Територіальний природно-сільскогосподарський поділ Запорізької області
Gespeichert in:
| Datum: | 2002 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2002
|
| Schriftenreihe: | Культура народов Причерноморья |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/109153 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Територіальний природно-сільскогосподарський поділ Запорізької області / А.М. Сердюк // Культура народов Причерноморья. — 2002. — № 35. — С. 23-25. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-109153 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1091532025-02-09T14:47:49Z Територіальний природно-сільскогосподарський поділ Запорізької області Сердюк, А.М. Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ 2002 Article Територіальний природно-сільскогосподарський поділ Запорізької області / А.М. Сердюк // Культура народов Причерноморья. — 2002. — № 35. — С. 23-25. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/109153 uk Культура народов Причерноморья application/pdf Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| spellingShingle |
Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ Сердюк, А.М. Територіальний природно-сільскогосподарський поділ Запорізької області Культура народов Причерноморья |
| format |
Article |
| author |
Сердюк, А.М. |
| author_facet |
Сердюк, А.М. |
| author_sort |
Сердюк, А.М. |
| title |
Територіальний природно-сільскогосподарський поділ Запорізької області |
| title_short |
Територіальний природно-сільскогосподарський поділ Запорізької області |
| title_full |
Територіальний природно-сільскогосподарський поділ Запорізької області |
| title_fullStr |
Територіальний природно-сільскогосподарський поділ Запорізької області |
| title_full_unstemmed |
Територіальний природно-сільскогосподарський поділ Запорізької області |
| title_sort |
територіальний природно-сільскогосподарський поділ запорізької області |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2002 |
| topic_facet |
Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/109153 |
| citation_txt |
Територіальний природно-сільскогосподарський поділ Запорізької області / А.М. Сердюк // Культура народов Причерноморья. — 2002. — № 35. — С. 23-25. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| series |
Культура народов Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT serdûkam teritoríalʹnijprirodnosílʹskogospodarsʹkijpodílzaporízʹkoíoblastí |
| first_indexed |
2025-11-27T00:32:49Z |
| last_indexed |
2025-11-27T00:32:49Z |
| _version_ |
1849901531795554304 |
| fulltext |
Сердюк А.М.
ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ПРИРОДНО-СІЛЬСКОГОСПОДАРСЬКИЙ
ПОДІЛ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Більша частина території Запорізької області розташована в південно-східній частині північної степової
зони, а крайня південно-західна частина її – в південній зоні України.
Клімат області континентальний, з високим тепловим режимом. Суми температур вище 10 С
досягають в північних районах 3000 С, а в крайніх південних – 3300 С. Середня температура повітря
найтеплішого місяця (липня) 21,5–23,3 С (максимальні температури іноді досягають 38-40 С), а найбільш
холодного (січня) –4 –6 С. Температури нижче –30 С в області можливі в лютому. Середня тривалість
вегетаційного періоду коливається від 210 днів у північних до 220 у південних районах. Річна кількість
опадів у північних районах області близько 400-450 мм, а в крайніх південних районах близько 350 мм. На
території області сніговий покрив нестійкий. Протягом зими він тримається від 20 до 80 днів. Зимою
переважають східні вітри, літом – східні та південно-східні [1]. Температурний режим в значній мірі
залежить від рельєфу тієї чи іншої ділянки: у глибоких балках та річкових долинах, куди стікають маси
холодного повітря, безморозний період скорочується на 15–20 днів, крім того, заморозки тут частіші і
триваліші.
Особливості рельєфу (розчленованість корінних плато балками) створюють різні умови зволоження та
прогрівання ґрунту. Схили південних експозицій тепліші, ґрунти тут швидше звільняються від снігу і у
більш ранні строки стають придатними для обробітку. Схили північних експозицій, навпаки, більш холодні
і можуть оброблятись на 1–1,5 тижні пізніше.
За ступенем зволоження територія області входить до посушливої зони.
Грунтоутворюючими породами є леси на вододільних плато та їх схилах, а по заплавах річок та днищах
балок – алювіальні і делювіальні відклади.
Земельний фонд Запорізької області складає 2718,3 тис. га. В структурі земельного фонду переважають
сільськогосподарські землі, якими зайнято 84,8 % території області, при цьому під сільськогосподарськими
угіддями знаходиться 82,5 %, ріллею 69,7 %, багаторічними насадженнями – 1,4 %, сіножатями – 3,2 %,
пасовищами – 8,1 %.
Надмірність сільськогосподарського освоєння і розораності території України суттєво відрізняє її від
провідних європейських країн, де спостерігається певна екологічна збалансованість земель інтенсивного і
помірного використання. Наприклад, у межах Великобританії, Франції розораність не перевищує 28–32 %
загальної території цих країн. В Україні сільськогосподарські угіддя займають 74,2 % площі суші, орні – 57,5
%. У Запорізькій області ситуація ще складніша. Сільськогосподарська освоєність сягає тут 88,2 % площі
суші, а розораність 74,5 %. Це середні показники, які в окремих регіонах області мають ще більші величини
[2].
