Системний підхід до оцінки кредитоспроможності підприємства

Актуальність проблем, які пов’язані з аналізом кредитоспроможності підприємств, визначається гострою потребою сучасного ринку та розвитком перспективного виробництва. В статті надано системний підхід до оцінки кредитоспроможності підприємства. Розглянуті основні засади системного підходу та різні ас...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2007
Автор: Манако, О.В.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем НАН і МОН України 2007
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/10913
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Системний підхід до оцінки кредитоспроможності підприємства / О.В. Манако // Екон.-мат. моделювання соц.-екон. систем. — 2007. — Вип. 12. — С. 84-95. — Бібліогр.: 15 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859832599295295488
author Манако, О.В.
author_facet Манако, О.В.
citation_txt Системний підхід до оцінки кредитоспроможності підприємства / О.В. Манако // Екон.-мат. моделювання соц.-екон. систем. — 2007. — Вип. 12. — С. 84-95. — Бібліогр.: 15 назв. — укp.
collection DSpace DC
description Актуальність проблем, які пов’язані з аналізом кредитоспроможності підприємств, визначається гострою потребою сучасного ринку та розвитком перспективного виробництва. В статті надано системний підхід до оцінки кредитоспроможності підприємства. Розглянуті основні засади системного підходу та різні аспекти його використання до оцінки кредитоспроможності підприємств.
first_indexed 2025-12-07T15:33:13Z
format Article
fulltext Економіко-математичне моделювання соціально-економічних систем Збірник наукових праць МННЦ ІТіС _____________________________________________________________________ __________________________________________________________________________ Київ 2007, випуск 12 84 УДК 330.115: 681 О.В. Манако СИСТЕМНИЙ ПІДХІД ДО ОЦІНКИ КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА Актуальність проблем, які пов’язані з аналізом кредитоспроможності під- приємств, визначається гострою потребою сучасного ринку та розвитком перспективного виробництва. В статті надано системний підхід до оцінки кредитоспроможності підприємства. Розглянуті основні засади системно- го підходу та різні аспекти його використання до оцінки кредитоспромож- ності підприємств Вступ. В сучасних умовах правильне визначення реального фінансового ста- ну підприємства має велике значення не тільки для самих суб’єктів госпо- дарювання, але і для численних акціонерів, особливо потенційних інвесто- рів. Для забезпечення життєздатності підприємства вкрай необхідно реаль- но оцінювати фінансовий стан як свого підприємства, так і потенціальних конкурентів. Сучасні ринкові умови значно впливають на стан підприємств. За даними Держкомстату України [1] на теперішній час кількість збиткових підприємств зросла майже на 2,4% – до 41,5% у зрівнянні з початком 2006 року р., а частка прибуткових зменшилася до 58,5%. Сукупний фінансовий результат до оподаткування за 1 кв. 2006 р склав 7,56 млрд. грн. Найбільш прибутковими секторами економіки є промисловість (5,369 млрд. грн.) та фінансова діяльність (2,467 млрд. грн.), а самою збитковою – операції з не- рухомістю 1,731 млрд. грн. збитків. Загальновизнано, що елементи тріади «економічна теорія-економічна політика-господарська практика» є як взаємозв’язаними поняттями, так і відносно самостійними, однак, мають двосторонній характер. Задачі по- ліпшення функціонування підприємств у цілому, а також вирішення част- кових задач поліпшення функціонування підприємств, у тому числі і задач визначення його кредитоспроможності неможливе без активного задіяння сучасної наукової бази та фундаментальних наукових рішень., а саме - ви- користання математичних методів керування економікою [2-4], викорис- тання методів економіко-математичного моделювання [5-6] тощо. Процеси розробки та використання економіко-математичних моделей повинні за- безпечувати акумуляцію нових наукових знань та інтегрувати в моделях різну, іноді гетерогенну інформацію, а також підтримувати процеси міжга- лузевої взаємодії. Економіко-математичне моделювання соціально-економічних систем Збірник наукових праць МННЦ ІТіС _____________________________________________________________________ __________________________________________________________________________ Київ 2007, випуск 12 85 Вирішення окремих задач поліпшення функціонування кредитного механізму висувають необхідність пріоритетного використання математич- них методів керування та економічних методів керування кредитом, тобто організації процесу кредитування на основі аналізу кредитоспроможності підприємств і організацій. Об'єктивна оцінка фінансового становища під- приємства та облік можливих ризиків виступають сьогодні ключовими фа- кторами ефективного керування кредитними ресурсами підприємства, доз- воляє запобігти банкам надавати невиправдані кредитні вкладення, забез- печити своєчасне і повне повернення позичок, знизити ризик неплатежу і, тим самим підвищити ефективність здійснення банками кредитних опера- цій. Розгляд підприємства як системи Підприємство як система складається з окремих елементів, які, в свою чергу складають підсистеми, до складу яких входять взаємопов’язані елементи. Дослідники вказують на можливість виділення інваріантної ознаки і в існуючих визначеннях терміну <система>. Таким інваріантним змістом в цьому понятті є ідея взаємодії множинних частин, елементів та інтеграція їх у ціле. Реальні підприємства можуть мати більше або менше елементів, вони можуть мати інші назви, що, в свою чергу вплине на під- системи та їх склад. Можливість представлення підприємства у вигляді відкритої системи дозволяє чітко встановити її структурні складові, взаємозв’язки та взаємо- дії між елементами, організаційну структуру, відокремити дію на неї різ- номанітних чинників, і виділити серед них найголовніші. Зазначено [7], що система представляє собою множину елементів, які знаходяться у відносинах одне з одним, проте, утворюють певну цілісність та єдність, а поняття «стан системи» відображає кількісно-якісну сукуп- ність властивостей її існування. У якості підприємства у нашому випадку будемо розглядати «серед- нє» підприємство , а саме фірму, яка спеціалізується на наданні сукупності ІТ-послуг. Зауважимо, що кількість послуг може збільшуватися, або змен- шуватися на підставі вимог сучасного ринку України та фінансовим ста- ном підприємства загалом. В таблиці представлений узагальнений погляд на таке підприємство, як на систему, виділені її умовні окремі елементи, та показано, яким чином вони групуються в залежності від довгострокових та короткострокових за- дач, які вирішуються. Зауважимо, що перелік задач короткострокових та довгострокових задач є досить умовним, носить ілюстративний характер, хоча і відповідає задачам будь-якого підприємства зазначеного профілю. В реальній практиці діяльності підприємства подібні задачі є значно більш конкретними та прив’язані к реальним потребам виробництва. Однак, не завжди можливість вирішувати такі задачі має під собою грунтівний базис - фінансовий стан підприємства, особливо у випадках, коли потрібно оці- Економіко-математичне моделювання соціально-економічних систем Збірник наукових праць МННЦ ІТіС _____________________________________________________________________ __________________________________________________________________________ Київ 2007, випуск 12 86 нювати кредитоспроможність підприємства. Приклад задачі – розвиток підсистеми основного виробництва за рахунок поліпшення ІТ- інфраструктури відділу (термін вирішення - обмежений) для чого потрібна додаткова закупівля технічного обладнання та спеціального програмного забезпечення. Таблиця Представлення підприємства як системи Система Елементи Підсистеми та їх склад В залежності від довгостроко- вих та короткострокових за- вдань, які стоять перед під- приємством Підприємство 1. Дирекція 2. Спеціалізовані виробничі депар- таменти, наприклад, 2.1. Департамент телекому- нікацій 2.2. Департамент системної інтеграції 2.3. Департамент банківсько- го обладнання тощо 3. Фінансовий департамент 3.1.Бухгалтерія 3.2. Контрактний відділ 3.3.