Граматична стилістика у науковій парадигмі С. Я. Єрмоленко
Saved in:
| Published in: | Культура слова |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української мови НАН України
2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/110252 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Граматична стилістика у науковій парадигмі С. Я. Єрмоленко / Т. Коць // Культура слова. — 2012. — Вип. 77. — С. 58-63. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860266195271286784 |
|---|---|
| author | Коць, Т. |
| author_facet | Коць, Т. |
| citation_txt | Граматична стилістика у науковій парадигмі С. Я. Єрмоленко / Т. Коць // Культура слова. — 2012. — Вип. 77. — С. 58-63. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура слова |
| first_indexed | 2025-12-07T19:01:00Z |
| format | Article |
| fulltext |
Культура слова №77’ 201258
посібниках, мають розвиток у численних кандидатських і док-
торських дисертаціях, на них формується світогляд сучасної
учнівської та студентської молоді. Усю різноаспектну діяль-
ність Світлани Яківни визначає любов до українського слова,
прагнення зберегти його неповторну красу. Вона у слові — «як
у сповиткові».
Тетяна Коць
граматиЧна стилістиКа
у науКовій ПараДигмі с. я. єрмоленКо
Для сучасної теорії стилістики актуальними є глибокі, на-
сичені великим фактичним матеріалом розвідки С. Я. Єрмо-
ленко про синтаксис поетичної мови, стилістичний компонент
у семантиці синтаксичних одиниць тощо. Її монографії «Син-
таксис віршової мови» (К., 1969) та «Синтаксис і стилістична
семантика» (К., 1982) — це одні з перших в українському мо-
вознавстві теоретичних напрацювань у галузі граматичної сти-
лістики. Цей напрямок, що був започаткований ще І. Огієнком
у 30-х роках ХХ століття, а розвинутий на українському ґрунті
лише в 70-80-ті роки ХХ століття, зокрема і в науковому до-
робку С. Я. Єрмоленко.
Мова поезії, стилістичний синтаксис стають об’єктом кан-
дидатської дисертації С. Я. Єрмоленко, успішно захищено 1968
року. Це був комплексний аналіз синтаксичних структур віршо-
вої мови М. Рильського, М. Бажана, А. Малишка, В. Мисика,
І. Драча. Дослідження ґрунтувалося на розрізненні стильових
і стилістичних ознак поетичної мови, на визначенні стилістич-
них функцій синтаксичних одиниць у зв’язку з книжною, усно-
розмовною, народнопоетичною традицією українського вірша.
Висвітлення процесу актуалізації синтаксичних структур у
поетичній мові передбачає, на думку Світлани Яківни, насам-
перед аналіз індивідуальної мовотворчості. Такий підхід зго-
Постаті українських мовознавців. с. я. єрмоленко 59
дом стане поштовхом до розгортання цілого напрямку в укра-
їнській лінгвостилістиці.
Предметом наукового аналізу ще молодого, але вже досвід-
ченого мовознавця стали словосполучення, речення і компо-
зиційна єдність мови поезії. Було окреслено найпоказовіші
стильові ознаки об’єкта дослідження: вживання іменних сло-
восполучень із узгодженими означеннями займенникового
походження, відокремлених означень (узгоджених і неузго-
джених), які можуть віддалятися від означуваного не тільки
в межах одного речення, а й у межах цілої композиційної єд-
ності. У синтаксичній організації вірша відзначено «рухли-
вість придієслівних членів, формування завдяки перервним і
неперервним, контактним і дистантним зв’язкам специфічних
поетичних фігур, інверсованого порядку слів». У дослідженні
окреслено стилістичні функції іменних та дієслівних словоспо-
лучень, які виявляються в наголошенні інверсованих членів, у
приєднувальній інтонації постпозитивного перервного зв’язку,
у формуванні усталених синтаксичних зворотів — цілісних
ритмо-інтонаційних фігур (теплу несе погоду, отруйних куль
тяжкий носити біль та ін.).
Як усталені у мові поезії синтаксичні фігури кваліфіковано
перервні словосполучення, еліптичні конструкції, сегментова-
ні речення, моделі з відокремленими прикладками, розгорнені
іменні словосполучення тощо.
С. Я. Єрмоленко визначила основи віршового синтакси-
су М. Рильського, зокрема його виразний народнопоетичний
струмінь, що робить мову поезії «легкою і прозорою», стильові
характеристики мовотворчості І. Драча, позначені вживанням
композиційних єдностей, поєднанням писемнолітературної на-
станови ліричного монологу і природної оповіді-розмови та ін.
У монографії «Синтаксис віршової мови» було окреслено
поняттєву основу граматичної стилістики, визначено межі сти-
льової норми і стилістичних функцій синтаксичних одиниць,
окреслено диференційні ознаки поетичної мови як сегменту
художнього стилю — з одного боку, і невід’ємного елемента
літературного стандарту української мови — з другого.
Монографія «Синтаксис і стилістична семантика» стала
підґрунтям захищеної у 1984 році докторської дисертації «Сти-
Культура слова №77’ 201260
лістичний компонент у семантиці синтаксичних одиниць».
