Світові тенденції реформування державного регулювання малого і середнього підприємництва

Досліджується зарубіжний досвід щодо підходів до реформування державного регулювання малого і середнього підприємництва. Наводяться результати аналізу міжнародної практики підтримки малого та середнього бізнесу за допомогою світових рейтингів і показників. За результатами дослідження зарубіжного дос...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Управління економікою: теорія та практика
Дата:	2015
Автори:	Ляшенко, В.І., Толмачова, Г.Ф.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2015
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/109641
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Світові тенденції реформування державного регулювання малого і середнього підприємництва / В.І. Ляшенко, Г.Ф. Толмачова // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К.: ІЕП НАНУ, 2015. — С. 52-79. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860200936312406016
author	Ляшенко, В.І. Толмачова, Г.Ф.
author_facet	Ляшенко, В.І. Толмачова, Г.Ф.
citation_txt	Світові тенденції реформування державного регулювання малого і середнього підприємництва / В.І. Ляшенко, Г.Ф. Толмачова // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К.: ІЕП НАНУ, 2015. — С. 52-79. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Управління економікою: теорія та практика
description	Досліджується зарубіжний досвід щодо підходів до реформування державного регулювання малого і середнього підприємництва. Наводяться результати аналізу міжнародної практики підтримки малого та середнього бізнесу за допомогою світових рейтингів і показників. За результатами дослідження зарубіжного досвіду надано пропозиції щодо формування основних напрямів підтримки малого та середнього підприємництва в Україні. Исследуется зарубежный опыт подходов к реформированию государственного регулирования малого и среднего предпринимательства. Приводятся результаты анализа международной практики поддержки малого и среднего бизнеса с помощью мировых рейтингов и показателей. По результатам исследования зарубежного опыта даны предложения относительно формирования основных направлений поддержки малого и среднего предпринимательства в Украине. Foreign experience of going is investigated near reformation of government control of small and middle enterprise. Results over of analysis of international practice of support of small and middle business are brought by means of the world rating and indexes. On results research of foreign experience given suggestion in relation to forming of basic directions of support of small and middle enterprise in Ukraine.
first_indexed	2025-12-07T18:10:23Z
format	Article
fulltext	52 В.І. Ляшенко, д.е.н., Г.Ф. Толмачова, к.е.н. СВІТОВІ ТЕНДЕНЦІЇ РЕФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ МАЛОГО І СЕРЕДНЬОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА Багаторічний досвід зарубіжних країн показує високу соці- ально-економічну значущість малого і середнього підприємництва (МСП). Хоча рівень науково-технічного і виробничого потенціалу будь-якої розвиненої держави визначають великі підприємства, проте основою життя цих країн є МСП як найбільш масова, дина- мічна і гнучка форма ділового життя. Це обумовлено великою соці- ально-економічною значущістю сектору МСП, який об'єднує жит- тєві інтереси основної маси населення, залученої у повсякденну трудову діяльність. Соціальна значущість МСП визначається масо- вістю групи дрібних власників – власників малих підприємств і їх найнятих робітників, загальна чисельність яких є однією з найбільш суттєвих якісних характеристик будь-якої країни з розвиненою ринковою економікою. Так, МСП в ЄС у період з 2010 по 2015 р. було створено близько 85% нових робочих місць: на їх частку при- падало дві третини населення, зайнятого у приватному секторі. Європейська комісія (ЄК) вважає підтримку МСП і підприємни- цької діяльності необхідною умовою економічного зростання, впро- вадження інновацій, створення робочих місць і соціальної інтегра- ції в ЄС [1]. Саме малі і середні підприємства є головною рушійною си- лою розвитку конкуренції, підвищення темпів економічного зрос- тання і створення робочих місць, особливо в країнах, що розвива- ються. Проте до 65% продукції у цих країнах виробляється в не- формальному секторі, що нерідко пов'язано з надмірними бюрокра- тичними і нормативними обмеженнями, а підприємства неформаль- ного сектору позбавлені доступу до можливостей і механізмів за- хисту, передбаченого законодавством [2]. Навіть ті підприємства, які діють у рамках формального сектору, не завжди мають рівний доступ до цих можливостей і засобів захисту. Підхід до державного регулювання МСП як до певної сис- теми дозволить окреслити ті аспекти взаємодії державного і під- © В.І. Ляшенко, Г.Ф. Толмачова, 2015 53 приємницького секторів, які забезпечують її найвищу дієвість. Кри- терієм, застосування якого дозволить визначити елементи держав- ного регулювання МСП, є здатність забезпечити сприятливі умови розвитку підприємницької діяльності у запропонованих обсягах. Враховуючи названий критерій, огляд досвіду державного регулю- вання економіки та підприємницької діяльності в індустріально розвинених країнах світу, та в країнах, що динамічно розвиваються, матиме функціональну направленість. Кожна з розвинених держав розробляє довготривалу політику досягнення стратегічних цілей соціально-економічного розвитку суспільств і приймає відповідні рішення щодо залучення до цієї ро- боти наймасовішої та ініціативної частини населення, що сформу- валася у секторі МСП. У зв'язку з цим держава робить ряд правових, організаційних і інших заходів, стимулюючих усебічну підтримку і розвиток МСП у напрямах, що відповідають інтересам суспільства. Проте при цьому використовується варіативність заходів, механіз- мів і інструментів підтримки МСП, різноманітність організаційних форм інфраструктури підтримки і розвитку підприємництва. Досвід зарубіжних країн переконливо показує, що розвиток малого і середнього підприємництва можливий лише за наявності політичної волі держави сформувати необхідні для цього соціальні, економічні, правові, політичні й інші умови. Вирішення цього зав- дання неможливе без реформування регулювання МСП на націона- льному, регіональному і муніципальному рівнях і виділення адек- ватних цьому завданню фінансових, організаційних і інших ресур- сів. Основним теоретичним обґрунтуванням необхідності рефор- мування державного регулювання ведення бізнесу при побудові ринково орієнтованої економіки є численні роботи таких зарубіж- них вчених, як В. Баумоль, А. Брунетті, М. Вайт, Б. Вебер, Д. Гня- веллі, Л. Клаппер, М. Портер, П. Рейнольдс, Х. Смітс, Р.Фісман, Й. Шумпетер та ін. Зокрема, В. Баумоль досліджував різні аспекти ролі підприємництва в історії суспільства та впливу правил гри (the rules of the game) – структури виплат (reward) в економіці на дії під- приємців [3], А.Б.Вебер – вплив національно-державного утворення на економічний стан окремих підприємницьких структур [4], П. Рейнольдс – глобальний моніторинг підприємництва [5], Р.Фіс- ман – регулювання виходу на ринок малих підприємств [6]. Серед вітчизняних дослідників проблем розвитку малого та середнього підприємництва, регулювання розвитку підприємницького сектору можна виділити роботи А. Бутенка [7], З. Варналія [8], Д. Ляпіна [9], 54 В. Ляшенка [10], Ю. Макогона [11] та ін. Потребують подальших комплексних досліджень проблеми реформування державного ре- гулювання бізнесу в зарубіжних країнах, а також впливу державної політики на розвиток малого та середнього підприємництва. Метою даної статті і композиційною платформою проведе- ного дослідження є аналіз зарубіжного досвіду щодо підходів до ре- формування державного регулювання малого і середнього бізнесу, виявлення найкращих варіантів такого регулювання в умовах функціонування вітчизняної економіки, а також розробка основних напрямів регулювання малого та середнього підприємництва для України. Наприкінці минулого століття країни ЄС почали активно розробляти й реалізовувати заходи щодо регулювання і стимулю- вання розвитку малого і середнього бізнесу. Ці заходи торкалися, передусім, створення законів, сприятливих для цього уразливого сектору економіки, змін у соціальній політиці, виробленні різнома- нітних програм підтримки, зниження адміністративних бар'єрів. Сьогодні роботу щодо зниження адміністративних бар'єрів ведуть дуже багато країн. Наприклад, в Іспанії усього за добу можна заре- єструвати мале підприємство і отримати ліцензію не лише іспан- цям, але й іноземним громадянам, що сприяє розвитку цього сек- тору економіки; в Америці, Канаді, Німеччині й інших країнах з упровадженням нових інформаційних технологій прямі контакти підприємців з