Археологічні розвідки на території лівого берегу Тилігульського лиману
В статті наводяться результати розвідок лівого берегу Тилігульского лиману Миколаївською комплексною археологічною експедицію. Робиться спроба попереднього аналізу основних археологічних артефактів. У науковий обіг вводиться новий матеріал для детальнішого вивчення історичного розвитку регіону Степо...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Емінак |
|---|---|
| Datum: | 2007 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2007
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/110556 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Археологічні розвідки на території лівого берегу Тилігульського лиману / Д. Філатов // Емінак: Науковий щоквартальник. — 2007. — № 2(2). — С. 5-13. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860249835855151104 |
|---|---|
| author | Філатов, Д. |
| author_facet | Філатов, Д. |
| citation_txt | Археологічні розвідки на території лівого берегу Тилігульського лиману / Д. Філатов // Емінак: Науковий щоквартальник. — 2007. — № 2(2). — С. 5-13. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Емінак |
| description | В статті наводяться результати розвідок лівого берегу Тилігульского лиману Миколаївською комплексною археологічною експедицію. Робиться спроба попереднього аналізу основних археологічних артефактів. У науковий обіг вводиться новий матеріал для детальнішого вивчення історичного розвитку регіону Степового Побужжя.
In the article the results of exploring leftshore of Tiligul lagoon of Mykolayiv complex archaeological expedition are presented. It is done attempts of previous analysis of main archaeological artifacts. Introduction to the scientific use of new materials is for more detailed study of historical development of region of Steppe Pobuzhzhya.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:41:47Z |
| format | Article |
| fulltext |
АРХЕОЛОГІЯ
УДК 902.21:902.26 Дмитро Філатов (Миколаїв)
АРХЕОЛОГІЧНІ РОЗВІДКИ НА ТЕРИТОРІЇ
ЛІВОГО БЕРЕГУ ТИЛІГУЛЬСЬКОГО ЛИМАНУ
Протягом багатьох тисячоліть у степо-
вій зоні Південної України розвивалися
найдавніші культури Євразії. Культурно-
історична своєрідність стародавніх
пам’яток регіону, що включає причорно-
морську степову частину межиріччя Ду-
ная-Дністра-Південного Бугу полягає в
тому, що вони знаходилися в прикордонні
між двома напрямами розвитку господар-
ства із землеробським і скотарським харак-
тером: між культурами балкано–дунайсь-
кого, центральноєвропейського кола з ви-
сокорозвиненим землеробством, значною
за об’ємом обробкою металу і степовими
племенами Північного Причорномор’я з
визначальною роллю скотарства, значною
рухливістю населення, широким поширен-
ням однакових форм культурно-
господарських комплексів, що залежали до
певної міри від загальних географічних
умов.
Північно-Західне Причорномор’я в ці-
лому і Тилігуло-Березанське межиріччя
зокрема, виступало як магістральний шлях
для степових культур у світ передових ци-
вілізацій стародавньої ойкумени. У даному
регіоні найчіткіше й яскраво відбилися
зв’язки із землеробськими культурами Пів-
денно–Східної Європи. Характерний рух
степових культур зі сходу на захід зміняв-
ся бурхливим розвитком культур місцевих
племен, які розвивалися в тісній взаємодії
з культурами Карпато–Дунайського і
центральноєвропейського регіону [1].
Історія населення регіону лівого берегу
Тилігульського лиману, як комплексний
аспект наукових пошуків, залишається у
колі недостатньо досліджених проблем.
Ступінь вивчення стародавніх пам’яток у
культурно-історичному та територіально-
географічному аспектах даного регіону
різноманітна. Перші розвідки на території
Тилігуло-Березанського району були про-
ведені ще у другий половині ХІХ ст. У
1863 році В.Н. Юргенсон досліджував ра-
йон поблизу сучасного села Коблево, де
зафіксував ряд знахідок і датував їх епо-
хою бронзи. У перший половині ХХ ст.
