Дзвін "Голуб" та перебування експонатів Чернігівського історичного музею імені В. В.Тарновського в евакуації в м. Оренбург
У статті йдеться про один з найвідоміших експонатів Чернігівського історичного музею ім. В. В. Тарновського так званий «Мазепин дзвін» та перебування музейних колекцій в евакуації в Оренбурзі. В статье говорится об одном из известнейших экспонатов Черниговского исторического музея им. В. В. Тарнов...
Saved in:
| Published in: | Сiверянський лiтопис |
|---|---|
| Date: | 2016 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2016
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/109908 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Дзвін "Голуб" та перебування експонатів Чернігівського історичного музею імені В. В.Тарновського в евакуації в м. Оренбург / М. Блакитний // Сiверянський лiтопис. — 2016. — № 3. — С. 51-57. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859610970607845376 |
|---|---|
| author | Блакитний, М. |
| author_facet | Блакитний, М. |
| citation_txt | Дзвін "Голуб" та перебування експонатів Чернігівського історичного музею імені В. В.Тарновського в евакуації в м. Оренбург / М. Блакитний // Сiверянський лiтопис. — 2016. — № 3. — С. 51-57. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сiверянський лiтопис |
| description | У статті йдеться про один з найвідоміших експонатів Чернігівського історичного
музею ім. В. В. Тарновського так званий «Мазепин дзвін» та перебування музейних
колекцій в евакуації в Оренбурзі.
В статье говорится об одном из известнейших экспонатов Черниговского исторического музея им. В. В. Тарновского, о так называемом «колоколе Мазепы» и пребывании
музейных коллекций в эвакуации.
The article talks about one of the most famous exhibits of Chernihiv Historical Museum.
V.V.Tarnovskogo, the so-called «bell Mazepa» and stay in the evacuation of museum collections.
|
| first_indexed | 2025-11-28T12:01:28Z |
| format | Article |
| fulltext |
Сіверянський літопис 51
ЦЕРКОВНА СТАРОВИНА
УДК 94 (477)
Максим Блакитний.
ДЗВІН «ГОЛУБ»
ТА ПЕРЕБУВАННЯ ЕКСПОНАТІВ
ЧЕРНІГІВСЬКОГО ІСТОРИЧНОГО МУЗЕЮ
ІМЕНІ В.В.ТАРНОВСЬКОГО
У ЕВАКУАЦІЇ В м.ОРЕНБУРГ
У статті йдеться про один з найвідоміших експонатів Чернігівського історичного
музею ім. В. В. Тарновського так званий «Мазепин дзвін» та перебування музейних
колекцій в евакуації в Оренбурзі.
Ключові слова: дзвін, музей, експонат, Чернігів, Оренбург.
У червні 2015 р. на дзвіниці Никольського кафедрального собору м. Оренбург
(Росія) було виявлено втрачений дзвін «Голуб» або «дзвін Мазепи». Його випадково
віднайшов викладач історичного факультету Московського державного університету
ім. М. В. Ломоносова Аркадій Тарасов. До війни дзвін зберігався у Чернігівському
державному музеї (нині – Чернігівський історичний музей ім. В. В. Тарновського).
Дзвін «Голуб» («дзвін Мазепи») було відлито 1699 р. в Глухові для Воскресенської
церкви столиці тодішньої Лівобережної України – Батурина, на замовлення гетьмана
І. Мазепи. Культовий предмет став одним з найвідоміших витворів майстра-людвиса-
ря Карпа Балашевича. На дзвоні було зображено відповідний портрет українського
гетьмана на повний зріст.
На сьогодні відомо 6 витворів роботи К. Балашевича (і 4 – його батька Іосифа),
частина з яких волею долі перебуває у Росії. У колекції Чернігівського історичного
музею ім. В. В. Тарновського знаходяться 2 гармати (1713 р. і 1717 р.) роботи цього
відомого майстра.
Свого часу долі «Мазепиного дзвону» торкалися музейники, краєзнавці, історики,
етнографи і журналісти: К. Карпинський, Б. Пилипенко, С. Баран-Бутович, О. Огло-
блин, В. Свербигуз, О. Коваленко, С. Павленко [1].
