Мистецтво розповіді про шедеври живопису
Рецензія на книгу: Кононенко В. І. Загадковий світ мистецтва: нариси з історії західноєвропейського мистецтва. — К.: Мистецтво, 2011. — 112 с.: іл.
Saved in:
| Published in: | Культура слова |
|---|---|
| Date: | 2013 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української мови НАН України
2013
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/110435 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Мистецтво розповіді про шедеври живопису / С. Єрмоленко // Культура слова. — 2013. — Вип. 78. — С. 212-216. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-110435 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Єрмоленко, С. 2017-01-04T13:34:02Z 2017-01-04T13:34:02Z 2013 Мистецтво розповіді про шедеври живопису / С. Єрмоленко // Культура слова. — 2013. — Вип. 78. — С. 212-216. — укр. 0201-419X https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/110435 Рецензія на книгу: Кононенко В. І. Загадковий світ мистецтва: нариси з історії західноєвропейського мистецтва. — К.: Мистецтво, 2011. — 112 с.: іл. uk Інститут української мови НАН України Культура слова Рецензії Мистецтво розповіді про шедеври живопису Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Мистецтво розповіді про шедеври живопису |
| spellingShingle |
Мистецтво розповіді про шедеври живопису Єрмоленко, С. Рецензії |
| title_short |
Мистецтво розповіді про шедеври живопису |
| title_full |
Мистецтво розповіді про шедеври живопису |
| title_fullStr |
Мистецтво розповіді про шедеври живопису |
| title_full_unstemmed |
Мистецтво розповіді про шедеври живопису |
| title_sort |
мистецтво розповіді про шедеври живопису |
| author |
Єрмоленко, С. |
| author_facet |
Єрмоленко, С. |
| topic |
Рецензії |
| topic_facet |
Рецензії |
| publishDate |
2013 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Культура слова |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| format |
Article |
| description |
Рецензія на книгу: Кононенко В. І. Загадковий світ мистецтва: нариси з історії західноєвропейського мистецтва. — К.: Мистецтво, 2011. — 112 с.: іл.
|
| issn |
0201-419X |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/110435 |
| citation_txt |
Мистецтво розповіді про шедеври живопису / С. Єрмоленко // Культура слова. — 2013. — Вип. 78. — С. 212-216. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT êrmolenkos mistectvorozpovídíprošedevriživopisu |
| first_indexed |
2025-11-25T23:07:34Z |
| last_indexed |
2025-11-25T23:07:34Z |
| _version_ |
1850578482618171392 |
| fulltext |
культура слова №78’ 2013212
Світлана Єрмоленко
Мистецтво розповіді
про шедеври живопису
(Кононенко В. І. Загадковий світ мистецтва: нариси з історії
західноєвропейського мистецтва. — К.: Мистецтво, 2011. —
112 с.: іл.)
Широке розуміння поняття культура мови передбачає вмін-
ня цікаво, неординарно розповідати про твори мистецтва —
живопис, музику, скульптуру... В таких розповідях виявляється
зацікавленість і фахова підготовка автора, актуалізується бага-
тий індивідуальний словник, розкривається глибина думки й
почуття мовця.
Високої культури висловлення, в якому б органічно поєдну-
вався фаховий аналіз з емоційною оцінкою мистецького твору,
потребує, наприклад, розповідь про твори видатних майстрів
пензля. Адже розповідаючи, пишучи про мистецькі шедеври,
нелегко передавати словами як зміст зображеного на полотні,
так і настрій, який створює картина. Справді, це ословлення,
відкриття зовсім іншого світу — світу прекрасного, загадко-
вого, який дає змогу глядачеві опинятися в різних країнах, у
близьких і віддалених часах, знайомитися з народами й культу-
рами, пізнавати різні стилі й манери художників. Саме шедеври
живопису в музеях Західної Європи, що так вразили нашого
колегу, відомого філолога, педагога, академіка АПН України
Віталія Івановича Кононенка, стали об’єктом його захопливої
розповіді про західноєвропейське мистецтво.
Чим приваблює читача ця розповідь? Чому говоримо саме
про мистецтво розповіді? Бо вже перші вступні абзаци книж-
ки — своєрідний камертон, що задає тон авторській розпо-
віді, як-от:
«Чому біля одних полотен відчуваєш емоційне збурення,
хвилювання й напругу всього єства, а інші ледь помічаєш? На
ці природні запитання важко відповісти в кількох словах. Зро-
зуміло одне: кожен глядач має право на свій вибір і смак, на
власну думку з приводу мистецького твору».