були уточнені відомі та відкриті нові
пам’ятки, які за археологічною періодиза-
цію були віднесені до епох бронзи, скіфсь-
кого та ранньослов’янського часів. На ос-
нові розвідок побережжя Тилігульского
лиману Є.А. Симонович склав археологіч-
ну карту стародавніх пам’яток.
Протягом 1957-59 рр., Західно-Скіфська
експедиція Інституту історії матеріальної
культури під керівництвом
Н.М. Погребової, використовуючи інфор-
мацію краєзнавця Л.В. Кондрацького, про-
водила археологічні розвідки та розкопки у
степах Тилігуло-Березанського району [2].
Під час розвідки було досліджено 22 різ-
ночасових поселення та складено карту
археологічних пам’яток. Більшість дос-
ліджених поселень відноситься до епохи
пізньої бронзи, зокрема сабатинівської ар-
хеологічної культури. Найбільшим серед
них є поселення біля с. Анатоліївка. При
проведені робіт на пам’ятці були зафіксо-
вані залишки кам’яних фундаментів жи-
тел, керамічний та остеологічний матеріал,
а також кістяні та кам’яні знаряддя праці.
Основною формою керамічного посуду,
який використовувався мешканцями посе-
лення були банкоподібні судини з орна-
ментом у вигляді наліпного валику. Аналі-
зуючи керамічний комплекс дослідники
виділяють специфічність орнаментації
анатоліївської кераміки. Серед основних
ЕМІНАК 6
мотивів переважає орнамент у вигляді ніг-
тьових насічок, що на думку дослідників є
локальною особливістю даного регіону.
Серед кісток тварин переважають зразки,
які належать великій та дрібній рогатій ху-
добі. Зустрічаються також кінські кістки та
кістки свиней [3].
Перші археологічні розвідки на терито-
рії, що прилягає до сіл Ташино і Любліно
були проведені в 1950 р. загоном Буго-
Дністровської експедиції ІА АН УРСР під
керівництвом Є.А. Симоновича. Ним були
відкриті поселення: Ташино I – пізня брон-
за, Ташино II – черняхівская культура, Та-
шино III – Еллінізм. Але вони не зазначені
на карті Погребової 1957 року [4]
(Додаток 1).
У 1977 р. периферійний загін Ольвійсь-
кої експедиції ІА АН УРСР провів повтор-
не обстеження даної території. У резуль-
таті, було прошурфовано вже відоме посе-
лення Ташино II і відкрите нове поселення
біля с. Любліно елліністичного часу [5].
Новим етапом вивчення лівого берегу
Тилігульского лиману стали археологічні
дослідження 2006-07 років.
У 2006 р. археологічна експедиція Ми-
колаївського Державного Університету
імені В.О. Сухомлинського (далі - МДУ)
провела археологічну розвідку в районі
сс. Ташино, Любліно і Прогресівка Бере-
занского району Миколаївської області в
рамках проведення археологічної практики
студентів I курсу історичного факультету.
Необхідність виникла у зв’язку з організа-
цією території регіонального ландшафт-
ного парку «Тилігульський» і ревізією
пам’ятників археології з погляду придат-
ності їх до дослідження й подальшого екс-
понування в межах заповідника.
Для подальшого дослідження регіону
Степового Побужжя комплексною архео-
логічною експедицією МДУ під керів-
ництвом К.В. Горбенко була проведена
археологічна розвідка лівого берегу Тилі-
гульского лиману. Розвідка проводилися
силами співробітників лабораторії архео-
логії та етнології та студентами-практи-
кантами, а також співробітниками нау-
ково-дослідницького центру «Лукомор’є».
За основу досліджень була взята карта
пам’яток Тилігульского лиману, складена
за результатами розвідок 1950-х років, яка
неодноразово уточнювалася до останнього
часу [6].
Метою розвідки було простежити про-
цес руйнування пам’яток під впливом при-
родних факторів і господарської діяльності
людини, фронтальне обстеження місцевос-
ті на предмет наявності раніше виявлених
та встановлення нових археологічних
пам’яток. Дослідження культурного шару,
хронологічної та культурної приналежнос-
ті пам’яток регіону, точна фіксація їх на
місцевості за допомогою супутникової
системи встановлення координат (GPS).
