Міжнародна науково-практична конференція «Німці в історії Волині»

Захід, що відбувся 1–2 жовтня 2015 р. в Луцькому національному технічному університеті, присвячувався трьом важливим подіям в історії німецької національної меншини на Волині: 100-літтю депортації волинських німців, 75-річчю завершення німецької колонізації у Західній Волині та 40-літтю Історичного...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2016
1. Verfasser:	Костюк, М.П.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут історії України НАН України 2016
Schriftenreihe:	Український історичний журнал
Schlagworte:	Хроніка
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/109785
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Міжнародна науково-практична конференція «Німці в історії Волині» / М.П. Костюк // Український історичний журнал. — 2016. — № 1. — С. 225-230. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-109785
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1097852025-02-09T13:25:17Z Міжнародна науково-практична конференція «Німці в історії Волині» International Theoretical-Practical Conference “Germans in the History of Volyn’” Костюк, М.П. Хроніка Захід, що відбувся 1–2 жовтня 2015 р. в Луцькому національному технічному університеті, присвячувався трьом важливим подіям в історії німецької національної меншини на Волині: 100-літтю депортації волинських німців, 75-річчю завершення німецької колонізації у Західній Волині та 40-літтю Історичного товариства «Волинь». 2016 Article Міжнародна науково-практична конференція «Німці в історії Волині» / М.П. Костюк // Український історичний журнал. — 2016. — № 1. — С. 225-230. — укр. 0130-5247 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/109785 uk Український історичний журнал application/pdf Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Хроніка Хроніка
spellingShingle	Хроніка Хроніка Костюк, М.П. Міжнародна науково-практична конференція «Німці в історії Волині» Український історичний журнал
description	Захід, що відбувся 1–2 жовтня 2015 р. в Луцькому національному технічному університеті, присвячувався трьом важливим подіям в історії німецької національної меншини на Волині: 100-літтю депортації волинських німців, 75-річчю завершення німецької колонізації у Західній Волині та 40-літтю Історичного товариства «Волинь».
format	Article
author	Костюк, М.П.
author_facet	Костюк, М.П.
author_sort	Костюк, М.П.
title	Міжнародна науково-практична конференція «Німці в історії Волині»
title_short	Міжнародна науково-практична конференція «Німці в історії Волині»
title_full	Міжнародна науково-практична конференція «Німці в історії Волині»
title_fullStr	Міжнародна науково-практична конференція «Німці в історії Волині»
title_full_unstemmed	Міжнародна науково-практична конференція «Німці в історії Волині»
title_sort	міжнародна науково-практична конференція «німці в історії волині»
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2016
topic_facet	Хроніка
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/109785
citation_txt	Міжнародна науково-практична конференція «Німці в історії Волині» / М.П. Костюк // Український історичний журнал. — 2016. — № 1. — С. 225-230. — укр.