чиновниками зведені до мінімуму. Регулювання, яке захищає споживачів, акціонерів і громад- ськість, не накладаючи при цьому надмірне навантаження на під- приємства, сприяє створенню середовища для процвітання приват- ного сектору. Раціональне регулювання підприємницької діяльно- сті вимагає наявності як ефективних процедур, так і міцних інсти- тутів, що встановлюють прозорі і здійснювані в обов'язковому по- рядку правила. У рамках дослідження «Ведення бізнесу», проведеного спі- льно Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC) і Всесвітнім банком (World Bank) відносно сприятливості умов для підприємни- цької діяльності, найвищий рейтинг привласнюється не тим кра- їнам, де відсутнє регулювання, а країнам, урядам яких вдалося ство- рити систему регулювання, що сприяє встановленню ринкових сто- сунків і захисту важливих державних інтересів, проте не створює при цьому невиправданих перешкод для розвитку приватного сек- тору, тобто систему регулювання з міцними інститутами і низькою вартістю процедур. В усіх цих країнах розвинені як приватний сек- 55 тор, так і ефективна система регулювання. Це дозволило забезпе- чити розумний баланс між заходами захисту, передбаченими опти- мальними правилами, і необхідністю мати динамічний приватний сектор, який безперешкодно здійснює свою діяльність без надмірно обтяжливого регулювання [2]. Там, де регулювання носить обтяжливий характер, а конку- ренція обмежена, успіх підприємства, як правило, залежить від на- явності «потрібних» зв'язків. А там, де механізми регулювання про- зорі, ефективні і прості у застосуванні, енергійним підприємцям простіше брати участь в конкурентній боротьбі, здійснювати інно- вації і розвивати виробництво. Для формування умов, що сприяють економічному зростанню і принесених їм благ, що забезпечують до- ступність, для усіх громадян, незалежно від рівня їх доходу, по- трібне середовище, у якому новим підприємцям з плідними ідеями нескладно відкривати підприємства і яке сприяє інвестиційній ді- яльності і зростанню перспективних фірм, тим самим сприяючи створенню робочих місць. Дослідження Всесвітнього банку показують, що у період фі- нансової кризи різко зросло число реформ у сфері державного регу- лювання малого та середнього бізнесу. Таким чином, у період еко- номічного спаду спостерігається прагнення державних органів по- м'якшити наслідки кризи шляхом розвитку малого бізнесу та се- реднього бізнесу і створення сприятливих умов для підприємни- цької діяльності, що має привести до збільшення числа робочих місць і зростання доходів місцевих бюджетів, які залежать від над- ходжень від малого і середнього бізнесу. Реформування у будь-якій сфері державної політики є склад- ним завданням. Регулювання підприємницької діяльності не є ви- ключенням. Для реалізації змін у системі регулювання часто необ- хідно забезпечити взаємодію між багатьма органами уряду. Напри- клад, створення системи реєстрації підприємств за принципом «од- ного вікна» припускає координацію роботи між реєстром підпри- ємств, статистичним бюро, муніципальною податковою інспекцією, управлінням державної податкової служби і багатьма іншими ор- ганами. Проте країнам вдалося її створити. Уряди проводять реформи, оскільки спрощення і зниження вартості процедур регулювання або зміцнення правових інститутів, пов'язаних з регулюванням підприємницької діяльності приносить багато користі. Результати цих реформ можуть бути визначені кіль- кісно шляхом складання усіх нормативних процедур, платежів і до- 56 кументів, необхідних для малих і середніх підприємств для вико- нання ряду операцій, таких як створення підприємства, реєстрація власності і т.д. Уряди отримують вигоду у вигляді економії коштів, тому що нові системи, як правило, легше за звістку (хоча створення нової системи і включає початкові фіксовані витрати). Підприєм- ства виграють завдяки наявності раціональніших і менш дорогих процедур або надійніших інститутів. У цілому вони чинять сприят- ливу дію на економіку країн, ведучи до створення нових підпри- ємств, нових робочих місць, забезпечення зростання торгівлі і ди- намічної економіки. В останньому раунді дослідження «Doing Bussiness» 2016 брали участь експерти зі 189 країн. Висока позиція країни означає, що її регуляторний клімат сприяє веденню бізнесу. Рівень сприяння є середнім показником країни по 10 індикаторам, кожен індикатор має рівну вагу (табл. 1). Таблиця 1 Рейтинг країн-лідерів «Ведення бізнесу»-2016 та України Сінга- пур Нова Зелан- дія Да- нія Респуб- ліка Корея САР, Гон- конг, Китай Ве- лико- брита- нія США … Укра- їна … Рейтинг – лег- кість ведення біз- несу 1 2 3 4 5 6 7 83 За субіндексами: Реєстрація під- приємств 10 1 29 23 4 17 49 30 отримання дозво- лів під будівниц- тво 1 3 5 28 7 23 33 140 підключення до електропоста- чання 6 31 12 1 9 15 44 137 Реєстрація влас- ності 17 1 9 40 59 45 34 61 отримання кре- диту 19 1 28 42 19 19 2 19 захист прав інвес- торів 1 1 20 8 1 4 35 88 Оподаткування 5 22 12 29 4 15 53 107 зовнішня торгівля 41 55 1 31 47 38 34 109 виконання зобо- в’язань за контр- актом 1 15 37 2 22 33 21 98 дозвіл неплато- спроможності 27 31 9 4 26 13 5 141 Складено за джерелом [12]. 57 У цей період було зареєстровано в 122 державах понад 231 нормативно-правову реформу у сфері регулювання підприєм- ницької діяльності, з числа яких 146 реформ було спрямовано на спрощення і зниження вартості дотримання правових норм і 85 ре- форм були спрямовані на зміцнення правових інститутів. У регіона- льному розрізі найбільша кількість реформ приходиться на країни Європи і Центральної Азії – 25% від числа загальносвітових. Тут проведено 58 реформ у 23 із 25 держав [13]. Тобто майже кожна країна минулого року реалізувала принаймні по одній реформі, спрямованій на створення комфортніших умов для ведення бізнесу. Країни з найскладнішими процедурами і нерозвиненими правовими інститутами поступово переймають деякі практики, які застосову- ються в лідируючих країнах. Особливо активно пройшли реформи в регіоні Африки на південь від Сахари. У цілому результати дослідження свідчать, що найбільш сприятливі умови для ведення бізнесу, як і раніше, відзначаються в країнах з високим рівнем доходу, що є членами Організації еконо- мічного співробітництва і розвитку (міжнародної міждержавної ор- ганізації економічно розвинених країн, що визнають принципи представницької демократії і вільної ринкової економіки). Най- менш сприятливі умови для ведення бізнесу – в країнах Африки на південь від Сахари і у Південній Азії. Так, у країнах Африки на південь від Сахари створення компанії обходиться у багато разів до- рожче, ніж у країнах ОЕСР, тому багато підприємств просто від- мовляються від офіційної реєстрації і працюють нелегально, в ті- ньовому секторі економіки. У таких державах для підприємців за- критий доступ до організованого кредитування і ринків, а їх співро- бітники не отримують пільг і залишаються за рамками систем соці- ального захисту. Крім того, надмірно складні процедури утрудню- ють діяльність легальних підприємств, так само як і відсутність ін- ститутів і норм регулювання, що забезпечують захист власності і дозволяють підприємцям ефективно використати наявні у них ак- тиви. За останні роки країни з низьким рівнем доходу скоротили віддаленість від передових практик у два рази більше порівняно з країнами з високим рівнем доходу. Значна частина з 30 провідних країн щодо сприятливості умов для підприємницької діяльності (Німеччина, Данія, Канада, Нова Зеландія, Норвегія, Республіка Корея, Швеція, Японія) представ- лена країнами, в економіці яких держава традиційно бере досить по- мітну участь, у тому числі встановлюючи норми, регулюючі різні аспекти діяльності приватного сектору [14]. У той же час ці країни 58 мають високі результати не лише по індикаторах дослідження «Ве- дення бізнесу», але і по інших міжнародних індикаторах, що харак- теризують різні параметри конкурентоспроможності. Загалом реформи були спрямовані на зниження адміністра- тивного навантаження і спрощення процедури створення нових під- приємств. Багато країн спростили процедуру видачі дозволів на бу- дівництво, реєстрацію майна і зовнішньоторговельні операції. Зміни у законодавстві, що стосуються зменшення видів діяльності, які повинні ліцензуватися, спрощення процедур отримання ліцензій і сертифікатів, скорочення числа інстанцій, які повинні видавати до- зволи при відкритті нових підприємств, і перевірок з боку контро- люючих органів проводяться як у розвинених країнах, так і в кра- їнах, що розвиваються. Не проводять реформи у цій сфері тільки найбідніші країни або країни, втягнуті в різного роду озброєні конфлікти. Ухвалення законів – це перший етап у проведенні реформи, проте основні проблеми виникають при реалізації цих законів. Тому важливо знати досвід