сильний опір такій тенденції надають наступні фактори:
- традиційні фінансові показники;
- труднощі визначення ключових позицій компетенції;
- страх втрати інтелектуального капіталу;
- труднощі пошуку кваліфікованих компаній у галузі виробництва
та сервісу;
- труднощі укладання гарних контрактів з виробниками при органі-
зації менш привабливих програм;
- труднощі розуміння і документування можливостей контрагентів;
- труднощі оплати статусу найбільш привабливих споживачів;
- необхідність управління ризиком;
- страх передачі разом з технологією виробничих навичок та знань.
Саме такі труднощі, як правило, зустрічаються при широкому впро-
вадженні віртуальних мережних організацій і вимагають розробки спеціа-
льних засобів промислової автоматизації та відповідних інформаційних
технологій.
Інформаційні технології в управління
віртуальними підприємствами
Сучасний етап розвитку засобів промислової автоматизації харак-
теризується двома аспектами. З одного боку, це - тенденція динамічного
розвитку на багатьох сегментах ринку програмного забезпечення (ПЗ), що
стала проявлятися на початку 90-х років. Швидка зміна самих управлінсь-
ких технологій укупі з нововведеннями в сфері розробки ПЗ і одночасне
існування на ринку систем, що представляють різні покоління програмних
продуктів і виконують різні набори функцій, украй утрудняє завдання
класифікації, без якої подібний огляд суттєво ускладнюється. З іншого
Економіко-математичне моделювання соціально-економічних систем
Збірник наукових праць МННЦ ІТіС
_____________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
Київ 2007, випуск 12
41
боку, світова економічна криза, що торкнулася так чи інакше практично
будь-якого великого підприємства, висуває особливі вимоги до ефектив-
ності всіх управлінських кроків, включаючи впровадження і експлуатацію
засобів автоматизації [1,3] Таким чином, автоматизація повинна бути як
ніколи раніше ефективною, тобто приносити більший ефект при менших
фінансових і організаційних витратах, що можливо за рахунок інтеграції
багатьох управлінських завдань і адаптації ПО відповідно до потреб кон-
кретного користувача. У цьому зв'язку [4] як основні параметри, які хара-
ктеризують програмний продукт, варто визнати:
- склад функцій, реалізованих системою, що включає перелік фун-
кцій, ступінь їхньої автоматизації, а також можливість інтеграції з
ПЗ інших розроблювачів через стандартні або спеціальні інтер-
фейси і формати.
- концептуальна модель виробничої діяльності, покладена в основу
системи, базові поняття, на яких побудоване ядро.
- можливість настроювання відповідно до потреб даного підприєм-
ства, включаючи пропоновану розроблювачем концепцію впрова-
дження, можливі форми участі в цьому процесі аналітиків фірми-
постачальника і представників підприємства-споживача, а також
наявність типових рішень для різних галузей.
- використовуване апаратне і системне програмне забезпечення,
включаючи операційні системи, бази даних і т.п.
- рівень об'єкта автоматизації: цех, підприємство, багатогалузеве
об'єднання, віртуальне виробництво (тимчасове об'єднання вико-
навців).
Запропоновані вище параметри класифікації дозволяють відразу ви-
ділити в окремий клас фінансово-управлінські системи, використовувані
на виробничих підприємствах. Такі системи призначені насамперед для
ведення обліку по одному або декількох напрямках (бухгалтерія, збут,
склади, облік кадрів і т.д.). Інші функції (аналіз, прогноз, підтримка при-
йняття рішень, планування) є в цих системах другорядними і реалізують-
ся на основі негнучкої моделі бухгалтерського обліку. Подібні системи
через обмеження концептуального характеру більшою мірою застосовні
на підприємствах торгівлі і обслуговування, ніж у виробництві. Однак во-
ни можуть бути використані на невеликих виробничих підприємствах,
технологічні маршрути на яких включають мало операцій і мають просту
структуру. Прикладом може служити виробництво предметів споживання
у формі одиничного і дрібносерійного виробництва; виготовлення меблів,
складання персональних комп'ютерів, технології у сфері харчової проми-
словості і т.п.