Одна з перших згадок про те, що дзвін перебував у Домницькому монастирі і був
зроблений за наказом правителя Гетьманщини та містив його зображення, датується
1902 р.: «на колоколе этом имеется отливное изображение самого гетмана Мазепы и
герба его» [2, с. 1–2]. Даний факт було підтверджено священиком і відомим краєзнавцем
К. Карпинським у статті, яка була присвячена старовинним дзвонам Чернігівщини та
оприлюднена ним в 1913 р. Фактично церковнослужбовець уперше подав детальний
опис дзвону, де зазначив, що «с левой стороны герба изображен сам Мазепа в полном
гетманском одеянии с булавой в руке» [3].
На думку відомого етнографа, художника, мистецтвознавця і колишнього співро-
© Блакитний Максим Михайлович – учений секретар Чернігівського історичного
музею імені В.В.Тарновського.
52 Сіверянський літопис
бітника Чернігівського музею Б. Пилипенка, дзвін роботи К. Балашевича «видатний
твір українського ливарства кінця ХVІІ ст.».
У 1927 р. саме Б.Пилипенко знайшов дзвін у Домницькому Різдво-Богородицькому
монастирі біля містечка Березного на Чернігівщині. Витвір українського людвисарства
було перевезено до Чернігівського державного музею, де він перебував (у музейному
вестибюлі) до початку радянсько-німецької війни (за іншими даними був вилучений
і знищений у 30-х рр.). Під час війни пам’ятку українського людвисарства було «втра-
чено». Б. Пилипенко дослідив і сфотографував дзвін та у 1929 р. зробив відповідну
доповідь на засіданні історичної секції Всеукраїнської академії наук у Києві. У описі
дзвону та висновках науковця йдеться: «на всю ширину корпусу дзвона, врізаючись до
смуги з анголів – рельєфний образ Воскресіння. Симетрично до нього, з протилежного
боку, теж порушуючи зубчасту смугу анголів – великий рельєфний герб … Поруч герба,
з правого боку – постать увесь зріст, вдягнена в жупан, довгий плащ, в широкій шапці,
з шаблею на боці. Ліва рука спирається на бедро, права – тримає булаву. Цікавою при-
красою нашого дзвона є виображення птаха з товстою короткою дзюбкою, згорненими
крилами і написом «голубъ». Це – символічна назву виробу, цілком запозичена з люд-
вісарсько-гарматної західної традиції… Свідчення дати й напису не залишають будь-
якого сумніву в тому, що на дзвоні – гетьман Іван Мазепа. Немає сумнівів у тому, що
дзвін уже до трагічних подій 1708 року не був у гетьманській столиці…». Б. Пилипенко
припускає, що «дзвін являв собою видатний коштовний додаток до офір гетьмана»
Домницькому монастирю, засновником і будівничим якого був саме І. Мазепа [4].
Завідувач відділу музею С. Баран-Бутович у 1930 р. підготував і видав брошуру
«Людвисарські вироби ХVІІ–ХVІІІ ст. у Чернігівському державному музеї (гармати
та дзвони)», де навів «опис найважливіших людвисарських виробів», які зберігалися
на той час у музейній колекції. Так, під інвентарним № 17351 значиться «дзвін з ко-
лишнього Домницького монастиря відомого глухівського майстра Карпа Йосоповича
Балашевича, з гербом і портретом гетьмана І. Мазепи, 1699 року». Зазначено, що дзвін
важив понад 40 пудів (приблизно 660 кг), у висоту мав 95 см, діаметр бази – 95 см. [5]
Історик О. Оглоблин у своїй праці «Гетьман Іван Мазепа та його доба» (1960 р.)
зазначав «дзвін був перевезений до Чернігівського Історичного Музею, де й знаходився
(у вестибюлі музейного будинку) до початку ІІ світової війни» [6].
Сіверянський літопис 53
На сьогодні дзвін має тріщину і не має «язика», тому не використовується за при-
значенням. В Оренбурзі або не знають, або замовчують факт, як людвисарська пам’ятка
потрапила до них. Як ідеться у документах Державного архіву Оренбурзької області,
у 1945 р., з так званого «Эвакобанку» дзвін було передано до Никольського храму [7].
У статті «Чернігівський історичний музей у 20-90-ті роки» (автори – співробіт-
ники музею Г. Арендар і С. Лихачова) говориться, що з початком війни Чернігівський
державний музей у липні 1941 р. припинив свою роботу і почав готувати експонати до
евакуації. Значна частина музейної колекції була завантажена у 3 вагони і відправлена
до м. Уфа. На Схід було вивезено біля 30 тисяч експонатів. Під час перевезення один
з вагонів загубився і лише з часом стало відомо, що він потрапив до м. Оренбург (тоді
– Чкалов). Саме у цьому місті евакуйовані музейні цінності зберігалися в обласному
краєзнавчому музеї. У 1944 р. з Чкалова до Чернігова після реевакуації повернулися
музейні експонати, які значною мірою були пошкоджені (іржа, волога, пліснява). Під
час війни була втрачена фондова документація і списки евакуйованих речей [8].