У 2007 році основна увага була приді-
лена археологічним пам’яткам розташова-
ним уздовж річки Царега, яка впадає в Ти-
лігульський лиман біля Ташино і Любліно.
Проведені роботи підтвердили зникнення
археологічних пам’яток вказаних у розвід-
ках 1950-70-х років (Ташино II, III). Таким
чином, практично усі пам’ятники, зафіксо-
вані раніше, практично зникли, але вда-
лося зафіксувати нові археологічні об’єкти
в районі с. Любліно, на яких і проводилися
шурфувальні роботи (Додаток 2).
Підйомний матеріал був виявлений
лише на північному сході від села на відс-
тані 4 км. і 3,5 км від греблі на р. Царега.
Стародавні артефакти були виявлені на
території нині відсутнього с. Новопетрівка.
Серед основних знахідок – численні фраг-
менти ліпної та гончарної керамічної по-
суди, фрагменти античної амфорної тари
перших століть нашої ери [7]. На місці
концентрації підйомного матеріалу був
закладений розвідувальний шурф розмі-
рами 1х5 м по осі північ-південь. Культур-
ний шар не виявлений, знахідки невиразні
(переважно нехарактерні стінки кераміч-
них судин). По аналізу керамічного мате-
ріалу, можливо припустити, що в даному
районі знаходилося поселення черняхівсь-
кої культури. На основі знахідок остеоло-
гічного матеріалу А.С. Марковою був про-
ведений палеозоологічний аналіз. З 16 кіс-
ток: 8 належать до домашнього бика, 3 –
домашньої свині, 1 – коневі, 3 - невизна-
чені (Додаток 3). Таким чином, виходячи з
результатів аналізу можна припустити, що
на поселені переважало скотарство, а по-
лювання було допоміжною ланкою госпо-
АРХЕОЛОГІЯ 7
дарства, що є характерним до черняхівсь-
кої культури [8]. Треба зазначити, що для
більш детальних висновків необхідно про-
ведення подальших досліджень.
У північному напрямку був проведений
вихід на 5 км вздовж Тилігульського ли-
ману від північного краю села. У півден-
ному напрямку був проведений вихід на
8 км вздовж Тилігульського лиману від
південного краю села. В обох напрямках
підйомного матеріалу не було виявлено.
На відстані 1,5 км на південний захід
від південного краю с. Любліно був зафік-
сований підйомний матеріал. На місці його
концентрації був закладений розвідуваль-
ний шурф 1х10 м по осі захід-схід. Куль-
турного шару не виявлено, ґрунт гумусо-
ваний з незначною кількістю фрагментів
кераміки (ймовірно Салтово-маяцькая ку-
льтура) [9].
На відстані 2,5 км на південь від пів-
денного краю села виявлений підйомний
матеріал, на місці його виявлення закла-
дено 2 розвідувальні шурфу. Перший,
1х2 м по осі північ-південь, другий - 1х4 м
по осі північ-південь, в обох напрямках
зафіксований культурний шар потужністю
0,2 м, залягання материка 1,0-1,1 м, вияв-
лені фрагменти кераміки й остеологічний
матеріал, у другому також залишки
кам’яних завалів. Всього було знайдено
266 фрагментів кераміки різної за функці-
ональним призначенням та залишків осте-
ологічного матеріалу. Серед них: 17 фраг-
ментів вінчиків від різних судин (горщики
різних форм, кубки, корчаги): 3 - лощених
та 3 – аногобованих; 90 стінок різних су-
дин: 6 - лощених, 18 – ангобованих; три
стінки с орнаментом і 7 фрагментів до-
нець; один фрагмент жаровні.
Особливо хочеться відмітити:
• вінчик ліпного горщика, жовта – сі-
рого кольору, товщина стінки 1 см. Вінчик
відтягнутий, переходить у тулово. Повер-
хня лощена.