З метою виробничої автоматизації розробляється спеціальне про-
грамне забезпечення для різних рівнів ієрархії управління, починаючи від
Економіко-математичне моделювання соціально-економічних систем
Збірник наукових праць МННЦ ІТіС
_____________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
Київ 2007, випуск 12
42
найнижчого, найбільш близького до реального процесу виробництва, і аж
до автоматизації управління в масштабах підприємства [1,4].
До систем найнижчого рівня управління виробництвом належать
системи типу SCADA (Supervisory Control and Data Acquisition) класу HMI
(Human-Machine Interface), що означає «людино-машинний інтерфейс» у
сенсі забезпечення двостороннього зв'язку «оператор - технологічне уста-
ткування». Це означає, що технічний персонал може спостерігати за хо-
дом технологічного процесу і впливати на нього, тобто це засіб відобра-
ження і подання технологічної інформації. Вони являють собою осучас-
нений клас АСУТП (автоматизовані системи управління технологічними
процесами).
MES (Manufacturing Execution Systems) - група систем, що утвори-
лася між HMI і системами управління виробництвом ERP/MRP II. До сис-
тем MES прийнято відносити додатки, що виконують наступні функції:
-управління ресурсами в рамках технологічного процесу;
- планування і контроль послідовності операцій технологічного
процесу;
- управління якістю продукції;
- зберігання вихідних матеріалів і зробленої продукції по технологі-
чних підрозділах;
- технічне обслуговування виробничого встаткування;
- інтеграція систем ERP і SCADA.
Одна з причин виникнення таких систем - спроба виділити завдання
управління виробництвом на рівні технологічного підрозділу. Це стало
можливо тільки з активним впровадженням технології клієнт-сервер: те-
пер можна використовувати загальні сервери бази даних і додатків, а клі-
єнтські місця розподілити по цехах і заводоуправлінню.
Системи ERP (Enterprise Resource Planning) орієнтовані на підпри-
ємство в цілому, a MRP (Manufacturing Resource Planning) - на його техно-
логічні підрозділи. За вітчизняною термінологією вони відповідають осу-
часненим АСУП (Автоматизовані системи управління підприємством). В
історії розвитку цього класу систем виділяють наступні чотири етапи.
Перший етап. Початок практичної реалізації технологічної бази
інформаційних систем управління (ІСУ) стало можливим тільки з появою
комп'ютерів третього покоління з такими базовими елементами, як засоби
зберігання інформації великого обсягу з "прямим доступом" і засоби ін-
терактивного доступу до збереженої інформації. Все це з'явилося напри-
кінці 60-х - початку 70-х рр. В ІСУ першого покоління практично все про-
грамне забезпечення створювалось на самих підприємствах, пристосову-
валось до конкретного підприємства, або до вузького кола родинних ком-
паній і вимагало підтримки силами висококласних програмістів.
Другий етап. Подальша еволюція ІСУ була зв'язана насамперед з
удосконалюванням інструментів для забезпечення зменшення трудовит-
Економіко-математичне моделювання соціально-економічних систем
Збірник наукових праць МННЦ ІТіС
_____________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
Київ 2007, випуск 12
43
рат на створення і супровід ІСУ шляхом поглиблення спеціалізації, стан-
дартизації і кооперації, а також з появою нових засобів зберігання, пере-
робки і передачі інформації. Все це супроводжувалося істотним розши-
ренням функціональних можливостей ІСУ.
Наприкінці 70-х-початку 80-х рр. з'явилися фірми, що спеціалізу-
ються на розробці і впровадженні ІСУ.
