Механізм та функції економічних інститутів при цільовому кредитуванні інвестиційних проектів, підвищення інтелектуалізації промислових підприємств

Досліджено зовнішні, створювані державою умови розвитку та підвищення інтелектуалізації підприємств. Обґрунтовано висновок про можливість інтелектуалізації підприємств у результаті реалізації інвестиційних проектів і бізнес-планів розвитку з використанням механізму цільового кредитування комерційним...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку
Date:	2015
Main Author:	Брюховецький, Я.С.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут економіки промисловості НАН України 2015
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/109821
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Механізм та функції економічних інститутів при цільовому кредитуванні інвестиційних проектів, підвищення інтелектуалізації промислових підприємств / Я.С. Брюховецький // Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку: Зб. наук. пр. — К.: ІЕП НАНУ, 2015. — С. 172-185. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859658063188852736
author	Брюховецький, Я.С.
author_facet	Брюховецький, Я.С.
citation_txt	Механізм та функції економічних інститутів при цільовому кредитуванні інвестиційних проектів, підвищення інтелектуалізації промислових підприємств / Я.С. Брюховецький // Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку: Зб. наук. пр. — К.: ІЕП НАНУ, 2015. — С. 172-185. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку
description	Досліджено зовнішні, створювані державою умови розвитку та підвищення інтелектуалізації підприємств. Обґрунтовано висновок про можливість інтелектуалізації підприємств у результаті реалізації інвестиційних проектів і бізнес-планів розвитку з використанням механізму цільового кредитування комерційними банками під прийняття векселів підприємств у забезпечення рефінансування комерційних банків. Виділено функції всіх економічних інститутів-учасників процесу цільового кредитування промислових підприємств: національного уряду, національного банку, промислових підприємств, комерційних банків. Позначено фактори, що стимулюють застосування цільового кредитування промислових підприємств. Исследованы внешние, создаваемые государством условия развития и повышения интеллектуализации предприятий. Обоснован вывод о возможности интеллектуализации предприятий в результате реализации инвестиционных проектов и бизнес-планов развития с использованием механизма целевого кредитования коммерческими банками под принятие векселей предприятий в обеспечение рефинансирования коммерческих банков.Выделены функции всех экономических институтов - участников процесса целевого кредитования промышленных предприятий: национального правительства, национального банка, промышленных предприятий, коммерческих банков. Обозначены факторы, стимулирующие применение целевого кредитования промышленных предприятий. External conditions of developing and increasing intellectualization of industry that created by state are researched. The conclusion about opportunity of industry intellectualization is justified as a result of making investment projects and business development plans with using of the directed lending mechanism by commercial banks during the adoption of bills enterprises in the provision of refinancing commercial banks.Functions of all the economic institutions as participants of the directed industry lending process: national government, national bank, industrial enterprises, commercial banks - are allocated.
