Ремісниче навчання у початкових школах Херсонської губернії (1861-1917 рр.)

У статті розглядається питання розвитку ремісничого навчання у початкових школах Херсонської губернії у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. В статье рассматривается вопрос развития ремесленного обучения в начальных школах Херсонской губернии во второй половине ХІХ – в начале ХХ ст. The...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Емінак
Datum:	2008
1. Verfasser:	Мінц, М.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	Інститут археології НАН України 2008
Schlagworte:	Історія
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/110829
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Ремісниче навчання у початкових школах Херсонської губернії (1861-1917 рр.) / М. Мінц // Емінак: Науковий щоквартальник. — 2008. — № 1-4(3). — С. 73-77. — Бібліогр.: 31 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860248577715994624
author	Мінц, М.
author_facet	Мінц, М.
citation_txt	Ремісниче навчання у початкових школах Херсонської губернії (1861-1917 рр.) / М. Мінц // Емінак: Науковий щоквартальник. — 2008. — № 1-4(3). — С. 73-77. — Бібліогр.: 31 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Емінак
description	У статті розглядається питання розвитку ремісничого навчання у початкових школах Херсонської губернії у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. В статье рассматривается вопрос развития ремесленного обучения в начальных школах Херсонской губернии во второй половине ХІХ – в начале ХХ ст. The article considers the development of professional education in elementary schools of Kherson Hubernia in the second half of the XIXth – beginning of the XXth century.
first_indexed	2025-12-07T18:40:22Z
format	Article
fulltext	ІСТОРІЯ 73 УДК 94 (477.7) «18/19» Микола Мінц (Миколаїв) РЕМІСНИЧЕ НАВЧАННЯ У ПОЧАТКОВИХ ШКОЛАХ ХЕРСОНСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ (1861-1917 рр.). Складовою частиною навчально- виховного процесу сучасної школи є тру- дове виховання, яке має своє глибинне іс- торичне коріння. Можна сміливо сказати про те, що досягнення, які має сьогодні національна школа, в значній мірі спира- ються на накопичений досвід роботи на- родних шкіл другої половини ХІХ – почат- ку ХХ ст. У початкових народних учили- щах ремісниче навчання активно викорис- товувалося для формування у дітей трудо- вих навичок і вмінь, що сприяло накопи- ченню корисного досвіду, який може акти- вно використовуватися у трудовому вихо- ванні учнів школи незалежної України. Тому виникла нагальна потреба дослідити досвід минулого та висвітлити питання ремісничого (трудового) виховання у до- революційних земських, міністерських та церковнопарафіяльних школах. Після скасування кріпосного права (1861 р.) на Півдні України розпочався ін- тенсивний процес розвитку початкової освіти. Земствами, сільськими громадами, Міністерством народної освіти, духовним відомством створювалися училища для на- роду. Урядові «Положення про початкові школи» 1864 та 1874 років, якими держава намагалася поставити у повний контроль народну школу, знаменували собою новий етап у розвитку народної школи у країні. Основним контингентом початкових шкіл другої половини ХІХ ст. були діти з селян- ських і солдатських (83,7%), міщанських (7,2%) сімей, купців (0,1%), дворян і чино- вників (1,2%), духовенства (0,3%), інозем- них громадян (0,4%) та інших православ- ного віросповідання [1] Основними навча- льними предметами у народних школах залишалися Закон Божий, арифметика, ро- сійське письмо та читання. У навчанні, яке проводилося винятково російською мовою, превалювала церковна тематика та релі- гійне виховання. Наповнюваність шкіл уч- нями була незначною, не вистачало вчите- лів, школи тулилися у непристосованих приміщеннях, селянських хатах та церков- них сторожках. Але незважаючи на значні проблеми, які існували у народних училищах, слабку державну підтримку, відсутність стабіль- ного фінансування, належного матеріаль- ного, методичного