Неокраяне крило української лінгвостилістики
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Культура слова |
|---|---|
| Datum: | 2012 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української мови НАН України
2012
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/110253 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Неокраяне крило української лінгвостилістики / Л. Кравець // Культура слова. — 2012. — Вип. 77. — С. 55-58. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-110253 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Кравець, Л. 2017-01-01T12:18:03Z 2017-01-01T12:18:03Z 2012 Неокраяне крило української лінгвостилістики / Л. Кравець // Культура слова. — 2012. — Вип. 77. — С. 55-58. — укр. 0201-419X https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/110253 uk Інститут української мови НАН України Культура слова Постаті українських мовознавців. С. Я. Єрмоленко Неокраяне крило української лінгвостилістики Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Неокраяне крило української лінгвостилістики |
| spellingShingle |
Неокраяне крило української лінгвостилістики Кравець, Л. Постаті українських мовознавців. С. Я. Єрмоленко |
| title_short |
Неокраяне крило української лінгвостилістики |
| title_full |
Неокраяне крило української лінгвостилістики |
| title_fullStr |
Неокраяне крило української лінгвостилістики |
| title_full_unstemmed |
Неокраяне крило української лінгвостилістики |
| title_sort |
неокраяне крило української лінгвостилістики |
| author |
Кравець, Л. |
| author_facet |
Кравець, Л. |
| topic |
Постаті українських мовознавців. С. Я. Єрмоленко |
| topic_facet |
Постаті українських мовознавців. С. Я. Єрмоленко |
| publishDate |
2012 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Культура слова |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| format |
Article |
| issn |
0201-419X |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/110253 |
| citation_txt |
Неокраяне крило української лінгвостилістики / Л. Кравець // Культура слова. — 2012. — Вип. 77. — С. 55-58. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT kravecʹl neokraânekriloukraínsʹkoílíngvostilístiki |
| first_indexed |
2025-11-27T01:27:09Z |
| last_indexed |
2025-11-27T01:27:09Z |
| _version_ |
1850790894268055552 |
| fulltext |
Постаті українських мовознавців. с. я. єрмоленко 55
Лариса Кравець
неоКраяне Крило
уКраЇнсьКоЇ лінгвостилістиКи
Наукові праці С. Я. Єрмоленко засвідчують окремий етап у
розвитку вітчизняної лінгвостилістики. Адже це і поглиблене
вивчення традиційного об’єкта стилістики (а саме мови худож-
ньої літератури), і дослідження питань лінгвофольклористики,
історії української літературної мови, теоретичної стилісти-
ки, культури мови; і популяризація знань з української мови
у підручниках, посібниках, словниках, довідниках, науково-
популярних виданнях тощо. Оригінальні концепції дослідни-
ці розширюють межі сучасних наукових пошуків, визначають
орієнтири для майбутніх досліджень і стимулюють появу ори-
гінальних ідей.
Переконливість тверджень С. Я. Єрмоленко, їхню цінність
визначає надійна філософська основа, а також зв’язки із суміж-
ними галузями науки. «Осмислення проблем стилістики без-
посередньо пов’язане з філософією мови». Відповідно зміна
наукових парадигм впливає на лінгвостилістику, зумовлюючи
зміну принципів і способів аналізу її об’єкта: «Зважаючи на
утвердження в сучасному мовознавстві психологічного, антро-
пологічного напрямку досліджень, можна передбачати й актуа-
лізацію відповідних методів аналізу художніх творів, спеціалі-
зації підходів до інтерпретації художніх і нехудожніх текстів».
Погляди С. Я. Єрмоленко відповідають найновішим тен-
денціям у європейській науці, вони критичні, актуальні та пер-
спективні. На окрему увагу заслуговує пропозиція С. Я. Єрмо-
ленко відмовитися від базової у структуралізмі дихотомії мова/
мовлення: «функціонально-семантичний аспект вивчення мов-
них явищ знімає гостроту й помітну штучність протиставлення
феноменів мови і мовлення: мова постає як конкретний кому-
нікативний акт, даний нам у реальному сприйманні, а мовна
система становить конструкт, наукову абстракцію як результат
пізнання й осмислення реального явища — мови». Ця думка
викликала широкий резонанс та гострі дискусії у колах україн-
ських лінгвістів та методистів, які не вщухають і досі. Проте,
якщо зважити, що структуралізм у європейській науці зазнав
Культура слова №77’ 201256
жорсткої критики й поступився постструктуралізму ще в 70-і
роки ХХ ст., то необхідність відмови від застарілих засадничих
положень і вироблення нових очевидна.
С. Я. Єрмоленко, аналізуючи результати застосування мето-
дів структуралізму, вказує на їх недосконалість та неспромож-
ність задовольнити сучасні потреби науки: «Намагання систе-
матизувати стилістичні явища, спираючись лише на одиниці
мовної структури, виявило слабкі місця рівневої стилістики:
остання не забезпечувала евристичної цінності стилістичних
досліджень, оскільки вони стосувалися мови як такої, що існує
сама в собі, сама для себе, сама собою». У лінгвостилістиці
кінця ХХ — початку ХХІ століття, наголошує мовознавець, по-
стала потреба синтетичного, узагальнювального аналізу, вихо-
ду в коло проблем «мова і культура», «мова і людина», «мова і
ситуації спілкування».
