Інститут "товаришів" у польському війську ХV-ХVII ст. та його вплив на формування неурядової старшини Гетьманщини
Досліджується інститут «товаришів» у польській військовій традиції та становлення неурядової козацької старшини до 1648 р. Прослідковується вплив польської системи товариського затягу та традиційної запорозької козацької організації на формування значного товариства. Исследуется институт «товарищей...
Saved in:
| Published in: | Емінак |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/111143 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Інститут "товаришів" у польському війську ХV-ХVII ст. та його вплив на формування неурядової старшини Гетьманщини / І. Кривошея // Емінак: Науковий щоквартальник. — 2010. — № 1-4(5). — С. 34-45. — Бібліогр.: 90 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859881250808922112 |
|---|---|
| author | Кривошея, І. |
| author_facet | Кривошея, І. |
| citation_txt | Інститут "товаришів" у польському війську ХV-ХVII ст. та його вплив на формування неурядової старшини Гетьманщини / І. Кривошея // Емінак: Науковий щоквартальник. — 2010. — № 1-4(5). — С. 34-45. — Бібліогр.: 90 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Емінак |
| description | Досліджується інститут «товаришів» у польській військовій традиції та становлення
неурядової козацької старшини до 1648 р. Прослідковується вплив польської системи товариського затягу та традиційної запорозької козацької організації на формування значного товариства.
Исследуется институт «товарищей» в польской войсковой традиции и становление
неурядовой казацкой старшины до 1648 г. Прослеживается влияние польской системы товарищеского затяга и традиционной запорожской казацкой организации на
формирование значного товарищества.
The Institution of Comradeship of Polish cohorts practice and formation of «neuryadova Cossack starshyna» till 1648 are analyzing. Effect of Polish system of comrade «zatah» and traditional Zaporozkyi Cossack organization on formation of «znachne» comradeship is reviewing.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:52:44Z |
| format | Article |
| fulltext |
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
УДК 94 (477) «ХV-ХVII» Ірина Кривошея (Умань)
ІНСТИТУТ «ТОВАРИШІВ» У ПОЛЬСЬКОМУ ВІЙСЬКУ XV-XVII ст. ТА
ЙОГО ВПЛИВ НА ФОРМУВАННЯ НЕУРЯДОВОЇ СТАРШИНИ
ГЕТЬМАНЩИНИ*
* Автор висловлює щиру подяку Інституту інтердисциплінарних досліджень «Artes Liberales» Варшавського
університету за надану можливість наукового стажування в Республіці Польщі (березень 2010 року), що дозво-
лило написати пропоновану статтю.
Однією із малодосліджених питань
української історії є виникнення, форму-
вання та структура неурядової старшини
часів Гетьманщини. Сучасні дослідження
історії неурядової старшини ґрунтуються,
майже винятково, на монографії
Л. Окіншевича [1]. У першому розділі сво-
єї праці про значне військове товариство
Гетьманщини він вказує, що назва «війсь-
кове товариство», яка до 1648 р. позначала,
згідно існуючої тоді номенклатури, всіх
належних до козацького війська, «…слід
думати, запозичена безпосередньо з Поль-
щі, де рядові, некомандні кола військових
загонів об’єднувались назвою «товаришів»
корогви, роти, сотні» [2]. Ніякої спроби
підтвердити власну думку історик не зро-
бив. Зате помилився, назвавши товаришів
хоругви некомандними, ще й рядовими.
Дослідити окремо проблему походження
товариства більше ніхто з українських іс-
ториків не брався, що й визначає актуаль-
ність піднятого питання.
Витоки неурядової козацької старшини
варто шукати не лише у польській, а й в
запорозькій військовій традиції, яка вини-
кла і сформувалась у лоні військової та по-
літичної традиції Корони, Великого кня-
зівства Литовського, а після 1569 р. – Речі
Посполитої. Період становлення козацько-
го стану досліджений у працях
М. Грушевського [3], Н. Яковенко [4],
С. Леп’явка [5], В. Щербака [6],
О. Сокирка [7], П. Саса [8] та інших. У
власних пошуканнях ці історики торкались
і проблем організаційної структури поль-
ського війська.
Проте, для початку варто познайоми-
тись зі здобутками в цій царині польських
істориків. Звісно, товаришами вони ціка-
вились винятково в рамках власної війсь-
кової історії, яка залишається сьогодні од-
нією з найбільш досліджуваних проблем
серед польських істориків. Починаючи з
К. Гурського і Т. Кожона (ХІХ ст.), в поль-
ській історіографії з’явився шерег праць,
присвячених історії польського війська.
Причому, інтенсивність дослідження цієї
проблеми зростала надалі з кожним деся-
тиліттям. Більшість цих розвідок носили
загальний характер, обіймаючи різні аспе-
кти розвитку війська протягом всієї історії
Польщі. Значна частина праць присвячена
становленню та еволюції різних родів
польського війська. І лише невелика час-
тина досліджень демонструє зацікавлення
вчених вузькими проблемами, зокрема, і
проблемами організаційної та соціальної
структур польського і литовського війська
XV-XVII ст.
Основоположником польської військо-
вої історіографії називають Константія
Гурського [9]. На його праці про історію
польської кінноти, піхоти й артилерії на-
віть сьогодні посилається багато істориків,
у тому числі й українських. У ХХ ст. вій-
ськова історія, в плані становлення органі-
заційної структури та соціального обличчя
польського війська збагатилась завдяки
дослідженням Т. Кожона [10],
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ 35
М. Кукеля [11], Я. Герлаха [12],
Б. Барановського [13], Є. Теодорчика [14],
Л. Колянковського [15], Я. Віммера [16],
З. Сперальського [17], Г. Віснера [18],
Є. Янаса, Л. Василевського [19],
М. Нагельського [20],
М. Плевчинського [21], Т. Грабарчика [22],
Є. Урвановича [23] та багатьох інших.
Досліджуючи організацію затяжного
війська протягом XV-XVIIІ ст., всі істори-
ки відзначали, що в її основі лежить това-
риська система, і хоча б побіжно торкались
проблеми товариських почтів. Проте по-
вторювали загальновідому інформацію і,
характеризуючи товариські почти, далі пе-
релічення ланцюжка: ротмістр-товариш-
почтові (пахолки) і вказівки на шляхетське
походження товаришів не йшли. Більш
ґрунтовне, історико-соціологічне дослі-
дження проблеми бачимо в працях
Є. Янаса і Л. Василевського [24],
М. Нагельського [25],
М. Плевчинського [26].
Важливими видаються здобутки поль-
ської історіографії на козацьку тематику.
Остання знайшла свій виклад у працях
В. Томкевича [27], Б. Барановського [28],
В. Серчика [29], М. Нагельського [30],
Т. Хинчевської-Хеннель [31],
М. Плевчинського [32], З. Вуйціка [33],
М. Франца [34]. Польські історики дослі-
джували загальні проблеми, пов’язані з
походженням і становленням козацтва (за-
порозького і реєстрового), козацькими по-
встаннями, нападами козаків на турецькі
володіння, участю козаків у війнах Речі
Посполитої, впливом козацької тактики на
тактику польських військових відділів,
формуванням національної свідомості, іде-
ями створення козацької держави. Своєрі-
дний підсумок напрацьованому з козацької
тематики підводять Т. Хинчевська-
Хеннель та М. Дроздовський у статті про
козаччину в Речі Посполитій як про ще
один стан старопольського суспільства.
