Дихай у віхтик і мовчи та диш

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Культура слова
Дата:2013
Автор: Романюк, Ю.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут української мови НАН України 2013
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/110446
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Дихай у віхтик і мовчи та диш / Ю. Романюк // Культура слова. — 2013. — Вип. 78. — С. 200-201. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-110446
record_format dspace
spelling Романюк, Ю.
2017-01-04T13:37:07Z
2017-01-04T13:37:07Z
2013
Дихай у віхтик і мовчи та диш / Ю. Романюк // Культура слова. — 2013. — Вип. 78. — С. 200-201. — укр.
0201-419X
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/110446
uk
Інститут української мови НАН України
Культура слова
Наші консультації
Дихай у віхтик і мовчи та диш
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Дихай у віхтик і мовчи та диш
spellingShingle Дихай у віхтик і мовчи та диш
Романюк, Ю.
Наші консультації
title_short Дихай у віхтик і мовчи та диш
title_full Дихай у віхтик і мовчи та диш
title_fullStr Дихай у віхтик і мовчи та диш
title_full_unstemmed Дихай у віхтик і мовчи та диш
title_sort дихай у віхтик і мовчи та диш
author Романюк, Ю.
author_facet Романюк, Ю.
topic Наші консультації
topic_facet Наші консультації
publishDate 2013
language Ukrainian
container_title Культура слова
publisher Інститут української мови НАН України
format Article
issn 0201-419X
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/110446
fulltext дихай у віхтик і мовчи та диш Дієслова дути і дихати мають варіанти: у теперішньому часі — 1 ос. одн. дму і дую, дихаю і дишу, 2 ос. одн. дмеш і дуєш, дихаєш і дишеш, 3 ос. одн. дме і дує, дихає і дише, 1 ос. мн. дмемо і дуємо, дихаємо і дишемо, 2 ос. мн. дмете і дуєте, дихаєте і дишете, 3 ос. мн. дмуть і дують, дихають і дишуть; у наказовому способі, який, як відомо, утворюється від основи теперішнього часу — 2 ос. одн. дми і дуй, дихай і диш, 1 ос. мн. дмімо і дуймо, дихаймо і дишмо, 2 ос. мн. дміть і дуйте, ди- хайте і диште. Ці варіанти зафіксовано і в «Орфографічному словнику української мови» (видання 9. — К., 2009) (окремі форми), і в «Орфоепічному словнику української мови» (К., 2001), і в тлумачних словниках. Звичайно ж, ці варіанти в «Граматичному словнику україн- ської літературної мови. Словозміна» належать кожен до своєї парадигми і позначені відповідно різними кодами. Крім того, у минулому часі в жіночому роді дієслово дути має варіанти наголосу — ду́ла і дула́. Звісно, вибір того чи того варіанта визначає контекст. Ска- жімо, словоформи ди́шу чи диш — радше стилістично марко- вані, розмовні. Приклади з художньої літератури доводять, що право на існування мають обидві форми і їхнє конкурування має стійку традицію: Бо в ситуації, коли краще тінню усміш- ки прикритись, прикусити язика або скористатись давнім ко- мишанським правилом: цить та диш! (О. Гончар); Мовчи та диш; а то щоб і тебе на локшину не покришили (Г. Квітка- наШі КонСуЛЬтаЦіЇ наші консультації 201 Основ’яненко); Носом дихай (В. Шкляр); Дихай, дихай, чоло- віче! (Іван Багряний). Юлія Романюк залиши чи залиш? Яку форму наказового способу дієслова залишити вибрати: залиши́ чи зали́ш? Нові орфографічні або тлумачні словники не завжди відповідають на це питання, оскільки в них подано не всі форми. Вони орієнтовані на представлення визначальних для слова форм або таких, творення яких може становити для мовців труднощі. «Орфоепічний словник української мови» (В 2 т. / уклад. М. М. Пещак та ін. — К., 2001) подає і зали́ш, і залиши́. Старі словники («Словник українсько-російський» А. Ніковського 1927 р., «Правописний словник» Г. Голоскеви- ча 1929 р.) засвідчують форму залиши́. У «Граматичному слов- нику української літературної мови. Словозміна» подано, зо- крема, складні випадки дієвідмінювання. На це питання його автори дають таку відповідь: дієслово зали́ши́ти має подвій- ний наголос. Якщо наголос на корені (зали́шити), то зали́ш, а якщо наголос на тематичному суфіксі (залиши́ти), то правиль- но залиши́, але обли́ш, тому що дієслово обли́шити має наголос не на тематичному суфіксі, а на основі, точніше, на корені. Так само, як чеса́ти — чеши́, але обрі́зати — обрі́ж. Це підтвер- джують і художні тексти: Залиши́ хоч релігію й церкву в спокої (В. Винниченко); Залиши́ доторкатись сеї справи (О. Коби- лянська); І, одвернувшись, глухо додав кудись убік: — Зали́ш собі, дитино (О. Гончар); Які добрі, то зали́ш, а які погані, то — в піч (О. Гончар). Отже, оскільки дієслово зали́ши́ти має подвійний наголос, то, як доводять словники і тексти, правиль- ними є обидві наказові форми: і зали́ш, і залиши́. Вони відпо- відають правилу творення таких форм від дієслів з наголосом на корені та на тематичному голосному. Юлія Романюк
citation_txt Дихай у віхтик і мовчи та диш / Ю. Романюк // Культура слова. — 2013. — Вип. 78. — С. 200-201. — укр.
work_keys_str_mv AT romanûkû dihaiuvíhtikímovčitadiš
first_indexed 2025-11-25T22:54:31Z
last_indexed 2025-11-25T22:54:31Z
_version_ 1850575559550042112