Романова О.О. Доброчесна людина в Стародавньому Єгипті за автобіографічними текстами від Давнього до Середнього Царства

Рецензія на книгу: Романова О.О.
 Доброчесна людина в Стародавньому Єгипті
 за автобіографічними текстами від Давнього
 до Середнього Царства. – К.: Інститут
 сходознавства ім. А.Ю.Кримського НАН України, 2011. – 380 с....

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Український історичний журнал
Date:2015
Main Author: Лукашевич, А.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут історії України НАН України 2015
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/109549
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Романова О.О. Доброчесна людина в Стародавньому Єгипті за автобіографічними текстами від Давнього до Середнього Царства / А. Лукашевич // Український історичний журнал. — 2015. — № 3. — С. 212-217. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860084376454299648
author Лукашевич, А.
author_facet Лукашевич, А.
citation_txt Романова О.О. Доброчесна людина в Стародавньому Єгипті за автобіографічними текстами від Давнього до Середнього Царства / А. Лукашевич // Український історичний журнал. — 2015. — № 3. — С. 212-217. — укр.
collection DSpace DC
container_title Український історичний журнал
description Рецензія на книгу: Романова О.О.
 Доброчесна людина в Стародавньому Єгипті
 за автобіографічними текстами від Давнього
 до Середнього Царства. – К.: Інститут
 сходознавства ім. А.Ю.Кримського НАН України, 2011. – 380 с.
first_indexed 2025-12-07T17:18:38Z
format Article
fulltext Український історичний журнал. – 2015. – №3 РЕЦЕНЗІЇ Й ОГЛЯДИ У книзі Олени Романової йдеться про важли- вий аспект культури Стародавнього Єгипту – на матеріалі автобіографічних текстів представлено ідеал доброчесної людини. Єгиптяни не залиши- ли філософських праць у тому розумінні, в якому ми їх знаємо, скажімо, із часів Древньої Греції. Найближчі до філософії – твори повчального зміс- ту, учення про мораль. У них не розглядається онтологія, яка є темою складної, таємничої й не- зрозумілої єгипетської релігійної літератури. Повчальні настанови мудреців або фараонів напряму представляють давньоєгипетську етику. Твердження, що містяться у цих творах, часто мають форму заповітів або афоризмів. Є та- кож інші тексти, які опосередковано описують єгипетський ідеал моралі. Наприклад, роздуми песиміста над життям у диспуті з його власною душею (Ба) багато говорять про те, яким мало б бути життя та яким воно не є в дійс- ності. Різноманітні оповідання й казки також надають читачеві моделі доброї й поганої поведінки. В єгиптології завжди стояло питання, які з праць, що становлять вели- чезний матеріал вивчення для фахівців, могли б розглядатися літературою у сучасному сенсі цього слова? Біографія – важлива частина давньоєгипетської літературної спадщини. Причому не лише докладні описи життя реальних людей, але також різноманітні оповідання, як, наприклад, вочевидь фантас- тичне про приреченого царевича, могли б бути формою біографії, складеної у третій особі однини. Автобіографія – особливий різновид біографічного письма. Бажання під- бити підсумок своїх пригод або викласти синтез власного життя спонукало Романова о.о. ДобРочесна люДина в стаРоДавньому Єгипті за автобіогРафічними текстами віД Давнього До сеРеДнього ЦаРства. – к.: інститут схоДознавства ім. а.ю.кРимського нан укРаїни, 2011. – 380 с.* * Переклад рецензії з англійської мови виконала канд. філол. наук, доцент кафедри ан­ глійської філології Київського національного університету імені Т.