Вони детально аналізують праці польських
та українських істориків стосовно пробле-
ми походження і становлення козацтва як
стану і приходять до висновку, що процес
творення нової верстви завершився успі-
хом, а на подальший розвиток культурного
образу запорозького війська мали вплив
старшини, які походили з шляхти [35]. За-
галом же, різнопланові дослідження коза-
цької тематики не торкаються проблеми
становлення неурядової старшини, але мі-
стять дотичні до теми матеріали.
Традиційне середньовічне військо в усіх
європейських державах базувалось на сис-
темі феодальної військової служби, що бу-
ла обов’язком рицарів. В одних країнах
(Англія, Франція) вона почала замінюва-
тись найманою системою ще у ХІІ-ХІІІ ст.
У Польщі ще в середині XV ст. основою
війська було посполите рушення рицарів-
шляхти. Проте в цей час така система себе
віджила і перебувала в кризовому стані.
Паралельно існували нечисленні, але добре
навчені наймані загони. Добре усвідомив-
ши непевність найманого війська, яке слу-
жило тому, хто платить більше і вчасно,
володарі поступово схиляються до більш
надійної системи вербунку [36]. Професій-
не військо того часу формувалось на двох
засадах: найму і вербунку (затягу). Найма-
не набирав командир-контрактор, найчас-
тіше професійний офіцер. Він підписував
умови з працедавцем про кількість вояків,
вид озброєння, час служби, величину пла-
тні. Воїни складали присягу на вірність
своєму командиру. Тобто, наймався гото-
вий відділ. Завербовані ж війська, навпаки,
у вигляді готового відділу не наймались.
Вступаючи на службу, вояки присягали на
вірність володарю, для якого наймалось
військо, а не командиру загону. У Західній
Європі переважав тип найманого війська, а
у Речі Посполитій – затяжного (завербова-
ного) війська [37].
У своєму розвитку польське затяжне
військо пройшло кілька послідовних ета-
пів: оборона поточна, кварцяне військо (з
1563), військо компутове (1652) та військо
народове (XVІІІ ст.) [38]. Як вже згадува-
лось, на всіх етапах військо базувалось на
товариській системі. Нас цікавлять перші
два етапи, як ті, що передують становлен-
ню козацької неурядової старшини.
Оборону поточну, по-різному трактую-
чи, досліджували К. Гурський, Т. Кожон,
М. Кукель, Я. Герлах, Л. Колянковський,
З. Сперальський [39]. Найповніше дослі-
дження оборони поточної часів останнього
Ягелона – Сигізмунда Августа здійснив
ЕМІНАК 36
М. Плевчинський [40]. У монографії йому
вдалося на широкому архівному матеріалі
виявити персональний склад ротмістрів та
товаришів кінноти оборони поточної за
останнього Ягелона. На основі реєстрів та
відомостей про виплату жолду історик
проаналізував різноманітні організаційні
проблеми, пов’язані з військовою служ-
бою. Висвітлив основні засади затягу на
основі приповідного листа, місце і час пе-
реписів, зміни в платні та їх причини, чи-
сельність хоругв оборони поточної (іноді
поквартально), персоналізував групу рот-
містрів з 85 чоловік в період 1548-1573 рр.
і 1511 товаришів, які служили в обороні
поточній у 1548-1566 рр., склав карти слу-
жби і зіставив особовий склад. Значну ува-
гу звернув на територіальне і станове по-
ходження товаришів: близько 40% ротміс-
трів і товаришів походили з Русі і Поділля
і 30% з них виходили з дрібної шляхти, яка
мала 1-4 села чи частини села [41]. Таке
глибоке дослідження великої групи това-
ришів протягом тривалого періоду було
здійснено вперше і до сьогодні жодним з
польських істориків не повторено.
Отже, в кінці XV ст. було закладено по-
чатки сталого війська на південно-східних
кордонах для боротьби з татарами. Воно
стало відоме як «оборона поточна». Утри-
мання війська було проблемою для короля,
адже тривалий час не вдавалося створити
надійної фінансової основи для завербова-
ного війська. Шляхта хоч і озвучувала го-
товність оплачувати затяг взамін персона-
льної військової служби, все ж не бажала
повної ліквідації посполитого рушення,
боячись втратити контроль над коро-
лем [42]. Сильна ж завербована армія мог-
ла зробити сильним короля. Також шляхта
не бажала платити постійні податки. Тому
згоджувалась лише на одноразові податки
на військо, коли не хотіла залишати свої
прибуткові фільварки і вирушати на війну.
Більшу частину платив таким загонам ко-
роль готівкою під заставу доходів від ко-
ролівщини [43].
Південний напрям був не єдиним, що
потребував сильної професійної армії. То-
му проблема затягу й оплати війська стоя-
ла доволі гостро до утворення кварцяного
війська. На сеймі Пьотрковському
(30.11.1562-25.03.1563) було ухвалено
конституцію про призначення четвертої
частини прибутків з королівщин (кварти)
на утримання сталого найманого війська.
Доходи були невеликі, але це покращило
ситуацію. У 1569 р. гетьман Єжи Язлове-
цький провів перепис кварцяного війська:
2892 кінноти в 20 хоругвах, 750 піхоти в 9
ротах, 15 кіннотників у піших ротах і 300
козаків запорозьких (кіннота) [44] – всього
3957 людей. У такій же кількості 4000 вої-
нів військо кварцяне існувало й у
XVІІ ст. [45].
Основу війська, як і раніше, становили
кінні загони. На цей час у затяжному вій-
ську усталились окремі види кавалерії: ва-
жка (гусарія) та легка (козацька, тобто та,
що використовувала козацьке озброєння і
тактику). За дослідженнями
М. Плевчинського ще у 1520 р. у війську
коронному згадується відділ легкої кінно-
ти, названої козацькою, але процес її ста-
новлення був тривалим, і знову козацька
хоругва з’явилась лише у 1549 р. [46]. З
середини XVІ ст. за кінними загонами
усталюється назва хоругва, а за пішими –
рота [47]. Товариська система залишилась
основою кінних одиниць, піші надалі
складаються з десятків. У піших ротах
служба вважалась менш престижною і на-
віть плебейською за характером. Тому
шляхта тут займала лише посади ротміст-
рів.
Походила товариська система із серед-
ньовічних рицарських почтів [48]. Ротміс-
три і товариші в кінних хоругвах були
шляхтичами. В існуючій до середини
XVІІ ст. традиції до товариського почту
поруч із плебеями наймались навіть бідні
шляхтичі. З середини XVІІ ст. до товари-
ського середовища відкрився шлях нешля-
хетському елементу.
Структура товариського почту детально
досліджена в польській історіографії. Осо-
бливо ретельний аналіз структури почту
товариша часів оборони поточної здійснив
М. Плевчинський [49]. Автор опирався на
цікаві думки своїх попередників
Т. Чапського і Є. Теодорчика, які порівню-
вали структуру війська з цеховим устроєм.
Гетьман і ротмістр були старшими цеху,
а товариші цеховими майстрами, які мали
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ 37
досвід і реманент для заняття військовим
ремеслом (коня, обладунок, зброю, віз, на-
мет). Як цеховий майстер товариш займав-
ся військовим ремеслом самостійно. Вихо-
дячи з цехової теорії, служба товариша хо-
ча б один квартал відповідала диплому
майстра, тим більше інколи була засвідче-
на письмово гетьманом чи ротмістром.