інших країн, щоб підготувати умови, за яких реформи проходять найбільш успішним чином. Емпіричні дослі- дження у сфері регулювання малого бізнесу у різних країнах (як правило, це аналіз процедур відкриття нових підприємств) показу- ють, що спрощення цих процедур приводить до зростання підпри- ємницької активності, збільшення продуктивності і скорочує рівень корупції. У роботі [15] проводиться аналіз обмежень на створення но- вого бізнесу у європейських країнах. Високий ступінь регулювання процесу відкриття нових підприємств приводить до того, що в галу- зях, де воно викликало істотне зниження числа підприємств, які що- річно реєструються, порівняно з природним рівнем для цієї галузі середня кількість зареєстрованих підприємств істотно вища, а по- дальші темпи їх розвитку – нижчі. Проблема зайвого регулювання виходу на ринок малих під- приємств – це послаблення ступеня конкуренції усередині галузі, що призводить до більшої монополізації виробництва. Fisman, Sarria - Allende (2010), використовуючи дані по 57 країнам, пока- зали, що жорстке регулювання виходу на ринок у визначених галу- зях призводить до того, що в них діє менше великих підприємств, що означає менший ступінь конкуренції [16]. Більше того, за цих умов підприємства не здатні повною мірою використати можливо- сті свого розвитку. У країнах, де процедура реєстрації нових під- 59 приємств складніша, зростання відбувається серед існуючих компа- ній, тоді як у країнах з простою процедурою реєстрації механізми більшою мірою пов'язані з появою нових компаній у перспективних секторах економіки. Оскільки економіка України характеризується скоріше низькою мірою мобільності чинників виробництва – як з однієї галузі в іншу, так і географічно, – реформи, спрямовані на спрощення процедури створення нових фірм, повинні робити ефект як на мобільність чинників виробництва, так і на поліпшення кон- курентного середовища в різних секторах економіки. Це особливо важливо у світлі стратегії на модернізацію економіки. Нові фірми, що виходять на ринок, повинні проводити модернізаційну страте- гію розвитку економіки. Автори роботи [16] також показали, що більш прості проце- дури реєстрації нових підприємств роблять вплив на те, які галузі розвиватимуться швидше. Виявилось, що в країнах, де ці процедури відносно прості, швидше розвиваються галузі, на продукцію яких збільшується світовий попит, а також сектори, які в нинішній мо- мент характеризуються істотними технічними змінами. Хоча при- чинно-наслідковий зв'язок тут не зовсім ясний, цей результат заслу- говує на увагу. Він особливо підкреслює роль витрат які несуть під- приємства, виходячи на місцеві ринки, на зростання конкуренто- спроможності економіки у масштабі світового ринку. Такий зв'язок є одним з ключових результатів досліджень у міжнародній еконо- міці останніх років. Важливо відзначити зв'язок між регулюванням малого та се- реднього бізнесу і корупцією в країні. З одного боку, високий рівень корупції ускладнює процедуру реєстрації нових підприємств, що призводить до скорочення числа нових підприємств і до тенденції реєструвати підприємства в інших регіонах, що знижує бюджетний доход, з іншого – багато дослідників звертають увагу на те, що не- прозорі і довгі процедури реєстрації призводять до зростання ко- рупції в країні, оскільки приймальники змушують дати хабар чи- новникові, щоб прискорити ці процедури. Цей результат надзви- чайно важливий для вітчизняної економіки. Зростання корупції в Україні останніми роками, що відзначається всілякими рейтингами, ударяє у першу чергу по малому бізнесу. Консервація проблеми ко- рупції робить марними зусилля із дебюрократизації, зростання ма- лого бізнесу в країні. Згідно із рейтингом, складеним неурядовою міжнародною ор- ганізацією Transparency International: The Corruption Perceptions 60 Index 2015, за рівнем корупції Україна займає 130 місце (із 167 країн). Надмірно високим є рівень корупції в Греції та Італії, що не- гативно позначається на інституційному забезпеченні розвитку під- приємництва: Греція – 58, Італія – 61 [17]. Показник «свобода від корупції», що є однією із складових індексу економічної свободи, в Україні становить 23, в Італії – 39, Данії – 94 [18]. Меншим є рівень корупції у Чехії, Угорщині, Словаччині, Румунії та ін. [19]. Най- менш корумпованою країною в ЄС є Данія. Основними напрямами подолання корупції в ЄС є: сприяння розвитку громадянського суспільства та забезпечення можливостей для здійснення моніто- рингу управління й боротьби з корупцією (Румунія, Португалія, Греція, Словаччина та ін.); проведення аудиту державних витрат і бюджетного планування, контроль над прозорістю відносин влас- ності та широким висвітленням у ЗМІ процесів приватизації; зрос- тання судової автономії та підзвітності (Румунія, Італія, Греція та ін.). Позитивним прикладом щодо проведення інституційних ре- форм для України є досвід Польщі. Удосконалення інституційного забезпечення підприємницької діяльності дало змогу країні підня- тися в рейтингу Doing Business з 74 у 2011 р. на 25 місце в 2016 р. Таке міжнародне визначення позицій та здобутків Польщі спонукає до вивчення досвіду цієї країни у сфері підтримки малого та серед- нього підприємництва, а також дослідження форм регіональної до- помоги, дії системи стимулів та державних грантів для нього. Реформи в Польщі проводились за такими напрямами: спро- щення адміністрування, здійснення податкових зобов’язань (про- цедура оподаткування стала простішою для підприємств через за- охочення електронного подання даних щодо сплати податків, удосконалення функціонування платіжних систем); реєстрація не- рухомості (впровадження нової системи управління навантаженням за кількістю справ, що розглядаються у певний час земельними та іпотечними реєстрами, продовжуючи переведення у цифровий формат даних записів реєстру, що дало змогу пришвидшити процес реєстрації прав власності); час розв’язання економічних суперечок (шляхом внесення змін до Цивільного процесуального кодексу та призначення більшої кількості суддів в арбітражних судах); про- цедури банкрутства (шляхом розв’язання проблем неплатоспро- можності підприємств через перегляд принципів щодо інформації та документів, які повинні бути включені у заяву про банкрутство, а також надання забезпеченим кредиторам права висловлювати пре- 61 тензії з обтяженими фінансовими зобов’язаннями в разі ліквідації) [20]. Організацією і підтримкою підприємницької діяльності у Польщі займаються декілька організаційних структур: Польське агентство розвитку підприємництва, мережа центрів Євро Інфо у сфері польського підприємництва, відділ сприяння інвестиціям господарчого міністерства Польщі, агенція розвитку підприємни- цтва, АТ «Корпорація страхування експортних кредитів» та інші ор- ганізації. Кожна з цих організацій має своє коло питань у вирішенні проблем малих і середніх підприємств та фізичних осіб-підприєм- ців [21]. Позитивною рисою реалізації польської державної полі- тики у сфері зняття адміністративних бар’єрів у розвитку малого і середнього підприємництва являється наявність на законодавчому рівні Сеймової Комісії у справах малих і середніх підприємств. Ос- новними завданнями Комісії є виступ із законодавчими ініціати- вами на підтримку сектору малих і середніх підприємств, а також участь разом з іншими комісіями в роботі над законами, що стосу- ються діяльності малих і середніх підприємств. Успішно проведені ринкові реформи і в Угорщині. Основою їх стала послідовна державна політика, направлена на розвиток ма- лого підприємництва і спрямована головним чином на досягнення стратегічних цілей соціально-економічного розвитку країни і задо- волення попиту населення. Початком стало прийняття закону «Про розвиток та підтримку малого підприємництва», який чітко визна- чав категорію малих та середніх підприємств, передбачив необхідні фінансові ресурси для сприяння їх розвитку і встановив економічні умови, що забезпечують у перспективі посилення їх конкуренто- спроможності й адаптації до потреб ЄС та СОТ. Роль держави у під- тримці малого підприємництва є значною і проявляється у зниженні податкового навантаження, спрощенні звітності, пільгового креди- тування, принципу «одного вікна» при відкритті нових підпри- ємств, а також створення цільових державних програм для малого підприємництва. Як показують дані аналізу, все ширше використовується Ін- тернет для спілкування підприємців з органами регулювання в усіх сферах підприємницької діяльності, що свідчить про потенційні економічні вигоди від надання електронних послуг. За минулий рік 50 реформ було спрямовано на введення або поліпшення існуючих онлайн систем для сплати податків, обробки документів, пов’язаних з експортом і імпортом, реєстрацією підприємств і нерухомості, а також багатьма іншими сферами. 