series	Український історичний журнал
work_keys_str_mv	AT kostûkmp mížnarodnanaukovopraktičnakonferencíânímcívístoríívoliní AT kostûkmp internationaltheoreticalpracticalconferencegermansinthehistoryofvolyn
first_indexed	2025-11-26T02:57:18Z
last_indexed	2025-11-26T02:57:18Z
_version_	1849820026034454528
fulltext	Український історичний журнал. – 2016. – №1 Захід, що відбувся 1–2 жовтня 2015 р. в Луцькому національному технічному універ- ситеті, присвячувався трьом важливим подіям в історії німецької національної меншини на Волині: 100-літтю депортації волинських німців, 75-річчю завершення німецької ко- лонізації у Західній Волині та 40-літтю Історичного товариства «Волинь». Ініціаторами проведення конференції стали кафедра інженерної педагогіки, психології та україно- знавства ЛНТУ, Ґеттінґенський дослідницький центр (Ґеттінґен, ФРН) та Історичне товариство «Волинь» (Вюрцбурґ, ФРН). Активну участь узяли також київські Рада німців України та Міжнародна громадська організація «Товариство німців України – Відерґебурт». Фінансову підтримку проекту надало федеральне міністерство внутрішніх справ Німеччини через благодійний фонд «Товариство розвитку» (Одеса). Серед спів- організаторів конференції – Інститут культури та історії німців Північно-Східної Європи (Люнебурґ, ФРН), Волинська обласна державна адміністрація, Волинська обласна орга- нізація Національної спілки краєзнавців України, адміністрація Державного історико- культурного заповідника в м. Луцьку, Державний архів Волинської області, Волинський краєзнавчий музей, церква євангельських християн-баптистів «Дім Євангелія» та луць- ка євангелічно-лютеранська церква Христа Спасителя. Оргкомітет отримав понад 50 за- явок з нашої країни, Німеччини, США, Канади, Латвії, Росії та Білорусі. У форумі взяли участь 26 дослідників із 5 держав (окрім США та Канади). Робота конференції розпочалася 1 жовтня 2015 р. о 10-й год. в актовому залі Луцького національного технічного університету. Координатор проекту канд. іст. наук Михайло Костюк у своєму вступному слові підкреслив, що історія волинських німців є складовою частиною історії Волині та України, складовою частиною історії німецької колонізації в нашій країні. І хоча за останні 20 років зроблено багато у сфері дослід- жень минувшини волинських німців, ця тема ще має цілий ряд недостатньо вивчених аспектів і широкі перспективи для подальшого її студіювання. Із різних причин вона до сьогоднішнього дня так і не стала предметом окремого наукового обговорення та дискусії ані в Україні, ані в Німеччині. Тому факт проведення такої конференції між- народного рівня став свідченням підвищеного інтересу до цієї теми в ряді країн світу. Захід важливий не лише з наукового погляду. Доповідач висловив упевненість, що він стане новим етапом у справі подальшого вивчення та популяризації історії німців Волині, зробить вагомий внесок у розвиток історичного краєзнавства, а його матеріали будуть ще одним джерелом інформації для нащадків волинських німців, які прожива- ють сьогодні в багатьох країнах світу. Із вітальними промовами до учасників та гостей конференції звернулися ректор ЛНТУ професор Петро Кравчук, голова Ради німців України Володимир Лейсле, го- лова Міжнародної громадської організації «Товариство німців України – Відерґебурт» Володимир Піньковський, голова благодійного фонду «Товариство розвитку» Юрій Рябоконь, голова Історичного товариства «Волинь» Ґергард Кеніґ, голова Товариства бузьких голендрів Едуард Бютов та голова Волинської обласної організації Спілки краєзнавців України Геннадій Бондаренко. Було також зачитано вітання від керів- ника Волинської обласної державної адміністрації Володимира Гунчика та виконав- чого директора Ґеттінґенського дослідницького центру д-ра Альфреда Айсфельда. Усі виступаючі підкреслювали, що Волинь здавна була поліетнічним реґіоном і її М.П.КоСтюК (луцьК) МІЖНАРОДНА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ «НІМЦІ В ІСТОРІЇ ВОЛИНІ» Український історичний журнал. – 2016. – №1 226 Хроніка багатонаціональна історія та культура повинні представляти не лише науковий, але й практичний інтерес. Вона має стати основою для подолання соціальних, етнічних стереотипів у взаєминах між сучасними народами та фундаментом для налагоджен- ня і зміцнення міжнародних зв’язків України з різними країнами світу. А у вітанні д-ра А.