Правда, цього рідко вимагали при вербун-
ку. Товариш із власним почтом затягувався
ротмістром. Це був кавалерійський загін, в
основному на 4 бойові коня і 2 коня тягло-
ві. Товариш мав табірний віз з наметом,
кухонним начинням, лопату, сокиру, лан-
цюг, 4 комплекти озброєння для вершників
та мінімум 1 комплект для піхотинця. В
такому загоні було 3 пахолки, які разом з
товаришем ставали в бойовий стрій та 3
джури, які діставали харчування для всьо-
го почту, боронили табір, обоз й інколи
воювали у полі в особливому строю.
Навчаючись військового ремесла, вони
проходили гарну школу майстерності, від-
ваги, діставали поранення і часто гинули.
Навчений джура чи шляхтич-охотник най-
мались пахолками. Нагромадивши необ-
хідні для закупівлі коней, воза, екіпіровки
кошти, пахолки наймались уже з власним
почтом товаришами [50]. Належними до
почту були також пахолята і челядь.
Величина товариського почту протягом
досліджуваного періоду зменшувалась. На
це вказували К. Гурський, Я. Віммер,
Є. Теодорчик, М. Нагельський,
М. Плевчинський. Якщо спочатку товари-
ші мали доволі великі почти на 8-10 коней,
то в середині XVІ ст. вже служили з 6-
кінним почтом. Ще через сто років пере-
важають 1-3-кінні почти, і збіднілі шлях-
тичі служили без почту з одним ко-
нем [51]. Зменшення почту було виклика-
но, з одного боку, змінами військової так-
тики і бойового шику, з іншого, влада ви-
магала збільшення кількості товаришів при
зменшенні чисельності почту. Ймовірна
причина – краща бойова підготовка й
озброєння товариша, ніж почтового. У
XVІІ ст. причиною зменшення чисельності
почту слугує і зубожіння шляхти внаслідок
постійних воєн, а невчасна виплата жолду
не дозволяла якісно спорядити почет.
Товариші, які затягувались на службу,
записувались у списки. Місце у списку ві-
дбивало ієрархію у хоругві. Основні чин-
ники, які визначали черговість запису – це
величина почту, тривалість служби, суспі-
льний і майновий статус, особисті бойові
заслуги [52]. Першими після ротмістра за-
писували поручника та хорунжого, які
призначались ротмістром з числа товари-
шів. Серед товариства інколи виділявся
старший товариш [53]. Якщо ротмістр – це
офіцер, тоді товаришів, які командували
власним почтом та виконували роль пору-
чника або старшого, варто віднести до ра-
нгу підофіцерів, але ніяк не до рядових.
Король був зобов’язаний викуповувати
з неволі і ротмістрів, і товаришів. Ротмістр
не міг без товаришів приймати особливо
важливі рішення. З одного боку, ротмістр
не мав права зневажити товариша, з іншо-
го, товариш повинен був виконувати нака-
зи ротмістра згідно військових артикулів.
А потім товариш міг подати скаргу на
ротмістра. Суд над товаришем належав до
компетенції гетьмана і товариського кола.
Ротмістр міг лише ув’язнити товариша на
3 дні або висловити догану перед підрозді-
лом. Застосування ланцюга чи смерті на-
лежало до прерогативи гетьмана. Товариші
повинні були підтримувати добрі стосунки
між собою і належні між своїми почтови-
ми [54].
Прямим обов’язком товариша було не
лише озброєння та утримання почту, а і
його військовий вишкіл та ознайомлення
підлеглих з військовими артикулами. То-
вариш був зобов’язаний виставити почет,
вказаний у переписному реєстрі. На нього
він отримував жалування, яким сам і роз-
поряджався. Якщо почтовий загинув чи
втік, товариш мав повідомити ротмістра і
протягом двох тижнів виставити нового.
Позичання на час перепису між товариша-
ми почтових чи коней було суворо заборо-
нено і каралось смертю [55].
У бою чи підготовці до нього товариш
мав широкі права. Міг сам, а краще через
ротмістра, пропонувати гетьману чи іншо-
му командиру вибір позиції чи інше, що
торкалось тактики бою. Але й відповідаль-
ність за бойові справи товариші несли на-
рівні з ротмістрами. У бою товариші ши-
кувались у першій шерензі, й їхнім
ЕМІНАК 38
обов’язком було утримувати бойовий стрій
свого почту. У запалі битви інколи дохо-
дило до самодіяльності і навіть порушення
субординації [56].
Багато важила вислуга, заслуженість во-
їна. Товариші із заможних впливових ро-
дин служили недовго, і мотив їх служби
складали шляхетська традиція і можли-
вість здійснення швидкої кар’єри. Нато-
міть товариші зі збіднілої шляхти служили
довго (10-15 років) і ставали професійними
військовими. Більшість товаришів служи-
ли 1-2 роки. За цей час вони набували вій-
ськового досвіду, просувались у кар’єрі
спочатку до поручника, а потім до ротміс-
тра. Якщо товариш протягом перших років
не отримував приповідного листа на затяг
хоругви як ротмістр, то потім вже було до-
сить складно здійснити кар’єру на цьому
поприщі. Адже більше, ніж бойові заслуги
важило суспільне походження.
Цікавий бік проблеми вислуги прогля-
дається у XVІІ ст.: відомі записи шляхет-
ного немовляти товаришем до гусарської
хоругви з виставленим 6-кінним почтом.
Щоб був «заслуженим» коли виросте – не-
хай служить з пелюшок [57]. Цей показо-
вий момент має свої аналоги в українській
історії, коли в кінці 70-х років XVІІІ ст.
українські старшинські родини записували
малолітніх синів з такою ж метою до ком-
путів значкового товариства.
Майновий стан товаришів різнився за-
лежно від періоду та типу хоругви. Найза-
можнішими були товариші гусарських хо-
ругв. Адже одне спорядження гусара кош-
тувало дуже дорого. Особливо дорогими
були коні. Бідніша шляхта затягувалась
товаришами до польських козацьких хо-
ругв. З часом товариство всіх типів хоругв,
особливо у результаті численних воєн, які
вела Річ Посполита, значно біднішає.
У першій половині XVІІ ст. настала
криза старопольського війська. Важливою
її причиною була деморалізація серед то-
варишів. У XVІ ст. професія воїна була
дуже популярною, а існуючі перепони для
плебейства робили середовище товаришів і
ротмістрів замкненим, шляхетським. На-
далі пропозиція починає переважати над
попитом на воїнів. Військові переписи збі-
льшили кількість пахолків і джур у почтах.
Зросла і кількість товаришів, яких стало
значно більше, ніж міг винайняти король.
Багато з них були завжди при армії, слу-
жили без оплати за саме право військового
грабунку. Король виправляв ситуацію тим,
що ротмістрами призначали багатих маг-
натів, які доплачували товаришам зі своїх
статків [58]. Деморалізацію поглибила до-
мова війна 1607 р., яка навчила товаришів,
що служба проти короля у магнатських за-
гонах дає кращий заробіток. У магнатсь-
ких загонах товариші служили за кордо-
ном. Один з таких загонів лісовчиків проі-
снував до 30-х років.
