Метафоричний динамізм у контексті українського поетичного слова: спроба наукового осмислення
Рецензія на книгу: Лариса Кравець. Динаміка метафори в українській поезії ХХ століття: монографія. — К.: Видавничий центр "Академія", 2012. — 416 с.
Збережено в:
| Дата: | 2012 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2012
|
| Назва видання: | Культура слова |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/110110 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Метафоричний динамізм у контексті українського поетичного слова: спроба наукового осмислення / О. Маленко // Культура слова. — 2012. — Вип. 76. — С. 184-188. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-110110 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1101102025-02-09T14:44:23Z Метафоричний динамізм у контексті українського поетичного слова: спроба наукового осмислення Маленко, О. Рецензії Рецензія на книгу: Лариса Кравець. Динаміка метафори в українській поезії ХХ століття: монографія. — К.: Видавничий центр "Академія", 2012. — 416 с. 2012 Article Метафоричний динамізм у контексті українського поетичного слова: спроба наукового осмислення / О. Маленко // Культура слова. — 2012. — Вип. 76. — С. 184-188. — укр. 0201-419X https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/110110 uk Культура слова application/pdf Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Рецензії Рецензії |
| spellingShingle |
Рецензії Рецензії Маленко, О. Метафоричний динамізм у контексті українського поетичного слова: спроба наукового осмислення Культура слова |
| description |
Рецензія на книгу: Лариса Кравець. Динаміка метафори в українській поезії ХХ століття: монографія. — К.: Видавничий центр "Академія", 2012. — 416 с. |
| format |
Article |
| author |
Маленко, О. |
| author_facet |
Маленко, О. |
| author_sort |
Маленко, О. |
| title |
Метафоричний динамізм у контексті українського поетичного слова: спроба наукового осмислення |
| title_short |
Метафоричний динамізм у контексті українського поетичного слова: спроба наукового осмислення |
| title_full |
Метафоричний динамізм у контексті українського поетичного слова: спроба наукового осмислення |
| title_fullStr |
Метафоричний динамізм у контексті українського поетичного слова: спроба наукового осмислення |
| title_full_unstemmed |
Метафоричний динамізм у контексті українського поетичного слова: спроба наукового осмислення |
| title_sort |
метафоричний динамізм у контексті українського поетичного слова: спроба наукового осмислення |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Рецензії |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/110110 |
| citation_txt |
Метафоричний динамізм у контексті українського поетичного слова: спроба наукового осмислення / О. Маленко // Культура слова. — 2012. — Вип. 76. — С. 184-188. — укр. |
| series |
Культура слова |
| work_keys_str_mv |
AT malenkoo metaforičnijdinamízmukontekstíukraínsʹkogopoetičnogoslovasprobanaukovogoosmislennâ |
| first_indexed |
2025-11-26T23:36:53Z |
| last_indexed |
2025-11-26T23:36:53Z |
| _version_ |
1849898005870673920 |
| fulltext |
Олена Маленко
метафоричний Динамізм у КонтеКсті
уКраїнсьКого поетичного слова:
спроба науКового осмислення
(Лариса Кравець. Динаміка метафори в українській поезії
ХХ століття: монографія. — К.: Видавничий центр «Акаде-
мія», 2012. — 416 с.)
Інтелектуалізація сучасної лінгвістики, її когнітивна наці-
леність на рецепцію буття провокують інтенсивні досліджен-
ня мовомисленнєвих процесів, явищ, фактів, об’єктивованих у
тексті як «застиглій» формі руху вербальної матерії. Рейтин-
говим у цьому дослідницькому континуумі залишається, як і
раніше, вивчення механізмів образної інтерпретації світу, його
метафоричного представлення, що є матрицею художньої сві-
домості від її початкових зразків до найсучасніших. Тому поява
в українському мовознавчому дискурсі цілісної монографічної
розвідки, присвяченої метафорі, відповідає актуальним науко-
вим потребам.
Ідеться про книгу київської лінгвістки Лариси Кравець
«Динаміка метафори в українській поезії ХХ століття», що ста-
ла результатом копітких дослідницьких пошуків у площинах
лінгвософського, лінгвокогнітивного, функціонального, соціо-
культурного, прагматичного вивчення метафоричних моделей,
задіяних у творенні національного поетичного мовосвіту. Зда-
рЕЦЕнЗіЇ
рецензії 185
валося б, про метафору написано так багато й поліаспектно у
світовій філології, що відкривати нові межі цього феномену
стає все складніше. Проте еволюція наукових пошуків забез-
печує синхронне оновлення методології дослідження тради-
ційних об’єктів, дедалі глибше розуміння їхніх сутностей, іма-
нентних властивостей, отже, онтології.
