Міжнародна наукова конференція «Українська гетьманська держава на соціополітичній мапі ранньомодерної Європи: типове й унікальне»

За місяць до річниці переломної дати в історії Гетьманщини відбувся науковий захід, метою якого стало підбиття підсумків у вивченні історії національної державності та суспільного життя ранньомодерного часу. Маються на увазі 250-ті роковини від дня виходу указу імператриці Катерини ІІ про скасуван...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Український історичний журнал
Datum:2014
1. Verfasser: Кононенко, В.П.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут історії України НАН України 2014
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/108850
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Міжнародна наукова конференція «Українська гетьманська держава на соціополітичній мапі ранньомодерної Європи: типове й унікальне» / В.П. Кононенко // Український історичний журнал. — 2014. — № 6. — С. 228-229. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-108850
record_format dspace
spelling Кононенко, В.П.
2016-11-16T13:35:38Z
2016-11-16T13:35:38Z
2014
Міжнародна наукова конференція «Українська гетьманська держава на соціополітичній мапі ранньомодерної Європи: типове й унікальне» / В.П. Кононенко // Український історичний журнал. — 2014. — № 6. — С. 228-229. — укр.
0130-5247
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/108850
За місяць до річниці переломної дати в історії Гетьманщини відбувся науковий захід, метою якого стало підбиття підсумків у вивченні історії національної державності та суспільного життя ранньомодерного часу. Маються на увазі 250-ті роковини від дня виходу указу імператриці Катерини ІІ про скасування уряду гетьмана – 21 листопада (10 за ст.ст.) 1764 р.
uk
Інститут історії України НАН України
Український історичний журнал
Хроніка
Міжнародна наукова конференція «Українська гетьманська держава на соціополітичній мапі ранньомодерної Європи: типове й унікальне»
International Scientific Conference “Ukrainian Hetman’s State on the Sociopolitical Map of Early-Modern Europe: Typical and Unique”
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Міжнародна наукова конференція «Українська гетьманська держава на соціополітичній мапі ранньомодерної Європи: типове й унікальне»
spellingShingle Міжнародна наукова конференція «Українська гетьманська держава на соціополітичній мапі ранньомодерної Європи: типове й унікальне»
Кононенко, В.П.
Хроніка
title_short Міжнародна наукова конференція «Українська гетьманська держава на соціополітичній мапі ранньомодерної Європи: типове й унікальне»
title_full Міжнародна наукова конференція «Українська гетьманська держава на соціополітичній мапі ранньомодерної Європи: типове й унікальне»
title_fullStr Міжнародна наукова конференція «Українська гетьманська держава на соціополітичній мапі ранньомодерної Європи: типове й унікальне»
title_full_unstemmed Міжнародна наукова конференція «Українська гетьманська держава на соціополітичній мапі ранньомодерної Європи: типове й унікальне»
title_sort міжнародна наукова конференція «українська гетьманська держава на соціополітичній мапі ранньомодерної європи: типове й унікальне»
author Кононенко, В.П.
author_facet Кононенко, В.П.
topic Хроніка
topic_facet Хроніка
publishDate 2014
language Ukrainian
container_title Український історичний журнал
publisher Інститут історії України НАН України
format Article
title_alt International Scientific Conference “Ukrainian Hetman’s State on the Sociopolitical Map of Early-Modern Europe: Typical and Unique”
description За місяць до річниці переломної дати в історії Гетьманщини відбувся науковий захід, метою якого стало підбиття підсумків у вивченні історії національної державності та суспільного життя ранньомодерного часу. Маються на увазі 250-ті роковини від дня виходу указу імператриці Катерини ІІ про скасування уряду гетьмана – 21 листопада (10 за ст.ст.) 1764 р.
issn 0130-5247
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/108850
citation_txt Міжнародна наукова конференція «Українська гетьманська держава на соціополітичній мапі ранньомодерної Європи: типове й унікальне» / В.П. Кононенко // Український історичний журнал. — 2014. — № 6. — С. 228-229. — укр.