Відділ обліку матеріаль- но-технічних цінностей 3.4. Відділ управлінського обліку та аудиту 4. Департамент збуту 5. Департамент маркетингу та рек- лами 6. Відділ постачання 7. Відділ кадрів 8. Відділ основного виробництва 9. Відділи додаткового виробництва та сервісного обслуговування 10. ІТ-департамент Тощо Задачі довгострокового управління Адміністративно-управлінська підчастина (ел.: 1, 3, 7) Фінансова частина (ел.: 3.1-3.4) Перспективного планування та маркетингу (ел.: 1, 2, 7, 5,6) Виробнича-спеціалізована (1, 2.1-2.3, 8, 9,10) Виробнича-загальна (1, 8, 9, 10) Задачі короткострокового управління Підсистема розвитку спеціалі- зованих департаментів на ви- значений термін (ел.: 1, 2.1-2.3, 3, 6, 7, 9, 10) Підсистема розвитку ІТ- послуг для відділів основного виробництва (ел.: 1, 3, 6, 8, 9, 10) Звичайна діяльність [8], визначається як операції, пов'язані з виро- бництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є голо- Економіко-математичне моделювання соціально-економічних систем Збірник наукових праць МННЦ ІТіС _____________________________________________________________________ __________________________________________________________________________ Київ 2007, випуск 12 87 вною метою створення та підприємства і забезпечують основну частку йо- го доходу. Потрібно зауважити, що процеси впровадження інформаційних та комунікаційних технологій обумовлюють як глобальні радикальні зміни у суспільстві та економіці [9], так і у сфері управління виробництвом [10], значно підвищують обробку інформації та даних, впливають на управлін- ня, організації робіт на базі підприємства, урахування матеріальних та не- матеріальних активів, здійснення платежів тощо. Однак, внаслідок вико- нання короткострокових задач можуть траплятися і надзвичайні події, які підвищують ризики підприємства. «Надзвичайні події» або операції [8], характеризується тим, що внаслідок її виникнення складається ситуація, що відрізняється від звичайної діяльності підприємства, та не очікується, що вона повторюватиметься періодично або в кожному наступному звіт- ному періоді. Часто внаслідок виникнення надзвичайних подій на підпри- ємстві складається парадоксальної ситуації «прибуток є – грошей немає» [11]. У випадку, коли мова йде про виконання короткострокових задач, успіх реалізації яких пов’язаний з вкладенням коштів у придбання облад- нання або програмного забезпечення, на яке потрібно брати кредит і з цією метою проводити обстеження кредитоспроможності підприємства, потріб- но: • починати з чіткого формулювання цілей і задач, що повинні ви- рішити задачі повної або часткової інформатизація підприємства, визначення вузьких місць; • ранжирувати їх за ступенем важливості; • визначати елементи підсистеми, що будуть задіяні у виконанні за- вдань, оцінки проекту в цілому, оцінки їхнього потенціалу, розра- хунку обмежень по матеріальних витратах, тимчасовим, трудовим і іншим ресурсам; • ураховувати ймовірність виникнення «надзвичайної події»; • застосовувати методи системного аналізу для всебічного обсте- ження як системи у цілому, так і окремих її елементів; • ретельно підходити для вибору методик аналізу кредитоспромож- ності та у разі необхідності звертатися до спеціалістів поза межа- ми підприємства. Системний аналіз та його роль у процесах обстеження підприємств. Фінансовий стан підприємства може бути добрим, середнім і пога- ним. Чітких критеріїв для подібної градації фінансового стану підприємст- ва поки що немає. Конкурентноздатність може забезпечити тільки прави- льне управління рухом фінансових ресурсів та капіталів, який знаходиться у розпорядженні підприємства. Економіко-математичне моделювання соціально-економічних систем Збірник наукових праць МННЦ ІТіС _____________________________________________________________________ __________________________________________________________________________ Київ 2007, випуск 12 88 Фінансовий стан підприємства – дуже містке поняття, і навряд чи йо- го можна охарактеризувати якимось одним критерієм. Тому для характе- ристики фінансового стану підприємства застосовується ціла система по- казників, які характеризують структуру джерел формування капіталу і його розміщення, рівновагу між активами підприємства і джерелами їх форму- вання, ефективність і інтенсивність використання капіталу, платоспромо- жність і кредитоспроможність підприємства, його інвестиційну привабли- вість тощо. З цією метою вивчається динаміка кожного показника, прово- диться співставлення з середніми і нормативними значеннями по галузі. Відповідно до [12] системний аналіз – це прикладна наукова методо- логія, яка спирається на широке різноманіття системно організованих, структурно взаємозв’язаних та функціонально взаємодіючих евристичних процедур, методичних прийомів, математичних методів, алгоритмічних програмних та обчислювальних