Частково проливають світло на перебування чернігівських експонатів у ева-
54 Сіверянський літопис
куації публікації доктора іс-
торичних наук А. Федорової
з Оренбурга. Так, дослідниця
зазначає: «Оренбург у ті роки
став найбільшим хранилищем
архівної документації. Навіть
Микільська соборна церква була
відведена під сховище архівних
документів. Окрім архівних
документів, Оренбург прийняв
цінні експонати Рязанського ху-
дожнього музею». Влітку 1942 р.
у місті розмістили частину
колекції Чернігівського облас-
ного історичного музею. Експонати, що надійшли, змокли й вкрилися пліснявою.
Історичні цінності були запаковані у 51 ящик і 10 скринь. А. Федорова констатує:
«Чкаловці прийняли дев’ять гармат, 13 дзвонів. Чернігівський музей евакуював
особисті речі Богдана Хмельницького, Мазепи, Скоропадського, колекцію вогне-
пальної і холодної зброї. Серед експонатів знаходилися євангелія й ікони, тканини
й вишиті Чернігівський, Стародубський, Новгород-Северский герби, церковний
одяг, плащаниці, складень, дарохранительок. Козачу колекцію представляли сідла,
збруя, батоги, чубуки. Всього по опису числилося 1398 експонатів». Однак наведені
неповні дані про кількість експонатів. Речі з Чернігівського музею були розміщені
у будинку № 72 по Пролетарській вулиці (будівля зберіглася). Також до Оренбурга
надійшли цінності з трьох музеїв Дніпропетровська [9].
У Державному архіві Оренбурзької області наявний фонд Р-2554 («Оренбургский
областной историко-краеведческий музей»), в якому є справа за № 49б «Описи и акты
на экспонаты эвакуированных в г. Оренбург», де зберігаються документи про обставини
перебування експонатів з Чернігівського державного музею у Чкалові. Зокрема, це
наступні матеріали: «Справка к вопросу о состоянии хранения музейного имущества
Черниговского, Рязанского и Днепропетровских музеев» (від 9 січня 1943 р.), акт про
передачу з Чкаловської евакобази до Чкаловського краєзнавчого музею експонатів
Чернігівського історичного музею (від 5 червня 1942 р.), акт і «Опись имущества
Черниговского исторического музея», складений працівниками місцевого музею
(від 3 листопада 1942 р.), акти і опис експонатів про передачу з Чкаловського музею
уповноваженій Накромпроса УРСР М. Писаревій експонатів Чернігівського музею
(від 15 серпня 1943 р., 25 серпня 1943 р.) [10]. Примірники даних документів також
зберігаються у Оренбурзькому губернаторському історико-краєзнавчому музеї.
З цих документів постає, що вже наприкінці 1941 р. цінності з Чернігівського
державного музею прибули до Чкалова і були розміщені на місцевій евакуаційній
базі, на території якої зберігалися протягом 8 місяців. За час, коли музейні предмети
знаходилися на чкалівській евакобазі, через жахливі умови зберігання було втрачено
9 церковних риз, 11 килимів та інші експонати.
Лише 5 червня 1942 р. істо-
ричні колекції з даної бази були
передані під опіку Чкаловського
краєзнавчого музею, про що було
складено відповідний акт, який
підписали – старший науковий
співробітник музею М. Тришина,
прибиральниця Т. Горельникова і
завідуюча просвітом Є. Дроздова.
У ящику під № 45 лежали зброя і
особисті речі Б. Хмельницького. У
окремих ящиках і сундуках були
дуже вологі експонати (пліснява).
Сіверянський літопис 55
Лише 3 листопада 1942 р. співробітники місцевого музею: в. о. директора Чкалов-
ського музею М. Тришина, старший науковий співробітник В. Чилікина і прибиральни-
ця Т. Горельникова завершили опис майна Чернігівського музею і склали відповідний
акт. Усього було перевірено 51 ящик і 10 скринь, взято на облік 9 гармат та 13 дзвонів
(!). Зафіксовано 83 місця для зберігання експонатів. Було перевірено, описано, скла-
дено відповідні списки і взято на облік 20243 експонати з Чернігова. Для порівняння
– на той час у Чкалові перебувало біля 30 тис. експонатів евакуйованих музеїв. Тобто
«чернігівська колекція» була найбільша серед переміщених до Оренбурга.