Базовою моделлю для ІСУ став напрямок MRP (Material Resource
Planning) - планування матеріальних ресурсів. Наступним кроком став
стандарт MRP II, що, на відміну від попередньої концепції MRP, включає
також і планування виробничих потужностей. Основа концепції MRP по-
лягає в наступних принципах:
- виробнича діяльність описується як потік взаємозалежних замов-
лень, при виконанні яких ураховуються обмеження ресурсів;
- замовлення постачання і виробництва формуються на основі за-
мовлень реалізації і виробничих графіків;
- повна інвентаризація всіх видів ресурсів підприємства в "єдиному
інформаційному просторі";
- всі види реєстрації господарських операцій максимально набли-
жені до місць їхнього виникнення і використовують загальну базу
даних;
- базові поняття узагальнені і типізовані для будь-якого підприємс-
тва (робітники, запаси, центри витрат, маршрути, операції, плану-
вання потужностей і т.п.);
- застосовується типова методологія узгодження планів і звітів різ-
них рівнів від підприємства і до ділянок виробництва-агрегатів.
У наступні роки розвиток цієї концепції здійснювався шляхом роз-
ширення функціональних можливостей, що відповідають зростаючим по-
требам підприємств щодо обслуговування клієнтів. З нагромадженням до-
свіду моделювання виробничих і невиробничих операцій ці поняття по-
стійно уточнюються, поступово охоплюючи усе більше функцій.
Завданням інформаційних систем класу MRP II є оптимальне фор-
мування потоку матеріалів (сировини), напівфабрикатів (у тому числі тих,
що знаходяться у виробництві) і готових виробів. Системи класу MRP II
призначені для інтеграції всіх основних процесів, реалізованих на підпри-
ємстві, зокрема таких як: постачання, запаси, виробництво, збут, плану-
вання, контроль за виконанням плану, витрати, фінанси, основні засоби і
т.д.
Кожен виробник систем класу MRP використовував в основному
власні засоби підтримки бази даних і власні засоби розробки додатків.
Згодом деякі почали використовувати і створені комерційні ієрархічні і
мережні СУБД.
Третій етап. Наприкінці 80-х рр. почали з'являтися виробники но-
вого покоління MRP систем. Нові постачальники MRP/ERP систем поча-
Економіко-математичне моделювання соціально-економічних систем
Збірник наукових праць МННЦ ІТіС
_____________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
Київ 2007, випуск 12
44
ли використовувати комерційні реляційні СУБД, що з’явилися на ринку
та орієнтовані на SQL засоби розробки. Це дозволяло новим постачальни-
кам, з одного боку, не витрачати ресурси на власні інструментальні засо-
би, а з іншого, оперативно відслідковувати і використовувати новітні до-
сягнення ІТ. Користувачам при впровадженні нових систем не було по-
треби додатково вивчати нові інструментальні засоби, відмінні від тих,
що поставляються стандартно на ринок.
У міру впровадження систем MRP/ERP з'явилася можливість пере-
глянути традиційні підходи до обліку витрат і планування, які були засно-
вані на "ручній " інформаційній технології. Наприклад, у підсистемі типу
"Головний Планувальник" почали використовувати "програвання" декіль-
кох варіантів плану за сценарієм " що-якщо", а в підсистемі обліку витрат
почалося застосування нових можливостей так званого АВС методу
(Activity Based Costing).
Четвертий етап. До четвертого покоління ІСУ можна віднести
системи, для яких характерно:
- активне використання типових процедур і функцій, виконуваних
на рівні СУБД;
- використання засобів CASE для підтримки "електронного проек-
ту" на всіх етапах життєвого циклу ERP системи;
- застосування стандартних засобів графічного користувацького ін-
терфейсу (у тому числі і Web);
- виділення в підсистеми аналітичних засобів підтримки прийняття
рішень і засобів підтримки реінжинірингу (BPR) у процесі екс-
плуатації.
Останнє покоління АСУ ще більше зв'язано з "спеціалізацією і коо-
перацією" і засновано на використанні об’єктно-орієнтованого підходу
для опису виробничого процесу.
