Із зали засідань Президії НАН України (14 вересня 2016 р.)

На засіданні Президії НАН України 14 вересня 2016 р. розглядалися такі питання: • сучасні наукові підходи до розроблення технологій пошуку родовищ вуглеводнів та підземних вод в Україні (доповідач — доктор геологічних наук І.Д. Багрій); • про наукову та науково-організаційну діяльність Інститу...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2016
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2016
Назва видання:	Вісник НАН України
Теми:	Офіційний розділ
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/109853
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Із зали засідань Президії НАН України (14 вересня 2016 р.) // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 10. — С. 9-17. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-109853
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1098532025-02-09T15:02:41Z Із зали засідань Президії НАН України (14 вересня 2016 р.) Офіційний розділ На засіданні Президії НАН України 14 вересня 2016 р. розглядалися такі питання: • сучасні наукові підходи до розроблення технологій пошуку родовищ вуглеводнів та підземних вод в Україні (доповідач — доктор геологічних наук І.Д. Багрій); • про наукову та науково-організаційну діяльність Інституту екології Карпат НАН України (доповідач — академік НАН України В.В. Моргун); • про наукову та науково-організаційну діяльність Державного природознавчого музею НАН України (доповідач — академік НАН України В.В. Моргун); • про нагородження відзнаками НАН України та Почесними грамотами НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України (доповідач — академік НАН України В.Л. Богданов); • кадрові та поточні питання. 2016 Article Із зали засідань Президії НАН України (14 вересня 2016 р.) // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 10. — С. 9-17. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/109853 uk Вісник НАН України application/pdf Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Офіційний розділ Офіційний розділ
spellingShingle	Офіційний розділ Офіційний розділ Із зали засідань Президії НАН України (14 вересня 2016 р.) Вісник НАН України
description	На засіданні Президії НАН України 14 вересня 2016 р. розглядалися такі питання: • сучасні наукові підходи до розроблення технологій пошуку родовищ вуглеводнів та підземних вод в Україні (доповідач — доктор геологічних наук І.Д. Багрій); • про наукову та науково-організаційну діяльність Інституту екології Карпат НАН України (доповідач — академік НАН України В.В. Моргун); • про наукову та науково-організаційну діяльність Державного природознавчого музею НАН України (доповідач — академік НАН України В.В. Моргун); • про нагородження відзнаками НАН України та Почесними грамотами НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України (доповідач — академік НАН України В.Л. Богданов); • кадрові та поточні питання.
format	Article
title	Із зали засідань Президії НАН України (14 вересня 2016 р.)
title_short	Із зали засідань Президії НАН України (14 вересня 2016 р.)
title_full	Із зали засідань Президії НАН України (14 вересня 2016 р.)
title_fullStr	Із зали засідань Президії НАН України (14 вересня 2016 р.)
title_full_unstemmed	Із зали засідань Президії НАН України (14 вересня 2016 р.)
title_sort	із зали засідань президії нан україни (14 вересня 2016 р.)
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2016
topic_facet	Офіційний розділ
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/109853
citation_txt	Із зали засідань Президії НАН України (14 вересня 2016 р.) // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 10. — С. 9-17. — укр.