Кризу переживала і сама система това-
риського затягу. Внаслідок інфляції і вій-
ськових поразок товариші зубожіли. Їх
важко було змусити закуповувати нове су-
часне озброєння. Товариш, який все втра-
чав на невдалій війні, не міг відновити по-
чет у його колишній кількості. На наступ-
ну кампанію наймався з гіршими кіньми
без воза, гіршим озброєнням і неповним
почтом. Обставини ж змушували гетьманів
і ротмістрів затягувати дедалі більше такої
гіршої кінноти [59]. Якщо в першій поло-
вині досліджуваного періоду товариші ма-
ли за честь особисту службу, то в другій,
особливо з половини XVІІ ст., все частіше
в артикулах зустрічаємо накази товаришам
служити самостійно, а не виставляти на
чолі почту свого заступника.
За службу товариші винагороджувались
маєтками, а з середини XVІІ ст. ще й долу-
ченням через нобілітацію до шляхетського
загалу. Товариші, які походили із впливо-
вих і багатих родин, мали в результаті вій-
ськової служби гарний старт у цивільній
службі. Ще перебуваючи на військовій
службі, товариші брали активну участь у
політичному житті свого краю на рівні,
який визначало їх суспільне походжен-
ня [60].
Товариші при потребі утворювали вій-
ськове коло, причому, як загальне, так і
коло хоругви. Збиралось воно хоча б раз на
рік. Проводилось коло з дотриманням всіх
ритуалів: радились верхи в окресленому на
підлозі чи землі колі, що втілювало шля-
хетську рівність. Рішення, прийняті в колі,
вважались правомірними, за колом – ні.
Товариство обирало депутатів на перемо-
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ 39
вини з королем про жолд, вирішувало по-
точні справи хоругви. Якщо заборгованість
була тривалою, коло утворювало конфеде-
рацію. Тоді військо займало королівщини і
землі церкви, на підданих цих земель на-
кладало свої податки. Ця цікава з огляду
існування козацьких рад проблема деталь-
но досліджена в монографії
Є. Урвановича [61], а часткові покликання
на коло здійснювали до нього у своїх пра-
цях Є. Теодорчик, Є. Янас,
Л. Василевський, М. Плевчинський [62].
Прослідкувати вік товаришів та їх осві-
ту в XVІ-XVІІ ст. доволі складно. Адже
списки хоругв та інші документи повністю
не збереглися. А в збережених така інфор-
мація в основному відсутня. На думку
М. Плевчинського, більшість дрібної шля-
хти на Русі і Подолі у XVІ ст. не давала
своїм синам ні належного виховання, ні
освіти, та й прагнення до навчання не роз-
вивала. У 1582 р. в наданих для ознайом-
лення і підпису артикулах вказано, що як-
що вояк не вміє писати, то за нього має пі-
дписатись ротмістр чи поручник. Зрештою,
артикули були єдиним документом,
обов’язковим до ознайомлення всіма вої-
нами, включно з почтовими [63].
Із середини XVII ст. після поразок під
Жовтими Водами, Корсунем і Батогом від-
булися зміни у становому обличчі гусарсь-
ких загонів. Кількість шляхти скорочуєть-
ся. Служба у престижних гусарських хору-
гвах протягом тривалого часу відкривала
товаришам нешляхетного походження до-
рогу до шляхетського стану через нобілі-
тацію.
Національне і територіальне походжен-
ня великої групи товаришів відоме лише
часів оборони поточної. Деякі відомості
про територіальне походження товаришів
досліджуваних ними хоругв подали
Є. Янас та Л. Василевський [64].
М. Плевчинський, аналізуючи склад хо-
ругв оборони поточної за національною
ознакою, окремо виділяє польських руси-
нів з Галичини і Поділля, русинів з Волині
включно з Брацлавщиною і русинів з Укра-
їни та низових козаків. Подає персональ-
ний склад товаришів кожного регіону та
визначає причини меншої чи більшої учас-
ті представників кожного регіону в оборо-
ні поточній [65]. Серед вояків непольсько-
го походження з польських теренів було
50% русинів. Особливо багато їх серед то-
варишів кінноти поточної – 56%. Загалом,
русини в загонах оборони поточної вклю-
чно з рядовими становили максимум
30% [66]. На думку Н. Яковенко, загони
оборони поточної і кварцяного війська,
згідно даних реєстрів, щонайменше на дві
третини складалися з вихідців із Галичини,
Поділля та інших українських регіо-
нів [67].
Українські історики, вирішуючи власні
завдання, протягнули фактологічний міс-
ток між тогочасним польським військом та
козацьким, організаційне становлення яко-
го відбувалося в останній третині XVІ ст.
Проте окремо інститут «товариства» в XV-
XVII ст. ні в польському, ні в козацькому
війську жодним із них не досліджувався.
Їхні дотичні до теми матеріали дозволяють
сформувати уявлення про інститут «това-
ришів» в козацькому середовищі і визна-
чити вплив на нього польської традиції.
Провідну роль в оформленні козацтва
як військового стану з характерним набо-
ром привілеїв відіграли дрібна шляхта та
бояри-слуги. Ця група була тотожна козац-
тву за своїми суспільними функціями, а
після 1569 р. їй взагалі не стало місця в
польській правовій системі, що й привело
до конфліктів між боярами та владними
структурами. А оскільки влада не посту-
пилася, то значна частина боярства знайш-
ла притулок у козацтві, що посприяло
утворенню сильної верстви, яка навіть
урядом сприймалась як залишки рицарсь-
кого стану [68].
Невдалі спроби польської влади органі-
зувати козаків і скласти реєстр (козацькі
реформи Є. Язловецького та С. Баторія)
були цінними з точки зору формування ко-
зацтва як суспільної верстви і політичної
сили [69]. Перший збережений реєстр ко-
зацького полку – це перепис полку, очо-
люваного Я. Оришовським у 1581 р. [70].
При Оришовському, який записаний як
поручник, була рота з 30 чоловік. У ній
виділяються кілька шляхтичів і, мабуть,
були записані «всі наявні у полку достой-
ники» [71]. Після роти слідує список 500
козаків, поділених на десятки.
ЕМІНАК 40
У структурі запорозького війська й на-
далі існувало підпорядкування козацьким
старшинам для забезпечення виконання
ними службових обов’язків, їх особистих
десятків. Таких порученців мали старшини
від полкової ланки до гетьмана. Тобто, пе-
рша сотня при гетьмані була своєрідним
штабним підрозділом [72]. На думку
В. Кривошеї, полковники й полкова стар-
шина Гетьманщини мали свої особисті ку-
рені. Такі формування виконували охорон-
ні функції і функції зв’язку. У реєстрі
Миргородського полку 1711 р. полковий
обозний мав курінь 26 чоловік, суддя – 8,
осавули – 18 і 22, об’єднаний курінь двох
хорунжих – 17 [73].
Проте не варто розглядати ці хоругви
лише як звичайних штабістів чи персона-
льних слуг-порученців. Адже до них вхо-
дили далеко не останні представники коза-
цького загалу. Якщо в реєстрі 1649 р. після
гетьмана і генеральної старшини записано
значне військове товариство, а після пол-
кових – значне товариство полку, то чому
не припустити, що перша хоругва у ранніх
реєстрах не могла включати таких же зна-
чних і заслужених товаришів? Адже саме
вживання до частини козаків терміну
«найзнатніші із товариства» згадує вже
Еріх Лясота у 1594 р. [74].