засобів, яка забезпечує формування ціліс- них міждисциплінарних знань про об’єкт дослідження як про сукупність взаємопов’язаних процесів різної природи для наступного прийняття рі- шення відносно його подальшого розвитку та поведінки з урахуванням множини конфліктуючих критеріїв та цілей, наявності факторів ризику, неповноти та недостовірності інформації. Тобто, системний аналіз спрощено можна розуміти як сукупність понять, методів, процедур та технологій для вивчення, опису реалізації явищ та процесів різної природи та характеру, міждисциплінарних про- блем; це сукупність загальних законів, методів та засобів дослідження та- ких систем. Будь-які економічні рішення повинні базуватися на фундаменталь- них принципах системного аналізу економіки, інформатики, управління та ураховувати особливості об’єкту дослідження. Системний аналіз є методологією наукового пізнання [12], структу- рує та дозволяє досліджувати інваріанти об’єктів (особливо сховані), явищ та процесів різної природи, розглядаючи ціле та частини, загальне та різне, складне та просте. Системний аналіз потрібно проводити з метою системного обсте- ження системи для виявлення закономірностей його розвитку та отриман- ня набору рекомендацій щодо впливу на проблемну ситуацію та її поліп- шення Системний підхід до аналізу діяльності підприємства дозволяє ви- явити структуру складної економічної проблеми та надати конструктивний підхід до її вирішення. З другого боку, виникнення проблем функціону- вання складної системи, якою є підприємство та його діяльність, може бу- ти ознакою недостатньо якісного проведення самого процесу системного аналізу, недостатнього ретельного аналізу або його відсутності загалом. Вирішення проблем сприяє підвищенню рівня системності в діяльності підприємства та є основою для фінансового аналізу його стану, а також платоспроможності та кредитоспроможності. Економіко-математичне моделювання соціально-економічних систем Збірник наукових праць МННЦ ІТіС _____________________________________________________________________ __________________________________________________________________________ Київ 2007, випуск 12 89 Основними атрибутами системного аналізу як наукового знання є: • наявність системи та системної процедури (предмету аналізу); • виявлення, систематизація та опис загальних властивостей та атрибутів систем; • виявлення опису закономірностей функціонування і розвитку та інваріантів системи; • актуалізація закономірностей для дослідження систем та їх взаємозв’язок з зовнішнім світом; • накопичення, зберігання та актуалізація знань про систему. Системний аналіз базується на ряді загальних принципів [12], серед яких можна виділити: • принцип системної узгодженості (система розглядається на ета- пах: від зовнішнього середовища та зв’язків з цілим до взаємо- зв’язків частин цілого). У нашому випадку потрібно розглядати підприємство в контексті розвитку економіки країни у цілому, а також її зв’язки з постачальниками тощо. З другого боку потрібно визначати взаємозв’язок функціонування окремих підрозділів підприємства, та їх вплив на функціонування підприємства у ці- лому. • Принцип процедурної повноти – кожна система повинна розгля- датися цілком, навіть у випадках аналізу тільки однієї підсистеми. У нашому випадку необхідно кредитоспроможність розглядати як одну з частин діяльності підприємства у цілому; • Принцип інформаційної взаємозалежності. Комплексно вирішую- чи проблеми, які пов’язані з кредитоспроможністю, неможливо відокремлено від стану розвитку та особливостей функціонування підприємства загалом. • Принцип безконфліктності – відсутність конфліктів між частина- ми цілого, які приводять до конфлікту цілей цілого та частини. Зауважимо, що застосовуючи системний аналіз до кредитоспро- можності підприємства, потрібно ураховувати принцип близьких та дальніх цілей. Для системного аналізу підприємства у цілому, а також вирішення окремих задач системного аналізу (наприклад, аналізу кредитоспроможно- сті підприємства) використовуються методи 1-4 рівня [12]: 1 рівень, на якому вирішуються задачі моніторингу діяльності під- приємство у цілому та обробки даних – методи багатомірного статисти- чного аналізу (кластерного, факторного тощо) 2 рівень, на якому вирішуються задачі, які пов’язані з якісним аналі- зом: оцінка стану підприємства у цілому, оцінка