та кадрового забезпе- чення народних шкіл у другій половині ХІХ ст. урядом була зроблена спроба нав’язати школам ремісничий напрямок у навчальній роботі. У грудні 1865 року Но- воросійський генерал-губернатор звернув- ся до Міністерства народної освіти з про- ханням відкрити ремісничі відділення у деяких парафіяльних училищах Одеси [2]. І вже у 1869 році урядовим розпоряджен- ням дозволялося створювати у початкових народних училищах ремісничі класи [3]. У земських школах почали з’являтися навча- льні предмети ремісничого характеру. З метою методичного забезпечення уроків директор народних шкіл Херсонської гу- бернії В.І. Фармаковський розробив мето- дику проведення занять з ручної праці, у якій він особливу увагу звертав на користь праці, виховання акуратності, уваги, само- стійності, наполегливості. Запропонував план проведення занять, навів приклади моделей виробів. Це, на його думку, по- винно було сприяти покращенню відвіду- вання учнями школи [4]. Для допомоги вчителям у 1872 році була рекомендована книжка «Курс землеробства» [5]. Вважалося, що уроки ручної праці тісно пов’язані з іншими уроками, такими, як малювання, арифметика, природознавство, тому що на них використовується рахунок, вимірювання предметів, праця щіточкою й олівцем, виготовляються моделі та наочні посібники для природничих уроків. Для роботи рекомендувалося використовувати картон, кольоровий папір, дощечки. Звер- талася особлива увага на вміння користу- ватися ножем, робота з яким сприяла роз- ЕМІНАК 74 витку і зміцненню рук, що дозволяло з ча- сом переходити до знайомства із складни- ми технічними знаряддями: рубанком, све- рдлами, долотом [6]. На відведених для училища ділянках землі практикувалося травосіяння, садів- ництво, городництво, плодоовочівництво, а також шовківництво і виноградарст- во [7]. Керівництво Херсонської дирекції народних шкіл, демонструючи свою стур- бованість про рівень фахової підготовки сільського вчителя, який мешкав і працю- вав у віддалених та глухих селах, рекомен- дувало місцевим органам влади «проявити турботу про вчителя, допомогти влаштува- ти заняття різними ремеслами, які прине- суть населенню велику користь» [8]. 18 січня 1892 року, з метою привернути увагу земств до професійної освіти у народних училищах, Міністерство народної освіти видало циркуляр «Про звернення уваги земств до користі відкриття курсів садів- ництва та городництва для учителів, також влаштування при школах садів і горо- дів» [9]. Це дало поштовх до того, що у 90- х роках департаментами землеробства та сільської промисловості, Херсонською гу- бернською владою, Єлисаветградським повітовим земством почали регулярно проводилися теоретичні та практичні за- няття для вчителів народних шкіл з реміс- ничого навчання [10]. Такі курси були ор- ганізовані при Херсонській сільськогоспо- дарській школі, при Херсонському земсь- кому сільськогосподарському училищі, Добровеличківському училищі Єлисаветг- радського повіту, що сприяло впроваджен- ню у школах ручної праці і кошикоплетін- ня, квітництва, бджільництва, шовківницт- ва [11]. Для організації у школах роботи на пришкільних земельних ділянках випуск- никам-курсистам були видані методичні посібники «Початкова сільськогосподар- ська книга для читання» і «Як влаштувати сади при народних школах». Крім того, видавалися сільськогосподарські інстру- менти, які жеребкуванням були розподіле- ні між вчителями [12]. Циркуляр по управ- лінню Одеським учбовим округом від 24 січня 1894 р. рекомендував директорам народних училищ виписувати для учителів журнал «Плодоводство» [13]. Для підви- щення рівня сільськогосподарської підго- товки вчителів, особливо сільських шкіл, у 1905 році у навчальний курс Херсонської вчительської семінарії було «введено курс викладання з окремих галузей сільського господарства» [14]. На початку ХХ ст., проявляючи пода- льшу турботу про рівень методичної під- готовки вчителів народних шкіл з ремісни- чого навчання, Херсонським губернським земством організовувалися спеціальні