Пошук нового не означає для С. Я. Єрмоленко відмови від
наукових традицій. Засадничими у її лінгвостилістичній тео-
рії є положення про мову О. О. Потебні, які інтерпретовано в
дусі часу: «Потебнянська аперцепційна модель тексту тісно
пов’язана з сучасною когнітивною теорією щодо існування
мовно-естетичних знаків національної культури або логоепіс-
тем». Актуальним і перспективним дослідниця вважає також
трактування мови художнього твору як засобу формування
думки. Художній текст, за О. О. Потебнею, здатний ви́кликати
в читача його власну думку, тому зміст після завершення тексту
розвиває не митець, а читач. Він не створений раз і назавжди
автором, а виформовується щоразу під час кожного прочитан-
ня тексту. «Заслуга митця, — писав учений, — не в тому міні-
мумі змісту, який думався йому під час створення, а в певній
гнучкості образу, в силі внутрішньої форми збуджувати най-
різноманітніший зміст». Ці та інші ідеї О. О. Потебні, що були
висловлені задовго до феноменології, постструктуралізму і по-
стмодернізму, С. Я. Єрмоленко розвиває в працях «Нариси з
української словесності (стилістика і культура мови)» та «Мов-
но-естетичні знаки української культури», обґрунтовуючи тео-
ретичні поняття й аналізуючи мову українських письменників.
Крім власне теоретичних питань, у полі зору С. Я. Єрмо-
ленко постійно перебуває народнопоетична й індивідуально-
Постаті українських мовознавців. с. я. єрмоленко 57
авторська мовотворчість. «Народнопісенна творчість — це
український чорнозем, на якому виростає багата художня лі-
тература, — вважає дослідниця. — Із тисячолітніх культурних
нашарувань витворюються мовно-естетичні знаки національ-
ної культури, найдосконаліші художньо-словесні форми». У чис-
ленних працях авторки розкрито сутність народнопоетичних мов-
них засобів, проаналізовано семантичний, граматичний, образ-
но-асоціативний та оцінний компоненти їх змістової структури,
визначено типи цих мовних засобів, схарактеризовано функції.
Вагомим здобутком С. Я. Єрмоленко є інтеграційна концеп-
ція мовно-естетичного знака української культури. Це поняття
обґрунтоване в лінгвістичному і культурологічному аспектах.
Зокрема, авторка довела, що лінгвістичними ознаками мовно-
естетичного знака є належність до мовно-структурних одиниць
різного рівня (слово, словосполучення, речення, надфразна єд-
ність, текст), віднесеність до просторово-часових параметрів
мови, зв’язок із текстовим джерелом або ситуацією, відтворю-
ваність у процесі комунікації, видозміна в межах упізнаванос-
ті, виконання текстотвірної функції. Культурологічні ознаки —
це наявність компонента знання національної культури, напов-
неність символічним змістом, герменевтичність, дидактична
природа знака. Мовно-естетичний знак української культури
пов’язаний із фольклором, художньою літературою, загалом —
із вертикальним контекстом. Через нього відбувається взаємо-
проникнення мистецьких сфер.
Не менш важливі для української лінгвістики праці С. Я. Єр-
моленко, присвячені культурі української мови, нормативним
засадам, питанням правопису, динаміки та варіативності мов-
ної норми. Їхнє різноаспектне висвітлення знаходимо на сторін-
ках науково-популярного видання «Культура слова», відповідаль-
ним редактором якого багато років поспіль є С. Я. Єрмоленко.
Окремої уваги заслуговує лексикографічна діяльність Світ-
лани Яківни. За її безпосередньої участі укладені численні
словники різних типів — орфографічні, тлумачні, перекладні,
термінологічні, а також «Словник епітетів української мови»,
який нещодавно вдруге побачив світ в оновленому вигляді.
Наукові ідеї С. Я. Єрмоленко отримали загальне визнання.
Вони втілені в шкільних та університетських підручниках і
Культура слова №77’ 201258
посібниках, мають розвиток у численних кандидатських і док-
торських дисертаціях, на них формується світогляд сучасної
учнівської та студентської молоді. Усю різноаспектну діяль-
ність Світлани Яківни визначає любов до українського слова,
прагнення зберегти його неповторну красу. Вона у слові — «як
у сповиткові».
Тетяна Коць
граматиЧна стилістиКа
у науКовій ПараДигмі с. я. єрмоленКо
Для сучасної теорії стилістики актуальними є глибокі, на-
сичені великим фактичним матеріалом розвідки С. Я. Єрмо-
ленко про синтаксис поетичної мови, стилістичний компонент
у семантиці синтаксичних одиниць тощо. Її монографії «Син-
таксис віршової мови» (К., 1969) та «Синтаксис і стилістична
семантика» (К., 1982) — це одні з перших в українському мо-
вознавстві теоретичних напрацювань у галузі граматичної сти-
лістики. Цей напрямок, що був започаткований ще І. Огієнком
у 30-х роках ХХ століття, а розвинутий на українському ґрунті
лише в 70-80-ті роки ХХ століття, зокрема і в науковому до-
робку С. Я. Єрмоленко.
Мова поезії, стилістичний синтаксис стають об’єктом кан-
дидатської дисертації С. Я. Єрмоленко, успішно захищено 1968
року. Це був комплексний аналіз синтаксичних структур віршо-
вої мови М. Рильського, М. Бажана, А. Малишка, В. Мисика,
І. Драча. Дослідження ґрунтувалося на розрізненні стильових
і стилістичних ознак поетичної мови, на визначенні стилістич-
них функцій синтаксичних одиниць у зв’язку з книжною, усно-
розмовною, народнопоетичною традицією українського вірша.
Висвітлення процесу актуалізації синтаксичних структур у
поетичній мові передбачає, на думку Світлани Яківни, насам-
перед аналіз індивідуальної мовотворчості. Такий підхід зго-
|