series	Вісник НАН України
first_indexed	2025-11-27T03:05:44Z
last_indexed	2025-11-27T03:05:44Z
_version_	1849911148427608064
fulltext	ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 10 9 ОФІЦІЙНИЙОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛРОЗДІЛ ІЗ ЗАЛИ ЗАСІДАНЬ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ 14 вересня 2016 року Перед початком засідання президент НАН України академік НАН України Б.Є. Патон вручив державні нагороди провідним працівникам наукових установ Академії та привітав їх з цими високими відзнаками. * * * На засіданні Президії HAH України 14 вересня 2016 р. члени Президії HAH України та запрошені заслухали наукову допо- відь заступника директора Інституту геологічних наук НАН України доктора геологічних наук Ігоря Дмитровича Багрія на тему «Сучасні наукові підходи до розроблення техноло- гій пошуку родовищ вуглеводнів та підземних вод в Україні» (див. на с. 18). У доповіді було наголошено, що фахівці Інституту геоло- гічних наук НАН України створили і реалізували унікальну методику і технологію структурно-термо-атмо-гідролого-гео- хі міч них досліджень — СТАГГТ, яка основана на комплексі геотермічних, радіометричних і газогеохімічних спостережень за еманаціями вуглеводневих та інертних газів радіогенного по- ходження, а також за температурними змінами в приповерхне- вому шарі земної кори. Головною її перевагою порівняно з ін- шими видами геологічної зйомки є комплексність та розроблені спеціальні технічні засоби для якісних експресних досліджень. Методика забезпечує високий рівень виконання польових робіт як на суходолі, так і в морі, дає змогу здійснювати оперативну ла бо раторно-аналітичну обробку отриманих даних, дозволяє проводити пошуки та розвідку родовищ нафти, газу, підземних вод, прогнозувати на локальному і регіональному рівнях ділян- ки видобутку метану вугільних родовищ. СТАГГТ можна швид- ко адаптувати й для вирішення інших пошукових завдань. Зо- крема, для розв’язання проблем дегазації підземних виробок та видобутку шахтного метану, контролю за екологічним станом територій, де розробляються родовища вуглеводнів, та ін. Сучасні наукові підходи • до розроблення технологій пошуку родовищ вуглеводнів та підземних вод в Україні (доповідач — доктор геологічних наук І.Д. Багрій) Про наукову та науково-• організаційну діяльність Інституту екології Карпат НАН України (доповідач — академік НАН України В.В. Моргун) Про наукову та науково-• організаційну діяльність Державного природознавчого музею НАН України (доповідач — академік НАН України В.В. Моргун) Про нагородження відзнаками • НАН України та Почесними грамотами НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України (доповідач — академік НАН України В.Л. Богданов) Кадрові та поточні питання• 10 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (10) ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ В обговоренні доповіді взяв участь головний науковий співробітник Інституту геологічних наук НАН України академік НАН України Олександр Юхимович Лукін, присвятивши свій виступ проблемі прямих пошуків вугле- воднів. Ідея прямих пошуків нафти і газу за ореола- ми їх розсіювання була вперше сформульована фізикохіміком В.А. Соколовим у 1929 р. Май- же відразу її взяли на озброєння СРСР і Ні- меччина. Потім з’явилися інші прямопошукові методики, але всі вони засновані на визначенні аномалій, пов’язаних із сигналами від нафто- газових покладів у різноманітних геофізичних і геохімічних полях. Зараз арсенал таких ме- тодик надзвичайно великий, і нафтогазовидо- бувні компанії з усього світу женуться за все новими і новими їх модифікаціями. Проте коефіцієнт успішності глибокого бу- ріння на нафту і газ у середньому в світі не пе- ревищує 0,33 (тобто лише 33 свердловини зі 100 є продуктивними). Невисока ефективність прямопошукових методів зумовлена, зокрема, тим, що дослідники, які їх розробляють (хімі- ки, фізики, геохіміки, геофізики), часто-густо далекі від теоретичних питань формування нафтогазових покладів, а отже, не враховують такі найважливіші чинники, як час, тривалість і механізми формування родовищ вуглеводнів, конкретні умови їх залягання тощо. Крім того, слід зважати ще й на те, що кожен прямопошу- ковий метод має свої геологічні (геотермоди- намічні, гідрогеологічні та ін.) обмеження. Як приклад академік О.