Загальний опис предметів з Чернігова робився на основі тих документів, що зна-
ходилися у кожному ящику і були туди вкладені ще працівниками Чернігівського
державного музею.
Колекції Чернігівського музею тривалий час зберігалася на Пролетарській вулиці
№ 72. Директор Чкаловського музею повідомляв, що у даній будівлі також розміщува-
лися книги з бібліотеки Чкаловського інституту вдосконалення вчителів. Приміщення
не опалювалося, речі зберігалися хаотично. Ключ від будівлі знаходився у працівника
інституту. Збереженість експонатів було важко гарантувати (директор прохав надати
кошти для утримання сторожів). Детальні описи евакуйованих колекцій не були
складені і на початок січня 1943 р.
15 серпня 1943 р. комісія у складі працівників Чкаловського музею –директор
С. Іванов, наукові співробітники М. Тришина і В. Чилікина та уповноважена Наркомп-
росу УРСР М. Писарева склали попередній акт про перевірку та передачу експонатів
останній. Про дзвони у акті не йшлося. 25 серпня 1943 р. працівники місцевого музею
(старший науковий співробітник М. Тришина і прибиральниця Т. Горельникова) і
уповноважена Накромпроса УРСР М. Писарева склали акт про вилучення пошко-
джених експонатів [11].
Унаслідок жахливих умов зберігання, крадіжок, вочевидь, вилучення предметів, з
Оренбурга до Чернігова не повернулося 39 експонатів: дзвін, килими, ризи, рушниця,
дукачі, люльки, гудзики.
Лише у серпні 1944 р. відбулося повернення з Оренбурга евакуйованих колекцій
Чернігівського державного музею. Слід додати, що, згідно з музейною звіркою 1947 р.,
на обліку перебувало тільки 10 дзвонів. Вочевидь, «дзвін Мазепи» за якихось обставин
було вилучено і залишено у Оренбурзі. Можна припустити, що він перебував на терито-
рії евакуаційної бази у Чкалові з кінця 1941 р. – з часу прибуття «чернігівської» колекції
в евакуацію і до 1945 р., коли дзвін було незаконно передано до Никольського храму.
Справка
к вопросу о состоянии хранения музейного имущества
Черниговского, Рязанского и Днепропетровских музеев.
В 1941 году в разное время поступили в г. Чкалов музейные вещи Черниговского,
Рязанского, Днепропетровского музеев, всего около 30 тысяч экспонатов, в том числе:
уникальные вещи: личные вещи Богдана Хмельницкого, Щорса, работы скульптора
Клодта, предметы быта украинского народа – оловянная посуда 17-го века, серебряная
посуда, даренная в разное время украинским гетманом, русскими царями, оружие,
нумезматика, архивные документы; документы, принадлежащие лично Богдану Хмель-
ницкому, Мазепе, Скоропатскому, грамоты Екатерины ІІ-й, Павла І-го и Николая І-го.
Кроме того среди имущества имеются картины классиков русской живописи, Ре-
пина, Левитана, Васнецова, Серова, Врубеля, Нестерова в том числе работы крупных
западных художников; работа Гвардии (всего в Советском Союзе три работы и одна
находится среди эвакуированного имущества в г. Чкалове).
Нерадивое отношение к эвакуированому музейному имуществу привело к гибели
целого ряд вещей; истлели от сырости 9 шт. риз, 11 шт. ковров и др. Во время пребы-
вания имущества Черниговского музея в течении 8-ми месяцев на Эвакобазе.
Полученное эвакуированное имущество музеїв Чкаловский Областной Музей над-
лежащим хранением не обеспечивает. Состояние музейного имущества до сих пор не
определено, нет гарантии, что упакованные музейные вещи не подвергаясь контролю не
разрушаются. Научные сотрудники музея не в состоянии проводить даже элементарной
56 Сіверянський літопис
работы по наблюдению за хранением вещей. По Черниговскому музею с 5-го июня до
сих пор не составлены описи из-за отсутсвия научных сотрудников.
Имущество расположено хаотически, помещение не отапливается, хранилище не
оборудовано (нет стеллажей).
9/1-1943 Богалов
Державний архів Оренбурзької області. Ф. Р-2554, оп. 1, спр. 49б, арк. 18.
АКТ
1942 года 5 июня, мы нижеподписавшиеся ст. науч. сотрудник Чкаловского Краевед-
ческого музея – Тришина М. М., уборщица музея Горельникова Т.В. и зав. п/просветом
Дроздова Е. И. составили настояний акт о нижеследующем.