кур- си, які мали за мету підвищення методич- ної підготовки вчителів та формування їх практичних навичок. Наприклад, такі кур- си садівництва, виноградарства і консер- вування плодів, які проводилися влітку 1911 року у Одесі, допомогли 35 вчителям народних шкіл Херсонської губернії та 4 вчителям з Ставропольського краю і Ку- банської області ознайомитися з новими методиками організації ремісничого на- вчання. Зазначені курси мали загальноро- сійське значення. Загалом у їх роботі при- йняли участь 70 делегатів з 6 губерній Ро- сійської імперії, які забезпечувалися кош- том Херсонського губернського земства у розрахунку 60 руб. на одну особу. Крім того, додатково дирекцією народних учи- лищ, виділялося по 15 руб. на курсиста, що складало загалом 5475 руб. Курси прово- дилися в Одеській школі садівництва. Свідченням високої зацікавленості вла- ди до справ ремісничого навчання у на- родних школах губернії була участь у їх роботі Керуючого Одеським учбовим округом Т.І. Виноградова, директора на- родних училищ Херсонської губернії А.В. Білого, інспектора народних училищ Херсонської губернії І.М. Чайковського, Керуючого школою садівництва С.С. Мінгалєва та ін. Основна увага керів- ництва курсів була націлена на поєднанні теоретичних (42 год.) та практичних (42 год.) занять, формування навичок у вчителів. Теоретичні заняття супроводжу- валися демонстрацією наочності, малюн- ків, креслень, «туманних картинок». Прак- тичні проходили на пришкільних ділянках міських шкіл, садах і виноградниках сіль- ськогосподарського училища. Учасники курсів законсервували 44 пуда 32 фунта овочів та фруктів, які були розпродані за ІСТОРІЯ 75 5 руб. між курсистами. Письмова контро- льна робота показала достатній рівень отриманих теоретичних знань учасниками курсів [15]. Однак, запровадити на практиці отри- мані знання вчителі шкіл не мали ніякої змоги, тому що народні училища не мали своїх земельних ділянок, на яких можна було б посадити сад чи город. Такі ділянки мали лише десять шкіл Олександрійського повіту, одна – Ананьївського, вісім – Херсонського і дві – Одеського. Крім того, при одній школі Херсонського повіту було 50, другій – 25 десятин землі, яка знаходи- лася у користуванні вчителів цих шкіл [16]. Та й без матеріальної допомоги земства, за виразом одного вчителя, «ви- трачені на нас кошти на слухання курсів пропали», тому що забезпечити школи по- садочним матеріалом, інструментом і зем- лею було надзвичайно важко [17]. Для ви- рішення «земельного» питання Міністерс- тво народної освіти ще у 1897 р. видало закон про надання сільським початковим школам ділянок з державного земельного фонду [18], а у 1906 році були розроблені «Правила об отводе сельским начальным училищам земельных от казны участков», які говорили про безкоштовне забезпечен- ня шкіл посадочним матеріалом і сільсько- господарським інструментом та складений рекомендований перелік необхідного об- ладнання для рукодільних класів [19]. Загалом початкових шкіл, в яких викла- далося садівництво з городництвом, реме- слом та рукоділлям, було порівняно неба- гато – 113, або ж біля четвертої частини усіх шкіл. Ця цифра складала в Тирасполь- ському повіті 17,9% та 28% – в Ананьївсь- кому [20]. Для проведення занять з руко- ділля була розроблена спеціальна навчаль- на програма. Ремісничі відділення мало Миколаївське училище імені Жуковського, Погорілівська школа та інші [21]. Гласний Миколаївської міської думи С.