• вінчик ліпного горщика теракотового
кольору, товщина стінки 1 см. Вінчик від-
тягнутий, переходить у тулово (Додаток 4).
Діаметр вінчиків коливається від 12-
40 см. Поверхня частіше всього жовто-сі-
рого кольору. Порівнюючи з параметрами
посуду з поселення Сабатинівка, вінця від-
носяться до кухонного посуду [10].
Орнаментовані стінки судин:
• Фрагмент стінки теракотового ко-
льору з валиком та косими насічками по
ньому.
• Фрагмент стінки. Жовто-сірого ко-
льору з наліпним упором у вигляді дуги.
• Фрагмент стінки 3х2,5 жовто-сірого
кольору з прокресленими вертикальною та
горизонтальною лініями (Додаток 5).
Основними видами орнаментації саба-
тинівської культури є валик, наліпний ор-
намент у вигляді шишечок-бугорків, про-
креслених горизонтальних та вертикаль-
них ліній [11].
Таким чином можна стверджувати, що
орнаментація фрагментів є типовою для
сабатинівської археологічної культури.
Цей факт підтверджує також матеріали
розвідок Миколаївської археологічної екс-
педиції 2006 року.
Керамічний матеріал за своїми основ-
ними характеристиками (пропорції, орна-
ментація, склад тіста) можна віднести до
сабатинівської археологічної культури
(XV-XII ст. до н.е.) [12].
За функціональним призначенням ке-
раміка розподіляється на кухонну, сто-
лову і тарну. За технічними ознаками -
на просту і лощену. Кухонний посуд ста-
новить найбільш багаточисельну групу. Її
можна поділити на три типи: банкоподібні,
горщики та сковороди. Збільшення форм
кераміки, ускладнення технології обробки
(ангобованість, лощіння, різновиди орна-
ментації) можуть свідчити про усклад-
нення культури побуту населення регіону
у другій половині II тис до н.е.
Аналізуючи остеологічний матеріал
(151 фрагмент), можна зробити висновок,
що основу стада складала велика та дрібна
рогата худоба. Отже можна припустити,
що скотарство мало перевагу над полю-
ванням. Цей висновок також підтверджує
матеріал з поселення Анатоліївка, де осте-
ологічний матеріал складає 60% всіх арте-
фактів [13]. Більш детальні данні про склад
стада можна отримати при проведені па-
леозоологічних аналізів, які є одними із
основних при реконструкції питань палео-
економіки. Велика кількість залишків ве-
ЕМІНАК 8
ликої рогатої та дрібної худоби свідчить,
що вона забезпечувала населення м’ясом
та молоком, тобто складала харчову базу.
Наявність та аналіз остеологічного ма-
теріалу говорить, що племена сабатинівсь-
кої культури мали розвинуте скотарство з
гарною кормовою базою та вели осілий
землеробсько-скотарський спосіб життя.
Основу економіки сабатинівської спіль-
ноти складало землеробство. Про значення
землеробства може свідчити топографія
поселень. Топографія розміщення сабати-
нівських поселень майже одноманітна. По-
селення розташовані уздовж річок, на не-
високих терасах, частіше по балках, де
протікали невеликі річки. Відомі також
поселення на плато (Палагеївка, Новогри-
горівка, Ташлик) [14]. Розвідка 2006 р. та-
кож вказує на розташування поселення
пізньої бронзи на терасі поблизу
с. Ташино [15]. Поселення зафіксоване у
результаті розвідки 2007 р. і знаходиться
на березі р. Царега, майже на плато, що
також відповідає топографії розміщення
поселень сабатинівської культури.
Порівняльний аналіз керамічного мате-
ріалу також дає змогу віднести досліджене
поселення до сабатинівської археологічної
культури (XV-XII ст. до н.е). Цей висновок
підтверджує топографія його розташу-
вання. Наявність та попередній аналіз
остеологічного матеріалу свідчить про осі-
лий землеробсько-скотарський спосіб
життя.