Шевченка Ганна Коваленко Український історичний журнал. – 2015. – №3 Рец, ензії й огляди 213 стародавніх єгиптян писати автобіографічні звіти. Оповідач у таких творах зазвичай був важливою людиною, яка надавала свідчення своїх досягнень. Однією з причин творення автобіографій був очевидний намір поділитися власним досвідом із майбутнім читачем. Прагнення до самоствердження та представлення своїх пригод у контексті історичних подій виступає ще однією причиною написання подібних творів. У деяких прикладах автобіографій оче- видний вплив офіційних історичних хронік, інші являють собою поєднання вигадки й реальності. Очевидно, звідси походять автобіографічні мотиви в давньоєгипетській лі- тературі. Історія Санегет, казка про мореплавця, чиє судно зазнало аварії, подо- рож Уенамуна, – усі ці тексти написано від першої особи однини. Вони містять явний елемент автобіографії, де фантазія, або ж літературна оповідь, часто пе- ремішані з подачею реальних подій. Водночас автобіографія як жанр літера- тури представлена ще більш детальними зразками, що являють не просто опо- віді про окремі епізоди або серії подій, але про ціле життя особи. Автобіографія переважно стосується людей високого соціального поход ження. Сам факт її на- писання вже був ознакою належності до вищого класу. Зустрічаємо також біо- графічні мотиви в оповідях про фараона. Наприклад у текстах, що належать до категорії так званих «царських новел» («Königsnovelle»). Історичне мислен- ня, особливо у хвалебному виконанні, було частиною давньоєгипетської куль- тури, а історичні хроніки виступали важливою складовою документації, що її вели при дворі фараона. Відповідні протоколи та документи складали на всіх рівнях адміністрації Стародавнього Єгипту. Хто був імовірним «споживачем» автобіографій? Їх коло обмежувалося придворною елітою, тими, хто, власне, умів читати, тобто, очевидно, не біль- ше 1% всього населення. Проте зустрічаються й тексти, адресовані ідеальному або уявному читачеві, включаючи представників світу божеств. Особливим ас- пектом поховального письма було «звернення до живих» («appel aux vivants»), прямий зв’язок між померлим і тими, хто міг би прочитати його текст. Написи біографічного характеру, в яких ідеться про кар’єру та схвалення моральної непідкупності власників гробниць, виступають важливим різновидом текстів Стародавнього Єгипту. Більшість біографічних творів відомі нам саме з похо- вальної епіграфіки. Вони були вічно присутніми у гробницях і на стелах та по- стійно піддавалися судженням людей і богів потойбіччя. Ці оповіді належали заможному класові, єгипетським чиновникам, або тим, кого фараон відзначав за особисті чесноти. Добрий приклад – стела Іні-ітефа (Inj-it.f) з Абідоса (за правління Сенусерта І, період Середнього Царства), яка містить довгий пере- лік гідних рис її фундатора. Між іншим, відома також статуя цієї визначної особи (зараз зберігається у Британському музеї), котру зображено всебічно роз- виненою людиною в типовій для представника високого звання позі. Інший приклад (з пізнішого, ніж розглядається у книзі О.Романової, періоду) – корот- ка посвята Ягмоса, сина Ібани, який на стінах своєї гробниці в Ель-Кабі описав власну військову кар’єру за часів ранньої XVIII династії. Цікаво, що ця опо- відь містить багато інформації про справжні історичні події й за стилем нага- дує царські літописи Тутмоса ІІІ (1479–1424 рр. до н.е.) з Карнака. Такий собі Український історичний журнал. – 2015. – №3 214 Рец, ензії й огляди Аменемгеб оповідає про свої воєнні звитяги за часів цього фараона й наводить деякі, не описані в інших джерелах, подробиці тодішніх кампаній, зокрема полювання на слонів у Сирії. Ці тексти ілюструють важливу роль військових подвигів в особистій кар’єрі. Від самого початку давньоєгипетської цивілізації посада вченого писаря вважалася дуже престижною й вигідною. Інший приклад ідеального життя та зразкової кар’єри – участь у культових відправах. Деякі біографії, як-от розповідь архітектора Інені, зосереджують увагу на ще одному різновиді важ- ливих справ – у цьому випадку йдеться було спорудження скельної гробниці Тутмоса І (1503–1491 рр. до н.е.). Ідеальний єгиптянин із високим соціальним статусом часто був чиновником. Саме таким (принаймні на його власну думку) виступає, наприклад, Рехміра, візир фараона Тутмоса ІІ, чия автобіографічна оповідь складається з кількох написів на його майстерно виконаній гробниці в некрополі Західних Теб і надає нам санкціонований верховним правителем перелік рис, необхідних для того, щоб бути ідеальним володарем. Такий тип творів з’явився значно раніше доби Нового Царства. Авторка обрала для свого дослідження корпус текстів із ранніх часів, від Давнього до Середнього Царств. Важливе завдання для єгиптолога – скласти систематич- ну презентацію етичних стандартів осіб, що належали до певного соціального класу у свій історичний час. Книга О.