Айсфельда, зокрема, наголошувалося, що «історичний реґіон Волинь упродовж віків притягував до себе увагу ближніх і дальніх сусідів. Він був з’єднуючою ланкою між Центральною та Східною Європою, реґіоном, де вершилась історія. Минувшина та культура його німецького населення – одна зі сторінок історії Волині. Століття депортації волинських німців (1915 р.) і 75-ліття переселення їх згідно з договором Молотова–Ріббентропа (1939 р.) – кульмінаційні події не лише в історії цієї етнічної групи. Вони були частинками світової історії. На їх прикладі видно тісний зв’язок окре- мої людини та ґлобальних світових процесів, згубні наслідки етнічних чисток». Перша наукова доповідь Валентини Надольської (Луцьк) присвячувалася темі поліетнічності Волині. Авторка не лише показала процес заселення реґіону пред- ставниками різних національностей, але й указала на його причини, передумови та наслідки. Було підкреслено, що багатонаціональність стала невід’ємною особливістю історії Волині, сприяла формуванню у краї своєрідної культури міжетнічного спілку- вання, поваги до традицій і звичаїв різних народів, які тут проживали. Ґергард Кеніґ (Айзенах, Німеччина) у своєму виступі ознайомив присутніх із діяльністю Історичного товариства «Волинь», яке цьогоріч відзначило своє 40-річчя. Засноване колишніми ви- хідцями з Волині, за чотири десятиліття свого існування воно зібрало велику кіль- кість різноманітних документів і матеріалів, що всебічно відображають історію волин- ських німців. Частину з них опубліковано у журналі товариства «Wolhynische Hefte» («Волинські зошити»), інших періодичних виданнях та книжках. Члени організації брали активну участь у створенні музею волинських німців-переселенців у Лінстові, у виставках та запуску інтернет-сайту волинських німців, у налагодженні науково-куль- турних контактів між Волинню й Німеччиною, сприяли популяризації історії волин- ських німців не лише в Україні та Німеччині, але й в усьому світі. Михайло Кучинко (Луцьк) ознайомив присутніх з історією найдавніших контактів місцевого слов’янського населення Волині та древніх ґерманців, які відбувалися ще в ІІ–ІV ст. н.е. Доповідач розповів також про найвідоміші ґерманські археологічні пам’ятки, які залишились на території краю з тих далеких часів. У доповіді Світлани Шульги (Луцьк) зроблено по- рівняльний аналіз німецької та чеської колонізації на Волині у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Особливу увагу приділено аналізу причин і факторів, котрі сприяли міґраційним процесам німців і чехів на територію Волині. У другій половині дня засідання конференції проходило в молитовному залі ко- лишньої луцької євангелічно-лютеранської кірхи Христа Спасителя. Із вітальним словом до гостей звернувся Олександр Власюк – пастор церкви євангельських хрис- тиян-баптистів «Дім Євангелія» в Луцьку, яка сьогодні орендує будівлю колишніх німців-лютеран. Слід зауважити, що завдяки зусиллям прихожан цієї церкви спору- ду кірхи вдалося вберегти від остаточної руйнації в 1990-х рр., відреставрувати, вона отримала нове життя. Першу доповідь чергового засідання виголосив директор інституту теології та істо- рії Боннської біблійної семінарії Йоганнес Дік (Бонн, Німеччина). Його виступ присвя- чувався складній і трагічній історії німецької баптистської громади на Волині. Автор показав, в яких умовах створювалися перші об’єднання, як складались їхні стосунки з імперською владою, а також яких гонінь і репресій вони зазнали в роки Першої світової Український історичний журнал. – 2016. – №1 Хроніка 227 війни та в умовах радянської держави в міжвоєнний період. Про особливості сприйнят- тя волинських німців у процесі формування «німецького питання» в Російській імперії йшлося у виступі Наталії Венгер (Дніпропетровськ). Дослідниця показала причини та процес включення етнореґіональної групи волинських німців у систему націоналіс- тичного моніторинґу, а також місце Волині в динаміці розвитку німецького питання в Росії. Територію розселення волинських німців вона представила як фронтир – «уяв- ну» зону, де німецьке питання розвивалося у зв’язку з