Окрему групу програмного забезпечення складають системи класу
САПР. Сучасні технології САПР для підприємств представлені системами
CAD/CAM/CAE (Computer Aided Design, Manufacturing, Engineering). Ці
системи дозволяють обійтися без «паперової» документації, здійснюючи
прямий зв'язок між процесами розробки виробу і його виробництвом, що
дозволяє підвищити якість продукції і скоротити період розробки. САПР
не входить безпосередньо в систему управління виробництвом, але є важ-
ливим компонентом комп'ютерного інтегрованого виробництва і відіграє
істотну роль у проектуванні і підготовці виробництва, а на подальших
етапах життєвого циклу (ЖЦ) виробу - як елемент системи електронного
документообігу.
Системи PDM виникли на стику ПЗ класу MRP/ERP і CAD. Їхня
функція - забезпечення підтримки всього життєвого циклу продукції від
розробки (CAE/CAD) до маркетингу. Одні PDM-системи являють собою
самостійні програмні продукти, інші реалізовані у вигляді модулів у рам-
Економіко-математичне моделювання соціально-економічних систем
Збірник наукових праць МННЦ ІТіС
_____________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
Київ 2007, випуск 12
45
ках створених раніше ERP-систем. Системи PDM, перебуваючи між умо-
вними входами і виходами корпорації, акумулюють всі циркулюючі усе-
редині компанії дані щодо продукції, здійснюють планування процесів і
покроковий контроль. На відміну від баз даних, вони інтегрують інфор-
мацію будь-яких форматів і типів, що надходить від різних джерел, нада-
ючи її користувачам вже у структурованому вигляді, причому структури-
зація прив'язана до особливостей сучасного промислового виробництва.
Основні функціональні можливості систем PDM:
- організація зберігання даних і управління документами;
- управління потоком робіт і процесами, управління структурою
продукту, автоматизація генерації вибірок і звітів.
В PDM-системах реалізовані наступні функції організації зберігання
даних і управління документами: можливості електронних сховищ даних,
управління рівнями версій, контроль авторизації для захисту доступу до
інформації. У лідируючих розробках модуль управління зберіганням міс-
тить у собі також інтегровану систему електронної пошти, розподілене по
мережі зберігання даних і управління файлами, контроль захисту доступу,
(резервування, відновлення), генерацію повідомлень. Функції управління
зберіганням дозволяють визначати різні ревізії частин (елементів) даних і
відносини між частинами і елементами (або документами), які визнача-
ють ці частини. Користувач може легко і швидко створювати нові типи
об'єктів, які успадковують атрибути і пов'язані з ними дії або процеси. В
області управління зберіганням документів інтерес являє також можли-
вість зберігання як текстових, так і графічних документів, з підтримкою
безлічі функцій пошуку.
Постачальники продуктів PDM прагнуть надати можливості управ-
ління потоками завдань і процесами у вигляді стандартних функціональ-
них модулів. Все більше значення приділяється графіці як засобу визна-
чення і управління потоками і процесами. Визначення процесу змін - це
важлива частина управління змінами. Сюди включається визначення впо-
рядкованих етапів процесу, правила, що зв'язуються із цими етапами, і
правила для підтвердження кожного етапу.
При розв'язанні завдань управління структурою продукту викорис-
товується наочний підхід до відображення складного виробу у вигляді іє-
рархічного дерева відносин типу " зборка -агрегат-виріб"; При такому
підході корінь дерева структури - це власне ім'я виробу, а кінцеві гілки -
конкретні деталі, що становлять цей виріб. Компонентне наповнення по-
дібної структури може бути різним і різнотипним - текстовий файл, гра-
фічне зображення, файл бази даних і т.д.
Основною тенденцією подальшого розвитку засобів промислової
автоматизації є інтеграція різних систем у межах одного або групи під-
приємств, що співробітничають. Ключовими напрямки рішення цього за-
Економіко-математичне моделювання соціально-економічних систем
Збірник наукових праць МННЦ ІТіС
_____________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
Київ 2007, випуск 12
46
вдання є: використання сполучного ПЗ, стандартизації ПЗ і розвитку
CALS-технологій.