фінансового стану під- приємства у цілому, оцінка кредитоспроможності) - економіко- математичне моделювання, прогнозування, методи теорії аналізу стати- Економіко-математичне моделювання соціально-економічних систем Збірник наукових праць МННЦ ІТіС _____________________________________________________________________ __________________________________________________________________________ Київ 2007, випуск 12 90 стичних величин. (для вирішення задач, якісного аналізу з нечіткими даними) – нечіткі методи теорії управління, нечітка логіка, теорія нечіт- ких множин тощо. 3 рівень, на якому вирішуються задачі, пов’язані з інформаційним забезпеченням прийняття рішення (як правило, для вирішення задач по- будови спеціалізованого програмного забезпечення) – методи представ- лення знань та даних, методи отримання знань тощо. 4 рівень (прийняття рішень – задачі багатоцільового аналізу)– мето- ди прийняття рішень, методи штучного інтелекту тощо Системний підхід [13] – це цілісна методологія процесу пізнання, аналі- зу та синтезу, яка використовується у різних галузях людської діяльності, у тому числі і у економіко-управлінській Системний підхід базується на ви- користанні системного аналізу та сприяє розкриттю цілісності об’єкта та механізмів, які її забезпечують, орієнтують дослідження на вияв різнома- ніття типів зв’язків складного об’єкта та зведенню їх в єдину теоретичну картину. Основні засади аналізу кредоспроможності підприємств. В якості основного, дамо таке визначення кредитоспроможності [14]. Кредитоспроможність - це спроможність позичальника при конкретних умовах кредитування в повному обсязі і у визначений кредитною угодою термін розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями виключно гро- шовими коштами, що генеруються позичальником у ході звичайної діяль- ності. Необхідність залучення зовнішніх джерел фінансування не завжди пов'язана з недостатністю внутрішніх джерел фінансування. Даними дже- релами, як відомо, є нераспределенная нерозподілений прибуток і аморти- заційні відрахування. Розглянуті джерела самофінансування стабільні, але обмежені вартістю й строком використання обладнання, швидкістю обігу коштів , темпам реалізації продукції, сумами поточних витрат тощо. Тому підприємствам часто не вистачає вільних грошей, а додаткове їх залучен- ня, спрямоване на підвищення оборачиваемости активов, може сприяти розвитку підприємства у цілому. Вважається, що кредитоспроможність є вищим проявом платоспро- можності При вирішенні питань розгляду кредитоспроможності підприєм- ства потрібно ураховувати визначений спектр підприємства – великі під- приємства, середні та підприємства малого та середнього бізнесу. У відповідності до 4-х рівнів проведення системного аналізу (див. вище) для проведення аналізу кредитоспроможності можна застосовувати різні методи. Існує багато підходів до прогнозування фінансової неспроможності суб’єктів господарювання. Будь-яка методика оцінювання кредитоспро- можності є, по суті, методикою прогнозування банкрутства. У зарубіжній практиці для оцінки ризику неплатоспроможності, а в кінцевому рахунку Економіко-математичне моделювання соціально-економічних систем Збірник наукових праць МННЦ ІТіС _____________________________________________________________________ __________________________________________________________________________ Київ 2007, випуск 12 91 банкрутства підприємств широко використовуються широковідомі дис- кримінантні факторні моделі відомих економістів Альтмана , Ліса, Тафф- лера, Тішоу, Спрінгейта та ін. Найбільш розповсюдженими є дві моделі - Альтмана та Спрінгейта, Метою керування кредитоспроможністю підприємства є підтримка її на такому рівні, при якому банк був би готовий надати організації кредит, не випробуючи при цьому великого ризику. Тут виникає проблема визна- чення рівня кредитоспроможності. У вітчизняній практиці застосовуються наступні основні методи оцінки кредитоспроможності: • на основі оцінки фінансових коефіцієнтів; • на основі аналізу грошових потоків; • на основі аналізу ділового ризику. Кожний з цих методів не позбавлений визначених недоліків , тому них рекомендується використовувати в сукупності. У рамках здійснення стратегічної мети підтримки необхідного рівня кредитоспроможності пе- ред структурними підрозділами підприємства ставляться проміжні