польським і було здійснене за націоналістичною моделлю. Наступний блок виступів присвячувався одній із ключових проблем конференції – історії волинських німців у часи Першої світової війни. Сергій Неліпович (Балашиха, Російська Федерація), використавши нові архівні документи, продемонстрував процес розгортання офіційної антинімецької пропаґанди в рядах російської армії, починаючи з перших днів війни. Ця кампанія стала ідеологічною основою для подальших репре- сій проти німецького населення, особливо у прифронтових районах, у тому числі й на Волині. Трагедію волинських німців у роки Першої світової війни як депортовано- го народу показав у своєму виступі Михайло Костюк (Луцьк). Використавши цілий комплекс документів українських і російських архівів, він зробив періодизацію акції виселення німців у 1915–1916 рр., показав важкі умови її здійснення та катастрофічні наслідки, що призвели до значних демографічних втрат. Сам процес примусової зміни місця проживання німців Волині навіть очевидці тих подій розцінювали як «акт на- сильства та законного пограбування з боку держави» (цитата з тогочасного джерела). На цьому ж засіданні було зачитано ще дві доповіді, автори яких не змогли безпосе- редньо взяти участь у роботі конференції. Альфред Айсфельд (Ґеттінґен, Німеччина) на основі документів німецьких архівів зробив аналіз політики офіційного Берліна щодо німців Волині в роки Першої світової війни. Автор показав, як воєнні обставини та пев- на перестраховка змінили погляди властей щодо практичного вирішення питання про переселення волинських німців-колоністів до Німеччини. У доповіді Ольги Айсфельд (Ґеттінґен, Німеччина) було розкрито питання, на даний час ще слабко висвітлене в історіографії, котре стосується географії розселення депортованих волинських німців у різних реґіонах Російської імперії. Після завершення чергового засідання біля фасадної стіни луцької євангелічно- лютеранської кірхи Христа Спасителя відбулася кульмінаційна подія першого дня конференції: відкриття пам’ятного знака волинським німцям – жертвам депортації 1915–1916 рр. Місце для його встановлення обрали не випадково, адже культова спо- руда – це єдиний, хоч і німий, свідок трагічних подій у житті німецької національної меншини краю столітньої давнини. Сама будівля теж постраждала в те страшне воєнне лихоліття, як і її прихожани. У церемонії відкриття меморіалу взяли участь учасники конференції, представники місцевих органів влади, керівники та члени кількох гро- мадських організацій з України й Німеччини, духівництво та прихожани євангелічно- лютеранської церкви Христа Спасителя та церкви євангельських християн-баптистів «Дім Євангелія». Право зняти біле полотно, що закривало меморіальну дошку, було надане ініціаторові й організаторові її встановлення доцентові Луцького національ- ного технічного університету М.Костюку та голові Історичного товариства «Волинь», яке фінансово підтримало цей проект, Ґ.Кеніґу. На темному базальтовому фоні при- сутні побачили написи ідентичного змісту українською та німецькою мовами: «Пам’яті волинських німців, депортованих у 1915–1916 рр. до віддалених реґіонів Російської Український історичний журнал. – 2016. – №1 228 Хроніка імперії» («Zur Erinnerung an die 1915–1916 in entlegene Regionen des Russischen Rei ches deportierten Wolhyniendeutsche»). Поряд зі словами міститься зображення палаючої свічки з краплями стікаючого воску, що символізує пам’ять про тих німців-волинян, які загинули під час проведення трагічної депортації 1915–1916 рр. Представники місце- вих органів влади та громадських організацій, які виступили на церемонії відкрит- тя пам’ятного знака, підкреслювали важливість збереження історичної пам’яті про трагічні події для нинішнього та прийдешніх поколінь. Виступи й молитви пастора євангелічно-лютеранської церкви Христа Спасителя І.Тараненка та пастора церкви євангельських християн-баптистів «Дім Євангелія» О.