М. Грушевський називає їх достойниками,
а П. Сас – порученцями, і тут знову про-
слідковується виняткова точна аналогія за
функціями з пізнішою неурядовою стар-
шиною. Можливо, варто подивитися на
особисті десятки старших, полковників,
сотників як на середовище формування
майбутніх військових товаришів.
У структурі козацтва першої половини
XVII ст. бачимо формальний, на думку
Л. Окіншевича, поділ, де «кожен десятник,
крім 10 товаришів, мав під началом від 30
до 50 новаків (tyrones), яких школив і ви-
пробовував на козаків» [75]. Одразу варто
зауважити, що ця структура схожа до іс-
нуючої у ротах польських піхотинців, яка
включала товаришів-десятників і новонаб-
раних воїнів. Однак сучасні дослідження
не підтверджують такої великої кількості
новачків. В устрою запорозької спільноти
в останні десятиліття XVІ – перші десяти-
ліття XVІІ ст. існували повноправні коза-
ки-товариші (брали участь в козацькій ра-
ді) і неповноправні козаки – військові слу-
ги-джури, які вважались новобранцями
протягом 3-х років. Співвідношення між
повноправними козаками та джурами у
війську Запорозькому становило приблиз-
но 1 до 2,6 [76].
Основні самоназви і назви козацтва в
офіційних документах кінця XVІ ст. спів-
падають: «рицарство», «товариство». Ри-
царство – це традиційна назва військово-
служилого стану у Польщі і Литві. Слово
«товариш» використовувалось для позна-
чення воїна-шляхтича або члена якоїсь ко-
рпоративної групи (цехових майстрів). У
війську шляхта називалася «панове това-
риство», ротмістри підписувались «іменем
свого товариства», а вимоги воїнів-
шляхтичів починались словами: «ми, все
рицарство, як ротмістри, так і товариство
війська Його КМ». Отже, називаючи так
козаків, урядовці традиційно дивились на
козацтво як на молодших братів шляхти.
Особливо це стосується звернення «пано-
ве» до козацтва. На думку С. Леп’явка, ви-
користання козацтвом самоназв «товарис-
тво», «панове товариство» засвідчує фор-
мування його свідомості на традиціях вій-
ськово-служилого боярства [77]. Загалом,
українські історики бачать у кошовому то-
варистві корпорацію вільних воїнів-
рицарів, а у проведенні козацької ради ко-
лом і покликаннях козаків на старовину –
втілення шляхетської системи ціннос-
тей [78].
Козацькі станово-територіальні громади
на волості на початку XVІІ ст. також нази-
вались товариством [79]. Показовим щодо
зародження неурядової старшини до
1648 р. є епізод з Федором Пирським. До-
кумент 1623 р. він підписав після отамана
лубенського і зазначений в ньому без будь-
якого звання. До 1623 р. Пирський неод-
норазово був козацьким полковником,
очолював військові відділи на 2 тис. коза-
ків у походах і опісля, у 1625 р., був геть-
маном [80]. Але ж надалі саме так прояв-
ляється сутність інституту неурядової ста-
ршини, хоча назва тут і не вживається.
Вчора він полковник, пізніше гетьман, а на
момент складення документа не займає
уряду. Сам запис другим після отамана,
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ 41
без звання вказує на його значущість у вій-
ську. Це те, що постійно буде спостеріга-
тись у Війську Запорозькому з середини
XVІІ ст.
На службу польського короля затягува-
лась і руська шляхта, й українські козаки, з
певною відмінністю. Дослідивши реєстри і
переписи з 1471 р., які фіксують шляхту
Волині чи пізнішої Центральної України,
Н. Яковенко приходить до висновку, що до
Люблінської унії українська шляхта у за-
тяжних загонах служила епізодично, а піс-
ля 1569 р. вже досить активно, витворюю-
чи новий для України тип професійного
воїна. Відслідковуючи руську шляхту в за-
тяжних загонах поіменно, вона зауважує,
що невипадково товаришами в загонах
українських шляхтичів-ротмістрів майже
завжди були їхні родичі, земляки і сусіди.
Припускає, що українська шляхта намага-
лася триматись разом, і тому в переписах
фіксується групами [81]. Хоча це, радше, є
наслідком територіального способу затягу
хоругв, що аргументовано доведено поль-
ськими істориками. Отже, шляхта затягу-
валась на службу персонально і систему
товариського затягу знала з середини. На
думку О. Сокирка, входження української
шляхти до війська Речі Посполитої приве-
ло до «…міцного вкорінення у свідомості,
яка незабаром передасться козацькій ста-
ршині, уявлень про «звичайну» модель
війська, службу, зрештою, конкретний до-
свід організації армії…» [82]. І хоча істо-
рик мав на увазі перш за все охотницькі
наймані відділи у козацькому війську, все
ж його думка є слушною і щодо досліджу-
ваних тут термінологічних запозичень.
Інакше винаймались на службу запоро-
зькі козаки. Згоду на службу за наймом, а
також її військові і фінансові умови давала
козацька рада. За таких обставин у межах
Війська Запорозького ставала неможливою
діяльність командирів-вербувальників.
Отже, козаків наймали на службу шляхом
вербування готового війська. При цьому
польський уряд визначав тільки загальну
чисельність та посадову структуру підроз-
ділу, що його він брав на службу, й зо-
бов’язувався останньому оплатити її [83].
Різні форми найму не суперечать висновку
про детальне знайомство українців з това-
риською системою організації польського
війська.
У польському та козацькому війську іс-
нували ще цікавіші термінологічні збіги.
Хто такі значкові товариші в українській
традиції – загальновідомо. Але були това-
риші знаку і в польському війську: значок
іноді створювався у поході. Це військова
одиниця, в яку з різних хоругв закликали
охочих для виконання розвідувального за-
вдання. До такого загону могли входити
від півтора до кількох десятків воїнів. Піс-
ля виконання бойового розвідувального
завдання вони повертались до своїх хо-
ругв [84]. Маємо документальну згадку
про польського товариша знаку. У 1672 р.
каштелян підляський Станіслав Кароль
Лучецький (?) у листі до короля, повідом-
ляючи про події в Україні, згадує серед
іншого про Анджея товариша знаку […],
який з паном Вацінським (?) і послами за-
порозькими повернувся з експедиції з-під
Білої Церкви до Києва [85].
Віддалений вплив традицій польського
війська бачимо в структурі українських
слобідських полків XVІІІ ст. Підпрапорні
тут об’єднувались у хоругву на чолі з рот-
містром [86]. Слобідські підпрапорні від-
повідали значковим товаришам Гетьман-
щини.
Отже, козацтво сформувалось як стан в
кінці XVІ ст., але називання товариством
козацького загалу могло бути запозичене із
середньовічної рицарської системи через
польську і литовсько-руську систему това-
риського затягу значно раніше. Товариші-
шляхтичі – це аналог середньовічних ри-
царів, а козацтво також себе вважало ли-
царством. Посилене боярами козацьке се-
редовище утворило корпорацію вільних
воїнів-рицарів з особливими привілеями.
Проведення козацької ради колом і покли-
кання козаків на старовину, будучи вті-
ленням шляхетської системи цінностей,
лише підкріплюють сприйняття глибинно-
го зв’язку козацтва із шляхетським станом.