62 У країнах, постраждалих від конфліктів, реформування регу- лювання підприємницької діяльності майже завжди є важким зав- данням, попри те що компанії часто стикаються зі зростаючими складнощами у сфері регулювання підприємницької діяльності. Ци- вільні безлади, істотне послаблення здатності держави забезпечити дотримання закону й інші особливості країн, де виникли конфлікти, часто призводять до істотного погіршення умов, у яких працює при- ватний сектор. Таким чином, результати дослідження на основі рейтингу «Ведення бізнесу» показали, що реформування регулювання під- приємницької діяльності є особливо актуальним у країнах з низь- ким рівнем доходу. Дані аналізу демонструють зв’язок між поліп- шенням регулювання підприємницької діяльності та економічним зростанням. Крім того, дослідження показують, що економічне зростання залишається найбільш важливим чинником, яке визначає темпи зростання доходів бідних верств населення. У сукупності ці дані свідчать про те, що наявність доцільного регулювання підпри- ємницької діяльності сприяє зниженню бідності і підвищенню доб- робуту. Заслуговує на увагу в рамках проведеного дослідження Ін- декс економічної політики у сфері МСП країн Східного парт- нерства. Цей показник є оцінкою відповідності принципам Євро- пейського акта про малий бізнес та надає державним діячам та ін- шим зацікавленим сторонам у державах Східного партнерства ос- нову для оцінки успіху у справі розробки і здійснення ефективних заходів відносно МСП. Він дозволяє визначити сильні і слабкі сто- рони процесу розробки, реалізації, контролю й оцінки економічної політики у сфері МСП, а також зіставити результати щодо різних країн і оцінити ступінь відповідності стандартам ЄС. Індекс покли- каний допомогти державам у визначенні цільових напрямів роз- витку економічної політики у сфері МСП і пріоритетних стратегій подальшого поліпшення ділового середовища. У табл. 2 представ- лено показники Індексу економічної політики у сфері МСП у кра- їнах Східного партнерства за 12 напрямами, отримані за підсумками оцінки відповідності принципам Акта про малий бізнес, та визна- чено рейтинги країн за кожним основним показником [1]. У Східне партнерство (СП) входять шість країн (Азербай- джан, Вірменія, Білорусь, Грузія, Республіка Молдова і Україна). Незважаючи на відмінності в економічній структурі, ці держави ма- ють ряд загальних переваг, у тому числі високий рівень навченості 63 робочої сили, стратегічне географічне положення і визнання важли- вості поліпшення ділового клімату. Щоб ефективно використати ці сильні сторони, країни СП поступово відкривають свою економіку для торгівлі та інвестицій, намагаючись перейняти передові методи ведення економічної політики і досягти відповідності світовим стандартам. Таблиця 2 Основні показники Індексу економічної політики у сфері МСП – 2015 у країнах Східного партнерства Бали Вірме- нія Азер- бай- джан Біло- русь Грузія Мол- дова Укра- їна Серед- ній бал 1 2 3 4 5 6 7 8 I. Створення середовища, яке допомагає процвітанню підприємців і сімей- них підприємств і сприяє успіху підприємництва 1. Розвиток за- повзятливості у процесі нав- чання і підпри- ємницька діяль- ність жінок 2,63 2,59 2,39 2,70 2,57 2,25 2,52 Рейтинг країн за напрямком 2 3 5 1 4 6 II. Надання добросовісним підприємцям можливості повернутися до підприємницької діяльності незабаром після банкрутства 2. Банкрутство і надання другого шансу МСП 3,16 2,87 2,57 2,94 2,68 2,05 2,71 Рейтинг країн за напрямком 1 3 5 2 4 6 III. Розробка правил відповідно до принципу «спочатку думай про малий» 3. Нормативно- правова база економічної по- літики у сфері МСП 3,38 2,47 2,41 3,48 3,51 2,45 2,95 Рейтинг країн за напрямком 3 4 6 2 1 5 IV. Облік потреб МСП органами державного управління 4. Умови діяль- ності МСП 4,05 4,23 4,09 4,33 3,56 3,81 4,01 Рейтинг країн за напрямком 4 2 3 1 6 5 64 Закінчення табл. 2 1 2 3 4 5 6 7 8 V. Перегляд інструментів економічної політики з урахуванням потреб МСП 5 а. Послуги щодо підтримки МСП і нових організацій 3,93 2,98 2,99 3,69 3,35 1,84 3,13 Рейтинг країн за напрямком 1 5 4 2 3 6 5 б. Державні закупівлі 3,42 2,42 3,21 4,04 2,89 2,73 3,12 Рейтинг країн за напрямком 2 6 3 1 4 5 VI. Спрощення доступу МСП до фінансування, формування правової бази і ділового клімату, що сприяють своєчасному здійсненню платежів по комерційних угодах 6. Доступ МСП до фінансу- вання 3,53 2,70 3,08 3,76 3,40 3,22 3,28 Рейтинг країн за напрямком 2 6 5 1 3 4 VII. Допомога МСП в ефективнішому використанні можливостей, що нада- ються єдиним ринком 7. Стандарти і технічні нор- мативи 3,33 3,32 3,22 4,22 4,12 4,34 3,76 Рейтинг країн за напрямком 4 5 6 2 3 1 VIII. Сприяння в удосконаленні підприємницьких умінь і розвитку усіх форм інновацій 8 а. Підприєм- ницькі уміння 2,67 2,94 2,28 3,00 2,50 2,56 2,66 Рейтинг країн за напрямком 3 2 6 1 5 4 8 б. Інновації 2,91 2,47 2,91 2,70 2,54 1,86 2,57 Рейтинг країн за напрямком 1 4 1 2 3 5 IX. Надання МСП можливості обернути зміну умов довкілля собі на користь 9. МСП в «зеле- ній» економіці 2,39 1,54 2,10 2,48 2,19 1,22 1,99 Рейтинг країн за напрямком 2 5 4 1 3 6 X. Підтримка і сприяння МСП у добуванні переваг із зростаючого ринку 10. Інтернаціо- налізація МСП 3,37 2,50 2,59 3,60 3,07 1,63 2,79 Рейтинг країн за напрямком 2 5 4 1 3 6 Складено за джерелом [1]. 65 У даний час усі шість країн прагнуть зміцнити конкуренто- спроможність, диверсифікувати економіку, стимулювати зростання і підвищити стійкість до зовнішніх потрясінь. Особливе місце в цьому відводиться заходам щодо розвитку малих і середніх підпри- ємств. МСП забезпечують роботою від 60 до 70% зайнятого насе- лення і формують більше 60% загальної доданої вартості в країнах- учасницях ОЕСР. Динамічні й орієнтовані на зростання МСП, що входять у світові виробничо-збутові ланцюжки, відіграють найваж- ливішу роль у підвищенні продуктивності, розвитку інновацій і по- силенні конкурентоспроможності. Проте МСП стикаються з пере- шкодами: це стосується доступності фінансування рівня професій- ної підготовки кадрів, розвитку інноваційного потенціалу, виходу на міжнародний ринок і можливості скористатися механізмами під- тримки бізнесу. Дамо коротку характеристику економічної політики у сфері МСП у кожній з шести країн СП. Вірменія, спираючись на хороші показники у сфері реформування ділового середовища і розвинену інфраструктуру підтримки бізнесу, багато в чому оптимізувала прийнятий підхід до розвитку МСП. У числі проведених перетво- рень країни слід особливо відзначити комплексний процес упрова- дження «законодавчої гільйотини» (табл. 3), націлений на впоряд- кування підприємницького законодавства; розширення послуг електронного уряду і організацію єдиного центру реєстрації під- приємств; розробку заходів фінансової підтримки інноваційної ді- яльності, а також створення органу сприяння експорту й експорт- ного страхового агентства. Уряд Вірменії розробляє ефективнішу систему контролю й оцінки. Крім того, реформи країни покликані поліпшити порядок банкрутства та кредитування і тим самим полегшити доступ до фі- нансування, а також зміцнити систему державних закупівель, щоб стимулювати участь в них МСП. До числа довгострокових завдань входять розширення охоплення і поліпшення якості статистичних даних по МСП, оптимізація податкового адміністрування, а також розширення заходів підтримки інноваційної діяльності, експорту і екологізації діяльності МСП. Процес спрощення нормативно-правової бази і механізм оці- нки регулюючої дії у Вірменії сприяють оптимізації ділового клі- мату для МСП. Вірменія зайняла 2 місце серед країн Східного пар- тнерства згідно з рейтингом Всесвітнього банку «Doing Business» за 2016 р. (табл. 4). Заходи щодо спрощення адміністративних про- 66 Таблиця 3 Огляд основних реформ по країнах Східного партнерства [1] Країна Основні реформи Вірме- нія Запуск процесу роботи адміністративної гільйотини, покликаного спро- стити підприємницьке законодавство Розширення послуг електронного уряду і створення єдиних центрів ре- єстрації організацій Розробка заходів фінансової підтримки інновацій Створення нового органу щодо підтримки експорту і механізмів експо- ртного страхування Реалізація програм фінансового навчання та затвердження стратегії і планів заходів з підтримки підприємницької діяльності жінок Азер- бай- джан Введення єдиних центрів реєстрації організації Зразок передового досвіду: запуск порталу електронного уряду, що про- понує більше 400 послуг у режимі онлайн Створення державного фонду підтримки сектору інформаційно-комуні- каційних технологій Нарощування потенціалу МСП завдяки діяльності Бакинського учбо- вого бізнес-центру, в тому числі нового експериментального інкубатора для стартапів Біло- русь Можливість реєстрації організацій у режимі онлайн, введення інших електронних