Типологія лексичних синонімів у творах для дітей М. Коцюбинського
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Datum: | 2002 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2002
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/108979 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Типологія лексичних синонімів у творах для дітей М. Коцюбинського / В.В. Деркач // Культура народов Причерноморья. — 2002. — № 31. — С. 187-189. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-108979 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Деркач, В.В. 2016-11-18T17:38:03Z 2016-11-18T17:38:03Z 2002 Типологія лексичних синонімів у творах для дітей М. Коцюбинського / В.В. Деркач // Культура народов Причерноморья. — 2002. — № 31. — С. 187-189. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/108979 uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Типологія лексичних синонімів у творах для дітей М. Коцюбинського Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Типологія лексичних синонімів у творах для дітей М. Коцюбинського |
| spellingShingle |
Типологія лексичних синонімів у творах для дітей М. Коцюбинського Деркач, В.В. Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| title_short |
Типологія лексичних синонімів у творах для дітей М. Коцюбинського |
| title_full |
Типологія лексичних синонімів у творах для дітей М. Коцюбинського |
| title_fullStr |
Типологія лексичних синонімів у творах для дітей М. Коцюбинського |
| title_full_unstemmed |
Типологія лексичних синонімів у творах для дітей М. Коцюбинського |
| title_sort |
типологія лексичних синонімів у творах для дітей м. коцюбинського |
| author |
Деркач, В.В. |
| author_facet |
Деркач, В.В. |
| topic |
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| topic_facet |
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| publishDate |
2002 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Культура народов Причерноморья |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| format |
Article |
| issn |
1562-0808 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/108979 |
| citation_txt |
Типологія лексичних синонімів у творах для дітей М. Коцюбинського / В.В. Деркач // Культура народов Причерноморья. — 2002. — № 31. — С. 187-189. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT derkačvv tipologíâleksičnihsinonímívutvorahdlâdíteimkocûbinsʹkogo |
| first_indexed |
2025-11-24T16:28:15Z |
| last_indexed |
2025-11-24T16:28:15Z |
| _version_ |
1850485996924174336 |
| fulltext |
Деркач В.В.
ТИПОЛОГІЯ ЛЕКСИЧНИХ СИНОНІМІВ У ТВОРАХ ДЛЯ ДІТЕЙ М.
КОЦЮБИНСЬКОГО
Метод і стиль М.Коцюбинського сформувались на основі засвоєння традицій критичного реалізму ук-
раїнської класичної літератури під впливом революційно-демократичних ідей Т. Шевченка, під багатот-
ворним впливом українського фольклору. Літературна спадщина М.Коцюбинського розцінюється як най-
вище досягнення української прози. Його мовна творчість, поряд з мовної творчістю І. Франка та Лесі
Українки, по праву вважається вершиною розвитку українського художнього слова.
Багатство і розмаїтість словникового складу та експресивних відтінків української мови знаходить
своє яскраве відображення в індивідуальній творчій манері письменника, зокрема, у широкому і багатог-
ранному використанні М.Коцюбинським лексико-синонімічних засобів.
Словник художніх творів М. Коцюбинського характеризується надзвичайним багатством. Але глиби-
на, переконливість і виразність художнього відтворення дійсності і правдивого зображення письменником
картин, образів, ситуацій забезпечується не самим кількісним багатством авторського словника, а ґрунту-
ються, насамперед, на вдумливому підході автора до слова, на його вмілому доборі значень та смислових
і стилістичних відтінків слова, тобто на майстерному використанні синонімічних засобів і можливостей
загальнонародної мови.
Найширше і найрізноманітніше представлені у творах М.Коцюбинського синоніми тих двох лексико-
граматичних розрядів, які становлять основну і найважливішу частину "будівельного матеріалу" мови –
дієслова й іменники. Хоч прекрасні зразки застосування синонімів знайдемо ми у М. Коцюбинського і се-
ред слів інших морфологічних категорій, їх синонімічні ряди не мають такої розгалуженості й різноманіт-
ності, як, наприклад, дієслівні.
Велика розгалуженість і багатогранність дієслівних синонімічних рядів зумовлена тим, що на озна-
чення близьких по смислу дій і станів письменник залучає у свої твори не лише слова з літературної мови,
але і з розмовно-народної, з просторіччя і навіть з говірок. Завдяки майстерності письменника, кожний із
цих синонімів знаходить у контексті своє місце, бо застосування його підпорядковується ідейно-
художньому замислові і майже завжди виправдане відповідними умовами його фразового оточення.