задачі визначення і регулювання коефіцієнтів і показників фінансово- господарського стану підприємства, що дозволяють підтримувати рівень кредитоспроможності на належному рівні. Наприклад, підтримка необхід- ного рівня ліквідності. Існуючі методики оцінки кредитоспроможності умовно можна розді- лити на 2 групи: методики оцінки кредитоспроможності великих підпри- ємств та методики оцінки фізичних осіб. У якості прикладу методики, які орієнтовані на оцінку кредитоспроможності малого бізнесу – можна при- вести російську методику, яка заснована на використання правил нечіткого виводу [15]. Доцільно виділяти два [14], а не будь-яку іншу кількість основних факторів, які визначають кредитоспроможність позичальника, яким висту- пає підприємство перед банком, що надає кредит: • умови кредитування. • здатність позичальника генерувати грошові-потоки; Кредитоспроможність позичальника [14] є величина не абсолютна, а відносна, що характеризує співвідношення умов кредитування та здатності позичальника генерувати грошові потоки. Джерела свідоцтв, необхідних для розрахунку показників кредито- спроможності . 1. баланс підприємства із пояснювальною запискою до нього. Аналіз балансу дозволяє визначити, якими засобами володіє підприємство і який по величині кредит ці засоби забезпечують. 2. дані оперативного обліку, техпромфінплан, свідоцтва, що накопичу- ються в банках, зведення статистичних органів, дані анкети клієнтів, інформацію постачальників, результати обробки дані обстеження по Економіко-математичне моделювання соціально-економічних систем Збірник наукових праць МННЦ ІТіС _____________________________________________________________________ __________________________________________________________________________ Київ 2007, випуск 12 92 спеціальних програмах, зведення спеціалізованих бюро по оцінці кредитоспроможності господарських організацій. Для більшості підприємств у сучасних економічних умовах актуаль- ною є проблема керування кредитоспроможністю. При цьому з метою комплексного вивчення керування кредитоспроможністю доцільно розгля- дати як систему керування. Важливе значення має політика керування опе- раційними, фінансовими та інвестиційними грошовими потоками (методи- ка). При аналізі необхідно ураховувати: керування витратами, запасами та взаєморозрахунками підприємства, оптимізацію фінансових потоків. З метою отримання достовірних даних (методика) потрібно аналізу- вати: стратегії фінансування, порядок прийняття рішень різного рівня (стратегічних, фінансових та інвестиційних), оцінювати планові та потен- ційні проекти, фінансовий стан підлеглих підприємств у разі їх наявності та здійснювати контроль за їх грошовими потоками. Керуючий вплив здійснюється через механізм керування за допомо- гою здійснення наступних найважливіших функцій керування : • планування діяльності підприємства у цілому, а також детальних пе- регляд планів окремих підрозділів, які об’єднані для вирішення ви- робничих задач; • регулювання бюджетної політики у цілому, а також кошторисів про- ектів, які потребують кредитування; • контроль за використанням бюджетних коштів та механізмами по- гашення кредитів. У процесі здійснення функції планування відбувається визначення планового цільового стану систем і окремих її елементів. За допомогою функції регулювання відбувається зміна різних параметрів стану системи для того, щоб наблизити них до планових показників. Функція контролю реалізує постійне спостереження за станом розглянутих елементів і зістав- лення їх з цільовим станом. У механізм керування входять наступні два найважливіші елементи: • Ціль – перевірка доцільності кредитного контракту для підприємства (розмір процентних ставок, комісійних, штрафних санкцій тощо). У випадку кредитування довгострокових проектів потрібно проводити якісний аналіз та кількісну оцінку (можна використовувати методи оцінки ефективності виконання проекту). 