У монографії Лариси Кравець актуальні методики аналізу
й опису метафори спираються на досвід її лінгвософського
осмислення в науковому хронотопі — від античних і середньо-
вічних теорій до концепцій Нового й Новітнього часу (Розділ
1. Метафора як об’єкт лінгвософських досліджень). Серед
останніх авторка акцентує далекоглядні ідеї Л. Вітгенштейна,
А. Річардса, Г. Райла, О. Куйана, М. Блека та ін. щодо сутності
метафори як інструмента пізнання, засобу формування мислен-
ня й творення картин світу — концептуальної, наукової, худож-
ньої, мовної, що окреслюється межами когнітивного підходу
до вивчення метафори. Розуміння ж того, що значення мета-
фори завжди є «результатом інтерпретативного й комунікатив-
ного конструювання» (візія Б. Дебатина), актуалізує внутрішні
зв’язки між «когнітивним і комунікативним вимірами метафо-
ри», а це «сприяє постійному оновленню структури мови через
практику взаєморозуміння» (С. 23).
Когнітивна парадигма наукової рецепції метафори най-
більше цікавить Л. Кравець, яка коментовано презентує клю-
чові позиції когнітивістів (Дж. Джейнс, Е. Будаєв, А. Чудінов,
Дж. Лакофф, Д. Джонсон, А. Мусолфф, А. Баранов, Ю. Карау-
лов, О. Селіванової та ін.) щодо розуміння метафори насампе-
ред як ментального явища, механізми творення якої криються
глибоко у свідомості, у процесах мислення. Завдяки метафорі
людина пізнає, концептуалізує, структурує світ у певну ціліс-
ність, об’єднує «розрізнені сфери універсуму», виявляє поді-
бність між ними, осягнувши «невідоме, складне через відоме,
простіше» (С. 23-24). При цьому авторка презентує й дискутив-
но-полемічні аспекти когнітивного вивчення метафори у відпо-
відних положеннях та персоналіях.
Значну увагу дослідниці привертає метафорологічний дис-
курс в україністиці, що сформувався в річищі теоретичних
положень О. Потебні та концепцій І. Франка в осмисленні
Культура слова №76’ 2012186
метафори як мовного й художнього явища (кінець ХІХ ст.) і
розвинувся в численних працях українських лінгвістів ХХ ст.
Дослідниця розгортає картину наукових потрактувань метафо-
ри в працях В. Домбровського, Д. Чижевського, С. Єрмоленко,
В. Кононенка, О. Тараненка, В. Вовк, А. Мойсієнка, Л. Ста-
вицької, Н. Бойко, О. Селіванової, Л. Бєлєхової та ін.), що дає
можливість простежити еволюцію теоретичної рецепції мета-
фори в національному мовознавчому просторі (С. 28-32).
У процесі наукового аналізу значної ваги набуває типологі-
зація об’єкта дослідження, конкретизація тих класифікаційних
модусів, що є наріжними в побудові тієї чи тієї типологічної
структури. У своїй монографії Л. Кравець предсталяє декілька
класів метафор відповідно до обраного принципу систематиза-
ції. Так, за належністю слова, яке позначає донорську зону, до
певної семантичної групи автор виділяє антропоморфну, при-
родоморфну (зооморфну, фітоморфну, ландшафтну), соціо-
морфну, артефактну й виокремлює синестезичну метафору.
Функціональний аспект (за Н. Арутюновою) покладено в осно-
ву таких видів метафори: номінативна, образна, когнітивна,
генералізувальна; за рівнем збереження образності — мета-
фори образні (оказіональні й узуальні) й мертві (лексичні); за
граматичними показниками — субстантивні, ад’єктивні, діє-
слівні; генітивні, предикативні; за актуалізованим когнітивним
компонентом — концептуальна й художня метафора; пред-
ставлені й інші різновиди, умотивовані відповідними засадами
(С. 37-45). Стисла інформація й авторський коментар щодо на-
явних класифікацій метафор, презентовані на сторінках книги,
дають можливість читачеві розширити власні уявлення про цей
феноменальний продукт людського мовомислення. Основним
об’єктом наукової рефлексії автора є художня метафора у ви-
мірі когнітивного аналізу.
Результатом пізнавальної діяльності людини є поява но-
вих понять і сутностей, які потребують релевантної номінації.