Козаки, особливо реєстрові, були не
просто в теорії знайомі з товариською сис-
темою, а й на практиці ставали товариша-
ми і почтовими, з них складались і надвір-
ні роти. Хоча в структурі запорозького
війська така система не прижилась, деякі
ЕМІНАК 42
паралелі легко проглядаються. Серед запо-
рожців виділяються повноправні козаки
(товариство) і неповноправні, яких досвід-
чені козаки навчали протягом 3-х років.
Очевидна аналогія: товариш у хоругвах
польського чи литовського війська також
мав обов’язок вишколити власний почет і
різноманітних слуг-джур. Така схожість
назв – товариш, слуга, пахолок, джура – не
випадкова. Її точно виражає думка
Н. Яковенко про те, що «…структура вій-
ська польської держави – це один із склад-
ників минулого України, адже українські
землі тривалий час були інтегральною час-
тиною Корони…» [87]. І хоча для польсь-
ких істориків Галичина і Поділля – то
польські землі, і вихідці з них – польські
русини, для українських істориків – це
українська земля та історія. Руська шляхта
цих земель затягувалась у польські оборо-
ну поточну та кварцяне військо ротмістра-
ми, товаришами, почтовими. Значна час-
тина задля кар’єри і процвітання полонізу-
валась. Дрібна руська шляхта не втратила
свого етнічного обличчя. А українська
шляхта не втратить своїх високих суспіль-
них позицій у наступному періоді, коли
вона посяде уряди в козацькій державі. Їй
знадобляться набуті у лоні Речі Посполи-
тої політичні і військові вміння.
Терміни «товариш», «товариство» і ро-
зуміння останнього як лицарського стану
міцно закріплюється не лише серед шлях-
ти, а й серед загалу низового і реєстрового
козацтва, а пізніше оригінально еволюціо-
нує в часи існування козацької держави.
На формування неурядової старшини ко-
зацької держави вплинула традиція поль-
сько-литовського затяжного війська, де ін-
ститут товаришів позначав шляхту, яка на-
ймалась на військову службу з власним
почтом. І не менший вплив мали традицій-
ні структури Запорозького Війська, де то-
вариші – це старовинні повноправні козаки
– учасники рад, на відміну від неповнопра-
вних козаків (джур, слуг) – новобранців.
Перша – через існування затяжних козаць-
ких загонів на службі князя чи короля на
основі товариської системи, включаючи
руську шляхту до політичної структури
Речі Посполитої. Друга – через збереження
і розвиток в середині XVІІ ст. системи на-
зивання всіх козаків сотні чи полку това-
риством і виділення серед них «найзнат-
ніших товаришів».
Відкритим залишається питання про
етапи становлення значного товариства до
середини XVІІ ст. Для того, щоб у 1654 р.
документи [88] зафіксували усталений,
формальний поділ на військових товари-
шів і козаків, мало минути значно більше,
ніж шість років. Можемо припустити, що в
структурі козацького війська з кінця
XVІ ст. існував неформальний поділ това-
риства на знатних і просто товаришів. Де-
які факти, наведені вище, це підтверджу-
ють.
На певному етапі козацтво, маючи ста-
нові привілеї, починає вимагати їх реаліза-
ції у політичному та правовому вимірі, а у
30-х роках бореться за визнання своїх «ли-
царських» прав [89]. Так трапилось у чер-
вні 1632 р., коли козацьке посольство на
конвокаційний сейм заявило про своє пра-
во брати участь у виборі короля на підставі
того, що є частиною Речі Посполитої [90].
І хоча старшині було грубо відмовлено в її
домаганнях, все ж ця спроба засвідчує зрі-
лість козацтва.
У період 30-40-х років XVІІ ст. не має-
мо документальних згадок про спроби ле-
гітимації неформального поділу козацько-
го товариства, але це не означає, що такий
процес не відбувався. Можливо, в перело-
мних 1648-1649 рр. право переможця уза-
конюється в усіх сферах. Разом з тим, під-
тверджується вже існуючий неформальний
поділ в товаристві. І в Москві, у 1654 р.,
військові товариші з гідністю відстоюють
власні права.
ЛІТЕРАТУРА
1. Окіншевич Л. Значне військове товариство в
Україні-Гетьманщині XVII-XVIII ст. // Записки на-
укового товариства імені Шевченка. – Т.CLVII. –
Мюнхен, 1948.
2. Там само. – С.7.
3. Грушевський М. Історія України-Руси. –
Т. VII: Козацькі часи – до року 1625. – К.: Наукова
думка, 1995. – 624 с.
4. Яковенко Н. Українська шляхта з кінця XIV
до середини XVII століття. Волинь і Центральна
Україна. – К., 2008. – 472 с., іл.
5. Леп’явко С. Козацькі війни кінця ХVI ст. в
Україні. – Чернігів, 1996. – 286 с.; Леп’явко С.А.
Українське козацтво у міжнародних відносинах
(1561-1591). – Чернігів, 1999. – С.16-31.
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ 43
6. Щербак В.О. Українське козацтво: форму-
вання соціального стану. Друга половина ХV – се-
редина ХVIІ ст. – К., 2000.
7. Сокирко О. Лицарі другого сорту. Наймане
військо Лівобережної Гетьманщини 1669-1726 рр.:
Наукове видання. – К.: Темпера, 2006. – 280 с.
8. Сас П.М. Запорожці у польсько-московській
війні наприкінці Смути (1617-1618 рр.). – Біла Цер-
ква, 2010. – 512 с.: іл.+ 4 вклейки.
9. Górski Konstanty. Historya artylerii polskiej. –
Warszawa, 1902; Górski Konstanty. Historya jazdy
polskiej. – Kraków, 1894. – 363 s.; Górski Konstanty.
Historya piechoty polskiej. – Kraków, 1893; Górski
Konstanty. Wojsko kwarciane. – «Niwa», 1892.
10. Korzon Tadeusz. Dzieje wojen i wojskowości w Polsce. – T.I.,
wyd.2. – Lwów, 1923.
11. Kukiel Marian. Skład narodowy i społeczny
wojsk koronnych za Sobieskiego, [w]: Studia
historyczne ku czci Stanisława Kutrzeby, t. II. – Kraków,
1938. – S.431-441; Kukiel Marian. Zarysy historii wojskowości
w Polsce. – Kraków, 1929.
12. Gerlach J. Pospolite ruszenie i obrona za Zygmunta I, [w:]
Księga pamiątkowa ku czci Władysława Abrachama. – t. II. – Lwów,
1931.
13. Baranowski Bohdan. Skład społeczny wojska
polskiego w połowie XVII w., «Bellona», R. 27, t. II, 1945;
Іdem, Organizacja regularnego wojska polskiego w
latach 1655-1660, «Studia i Materiały do Historii Sztuki
Wojennej», t. II. – Warszawa, 1956; Іdem, Organizacja wojska
polskiego w latach trzydziestych i czterdziestych XVII
wieku. – Warszawa, 1957; Іdem, Organizacja i skład
społeczny wojska polskiego w połowie XVII w., [w:]
Polska w okresie drugiej wojny północnej. – t. II. –
Warszawa, 1957.
14. Teodorczyk Jerzy. Wojskowość polska w
pierwszej połowie XVII wieku // Historia wojskowości
polskiej. Wybrane zagadnienia. – Warszawa, 1972. –
S.177-193.