Ю. Лукін навів Ле- ляківське нафтогазове родовище, яке, до речі, активно розроблялося в 60—70-х роках ХХ ст. і було основним постачальником високоякісної нафти для нафтопроводу «Дружба». Родовище експлуатується й дотепер, і зараз ми знаємо, що початково заявлені його запаси були силь- но занижені. На цьому родовищі над нафто- вим покладом розташоване потужне уранове зруднення. Нафтові поклади такого типу до- бре виявляються, зокрема, за радіоактивними аномаліями електричних полів та ін. Нижче, на глибині понад 4—5 км розташовані молоді газоконденсатні поклади. Саме при пошуках таких молодих покладів СТАГГТ має бути найбільш успішною. Значущість СТАГГТ не зводиться до ба- нального прямопошукового аспекту: ось ано- малія, буріть і на тій чи іншій глибині знайдете нафту або газ. Ця методика дає змогу виділити ті зони, які є апофізами мантійного плюму і контролюють нафтогазоносність. На сьогод- ні головним стратегічним напрямом розвитку світової енергетики є освоєння потенціалу глибоких надр, причому йдеться не лише про вуглеводні, а й про видобуток водню, гелію та інших легких газів. У цьому контексті СТАГГТ може відіграти важливу роль. Академік-секретар Відділення наук про Зем- лю НАН України, директор Інституту геохімії, Доповідь доктора геологічних наук Ігоря Дмитровича Багрія Академік НАН України Олександр Юхимович Лукін ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 10 11 ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семе- ненка НАН України академік НАН України Олександр Миколайович Пономаренко за- значив, що науковці Інституту геологічних наук НАН України виконали значний обсяг робіт за методикою СТАГГТ як на суходо- лі в західній, центральній і східній частинах України, так і в морських акваторіях Чорного та Азовського морів. Досліджено 86 об’єктів, на більшості з яких рекомендовано буріння пошукових свердловин на нафту і газ. На 33 об’єктах свердловини вже пробурено і отрима- но промислові припливи нафти і газу. Коефіці- єнт ефективності методики — близько 90 %. Сьогодні з метою нарощування енергетич- ного потенціалу України в рамках проведених досліджень пропонується для розгляду два об’єкти. По-перше, це одне найбільших в Укра- їні Бовтиське родовище горючих сланців, яке розташоване на межі Черкаської і Кіровоград- ської областей. Родовище розкрите числен- ними свердловинами. Глибина залягання го- рючих сланців — приблизно 200 м, а їх запаси оцінюються у близько 4 млрд т. Ці сланці мо- жуть бути використані як паливо для електро- станцій, а також для вилучення вуглеводнів. За розрахунками фахівців, зі сланцевих покла- дів Бовтиського родовища можна вилучити до 500 млн т сирої нафти або (при термічному розкладі) 2,9 трлн м3 горючого газу. Проведе- ні наукові дослідження за новітньою пошуко- вою технологією — СТАГГТ дають усі підстави стверджувати, що в підкратерній та підваловій зонах Бовтиської астроблеми є гігантські запа- си вуглеводнів. Другий об’єкт — Срібнянська депресія, роз- ташована в межах Чернігівської, Сумської та Полтавської областей, в якій прогнозується відкриття значних скупчень вуглеводнів як в осадовому чохлі, так і в кристалічному фунда- менті. З огляду на вищевикладене є пропозиція створити галузевий Український науковий центр нафти та газу, підпорядкований НАН України, з метою наукового обґрунтування перспектив нафтогазоносності надр України, визначення пріоритетних і першочергових на- прямів геологорозвідувальних робіт та їх по- дальшого наукового супроводу. Директор Державної установи «Інститут гео хімії навколишнього середовища НАН України» член-кореспондент НАН України Георгій Віталійович Лисиченко звернув ува- гу на те, що комплексне використання різних геофізичних і геохімічних методів досліджень і врахування особливостей геологічних проце- сів дали змогу автору розробити і впровадити СТАГГТ для прогнозування перспективних зон і об’єктів на пошуки традиційних і не- традиційних родовищ вуглеводнів зон конти- нентальних прогинів, морських акваторій та астроблем з позиції гідро-геосинергетичної Член-кореспондент НАН України Георгій Віталійович Лисиченко Академік НАН України Олександр Миколайович По- номаренко 12 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (10) ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ біогенно-мантійної теорії походження вугле- воднів. Близько 30 років ця методика працює в Україні, спочатку на пошук підземних вод, а потім і на поклади вуглеводнів, зокрема на шельфі Чорного моря. Одна свердловина на 5—6 км зараз коштує від 10 млн дол. США, і тому ефективність технології СТАГГТ на рівні 80—90 % може забезпечити