При вскрытии ящиков и сундуков Черниговского Исторического Музея привезен-
нях с Чкаловской эвакобазы обнаружено:
в сундуке под. № 10 находились ковры и дорожки,
в ящике под № 45 – оружие и личные вещи Богдана Хмельницкого,
в ящике под № 13а – дорожки,
в ящике б/№ – национальная украинская одежда, ризы, ковры.
Во всех перечисленных ящиках и сундуках музейные экспонаты были подмочены
и покрылись плесенью.
Сотрудниками музея приняты меры к просушке экспонатов.
В чем и подписались. 1. М. Тришина
2. Горельникова
3. Дроздова
Державний архів Оренбурзької області. Ф. Р-2554, оп. 1, спр. 49б, арк. 21.
АКТ
1942 г. 3 ноября, мы нижеподписавшиеся, и.о. директора Чкаловского Краеведчес-
кого музея – Тришина М. М., ст. научн. сотрудник Чиликина В. Ф. и уборщица музея
Горельникова Т. В. составили настояний акт о нижеследующем:
нами, сотрудниками Чкаловского Краеведческого музея составлена предваритель-
ная опись имущества Черниговского Исторического музея.
При вскрытии сундуков и ящиков были обнаружены ряд дефектов, которые указаны
в замечаниях приложенных к описи.
Всего было вскрыто 51 ящик и 10 сундуков, а также взято на учет 9 пушек и 13 ко-
локолов.
Итого принято на учет 83 места.
Общее количество описанных экспонатов – 20243.
В чем и подписались.
М. Тришина, В. Чиликина, Горельникова
Державний архів Оренбурзької області. Ф. Р-2554, оп. 1, спр. 49б, арк. 22.
АКТ
25 августа 1943 г. мы, нижеподписавшиеся, старший научный работник Чкаловского
Краеведческого музея – М. М. Тришина, уборщица того же музея – Т. В. Горельникова
и уполномоченная от НКП УССР – М. Е. Писарева составили настояний акт о нижес-
ледующем: при передаче экспонатов Черниговского исторического музея т. Писаревой,
были изъяты из сундука № 33/15 четыре сопревшие ковра с №№: – 28018, 28011,
28013, 28021.
В чем и подписались.
М. Тришина
Т. Горельникова
М. Писарева
Державний архів Оренбурзької області. Ф. Р-2554, оп. 1, спр. 49б, арк. 44.
Сіверянський літопис 57
1. Свербигуз В. Мазепин дзвін // День. – 2001. – 10 серпня; Павленко С. Зобра-
ження гетьмана І.Мазепи на дзвоні «Голуб» // Сіверщина в історії України: Зб. наук.
пр. — К.: Глухів, 2009. — Вип. 2. — С. 82–84.
2. Домницкий Рождество-Богородичный монастырь // Черниговские губернские
ведомости. – 1902. – № 2938. – С. 1–2.
3. Карпинский К. Древние колокола монастырских и приходских церквей Черни-
говской епархии // Вера и жизнь. – 1913. – № 17. – С. 46–56.
4. Пилипенко Б. Видатна пам’ятка вкраїнського людвісарства (Мазепин дзвін) //
Пам’ятки України:історія та культура. – 2008. – № 3. – С. 108–119.
5. Баран-Бутович С. Людвисарські вироби ХVІІ–ХVІІІ ст. у Чернігівському
державному музеї (гармати та дзвони). – Чернігів, 1930. – С. 13–14; Полюшко Г. Герб
гетьмана Івана Мазепи. – К., 2015.
6. Оглоблин О. Гетьман Іван Мазепа та його доба. – Нью-Йорк-Париж-Торонто,
1960. – С. 392 – 393.
7. Невлер М. Потерянный колокол Мазепы // Ведомости Оренбургской митро-
полии. – 2015. – № 9. – С. 42–45.
8. Арендар Г., Лихачова С. Чернігівський історичний музей у 20-90-ті роки //
Родовід. – 1996. – № 2. – С. 51–54.
9. Федорова А. Оренбург в годы Великой Отечественной войны. – Оренбург,
1995; Федорова А. В эвакуации – реликвии страны // Гостинный двор. – 2010. – № 31.
– С. 126–129.
10. Державний архів Оренбурзької області. Ф. Р-2554, оп. 1, спр. 49б, арк. 18–22, 44.