Романової широко висвітлює цю проблему. Дослідження складається з двох основних частин: першу присвячено жан- ру біографії у Стародавньому Єгипті й аналізу етичного ідеалу єгиптян у со- ціальному, релігійному, політичному контекстах; натомість друга частина представляє джерела, що послужили основою для такого аналізу. У першій частині бачимо такі розділи: «Автобіографії єгиптян у контексті гробничних написів», «Єгипетська етика доби Давнього Царства», «Уявлення про добро- чесну поведінку за доби Першого перехідного періоду», «Етичний ідеал за доби Середнього Царства (ХІ–ХІІ династії)». Завершують її логічні висновки. У дру- гій частині вміщено переклади давньоєгипетських автобіографій і корпус ана- лізованих джерел. Науково-допоміжний апарат складається з бібліографії, ілюстрацій та алфавітних покажчиків. В англомовному резюме, яке, безумов- но, спонукає читача ознайомитися з повним текстом українською мовою, під- сумовано головні тези праці. Монографія О.Романової представляє собою надзвичайно скрупульоз- ний підхід до літератури та давніх джерел, що дійшли до наших днів. Про- аналізовано 413 текстів, деякі з них подано в українському перекладі. Обидві частини дослідження стали результатом серйозного, глибокого розуміння реа- лій Стародавнього Єгипту. Залучена О.Романовою бібліографія – надзвичайно широка, дає читачеві уявлення про стан вивчення конкретних питань. Цілісність викладу, включа- ючи деякі кольорові ілюстрації, посилює добрі враження від праці. Її хроно- логічні межі охоплюють Давнє Царство, Перший перехідний період і Середнє Царство. Авторка свідомо залишила за рамками свого дослідження написані за іншими шаблонами пізніші автобіографічні тексти. Не виключено, що в майбутньому вони стануть предметом спеціальної студії. Український історичний журнал. – 2015. – №3 Рец, ензії й огляди 215 Перший розділ становить філологічний та історичний розбір давньо- єгипетської автобіографії як літературного жанру. О.Романова описує роз- виток і структуру творів цього типу, досліджує причини того, чому автобіогра- фічні тексти були важливими для єгиптян. Послідовність наступних розділів першої частини праці – хронологічна. Авторка вивчає еволюцію різноманіт- них аспектів ідеальної особи впродовж майже тисячолітнього періоду історії давньоєгипетської цивілізації. Головною метою О.Романової стало визначення призначення подібних текстів в їх історичному контексті. Досі біографію трактували здебільшого джерелом, котре надає нам певні цінні факти. Деякі аспекти жанру біографій досліджувалися також у релігійному й етичному контекстах. Праці Ф.Ґріфіта, М.Ліхтгайм, М.Бо, Дж.Бейнса, Г.Дж.Фішера, Г.Мюллера, Я.Ассмана та інших фахівців порушують важливі проблеми, пов’язані з текстами, що зацікавили О.Романову в її монографії. Приміром «звернення до живих», про що вже зга- дувалося вище. Утім це лише одна зі складових цілісної структури давньо- єгипетської автобіографії. Дослідниця розглядає весь комплекс та всі аспекти біографічних записів. Маючи широкі знання не лише джерел, але й науко- вої літератури з предмету, у своїх коментарях вона розв’язує чимало проблем. О.Романова не завжди погоджується з поширеними в науці теоріями. Її обі- знаність щодо питань літературної біографії й релігії Стародавнього Єгипту, а також корпусу спеціальних праць справляє дуже добре враження. Авторка глибоко аналізує історичні передумови, а також психологічні фактори, що зумовили виникнення та розвиток жанру автобіографії у Старо- давньому Єгипті. У рівній мірі вона зосереджує увагу й на внутрішній струк- турі цього типу стародавніх єгипетських текстів. Аналіз супроводжується ве- личезною кількістю бібліографічних посилань, поданих у формі виносок, що неабияк збільшує цінність книги. Хронологія виступає важливим аспектом будь-якого розбору історичних документів. Датування автобіографічних напи- сів розглядається на с.43–47. Основну частину дослідження присвячено різноманітним аспектам ети- ки. Це – важливий внесок О.