Із зали засідань Президії НАН України (12 жовтня 2016 року)

На засіданні Президії НАН України 12 жовтня 2016 р. розглядалися такі питання:  • про стан та перспективи наукових досліджень і розробок у зоні відчуження Чорнобильської АЕС (доповідачі — член-кореспондент НАН України Г.В. Лисиченко і В.В. Петрук); • про...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Вісник НАН України
Date:	2016
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2016
Subjects:	Офіційний розділ
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/109871
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Із зали засідань Президії НАН України (12 жовтня 2016 року) // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 11. — С. 15-22. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860265223689076736
citation_txt	Із зали засідань Президії НАН України (12 жовтня 2016 року) // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 11. — С. 15-22. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Вісник НАН України
description	На засіданні Президії НАН України 12 жовтня 2016 р. розглядалися такі питання: • про стан та перспективи наукових досліджень і розробок у зоні відчуження Чорнобильської АЕС (доповідачі — член-кореспондент НАН України Г.В. Лисиченко і В.В. Петрук); • про стан та перспективи фундаментальних і прикладних досліджень на прискорювачі електронів (мікротроні) М-30 (доповідач — доктор фізико-математичних наук В.Т. Маслюк); • про нагородження відзнаками НАН України та Почесними грамотами НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України (доповідач — академік НАН України В.Л. Богданов); • кадрові та поточні питання.
first_indexed	2025-12-07T18:59:57Z
format	Article
fulltext	ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 11 15 ІЗ ЗАЛИ ЗАСІДАНЬ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ 12 жовтня 2016 року На засіданні Президії HAH України 12 жовтня 2016 р. члени Президії HAH України та запрошені заслухали наукову спів- доповідь директора Державної установи «Інститут геохімії на- вколишнього середовища НАН України» члена-кореспондента НАН України Георгія Віталійовича Лисиченка та голови Дер- жавного агентства України з управління зоною відчуження (ДАЗВ) Віталія Вікторовича Петрука про стан та перспективи наукових досліджень і розробок у зоні відчуження Чорнобиль- ської АЕС (див. докладніше с. 38). У співдоповіді було наголошено, що починаючи з перших днів після Чорнобильської катастрофи фахівці НАН України активно долучилися до робіт з ліквідації і подолання наслід- ків аварії на ЧАЕС та розв’язання найгостріших проблем зони відчуження. Уже в травні 1986 р. понад 2 тис. співробітників Академії з 42 академічних установ брали участь у роботах, по в’я заних з діагностикою стану зруйнованого реактора чет- вертого блока, оцінкою радіаційного забруднення прилеглих територій, проведенням наукової експертизи пропозицій, що надходили до відповідних міністерств та відомств, підготовкою своїх пропозицій для органів влади тощо. Усі ці дії координу- вала Постійно діюча комісія з питань ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС при Президії НАН України. Так, було організовано систему радіоекологічного моніторингу територій, що зазна- ли впливу радіоактивних викидів, виявлено найнебезпечніші джерела радіоактивного забруднення, вирішувалися питання відновлення систем життєзабезпечення станції, захисту зе- мельних і водних ресурсів. Для геохіміків, ботаніків, гідробі- ологів, зоологів, агроекологів та інших фахівців Академії Чор- нобильська зона стала постійною науковою лабораторією, і за перші два десятиліття роботи було отримано величезну кіль- кість безцінних наукових результатів. На жаль, після 2000 р. державне цільове фінансування на- укових установ НАН України з чорнобильської проблематики Про стан та перспективи • наукових досліджень і розробок у зоні відчуження Чорнобильської АЕС (доповідачі — член- кореспондент НАН України Г.В. Лисиченко і В.В. Петрук) Про стан та перспективи • фундаментальних і прикладних досліджень на прискорювачі електронів (мікротроні) М-30 (доповідач — доктор фізико- математичних наук В.Т. Маслюк) Про нагородження відзнаками • НАН України та Почесними грамотами НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України (доповідач — академік НАН України В.