значний економіч- ний ефект. Однак на сьогодні геологічна галузь в Украї- ні практично зруйнована, більшість експедицій ліквідовано. Крім того, розвиток і впроваджен- ня результатів зазначених досліджень гальму- ється через застарілі лабораторні прилади, не- стачу бурового обладнання, погане транспорт- не забезпечення. Цей науковий колектив має унікальні прилади власної розробки, але вони потребують сертифікації. Проте механізму сертифікації в Академії, на жаль, практично немає. Заступник начальника управління Держав- ної комісії України по запасах корисних ко- палин кандидат геолого-мінералогічних наук Ігор Володимирович Леськів зазначив, що результати робіт, проведених з використан- ням СТАГГТ, мають високу результативність, підтверджену бурінням. Якщо середній кое- фіцієнт успішності буріння в Україні та світі становить 0,2—0,3, то СТАГГТ дає результат, близький до 1,0. Він нагадав, що Україна має багаторічний досвід буріння глибоких сверд- ловин. У 1960-х роках бурили до 700 тис. м свердловин на рік, у Карпатському регіоні є свердловина «Шевченківська-1» глибиною 7520 м, яка свого часу була найглибшою в Єв- ропі. Нині на території України залишилося багато пустих пробурених свердловин, які роз- міщені по різних геолого-тектонічних районах. На думку І.В. Леськіва, їх можна використо- вувати для досліджень, наприклад, теплового чи сейсмічного поля Землі. Якщо реанімувати хоча б деякі з них, це буде величезний дослід- ницький полігон від кордону з Білоруссю до румунської прикордонної смуги. Директор Науково-навчального інституту «Інститут геології» Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор геологічних наук, професор Володимир Аль- бертович Михайлов відзначив внесок гідро- геосинергетичної біогенно-мантійної теорії походження вуглеводнів у розвиток науки, а також створену на її основі технологію СТАГГТ для прогнозування перспективних зон і об’ єк- тів на пошуки традиційних і нетрадиційних родовищ вуглеводнів. Окремо він зупинився на проблемі кадрового забезпечення геологіч- ної галузі. Геологія в Україні нині перебуває під загрозою повного знищення. Цього року всі вищі навчальні заклади геологічного про- філю на навчальну програму «Геологія» (до Заступник начальника управління Державної комісії України по запасах корисних копалин Ігор Володими- рович Леськів Директор Науково-навчального інституту «Інститут геології» КНУ імені Тараса Шевченка професор Воло- димир Альбертович Михайлов ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 10 13 ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ речі, спеціальності такої вже немає, є лише на- вчальна програма) за державним замовленням набрали всього 61 особу. Для порівняння: ми- нулого року лише Київський національний університет імені Тараса Шевченка набрав 68 осіб. На думку В.А. Михайлова, для нормаль- ного функціонування галузі критична кіль- кість молодих фахівців має становити 200—250 випускників на рік. Ситуація, яка складається сьогодні, призведе до того, що через 4—5 років навіть найефективніші розробки в геологічній галузі впроваджувати у виробництво в Україні буде нікому. Підсумовуючи обговорення доповіді, ака- демік НАН України Борис Євгенович Патон зазначив, що якісна організація наукових до- сліджень в установах НАН України дозволяє не тільки реалізувати теоретичні напрацю- вання в технологічні та методичні розробки, а й створювати на їх основі сучасні апаратні комплекси, зокрема для пошуку родовищ ко- рисних копалин. Використання нових техно- логій та експлуатація розробленого в Інститу- ті геологічних наук НАН України апаратного комплексу дали змогу успішно виконати по- над 70 проектів на замовлення гірничовидо- бувних підприємств України, виробничих структур НАК «Нафтогаз України» та ПАТ «Укргазвидобува́ння», низки приватних ком- паній. Це істотно сприяло не лише підвищен- ню ефективності пошуково-розвідувальних робіт на нафту і газ, а й вирішенню проблеми збереження і контролювання стану навколиш- нього середовища в регіонах видобутку корис- них копалин. Стосовно організації подальших досліджень із зазначеної проблематики Президія НАН України підкреслила недостатній рівень впро- вадження відповідними галузевими установа- ми та підприємствами розроблених науков- цями перспективних методів і технологій, що зменшує конкурентоспроможність вітчизня- них науково-прикладних розробок. Тому слід приділити більше уваги підвищенню рівня координації таких робіт, зокрема через