Світлана Яківна вводить у науковий обіг поняття семантичних
варіантів — «синтаксичних конструкцій, які відзначаються
специфікою граматичної форми в передачі інваріантного ло-
гічного змісту, — допомагають розкрити природу стилістичної
семантики синтаксичних одиниць». В основу дослідження по-
кладено структурно-семантичний підхід до вивчення синтак-
сичних об’єктів. Було встановлено, що прагматично-комуніка-
тивна функція мови і поетично-експресивна виразність мовних
засобів зумовлюють тісну взаємодію семантичних варіантів,
різне відношення їх до інваріантного значення. Залежно від
семантичних компонентів і структурних ознак варіанти, пред-
ставлені лексико-синтаксичними синонімами, диференційова-
но на лексичні (нерозчленовані) і синтаксичні (розчленовані).
Семантичні варіанти, як зазначено в праці, виявляють зумовле-
ні структурно-синтаксичною будовою мови можливості пони-
ження і підвищення рангів предикатів у реченні. Синтаксичні
деривати кваліфіковані як такі, що мають більший заряд екс-
пресії, і які пов’язані з двома стилістичними регістрами — екс-
пресією розмовної або поетичної мови. Виявлення семантич-
них варіантів дозволило проаналізувати семантико-ситуатив-
не поле, встановити в такому полі групи поетичних метафор,
провести класифікацію цих метафор за формами вираження
предикатної ознаки та за її синтаксичної позицією, тобто по-
казати рухливість переходів між поетичними метафорами —
семантичними варіантами. Щоб визначити роль синтаксичного
механізму в утворенні метафоричних образних висловів, до-
слідниця виходить з умови зіставлення синтаксично різних
конструкцій, які мають однакове лексичне наповнення, і ро-
бить висновок, що образність виникає тоді, коли синтаксич-
на сполучуваність зумовлює функціонування предикатів як
слів із конкретно-предметною семантикою і навпаки, функ-
ціонування типових предметних назв у функції предикатів, за
якими стоїть семантика розгорнутої ситуації, багатозначність
пропозиції.
Світлана Яківна приділяє чимало уваги закладеним у син-
таксичній будові мови можливостям вибору близьких за зна-
ченням синтаксичних конструкцій — синонімів, синтаксичних
Постаті українських мовознавців. с. я. єрмоленко 61
варіантів, які урізноманітнюють стиль мови і відтінюють те чи
те додаткове значення висловлення.
Дослідниця визначає параметри протиставлення книжних і
розмовних реченнєвих структур, які виявляються за відношен-
ням до стилістично нейтральних одиниць синтаксичного ряду.
Проаналізовано власне стильові ознаки синтаксису в художній,
публіцистичній, офіційно-діловій, науковій мові, які залиша-
ються незмінними й досі. За художнім стилем закріпилося твер-
дження про активізацію в ньому словопорядку, що зумовлює
фольклорно-епічну, фольклорно-пісенну, урочисто-ораторську
стилістичну домінанту. Стилістичні параметри синтаксису ху-
дожньої прози визначаються різноманітними функціями, які
виконують синтаксичні конструкції (прості й складні речення)
в різних типах мови — описах, оповідях, роздумах, у створенні
стилістичної багатоманітності цих типів завдяки компонуван-
ню прямої, непрямої, невласнепрямої мови тощо. Нейтральний
словопорядок «вихідна синтагма + основна синтагма» стали
стильовою ознакою наукової мови, у межах якої розрізняють
стилістичні колорити описовості, інформативності. Офіційно-
діловому стилю (тоді ще вживалася назва адміністративний)
властиві поширені синтаксичні конструкції з чітким поділом на
вихідну та основну синтагми, з об’єктивним порядком їх роз-
ташування у межах основних, первинних синтагм. Публіцис-
тичний стиль позначений вживанням експресивних варіантів
словоладу, а також певних типів лінійно-динамічних структур,
що орієнтують читача на швидке сприймання висловленого.
Світлана Яківна зазначає, що «синтаксис є тією сферою, де
переплавляються чужі голоси, де найяскравіше відтворюється
уснорозмовна мова, де розкриваються широкі можливості ви-
явлення суб’єктивно-оцінної семантики індивідуального стилю».
Узагальнення наукового доробку С. Я. Єрмоленко в галузі
граматичної стилістики представлено в енциклопедії «Україн-
ська мова». Тут зафіксовано, зокрема, такі основні теоретичні
засади української лінгвістики у сфері стилістичного синтакси-
су: 1) вибір варіантних конструкцій регламентується стилістич-
ним синтаксисом, тобто синтаксисом словосполучень, речень,
текстових одиниць; 2) синонімічні форми присудків сприя-
ють урізноманітненню мови, так само як і синонімічні форми
Культура слова №77’ 201262
двоскладних особових і односкладних безособових речень,
різних типів неозначено- та узагальнено-особових речень;
3) дієприкметникові та дієприслівникові звороти впливають на
стилістичну тональність тексту; 4) до граматичних синонімів
належать сполучникові й безсполучникові складні речення,
складнопідрядні речення із синонімічними сполучниковими
засобами; 5) граматична стилістика висвітлює функціонально-
стильове призначення словосполучень, речень, доцільність їх-
нього чергування у тексті, коли та сама думка висловлюється за
допомогою простої, ускладненої, складної конструкції, різної
ритмомелодики фрази (Українська мова. Енциклопедія. — К.,
2007. — С. 674).