Л. Богданов) Кадрові та поточні питання• 16 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (11) ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ почало поступово згортатися, а в 2010 р. прак- тично припинилося. Значну частину наукових полігонів було втрачено. Незважаючи на це, у зоні відчуження тривали окремі наукові дослі- дження, що виконувалися фахівцями інститу- тів проблем безпеки атомних електростанцій, геохімії навколишнього середовища, гідроме- теорології, геологічних наук, гідробіології, зо- ології, проблем математичних машин і систем, клітинної біології та генетичної інженерії, НІЦ РПД та ін. Проте проблем, вирішення яких потребує наукового обґрунтування на основі даних натурних експериментів, залишилося багато. Зокрема, одним з найактуальніших пи- тань є подальше поводження з радіоактивними відходами при виведенні об’єктів ЧАЕС з екс- плуатації. На початку 2016 р. за ініціативою Держ- агентства України з управління зоною відчу- ження розпочався діалог з провідними науков- цями країни щодо ролі, місця і завдань науки у Чорнобильській зоні. Значна частина зони відчуження забруднена радіонуклідами плуто- нію, що унеможливлює проживання там насе- лення у найближчі кілька десятків тисяч років. Однак на цій території можна створити зону промислового використання. Ця ідея потребує глибокого наукового осмислення із залучен- ням фахівців з різних галузей знань та інозем- них експертів, причому підходи до вирішення окремих завдань через особливості конкретної ситуації можуть істотно відрізнятися від типо- вих рішень світової практики. Отже, на сьогодні є спільне розуміння необ- хідності формування нової, науково обґрунто- ваної державної політики у сфері управління зоною відчуження і продовження на постійній основі наукових досліджень на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення. В обговоренні співдоповіді взяв участь ди- ректор Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України член-ко рес пон- дент НАН України Анатолій Володимирович Носовський. У своєму виступі він торкнувся питання науково-технічного супроводу робіт на об’єкті «Укриття». Ще з 1986 р. вивченням зруйнованого енергоблока займалася Комп- лексна експедиція Інституту атомної енергії ім. І.В. Курчатова. Після здобуття Україною незалежності її правонаступником став Міжга- лузевий науково-технічний центр «Укриття» НАН України, який у 2004 р. було реорганізо- вано в Інститут проблем безпеки АЕС. Отже, співробітники Інституту надавали науково- технічну підтримку для всіх найважливіших проектів, пов’язаних з перетворенням об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему. Фахівці Інституту здійснюють поточний моні- торинг об’єкта, виявляють і вивчають фактори небезпеки, проводять аналіз радіаційної обста- Доповідь голови ДАЗВ Віталія Вікторовича Петрука Доповідь члена-кореспондента НАН України Георгія Віталійовича Лисиченка ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 11 17 ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ новки, надають рекомендації щодо підвищен- ня рівня його безпеки. На кінець поточного року заплановано за- вершальний етап спорудження нового без- печного конфайнменту (НБК), який буде на- сунуто на об’єкт «Укриття». Проте після його введення в експлуатацію постане ряд проблем, пов’язаних з безпекою подальшого проведен- ня планових робіт з демонтажу нестабільних конструкцій об’єкта «Укриття» та вилучення паливовмісних матеріалів. Однією з прогнозо- ваних проблем є очікуване підвищення радіа- ційного фону в окремих приміщеннях об’єкта внаслідок висихання забруднених поверхонь конструкцій, недоступних для штатної систе- ми пилопригнічення. Для розв’язання цієї про- блеми потрібні нові нестандартні рішення, які можуть бути знайдені в результаті виконання комплексу науково-технічних досліджень з по- глибленого вивчення фізико-хімічних власти- востей паливовмісних матеріалів з метою про- гнозування процесу їх деградації і кількісної оцінки параметрів пилоутворення. Крім того, потрібно розробити методи характеризації та первинного сортування паливовмісних мате- ріалів, удосконалити наявні методи їх паспор- тизації, зокрема прямі методи вимірювання вмісту в них ядерних матеріалів, та створити сучасні методи кондиціонування таких мате- ріалів для тривалого зберігання з подальшим захороненням. Необхідно також повністю закрити пробле- му ядерної безпеки деяких скупчень ядерних матеріалів об’єкта «Укриття» і на основі ре- зультатів додаткових досліджень обґрунтова- но переконати суспільство у неможливості ви- никнення нової аварії. За словами А.