І. Гайдученко (1914 р.) пропонував місь- кій училищній комісії впровадити у місь- ких школах вивчення бджільництва, поси- лаючись на вдале розташування міста, на- явність великої кількості садів і городів. За пропозицією гласного в школах повинні були створюватися показові пасіки [22]. Викладання необов’язкових предметів у школах Херсонської губернії розподіляло- ся нерівномірно. Рукоділля, садівництво та городництво зустрічалося в усіх повітах. Найбільш характерним це було для Єлиса- ветградського, Олександрійського, Херсонського та Одеського повітів. На- приклад, в Олександрійському повіті ви- кладання рукоділля полягало у навчанні шити, вишивати, плести, виготовляти па- перові квіти. У цілому в Херсонській губе- рнії рукоділля викладалось у 109 земських школах, садівництво та городництво – 43- х, шовківництво, бджільництво, ручна праця та столярна справа – 23-х, тобто охоплювало 75,5% земських шкіл [23]. У той же час кількість учнів у ремісни- чих класах була незначною. Так, в 11 Єли- саветградських міських школах у 1914 р. з 2606 учнів лише 98 дівчаток і 197 хлопчи- ків навчалися у рукодільних, ремісничих і живописно-малярних класах [24]. У спеці- ально створених 2-х ремісничих класах на- вчалося 40 дітей для яких Єлисаветградсь- кою міською управою було придбано спе- ціальне обладнання серед якого було 6 ру- чних швейних машинок, 10 столів для роз- крою і пошиття, 4 манекени, 2 дзеркала, 2 шафи для зберігання готової продукції, 6 прасок, 6 ножиців, апарат для отворів, ни- тки тощо [25]. Про ручну працю відомо, що в Олександрійському повіті в 3-х шко- лах ручну працю вивчали 64 учні, Херсон- ському – у 42 школах; садівництвом та го- родництвом в Олександрійському повіті займалося 50 учнів однієї із шкіл, а в Єли- саветградському шкільні садочки були при 75 школах; у Херсонському повіті шкільні сади існували при 10 школах, Ананьївсь- кому – 11. Вироби учнів продавалися й окремі з них коштували понад 7 руб. За цю роботу вчителі отримували 20 руб. винаго- роди та 10 руб. на придбання матеріа- лів [26]. У церковнопарафіяльних школах губер- нії теж вивчалися навчальні предмети професійного напрямку. Ремісничі заняття з токарної справи проводилися в Новоук- раїнській школі Єлисаветградського пові- ту, палітурним роботам, пошиттю та ремо- нту взуття вчили в Гладківській церковно- парафіяльній школі міста Одеси [27]. У ЕМІНАК 76 Братській школі діти навчалися столярній і палітурній справі, у Парканській Тирас- польського повіту і Мігейській Єлисаветг- радського – шовківництву. Але найбільш поширеним було рукоділля, яке виклада- лося в переважній більшості шкіл церков- ного відомства, зокрема в Куртівській школі Одеського повіту, Михайлівській Херсонського, Різдво-Богородицькій міста Миколаєва, Акмечетській Ананьївського повіту та багатьох інших школах [28]. Херсонська єпархія та її повітові відді- лення клопотали перед місцевою владою, приватними особами про виділення церко- вним школам земельних ділянок під сад і город. І це питання вдалося частково ви- рішити. У Новопавловській, Новобузькій, Миколаївській 2-й (при монастирі) школах Херсонського повіту учні під керівницт- вом вчителів займалися садівництвом і го- родництвом. Діти Вавилівської, Новобузь- кої, Олександроневської і Петропавлівсь- кої шкіл займалися посадкою дерев і на- глядом за ними на церковних земельних ділянках. У Новогеоргіївській школі Ана- ньївського повіту був великий фруктовий сад. У Єлисаветградському повіті земельні ділянки були при 13, Олександрійському – при 6 школах [29]. І вже у 1900 році земе- льні ділянки мали 200 церковнопарафіяль- них шкіл, але вони були незначних розмі- рів [30]. Зауважимо, що ремісничі школи особливою популярністю серед народу не користувалися. На думку селян, заняття у ремісничих класах відволікало молодь від землеробства. До того ж представники ін- телігенції наголошували, що заняття ремі- сничою справою не сприяє основній задачі школи – вчити дітей грамоті [31]. Таким чином, земські, міністерські, це- рковні школи, незважаючи на відсутність підготовлених кадрів, слабке матеріальне і методичне забезпечення навчального про- цесу з ремісничих дисциплін, намагалися проводити початкову професійну підгото- вку учнів, прищепити їм навички елемен- тарної ручної праці, привчали дітей до праці, що було позитивним явищем у дія- льності початкових навчальних закладів другої половини ХІХ – початку ХХ ст. й є корисним для вивчення та використання певного досвіду в організації трудового виховання школярів сучасної школи. ЛІТЕРАТУРА 1. Краткий обзор начального народного образования в Херсонской губернии за 1899 и 1900 годы. – Херсон, 1903. – С.15. 