Як теоретика і практика сучасної лінгвостилістики Світла-
ну Яківну цікавлять явища граматичної стилістики в проекції
на мовну практику сьогодення, що відбивається в публікаціях
у збірнику «Культура слова». У її полі зору — складні питан-
ня родо-видової залежності у назвах вулиць, які у книжних —
офіційно-діловому і науковому — стилях мають чіткі, відпра-
цьовані механізми поєднання, пор.: з вулиці Хрещатик до вули-
ці Стрілецької. Водночас розмовний стиль має свої закони: тут
звичні, природні відмінювані форми на зразок на розі Хреща-
тика і Стрілецької, на перетині Васильківської і Саксагансько-
го, на розі Володимирської і Андріївського узвозу (Вип. 60. —
С. 43-45).
Дослідниця як досвідчений лексикограф і глибокий зна-
вець граматичної стилістики помічає і чітко диференціює се-
мантичні й морфологічні ознаки слова раз, яке кваліфікують
як іменник (одного разу), числівник (Він був тільки раз у цьо-
му великому місті), прислівник (Раз я взувся чобітки, одяг-
нувся в кожушинку, сам запрігся в саночки і поїхав по ялинку
(О. Олесь) і сполучник (Раз прийшли в поле, треба за роботу
братися). Мовознавець зазначає, що навіть словник не може
охопити широких можливостей слова раз у його відтворенні
емоційно-експресивного змісту висловів на зразок: ні в якому
разі, ні разу, хоч раз, сто раз (Культура слова. — Вип. 61. —
С. 53-57). Щоб відчути такі тонкощі, глиби́ни мови, треба бути
не лише досвідченим фахівцем, а й мати природне мовне чуття,
любити рідне слово. Гармонійне поєднання знань і відчуттів —
Постаті українських мовознавців. с. я. єрмоленко 63
це, мабуть, і є секрет Світлани Яківни як науковця-класика.
Саме класика, адже її надбання не втрачають своєї вартості ні в
часовому, ні в просторовому вимірі.
Намагання розтлумачити явище, на яке дає запит саме жит-
тя, знаходимо також у розвідці «Їдемо в Полтаву — їдемо до
Полтави». Дослідниця звертається до традицій вживання та-
ких конструкцій у художньому стилі, до тонкого знавця мови
Григора Тютюнника і зазначає, що в нього переважає приймен-
ник у/в, що передає значення руху, спрямованого всередину
об’єкта, в напрямку об’єкта. Проаналізувавши всі сфери вживання
словосполучень, авторка робить висновок: «Чергування приймен-
никово-відмінкових форм підпорядковане закону ритмомелодики
фрази, особливостям індивідуально-авторського синтаксису. Щоб
не збіднювати синтаксис української мови, варто враховувати всі
відтінки, які вносять у синтаксичні конструкції прийменники
у/в та до» (Культура слова. — Вип. 65. — С. 71).
Науковим розвідкам Світлани Яківни Єрмоленко власти-
вий прозорий, зрозумілий стиль викладу. Уміння говорити про
складні речі просто, дохідливо — це свідчення того, що автор
завжди думає про читача. Завдяки таким ученим мовознавча
думка йде не лише в середовище інтелігенції, а й у народ і єд-
нає національний простір.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-110252 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0201-419X |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T19:01:00Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут української мови НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Коць, Т. 2017-01-01T12:17:53Z 2017-01-01T12:17:53Z 2012 Граматична стилістика у науковій парадигмі С. Я. Єрмоленко / Т. Коць // Культура слова. — 2012. — Вип. 77. — С. 58-63. — укр. 0201-419X https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/110252 uk Інститут української мови НАН України Культура слова Постаті українських мовознавців. С. Я. Єрмоленко Граматична стилістика у науковій парадигмі С. Я. Єрмоленко Article published earlier |
| spellingShingle | Граматична стилістика у науковій парадигмі С. Я. Єрмоленко Коць, Т. Постаті українських мовознавців. С. Я. Єрмоленко |
| title | Граматична стилістика у науковій парадигмі С. Я. Єрмоленко |
| title_full | Граматична стилістика у науковій парадигмі С. Я. Єрмоленко |
| title_fullStr | Граматична стилістика у науковій парадигмі С. Я. Єрмоленко |
| title_full_unstemmed | Граматична стилістика у науковій парадигмі С. Я. Єрмоленко |
| title_short | Граматична стилістика у науковій парадигмі С. Я. Єрмоленко |
| title_sort | граматична стилістика у науковій парадигмі с. я. єрмоленко |
| topic | Постаті українських мовознавців. С. Я. Єрмоленко |
| topic_facet | Постаті українських мовознавців. С. Я. Єрмоленко |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/110252 |
| work_keys_str_mv | AT kocʹt gramatičnastilístikaunaukovíiparadigmísâêrmolenko |