В. Носовського, завершення спорудження НБК можна розглядати як най- важливіший, але лише початковий етап пере- творення об’єкта «Укриття» на екологічно без- печну систему, і в цьому процесі є ще безліч проблем, які потребують наукового супроводу. Зараз Інститут проблем безпеки АЕС разом з Державним науково-дослідним інститутом будівельних конструкцій та Державним спе- ціалізованим підприємством «Чорнобильська АЕС» завершують розроблення відповідної Програми науково-технічного супроводу цих робіт і сподіваються, що вона буде погоджена з НАН України і ухвалена урядовими струк- турами. У виступі начальника відділу розвитку ци- вільного захисту Українського науково-до слід- ного інституту цивільного захисту (Укр НДІЦЗ) Віктора Федоровича Гречанінова йшлося про значну небезпеку наслідків пожеж на території зони відчуження. За розрахунками експертів, у навколишнє середовище за межі промислового майданчика потрапило близько 4 % наявного в Виступ члена-кореспондента НАН України Анатолія Володимировича Носовського Виступ Віктора Федоровича Гречанінова 18 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (11) ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ реакторі палива разом із радіоактивними ре- човинами, що утворилися в ньому, причому до складу викидів зі зруйнованого реактора по- трапили саме леткі радіоактивні елементи. До- слідження показали, що найбільша щільність радіоактивного забруднення в 30-кілометровій зоні спостерігається у західній, північній та північно-східній її частинах. Пожежі можуть спричинювати зміну умовних кордонів зони через перенесення радіоактивних речовин на суміжні території, що створює додаткові ускладнення для нормального проживання на- селення в зоні посиленого радіоекологічного контролю. Крім того, гасіння таких пожеж по- требує спеціальних засобів захисту рятуваль- ників і дезактивації техніки. В.Ф. Гречанінов підкреслив, що фахівці Укр- НДІЦЗ під керівництвом доктора біологічних наук Г.П. Перепелятникова вже виконали низ- ку дослідних робіт з питань радіоекології та радіобіології. З огляду на те, що в зоні відчу- ження є багато об’єктів підвищеної небезпеки, питання цивільного захисту та контролю за рівнями ризиків на таких об’єктах мають вели- ке значення. Отже, УкрНДІЦЗ зацікавлений у подальшому проведенні науково-дослідних робіт, спрямованих на захист навколишнього природного середовища і населення від наслід- ків аварії на ЧАЕС, і підтримує запропоновані заходи, які, безумовно, потребують загальної координації НАН України та Держагентства з управління зоною відчуження. Керівник відділу Українського науково-дос- лід ного інституту екологічних проблем Мініс- терства екології та природних ресурсів України Григорій Дмитрович Коваленко звернув увагу присутніх на дві проблеми, які можуть виник- нути при виконанні робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Перша проблема пов’язана з ліквідацією став ка-охолоджувача і може призвести до під- вищення радіаційного фону в районі станції, оскільки на дні ставка-охолоджувача є значна кількість радіонуклідів. Тому перед його лікві- дацією необхідно провести дослідження, спря- мовані на визначення складу радіонуклідів та їх активності, і лише після аналізу результатів можна розробляти заходи з безпечної ліквіда- ції ставка-охолоджувача, щоб унеможливити забруднення радіонуклідами атмосферного повітря і прилеглих територій. Друга проблема стосується оцінки радіа- ційного стану, як у всій зоні відчуження, так і безпосередньо в районі ЧАЕС. За період, що минув з часу аварії, в зоні відчуження відбули- ся істотні зміни радіаційної обстановки, на яку впливають лісові пожежі, природні процеси, зумовлені міграцією радіонуклідів. Крім того, було введено в експлуатацію ряд радіаційно небезпечних об’єктів і планується будівництво нових, докорінно змінився і профіль наявних раніше об’єктів. У зв’язку з цим для подальшого ефективно- го використання територій зони відчуження необхідно виконати комплексну оцінку їх ра- діоекологічного стану з визначенням екологіч- ної стійкості та провести зонування території за радіаційними критеріями. Академік-секретар Відділення ядерної фізики та енергетики НАН України, науко- вий керівник Інституту теоретичної фізики ім. О.І. Ахієзера ННЦ ХФТІ академік НАН України Микола Федорович Шульга відзна- чив украй негативний стан, в якому зараз опи- нилася наука, — постійне зменшення фінансу- вання призводить до скорочення і навіть при- пинення програм наукових досліджень, тоді як тривалий час після чорнобильської катастро- фи саме наука забезпечувала вирішення різ- Виступ Григорія Дмитровича Коваленка ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 11 19 ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ номанітних проблем, пов’язаних з ліквідацією наслідків аварії, і не лише у зоні відчуження. На думку М.