"Бо ж спочатку було Слово" (поняття мова в українознавчій концепції С. Я. Єрмоленко)
Saved in:
| Published in: | Культура слова |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української мови НАН України
2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/110209 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | "Бо ж спочатку було Слово" (поняття мова в українознавчій концепції С. Я. Єрмоленко) / Н. Мех // Культура слова. — 2012. — Вип. 77. — С. 81-85. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859622650812301312 |
|---|---|
| author | Мех, Н. |
| author_facet | Мех, Н. |
| citation_txt | "Бо ж спочатку було Слово" (поняття мова в українознавчій концепції С. Я. Єрмоленко) / Н. Мех // Культура слова. — 2012. — Вип. 77. — С. 81-85. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура слова |
| first_indexed | 2025-11-29T06:57:37Z |
| format | Article |
| fulltext |
Постаті українських мовознавців. с. я. єрмоленко 81
століття змістив акценти у бік українознавчої мовної освіти,
сучасного підручникотворення. С. Я. Єрмоленко розглядає під-
ручник з української мови як компонент національної культу-
ри, мета якого — виховувати учнів із стійкою мовно-національ-
ною свідомістю.
Наталія Мех
«Бо ж спочатку Було слово»
(Поняття «мова» в уКраЇнознавЧій
КонцеПціЇ с. я. єрмоленКо)
«Мова становить невичерпне джерело пізнання життя на-
роду, його історичної долі й особливостей світосприймання.
Бо ж спочатку було Слово». Цими словами Світлана Яківна
Єрмоленко закінчила одну з численних своїх монографій, фун-
даментальне дослідження «Мова і українознавчий світогляд».
І справді, цей вислів — чи не найвідоміший у Святому
Письмі. Послідовно та виважено С. Я. Єрмоленко досліджує
мову як знакову систему, суспільне явище та світоглядний фе-
номен, а також проблеми мови й етносу, мови й держави, уні-
версалізму української мови, розкриває термінологічний зміст
поняття «рідна мова».
Мова в науковому дискурсі має широкий спектр значень:
мова Творця й ангельська мова, людська мова, мова науки,
штучна мова, мова мистецтва, мова природи та мова жестів.
У «Короткому тлумачному словнику лінгвістичних термі-
нів» за редакцією С. Я. Єрмоленко подано таке визначення:
Мова — складне суспільне явище, в якому розрізняють такі
ознаки: а) найважливіший засіб людського спілкування та
об’єднання людей у спільноту; б) засіб самоідентифікації й
вираження ментальності нації (етносу); в) засіб формування й
розвитку думки, здійснення пізнавальної діяльності, реалізації
духовної культури народу. Функції мови як суспільного явища
Культура слова №77’ 201282
відбивають особливості історії народу — носія національної
мови, характер мовної ситуації в суспільстві». Порівняймо ви-
значення поняття «мова» у словниках.
«Філософський
енциклопедичний словник»
(К., 2002)
Ганич Д. І., Олійник І.
С. «Словник лінгвістич-
них
термінів» (К., 1985)
Мова — суспільний продукт,
що виробляється колективом для
забезпечення потреб у комуніка-
ції і зберігається в пам’яті членів
колективу, а також у текстах, по-
будованих засобами даної мови.
Дуже часто мову неправо-
мірно плутають або навіть ото-
тожнюють з текстом, приписую-
чи їй властивості й функції, які
насправді належать тексту. Але
на відміну від тексту, мова не
дається нам у безпосередньому
спостереженні. З цього випли-
ває, що мова не може бути фор-
мою вираження думок і почуттів
і формою зберігання знань про
дійсність. Ці функції належать
тексту, який виражає не тільки
думки, а й саму мову.
Будь-яка мова є скінченною
знаковою системою, але вона
може породжувати необмежену
кількість текстів необмеженого
обсягу, оскільки кожний мовний
знак, втілюючись у матеріальну
субстанцію, здатний до безмеж-
ного тиражування, утворюючи
безліч своїх текстових варіантів.