15. Kolankowski Ludwik. Roty koronne na Rusi i
Podolu 1492-1572. [w:] «Ziemia Czerwieńska», t.I,
1935.
16. Wimmer J. Historya piechoty polskiej do roku
1864. – Warszawa, 1978; Wimmer J. Piechota w
wojsku polskim XV-XVIII wieku // Historia
wojskowości polskiej. Wybrane zagadnienia. –
Warszawa, 1972. – S.161-176; Wimmer J. Wojsko
polskie w drugiej połowie XVII w. – Warszawa, 1995.
17. Spieralski Zdzislaw. Geneza i początci obrony
potocznej. Studium o wojsku polskim w XV w. //
Studia i materiały do historii wojskowości. –
T.XXXIV. – Wroclaw-Warszawa-Kraków, 1992. –
S.3-34.
18. Wisner Henryk. Rzeczpospolita Wazów.
II. Wojsko Wielkiego księstwa Litewskiego,
dyplomacja, varia. – Warszawa, 2004.
19. Janas Eugeniusz, Wasilewski Lech. Społeczne
aspekty rozwoju husarii w latach 1648-1667 na
przykładzie chorągwi hetmana wielkiego koronnego
Stanisława Potockiego i wojewody sandomierskiego
Władysława Myszkowskiego // Studia i Materialy do
Historii Wojskowośći. – T. 23. – Wiockiw, 1981. –
S.65-112.
20. Nageielski Mirosław. Chorągwie husarskie
Aleksandra Hilarego Połubińskiego i króla Jana
Kazimierza w latach 1648-1666. Przycznek do badań
składu społecznego wojska polskiego w połowie XVII
wieku // Acta Baltico-Slavica. – T.XV. – Wroclaw-
Warszawa-Kraków-Gdańsk-Łódź, 1983. – S.77-138.
21. Plewczyński Marek. Armia Koronna 1506-1572
zagadnienia struktury narodowościowej. Warszawa,
1991; Idem, Rusko-podolski rejon werbunkowy w
czasach panowania Zygmunta Augusta (1548-1572) //
Od Armii komputowej do narodowej. II. Dzieje
militarne Polski I jej wschdnich sąsiadów od XVI do
XX wieku // pod red. M. Krotofila, A. Smolińskego. –
Toruń, 2005. – S.9-22; Plewczyński Marek. Ludzie
Wschodu w wojsku ostatnich Jagiellonów. –
Warszawa, 1995. – 166 s.; Plewczyński Marek. Skład
chorągwi jazdy koronnej w latach 1501-1571 // Studia i
materialy do historii wojskowości. – T. XXXV, 1993.
– S.33-56; Plewczyński Marek. W służbie polskiego
króla. Z zagadnień struktury narodowościowej Armii
Koronnej w latach 1500-1574. – Siedlce, 1995. –
323 s.; Plewczyński Marek. Żołnierz jazdy obrony
potocznej za czasów Zygmunta Augusta. Studia nad
zawodem wojskowym w XVI wieku. – Warszawa,
1985. – 314 s.
22. Grabarczyk Tadeusz. Piechota zaciężna
królestwa poskiego w XV wieku. – Łódź, 2000.
23. Urwanowicz Jerzy. Wojskowe sejmiki. Koła w
wojsku Rzeczypospolitej XVI-XVIII wieku. –
Białystok, 1996. – 265 s.
24. Janas E, Wasilewski L. Вказ. праця.
25. Nageielski M. Chorągwie husarskie Aleksandra
Hilarego Połubińskiego…
26. Plewczyński M. Skład chorągwi jazdy
koronnej…; Plewczyński M. Żołnierz jazdy obrony
potocznej za czasów Zygmunta Augusta…
27. Tomkiewicz W. Ograniczenie swobód
kozackich w roku 1638, [w:] Kwartalnik Historyczny,
t.44/1, 1930. – S.128; Tomkiewicz W. Kozaczyzna
ukrainna. – Lwów, 1939.
28. Baranowski B.Geneza sojuszu kozacko-
tatarskiego z 1648 r., «Przegląd Historyczny» 1948,
t. XXXVII.
29. Serczyk W. Rzeczypospolita i Kozaczyzna w
pierwszym cwierćwieczu XVII w. // «Studia
Historyczne». – 1977. – R.XX. – S.1-23; Idem, Na
dalekiej Ukrainie. Dzieje Kozaczyzny do 1648 roku. –
Kraków, 1984.
30. Nageielski M. Kozacy w siłach zbrojnych
Rzeczypospolitej w I połowie XVII wieku // Od
Żólkiewskiego i Kosińskiego do Pilsudskiego i Petlury.
Z dzielów stosunków polsko-ukraińskich od XVI do
XX wieku. Pod red. J. Wojtasika. – Warszawa, 2000. –
S.35-55; Nageielski M. Kozaczyzna czasów
Władysława IV (1632-1648) // Przegląd Wschodni, t. I,
z.4. – Warszawa, 1991. – S.791-816; Nageielski M.
Udział Kozaczyzny zaporoskiej w wysiłku zbrojnym
Rzeczypospolitej w I połowie XVII wieku //
Rzeczypospolita Oboiga Narodów i jei tradycie. Studia
i sckice. Red. M. Wagnei, J. Wojtasik. – Siedlce, 2004.
– S.103-123.
31. Chynczewska-Hennel Teresa. Świadomość
narodowa szlachty ukraińskiej i Kozaczyzny od shylku
XVI do polowy XVII w. – Warszawa, 1985;
Drozdowski Mariusz Robert, Chynczewska-Hennel
ЕМІНАК 44
Teresa. Kozaczyzna w Rzeczypospolitej XVI-XVII w.
jeszcze jeden stan społeczeństwa staropolskiego //
Spoleczeństwo Staropolskie. – t. I. – Warszawa, 2008.
– S.165-222.
32. Plewczyński Marek. Armia Koronna 1506-1572
zagadnienia struktury narodowościowej. Warszawa,
1991; Idem, Rusko-podolski rejon werbunkowy w
czasach panowania Zygmunta Augusta (1548-1572) //
Od Armii komputowej do narodowej. II. Dzieje
militarne Polski I jej wschdnich sąsiadów od XVI do
XX wieku // pod red. M. Krotofila, A. Smolińskego. –
Toruń, 2005. – S.9-22; Plewczyński Marek. Ludzie
Wschodu w wojsku ostatnich Jagiellonów. –
Warszawa, 1995. – 166 s.; Plewczyński Marek. W
służbie polskiego króla. Z zagadnień struktury
narodowościowej Armii Koronnej w latach 1500-1574.
– Siedlce, 1995. – 323 s.
33. Wójcik Z. Dzikie pola w ogniu. O Kozaczyźnie
w dawnej Rzeczypospolitej. – Warszawa, 1968;
Wójcik Z. O Kozaczyźnie w dawnej Rzeczypospolitej.
– Warszawa, 1960; Wójcik Z. Wojny kozackie w
dawnej Polske, w: Dzieje narodu i państwa polskiego,
t.II,, z.27. – Kraków, 1989.
34. Maciej Franz. Idea państwa kozackiego na
ziemiach ukrainnych w XVI-XVII wieku. – Toruń,
2006. – 476 s.; Maciej Franz. Wojskowość
Kozaczyzny Zaporoskiej w XVI-XVII wieku. Geneza i
character. – Toruń, 2002. – 255 s.