Результатом спільної роботи ряду найбільших фірм-виробників ПЗ є
архітектура CORBA (Common Object Request Broker Architecture) - це
сполучне ПЗ, «розташоване» між операційною системою і додатками.
Використання даного програмного «шару» полегшує процес створення
додатків, тому що дає можливість розроблювачеві абстрагуватися від
особливостей апаратного і системного ПЗ. Труднощі реалізації перебо-
рюються за допомогою середовища міжоб’єктних запитів Object Request
Broker (ORB). Використовуючи ORB, клієнт може легко викликати сервіс
на об'єкт-серверу, при цьому апаратно клієнт і сервер можуть бути як на
одній машині, так і на різних і спілкуватися між собою по мережі. ORB
перехоплює запит і відповідає за його доставку, передачу параметрів, ви-
клик сервісу, а також за доставку результатів. Таким чином, ORB забезпе-
чує обмін інформацією між додатками на різних пристроях у неоднорід-
ному розподіленому середовищі, створюючи зв'язну об’єктно-орієнтовану
систему.
Сучасні рішення в галузі стандартизації зв'язані насамперед з фі-
рмою Microsoft. Це в першу чергу технологія OPC (Object Linking and
Embedding for Process Control). Вона являє собою стандартний метод для
доступу до периферійних пристроїв, систем SCADA/MMI або до інших
промислових додатків, заснованих на технологіях OLE, СОМ (Component
Object Model) і DCOM (Distributed СОМ). OPC представлена набором ста-
ндартних об'єктів, методів і властивостей, що відповідають вимогам про-
мислових додатків реального часу. Ці вимоги містять у собі синтаксис для
доступу до об'єктів, ефективну передачу даних від устаткування до додат-
ків, здатність клієнта працювати з декількома серверами одночасно і під-
тримку конфігурації сервера. Програмні пакети на основі OPC легко інте-
грувати в бізнес-додатки, що підтримують OLE. У першій версії OPC, що
вийшла в 1995 р., основний упор було зроблено на збір даних. Остання
розробка Microsoft у цій області - Windows DNA (Windows Distributed
Internet Applications Architecture). Ця архітектура також заснована на
об’єктно-орієнтованій Сом-технології створення функціональних корис-
тувальницьких компонентів.
Щодо CALS-технологій, [6] то спочатку CALS розшифровувалася
як Computer Aided Logistic Support - комп'ютерна підтримка поставок.
Предметом CALS була безпаперова технологія взаємодії між організація-
ми, що замовляють, виробляють та експлуатують військову техніку, а та-
кож формат подання відповідних даних. Довівши свою ефективність у
сфері військово-промислового комплексу, CALS-Технології почали акти-
вно застосовуватися в інших галузях економіки: промисловості, будівни-
цтві, транспорті.
Економіко-математичне моделювання соціально-економічних систем
Збірник наукових праць МННЦ ІТіС
_____________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
Київ 2007, випуск 12
47
У даний момент CALS трактується як Continuous Acquisition and
Life Cycle Support - безперервна інформаційна підтримка життєвого циклу
виробу або продукту. По своїй суті сьогодні CALS є глобальною стратегі-
єю підвищення ефективності бізнес-процесів, виконуваних у ході життє-
вого циклу продукту за рахунок інтеграції інформації, породжуваної на
всіх етапах життєвого циклу. В основі CALS-технології лежить набір ін-
тегрованих інформаційних моделей життєвого циклу і виконуваних у йо-
го ході бізнес-процесів, продукту, виробничого і експлуатаційного сере-
довища. Можливість спільного використання інформації забезпечується
застосуванням комп'ютерних мереж і стандартизацією форматів даних.
Ідеальною основою для вирішення поставленого завдання є викори-
стання єдиної інтегрованої моделі продукту і його життєвого циклу, що
виступає в ролі єдиного джерела інформації для будь-яких виконуваних у
ході ЖЦ процесів. На відміну від концепції ІАСУ (інтегрована система
управління виробництвом) концепція CALS охоплює всі етапи життєвого
циклу, але не стосується технології рішення прикладних завдань (проек-
тування, планування і т.д.).