Романової до сучасної єгиптології. Студіювання структури єгипетської автобіографії підштовхнуло авторку до ряду слушних висновків. Мова текстів стала предметом особливої уваги. У відповідних роз- ділах своєї книги О.Романова демонструє неабиякі філологічні здібності. Надзвичайно цінним аспектом авторських коментарів став загальний опис шаблонів і лінґвістичних топосів, які в автобіографічних текстах служили для представлення померлого чесною й шанованою людиною. Подібно до бага- тьох інших текстів Стародавнього Єгипту, автобіографічні описи містять деякі фрази, що дозволяють єгиптологу аналізувати такі оповіді як високостерео- типізований жанр. Ці топоси відображають головні риси давньоєгипетської ментальності. У дослідженні показано еволюцію жанру автобіографії – від зародження його за доби Давнього Царства через розвинену форму, відому нам за напи- сами з гробниць, далі послідовно до скороченої версії, популярної в Перший перехідний період (поховальні стели), і аж до виникнення нової версії, яка Український історичний журнал. – 2015. – №3 216 Рец, ензії й огляди розвинулася в Абідосі в період Середнього Царства. Абідоська редакція таких текстів включає чесноти побожності та служби у храмі. О.Романова показує соціальні й політичні передумови виникнення текстів, автори яких вихваля- ли самі себе. Звісно, не завжди їх можна вважати достовірними та точними. Проте вони містять детальний перелік факторів, які вважалися суттєвими для образу ідеальної людини. Таким чином, аналіз цих текстів дозволяє нам від- творити головні поняття етики давніх єгиптян. Дослідження О.Романової глибоко торкається сфери соціального й полі- тичного життя. Благочесність померлого ґрунтувалася на його соціальних від- носинах (особливо з фараоном), на праведності особистого життя, ставленні до релігії й загробних культів. Принципам, які за часів Давнього Царства зумов- лювали правила соціальної поведінки, особливо щодо суверена й контактів з іншими людьми, присвячено авторський виклад на с.52–74. Ця частина книги являє собою цінний перелік соціальних правил у період формування етики Стародавнього Єгипту. Вплив історичних подій, таких, як криза Давнього Царства й глибинні структурні зміни в Перший перехідний період, а також під час Середнього Царства, знайшов своє відображення в нових темах автобіографічних написів. Як завжди, ментальність єгиптянина не просто відмовилася від старих моде- лей, а радше пристосувала їх до нової ситуації, додавши відповідні мотиви. Таким чином, послаблення позицій божественного правителя призвело до змі- щення центру уваги зі стосунків померлого з фараоном до поведінки індивіда у сфері культу й релігії, включаючи турботу про пам’ять предків. Відтепер біль- ше уваги приділялося суспільній оцінці людини. Як і за Давнього Царства, той факт, що певну особу любили інші, виступав важливою частиною її загаль- ного образу. Термін «nds» (або «людина, що зробила себе сама»), який часто вживався за Першого перехідного періоду, заслуговує на особливу увагу. У такий спосіб возвеличувалися не лише особисті чесноти, але й прихильність божеств, осо- бливо місцевих. За Середнього Царства неабиякої цінності набула мудрість. Разом із відновленням могутності фараонів як головний фактор в образі успішної та благочестивої людини повернулося добре ставлення правителя. Розквіт давньо єгипетської літератури в епоху Середнього Царства збагатив автобіографії обширним лексичним запасом на позначення особистих чеснот, що ґрунтувався на моральній та інтелектуальній досконалості. Книга О.Романової дає читачеві значно більше, ніж обіцяє її назва. Авторка виявляє свої здібності єгиптолога й досконале знання питань філо- логії Стародавнього Єгипту. Кількість аналізованих джерел вражає. Разом з обширним бібліографічним матеріалом це робить рецензовану працю важли- вим довідником з єгиптології. Переклад ряду текстів українською мовою – без- сумнівно гідний внесок О.