first_indexed	2025-11-30T09:41:36Z
format	Article
fulltext	172 11. Науменкова С.В. Розвиток фінансового сектору Укра- їни в умовах формування нової фінансової архітектури: моног- рафія / С.В. Науменкова, С.В. Міщенко. – К.: Університет бан- ківської справи, Центр наукових досліджень Національного ба- нку України, 2009. – 384 с. 12. Государственный внебюджетный инвестиционно- кредитный фонд: восстановление монетизации и инвестицион- ная подкачка развития экономики России: монография. − М.: Наука и политика, 2014. − 192 с. 13. Green D. A strategy for economic growth: a modern industrial policy / D. Green. − Tufton Street London SW1P 3QL, October 2012. – 48 p. Надійшла до редакції 24.09.2015 р. Я.С. Брюховецький МЕХАНІЗМ ТА ФУНКЦІЇ ЕКОНОМІЧНИХ ІНСТИТУТІВ ПРИ ЦІЛЬОВОМУ КРЕДИТУВАННІ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ ПІДВИЩЕННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛІЗАЦІЇ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ У загальному розумінні інтелектуалізація підприємств пе- редбачає процес наповнення діяльності підприємства інтелек- туальними зусиллями, новими професійними і загальноосвітні- ми знаннями, досвідом, які забезпечуються безперервним роз- витком і навчанням персоналу, науково-технічним забезпечен- ням його діяльності, що зумовлюють необхідність упроваджен- ня інвестиційних проектів і соціально-економічний розвиток підприємства. Підвищення ефективності, інтелектуалізації та поліпшен- ня показників діяльності промислових підприємств істотною мірою залежать від державного регулювання діяльності, науко- © Я. С. Брюховецький, 2015 173 во-технічного забезпечення розвитку виробництва, безпеки внутрішнього економічного простору, розвитку внутрішнього ринку, сприяння держави експорту високотехнологічної про- дукції з високою доданою вартістю. Питанням створення та регулювання умов розвитку про- мислових підприємств, зокрема державою, присвячено безліч наукових робіт, авторами яких є: С. Глазьєв [2], О. Прокопенко [15], О. Пєскова [10], Д. Ляпін [14], В. Никифоренко, В. Крав- ченко [9], О. Андросова [1]. Незважаючи на широкий спектр досліджень, питання інтелектуалізації промислових підпри- ємств, формування ресурсів її фінансового забезпечення з вико- ристанням механізмів кредитування залишаються відкритими і потребують подальшого дослідження. Метою роботи є обґрунтування розвитку та інтелектуалі- зації промислових підприємств на основі механізму цільового кредитування інвестиційних проектів із виділенням функцій економічних інститутів − учасників процесу фінансування. Промислові підприємства є основою розвитку економіки, забезпечення найважливіших конституційних прав населення, належного рівня життя, насичення внутрішнього ринку товара- ми, зайнятості населення, стабільності в суспільстві. Унаслідок поступового впровадження у виробництво інновацій та науко- ємних технологій розширюється сфера використання переваж- но творчої інтелектуальної праці, що сприяє конкурентоспро- можності підприємств на внутрішньому і зовнішніх ринках. У сучасних умовах постійних інституційних змін посилю- ється роль держави. Практика показує, що в даний час одну з ключових ролей відіграє система регулювання діяльності про- мислових підприємств за допомогою ліцензування, дозволів, квот, оподаткування. Зазначені напрями державного регулю- вання є прямими методами, що обмежують право вибору про- мислових підприємств і встановлюють певні обмеження в їх діяльності [15, с. 119]. Так, в Україні перелік товарів, експорт та імпорт яких під- лягає ліцензуванню та квотуванню, затверджується постановою Кабінетів Міністрів України на кожний рік [11]. Види діяльно- сті, які підлягають ліцензуванню, визначаються і затверджу- 174 ються нормативно-правовими документами, що обмежує право вибору промислових підприємств. Інститутом стратегічних досліджень при Президентові України [14] обґрунтовані перспективні напрями зменшення обмежень у діяльності промислових підприємств, пов'язаних із ліцензуванням: суттєве зменшення кількості видів діяльності, що підля- гають ліцензуванню, збільшення ролі патентування; уніфікація адміністративних процедур ліцензування в різ- них нормативно-правових