рецензії 213
«Загадки картин визначних майстрів пензля чекають на нові
прочитання, які має здійснити кожен глядач передовсім для
себе. І відкриється йому таїна геніальних творінь, і збагатить
себе глядач високістю людського духу».
А тим часом ми, читачі, поглиблюємо свої знання й роз-
виваємо уяву завдяки майстерній розповіді автора. Маємо
перед собою книжку з чудовими репродукціями знаменитих
художніх полотен, гарно оформлену й багату змістом. Дізна-
ємося не лише про художників, епоху, в яку вони жили, у
кого вчилися, у чому були новаторами, не лише про історію
створення конкретних полотен, а й про історію західноєвро-
пейського живопису, в якому змінювалися художні стилі, на-
прямки. Варто наголосити, що автор прочитує твори митців
в особливій атмосфері музейного затишку, де всі деталі —
структура дерева чи полотна картини, її зовнішнє обрам-
лення, розміщення в залі — створюють, за його словами, той
«сценічний майданчик», де розігрується діалог захопленого
глядача не лише з улюбленою картиною (улюбленими картина-
ми), а й із читачем нарисів про західноєвропейське мистецтво.
Це жива, безпосередня, емоційна розповідь про окремі кар-
тини видатних майстрів пензля. Лише з переліку імен і згада-
них картин можна відчути той огром інформації, якою володіє
В. І. Кононенко і яку він у достойній описуваного об’єкта фор-
мі доносить до читача.
Одна річ — прочитати про Боттічеллі, Джорджоне, Тіціа-
на, Тінторетто, Босха, Дюрера, Матіаса Грюневальда, Лукаса
Кранаха, Ель Греко, Пітера Брейгеля, Рембрандта, Веласкеса,
Гойю, Мане, Ренуара, Сезанна, Гогена, Ван Гога в енцикло-
педичних довідниках, інша — сприйняти відгук людини, яка,
стоячи перед картиною, розглядаючи її, намагається якомога
повніше передати свої враження, почуття, розповісти більше,
ніж побачене на картині, наприклад, про вічні біблійні сюжети
знаменитих картин, про зміну художніх стилів, про відчуття ко-
льору, композиції, а головне — про почуття, які народжуються
в автора від споглядання художнього полотна.
Із книжки дізнаємося про сюжети творів західноєвропей-
ських художників від XV—XVI до XX ст., вчимося оцінюва-
ти композицію картин, знайомимося з необмеженими можли-
культура слова №78’ 2013214
востями мови в описах кольорів, які вибирав, у яких кохався
художник. Ось, наприклад, розповідь про Тіціана:
«Вважають, що як колорист Тіціан не мав собі рівних. При-
дивімося до картини. Її барвиста ніжно-золотава палітра наси-
чена й емоційна. Від повнотілих жінок, білих і яскраво-черво-
них украплень їх одягу до темно-зелених країв, які гармонують
із сіро-синіми переливами небесної сфери, з темними дерева-
ми з обох боків, — уся ця колірна палітра робить зображення
композиційно чітким, можна сказати, пройнятим єдиною мело-
дією. Від цієї яскравої, наповненої красою картини віє свіжіс-
тю почуттів, теплом і піднесенням».
Прочитуючи картини, В. І. Кононенко звертається до власне
філологічного інструменту образів і метафор, пор.:
«В його [Боттічеллі] картинах — меланхолія й споглядальність,
витонченість почуттів і прихована трагедійність. Його образи й ме-
тафори підпорядковано служінню одному богові — почуттю».
Про картину геніального художника Середньовіччя Ієроні-
ма Босха автор пише так: «Усе тло картини «Несення хреста»
заповнене обличчями, кожне з яких настільки передає індиві-
дуальність, що, здається, кожному її персонажеві можна дати
вичерпну характеристику». І автор дає цю характеристику зо-
браженню освітленого чола Спасителя, святої Вероніки, по-
творних виглядів мучителів Ісуса Христа. У цьому ж розділі
згадано ще про одну картину на той самий євангельський сю-
жет несення хреста. Це картина уславленого нідерландського
художника Пітера Брейгеля Старшого. Він зобразив Спасите-
ля під важкою ношею хреста. Тільки кілька жінок оплакують
Христа, інші зайняті своїми дріб’язковими справами. Зіставля-
ючи картини різних художників, В. І Кононенко доповнює свої
міркування проникливими словами Ліни Костенко:
То ж не була вузесенька стежина,
Там цілі юрми сунули туди.