work_keys_str_mv AT kononenkovp mížnarodnanaukovakonferencíâukraínsʹkagetʹmansʹkaderžavanasocíopolítičníimapírannʹomodernoíêvropitipoveiuníkalʹne
AT kononenkovp internationalscientificconferenceukrainianhetmansstateonthesociopoliticalmapofearlymoderneuropetypicalandunique
first_indexed 2025-11-27T02:17:08Z
last_indexed 2025-11-27T02:17:08Z
_version_ 1850793599150587904
fulltext Український історичний журнал. – 2014. – №6 За місяць до річниці переломної дати в історії Гетьманщини відбувся науковий за- хід, метою якого стало підбиття підсумків у вивченні історії національної державності та суспільного життя ранньомодерного часу. Маються на увазі 250-ті роковини від дня виходу указу імператриці Катерини ІІ про скасування уряду гетьмана – 21 листопада (10 за ст.ст.) 1764 р. У програмі конференції було заявлено 28 доповідей, проте учасників було набага- то більше. Роботу наукового форуму відкрив академік НАН України В.Смолій, який проаналізував здобутки вітчизняних дослідників у вивченні історії Гетьманщини впродовж останніх 25 років. Перший доповідач – В.Горобець – розглянув вільні ви- бори полковників у Війську Запорозькому як ключове явище політичного життя Української держави раннього нового часу. Дослідник детально розповів про класичні вільні елекції в Гетьманщині, коли козаки реально обирали собі старшину, та про різ- ні видозмінені форми цього важливого інституту сотенно-полкового устрою. Т.Чухліб проаналізував політичні особливості утворення та ідеологічного утвер- дження Українського князівства Ю.Хмельницького. Історик зазначив, що сходжен- ня на князівський престол сина відомого гетьмана можна порівнювати з процедурою ставлення османцями на господарство в Молдавії та Валахії. Доповідач простежив особливості ідеологічних символів української князівської влади. Приміром, один із владних атрибутів Ю.Хмельницького – печатка – значно відрізнявся від клейнодів попередніх гетьманів. На ній зображувалася постать воїна на коні з булавою в підне- сеній руці, над кінською головою, оздобленою пір’ям, знаходилося яблуко з мечем, біля вершника стояв козак із мушкетом, навколо розміщувався напис – «Печать князівства Малоруського» (згідно з повідомленням тогочасного польського резидента у Стамбулі С.Процького, на цій печатці був такий напис: «Юрій Хмельницький князь удільний руський»). Доповідач підсумував, що, очевидно, розробники печатки спиралися на пригадування не лише давньоруської «старовини», але й на більш сучасну для них литовсько-руську сфрагістичну традицію та сміливо додали до неї козацьку «новизну». В.Станіславський розповів про державну належність купців, задіяних у торгівлі Гетьманщини з Османською імперією у 1700-х рр. Цікавим висновком історика стало його твердження, що більшість купців, які прямували з території Української держа- ви до Туреччини – були українцями. В.Грибовський представив порівняння запороз- ького козацтва з тюркомовними кочовиками та вказав на низку запозичень перших у своїх степових сусідів. О.Дубина присвятив доповідь геополітиці гетьмана І.Мазепи, звернувши особливу увагу на порівняння ресурсів тодішньої України (земель, заселе- них українцями) та власне Росії. Д.Вирський проаналізував шляхетську експансію на Східне Правобережжя та відносини з Гетьманщиною в 1711–1732 рр. В.Пришляк оха- рактеризував полковницький корпус за часів Д.Апостола (1727–1734 рр.). О.Сокирко простежив військові реформи К.Розумовського, зміни, які проводила гетьманська ад- міністрація з середини 1750-х до 1764 рр., та вказав на їх масштабність у сфері уні- фікації зброї й артилерії. Важливі перетворення припали на 1760–1764 рр., що було пов’язано з намаганням трансформувати гетьманат в «удільне гетьманство». Дослідник підкреслив, що реформи торкнулися всіх сфер функціонування війська, у тому числі В.П.кОнОненкО (киїВ) МІЖНАРОДНА НАУкОВА кОНФЕРЕНцІЯ «УкРАЇНСькА ГЕТьМАНСькА ДЕРЖАВА НА СОцІОПОЛІТИЧНІЙ МАПІ РАННьОМОДЕРНОЇ ЄВРОПИ: ТИПОВЕ Й УНІкАЛьНЕ» Український історичний журнал. – 2014. – №6 Хроніка 229 уніфікації обмундирування, прапорів, озброєння, виробництва пороху, гармат одного калібру та ін. І.Сердюк розглянув ґенеральний опис Лівобережної України 1765–1769 рр. у кон- тексті спроб дисциплінування та модернізації. Ю.Волошин на прикладі Полтави про- аналізував внутрішню міґрацію мешканців у Гетьманщині 1760-х рр. А.Лаєвський пре- зентував свою реконструкцію карти Стародубського полку 1752–1782 рр. А.Попружна доповіла про акустику поховальної церемонії представників козацької старшини другої половини XVII–XVIII ст. А.Бовгиря простежив формування історієписання козацькими інтелектуалами в Гетьманщині впродовж XVIII ст. В.Кононенко порів- няв «Договори та постанови» 1710 р. з конституційними проектами, які мали місце в Гетьманщині, Російській імперії та Речі Посполитій XVIII ст. О.Ковалевська презенту- вала портрети гетьмана К.Розумовського та їх функцію в ідеологічному представлен- ні влади правителя української автономії та чільного сановника Російської імперії. Ю.Савчук проаналізував прапорничу реформу К.Розумовського в контексті модерні- зації війська Гетьманщини. Панелі наукового заходу та сама конференція завершувалися запитаннями, за- уваженнями, репліками й дискусіями. У рамках форуму також обговорювався проект написання синтетичної історії Гетьманщини.