11. Державний архів Оренбурзької області. Ф. Р-2554, оп. 1, спр. 49б, арк. 23–43,
45–63.
Блакитный Максим
Колокол «Голубь» и пребывание экспонатов Черниговского исторического музея
имени В. В. Тарновского в эвакуации в Оренбурге.
В статье говорится об одном из известнейших экспонатов Черниговского истори-
ческого музея им. В. В. Тарновского, о так называемом «колоколе Мазепы» и пребывании
музейных коллекций в эвакуации.
Ключевые слова: колокол, музей, экспонат, Чернигов, Оренбург.
Blakitny Maxim
Bell «Dove» and stay Chernihiv Historical Museum. V.V.Tarnovskogo exhibits
evacuated to Orenburg.
The article talks about one of the most famous exhibits of Chernihiv Historical Museum.
V.V.Tarnovskogo, the so-called «bell Mazepa» and stay in the evacuation of museum collections.
Keywords: bell, museum, exhibit, Chernihiv, Orenburg.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-109908 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0055 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-28T12:01:28Z |
| publishDate | 2016 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Блакитний, М. 2016-12-23T19:17:32Z 2016-12-23T19:17:32Z 2016 Дзвін "Голуб" та перебування експонатів Чернігівського історичного музею імені В. В.Тарновського в евакуації в м. Оренбург / М. Блакитний // Сiверянський лiтопис. — 2016. — № 3. — С. 51-57. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. XXXX-0055 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/109908 94 (477) У статті йдеться про один з найвідоміших експонатів Чернігівського історичного музею ім. В. В. Тарновського так званий «Мазепин дзвін» та перебування музейних колекцій в евакуації в Оренбурзі. В статье говорится об одном из известнейших экспонатов Черниговского исторического музея им. В. В. Тарновского, о так называемом «колоколе Мазепы» и пребывании музейных коллекций в эвакуации. The article talks about one of the most famous exhibits of Chernihiv Historical Museum. V.V.Tarnovskogo, the so-called «bell Mazepa» and stay in the evacuation of museum collections. uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Сiверянський лiтопис Церковна старовина Дзвін "Голуб" та перебування експонатів Чернігівського історичного музею імені В. В.Тарновського в евакуації в м. Оренбург Колокол «Голубь» и пребывание экспонатов Черниговского исторического музея имени В. В. Тарновского в эвакуации в Оренбурге Bell «Dove» and stay Chernihiv Historical Museum. V.V.Tarnovskogo exhibits evacuated to Orenburg Article published earlier |
| spellingShingle | Дзвін "Голуб" та перебування експонатів Чернігівського історичного музею імені В. В.Тарновського в евакуації в м. Оренбург Блакитний, М. Церковна старовина |
| title | Дзвін "Голуб" та перебування експонатів Чернігівського історичного музею імені В. В.Тарновського в евакуації в м. Оренбург |
| title_alt | Колокол «Голубь» и пребывание экспонатов Черниговского исторического музея имени В. В. Тарновского в эвакуации в Оренбурге Bell «Dove» and stay Chernihiv Historical Museum. V.V.Tarnovskogo exhibits evacuated to Orenburg |
| title_full | Дзвін "Голуб" та перебування експонатів Чернігівського історичного музею імені В. В.Тарновського в евакуації в м. Оренбург |
| title_fullStr | Дзвін "Голуб" та перебування експонатів Чернігівського історичного музею імені В. В.Тарновського в евакуації в м. Оренбург |
| title_full_unstemmed | Дзвін "Голуб" та перебування експонатів Чернігівського історичного музею імені В. В.Тарновського в евакуації в м. Оренбург |
| title_short | Дзвін "Голуб" та перебування експонатів Чернігівського історичного музею імені В. В.Тарновського в евакуації в м. Оренбург |
| title_sort | дзвін "голуб" та перебування експонатів чернігівського історичного музею імені в. в.тарновського в евакуації в м. оренбург |
| topic | Церковна старовина |
| topic_facet | Церковна старовина |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/109908 |
| work_keys_str_mv | AT blakitniim dzvíngolubtaperebuvannâeksponatívčernígívsʹkogoístoričnogomuzeûímenívvtarnovsʹkogovevakuacíívmorenburg AT blakitniim kolokolgolubʹiprebyvanieéksponatovčernigovskogoistoričeskogomuzeâimenivvtarnovskogovévakuaciivorenburge AT blakitniim belldoveandstaychernihivhistoricalmuseumvvtarnovskogoexhibitsevacuatedtoorenburg |