Предметом CALS-технологій є формат представлення в електро-
нному вигляді результатів рішення прикладних завдань, незалежно від
джерел їхнього походження, безпека цієї електронної інформації та її спі-
льне використання. Подібне завдання виводить на перший план проблему
стандартизації способів подання, інтерпретації і використання (обробки)
інформації.
Для підприємства в цілому використання CALS-технологій підви-
щує ефективність кооперації з іншими підприємствами за рахунок побу-
дови віртуального підприємства. Віртуальне підприємство не є юридич-
ною особою і може не мати постійної організаційної структури, але хара-
ктеризується загальним інформаційним простором, що забезпечує, за
умови дотримання відповідних стандартів, спільне використання інфор-
мації. У сфері управління CALS-технологія дозволяє підвищити "прозо-
рість" і керованість бізнес-процесів шляхом їхнього реінженірингу. З по-
гляду потенційного покупця кінцевого продукту підвищується привабли-
вість виробу, що має засоби інформаційної підтримки в процесі експлуа-
тації.
безсумнівних досягнень CALS технології слід зазначити легкість
поширення передових проектних рішень, можливість багаторазового від-
творення частин проекту в нових розробках і ін. Розроблювачі і виробни-
ки певної продукції можуть кооперуватися для того, щоб разом виконати
складний проект або вивести на ринок новий продукт.
Література:
1. Баронов В.В. и др. Автоматизация управления предприятием –М.:ИНФРА-М, 2000.-
239с.-(Серия «Секреты менеджмента»)
Економіко-математичне моделювання соціально-економічних систем
Збірник наукових праць МННЦ ІТіС
_____________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
Київ 2007, випуск 12
48
2. Иванов Д.А. Виртуальные предприятия и логистические цепи: комплексный подход
к организации и оперативному управлению в новых формах производственной коо-
перации. СПб.: Изд-во СПбГУЭФ, 2003.
3. Игнатьева А.В., Максимцов М.М. <Исследование систем управления>. М.:
ЮНИТИДАНА, 2001. - 157 с.
4. Карпачев И. Классификация компьютерных систем управления предприятием,
www.pcweek.rn/kis/win/reviews/klass.html ("Планета КИС")
5. Материалы конференции для руководителей (PriceWaterhouseCoopers) <Управление
группой компаний>, Москва 2002.
6. www.cals.ru (Сервер НИЦ CALS-технологии "Прикладная логистика")
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-10883 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0009 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:33:20Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем НАН і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Подчасова, Т.П. 2010-08-09T13:37:26Z 2010-08-09T13:37:26Z 2007 Функціональні задачі управління віртуальним виробництвом / Т.П. Подчасова // Екон.-мат. моделювання соц.-екон. систем. — 2007. — Вип. 12. — С. 38-48. — Бібліогр.: 6 назв. — укp. XXXX-0009 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/10883 519.95 У статті розглянуто сутність змін, що відбулися у сучасній економіці та об’єктивно обумовили необхідність створення віртуальних виробництв. Проаналізовано шляхи та етапи автоматизації управління промисловими підприємствами. Розглянуто перспективи подальшого розвитку такої автоматизації. uk Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем НАН і МОН України Функціональні задачі управління віртуальним виробництвом Article published earlier |
| spellingShingle | Функціональні задачі управління віртуальним виробництвом Подчасова, Т.П. |
| title | Функціональні задачі управління віртуальним виробництвом |
| title_full | Функціональні задачі управління віртуальним виробництвом |
| title_fullStr | Функціональні задачі управління віртуальним виробництвом |
| title_full_unstemmed | Функціональні задачі управління віртуальним виробництвом |
| title_short | Функціональні задачі управління віртуальним виробництвом |
| title_sort | функціональні задачі управління віртуальним виробництвом |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/10883 |
| work_keys_str_mv | AT podčasovatp funkcíonalʹnízadačíupravlínnâvírtualʹnimvirobnictvom |