актах; закріплення норм Національного класифікатора видів економічної діяльності на рівні закону. Дане реформування системи ліцензування дозволить не тільки знизити адміністративні витрати промислових підпри- ємств в Україні, але і розширить їх діяльність, що буде мотиву- вати підприємства до впровадження інновацій, розширення біз- несу і збільшення прибутку. Необхідною умовою забезпечення процесу інтелектуалі- зації підприємств є відповідна науково-технічна політика дер- жави і науково-технічне забезпечення розвитку виробництва. Криза, що відбувається, ускладнює процеси не тільки функціо- нування, але і розвитку підприємств. Це змушені визнавати і державні структури. Так, Державне агентство з питань елект- ронного управління України позначило такі проблеми науково- технічної та інноваційної сфери, що ускладнюють економічне зростання і не сприяють формуванню сприятливих умов функ- ціонування промислових підприємств [13]: темпи розвитку і структура науково-технічної та іннова- ційної сфери не відповідають попиту з боку промислових під- приємств; світові наукові результати не знаходять застосування в економіці України; триває скорочення кадрів і матеріально-технічних засобів в науково-технічній та інноваційній сфері; скорочення фінансування інноваційної діяльності, що не- гативно впливає на якість розробок і ступінь упровадження. Так, за даними Державної служби статистики України [4], 175 фінансування в 2014 р. порівняно з 2011 р. скоротилося на 6638,0 млн грн, що склало 46,3%. Загальна сума фінансування у 2014 р. склала 7695,9 млн грн, із них 6540,3 млн грн − власні кошти підприємств. Успішне функціонування промислових підприємств бага- то в чому залежить від удосконалення їх діяльності в галузі за- безпечення економічної безпеки. Діяльність промислових під- приємств з метою підвищення інтелектуалізації має бути засно- вана на швидкому реагуванні на мінливе внутрішнє і зовнішнє середовище. Питання про участь держави в регулюванні еконо- міки є значущим для промислових підприємств. Від його вирі- шення залежать багато параметрів діяльності. Сподіватися на безпомилковість вільного ринкового регулювання неправомір- но. Досвід перетворень у країнах СНД доводить помилковість тези про лібералізацію економіки і відсторонення держави від регулювання економічних процесів. Сліпе уповання на ринкову саморегуляцію не створило конкурентний ринок майнових прав, сформувалася монополія адміністративного впливу влади на учасників ринку [8, с. 9]. До основних причин, які негативно впливають на безпеку підприємницької діяльності в Україні, фахівці відносять [9, с. 94]: активну участь держави в управлінні підприємствами; використання кримінальних структур при впливі на кон- курентів; мінімальне регулювання недобросовісної конкуренції; відсутність у країні сприятливих умов для здійснення на- уково-технічних досліджень; відсутність повної інформації про дійсний фінансовий стан промислових підприємств; недосконалу культуру ведення бізнесу у підприємниць- кому середовищі. В умовах постійних інституційних змін важливе значення для розвитку та забезпечення інтелектуалізації промислових підприємств має націленість економічної політики держави на розвиток внутрішнього ринку, сприяння експорту високотехно- логічної продукції з високою доданою вартістю. Внутрішній 176 ринок України, як і будь-якої іншої країни, значною мірою ви- значається обсягом інвестицій в економіку, регіони, підприєм- ства. Кризовий стан країни, а також невирішений збройний конфлікт на Південному Сході України не є інвестиційно при- вабливими факторами. Так, тенденція скорочення обсягу капітальних інвестицій в економіку країни триває (рис. 1) [7]. У січні-березні 2015 р. обсяг капітальних інвестицій (без урахування територій Криму, м. Севастополя та територій, непідконтрольних владі України) склав більше 44 млн грн (у 2014 р. обсяг капітальних інвестицій склав більше 204 млн грн, незважаючи на те, що цей рік харак- теризувався економічною кризою і початком збройного кон- флікту в країні). * Без урахування територій АР Крим, м. Севастополя і територій, непідконтрольних владі України. Рис. 1. Обсяг капітальних інвестицій в економіку України в 