У другій полови II тис. до н.е. в регіоні
Степового Побужжя спостерігається про-
цеси демографічного вибуху, про що свід-
чить кількість поселень сабатинівської ку-
льтури. На території Степового Побужжя
досліджено понад 200 поселень сабатинів-
ського часу [16]. На лівому березі Тилі-
гульского лиману відомі поселення Чер-
воно Українка, Анатоліївка, Анатоліїв-
ка II,Тилігуло-Березанка [17].
Аналізуючи матеріали досліджень посе-
лень Тилігуло-Березанського району різ-
них років та карту археологічних пам’яток
складену у 1957 році Н.М. Погребовою та
Л.В. Кондрацьким, можна зробити висно-
вок, що степова частина району найменш
досліджена. Саме тому, під час розвідки
2007 року основна увага була приділена
території біля сіл Ташино та Любліно, які
дали змогу внести певні дані про розвиток
регіону Степового Побужжя.
Зафіксований археологічний матеріал,
завдяки порівняльному аналізу можна від-
нести до сабатинівської археологічної ку-
льтури. Різноманіття керамічного ком-
плексу підтверджує данні про ускладнення
побуту та наявність ремесел у II тис. до
н.е. Топографія поселення дає змогу
стверджувати про осілий землеробський
спосіб життя сабатинівських племен.
Остеологічний матеріал зафіксований при
розвідках біля с. Любліно можна викорис-
товувати при дослідженні питань еколо-
гічної ситуації у другій половині II тис. до
н.е.
Сабатинівську археологічну культуру
вчені розглядають як найвищий пік роз-
квіту відтворюючої форми економіки пле-
мен степової смуги бронзового віку. Це
підтверджує щільність поселень, фунда-
ментальні архітектурні споруди, розвинуте
ремісництво, землеробство та пасовищне
скотарство, яскрава та складна матеріальна
та духовна культура.
Характер усіх джерел свідчить про роз-
винуту економіку сабатинівських племен,
яка базувалась на основі комплексного
землеробсько–скотарського напрямку ве-
дення господарства.
Таким чином, на сучасному етапі ситу-
ація з кількістю та збереженням пам’яток
даної території змінилася. Данні розвідки
2007 року дали можливість зафіксувати
нові археологічні об’єкти та констатувати
зникнення пам’яток зафіксованих у попе-
редні періоди дослідження лівого берегу
Тилігульского лиману. Поселення біля
с. Любліно потребує найскорішого дос-
лідження. У даний момент його східна
частина розорюється, але найімовірніше у
недавньому минулому пам’ятник піддався
оранці плантажним плугом на глибину до
0,6-0,7 м.
Дослідження території Північно-Захід-
ного Причорномор’я, складовою частиною
якого є Степове Побужжя, вказують, що
місця поселень пізньобронзового віку
співпадають з землеробськими поселен-
нями інших епох: трипільської, черня-
хівської та слов’янських культур [18]. Ці
АРХЕОЛОГІЯ 9
данні також підтверджує дослідження на
лівому березі Тилігульского лиману у 2007
році поселення черняхівської культури
біля с. Новопетрівки. Аналіз остеологіч-
ного матеріалу з поселення проведений
А.С. Марковою свідчить про осілий земле-
робський спосіб життя. Цей факт обумов-
лений географічним розташуванням регі-
ону Степового Побужжя та сприятливими
екологічними умовами.
Отже можна стверджувати, що протя-
гом різних історичних епох основою еко-
номіки Тилігуло-Березанського межиріччя
було землеробство. Цей факт також обу-
мовлений екологічною ситуацією у вказа-
ному регіоні.
Археологічні розвідки на території лі-
вого берегу Тилігульского лиману дали
змогу зафіксувати та накопичити певний
археологічний матеріал. Дослідженні ма-
теріали зробили внесок у вивчення сабати-
нівської археологічної культури на терито-
рії регіону Степового Побужжя. Подальші
дослідження у цьому напрямку дадуть
змогу для отримання нових даних, які до-
зволять більш детальніше розібратися у
питаннях історичного розвитку населення
регіону Степового Побужжя в епоху брон-
зового віку, яка стала за багатьма ознаками
переломною для народів північно-чорно-
морської ойкумени.