1. Принципи кредитування – тобто деяка система оцінювання кредито- спроможності, що має об'єднати всі необхідні аспекти спроможності своєчасно виконати кредитні зобов'язання. При наданні кредиту бан- кам застосовуються досить різні системи аналізу кредитоспромож- ності Фінансова позиція підприємства та перспективи її змін знаходяться під впливом не тільки кількісних показників, але й багатьох факторів, які важко оцінити у вартісному виразі: стратегія підприємства, інноваційна Економіко-математичне моделювання соціально-економічних систем Збірник наукових праць МННЦ ІТіС _____________________________________________________________________ __________________________________________________________________________ Київ 2007, випуск 12 93 активність, компетентність кадрів та ін. Тому перед кількісним аналізом фінансових наслідків діяльності слід проводити грунтовний якісний аналіз. Ефективне проведення кількісної оцінки пов’язане з використанням відо- мих інструментів: • Горизонтального аналізу фінансових звітів, тобто порівняння ключових показників звітності у часі, оцінка їх динаміки, основних тенденцій. • Вертикального аналізу за декілька звітних періодів. Такий аналіз прово- диться через інше представлення фінансової звітності (насамперед звіту про доходи та балансу) - у вигляді відносних показників. • Аналізу коефіцієнтів. Коефіцієнти допомагають виконати важливу оці- нку кредитоздатності підприємства шляхом аналізу їх динаміки, порів- няння тенденцій показників позичальника з конкурентами в галузі. Перелічені види аналізу можуть доповнюються оглядом аналогічних показників по групі рівних підприємств, їх середньогалузевими значення- ми. Усі три компоненти ризику - рентабельність, ліквідність та надійність часто неточно представлені у фінансовій звітності через відсутність уста- лених стандартів обліку та низьку якість визначеної методики відображен- ня операцій на рахунках. Тому зазначені методи кількісного аналізу є вір- ними тільки за умови достовірності фінансової звітності. Висновки. В умовах розвитку сучасної економіки України, відсутності сталого законодавства та невдосконаленості нормативно-правової бази, діяльність підприємств відбувається в умовах підвищеного ризику. Не зважаючи на те, що створений фундаментальний науковий базис для вирішення бага- тьох проблем діяльності підприємств, впровадження перспективних рі- шень у реальну підтримку діяльності підприємств досить повільний. Питання, пов’язані з фінансовою стійкістю підприємств повинні бу- ти у фокусі уваги. Обстеження підприємства з метою визначення його кре- дитоспроможності та платоспроможності повинні проходити постійно. При розширенні сфери діяльності підприємства, удосконалення його мате- ріально-технічного забезпечення виникають потреби в отриманні кредитів, що може привести підприємство до критичного стану, тобто зробити його некредитоспроможним. Використання системного підходу до обстеження кредитоспромож- ності підприємства дозволяє найбільш повно вивчити як саму кредито- спроможність підприємства та керування кредитоспроможністю, а керів- никам підприємств усвідомити переваги наукових підходів до організації та функціонування підприємства у цілому. Крім того, використання системного підходу дозволить підприємст- ву значно поліпшити або переглянути самі процедури обстеження, які час- то проводяться без за діяння наукових підходів, вміщують недостатню або не зовсім перевірену інформацію, що, в свою чергу впливає на остаточні Економіко-математичне моделювання соціально-економічних систем Збірник наукових праць МННЦ ІТіС _____________________________________________________________________ __________________________________________________________________________ Київ 2007, випуск 12 94 результати. Керування кредитоспроможністю на підприємстві повинно здійснюватися безперервно, на основі грунтівного аналізу цільової суміс- ності діяльності підрозділів, наукових підходів до методів ефективного об- стеження та керування. Особливо потрібно зауважити, що відсутній єди- ний концептуальний підхід до побудови методик оцінки кредитоспромож- ності позичальників. Потрібно визнати факт, що методологія оцінки кре- дитоспроможності підприємств не має концептуальної основи, яка б базу- валася на урахуванні науково-обґрунтованих методів та економіко- математичних моделей. Їх широке використання дозволило б проводити всебічний аналіз діяльності будь-якого підприємства на якісно новому рів- ні, і тим самим суттєво зменшувало ризик та підвищувало зону безпеки, тобто запас фінансової стійкості. Література 1. Федорченко Т.В. Ділові новини. Комерсант .Україна № 80 от 18.05.2006. - С.7. 2. Математическое моделирование в экономике: В III ч. Ч. III: Экономические прило- жения. В 3-х ч Ч:3 Учебное пособие, Мажукин В.