"Говорити" - " казати". Найширше і найзагальніше акт мовлення означає дієслово "говорити", а
тому ми виділяємо його як центральне, навколо якого групуються в синонімічний ряд інші, близькі до
нього значення дієслова.
Своїм значенням дієслово "казати" не завжди може заступати синонім "говорити" . воно виступає
як рівноцінний синонім до "говорити" тільки в тих випадках, коли йдеться не про загальне визначення
акту мовлення, а лише про його здійснення, наприклад: "“Поки Харитя говорила ті слова, в біленькій го-
лівці її промайнула думка: як-то нема кому жати?" [ II, 5].
Швидку розповідь дитини письменник передає метафоричним синонімом "щебетати". Приємна емо-
ційність цього синоніма дозволяє авторові підкреслити щирість розповіді й піднесений настрій того, хто
оповідає: "Мати цілувала та пестила свою добру дитину, а Харитя щебетала:
Хіба я не сказала вам, матінко…" [ II, 9 ].
" А Василько весело щебетав, оповідаючи свої пригоди в лісі" [ II,16 ].
Відтінок невиразності акту мовлення письменник відтворює синонімом "мимрити": "Він (Роман)
ставав на дорозі, щось мимрив під носом, щось міркував…" [ I, 17];" – Ну й доля! .. – мимрить далі Хо
тоном роздратування. – Кожне уявляє собі мене, як хоче" [ II,33 ].
У значенні, дуже близькому до "мимрити", М.Коцюбинський вживає лексеми "бубоніти" і "бурча-
ти", які, крім значення деякої невиразності мови, звичайно, передають невдоволення чи роздратування
особи, що висловлює вголос свої думки: різняться вони між собою відтіненням ступеня названого по-
чуття: - Ну й доля, ну й люди! Але мене злість розбира!.. – бубонить старий собі в бороду… [ II,33 ].
- Скучно на світі, нудно на світі… скрізь повно страхополохів…- мимрить старий у роздратуванні [
II, 46].
Для кожного конкретного випадку означення акту мислення М.Коцюбинський шукає найбільш точне,
виразне й гостре слово. Коли ж синонімічно слово не покриває собою характеристичний відтінок проті-
кання акту мислення ( наприклад, його тривалість чи раптовість, послідовність чи випадковість), письмен-
ник вдається до образно – експресивних зворотів та словосполучень, які синонімічно заступають "дієслова
мислі": "І чого він ходить до мене, отой ворохобник ? – промайнула думка в голові Макара Івановича”
[ II, 40].
В окремих випадках для уточнення одного синоніма М.Коцюбинський ставить поряд другий, дуже
близький до попереднього значення, і цим самим підсилює і увиразнює поняття, означуване даними сино-
німами: "Адже давно вже рішила я почати нове життя. І почну, і кінець на тому, і нічого мислити, і ні
над чим міркувати…” [ II,33].
Дієслово "розважити" тепер рідко вживане у значенні, синонімічному до "думати", виступає на
означення роздуму персонажа над яким –небудь важким для вирішування питанням, що займає його ува-
гу: " Ярина… випрохала собі три дні, розважити все та поміркувати…" [ II, 32 ].
У тканині художніх творів М.Коцюбинського синоніми органічні, бо використання їх ґрунтується на
прекрасній обізнаності письменника з багатствами і різноманітністю розмовно-народної лексики й фразе-
ології, на майстерному поєднанні слова-синоніма з іншими компонентами його фразового оточення:
- Не журіться, мамо! Не плачте! Адже ж Бог добрий, мамо! [ II, 5].
- Може, мати плачуть, що нема з ними Василька; може, батько журяться та сумні-сумні сидять
край столу і не їдять вечері [ II,13].
- Молодиці взяли на руки бідну Харитю, цілували, потішали [ II,9].
- Пташки ущухли, звірина причаїлась, малі комашки завмерли в травиці [ II, 49].
- І враз затремтіло молоде листя, зашамотіло, струсило з себе дощ самоцвітів [II, 24].
У кількісному відношенні іменникова синоніміка творів М.Коцюбинського не набагато поступається
перед дієслівною. Але ряди синонімів-іменників не мають тієї широти семантико-стилістичних відтінків,
яку ми спостерігаємо, аналізуючи дієслівну синоніміку письменника. Це пояснюється тим, що ряди спів-
відносних іменників формуються із слів – синонімів, які розрізняються в переважній більшості випадків
стилістично.