інфор- мування органів державної влади, профільних установ та виробничих організацій щодо на- явності в НАН України перспективних для впровадження у виробничу сферу наукових розробок. * * * Далі члени Президії HAH України та за- прошені заслухали і обговорили інформацію академіка-секретаря Відділення загальної біо- логії НАН України академіка НАН України Володимира Васильовича Моргуна про ре- зультати розгляду на розширеному засіданні Бюро відділення звіту про наукову та науково- організаційну діяльність Інституту екології Карпат НАН України. Інститут було створено 22 жовтня 1991 р. Основними напрямами діяльності установи затверджено комплексне вивчення екосистем і геосоціосистем Українських Карпат та при- леглих територій; обґрунтування способів ре- гулювання їх структури і керування екосис- темними та геосоціосистемними процесами з метою оптимізації продукційних, ґрунтоза- хисних, водорегуляційних та інших корисних функцій; розроблення та вдосконалення мето- дів охорони природи і збереження біорізнома- нітності, забезпечення умов сталого розвитку Карпатського і суміжних регіонів. Упродовж звітного періоду в Інституті про- водили комплексне вивчення еко- і геосоціо- систем Українських Карпат та прилеглих тери- торій, обґрунтування способів регулювання їхньої структури й керування екосистемними та геосоціосистемними процесами для оптимі- зації їх корисних функцій. Опрацьовано кон- цептуальні засади використання показників екологічного потенціалу наземних екосистем як природничої основи реалізації програми сталого розвитку з урахуванням географічної, екосистемологічної, соціально-економічної та етнографічної специфіки гірського адміністра- тивного регіону. Проведено дослідження струк- тур них і функціональних механізмів автоко- рекції в ізольованих і континуальних популя- ціях рослин, якими забезпечується життє- здатність популяцій, діапазони їх безпечних трансформацій за градієнтами природних фак- торів і дії антропогенних чинників. 14 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (10) ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ Виявлено локалітети рідкісних і зникаю- чих видів рослин та фітоценозів, встановлено напрями й темпи трансформації рослинно- го покриву в умовах різного типу заповідних територій. Обґрунтовано методи збереження біорізноманітності і формування методичних та інформаційних засад її моніторингу. Результати досліджень запропоновано до впровадження в природоохоронній та освітній сферах. До структури Інституту входить 4 науко- ві відділи, окремими підрозділами є гербарій, високогірний біологічний стаціонар «Пожи- жевська», лабораторія хімії та біохімії ґрунту та Центр флуоресцентної мікроскопії як центр колективного користування науковими при- ладами. Загальна кількість працівників станом на 2014 р. — 61 особа, у тому числі 40 наукових співробітників, з них — 5 докторів та 26 канди- датів наук (серед них 2 — віком до 35 років). За звітний період захищено 3 докторські і 7 кан- дидатських дисертацій. Середній вік докторів наук — 60, кандидатів наук — 46 років. Част- ка позабюджетного фінансування становила в 2014 р. 22,3 % від загального обсягу фінансу- вання установи. Протягом 2010—2014 рр. ви- дано 21 монографію, опубліковано 496 статей, з них 52 — у закордонних виданнях. В Інсти- туті видається збірник «Наукові основи збере- ження біотичної різноманітності». Науковці Інституту підтримують міжнарод- ні зв’язки в рамках науково-технічного спів- робітництва та за прямими двосторонніми уго- дами з науковими установами Польщі, Німеч- чини, Росії, Болгарії, Нідерландів, Словаччи- ни, Румунії та Білорусі, здійснюють наукове керівництво дипломними роботами студентів вищих навчальних закладів західного регіону. В обговоренні питання взяли участь ака- демік НАН України Б.Є. Патон, директор Ін- ституту екології Карпат НАН України доктор біологічних наук М.П. Козловський, директор Державної установи «Інститут еволюційної екології НАН України», голова Комісії з пере- вірки наукової і науково-організаційної діяль- ності Інституту екології Карпат НАН України академік НАН України В.Г. Радченко, дирек- тор Головної астрономічної обсерваторії НАН України академік НАН України Я.