Мова. 1. Найважливіший
засіб спілкування людей,
тобто засіб вираження і по-
відомлення думок, почуттів
і волевиявлень людей. Мова
нерозривно пов’язана з мис-
ленням і служить не тільки
засобом вираження думок, а
і знаряддям думки, засобом
формування і оформлення
думки. Мова — це «при-
родна категорія» мислення.
Мова становить систему
знаків, матеріальних за при-
родою і соціальних за свої-
ми функціями.
2. Будь-яка мовна сис-
тема, що відтворює одну
з функцій природної мови
або функціонує як її замін-
ник.
3. Те саме, що стиль.
Мова автора. Мова газети.
Мова книжна.
Постаті українських мовознавців. с. я. єрмоленко 83
Показово, що лише в «Короткому тлумачному словнику
лінгвістичних термінів» за редакцією С. Я. Єрмоленко знахо-
димо підхід до визначення мови у широкому значенні, тобто
розуміння мови не лише як системи знаків, а саме як мов-
но-розумової діяльності, як мовної свідомості. Це розуміння
скеровує на пошуки власне мовних і позамовних чинників
формування стилю.
Концептуальним для наукового доробку С. Я. Єрмоленко
є розуміння стилю як типу мовомислення. У монографії «На-
риси з української словесності» вона стверджує: «У широко-
му розуміння стиль є явищем функціональним, динамічним,
зумовленим цілеспрямованою мовною діяльністю й багато-
плановою семантикою тексту .. Стиль — це різновид творчої
мовної діяльності, тип мовомислення, мовної поведінки в різ-
них колективно усвідомлених ситуаціях спілкування. В центрі
розуміння динамічної моделі стилю — людина, яка і породжує,
і сприймає (декодує) стильові різновиди мови».
Мова — форма мисленнєвої діяльності людини, що охо-
плює всі сфери індивідуального та суспільного життя людини
та виступає складовою частиною людської природи, практич-
ної та теоретичної діяльності як окремої особистості, так і со-
ціуму. «Якщо для окремої людини мова — це можливість по-
розумітися, сигнал про глибинний зв’язок з іншими людьми,
а також засіб інтелектуального й емоційного осягнення світу,
то для історичного об’єднання людей, для певного суспільства
мова — це вияв ментальності народу, пульсування його душі
в характері сприймання навколишнього світу. Народ творить
свою мову і водночас мова творить народ, виступаючи важли-
вим націєтворчим, державотворчим чинником», — зазначає
С. Я. Єрмоленко. До того, як мова набуває функцій консолідації
держави, вона єднає народний дух, виступає засобом форму-
вання національної ідеї: «У багатьох висловлюваннях про мову
поряд стоять слова мова і дух, духовність». Її міркування —
це одна з концептуальних засад осмислення мови в контексті
культури, психолінгвальної основи життєдіяльності людини.
Так само пригадаймо концепції Олександра Потебні про мову
як духовний ареал народу, Максима Рильського про мову як
про «життя духовного основу», Івана Франка про мову як «тай-
Культура слова №77’ 201284
ники зв’язку людської психіки з тими нібито конвенціональни-
ми, дивно органічними системами звуків, що називаються рід-
ною мовою», Івана Огієнка — про Слово, як «породіння Духа»,
що «безсмертне, й немає сили на його знищення»…
Світлана Яківна наголошує: «Слово матері, слово народної
пісні, історія, закодована в думах, піснях, переказах, засвідчена
в історичних пам’ятках, козацьких літописах, історія, яка по-
вернулася до українців у страшних документах голодомору, ду-
ховного винародовлення, — все це формує мовно-національну
свідомість, а вона, в свою чергу, впливає на всі сфери суспіль-
ного життя українців».