2. О церковном пении в народных школах // Циркуляр по управлению Одесским учебным округом. – 1866. – №5 (май). – Одесса, 1866. – С.174. 3. Относительно порядка разрешения на открытие как отдельных ремесленных классов при учебных заведениях Министерства народного просвещения // Циркуляр по управлению Одесским учебным округом. – 1869. – №10 (октябрь). – Одесса, 1869. – С.240. 4. Методика ручного труда по системе Соломона // Циркуляр по управлению Одесским учебным округом. – 1889. – №9 (сентябрь). – Одесса, 1889. – С.85. 5. Министерские распоряжения. Курс ручного труда // Циркуляр по управлению Одесским учебным округом. – 1872. – №1 (январь). – Одесса, 1872. – С.23. 6. Горбунов-Посадов И. План занятий в начальной школе, выработанный на основании програм американских школ. – М.; 1911. – С.11. 7. Рождественский С.В. Исторический обзор деятельности Министерства народного просвещения. 1802-1902 / Изд. Министерства народного просвещения. – СПб, 1902. – С.651; Правила о церковно-приходских школах // Циркуляр по управлению Одесским учебным округом. – 1884. – №7 (июль). – Одесса, 1884. – С.658. 8. Державний архів Кіровоградської області (далі – ДАКО), ф.78, оп.1, оп.4, спр.866, арк.12. 9. Об обращении внимания земств на пользу открытия курсов садоводства и огородничества для учителей, а равно устройства при школах садов и огородов // Циркуляр по управлению Одесским учебным округом. – 1892. – №3 (март). – Одесса, 1892. – С.139; Официальные известия // Циркуляр по управлению Одесским учебным округом. – 1892. – №7 (июль). – Одесса, 1892. – С.341. 10. Державний архів Миколаївської області (далі – ДАМО), ф.78, оп.4, спр.791, арк.12. 11. Официальные известия // Циркуляр по управлению Одесским учебным округом. – 1891. – №9 (сентябрь). – Одесса, 1891. – С.456; Народное образование в Херсонской губернии за 1894 год. – Херсон, 1894. – С.11-12; ДАМО, ф.125, оп.1, спр.3, арк.88. 12. Народное образование в Херсонской губернии за 1894 год. – Херсон, 1894. – С.11. 13. Директорам народных училищ о выписке для училищ журнала «Плодоводство» // Циркуляр по управлению Одесским учебным округом. – 1894. – №2 (февраль). – Одесса, 1894. – С.90. 14. О введении в курс Херсонской учительской семинарии преподавания отдельных отраслей сельского хозяйства // Циркуляр по управлению ІСТОРІЯ 77 Одесским учебными округом. – 1905. – №9 (сентябрь). – Одесса, 1905. – С.520. 15. ДАКО, ф.78, оп.4, спр.801, арк.12-15. 16. Народное образование в Херсонской губернии за 1892 год. – Херсон, 1894. – С.30. 17. Народное образование в Херсонской губернии за 1894 год. – Херсон, 1894. – С.13. 18. Рождественский С.В. Вказ. праця. – С.651. 19. Чарналуский В. Настольная книга по народному образованию. – Т.ІV.– СПб.: Изд. тов-ва «Знание», 1911. – С.76, 82; ДАКО, ф.78, оп.4, спр.866, арк.5. 20. Отчёт о состоянии народных училищ в Херсонской губернии в 1895 году // Сборник Херсонского земства. – 1896. – №3 (март). – Херсон, 1896. – С.149. 21. Адрес-календарь Николаевского градоначальства на 1913 год. / Изд. Канцелярии Николаевского градоначальника. – Николаев, 1913. – С.70. 22. ДАМО, ф.216, оп.1, спр.3996, арк.1. 23. Краткий обзор начального народного образования в Херсонской губернии за 1899 и 1900 годы. – Херсон. 1903. – С. 50. 24. ДАКО, ф.78, оп.1, спр.968, арк.65. 25. ДАКО, ф.78, оп.4, спр.866, арк.5. 26. Краткий обзор начального народного образования в Херсонской губернии за 1899 и 1900 годы. – Херсон, 1903. – С.51. 27. Отчёт о состоянии церковно-приходских школ и школ грамоты Херсонской епархии в 1894–1895 учебном году. – Одесса, 1896. – С.44, 45. 28. Херсонские епархиальные ведомости. – 1901. – №22 (15 ноября). – С.866-868. 29. Отчёт о состоянии церковно-приходских школ и школ грамоты Херсонской епархии в 1894–1895 учебном году. – Одесса, 1896. – С.44, 45. 30. Херсонские епархиальные ведомости. – 1901. – №22 (15 ноября). – С.864. 31. Рождественский С.