С. Яцків. У виступах було зазначено, що за період 2010—2014 рр. та за результатами моніторин- гу діяльності за 2015 р. — І півріччя 2016 р. в Інституті виконувалися важливі фундамен- тальні та прикладні дослідження в галузі еко- логії, екосистемології, популяційної екології, екоморфогенезу рослин та охорони природних екосистем. Однак основні наукові напрями досліджень Інституту потребують коригуван- ня відповідно до сучасних наукових пріори- тетів і вдосконалення їх координації з науко- вими установами західного регіону України. Бюджетна тематика представлена переважно фундаментальними дослідженнями, приклад- них тем і господарських договорів недостат- ньо. Через це виникають труднощі, спричинені обмеженим фінансуванням, що значно звужує масштаби експедицій і не дозволяє активно розвивати дослідження. Отже, потребує ак- тивізації діяльність Інституту із забезпечення додаткового фінансування науково-дослідних робіт за рахунок конкурсної й договірної тема- тики, міжнародних грантів тощо. Президія НАН України загалом позитивно оцінила наукову та науково-організаційну ді- яльність Інституту екології Карпат НАН Укра- їни за звітний період і прийняла відповідний проект постанови з цього питання. Доповідь академіка НАН України Володимира Васи- льовича Моргуна ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 10 15 ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ * * * Потім Президія НАН України та запрошені заслухали і обговорили інформацію акаде мі ка- секретаря Відділення загальної біології НАН України академіка НАН України Володимира Васильовича Моргуна про результати розгля- ду на розширеному засіданні Бюро відділення звіту про наукову та науково-організаційну ді- яльність Державного природознавчого музею НАН України. Музей засновано в 1870 р., а в 1940 р. його було підпорядковано Академії наук України. Основними напрямами діяльності установи затверджено розроблення наукових основ при- родничої музеології, створення, збагачення та збереження фондових колекцій; вивчення біо- логічної різноманітності та екології окремих груп сучасної і викопної флори та фауни за- хідного регіону України; проведення науково- освітньої, популяризаторської та культурно- просвітницької роботи. За період 2010—2014 рр. та за результатами моніторингу діяльності за 2015 р. — І півріччя 2016 р. у Музеї виконувалися важливі фунда- ментальні та прикладні дослідження в галу- зі екології, зоології, палеонтології, ботаніки і природничої музеології. Зокрема, розроблено методологію вивчення еволюції та хороло- гії різноманіття окремих груп флори і фауни. Визначено методологічну основу застосуван- ня созологічних критеріїв в умовах антропо- генних та техногенних екотопів. Сформовано експериментальні методи інвентаризації зоо-, фіто- і ґрунтового різноманіття антропізова- них оселищ та критерії оцінки їх созологічної вартості. Створено комп’ютерні довідники баз даних із систематики та екології судинних рос- лин західного регіону України. Розроблено методологію, яка дозволяє встановити особли- вості та універсальність адаптаційних механіз- мів, рівні пластичності й стабільності. У Музеї проводиться активна робота з координації науково-освітньої діяльності та питань поглиблення професійних знань спільноти природничих музеїв України, нала- годжено співпрацю з вітчизняними вищими навчальними закладами, інститутами НАН України та природоохоронними організація- ми держави. Підготовлено стратегію розвитку Музею на найближче десятиліття з метою по- внішого охоплення музеологічної та науково- просвітницької діяльності. Результати досліджень впроваджуються пе- реважно в заходах природоохоронного спря- мування, які сприяють невиснажливому гос- подарюванню. До структури Музею зараз входить 3 на- укові відділи: біосистематики та еволюції; музейних інформаційних систем; ландшаф- тного та біотичного різноманіття. Загальна кількість працівників станом на 2014 р. — 57 осіб, у тому числі 32 наукові співробітники, з них — 5 докторів та 19 кандидатів наук (серед них 3 — віком до 35 років). За звітний період захищено 1 докторську і 6 кандидатських ди- сертацій. Середній вік докторів наук — 62, кан- дидатів наук — 41 років. Частка позабюджет- ного фінансування становила в 2014 р. 29,6 % від загального обсягу фінансування установи. Протягом 2010—2014 рр. отримано 2 свідоцтва про реєстрацію авторського права, видано 30 монографій, довідників, підручників, опублі- ковано 379 статей, з них 85 — у англомовних виданнях. В установі видається збірник «По- дільський природничий вісник». В обговоренні питання взяли участь акаде- мік НАН України Б.Є. Патон, директор Дер- жавного природознавчого музею НАН України доктор біологічних наук Ю.М. Чернобай, за- відувач відділу Інституту ботаніки ім. М.