И., Королева О.Н., Флинта, 2004. - 175с. 3. Петров А.А., Поспелов И.Г., Шананин А.А. Опыт математического моделирования экономики. М.: Энергоиздат, 1996. - 544с. 4. Лебедев В.В. Математическое моделирование социально-экономических процессов. М.: Изограф, 1997. - 224с. 5. Бакаєв О.О., В.І. Гриценко, Бажан Л.І., Бакаєв Л.О. Мікроекономічне моделювання і інформаційні технології. -К.:Наукова думка. 2003.-182с. 6. Бакаєв О.О., Гриценко В.І., Бажан Л.І., Бакаєв Л.О., Бобер К.А. Економіко- математичні моделі економічного зростання. К.: Наукова думка. 2005, -189 с. 7. Бажан Л.І. Особливості моделювання оцінювання стану інфраструктури транспорт- ного комплексу з позицій системності / Збірник наук. праць Економіко-математичне моделювання соціально-економічних систем. Вип..11. –К.МННЦІТіС. 2006.-С. 55- 62. 8. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку / Перекл. з англ. за ред. С.Ф. Голова.- К.: Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів України, 1998.-736с. 9. Манако О.В. Інформаційне суспільство та ринок інформаційно-телекомунікаційних послуг: сучасний стан та перспективи розвитку / Збірник наук. праць Економіко- математичне моделювання соціально-економічних систем. Вип..10. –К.МННЦІТіС. 2005.-с. 116-128. 10. Манако О.В. Дослідження та використання інформаційних технологій в процесі го- сподарювання підприємств / Збірник наук. праць Економіко-математичне моделю- вання соціально-економічних систем. Вип..11. –К.МННЦІТіС. 2006.-с. 74-83. 11. Соколов Я.В. Основы теории бухгалтерского учета.-М.: Финансы и статистика, 2000.-496с. 12. Згуровский М.З., Панкратова Н.Д. Системный анализ: проблемы, методология, при- ложения. — К. : Наукова думка, 2005. — 744с. 13. Райзберг Б.А., Лозовский Л.Ш., Стародубцева Е.Б. Современный экономический словарь. ИНФРА-М 2005. -479 с. 14. Галасюк В.В., Галасюк В.В. Оцінка кредитоспроможності позичальників: що оці- нюємо? //Вісник НБУ.-2001.-N5.-С.54-56. Економіко-математичне моделювання соціально-економічних систем Збірник наукових праць МННЦ ІТіС _____________________________________________________________________ __________________________________________________________________________ Київ 2007, випуск 12 95 15. Илларионов, А.В. Кредитование малого бизнеса: современные проблемы и пути их решения // Матерiали Мiжнародноi науково-практичноi конференцii «Наука та iнновацii – «2005». – Том 8. Економiчнi науки. – Днiпропетровськ: Наука i освiта, 2005. – 108 с. ISBN 966-7191-99-0. с. 35-37.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-10913
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn XXXX-0009
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T15:33:13Z
publishDate 2007
publisher Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем НАН і МОН України
record_format dspace
spelling Манако, О.В.
2010-08-09T16:08:24Z
2010-08-09T16:08:24Z
2007
Системний підхід до оцінки кредитоспроможності підприємства / О.В. Манако // Екон.-мат. моделювання соц.-екон. систем. — 2007. — Вип. 12. — С. 84-95. — Бібліогр.: 15 назв. — укp.
XXXX-0009
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/10913
330.115: 681
Актуальність проблем, які пов’язані з аналізом кредитоспроможності підприємств, визначається гострою потребою сучасного ринку та розвитком перспективного виробництва. В статті надано системний підхід до оцінки кредитоспроможності підприємства. Розглянуті основні засади системного підходу та різні аспекти його використання до оцінки кредитоспроможності підприємств.
uk
Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем НАН і МОН України
Системний підхід до оцінки кредитоспроможності підприємства
Article
published earlier
spellingShingle Системний підхід до оцінки кредитоспроможності підприємства
Манако, О.В.
title Системний підхід до оцінки кредитоспроможності підприємства
title_full Системний підхід до оцінки кредитоспроможності підприємства
title_fullStr Системний підхід до оцінки кредитоспроможності підприємства
title_full_unstemmed Системний підхід до оцінки кредитоспроможності підприємства
title_short Системний підхід до оцінки кредитоспроможності підприємства
title_sort системний підхід до оцінки кредитоспроможності підприємства
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/10913
work_keys_str_mv AT manakoov sistemniipídhíddoocínkikreditospromožnostípídpriêmstva