послуг Введення нового законодавства про неспроможність Розширення державного кредитного регістра Функціонування нової системи надання фінансової підтримки Банком розвитку Республіки Білорусь Грузія Створення спеціалізованого органу, що відповідає за реалізацію еконо- мічної політики у сфері МСП (Агентство з розвитку підприємництва) і нового відомства по інноваціях (Агентство інновацій і технологій Гру- зії, АІТГ) Подальший прогрес у реєстрації організацій (передова практика обслу- говування клієнтів у Будинках юстиції) і наданні послуг електронного уряду Запуск нових цільових програм підтримки Агентством з розвитку під- приємництва і АІТГ Складання комплексної стратегії розвитку МСП і плану заходів, а також інноваційної стратегії Мол- дова Затвердження «Стратегії розвитку сектору малих і середніх підпри- ємств на 2012-2020 роки» Активна автоматизація державних послуг (наприклад, «Цифрова Мол- дова-2020») Розробка нової інноваційної стратегії (на 2013-2020 роки) Впорядкування і спрощення процесів реєстрації організацій Вжиття системних заходів щодо розвитку людського капіталу Україна Дерегуляція бізнесу і спрощення адміністративних процедур Розширення переліку послуг, що надаються електронним урядом Правові реформи в таких сферах, як ліцензування, визнання неплато- спроможності і заставне кредитування Модернізація інфраструктури забезпечення якості в країні Реалізація заходів щодо розвитку неформального навчання підприємни- цьким умінням 67 цедур, у тому числі створення єдиного центру реєстрації підпри- ємств і значне розширення послуг електронного уряду, дозволили ослабити перешкоди для відкриття нових МСП і понизити їх опера- ційні витрати, хоча в деяких сферах дещо необхідно поліпшити (на- приклад, у податковому адмініструванні). Підтримка підприємницької діяльності, що робиться Націо- нальним центром розвитку МСП (НЦР МСП), включаючи систему гарантій по малих кредитах, розширилася завдяки участі донорів і виділенню державних ресурсів. Завдяки новим ініціативам у сфері розвитку фінансування й інфраструктури покращала підтримка інновацій у секторі МСП. Дані обстеження «Стан ділового середо- вища і показники діяльності підприємств» (BEEPS) свідчать про те, що вірменські підприємства входять до числа найбільш інновацій- них у регіоні Східного партнерства (EBRD, 2014). В Азербайджані була проведена велика робота щодо рефор- мування ділового середовища: зокрема, країна ввела можливість ре- єстрації організацій у багатофункціональних центрах надання дер- жавних послуг і створила портал електронного уряду, що відповідає передовому досвіду, досягнувши найвищих показників по деяких напрямах у рейтингу звіту Всесвітнього банку «Doing Business» (на- приклад, щодо відкриття бізнесу, щодо реєстрації власності). Також значно розширилися сервіси електронного уряду завдяки ство- ренню урядового порталу, присвяченого передовому досвіду. Крім того, була розширена база для інноваційної діяльності МСП – як за рахунок інфраструктури (наприклад, промислових парків, технопа- рків і бізнес-інкубаторів), так і за рахунок фінансової підтримки (за допомогою створення спеціального фонду розвитку сектору інфор- маційно-комунікаційних технологій – ІКТ). Азербайджан добився значних успіхів у підвищенні конку- рентоспроможності (табл. 4). Нині він займає 40 місце в Рейтингу глобальної конкурентоспроможності Всесвітнього економічного форуму, піднявшись із 57 місця, яке він займав у 2010 р. (World Economic Forum, 2015). У країні були здійснені реформи в тих сфе- рах ведення бізнесу, які є ключовими згідно зі звітом «Doing Business» Всесвітнього банку, наприклад, за параметрами «Реєстра- ція підприємства» (7 місце) і «Реєстрація власності» (22 місце); проте за сукупністю параметрів Азербайджан займає усього лише 63 місце через низьку продуктивність в інших сферах. Крім того, уряд створив велику інфраструктуру електронного уряду і планує продовжити перегляд і спрощення правил ведення бізнесу. 68 Таблиця 4 Місце країн-учасників Східного партнерства у світових рейтингах* Вірме- нія Азербай- джан Біло- русь Грузія Мол- дова Укра- їна Рейтинг «Ведення бізнесу» – легкість ведення бізнесу 35 63 44 24 52 83 За субіндексами: реєстрація підпри- ємств 5 7 12 6 26 30 отримання дозволів під будівництво 62 114 34 11 170 140 підключення до еле- ктропостачання 99 110 89 62 104 137 реєстрація власності 14 22 7 3 21 61 отримання кредиту 42 109 109 7 28 19 захист прав мінори- тарних інвесторів 49 36 57 20 36 88 Оподаткування 41 34 63 40 78 107 зовнішня торгівля 29 94 25 78 33 109 виконання зобов’я- зань за контрактом 28 40 29 13 67 98 дозвіл неплатоспро- можності 71 84 69 101 60 141 Рейтинг глобаль- ної конкуренто- спроможності 82 40 н/д 66 84 79 Рейтинг щодо рі- вня сприйняття корупції 95 119 107 48 103 130 Рейтинг економіч- ної свободи країн світу 52 85 153 22 111 162 *Складено за джерелами: [12, 18, 19, 22]. Проте, незважаючи на розвиток ділового середовища, ве- дення бізнесу в Азербайджані залишається складним. Основними чинниками, що перешкоджають веденню бізнесу, згідно з виснов- ками учасників обстеження BEEPS V, є діяльність неформального сектору (30,7%) і доступ до фінансування (30,2%), далі на значній відстані слідують ставки оподаткування, а також отримання ліцен- зій і дозволів (EBRD, 2014). Крім того, дані міжнародних дослі- джень свідчать про наявність потенціалу для вдосконалення в тому, що стосується сприйманого рівня корупції. Так, у 2013 р. країна по- трапила в 19 перцентиль в рейтингу якості державного управління 69 в країнах світу, складеному Всесвітнім банком, за показником «Контроль над корупцією», тоді як середнє значення по регіону для країн Східної Європи і Центральної Азії склало 63. Для вирішення вказаних проблем уряд здійснював Національні плани дій із заохо- чення відкритого уряду і боротьби з корупцією в 2012-2015 рр. з метою підвищення прозорості і підзвітності в державних установах, а також удосконалило антикорупційне законодавство. У Білорусі уряд останніми роками став приділяти більше уваги розвитку сектору МСП як вирішальному чиннику забезпе- чення стійкого зростання і конкурентоспроможності. Було прове- дено спрощення процедур регулювання, а також реформи законо- давства в найважливіших сферах, включаючи питання банкрутства, реєстрації підприємств і державних закупівель. Введена система ре- єстрації юридичних осіб через Інтернет та інші електронні послуги. Значно збільшилося охоплення державного кредитного реєстру. Але незважаючи на усе це, вклад МСП у зростання зайнятості і ви- робництва залишається низьким порівняно із середніми показни- ками по країнах Східного партнерства. Оцінки, отримані Білоруссю в рамках рейтингу Всесвітнього банку Doing Business за 2016 р., у цілому порівняно високі: 44 місце зі 189 можливих (табл. 4). Це явний прогрес порівняно з 2012 р., коли вона займала лише 69 місце. Країна добилася значного поліп- шення показника в категорії «Оподаткування», піднявшись зі 156 рядка (2012 р.) на 63 (2016 р.). Цим вона зобов'язана введенню електронної системи представлення документів і сплати внесків обов'язкового страхування від нещасних випадків на виробництві, а також спрощенню вимог до подання документів у зв'язку зі сплатою податку на прибуток організацій і ПДВ. Грузія значно удосконалила інституціональну базу своєї по- літики у сфері МСП. Макроекономічне середовище в державі, не- зважаючи на тиск зовнішніх чинників, залишається стійким, а діло- вий клімат – сприятливим, чому сприяє спрощення регулювання і адміністративних процедур для підприємців. Розвиток електронних державних послуг і подальша оптимізація процесу реєстрації під- приємств зробили ведення підприємницької діяльності ще прос- тіше. Держава продовжує удосконалювати свій підхід до розвитку сектору МСП, не обмежуючись перетвореннями горизонтального характеру і вживаючи заходи адресної підтримки. Зокрема, були створені дві нові організації – Агентство з розвитку підприємництва (Enterprise Georgia) і Агентство інновацій і технологій Грузії (АІТГ), у чиї завдання входить надання фінансової і технічної допо- 70 моги МСП з метою розвитку підприємництва, інновацій і експорту. Крім того, нині ведеться громадське обговорення за участю безлічі зацікавлених сторін, метою якого є розробка проекту комплексної стратегії розвитку МСП і відповідного плану дій, а також стратегії інноваційного розвитку. Усе це повинно зміцнити взаємодію між державними органами і іншими учасниками процесу. Показники Грузії відносно реформування ділового середо- вища – одні з кращих у регіоні. У рейтингу Всесвітнього банку Doing Business за 2016 р. (табл. 4) Грузія зайняла 24 рядок, що є значним поліпшенням (у 2005 р. країні було присвоєно лише 122 місце). Особливо хороших показників вдалося добитися у сфері ре- єстрації власності (3 місце у світі), отримання дозволів на будівни- цтво (11 місце) і реєстрації підприємств (6 місце), хоча в категорії «Дозвіл неплатоспроможності» вона займає лише 101 рядок, що свідчить про необхідність значних змін у цій сфері. З початку 2000-х років Грузія здійснила ряд радикальних реформ з метою зни- ження ступеня державного втручання, усунення бюрократичних пе- репон і спрощення нормативно-правового регулювання підприєм- ницької діяльності. За період з 2004 по 2012 р. було скасовано майже 84% ліцензій і дозволів. Чималих успіхів вдалося добитися і у сфері боротьби з корупцією: в Грузії відзначений найнижчий рі- вень сприйняття корупції серед 19 країн Східної Європи і Центра- льної Азії (Transparency International, 2015). Представники малого і середнього бізнесу, опитані в рамках BEEPS V, назвали основними перешкодами для підприємницької діяльності в Грузії політичну нестабільність (42%), доступ до фінансування (20,9%) і ставки опо- даткування (EBRD, 2014). Останніми роками влада Грузії здійснила реформи в оподат- куванні другого покоління, покликані поліпшити умови підприєм- ницької діяльності. Прикладом є новий Податковий кодекс, що на- був чинності з січня 2011 р. Цей документ сприяв оптимізації опо- даткування мікробізнесу і малих підприємств. Нині прибуток малих підприємств оподатковується за пониженою ставкою (3-5%), тоді як мікропідприємства взагалі звільнені від податку на прибуток. Молдова за останні декілька років прийняла ряд важливих за- ходів щодо створення комплексної інституціональної бази для роз- витку МСП. Урядом були введені нові державні послуги в елект- ронному форматі, процедури реєстрації підприємств пройшли зна- чну оптимізацію, була прийнята нова стратегія інноваційного роз- витку, а інфраструктура якості в країні піддалася серйозній модер- нізації з метою сприяння інтернаціоналізації МСП. 71 Молдова добилася значних успіхів у сфері реформування ді- лового середовища, внаслідок чого її рейтинг, згідно зі звітом Все- світнього банку Doing Business 2016, помітно покращав (табл. 4). У 2014 р. країна займала 82 місце із 189 можливих, а двома роками пізніше вже піднялася на 52 рядок. Значно покращав і показник у категорії «Реєстрація підприємств», у якій Молдова тепер займає 26 місце у світі. Реформи 2015 р. привели до спрощення процедур подання податкової звітності і раціоналізації вимог до бухгалтер- ського обліку. Україна за результатами останніх рейтингів Doing Business стала провідною державою серед країн, що добилися найбільших результатів, провівши реформи в 8 з 10 областей, що оцінюються в дослідженні. Країна спростила процедуру створення підприємства, відмінивши окрему процедуру реєстрації у статистичному бюро і плату за реєстрацію податку на додану вартість. Процедура видачі дозволів на будівництво була спрощена шляхом введення дозвіль- ної системи з урахуванням рівня ризиків, яка удосконалила проце- дури видачі дозволів для будівництва простих будівель з меншою кількістю чинників ризику. Але ряд великих проблем, що виникли внаслідок конфлікту на сході країни, різко обмежив здатність уряду України зосереди- тися на створенні сприятливішого нормативно-правового середо- вища для ведення підприємницької діяльності. З 2012 р. економіка держави знаходилася у стагнації, а з середини 2014 р. впала в гли- боку рецесію. У зв’язку з цим прогрес порівняно з 2012 р. у більшо- сті областей виявився невеликим. Економічна і фінансова кризи, по- ширена бідність і серйозні обмеження адміністративного потенці- алу утруднили роботу за такими напрямами, як зміцнення прав кре- диторів, створення ефективнішої судової системи або розширення спектра засобів захисту, що надаються акціонерам. Вітчизняні МСП випробовують на собі негативні наслідки високої інфляції, деваль- вації національної валюти, скорочення обсягу кредитування, стро- гого контролю за рухом капіталу і обмежених бюджетних можли- востей для надання цільової державної підтримки. Серйозними пе- решкодами залишаються корупція та доступ до фінансування. Прийнято різні державні програми підтримки, проте вони ще не ре- алізовані і не отримують достатнього фінансування. За результатами рейтингу Doing Business 2016 Україна просу- нулася всього на чотири позиції, піднявшись з 87 на 83 місце (табл. 4). Це показує незначну ефективність реформ, що прово- 72 дяться останні півтора-два роки в Україні, і в першу чергу у подат- ковій сфері (за показником «Оподаткування» Україна опустилася на одну позицію – із 106 на 107 місце) [12]. Ключовою реформою, яка підвищила рейтинг країни, стало спрощення реєстрації бізнесу. В Україні тепер необхідно пройти 4 процедури і для цього знадо- биться сім днів, тоді як раніше – 6 процедур і 21 день. Основну проблему для України представляє практична реалі- зація реформ. Навіть до кризи державні ініціативи рідко здійснюва- лися на практиці через відсутність відповідних механізмів і фінан- сування (наприклад, ухвалений в 2012 р. закон про підтримку МСП). Через бюджетні обмеження, обумовлені рецесією в 2014 і 2015 рр., державні відрахування на розвиток МСП впали практично до нульової позначки. Незважаючи на високу кваліфікацію робочої сили, в Україні відзначається найнижча продуктивність праці у Європі і Середній Азії (IMF, 2015). В Індексі глобальної конкурентоспроможності, що складається Всесвітнім економічним форумом [22], країна займає 79 місце зі 144 можливих (табл. 4). Особливо низьку оцінку отри- мала якість інститутів, що пояснюється слабким захистом інтересів міноритарних акціонерів і прав власності, неповною незалежністю судової влади і неефективністю витрачання бюджетних коштів. Таким чином, більшість країн Східного партнерства визнала важливість зниження регулятивних і адміністративних бар'єрів. У результаті вони піднялися в рейтингу Всесвітнього банку «Doing Business», хоча зазначені поліпшення відбуваються декілька нерів- номірно (табл. 4). Грузія опинилася у числі 24 країн з кращими по- казниками у світі, проте інші держави Східного партнерства, як і раніше, відстають. Вірменія, Молдова і Білорусь займають в тому ж рейтингу 35, 52 і 44 позиції зі 189 можливих. Азербайджан і Україна стоять на 63 і 83 місцях, проте за декілька років вони добилися значних успіхів. Вірменія, Грузія і Азербайджан входять у сімку країн з найвищими у світі показниками легкості відкриття бізнесу. У той же час усі держави все ще відстають за іншими показниками, в тому числі з міжнародної торгівлі (виключення – Вірменія, Біло- русь і Молдова) через обтяжливість норм митного і торгового регу- лювання і порядок визнання неспроможності. В усіх країнах Східного партнерства потенціал сектору МСП у частині, що стосується створення робочих місць, інноваційної ді- яльності, доданої вартості й економічного зростання, залишається значною мірою нереалізованим. Влада може і повинна виконувати 73 стимулюючу і координуючу функції, щоб допомагати МСП вирі- шувати вищезгадані проблеми і долати концептуальні перешкоди. Висновки. Досвід зарубіжних країн з усією очевидністю дово- дить необхідність наявності у будь-якій національній економіці ви- сокорозвиненого і ефективного сектору малого та середнього біз- несу, підтверджує ефективність його існування. Малі та середні під- приємства досить стабільно розвиваються, отримують значні при- бутки і мають можливість конкурувати на міжнародних ринках то- варів і послуг. Вони відіграють провідну роль у зміні структури форм власності, оскільки фактично представляють приватні інте- реси, створюють робочі місця, вносять великий вклад у валовий внутрішній продукт, швидко пристосовуються до вимог ринку. Рі- вень розвитку малого і середнього бізнесу безпосередньо визначає ступінь розвитку економіки країни. Розвиток динамічного сектору МСП шляхом проведення комплексних реформ зарубіжні країни розглядають не як окрему ініціативу, а як складову частину ширшої програми, націленої на створення сильнішої, диверсифікованої і стабільної економіки. При цьому створення сприятливого середовища, сприяючого процві- танню підприємництва, є першим кроком на шляху до стійкої част- ки сектору. Для цього об’єднуються горизонтальні перетворення, орієнтовані на формування сприятливого ділового клімату для усіх підприємств і цільових заходів щодо підтримки МСП. Результати дослідження міжнародної практики регулювання та підтримки малого і середнього бізнесу свідчать, що в розвинених країнах простежуються такі тенденції: уряди більшості країн світу розглядають сприяння розвитку МСБ як основу державної економічної політики, щорічно ініцію- ючи численні державні програми вартістю в десятки мільярдів до- ларів; основними інструментами підтримки є фінансове й інфра- структурне сприяння, а також консалтинг, інформаційна підтримка, сприяння експорту; основними цілями програм підтримки МСБ є створення