В. Вказ. праця. – С.659; Правила о церковно-приходских школах // Циркуляр по управлению Одесским учебным округом. – 1884. – №7 (июль). – Одесса, 1884. – С.658. Микола Мінц Ремісниче навчання у початкових школах Херсонської губернії (1861- 1917 рр.) У статті розглядається питання розвитку ремісничого навчання у початкових школах Херсонської губернії у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Ключові слова: початкові народні училища, ремісниче навчання, трудове виховання, по- чаткова освіта, Південь України, Херсонська губернія. Николай Минц Ремесленное обучение в начальных школах Херсонской губернии (1861- 1917 гг.) В статье рассматривается вопрос развития ремесленного обучения в начальных школах Херсонской губернии во второй половине ХІХ – в начале ХХ ст. Ключевые слова: начальные народные училища, ремесленное обучение, трудовое воспитание, начальное образование, Юг Украины, Херсонская губерния. Mykola Minz Craft training in elementary schools of the Kherson province (1861-1917) The article considers the development of professional education in elementary schools of Kher- son Hubernia in the second half of the XIXth – beginning of the XXth century. Key words: elementary public schools, trade training, working education, elementary education, South of Ukraine, Kherson province. Рецензенти: Шкварець В.П. – д.і.н., професор Морозова О.С. – к.і.н., доцент Надійшла до редакції 1.07.2008
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-110829
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1998-4634
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T18:40:22Z
publishDate	2008
publisher	Інститут археології НАН України
record_format	dspace
spelling	Мінц, М. 2017-01-06T14:10:59Z 2017-01-06T14:10:59Z 2008 Ремісниче навчання у початкових школах Херсонської губернії (1861-1917 рр.) / М. Мінц // Емінак: Науковий щоквартальник. — 2008. — № 1-4(3). — С. 73-77. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. 1998-4634 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/110829 94 (477.7) «18/19» У статті розглядається питання розвитку ремісничого навчання у початкових школах Херсонської губернії у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. В статье рассматривается вопрос развития ремесленного обучения в начальных школах Херсонской губернии во второй половине ХІХ – в начале ХХ ст. The article considers the development of professional education in elementary schools of Kherson Hubernia in the second half of the XIXth – beginning of the XXth century. uk Інститут археології НАН України Емінак Історія Ремісниче навчання у початкових школах Херсонської губернії (1861-1917 рр.) Ремесленное обучение в начальных школах Херсонской губернии (1861- 1917 гг.) Craft training in elementary schools of the Kherson province (1861-1917) Article published earlier
spellingShingle	Ремісниче навчання у початкових школах Херсонської губернії (1861-1917 рр.) Мінц, М. Історія
title	Ремісниче навчання у початкових школах Херсонської губернії (1861-1917 рр.)
title_alt	Ремесленное обучение в начальных школах Херсонской губернии (1861- 1917 гг.) Craft training in elementary schools of the Kherson province (1861-1917)
title_full	Ремісниче навчання у початкових школах Херсонської губернії (1861-1917 рр.)
title_fullStr	Ремісниче навчання у початкових школах Херсонської губернії (1861-1917 рр.)
title_full_unstemmed	Ремісниче навчання у початкових школах Херсонської губернії (1861-1917 рр.)
title_short	Ремісниче навчання у початкових школах Херсонської губернії (1861-1917 рр.)
title_sort	ремісниче навчання у початкових школах херсонської губернії (1861-1917 рр.)
topic	Історія
topic_facet	Історія
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/110829
work_keys_str_mv	AT míncm remísničenavčannâupočatkovihškolahhersonsʹkoíguberníí18611917rr AT míncm remeslennoeobučenievnačalʹnyhškolahhersonskoigubernii18611917gg AT míncm crafttraininginelementaryschoolsofthekhersonprovince18611917

Ремісниче навчання у початкових школах Херсонської губернії (1861-1917 рр.)

Institution

Ähnliche Einträge