Невіддільною частиною номінативних механізмів стає мета-
форизація — динамічний процес, у якому актуалізації зазна-
ють прогресивні чи регресивні зміни базової метафоричної
моделі. Теоретичний аспект явища метафоричного динамізму
представлено в другому розділі книги, де авторка інтенційно
рецензії 187
структурує в одну логічну парадигму поетичний текст (осно-
вна сфера метафоризаційних процесів) і метафоричний дина-
мізм (діахронні прогресивні чи регресивні зміни мовних знаків
базової метафори) в його лінгвокогнітивних та соціокультур-
них домінантах. Аналіз складних лінгвокогнітивних операцій
метафоричного динамізму, здійснений Л. Кравець на підставі
вагомого теоретичного ресурсу й текстового матеріалу, забез-
печив цікаві узагальнення щодо специфіки розгортання базової
метафоричної моделі в національному поетичному дискурсі.
Наприклад, виявлено процеси тиражування мовних знаків
донорської зони на позначення реципієнтної в антропоморф-
них (людина — осінь; людина — вітер; жінка — земля та ін.)
і зооморфних (вівці — хмари; змії — блискавки та ін.) мета-
форах, що набули статусу стереотипів в українській поетиці
(С. 85-86). Використання ж нових донорських зон для осмис-
лення традиційної реципієнтної зони, а також залучення нових
реципієнтних зон приводить до синхронної модернізації не
лише метафори, а й загалом мовомислення (розширення його
асоціативно-образних структур завдяки ускладненню їх дено-
тативно-сигніфікативних рівнів).
Великої дослідницької праці потребувало осмислення сис-
темності метафоризаційних процесів в українській поезії
ХХ ст., результатом чого стала презентація концептосфер укра-
їнської поезії, виявлення в метафорі основних реципієнтних і
донорських зон і створення когнітивно-мовної карти метафор.
Ця карта, зазначає Л. Кравець, є «своєрідним методологічним
регулятивом дослідження метафоричного динамізму україн-
ської поезії ХХ ст., дає змогу виявити базові метафоричні мо-
делі та здійснити аналіз лінгвокогнітивних механізмів у їх роз-
гортанні» (С. 164). Створена когнітивно-мовна карта метафор
дала авторові підстави висновкувати, що здебільшого в укра-
їнській поезії реципієнтними й донорськими зонами ставали
когнітивні структури знань природа та людина (С. 170). Таке
резюме підтверджує й логічно узагальнює на когнітивному
рівні результати попередніх досліджень української метафори,
здійснені у функціонально-стилістичному аспекті, а також дає
можливість встановити етноментальну специфіку образного
кодування буття в межах української художньої свідомості.
Культура слова №76’ 2012188
Аналіз динаміки метафор із реципієнтними зонами концеп-
тосфери людина, природа, предмети становлять зміст практич-
ної частини дослідження, де описано процеси метафоризації
найбільш опоетизованих в українській художній картині ХХ ст.
когнітивних структур: серце, душа, воля, думка, любов, журба
та ін. (сфера внутрішнього світу); очі, груди, руки та ін. (люд-
ське тіло); життя, смерть, доля (площини буття); концеп-
тосфер природних об’єктів та явищ, світу предметних реалій.
Широкоформатна наукова рецепція явищ метафоричного дина-
мізму, презентована в монографії, унаочнює основні тенденції
в національному метафоротворенні з огляду на константи мен-
тального поетичного лексикону. Автор слушно констатує, що
саме в метафоричних моделях, сформованих у надрах міфо-
поетичної свідомості й модернізованих у подальшій художній
практиці, збережено й зафіксовано пріоритетні для українців
психоментальні коди: емоційність, чуттєвість, кордоцентрич-
ність (С. 365). Метафора здатна акумулювати фундаментальні
культурні цінності нації, стаючи носієм етноментальної інфор-
мації, у якій синтезовано раціональне й емоційне в освоєнні
світу.
Появу книги Лариси Кравець «Динаміка метафори в україн-
ській поезії ХХ століття» можна вважати науковою подією в на-
ціональному мовознавстві. Подане монографічне дослідження
процесів художньої метафоризації задовольняє суголосні часо-
ві потреби наукового опису актуальних лінгвістичних об’єктів
у парадигмі синхронних дослідницьких методологій, органіч-
но доповнює український лінгвістичний дискурс і окреслює
перспективи подальшої роботи над означеною проблематикою.
|