Ф. Шульги, сьогоднішнє засі- дання дає певну надію, що ситуація може змі- нитися на краще, принаймні щодо наукового супроводу робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Установи Відділення ядерної фізики та енергетики НАН України мають великий досвід роботи з ядерними і радіоактивними матеріа- лами на різних стадіях їх використання та по- водження з ними в ядерно-паливному циклі, у тому числі при аварійних ситуаціях. Сьогодні в активі науковців Академії є певні напрацюван- ня з питань радіаційного матеріалознавства, по- водження з відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами, комплексного радіоекологічного та геофізичного моніторин- гу, спеціального приладобудування для вирі- шення завдань ядерної та радіаційної безпеки, технологій реабілітації радіаційно забруднених територій. М.Ф. Шульга також висловив споді- вання, що ці розробки зацікавлять керівництво ДАЗВ і стануть у пригоді при вирішенні відпо- відних завдань, які стоять перед Агентством. Заступник Міністра освіти і науки України доктор фізико-математичних наук Максим Ві- талійович Стріха акцентував увагу на проблемі підготовки кадрів. До аварії на ЧАЕС Україна фактично не мала власних фахівців з реактор- них проблем атомної енергетики, ядерної та радіаційної безпеки, радіоекології, сільгоспра- діології, радіаційної медицини, спеціалістів з ліквідації радіаційних аварій. Ці спеціальності були прерогативою російської науки. Чорно- биль стимулював створення системи підготов- ки таких фахівців в Україні, але так сталося, що основною підготовчою базою став Севастополь. Після анексії Криму ця проблема знову гостро постала в Україні. Зараз її більш-менш вдалося вирішити. Нині фахівців з ядерної безпеки готу- ють 4 українські виші: Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Одеський на- ціональний університет ім. I.I. Мечникова, Хар- ківський національний університет ім. В.Н. Ка- разіна і Національний університет «Львівська політехніка». Крім того, на думку заступника Міністра, для вирішення проблемних питань, пов’язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобиль- ській АЕС, необхідно мобілізувати весь науко- вий потенціал України, в тому числі й наукові ресурси вищих навчальних закладів, адже в на- ших університетах досліджується широке коло проблем за цією тематикою. Зокрема, про- блемами ядерної безпеки з фізичного погля- ду займаються у Київському політехнічному інституті імені Ігоря Сікорського, екологічні проблеми досліджують у Національному уні- верситеті біоресурсів і природокористування, питання поводження з ядерними відходами активно розробляються у Харківському уні- верситеті, і таких прикладів можна навести ще багато. Виступ академіка НАН України Миколи Федоровича Шульги Виступ Максима Віталійовича Стріхи 20 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (11) ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ Не слід забувати також про ресурси і можли- вості міжнародного співробітництва з проблем ядерної безпеки у спільних проектах з УНТЦ, Євратомом, у рамках програми «Горизонт- 2020» і програми НАТО «Наука заради миру та безпеки». Радник Президії НАН України академік НАН України Віктор Григорович Бар’яхтар зазначив, що, на його думку, найсерйознішим питанням, пов’язаним з ліквідацією наслід- ків чорнобильської катастрофи, на сьогодні є проблема радіоактивних відходів усереди- ні об’єкта «Укриття», адже ніхто достеменно не знає, що саме там є і що робити далі з цим «радіоактивним сміттям». Крім того, оскільки минуло вже майже 10 років, як припинилося фінансування всіх робіт за чорнобильською тематикою, ми практично нічого не знаємо про те, що зараз відбувається з біотою в зоні відчу- ження, як впливають довгоіснуючі ізотопи на біологічні організми. Академік В.Г. Бар’яхтар переконаний, що на рівні вищих органів влади має бути прийнято рішення про фінансування на постійній основі досліджень у Чорнобиль- ській зоні. Підсумовуючи обговорення співдоповіді, президент НАН України академік Борис Євге- нович Патон зазначив, що масштаби катастро- фи 1986 р. вдалося істотно зменшити в тому числі й завдяки зусиллям науковців Академії та результатам їх досліджень у зоні відчужен- ня, і те, що останнім часом наукові роботи в Чорнобильській зоні фактично припинено, може мати глибокі негативні наслідки. Нако- пичені сьогодні знання у радіологічній галузі є підґрунтям для створення стратегії безпечної життєдіяльності й неоціненним досвідом усьо- го людства. Підтвердженням цього є плідна співпраця з японськими фахівцями після ава- рії на АЕС Фукусіма. У зв’язку з цим і Академії, і Держагентству з управління зоною відчуження спільними зу- силлями необхідно розвивати подальші дослі- дження, насамперед з проблем поводження з радіоактивними відходами, зберігання відпра- цьованого ядерного палива, виведення об’єктів ЧАЕС з експлуатації, оцінювання екологічно- го стану зон радіоактивного забруднення. Президія НАН України висловила впев- неність, що реалізація намірів щодо укладен- ня угоди про співпрацю між НАН України і Державним агентством України з управління зоною відчуження створить можливості для