Продовжуючи славетні традиції поборників українського
Слова, творців української культури, С. Я. Єрмоленко як ав-
тор концепції «Мова як українознавство» наголошує: «У пе-
ріод державного будівництва зростає роль мови як концентра
українознавства. Серед багатьох визначень мови, поданих у
спеціальній лінгвістичній літературі, не знайдемо такого, яке б
відбивало українознавчий зміст науки про українську мову. На
перший погляд, таке визначення української мови є надлиш-
ковим: українознавство як певна галузь знань охоплює й відо-
мості про українську мову. Проте українська мова як об’єкт
пізнання виходить сьогодні за межі власне лінгвістичної на-
укової парадигми. Традиційний підхід до вивчення структу-
ри мови, граматики, стилістики і культури мови, лексикології
і фразеології, історії літературної мови, діалектології, тобто
синхронний і діахронний опис української мови не задоволь-
няє сучасних потреб окремої галузі гуманітарного знання —
українознавства».
Мова є об’єктом вивчення культурологів, етнолінгвістів,
соціолігвістів, філософів. Кожна наукова галузь виокремлює в
мові як «об’єкті дослідження свої ключові поняття, свої під-
ходи. Українознавство синтезує результати спеціальних дослі-
джень мови, проектуючи їх на мовно-національну свідомість,
мовну картину світу українців, виявляючи характерні ознаки
українського світогляду».
Вивчення мови в контексті українознавства — це фактично
її відстоювання на шкалі цінностей, відстоювання від загроз-
ливих зазіхань на обмеження функцій.
Постаті українських мовознавців. с. я. єрмоленко 85
«Почуття відданості мові перетворює мову у символ віри
та святиню» (О. О. Потебня). Для С. Я. Єрмоленко — видат-
ного мовознавця, мовотворця, лінгвостиліста, відданого мові,
знаного дослідника культури мови, українознавця — мова,
українське слово завжди були, є і залишатимуться святинею…
Бо ж спочатку було Слово.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-110209 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0201-419X |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-29T06:57:37Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут української мови НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Мех, Н. 2016-12-31T23:38:19Z 2016-12-31T23:38:19Z 2012 "Бо ж спочатку було Слово" (поняття мова в українознавчій концепції С. Я. Єрмоленко) / Н. Мех // Культура слова. — 2012. — Вип. 77. — С. 81-85. — укр. 0201-419X https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/110209 uk Інститут української мови НАН України Культура слова Постаті українських мовознавців. С. Я. Єрмоленко "Бо ж спочатку було Слово" (поняття мова в українознавчій концепції С. Я. Єрмоленко) Article published earlier |
| spellingShingle | "Бо ж спочатку було Слово" (поняття мова в українознавчій концепції С. Я. Єрмоленко) Мех, Н. Постаті українських мовознавців. С. Я. Єрмоленко |
| title | "Бо ж спочатку було Слово" (поняття мова в українознавчій концепції С. Я. Єрмоленко) |
| title_full | "Бо ж спочатку було Слово" (поняття мова в українознавчій концепції С. Я. Єрмоленко) |
| title_fullStr | "Бо ж спочатку було Слово" (поняття мова в українознавчій концепції С. Я. Єрмоленко) |
| title_full_unstemmed | "Бо ж спочатку було Слово" (поняття мова в українознавчій концепції С. Я. Єрмоленко) |
| title_short | "Бо ж спочатку було Слово" (поняття мова в українознавчій концепції С. Я. Єрмоленко) |
| title_sort | "бо ж спочатку було слово" (поняття мова в українознавчій концепції с. я. єрмоленко) |
| topic | Постаті українських мовознавців. С. Я. Єрмоленко |
| topic_facet | Постаті українських мовознавців. С. Я. Єрмоленко |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/110209 |
| work_keys_str_mv | AT mehn božspočatkubuloslovoponâttâmovavukraínoznavčíikoncepcíísâêrmolenko |