но- вих підприємств, підтримка інновацій і використання нових техно- логій, підвищення конкурентоспроможності продукції, особливо на світових ринках, створення нових робочих місць, розвиток окремих регіонів і галузей; законодавство у багатьох країнах спрямоване на зниження ад- міністративних бар'єрів, правове регулювання здійснюється перева- жно через норми прямої дії, встановлені у законах, а не підзаконних 74 актах, проводиться активна антимонопольна політика, вживаються заходи щодо припинення недобросовісної конкуренції відносно ма- лих підприємств; у країнах культивується принцип кооперації великих, малих і середніх підприємств, причому вони взаємно доповнюють один од- ного, особливо у сфері спеціалізації окремих виробництв і в іннова- ційних розробках. У країнах, що розвиваються, регулювання розвитку і під- тримка малих і середніх підприємств у цілому повторюють успішні практики країн-лідерів економічного розвитку. Після проведеного аналізу систем підтримки сектору МСП у країнах, що розвива- ються, можна виділити основні напрями: під впливом прикладу розвинених економік у держави, що ро- звиваються, приходить розуміння того, що малий і середній бізнес можуть виступати основою державної економічної політики; основними інструментами підтримки є фінансова й інфра- структурна допомога сектору МСП. У деяких країнах досить розви- нена система навчання підприємців і інформаційна підтримка но- вого бізнесу протягом тривалого часу; загальний напрям при стимулюванні бізнесу – інноваційні ви- робництва і розробки. У багатьох країнах створені досить сприят- ливі умови для розробки і впровадження інновацій; на законодавчому рівні держава вживає заходів щодо спро- щення реєстрації нових підприємств, для суб'єктів МСП спрощу- ється система оподаткування; у багатьох країнах надається велика підтримка національним меншинам, репатріантам і біженцям у відкритті власного бізнесу; приділена велика увага експортоорієнтованим підприємст- вам, створено організації і фонди, які надають інформаційну і фі- нансову підтримку; широко представлено бізнес-інкубатори, технопарки і вільні економічні зони, у яких підприємці отримують істотні пільги і під- тримку при веденні бізнесу. Проведений аналіз свідчить, що розвиток малого і середнього бізнесу можливий лише за наявності політичної волі держави сформувати необхідні для цього соціальні, економічні, правові, по- літичні та інші умови. Державна політика відносно малого і серед- нього бізнесу є важливим самостійним системним напрямом. Вона будується на принципі створення найбільшого сприяння розвитку, особливо в тих напрямах діяльності, які дають максимальний соці- ально-економічний ефект. 75 У зарубіжних країнах, які продемонстрували високий рівень розвитку МСП, до числа найважливіших принципів у сфері під- тримки підприємницького сектору можна віднести такі: 1. Розробка заходів, що полегшують можливість доступу до ресурсів і сприяють вирівнюванню шансів для підприємств, що ма- ють оригінальну та/або перспективну ринкову ідею. 2. Побудова політики відносно МСП так, щоб на міждержав- ному і державному рівнях вироблялася загальна стратегія, розроб- лялося законодавче забезпечення і механізми підтримки МСП, тоді як конкретна підтримка здійснювалася на регіональному і місце- вому рівнях. 3. Проведення постійного моніторингу стану та розвитку сек- тору МСП для визначення його якісних і кількісних змін і вироб- лення конкретних рекомендацій для державних органів і громад- ських організацій щодо питань підтримки МСП. Огляд досвіду державного регулювання малого і середнього підприємництва у зарубіжних країнах свідчить, що дійсно існують відмінності в ролі держави в економіці, однак в основному вони ви- являються не у ступені державного регулювання, а у засобах, які використовуються для його здійснення. Разом із тим не можна не помітити спільних тенденцій розвитку взаємовідносин між держа- вою та підприємницьким сектором, і все це дозволяє здійснити уза- гальнення та вважати, що основними елементами системи держав- ного регулювання малого та середнього бізнесу є: прогнозування, планування та програмування соціально-еко- номічного розвитку, які полягають у визначенні стратегічних на- прямів дій для всіх учасників економічного процесу, в тому числі і суб’єктів малого та середнього підприємництва; антимонопольно-конкурентна політика, яка є умовою під- тримки підприємницького сектору та розвитку цивілізованих кон- курентних відносин між його суб’єктами; податкова та інвестиційна політика, яка стимулює та підтри- мує розвиток виробництва взагалі, а значить, і підприємництва зокрема; інноваційна політика та стимулювання НДДКР, що сприяє підвищенню ефективності виробництва та конкурентоспроможно- сті всієї економіки. За результатами дослідження зарубіжного досвіду можна сформулювати основні напрями підтримки малого та середнього підприємництва для України: 76 розробка і прийняття комплексної стратегії розвитку МСП і відповідного плану заходів; зосередження роботи на прове- денні інституціональних реформ (наприклад, установа агентства або структури, відповідальної за реалізацію економічної політики у сфері МСП), здійсненні контролю і оцінки, а також на вжитті не- складних у реалізації заходів підтримки в таких сферах, як доступ до фінансування, підприємницькі уміння, підприємницька діяль- ність жінок, інтернаціоналізація МСП і розвиток інновацій; розширення масштабів цільової підтримки, щоб оптимізу- вати інфраструктуру підтримки бізнесу, стимулювати співпрацю з науково-дослідними центрами в інноваційній сфері і реалізувати програму з розвитку експорту; концентрація уваги на непрямих заходах підтримки, перш за все на покращенні загального бізнес-середовища; зміцненні рам- кових умов для підприємців, зокрема усуненні бар'єрів та наданні підтримки МСП на найважливіших етапах життєвого циклу, зни- женні рівня корупції; розробці інструментів стимулювання роз- витку підприємництва, інвестуванні інноваційної та експортної спроможностей у сферах агробізнесу, інформаційних і комунікацій- них технологій, туризмі та будівництві; зниження податкового навантаження як на існуючі малі підприємства, так і на ті, що знову відкриваються. Доцільним є ви- ділення грантів і субсидій, якщо підприємства, що отримали допо- могу, не можуть повною мірою розвиватися, обтяжені виплатами податків. Це сприятиме вирішенню проблеми наявності в країні не- формального «тіньового» бізнесу. Через етап високих податків пройшли багато країн Заходу, але надалі їм довелося від цього від- мовитися внаслідок збільшення «тіньового» сектору; удосконалення антикорупційного законодавства і законів про дебюрократизацію для того, щоб знизити ризики виникнення адміністративних бар'єрів, недобросовісної конкуренції, підвищити захищеність прав власності і контрактних прав, сформувати законо- давчі умови діяльності бізнесу і їх безумовне виконання. Добрим прикладом для України є країни Євросоюзу, де за 24 години (Іспа- нія) можна зареєструвати свій бізнес, а потім займатися будь-яким бізнесом, що не потребує ліцензії; розробка заходів законодавчого порядку, стимулюючих кре- дитування й інвестування у сфері малого та середнього бізнесу. Основні проблеми, з якими стикаються підприємці: висока вартість 77 і ускладнений доступ до позикових фінансових ресурсів. При вирі- шенні цієї проблеми можливий стійкіший розвиток і підвищення конкурентоспроможності бізнесу в Україні; субсидії, спрямовані на компенсацію витрат при від- критті своєї справи або розширення бізнесу підприємців, мають бути замінені субсидіями, що як і в розвинених країнах видаються перед здійсненням витрат (на певний проект), оскільки брак коштів залишається однією з найбільш гострих проблем малого та серед- нього бізнесу; розв'язання проблеми надання малим і середнім підприєм- ствам державних замовлень. Це можна зробити, підготувавши жорсткі вимоги до частки замовлень, що доводяться на малі та се- редні підприємства, у загальній частці замовлень. Найбільш при- йнятною, на наш погляд, є практика США і Німеччини в цьому пи- танні; підготовка висококваліфікованих кадрів для ведення під- приємницької діяльності; постійне вивчання і адаптування на території України досвіду підтримки малого та середнього бізнесу зарубіжних країн. Одним із способів здійснення цього є організація для усіх рівнів влади круглих столів, семінарів і конференцій з передачі до- свіду розвитку і підтримки малого та середнього бізнесу в інших країнах. Можливим рішенням може бути і відправка на навчання чиновників за кордон; покращення іміджу суб’єктів малого і середнього підпри- ємництва та збільшення поінформованості громадян про підпри- ємницьку діяльність (інтернет-ресурс, інформаційні кампанії, кон- курси бізнес-планів, навчання студентів та тренінги для виклада- чів). Такі заходи не потребують значних витрат з державного бю- джету, але, як показує світовий досвід, вони мають значний пози- тивний вплив на розвиток малого і середнього підприємництва. Література 1. Индекс экономической политики в сфере МСП: страны Во- сточного партнерства 2016. Оценка применения Европейского акта о малом бизнесе [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.oecd.org/globalrelations/SME_Policy_Index_Eastern_Part ners_2016_Russian.pdf. 2. Ведение бизнеса 2014. Понимание регулирования деятель- ности малых и средних предприятий [Електронний ресурс]. – Ре- 78 жим доступу: http://russian.doingbusiness.org/ ~/media/ GIAWB/ Doing%20Business/Documents/Annual-Reports/Foreign/DB14-minibo ok-russian.pdf. 3. Баумоль В. Предпринимательство: производительное, не- производительное и разрушительное [Електронний ресурс] / В. Ба- умоль // Экономическая теория преступлений и наказаний. Сер: Экономическая теория права. – 2015. – №6. – Режим доступу: http://corruption.rsuh.ru/magazine/6/n6-11.html. 4. Вебер А. Неолиберальная глобализация и ее оппоненты [Електронний ресурс] / А.