Г. Хо- лодного НАН України, голова Комісії з пере- вірки наукової і науково-організаційної ді- яльності Державного природознавчого музею НАН України член-кореспондент НАН Укра- їни Я.П. Дідух. У виступах зазначалося, що Державний природознавчий музей НАН України є однією з найстаріших і найбагатших за науковими фондами установ серед природничих музеїв України, його наукові фонди та музейна екс- позиція мають статус національного надбання. Однак на тлі зростаючого рівня кваліфікації наукових кадрів Музею в установі немає мож- ливості для повноцінного фінансування всіх 16 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (10) ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ видів діяльності та забезпечення в повному об- сязі фонду заробітної плати, що перешкоджає працевлаштуванню молодих спеціалістів. Як наслідок значно звужуються перспективи роз- витку наукової та науково-фондової роботи. Науковцям установи слід посилити активність у пошуку міжнародних грантів та госпдоговір- них тем. Музей має також проблеми, пов’язані з довготривалим ремонтом приміщень для експозиції. Потрібно, незважаючи на фінансо- ві труднощі Академії, докласти максимум зу- силь, щоб Музей уже найближчим часом від- крив свої двері для відвідувачів. Президія НАН України загалом позитивно оцінила наукову та науково-організаційну ді- яльність Державного природознавчого музею НАН України за звітний період і прийняла від- повідний проект постанови з цього питання. * * * Члени Президії НАН України розглянули також низку поточних питань: • схвалено зміни до переліку пріоритетних тема- тичних напрямів наукових досліджень і науково-тех- ніч них розробок на період до 2020 року; • відповідно до нової редакції Статуту НАН Укра- їни погоджено зміни до Основних принципів органі- зації та діяльності наукової установи Національної академії наук України і затверджено положення про відділення та положення про секцію НАН України; • підтримано рішення про створення робочої групи з координації співпраці НАН України з галузевими і громадськими організаціями промисловців, підприєм- ців та роботодавців; • вирішено до 75-річчя від дня народження акаде- міка НАН України В.В. Гончарука видати у серії «Біо- бібліографія вчених України» книгу «Владислав Во- лодимирович Гончарук»; • розглянуто питання щодо перебування іноземно- го члена НАН України С.Ю. Глазьєва у складі НАН України; • схвалено результати виконання Цільової комп- лексної програми НАН України «Перспективні дослі- дження з фізики плазми, керованого термоядерного синтезу та плазмових технологій» на 2014—2016 рр.; • розглянуто питання про припинення діяльності шляхом реорганізації Міжнародного математичного центру ім. Ю.О. Митропольського НАН України. * * * Крім того, Президія НАН України ухвалила низку організаційних і кадрових рішень. Затверджено: • кандидата фізико-математичних наук Нєсмєлову Ольгу Володимирівну на посаді ученого секретаря Ін- ституту прикладної математики і механіки НАН Укра- їни; • кандидата фізико-математичних наук Хребтова Аркадія Олеговича на посаді ученого секретаря Інсти- туту магнетизму НАН України та МОН України; • кандидата технічних наук Дмитренко Вікторію Юріївну на посаді ученого секретаря Донецького фізико-технічного інституту ім. О.О. Галкіна НАН України. Призначено: • кандидата історичних наук Гороховатську Ольгу Ярославну на посаду вченого секретаря Відділення ін- форматики НАН України; • кандидата хімічних наук Кочешева Ігоря Олек- сандровича на посаду вченого секретаря Відділення ядерної фізики та енергетики НАН України. Погоджено кандидатуру: • кандидата фізико-математичних наук Венгрови- ча Дмитра Богдановича на посаду завідувача відділу самоорганізації природних середовищ Відділення гео- динаміки вибуху Інституту геофізики ім. С.І. Субботі- на НАН України; • доктора технічних наук Михальського Валерія Михайловича на посаду головного наукового співро- бітника Інституту електродинаміки НАН України; • доктора технічних наук Верланя Анатолія Фе- доровича на посаду головного наукового співробіт- ника Інституту проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України; • доктора технічних наук Винничука Степана Дмитровича на посаду завідувача відділу моделюван- ня енергетичних процесів і систем Інституту проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН Ук- раїни. Відзнакою НАН України «За наукові досягнення» нагороджено: • завідувача відділу Інституту проблем машино- будування ім. А.