комплексного планування наукових робіт, ви- значення відповідних пріоритетів, а також для ширшого залучення науковців до розроблен- ня і формування державної політики у сфері управління зоною відчуження, оскільки вирі- шення нагальних проблем зони потребує узго- джених дій відповідних державних органів та науковців. Виступ академіка НАН України Віктора Григоровича Бар’яхтара Доповідь доктора фізико-математичних наук Володи- мира Трохимовича Маслюка ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 11 21 ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ * * * Далі члени Президії HAH України та запро- шені заслухали і обговорили наукову доповідь завідувача відділу Інституту електронної фізи- ки НАН України доктора фізико-математичних наук Володимира Трохимовича Маслюка про стан та перспективи фундаментальних і при- кладних досліджень на прискорювачі елек- тронів (мікротроні) М-30 (див. докладніше на с. 46). У доповіді було представлено результати фундаментальних та прикладних досліджень, проведених ученими Інституту електронної фізики НАН України на прискорювачі елек- тронів М-30 в Ужгороді. Отримано низку важливих результатів із взаємодії високо- енергетичних електронів, нейтронного і гам- ма-ви про мі нювання з речовиною, частина з них має практичне застосування для виконан- ня госпдоговірних робіт з реакторної дозиме- трії, радіаційної фізики твердого тіла тощо. На мікротроні М-30 виконано також багато робіт з ядерної медицини, радіоекологічного моніто- рингу, визначення вмісту радону в довкіллі та ін. Однак ця унікальна установка потребує мо- дернізації, зараз украй важливо придбати су- часну вимірювальну апаратуру, зокрема дози- метричну, нове обладнання для удосконалення силової електроніки, оновити спектрометрич- ні комплекси для вимірювання α- і γ-ви про мі- нювання. В обговоренні доповіді взяли участь ака- демік НАН України Б.Є. Патон, директор Державної установи «Інститут геохімії навко- лишнього середовища НАН України» член-ко- рес пондент НАН України Г.В. Лисиченко, ака- де мік-секретар Відділення ядерної фізики та енергетики НАН України, науковий керівник Інституту теоретичної фізики ім. О.І. Ахієзе- ра Національного наукового центру «Харків- ський фізико-технічний інститут» академік НАН України М.Ф. Шульга, академік-секре- тар Відділення фізики і астрономії НАН Укра- їни академік НАН України В.М. Локтєв. У виступах було відзначено унікальність цього прискорювача, насамперед завдяки діа- пазону випромінюваної енергії (до 30 МеВ), великий інтерес до нього з боку матеріало- знавців, медиків, екологів. Крім того, як ви- явилося, в ядерно-фізичних дослідженнях на цій установці зацікавлені Угорщина, Словенія, Польща, з якими укладено договори про спів- працю. Президія НАН України, зважаючи на важ- ливість результатів цих досліджень, підкрес- лила необхідність їх подальшого розвитку і вдосконалення матеріально-технічної бази Інституту, беручи до уваги, що прискорювач електронів М-30 має статус національного надбання України. З метою більш широкого використання можливостей установки було б доцільно організувати в Інституті електронної фізики НАН України центр колективного ко- ристування, де могли б отримати кваліфікова- ну допомогу співробітники академічних уста- нов та відповідних державних служб. * * * Члени Президії НАН України розглянули також низку поточних питань: • визначили основні напрями діяльності й зав- дання Національного комітету України з програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера» в контексті реалізації Стратегії розвитку програми на період 2015—2025 рр. та Лімського Плану дій на період 2016—2025 рр. і за- твердили оновлений склад комітету; • постановили припинити діяльність Міжнародно- го центру молекулярної фізіології НАН України. * * * Крім того, Президія НАН України ухвалила низку організаційних і кадрових рішень. Затверджено: • члена-кореспондента НАН України Борисенка Олександра Андрійовича на посаді головного науко- вого співробітника Фізико-технічного інституту низь- ких температур ім. Б.