ЛІТЕРАТУРА
1. Черняков И.Т. Северо-Западное Причерноморье
во второй половине II тыс. до н.э. – К.: Наукова
думка, 1985. - С.26-27.
2. Погребова Н.Н. Работы в Тилигуло-Березанском
районе в 1958 году // Краткие сообщения Институту
археологии АН СССР. – 1961. - Вып. 63. - С.110-114;
Погребова Н.Н., Елагина Н.Г. Работы в Тилигуло-
Березанском районе в 1959 году // Краткие сообщения
Институту археологии АН СССР.- 1961. - Вып. 83. -
С.6-14; Погребов Н.Г., Кондрацкий Л.В.
Археологические разведки в степях Тилигуло-
Березанского района Николаевской области //
Краткие сообщения Института истории материальной
культуры АН СССР. – 1960. - Вып. 78. - С.74-84.
3. Погребова Н.Г., Кондрацкий Л.В. Указ. работа. -
С.74-76.
4. Там само. – С.74.
5. Гребенников Ю.С., Гребенников В.Б. «Отчет о
разведках на территории Березанского района
Николаевской обл. в 2006 г.»
6. Фабрициус И.В. Археологическая карта
Причерноморья Украинской ССР. – К.: Изд-во
АН СССР, 1951. – С.131.
7. Крапивина В.В. Ольвия. Материальная культура
I–V вв. н.э. – К.: Наукова Думка, 1993.
8. Залізняк Л.Л. Археологія України. - К.: Либідь,
2005. - С.413-418.
9. Винокур І.С., Телегін Д.Я. Археологія України. -
Тернопіль, 2005.
10. Березанская С.С., Отрощенко В.В.,
Чередниченко Н.Н., Шарафутдинова И.Н. Культуры
эпохи бронзы на территории Украины. - К., 1986. -
C.94-99.
11. Березанская С.С. Указ. работа. - С. 95.
12. Там само. - С.113-116.
13. Погребова Н.Н., Кондрацький Л.В. Вказ. праця. -
С.77-78.
14. Черняков И.Т. Северо-Западное Причерноморье
во второй половине II тыс. до н.э. – К.: Наук. думка,
1985. - С.26-27.
15. Гребенников Ю.С., Гребенников В.Б. Вказ.
праця.
16. Горбенко К.В., Матвиенко Л.В История
археологических исследований памятников Степного
Побужья кон. ІІ – нач. І тыс. до н.э. // Наукові
дослідження в контексті історичних проблем.
V Всеукраїнська науково-практична конференція.
Збірник наукових праць. МННЦ ОНУ. - Миколаїв–
Одеса, 2003. – С.164–170.
17. Давня історія України. - Т.1. – К.: Наукова
думка, 1997. - С.416-417.
18. Шарафутдинова И.Н. Хозяйство племен
сабатиновской культуры // Первобытная археология:
Сборник научных трудов Института археологии
АН УССР. - К.: Наукова думка, 1989. – С.168-179.
Філатов Дмитро. Археологічні розвідки на території лівого берегу Тилігульського лиману
В статті наводяться результати розвідок лівого берегу Тилігульского лиману
Миколаївською комплексною археологічною експедицію. Робиться спроба попереднього
аналізу основних археологічних артефактів. У науковий обіг вводиться новий матеріал для
детальнішого вивчення історичного розвитку регіону Степового Побужжя.
Filatov Dmytro. Archaeological exploring on the territory leftshore of Tiligul lagoon
In the article the results of exploring leftshore of Tiligul lagoon of Mykolayiv complex
archaeological expedition are presented. It is done attempts of previous analysis of main
archaeological artifacts. Introduction to the scientific use of new materials is for more detailed
study of historical development of region of Steppe Pobuzhzhya.
Надійшла до редакції 30.11.2007 р.