2012-2015 рр. (січень - березень 2015 р.) Дані рис. 1 свідчать, що найбільшу частку капітальних ін- вестицій в Україні, як і раніше, складають власні кошти підпри- ємств, обсяг яких залишився практично незмінним протягом 0,00 50 000,00 100 000,00 150 000,00 200 000,00 250 000,00 300 000,00 Вс ьо го Ко ш ти д ер ж ав но го бю дж ет у Ко ш ти м іс це ви х бю дж ет ів Вл ас ні к ош ти пі дп ри єм ст в та ор га ні за ці й Кр ед ит и ба нк ів та ін ш их за йм ів Ко ш ти ін оз ем ни х ін ве ст ор ів Ко ш ти н ас ел ен ня н а бу ді вн иц тв о ж ит ла Ін ш і д ж ер ел а фі на нс ув ан ня січень-березень 2015 р. 2014 р. 2013 р. 2012 р. 177 2012 р. − травня 2015 р. Кошти з державних та місцевих бю- джетів із кожним роком зменшуються, що може свідчити про неефективну інвестиційну політику держави і відсутність перс- пектив на майбутнє. Збільшення частки використання промисловими підпри- ємствами власних коштів і кредитів банків для фінансування діяльності свідчить про необхідність розгляду участі держави в даному процесі (рис. 2). Рис. 2. Спрощена схема взаємодії інститутів кредитування підприємств Крім економічної кризи та збройного конфлікту, в країні є ряд інших причин, які негативно впливають на формування ін- вестиційної привабливості регіонів, у тому числі підприємств [5]: недостатнє інституційне забезпечення інвестиційної полі- тики в регіонах і на місцях; недосконалість інструментів розкриття внутрішнього по- тенціалу регіонів; неефективність окремих інструментів фінансування капі- тальних проектів; низька ефективність розподілу інвестицій, низька віддача від інвестицій. У таких умовах дієвим інструментом розвитку та інтелек- туалізації може стати цільове кредитування промислових під- приємств комерційними банками. Національний уряд має взяти на себе відповідальність за розвиток економіки. Це може бути забезпечено шляхом послідовної роботи за напрямами: визначення пріоритетів розвитку; формування індикативних планів; Промислове підприємство Комерційний банк Національний банк Держава 178 розробки та реалізації цільових державних програм. У рамках реалізації зазначених напрямів підприємства розробляють бізнес-плани, інвестиційні проекти, фінансувати які можуть комерційні банки під прийняття векселів від підпри- ємств (рис. 3). Обсяг залучених підприємствами коштів залежить від розроблених, обґрунтованих інвестиційних проектів і бізнес- планів розвитку. Інвестиційний проект є важливим документом, на підставі якого визначається інвестором, зокрема кредитним комітетом комерційного банку, доцільність інвестування, роз- мір інвестицій. Інвестори і кредитні інспектори вивчають такі складові інвестиційного проекту [12]: передумови та історію проекту; аналіз ринку та маркетинг реалізації інвестиційного проекту; аналіз географічного розташування та перспективи розвитку; проектно-конструкторська частина; матеріальні ресурси; орга- нізаційна структура та накладні витрати; трудові ресурси; гра- фік здійснення проекту; економічна та фінансова оцінка проек- ту. Розширений бізнес-план може включати SWOT-, PEST- аналізи, на підставі яких вивчаються сильні та слабкі сторони, політичні, економічні, соціальні, технологічні аспекти зовніш- нього середовища, що впливають на діяльність виробничого підприємства. Оскільки в даний час залучення іноземних інвесторів у розвиток вітчизняних підприємств є важким, актуальним стає механізм отримання промисловими підприємствами кредитних коштів від комерційних банків (КБ) під заставу векселів, які можуть виступати забезпеченням для рефінансування КБ з боку Національного банку (НБ) (рис. 4). Промислові підприємства передають комерційним банкам векселі як заставу. При цьому підприємствами мають виконува- тися такі жорсткі вимоги КБ до надання кредитних коштів: 1) ефективне та цільове використання коштів; 2) підтримання ліквідності, платоспроможності виробни- чих підприємств; 3) мінімізація ризиків реалізації інвестиційного проекту (бізнес-плану). 