Відомо, що екологічна стійкість агроландшафтів цілком залежить від того, скільки в них збережено
природних фітоценозів. Отже, поліпшення екологічної ситуації вбачається у зниженні питомої ваги орних
земель, збільшенні площ кормових угідь, чагарниково-деревних насаджень. Досягнення оптимізації
землекористування вбачається у вилученні з господарського використання деградованих і
малопродуктивних земель, тобто їх консервація.
За природно-сільськогосподарським районуванням, розробленим інститутами "Укрземпроект" та
ґрунтознавства і агрохімії ім. О.Н. Соколовського, Запорізька область знаходиться в межах трьох зон:
Степової, Степової посушливої та Сухостепової [3]. На території області вони розміщуються у
меридіональному напрямку – з півночі на південь. У цій же послідовності наростає ксероморфність клімату,
змінюється структура ґрунтового покриву.
Природно-сільськогосподарська зона охоплює території, які характеризуються грунтово-кліматичними
умовами, що визначають напрямок процесів ґрунтоутворення і формування зональних типів і підтипів
ґрунтів, яким відповідають певні типи сільськогосподарського виробництва і системи меліоративних і
агротехнічних заходів. Наступною таксономічною одиницею природно-сільськогосподарського
районування є природно-сільськогосподарська провінція, яка являє собою частину зони, що має певні
особливості ґрунтового покриву, агрокліматичних показників і відповідний набір сільськогосподарських
культур і агротехніки. Природно-сільськогосподарські провінції поділяються, в свою чергу, на відповідні
округи. Під останніми розуміють частину провінції, що характеризується геоморфологічними
особливостями території, ґрунтового покриву, мікро- і мезоклімату в межах норм провінції, а також
складом ґрунтоутворюючих порід. Найменшою таксономічною одиницею
природно-сільськогосподарського районування є природно-сільськогосподарські райони.
Природно-сільськогосподарському району притаманна певна структура ґрунтового покриву, єдність
кліматичних, гідрологічних і геоморфологічних умов, тобто факторів, які кардинально впливають на
продуктивність ґрунтів, рівень використання земель і ефективність сільськогосподарського виробництва.
Значну частину території Запорізької області займає Донецько-Дніпровський
природно-сільськогосподарський округ. При загальній спільності природних умов цього округу, його
окремим частинам характерні певні особливості. Це віддзеркалюється в ґрунтовому покриві і обумовлює
характер сільськогосподарського використання земель в межах кожного з природно-сільськогосподарських
районів, які його складають. До складу Запорізької області належать такі природно-сільськогосподарські
райони: Куйбишевський, Запорізький, Оріхівський, Веселівський, Михайлівський, Приморський,
Мелітопольський [3, 4].
Куйбишевський природно-сільськогосподарський район (ПСГР) складається з Куйбишевського,
Пологівського, Розівського, Чернігівського, південної частини Гуляйпільського, північних частин
Бердянського і Приморського адміністративних районів. Займає південно-східну частину округу.
Ґрунтовий покрив досить одноманітний. Домінують чорноземи звичайні, малогумусні, що складають
приблизно 75 % загальної площі ПСГР. Приуроченість цього природно-сільськогосподарського району до
Азовського плато з його ерозійно-небезпечним рельєфом обумовила формування на значних площах
змитих чорноземів, які складають більше половини площі. Крім того, для цих ґрунтів характерна руйнівна
дія вітроерозійних процесів. Також в структурі ґрунтового покриву ПСГР знаходяться чорноземи на
щільних глинах, головним чином несолонцюваті і слабосолонцюваті. Слід відмітити, що в складі загальної
площі цих ґрунтів 93,0 % - у ріллі. Досить значні площі займають ґрунти, які приурочені до річкових заплав,
днищ балок – лучні і чорноземно-лучні, переважно засолені і солонцюваті, а це спричинює загрозу розвитку
ерозійних процесів в районі. Екологічна ситуація в цьому природно-сільськогосподарському районі
несприятлива. Одним з головних заходів має стати консервація середньо- і сильнозмитих, а також середньо-
і сильно дефльованих ґрунтів, використання яких в складі орних земель економічно і екологічно не
виправдане.
Запорізький природно-сільськогосподарський район складається з Вільнянського,
Новомиколаївського, більшої частини Запорізького, північної частин Оріхівського і Гуляйпільського
районів. Займає всю північну частину області. В геоморфологічному відношенні повністю входить до
складу Запорізької внутрішньої рівнини. В структурі ґрунтового покриву переважають чорноземи звичайні
(переважно важкосуглинкового та легкосуглинистого механічного складу), що становлять приблизно 75,0
% загальної площі району. Більша вирівненість поверхні зумовила значно меншу руйнацію чорноземів
звичайних водною ерозією порівняно з Куйбишевським районом. На другому місці в структурі ґрунтового
покриву знаходяться чорноземи на щільних глинах, але еродованість їх дуже велика – 89,0 % від загальної
площі цих ґрунтів [4]. З інших ґрунтів, які складають структуру ґрунтового покриву ПСГР, можна відмітити
лучні-чорноземні, намиті лучні і чорноземно-лучні засолені і солонцюваті, лучно-болотні і болотно
мулуваті, чорноземи на пісках, поява яких обумовлена терасовою областю Дніпра. В цьому районі також
необхідно дотримуватися заходів, які направлені на припинення водно- та вітроерозійних процесів.