Власюка, а також органна музи- ка світлої печалі, яка звучала у виконанні органіста німецької церкви Ігоря Рудого, до- дали події піднесеної атмосфери особливої врочистості, зворушливості та емоційності. Меморіальна дошка стала першим подібним пам’ятним знаком, присвяченим депор- тації волинських німців у 1915–1916 рр., не лише в Україні, але й у Німеччині. На завершення першого дня роботи конференції її учасникам було запропоновано цікаву екскурсію до унікальної пам’ятки середньовічної архітектури Старого міста – Луцького замку ХІV ст., одного з найдавніших, найбільших і найкраще збережених в Україні. А ввечері відбувся концерт, підготовлений студентами й викладачами центру мистецтв ЛНТУ. Другий день конференції проходив у приміщенні університету. Тематика виступів була різноманітною. Дві доповіді присвячувалися міґраційним процесам у середовищі волинських німців. Іванда Берзіня (Риґа, Латвія) розповіла про особливості переселен- ня волинських німців-колоністів до Курляндії на початку ХХ ст. Це відбувалося винят- ково з ініціативи та на запрошення остзейського дворянства, а основним мотивом пере- їзду колоністів стала можливість оренди чи придбання у власність земельних ділянок. Олена Ходченко (Дніпропетровськ) у своєму виступі розглянула причини еміґрації німців Волині до Канади наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст., процес формування там поселенських анклавів та роль церкви в адаптації й організації життя імміґрантів в умовах реґіонів нового розселення. Доля німців Кримського півострова в 1920–1930-х рр. стала предметом досліджен- ня Григорія Кондратюка (Сімферополь), який відзначив, що місцеві німецькі посе- ленці зазнали різноманітних гонінь із боку радянських властей, хоча й були спроби створення німецьких громадських організацій у рамках пануючої суспільної системи. Наслідки громадянської війни та бездарна економічна політика більшовицької влади стали причиною масштабного голоду в 1922 р., який забрав 10% населення півострова. А в 1930–1940-х рр. німці Криму зазнали релігійних гонінь, репресій і депортації. Особливості церковно-релігійного життя в Луцьку періоду гітлерівської окупації показав у своєму виступі Богдан Зек (Луцьк). Доповідач відзначив, що нова адміні- страція дозволила свободу релігії, щоб показати власне лояльне ставлення до україн- ців порівняно з комуністичним режимом. Але це не ґарантувало православному духів- ництву привілейованого становища й воно перебувало під постійним контролем із боку нацистської влади та навіть зазнавало репресій через власну громадянську позицію. Наступні доповіді виголосили учасники Історичного товариства «Волинь». Член його правління Манфред Клатт (Ґіфгорн, Німеччина) ознайомив присутніх з одним із нових дослідницьких проектів інституції. Він стосується аналізу анкет німецьких поселенців, які впродовж 1939–1943 рр. переселялися до Німеччини з ряду реґіонів Український історичний журнал. – 2016. – №1 Хроніка 229 України. Результати аналізу цих унікальних матеріалів, що зберігаються в німець- ких архівах, значно розширять коло знань про цей складний період в історії німців Волині та представлятимуть інтерес не лише для професійних дослідників, але й для нащадків колишніх переселенців. У зачитаній доповіді заступника голови товариства Вальтера Манца (Ґернроде, Німеччина) йшлося про унікальний досвід діяльності Товариства друзів села Мочулки, створеного з ініціативи колишніх односельців – нім- ців-колоністів та їхніх сусідів-українців. Першими результатами спільної роботи ста- ло встановлення на місцевому православному кладовищі пам’ятника з прізвищами колишніх жителів села – німців, а також кам’яного знака з назвою села на його в’їзді. Як особливо позитивний факт, що заслуговує на увагу, автор доповіді вказав на участь у роботі товариства представників нинішнього покоління колишніх односельців. Ще дві доповіді стосувалися історії бузьких голендрів – найстарішої на Волині ет- нічної групи німецько-голландського походження. На даний час в Україні публікацій про неї дуже мало, ця тема потребує серйозних досліджень. Про мету й напрями діяль- ності Товариства бузьких голендрів, створеного 2009 р., коротко розповів його голова Е.