179 Рис. 3. Механізм цільового кредитування інвестиційних проектів промислових підприємств Умови розвитку та підвищення інтелектуалізації промислових підприємств • Регулювання діяльності, у тому числі шляхом системи дозволів, ліцензій, квот, опо- даткування. • Науково-технічне забезпечення розвитку виробництва. • Безпека внутрішнього економічного простору. • Націленість на розвиток внутрішнього ринку. • Сприяння держави експорту високотехнологічної продукції з високою доданою вар- тістю. • Елімінування державою системних ризиків та забезпечення функціонування фінан- сової системи. Функції економічних інститутів у механізмі грошової емісії під зобов'язання промислових підприємств Національні банки Промислові підприємства Національний уряд Комерційні банки Забезпечення грошових коштів під попит промислових підприємств • Контроль завищення реалізації бізнес-планів. • Моніторинг платоспроможності підприємств. • Несення ризиків кредитування клієнтів. • Прийняття векселів підприємств для забезпечення рефі- нансування комерційних банків. • Рефінансування промислових підприємств під їх векселі. • Контроль ефективності використання кредитів, у тому числі їх цільового використання Відповідальність за розвиток економіки: визначення пріоритетів розвитку; формування індикативних планів; розробка та реалізація цільових державних програм Інвестиційні проекти та бізнес-плани розвитку 180 Рис. 4. Кредитування промислових підприємств під заставу векселів Видача кредитів комерційними банками виробничим під- приємствам під векселі дозволяє самим банкам отримувати кошти для власного фінансування від Національного банку (пе- реоблік векселів) [1]. Фахівці вважають, що потрібне створення державного ін- ституту експертизи інвестиційних проектів, завдання якого по- лягатиме в оцінці проектів, їх ранжируванні за значимістю роз- витку внутрішнього ринку, для національної промисловості, регіону, населення території, підвищення інноваційної складо- вої в діяльності підприємства − інтелектуалізації. Прозорість і прогнозованість діяльності може служити базою для прийняття рішень: «уряду − про розмір участі або надання державних га- рантій; для комерційного банку − про схему кредитування і ви- бір процентної ставки; для Центрального (Національного) бан- ку − про величину зниження ставки рефінансування кредиту під даний проект ... Цільові кредити повинні проходити в першу чергу через ті банки, які вже довели своє бажання і вміння пра- цювати на виробництво» [8]. Промислові підприємства Вексель Комерційні банки Цільовий кредит Національний банк Переоблік векселів 181 Критерієм відбору банків може бути вимога щодо струк- тури активів банку: не менше 50% активів мають наповнювати- ся кредитами для промислових підприємств під цілі розвитку. Можна знизити ставку резервування для тих випадків, коли до- даткові кошти, що виникли, банк направить на кредитування інвестиційних проектів промислових підприємств після держав- ної експертизи. Економічна наука і практика знає дієві приклади органі- зації кредитних аукціонів. Комерційні банки безпосередньо або через відповідні консалтингові агентства здійснюють відбір проектів розвитку виробництва промислових підприємств, фор- мують, таким чином, портфель заявок на кредитні ресурси. На- ціональний банк «виставляв би вільний обсяг грошової ліквід- ності на кредитний аукціон, на якому у вільній ринковій проце- дурі відбиралися б найкращі пропозиції з портфеля заявок ко- мерційних банків». Кредитні аукціони можна організувати в галузевому та регіональному розрізах [8, с. 343-344]. В Україні механізм переобліку Національним банком век- селів промислових підприємств, якими володіють комерційні банки, ще не досить розвинений і практично не застосовується, а також прирівнюється до стандартного рефінансування. Про це свідчать статистичні дані Національного банку України в розрі- зі рефінансування комерційних банків у 2015 р. станом на 01.08.2015 р. за типами забезпечення (рис. 5) [6]. Дані рис. 5 свідчать, що загальна сума рефінансування НБУ комерційних банків з 01.01 по 01.08.2015 р. склала 24724 млн грн, при цьому переоблік векселів не здійснювався. Упровадження механізму переобліку векселів має ряд пе- реваг для всіх учасників (національний банк, комерційний банк, промислове підприємство) [3], а саме: 1) можливість призначення НБУ ставки переобліку, від- мінної від ставки рефінансування, а також індивідуальної