Романової у формування єгиптології в її країні. Хоча загалом доцільніше публікувати єгиптологічні праці мовами конґресу1 (з тим, щоб дозволити міжнародній ученій спільноті вільно читати й обговорювати їх), 1 Англійська, французька, німецька – офіційні мови Міжнародного конґресу єгиптологів (прим. ред.). Український історичний журнал. – 2015. – №3 Рец, ензії й огляди 217 важливим також видається підготовка професійних книжок менш універ- сальними національними мовами – як спосіб уможливити місцевим студен- там доступ до результатів сучасних досліджень. Із цієї причини публікація О.Романовою своєї монографії саме українською мовою цілком виправдана. Однак англійське резюме, вочевидь, могло б бути ширшим і детальнішим. У будь-якому разі переклад книги англійською чи іншою мовою конґресу вида- ється дуже бажаним, оскільки україномовний текст нелегкий для розуміння навіть тими дослідниками, хто володіє іншими слов’янськими мовами. Ще однією можливістю для удоступнення результатів багаторічної праці автор- ки може бути відтворення змісту монографії у серії статей для наукової пе- ріодики. Цінна частина студії О.Романової – упорядкований за критеріями хронології й походження корпус автобіографічних написів, котрий містить усі необхідні дані та посилання на літературу. Таким чином, рецензована праця заслуговує на найвищу оцінку й цілком може бути рекомендована як взірець єгиптологічного дослідження. Адам Лукашевич (Варшава, Польща)
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-109549
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0130-5247
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T17:18:38Z
publishDate 2015
publisher Інститут історії України НАН України
record_format dspace
spelling Лукашевич, А.
2016-12-01T18:25:46Z
2016-12-01T18:25:46Z
2015
Романова О.О. Доброчесна людина в Стародавньому Єгипті за автобіографічними текстами від Давнього до Середнього Царства / А. Лукашевич // Український історичний журнал. — 2015. — № 3. — С. 212-217. — укр.
0130-5247
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/109549
Рецензія на книгу: Романова О.О.
 Доброчесна людина в Стародавньому Єгипті
 за автобіографічними текстами від Давнього
 до Середнього Царства. – К.: Інститут
 сходознавства ім. А.Ю.Кримського НАН України, 2011. – 380 с.
Переклад рецензії з англійської мови виконала канд. філол. наук, доцент кафедри англійської
 філології Київського національного університету імені Т.Шевченка Ганна Коваленко.
uk
Інститут історії України НАН України
Український історичний журнал
Рецензії й огляди
Романова О.О. Доброчесна людина в Стародавньому Єгипті за автобіографічними текстами від Давнього до Середнього Царства
Romanova O.O. A Righteous Person in Ancient Egypt after the Autobiographical Texts from the Old Till the Middle Kingdom
Article
published earlier
spellingShingle Романова О.О. Доброчесна людина в Стародавньому Єгипті за автобіографічними текстами від Давнього до Середнього Царства
Лукашевич, А.
Рецензії й огляди
title Романова О.О. Доброчесна людина в Стародавньому Єгипті за автобіографічними текстами від Давнього до Середнього Царства
title_alt Romanova O.O. A Righteous Person in Ancient Egypt after the Autobiographical Texts from the Old Till the Middle Kingdom
title_full Романова О.О. Доброчесна людина в Стародавньому Єгипті за автобіографічними текстами від Давнього до Середнього Царства
title_fullStr Романова О.О. Доброчесна людина в Стародавньому Єгипті за автобіографічними текстами від Давнього до Середнього Царства
title_full_unstemmed Романова О.О. Доброчесна людина в Стародавньому Єгипті за автобіографічними текстами від Давнього до Середнього Царства
title_short Романова О.О. Доброчесна людина в Стародавньому Єгипті за автобіографічними текстами від Давнього до Середнього Царства
title_sort романова о.о. доброчесна людина в стародавньому єгипті за автобіографічними текстами від давнього до середнього царства
topic Рецензії й огляди
topic_facet Рецензії й огляди
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/109549
work_keys_str_mv AT lukaševiča romanovaoodobročesnalûdinavstarodavnʹomuêgiptízaavtobíografíčnimitekstamivíddavnʹogodoserednʹogocarstva
AT lukaševiča romanovaooarighteouspersoninancientegyptaftertheautobiographicaltextsfromtheoldtillthemiddlekingdom