І плакала Марія Магдалина,
Що не подав ніхто йому води.
Спішили верхи. Їхали возами.
Похід розтягся на дванадцять верст.
І Божа Матір плакала сльозами —
Та поможіть нести ж йому той хрест!
рецензії 215
Знання історії мистецтва забезпечує легкий органічний пе-
рехід автора від століття до століття, пошуки спільного й від-
мінного в різних манерах художників. Розповідаючи, напри-
клад, про картину Джорджоне «Спляча Венера», автор не може
не згадати Тіціана, Мане, пор.: «Художник надзвичайно широ-
кого діапазону, Джорджоне створює неперевершені зразки жі-
ночності … Багато спільних рис із зображенням Джорджоне
має «Венера Урбинська» Тіціана … Мине три століття, і на кар-
тині Едуарда Мане «Олімпія» знову в тій самій позі лежатиме
оголена жінка. Але як змінюється її вигляд!»
Поєднання античних і біблійних джерел, сюжетів у картинах
художників різних століть потребує знання історії мистецтва. У
картині «Гроза» засновника венеційської школи живопису Джор-
джоне (його прямими наступниками були Тіціан і Тінторетто) за-
стосовано не бачений до нього принцип — малювати за допомо-
гою «кольору й плям різкого чи м’якого тону», «який через кілька
століть підтримали і розвинули художники-імпресіоністи». Таких
«заглядань» через століття в майбутнє, перегуків віків у книзі чи-
мало. Вони виявляють широкі мистецтвознавчі обрії автора, його
неабиякий талант робити цікаві переходи від опису картини до
історії, від історії до почуттів, які викликає картина.
Природно, що у філолога ці почуття викликають асоціації із
«словесними» картинами — тому й уплетені в тканину автор-
ської розповіді Шевченкові слова, Шевченкові мотиви, суго-
лосні з філософськими роздумами автора. Це й відомі хто ми?
І чиї ми діти?, це й перехід від опису картини Дюрера «Чотири
апостоли» до внутрішнього голосу:
«Чекання на апостолів, котрі б принесли нове вчення, при-
мусили людей замислитись над своїм життям, звернутися до
таких концептів, як совість, честь, віра, справедливість, відгук-
нулося через століття в знаменних словах українського проро-
ка — Тараса Шевченка:
І день іде, і ніч іде,
І голову схопивши в руки,
Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?»
Очевидно, саме Шевченковими словами навіяно й назву
розділу «Апостоли правди», який присвячено геніальному
культура слова №78’ 2013216
німецькому художникові кінця XV — початку XVI ст. Альбрех-
тові Дюреру.
У розповіді про кожну картину В. І. Кононенко намагаєть-
ся передати філософське бачення художника, розкрити його
задум, тому й цитує він якнайширше рядки нашої сучасни-
ці Ліни Костенко, тому знаходить суголосні мотиви в Мико-
ли Вінграновського, Івана Драча. Ці поетичні «вкраплення»
дуже доречні, показові для синтезу мистецтва живопису й мис-
тецтва слова.
У тексті В. І. Кононенка спостерігаємо численні питальні
речення (пор.: «Чим же нині зачаровує глядача Кранахове мис-
тецтво?»; «Але чому ж така туга в очах дівчини-куховарки?
… Що її засмучує? Чи тяжка буденна праця, чи нещасне ко-
хання?»), емоційно-оцінні синтаксичні конструкції, що уви-
разнюють діалогічну природу мислення автора, підкреслюють
оповідну тональність тексту («А історія святого Юрія така.
Оповідають, що…»; «Отож пейзаж, зображений на картині,
супроводжується традиційною легендою»; «..і лише тоді, коли
Хома доторкнувся до ран Христових, увірував у чудо. Звідси й
відомий вислів «Хома невіруючий»).
Книжка наповнена значною додатковою культурологічною
інформацією, переплавленням образів світового живопису
й словесних образів, характерних для української поезії. Це
створює враження цілісності національної культури, яка завдя-
ки мовному вираженню досягає високих естетичних зразків.
В анотації рецензованої книжки зазначено, що вона розра-
хована на широке коло читачів, учнів старших класів. І це не за-
гальновживаний видавничий штамп. Віримо, що учні, читаючи
книжку Віталія Івановича Кононенка, насправді вчитимуться
змістовно й цікаво розповідати про композицію картини, про
особливості кольорової гами, вміло поєднуватимуть кваліфіко-
ваний опис картини із висловленням особистих вражень про
мистецькі шедеври.
|