став- ки залежно від платоспроможності виробничих підприємств, що дозволить НБУ заробляти більше, ніж за стандартною став- кою рефінансування; 2) комерційні банки, враховуючи векселі, матимуть до- ступ до «швидких» кредитів НБУ з мінімальним ризиком; 182 Рис. 5. Види забезпечення кредитів НБУ, отриманих КБ у 2015 р. 3) промислові підприємства (платоспроможні, ліквідні) мають можливість розширювати фінансовий важіль без додат- кових грошових інвестицій, випускаючи вексель; 4) можливість цільового фінансування Національним бан- ком підприємств, що розвиваються, і галузей промисловості. Проте в Україні мають місце такі стримуючі фактори роз- витку вексельних відносин [1]: відсутність законодавчої бази щодо захисту прав учасни- ків вексельного обігу; відсутність єдиного механізму та єдиної системи держав- ної реєстрації випущених векселів; необмеженість суми векселя розміром статутного капіта- лу підприємства (резервного фонду, чистих активів, процентно- го їх співвідношення); 5065 309 8453 3881 750 1220 357 240 3749 700 0 1000 2000 3000 4000 5000 6000 7000 8000 9000 За ст ав а Д ер ж ав ни х об лі га ці й Ук ра їн и За ст ав а м ай но гв ог о ко м пл ек су За ст ав а м ай но во го к ом пл ек су ; За ст ав а ко рп ор ат ив ни х пр ав За ст ав а м ай но во го к ом пл ек су За ст ав а м ай но во го к ом пл ек су ; За ст ав а ко рп ор ат ив ни х пр ав За ст ав а су дн о/ лі та к Іп от ек а не ру хо м ос ті Іп от ек а не ру хо м ос ті За ст ав а су дн о/ лі та к За ст ав а тр ан сп ор ту 183 відсутність розвиненого вторинного ринку, існування якого сприяє збільшенню впевненості інвестора у продажу век- селя. Висновки. Усунення зазначених перешкод послужить ді- євим методом забезпечення промислових підприємств фінансо- вими ресурсами, у тому числі реальними грошовими, сприяти- ме розвитку реального сектору економіки, внутрішнього ринку. Важливим є запобігання спекулятивним операціям на фінансо- вому ринку, що виводять ресурси з реального сектору. У під- приємств з'являються можливості налагодження безперебійного процесу виробництва, упровадження інновацій, реалізації інвес- тиційних проектів, підвищення інтелектуалізації. Доцільно розробити науково-методичні підходи до реалі- зації на практиці цільового кредитування комерційними банка- ми. Література 1. Андросова О.Ф. Вексель як безготівкова форма розрахун- ку / О.Ф. Андросова, К.О. Гриценко, І.В. Ковтуненко // Сталий розвиток економіки. – 2013. – №2. – С. 347-351. 2. Глазьев С.Ю. О целях, проблемах и мерах государствен- ной политики развития и интеграции [Электронный ресурс]: науч- ный доклад / С.Ю. Глазьев // РАН, Научный совет по комплекс- ным проблемам евразийской экономической интеграции, конку- рентоспособности и устойчивому развитию. – М, 2013. – Режим доступа: http://www.glazev.ru/upload/iblock/004/004f2f8b45abf5ac- 2120f40d83f3e97a.docx. 3. Давыдов А. Как банку зарабатывать на векселях [Элек- тронный ресурс] / А. Давыдов // Валютное регулирование и ВЭД. – 2002. – №8. – С. 6-12. – Режим доступа: http://www.mirkin.ru/_docs/ articles03-105.pdf. 4. Джерела фінансування інноваційної діяльності [Елект- ронний ресурс] // Державна служба статистики України. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/. 5. Економіка регіонів у 2015 році: нові реалії і можливості в умовах започаткованих реформ [Електронний ресурс]: аналітична доповідь // Національний інститут стратегічних досліджень. – К.: 184 НІСД, 2015. – 92 с. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/ content/articles/files/regionu-4adb9.pdf. 6. Інформація про надані Національним банком України ба- нкам кредити на строк більше 30 календарних днів у 2015 році [Електронний ресурс] // Національний банк України. – Режим дос- тупу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=14549- 388&cat_id=37650. 7. Капітальні інвестиції за джерелами фінансування [Елект- ронний ресурс] // Державна служба статистики України. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/. 8. Львов Д.С. Экономика развития / Д.С. Львов. – М.: Экза- мен, 2002. – 512 с. 9. Никифоренко В.Г. Активізація інноваційного розвитку – підґрунтя економічної безпеки підприємства / В.Г. Никифоренко, В.