М. Підгорного НАН України члена- кореспондента НАН України Шубенка Олександра Леонідовича за багатолітню плідну наукову, науково- організаційну і педагогічну працю та вагомі творчі здо- бутки у галузі турбобудування; ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 10 17 ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ Відзнакою НАН України «За професійні здобут- ки» нагороджено: • головного наукового співробітника Інституту загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України доктора технічних наук, професора Ко- зіна Леоніда Хомича за багатолітню невтомну працю вченого і педагога та вагомі професійні здобутки у га- лузі хімії і технології надчистих металів і металоїдів; • провідного наукового співробітника Українського мовно-інформаційного фонду НАН України кандидата філологічних наук, професора Симоненко Людмилу Олександрівну за багатолітню плідну наукову і педа- гогічну працю та вагомий особистий внесок у розвиток української наукової термінології і лексикографії; • головного бухгалтера — начальника Відділу бух- галтерського обліку і звітності НАН України Пили- пенко Валентину Іванівну за багатолітню сумлінну і відповідальну працю та вагомі здобутки в організації роботи з ведення бухгалтерського обліку і звітності у відповідних службах бюджетних установ Національ- ної академії наук України. Відзнакою НАН України «За сприяння розвитку науки» нагороджено: • президента Союзу хіміків України Голубова Олексія Григоровича за багатолітню плідну, невтомну працю та активне сприяння розвитку вітчизняної хі- мічної науки і промисловості; • генерального директора Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв Кривоноса Павла Олександровича за багаторічну плідну працю, особистий внесок у справу видання наукової літерату- ри та активне сприяння популяризації наукових здо- бутків вчених Національної академії наук України; • ректора Харківського національного університе- ту мистецтв ім. І.П. Котляревського кандидата мисте- цтвознавства Вєркіну Тетяну Борисівну за багаторіч- ну плідну творчу працю та активне сприяння розвитку науки і культури в Україні. Почесною грамотою Президії НАН України і Цен- трального комітету профспілки працівників НАН України нагороджено: • старшого наукового співробітника Інституту при- кладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Під- стригача НАН України кандидата фізико-ма те ма тич- них наук Бутрак Іванну Орестівну за плідну наукову працю та особистий внесок у розвиток досліджень у галузі механіки деформівного твердого тіла; • завідувача відділу Інституту геологічних наук НАН України доктора геологічних наук Дикань Ната- лію Іванівну за багаторічну плідну наукову і науково- організаційну працю та вагомі творчі здобутки у галузі палеонтології і стратиграфії; • провідного наукового співробітника Інституту геологічних наук НАН України доктора геологічних наук Климчука Олександра Борисовича за багаторіч- ну плідну творчу високопрофесійну працю та вагомий особистий внесок у розвиток геологічної науки; • завідувача відділу Інституту хімії високомоле- кулярних сполук НАН України Дьякову Аллу Ми- колаївну за багаторічну плідну і сумлінну працю, особисті творчі здобутки та вагомий внесок у розви- ток патентно-ліцензійної і видавничої діяльності в ін- ституті; • директора Наукової бібліотеки Одеського націо- нального університету ім. І.І. Мечникова Подрезову Марину Олексіївну за багатолітню сумлінну працю, вагомі здобутки у професійній діяльності та значний особистий внесок у розвиток справи бібліотечно- інформаційного забезпечення науки, культури й осві- ти в Україні; • трудовий колектив Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва за активну роботу з творчої інтеграції вищої школи і науки, вагомі заслуги у заснуванні і зміцненні відомих національних шкіл з аграрної науки, вихованні висококваліфікова- них фахівців сільського господарства та з нагоди 200- річчя від дня заснування університету. Подякою НАН України відзначено: • почесного директора Інституту хімії високомо- лекулярних сполук НАН України академіка НАН України Лебедєва Євгена Вікторовича за багатолітню плідну наукову і науково-організаційну працю, вагомі творчі здобутки у галузі хімії і технології багатокомпо- нентних полімерних систем і композитів та визначний внесок у розвиток інституту. За матеріалами засідання підготувала О.О. МЕЛЕЖИК

Із зали засідань Президії НАН України (14 вересня 2016 р.)

Репозитарії

Схожі ресурси