Вебер. – Режим доступу: http: www.rassi- anglobalclub.com/gw_ 02_07b.htm. 5. Reynolds P. D. Global Entrepreneurship Monitor: 2000 Execu- tive Report [Електронний ресурс] / P. D. Reynolds, M. Hay, W. D. By- grave, S. M. Camp and E. Autio // Kauffman Center for Entrepreneurial Leadership at the Ewing Marion Kauffman Foundation. – 2000. – 59 р. – Режим доступу: http://www.gemconsortium.org/docs/2408/ gem-2000-global-report. 6. Fisman Raymond, Virginia Sarria Allende (2010). The regula- tion of entry and the distortion of industrial organization // Journal of Applied Economics, forthcoming. 7. Бутенко А.І. Рівень потенціалу малого підприємництва в Одеському регіоні та напрямки активізації його використання : мо- ногр. / А.І. Бутенко, І.М. Сараєва, Н.І. Носова ; Ін-т проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України. – Одеса: Інтерпринт, 2013. – 112 с. 8. Варналій З.С. Мале підприємництво: основи теорії і прак- тики. – 4-те вид., стер. / З.С. Варналій. – К.: Т-во "Знання", КОО, 2008. – 302 с. 9. Ляпін Д. Регіональні особливості державного управління розвитком малого підприємництва / Д. Ляпін // Стратегічні пріори- тети. – 2010. – № 1. – С. 34-38. 10. Ляшенко В.И. Регулирование развития малого предприни- мательства в Украине: проблемы и пути решения: моногр. / НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти. – Донецк, 2007. – 452 с. 11. Макогон Ю.В. Малый бизнес в Украине в условиях глоба- лизации мировой экономики [Електронний ресурс] / Ю.В. Мако- гон. – Режим доступу: http://yandex.ua/clck/jsredir?from=yandex.ua. 12. Doing Business 2016: Doing Business in a More Transparent World. - Washington : Published by IFC, 2015. – 199 р. 79 13. Doing Business 2016. Благоприятная коррекция [Електрон- ний ресурс]. – Режим доступу: http://www.investkz.com/ journals/ 107/1444.html. 14. Доклад «Ведение бизнеса» отмечает, что за прошедший год более 60% стран по всему миру улучшили регулирование пред- принимательской деятельности [Електронний ресурс]. – Режим до- ступу: http://www.worldbank.org/ru/news/press-release/ 2015/10/27/ doing-business-report-finds-more-than-60-of-worlds-economies-impro ved-their-business-rules-in-past-year. 15. Klapper Leora, Luc Laeven, Raghuram G. Rajan (2004). Busi- ness Environment and Firm Entry: Evidence from International Data [Електронний ресурс] // CEPR Discussion Paper. No. 4366. Doing business. – Режим доступу: https://ideas.repec.org/ p/cpr/ ceprdp/ 4366.html. 16. Fisman Raymond, Virginia Sarria Allende (2010). The regula- tion of entry and the distortion of industrial organization // Journal of Applied Economics, forthcoming. 17. Corruption by Country [Електронний ресурс]. - Режим до- ступу : http:// www.transparency.org/whatwedo/pub/corruption_percep- tions_index_2012. 18. 2013 Index of economic freedom. Contry rankings [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.heritage.org/in- dex/ranking. 19. Индекс восприятия коррупции. Transparency International: The Corruption Perceptions Index 2015 [Електронний ресурс]. – Ре- жим доступу: http://gtmarket.ru/ratings/corruption-perceptions-index/ info. 20. Офіційний веб-портал Республіки Польща [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ru.poland.gov.pl. 21. Польша твой экономический партнер [Электронный ре- сурс]. – Варшава, 2008. – 205 с. – Режим доступа : http://polska. polpred.com/upload/pdf/ polsha_tvoi_ ekon_partner. pdf. 22. Рейтинг глобальной конкурентоспособности 2015–2016 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://gtmarket.ru/news/ 2015/ 09/30/7246. Надійшла до редакції 26.06.2015 р.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-109641
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	2221-1187
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T18:10:23Z
publishDate	2015
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
record_format	dspace
spelling	Ляшенко, В.І. Толмачова, Г.Ф. 2016-12-05T17:26:12Z 2016-12-05T17:26:12Z 2015 Світові тенденції реформування державного регулювання малого і середнього підприємництва / В.І. Ляшенко, Г.Ф. Толмачова // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К.: ІЕП НАНУ, 2015. — С. 52-79. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. 2221-1187 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/109641 Досліджується зарубіжний досвід щодо підходів до реформування державного регулювання малого і середнього підприємництва. Наводяться результати аналізу міжнародної практики підтримки малого та середнього бізнесу за допомогою світових рейтингів і показників. За результатами дослідження зарубіжного досвіду надано пропозиції щодо формування основних напрямів підтримки малого та середнього підприємництва в Україні. Исследуется зарубежный опыт подходов к реформированию государственного регулирования малого и среднего предпринимательства. Приводятся результаты анализа международной практики поддержки малого и среднего бизнеса с помощью мировых рейтингов и показателей. По результатам исследования зарубежного опыта даны предложения относительно формирования основных направлений поддержки малого и среднего предпринимательства в Украине. Foreign experience of going is investigated near reformation of government control of small and middle enterprise. Results over of analysis of international practice of support of small and middle business are brought by means of the world rating and indexes. On results research of foreign experience given suggestion in relation to forming of basic directions of support of small and middle enterprise in Ukraine. uk Інститут економіки промисловості НАН України Управління економікою: теорія та практика Світові тенденції реформування державного регулювання малого і середнього підприємництва Мировые тенденции реформирования государственного регулирования малого и среднего предпринимательства World tendencies of reformation of government control of small and middle enterprise Article published earlier
spellingShingle	Світові тенденції реформування державного регулювання малого і середнього підприємництва Ляшенко, В.І. Толмачова, Г.Ф.
title	Світові тенденції реформування державного регулювання малого і середнього підприємництва
title_alt	Мировые тенденции реформирования государственного регулирования малого и среднего предпринимательства World tendencies of reformation of government control of small and middle enterprise
title_full	Світові тенденції реформування державного регулювання малого і середнього підприємництва
title_fullStr	Світові тенденції реформування державного регулювання малого і середнього підприємництва
title_full_unstemmed	Світові тенденції реформування державного регулювання малого і середнього підприємництва
title_short	Світові тенденції реформування державного регулювання малого і середнього підприємництва
title_sort	світові тенденції реформування державного регулювання малого і середнього підприємництва
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/109641
work_keys_str_mv	AT lâšenkoví svítovítendencííreformuvannâderžavnogoregulûvannâmalogoíserednʹogopídpriêmnictva AT tolmačovagf svítovítendencííreformuvannâderžavnogoregulûvannâmalogoíserednʹogopídpriêmnictva AT lâšenkoví mirovyetendenciireformirovaniâgosudarstvennogoregulirovaniâmalogoisrednegopredprinimatelʹstva AT tolmačovagf mirovyetendenciireformirovaniâgosudarstvennogoregulirovaniâmalogoisrednegopredprinimatelʹstva AT lâšenkoví worldtendenciesofreformationofgovernmentcontrolofsmallandmiddleenterprise AT tolmačovagf worldtendenciesofreformationofgovernmentcontrolofsmallandmiddleenterprise

Світові тенденції реформування державного регулювання малого і середнього підприємництва

Репозитарії

Схожі ресурси