О. Кравченко // Стратегія економічного розвитку України. – 2014. − № 34. – С. 92-95. 10. Пескова О.С. Формирование системы государственного регулирования предпринимательской деятельности на рынках со- циально-значимых товаров и услуг в современной России: дис. … доктора экон. наук: 09.00.05 / О.С. Пескова. – Волгоград, 2014. – 386 с. 11. Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2015 рік: Постанова від 14 січня 2015 р. №1 [Електронний ресурс] // Кабінетів Міністрів України. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1- 2015-%D0%BF 12. Ример М.И. Экономическая оценка инвестиций / М.И. Ример, А.Д. Касатов, Н.Н. Матиенко. − 2-е изд.; под общ. ред. М.И. Римера. – СПб: Питер, 2008. – 480 с. 13. Розвиток науково-технічної та інноваційної сфери [Елек- тронний ресурс] // Державне агентство з питань електронного уря- дування України. – Режим доступу: http://old.dknii.gov.ua/?q= system/ files/ sites/default/files/images/Program2011_2014.pdf. 14. Щодо першочергових заходів зменшення адміністратив- ної вартості ліцензування в Україні: аналітична записка відділу економічної стратегії під керівництвом Д. Ляпіна [Електронний ресурс] / Національний інститут стратегічних досліджень при Пре- 185 зидентові України. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/ articles/761/. 15. Устойчивое развитие предприятия, региона, общества: инновационные подходы к обеспечению: монография / под общ. ред. О.В. Прокопенко. – Варшава: Drukarnia i Studio Graficzne Omnidium, 2014. – 474 с. Надійшла до редакції 02.09.2015 р. Р.В. Венжега КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ІНСТИТУЦІЙНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ У ВУГІЛЬНІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ Інституційні трансформації – невід’ємна складова ре- формування системи функціонування буд-якої галузі, пов’язана з виникненням трансакційних витрат. За рахунок фінансування трансакційних витрат із державного та місцевих бюджетів має місце збільшення витратної частини бюджету, що призводить до гальмування розвитку галузі. Інституційні зміни означають зміни інституційної струк- тури як набору взаємопов'язаних формальних правил і нефор- мальних обмежень, що визначають систему стимулів для еко- номічних агентів. Інституційні зміни є засобом вирішення про- тиріччя між постійно мінливими умовами і факторами госпо- дарської діяльності, кон'юнктурою ринку та сформованими стійкими нормами економічної поведінки суб'єктів, обумовле- ної накопиченим досвідом попереднього розвитку. Проблемам інституційних змін в економіці присвячено роботи зарубіжних (Т. Веблен [3], А. Алчіан [1], Р. Коуз [11], Д. Норт [13]), російських (С.Г. Кірдіна [8], Г.Б. Клейнер [9], А.М. Олійник [14]) та українських (І.П. Булєєв [2], Н.Ю. Брю- ховецька, В.П. Вишневський [4], В.М. Геєць [5], В.В. Дементьєв [7], Р.Ф. Пустовійт [16]) учених. © Р.В. Венжега, 2015
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-109821
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	2220-7961
language	Ukrainian
last_indexed	2025-11-30T09:41:36Z
publishDate	2015
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
record_format	dspace
spelling	Брюховецький, Я.С. 2016-12-17T14:27:39Z 2016-12-17T14:27:39Z 2015 Механізм та функції економічних інститутів при цільовому кредитуванні інвестиційних проектів, підвищення інтелектуалізації промислових підприємств / Я.С. Брюховецький // Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку: Зб. наук. пр. — К.: ІЕП НАНУ, 2015. — С. 172-185. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 2220-7961 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/109821 Досліджено зовнішні, створювані державою умови розвитку та підвищення інтелектуалізації підприємств. Обґрунтовано висновок про можливість інтелектуалізації підприємств у результаті реалізації інвестиційних проектів і бізнес-планів розвитку з використанням механізму цільового кредитування комерційними банками під прийняття векселів підприємств у забезпечення рефінансування комерційних банків. Виділено функції всіх економічних інститутів-учасників процесу цільового кредитування промислових підприємств: національного уряду, національного банку, промислових підприємств, комерційних банків. Позначено фактори, що стимулюють застосування цільового кредитування промислових підприємств. Исследованы внешние, создаваемые государством условия развития и повышения интеллектуализации предприятий. Обоснован вывод о возможности интеллектуализации предприятий в результате реализации инвестиционных проектов и бизнес-планов развития с использованием механизма целевого кредитования коммерческими банками под принятие векселей предприятий в обеспечение рефинансирования коммерческих банков.