ЕМІНАК 10
1. АРХЕОЛОГІЧНІ ПАМ’ЯТКИ ТИЛІГУЛО-БЕРЕЗАНСЬКОГО
РАЙОНУ
(розвідка 1957 р.)
АРХЕОЛОГІЯ 11
2. СИТУАЦІЙНИЙ ПЛАН ЛІВОГО БЕРЕГА ТИЛІГУЛЬСЬКОГО
ЛИМАНУ
ЕМІНАК 12
3. ОСТЕОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ РОЗВІДКИ с. НОВОПЕТРІВКА,
(визначення Маркової А.С.)
Бик домашній
Свиня домашня
Кобила
Кабан
Не визначено
8
3
1
1
3
1 - молодий, 1 - напівдорослий, 1 – дорослий екземпляр
1 - молодий, 1 - дорослий
1 - дорослий
Усього 16
1 - дорослий
4. ВІНЦІ СУДИН
АРХЕОЛОГІЯ 13
5. ОРНАМЕНТОВАНІ СТІНКИ СУДИН
Освітні заклади по підготовці фахівців-аграріїв в період нацистської окупації України
ЛІТЕРАТУРА
ДЕЯКІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ РУЧНОЇ ВОГНЕПАЛЬНОЇ ЗБРОЇ
УКРАЇНСЬКИМ КОЗАЦТВОМ У СЕРЕДИНІ XVII ст.
ОСВІТНІ ЗАКЛАДИ ПО ПІДГОТОВЦІ ФАХІВЦІВ-АГРАРІЇВ В ПЕРІОД
Таблиця 1. Кількісний склад студентів
Таблиця 2. Національний склад студентів
Захарченко Олексій. Освітні заклади по підготовці фахівців-аграріїв в період нацистської окупації України
ЛІТЕРАТУРА
01.pdf
Освітні заклади по підготовці фахівців-аграріїв в період нацистської окупації України
ЛІТЕРАТУРА
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-110556 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1998-4634 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:41:47Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Філатов, Д. 2017-01-04T19:18:50Z 2017-01-04T19:18:50Z 2007 Археологічні розвідки на території лівого берегу Тилігульського лиману / Д. Філатов // Емінак: Науковий щоквартальник. — 2007. — № 2(2). — С. 5-13. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 1998-4634 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/110556 902.21:902.26 В статті наводяться результати розвідок лівого берегу Тилігульского лиману Миколаївською комплексною археологічною експедицію. Робиться спроба попереднього аналізу основних археологічних артефактів. У науковий обіг вводиться новий матеріал для детальнішого вивчення історичного розвитку регіону Степового Побужжя. In the article the results of exploring leftshore of Tiligul lagoon of Mykolayiv complex archaeological expedition are presented. It is done attempts of previous analysis of main archaeological artifacts. Introduction to the scientific use of new materials is for more detailed study of historical development of region of Steppe Pobuzhzhya. uk Інститут археології НАН України Емінак Археологія Археологічні розвідки на території лівого берегу Тилігульського лиману Archaeological exploring on the territory leftshore of Tiligul lagoon Article published earlier |
| spellingShingle | Археологічні розвідки на території лівого берегу Тилігульського лиману Філатов, Д. Археологія |
| title | Археологічні розвідки на території лівого берегу Тилігульського лиману |
| title_alt | Archaeological exploring on the territory leftshore of Tiligul lagoon |
| title_full | Археологічні розвідки на території лівого берегу Тилігульського лиману |
| title_fullStr | Археологічні розвідки на території лівого берегу Тилігульського лиману |
| title_full_unstemmed | Археологічні розвідки на території лівого берегу Тилігульського лиману |
| title_short | Археологічні розвідки на території лівого берегу Тилігульського лиману |
| title_sort | археологічні розвідки на території лівого берегу тилігульського лиману |
| topic | Археологія |
| topic_facet | Археологія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/110556 |
| work_keys_str_mv | AT fílatovd arheologíčnírozvídkinateritoríílívogoberegutilígulʹsʹkogolimanu AT fílatovd archaeologicalexploringontheterritoryleftshoreoftiligullagoon |