Оріхівський природно-сільскогосподарський район, до складу якого входять південні частини
Оріхівського і Запорізького та північні території Василівського і Токмацького адміністративних районів,
знаходиться в південно-західній частині Донецько-Дніпровського природно-сільскогосподарського округу.
Структура ґрунтового покриву практично не відрізняється від двох попередніх ПСГР Степу посушливого.
Основними ґрунтами є чорноземи звичайні. Більша частина цих грунтів знаходиться в активній зоні впливу
вітрової та водної ерозії.
Михайлівський природно-сільскогосподарський район знаходиться на північно-західному краю
округу. До його складу входять Кам'янсько-Дніпровський, більша (північна) частина Михайлівського,
південь Веселівського, південна Василівського та західна частини Токмацького району. В районі домінують
чорноземи звичайні. Характерною рисою ландшафтного устрою території є велика кількість подів.
Оптимізація землекористування пов'язана з раціональним використанням подових земель, а також зі
стабілізацією водно- та вітроерозійних процесів.
Південно-західна частина області знаходиться в межах Присиваського округу Присиваської
Сухостепової провінції, який представлений одним природно-сільскогосподарським районом –
Мелітопольським. В геоморфологічному відношенні – це Приазовська берегова рівнина з плоскою
поверхнею. До складу району входять Якимівський, південна частина Мелітопольського та
південно-західна Приазовського адміністративного районів. Найбільш поширені в цьому районі
темно-каштанові та каштанові ґрунти. Великі площі зайняті чорноземами на пісках, солонцями і
солончаками, подовими та солонцюватими ґрунтами. Деградаційні процеси в ґрунтовому покриві пов'язані
з водною і вітровою ерозією.
Приморський природно-сільскогосподарський район знаходиться на півдні округу. До його складу
входять більша частина (південна) Приморського, південні частини Бердянського і Токмацького,
північно-східні – Приазовського та Михайлівського адмінрайонів. Домінуючими ґрунтами є чорноземи
південні (56,0 %), значна площа знаходиться і під чорноземами звичайними – 18,0 %. Інші ґрунти – це, перш
за все, темно-каштанові та каштанові, чорноземи на щільних глинах, чорноземи на елювії щільних порід.
Всі ці ґрунти в значній мірі підлягають водній ерозії і характеризуються надзвичайно великою змитістю.
Наприклад, чорноземи на щільних глинах повністю змиті, змитість чорноземів на елювії щільних порід сягає
92,0 %. Тільки темно-каштанові ґрунти менше піддаються водноерозійним процесам. Для всіх типів ґрунтів
характерна сильна дефльованість від 61,0 % до 34,0 %.
Таким чином, ґрунтова структура в цьому районі представлена деградованими і малородючими
ґрунтами та потребує певних агротехнічних заходів, направлених на відновлення родючості ґрунтів.
Незначну площу території південного заходу області займає Дніпровсько-Приазовський округ [3], що
складається з трьох природно-сільскогосподарських районів: Веселівського, Приморського,
Михайлівського. Веселівський та Михайлівський природно-сільскогосподарські райони приурочені,
головним чином, до Причорноморської берегової рівнини. Рельєф – підвищена рівнина. Визначним
елементом рельєфу є долина р. Молочної шириною від 2 до 5 км. Правий берег крутий і піднімається над
дном долини на 42-47 метрів, лівий дуже пологий. В долині добре виражені тераси. В структурі ґрунтового
покриву цього регіону є чорноземи південні. Рівнинність поверхні стримує розвиток водної ерозії. В зв'язку
з цим еродованість чорноземів південних незначна. Питома вага чорноземів звичайних та
темно-каштанових змитих в структурі ґрунтового покриву невелика.. Особливості рельєфу території,
обумовлюючи безстічність більшої її частини, призвели до виникнення значних площ подів. Заходи щодо
оптимізації землекористування пов'язані з раціональним використанням подових, засолених та змитих
ґрунтів.
Таким чином, Запорізька область забезпечена особливо цінними продуктивними землями. Це
чорноземи звичайні, середньо- та малогумусні глибокі, чорноземи південні, темно-каштанові та
лучно-чорноземні незасолені. Крім того, область характеризується досить активними водноерозійними
процесами, що створює незадовільну екологічну ситуацію і не забезпечує умов для рентабельного
сільськогосподарського виробництва.
Література
1. Грунти Запорізької області / За ред. В.О. Ковальова. - Дніпропетровськ: Промінь, 1969. – 55 с.
2. Дорогунцов С.І., Борщевський П.П., Данилишин Б.М. Удосконалення управління
природокористування в АПК. – К.: Урожай, 1992. – С. 4-20.
3. Науково-обґрунтована система ведення сільського господарства в степу УРСР / За ред. П.Л. Погребняк,
В.А. Ільченко та ін. – К.: Урожай, 1974. – 499 с.
4. Географический атлас природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР. – К.: 1978.
|