Бютов (Шверін, Німеччина). Він також ознайомив присутніх з основними резуль- татами своєї пошукової роботи в німецьких, голландських та польських архівах, що дало можливість виявити важливі історичні документи, які допоможуть дослідникам об’єктивно відтворити історію цієї своєрідної етнічної групи. Валерій Міллер (Брест, Білорусь) продовжив тему, розповівши про перші публікації у друкованих та електрон- них засобах масової інформації сучасної Брестчини матеріалів про материнські колонії бузьких голендрів Нейбров і Нейдорф. Саме ці два поселення згодом дали початок ще кільком дочірнім голендерським колоніям на Волині. На завершення конференції було заслухано доповіді про матеріальну та духов- ну культуру волинських німців. Наталія Яцунова (Рівне) присвятила свій виступ маловивченій темі сакральної архітектури німецьких колоністів Волині другої поло- вини ХІХ – початку ХХ ст. Дослідниця не лише ознайомила присутніх з особливос- тями культових споруд поселенців, але й відзначила, що вони характеризувалися стійкими стилістичними традиціями неоґотики та продемонструвала слайди з тими небагатьма німецькими церковними будівлями, які збереглися до сьогоднішнього дня. Гідним завершенням наукової частини конференції став виступ Валентина Вітренка (Новоград-Волинський), котрий представив аудиторії особливості й символіку поетич- ної мови німецьких поетів волинського походження. Автор супроводжував свій виступ декламуванням уривків із віршів мовою ориґіналу та у власному перекладі україн- ською. Присутні слухали цю доповідь не лише з особливою увагою, але й неодноразово переривали її аплодисментами. Під час роботи конференції у фойє біля актового залу університету було розгор- нуто вісім тематичних експозицій, підготовлених викладачами кафедри інженерної педагогіки, психології та українознавства ЛНТУ, а також студентами. Учасники й гості конференції мали можливість ознайомитися з виставкою наукової літерату- ри та популярних публікацій про німців Волині та України, із фотовиставкою, при- свяченою музеєві волинських німців-переселенців у селі Лінстов (федеральна земля Мекленбурґ – Передня Померанія, Німеччина). Документи, фотографії, друковані ви- дання можна було побачити на виставці про 40-річну діяльність Історичного товариства «Волинь». Тему депортації волинських німців у 1915–1916 рр. відображали копії відпо- відних архівних документів. Окремі експозиції присвячувалися літературній творчості Український історичний журнал. – 2016. – №1 230 Хроніка волинських німців та австрійсько-німецькій художниці Ґерті Карасек-Стржиґовській. У 1942 р. вона відвідала німецьку колонію Блюменталь на Житомирщині, де зроби- ла два десятки портретів місцевих німців-колоністів, котрі тривалий час залишалися маловідомими. Представлені карти німецьких колоній Волині наочно демонстрували географію їх розміщення. Експозиція з фондів Державного архіву Волинської області презентувала унікальні аерофотознімки окремих німецьких поселень Західної Волині, зроблені в 1937–1938 рр. Окрім того, ще 1 жовтня С.Неліпович представив унікальну колекція фотографій «Волинь у Першій світовій війні». Учасники й гості конференції, викладачі та студенти Луцького національного технічного університету змогли поба- чити понад сотню маловідомих цікавих світлин із фондів різних російських музеїв, архівів, Австрійської національної бібліотеки. Упорядник колекції подарував її викла- дачам історії університету для використання в навчальному процесі. Підбиваючи підсумки конференції М.Костюк, Н.Венгер, Ґ.Кеніґ, О.Жук, Г.Конд ра- тюк, Е.Бютов та інші її учасники наголосили на важливості проведення першого тако- го заходу міжнародного рівня, присвяченого історії німецької національної меншини на Волині. Відзначалися належна його організація, широке представництво, цінність виголошених доповідей, а також підкреслювалася важливість відкриття в Луцьку ме- моріальної дошки депортованим у 1915–1916 рр. волинським німцям. Водночас учас- ники конференції зауважили, що тема має широкі перспективи для подальшого її студіювання. Тож у майбутньому було б доцільно й надалі проводити подібні наукові форуми із залученням нових дослідників та розширенням міжнародного представни- цтва. За результатами роботи конференції планується видання збірника матеріалів, до якого буде включено доповіді всіх її учасників – як прибулих до Луцька, так і тих, хто не зміг узяти участь у роботі, але надіслав свої статті для друку.

Міжнародна науково-практична конференція «Німці в історії Волині»

Institution

Ähnliche Einträge