І. Вєркіна НАН України. Погоджено кандидатуру: • кандидата біологічних наук Загородньої Світ- лани Дмитрівни на посаду завідувача відділу репро- дукції вірусів Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України; • кандидата біологічних наук Гончаренка Ігоря Ві- кторовича на посаду завідувача відділу екологічного моніторингу Державної установи «Інститут еволюцій- ної екології НАН України»; 22 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (11) ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ • кандидата біологічних наук Матящук Раїси Кос- тянтинівни на посаду завідувача відділу дендрології та паркознавства Державної установи «Інститут еволю- ційної екології НАН України»; • кандидата біологічних наук Пашкевич Наталії Анатоліївни на посаду завідувача відділу динаміки по- пуляцій Державної установи «Інститут еволюційної екології НАН України»; • кандидата біологічних наук Зуб Лесі Миколаїв- ни на посаду завідувача основного самостійного під- розділу — лабораторії охорони та відтворення рослин- ного світу Державної установи «Інститут еволюційної екології НАН України»; • кандидата біологічних наук Суслової Олени Пет рівни на посаду завідувача відділу дендрології та природної флори Донецького ботанічного саду НАН України. Відзнакою НАН України «За наукові досягнення» нагороджено: • головного наукового співробітника Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України доктора технічних наук, професора Райченка Олександра Івановича за багатолітню плідну працю вченого-матеріалознавця та вагомі високопрофесійні творчі здобутки; • завідувача лабораторії Державної установи «Ін- ститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Гро- машевського НАМН України» доктора медичних наук, професора Зарицького Анатолія Миновича за багато- літню плідну працю вченого, лікаря і вихователя на- укової молоді та вагомий особистий внесок у розвиток епідеміологічної науки. Почесною грамотою Президії НАН України і Цен- трального комітету профспілки працівників НАН України нагороджено: • завідувача відділу Інституту проблем машино- будування ім. А.М. Підгорного НАН України доктора технічних наук, професора Воробйова Юрія Сергійо- вича за багатолітню плідну працю вченого-механіка і педагога та високопрофесійні творчі здобутки; • завідувача відділу Інституту проблем машино- будування ім. А.М. Підгорного НАН України доктора технічних наук, професора Шейко Тетяну Іванівну за високопрофесійні здобутки у науковій і педагогічній діяльності та особистий внесок у розвиток досліджень у галузі прикладної математики і обчислювальних методів. Подякою НАН України відзначено: • трудовий колектив хімічного факультету Ужго- родського національного університету за вагомі здо- бутки у заснуванні і розвитку вітчизняної вищої школи в галузі хімії і екології, підготовці висококваліфікова- них фахівців для Національної академії наук України та з нагоди 70-річчя від дня створення факультету; • трудовий колектив Державної установи «Інсти- тут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Гро- машевського НАМН України» за значний внесок у розвиток наукових засад епідеміології і інфектології, заснування провідних шкіл лікарів і вчених та наукове обґрунтування державної політики у галузі забезпе- чення епідемічного благополуччя. За матеріалами засідання підготувала О.О. МЕЛЕЖИК
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-109871
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0372-6436
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T18:59:57Z
publishDate	2016
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
record_format	dspace
spelling	2016-12-19T15:19:46Z 2016-12-19T15:19:46Z 2016 Із зали засідань Президії НАН України (12 жовтня 2016 року) // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 11. — С. 15-22. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/109871 На засіданні Президії НАН України 12 жовтня 2016 р. розглядалися такі питання: • про стан та перспективи наукових досліджень і розробок у зоні відчуження Чорнобильської АЕС (доповідачі — член-кореспондент НАН України Г.В. Лисиченко і В.В. Петрук); • про стан та перспективи фундаментальних і прикладних досліджень на прискорювачі електронів (мікротроні) М-30 (доповідач — доктор фізико-математичних наук В.Т. Маслюк); • про нагородження відзнаками НАН України та Почесними грамотами НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України (доповідач — академік НАН України В.Л. Богданов); • кадрові та поточні питання. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Офіційний розділ Із зали засідань Президії НАН України (12 жовтня 2016 року) Article published earlier
spellingShingle	Із зали засідань Президії НАН України (12 жовтня 2016 року) Офіційний розділ
title	Із зали засідань Президії НАН України (12 жовтня 2016 року)
title_full	Із зали засідань Президії НАН України (12 жовтня 2016 року)
title_fullStr	Із зали засідань Президії НАН України (12 жовтня 2016 року)
title_full_unstemmed	Із зали засідань Президії НАН України (12 жовтня 2016 року)
title_short	Із зали засідань Президії НАН України (12 жовтня 2016 року)
title_sort	із зали засідань президії нан україни (12 жовтня 2016 року)
topic	Офіційний розділ
topic_facet	Офіційний розділ
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/109871

Із зали засідань Президії НАН України (12 жовтня 2016 року)

Institution

Similar Items