Так, синоніми "вид" і "обличчя" стилістично нейтральні. Таким же стилістично нейтральним у да-
ному ряді є синонім "лице". Наприклад: "Лице земляне. Губи чорні, зморщені, ніби зібрані на шнурочок".
Але з суфіксом на означення здрібнілості –еньк- цей синонім перетворюється з нейтрального в емо-
ційно-забарвлений з відтінком особливої пестливості, ніжності: "Смугляве личенько розчервонілося, повні
вуста розтулилися – вся увага її була звернена на роботу" [ II,5 ].
Стан душевного болю і неспокою людини, що зумовлює скорботні її переживання, безрадісні думи
письменник передає за допомогою синонімів "сум" і "смуток”, наприклад: "Усю ніч сум літав по хаті,
шарпав за серце бідних людей та не давав їм спати" [ II, 14]; "Ох, той козик! Він нагадує Дмитрикові
стільки прикростей, стільки смутку, що Дмитрик не може дивитися на його" [ II, 22 ]; "В кімнаті – як в
улику: гучний гомін молодих голосів бринить усіма тонами радості й смутку" [ II, 43 ].
Нерідко зустрічаються у творах М.Коцюбинського іменники-синоніми "мука" і "страждання", які
означають моральні або фізичні болі людини в результаті якоїсь пригоди або переживання:
- Що варте життя моє перед необмеженим морем людського страждання? [ II, 33 ].
Боже, яка мука стояти отак на роздоріжжі й не знати, кудою йти!..[ II, 34 ].
Прикметники виконують найчастіше функцію додаткової характеристики предметів, функцію, більше
за інші зв’язану з потребами уточнення того, що само собою належної точності може і не мати.
У співвідносних смислових рядах поряд з прикметниками-синонімами ми розглядаємо в окремих ви-
падках і близькі до них за значенням дієприкметники. Відокремлювати дієприкметники від синонімічних
їм прикметників недоцільно тому, по-перше, що у творах письменника їх небагато, до того ж, слова цих
морфологічних груп мають багато спільних рис і, виконуючи найчастіше функцію атрибутивного члена
речення, дуже близькі за характером свого стилістичного призначення в художній мові. По-друге, дієпри-
кметник, втрачаючи дієслівні ознаки, вільно переходить до категорії прикметників, що також переконує
нас у доцільності розглядати разом синонімічні прикметники і дієприкметники:
- Любо глянути на її дрібненькі, запечені на сонці рученята, що жваво бігали от одної роботи до дру-
гої [ II,4 ].
- І Ярина бачить уже свої білі, випещені руки худими, чорними від праці, бачить красу свою змар-
нілу, зів’ялу, чує в грудях хоре, розбите серце, а за плечима смерть…[II, 34 ].
- Ось, волочучи кайдани, покволом, віками цілими, проходять люди, забиті, залякані люди, і не насмі-
люються звести очі на Хо, глянути страхові в вічі…[II, 25 ].
Розглядаючи синоніміку прикметників у творах М.Коцюбинського, можна констатувати, що це не ви-
падковий збіг близькозначних слів, а ціла система старанно дібраних співвідносних за їх семантикою слів,
які підпорядковуються завданню художньо-реалістичного відтворення ситуацій і образів. Наприклад:
- Все навкруги було таке радісне, веселе, що з пам’яті Дмитрикової вилетіли десь і мати, й наказ її
сидіти вдома, він не помітив, як самі ноги, озуті в здорові зашкарублі чоботи, винесли його на вулицю
[II,16-17 ].
Представлені у творах М.Коцюбинського також і синоніми-прислівники. Прислівникова синоніміка
письменника спрямована як на відтворення тонких смислових нюансів, так і на урізноманітнення контекс-
ту шляхом добору близькозначних слів різного звучання:
- Вільніше зітхнув старий страх, і радісно й легко зробилося в нього на серці [ II, 49 ].
Таким чином, можна зазначити, що М.Коцюбинський використовує синоніми у своїх творах не тільки
для урізноманітнення контексту, вони несуть на собі ще і певне смислове навантаження. Використовуючи
кращі надбання класичної літератури, старанно вивчаючи народну мову, постійно дбаючи про удоскона-
лення своїх творів, М.Коцюбинський підніс українську літературну мову на новий, вищий ступінь розвит-
ку.
Література
1. Михайло Коцюбинський. Вибрані твори. – К.: Дніпро, 1977. – 501 с.
2. Михайло Коцюбинський. Подарунок на іменини. – К.: Веселка, 1989. – 335 с.
|