Выделены функции всех экономических институтов - участников процесса целевого кредитования промышленных предприятий: национального правительства, национального банка, промышленных предприятий, коммерческих банков. Обозначены факторы, стимулирующие применение целевого кредитования промышленных предприятий. External conditions of developing and increasing intellectualization of industry that created by state are researched. The conclusion about opportunity of industry intellectualization is justified as a result of making investment projects and business development plans with using of the directed lending mechanism by commercial banks during the adoption of bills enterprises in the provision of refinancing commercial banks.Functions of all the economic institutions as participants of the directed industry lending process: national government, national bank, industrial enterprises, commercial banks - are allocated. uk Інститут економіки промисловості НАН України Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку Механізм та функції економічних інститутів при цільовому кредитуванні інвестиційних проектів, підвищення інтелектуалізації промислових підприємств Механизм и функции экономических институтов при целевом кредитовании инвестиционных проектов повышения интеллектуализации промышленных предприятий Mechanism and functions of economic institutions while lending target investment projects and increasing intellectualization of industry Article published earlier
spellingShingle	Механізм та функції економічних інститутів при цільовому кредитуванні інвестиційних проектів, підвищення інтелектуалізації промислових підприємств Брюховецький, Я.С.
title	Механізм та функції економічних інститутів при цільовому кредитуванні інвестиційних проектів, підвищення інтелектуалізації промислових підприємств
title_alt	Механизм и функции экономических институтов при целевом кредитовании инвестиционных проектов повышения интеллектуализации промышленных предприятий Mechanism and functions of economic institutions while lending target investment projects and increasing intellectualization of industry
title_full	Механізм та функції економічних інститутів при цільовому кредитуванні інвестиційних проектів, підвищення інтелектуалізації промислових підприємств
title_fullStr	Механізм та функції економічних інститутів при цільовому кредитуванні інвестиційних проектів, підвищення інтелектуалізації промислових підприємств
title_full_unstemmed	Механізм та функції економічних інститутів при цільовому кредитуванні інвестиційних проектів, підвищення інтелектуалізації промислових підприємств
title_short	Механізм та функції економічних інститутів при цільовому кредитуванні інвестиційних проектів, підвищення інтелектуалізації промислових підприємств
title_sort	механізм та функції економічних інститутів при цільовому кредитуванні інвестиційних проектів, підвищення інтелектуалізації промислових підприємств
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/109821
work_keys_str_mv	AT brûhovecʹkiiâs mehanízmtafunkcííekonomíčnihínstitutívpricílʹovomukredituvanníínvesticíinihproektívpídviŝennâíntelektualízacíípromislovihpídpriêmstv AT brûhovecʹkiiâs mehanizmifunkciiékonomičeskihinstitutovpricelevomkreditovaniiinvesticionnyhproektovpovyšeniâintellektualizaciipromyšlennyhpredpriâtii AT brûhovecʹkiiâs mechanismandfunctionsofeconomicinstitutionswhilelendingtargetinvestmentprojectsandincreasingintellectualizationofindustry

Механізм та функції економічних інститутів при цільовому кредитуванні інвестиційних проектів, підвищення інтелектуалізації промислових підприємств

Institution

Similar Items