35. Drozdowski Mariusz Robert, Chynczewska-
Hennel Teresa. Kozaczyzna w Rzeczypospolitej XVI-
XVII w. jeszcze jeden stan społeczeństwa
staropolskiego // Spoleczeństwo Staropolskie. – t. I. –
Warszawa, 2008. – S.220.
36. Spieralski Zdzislaw. Geneza i początci obrony
potocznej. Studium o wojsku polskim w XV w. //
Studia i materiały do historii wojskowości. –
T.XXXIV. – Wroclaw-Warszawa-Kraków, 1992. –
S.21.
37. Koranyj K. Żołnierz najemny a żołnierz
zaciężny // Czasopismo prawno-historyczne. – Poznań,
1948. – T.1. – S.106-108; Urwanowicz Jerzy.
Wojskowe sejmiki. Koła w wojsku Rzeczypospolitej
XVI-XVIII wieku. – Białystok, 1996. – S.15-16.
38. Cichowski Jerzy, Szulczynski Andrzej. Husaria.
Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej. –
S.20.
39. Gerlach J. Pospolite ruszenie i obrona za
Zygmunta I, [w:] Księga pamiątkowa ku czci
Władysława Abrachama. – t. II. – Lwów, 1931; Górski
Konstanty. Historya jazdy polskiej. – Kraków, 1894. –
363 s.; Kolankowski Ludwik. Roty koronne na Rusi i
Podolu 1492-1572. [w:] «Ziemia Czerwieńska», t.I,
1935; Korzon Tadeusz. Dzieje wojen i wojskowości w
Polsce. – T.I., wyd.2. – Lwów, 1923; Kukiel Marian.
Zarysy historii wojskowości w Polsce. – Kraków,
1929; Spieralski Zdzislaw. Geneza i początci obrony
potocznej. Studium o wojsku polskim w XV w. //
Studia i materiały do historii wojskowości. –
T.XXXIV. – Wroclaw-Warszawa-Kraków, 1992. –
S.3-34.
40. Plewczyński Marek. Żołnierz jazdy obrony
potocznej za czasów Zygmunta Augusta. Studia nad
zawodem wojskowym w XVI wieku. – Warszawa,
1985. – 314 s.
41. Там само. – S.11.
42. Maciej F. Wojskowość Kozaczyzny
Zaporoskiej… – S.31.
43. Wimmer J. Piechota w wojsku polskim XV-
XVIII wieku… – S.161-162.
44. Maciej F. Idea państwa kozackiego… – S.116.
45. Zarys dziejów wojskowości polskiej do roku
1864. T. I do roku 1648 // Redaktor naukowy Sikorski
Janusz. – Warszawa, 1965. – S.301.
46. Plewczyński M. Ludzie Wschodu… – S.51, 59.
47. Леп’явко С. Козацькі війни… – C.32.
48. Zarys dziejów wojskowości polskiej do roku
1864. T. I do roku 1648 // Redaktor naukowy Sikorski
Janusz. – Warszawa, 1965. – S.271.
49. Plewczyński M. Skład chorągwi jazdy
koronnej… – S.47.
50. Teodorczyk J. Wojskowość polska… – S.178.
51. Janas E., Wasilewski L. Вказ. пр. – S.95;
Górski K. Historya jazdy… – S.30-32; Nageielski M.
Chorągwie husarskie… – S.90.
52. Janas E., Wasilewski L. Вказ. пр. – S.102-104;
Nageielski M. Chorągwie husarskie… – S.99-101;
Wisner H. Rzeczpospolita Wazów…. – S.121-122.
53. Janas E., Wasilewski L. Вказ. пр. – S.110.
54. Plewczyński M. Skład chorągwi jazdy
koronnej… – S.48.
55. Там само. – S.47.
56. Там само. – S.49.
57. Cichowski J., Szulczynski A. Husaria… – S.25.
58. Teodorczyk J. Wojskowość polska… – S.187.
59. Там само. – S.188.
60. Janas E., Wasilewski L. Вказ. пр. – S.104-112;
Nageielski M. Chorągwie husarskie… – S.117-125.
61. Urwanowicz J. Wojskowe sejmiki…
62. Janas E., Wasilewski L. Вказ. пр. – S.104;
Plewczyński M. Skład chorągwi… – S.48.
63. Plewczyński M. Żołnierz jazdy… – S.87;
Janas E., Wasilewski L. Вказ. пр. – S.100.
64. Janas E., Wasilewski L. Вказ. пр. – S.98-99.
65. Plewczyński M. Armia Koronna 1506-1572…;
Plewczyński M. Rusko-podolski rejon…;
Plewczyński M. W służbie polskiego króla… – S.21-
99.
66. Plewczyński M. W służbie polskiego króla… –
S.190-198.
67. Яковенко Н. Вказ. пр. – С.263.
68. Леп’явко С. Козацькі війни… – С.33-35.
69. Грушевський М. Вказ. пр. – С.130,142-145,
153-155.
70. Найдавніший реєстр українського козацтва
1581 року [Електронний ресурс] // Форум українсь-
кого геральдичного товариства. – Режим доступу:
http://uht.org.ua/forum/
71. Грушевський М. Вказ. пр. – С.156.
72. Сас П.М. Вказ. пр. – С.152.
73. Кривошея В. Генеалогія українського козац-
тва: Нариси історії козацьких полків. – Вид. 2-е,
доп. – К., 2004. – С.23.
74. Сас П.М. Вказ. пр. – С.66.
75. Окіншевич Л. Вказ. пр. – С.6-7.
76. Сас П.М. Вказ. пр. – С.60.
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ 45
77. Леп’явко С. Козацькі війни… – С.41-42.
78. Сас П.М. Вказ. пр. – С.61-63; Леп’явко С. Ко-
зацькі війни… – С.41-42.
79. Сас П.М. Вказ. пр. – С.85.
80. Там само. – С.87-88.
81. Яковенко Н. Вказ. пр. – С.265-266.
82. Сокирко О. Вказ. пр. – С.50.
83. Сас П.М. Вказ. пр. – С.118.
84. Матеріали докторантського семінару з війсь-
кової історії під керівництвом проф.
М. Нагельського. Інститут історії Варшавського
університету. Березень 2010. Виступ проф.
М. Нагельського.
85. Archiwum Główne Akt Dawnych w Warszawie
(AGAD). Archiwum Radziwiłłów (AR) II, spr.1595
(1672). – S.3.
86. Маслійчук В. Козацька старшина слобідсь-
ких полків другої половини XVІІ-XVІІІ ст. – Х.:
Харківський приватний музей міської садиби, 2009.
– C.180-181.
87. Яковенко Н. Вказ. пр. – С.263.
88. Окіншевич Л. Вказ. пр. – С.12.
89. Щербак В.О. Вказ. пр. – С.180.
90. Maciej F. Idea państwa kozackiego… – S.186-
187; Nageielski M. Kozaczyzna czasów
Władysława IV… – S.793; Nageielski M. Udział
Kozaczyzny zaporoskiej… – S.110.
Ірина Кривошея Інститут «товаришів» у польському війську XV-XVII ст. та його
вплив на формування неурядової старшини Гетьманщини
Досліджується інститут «товаришів» у польській військовій традиції та становлення
неурядової козацької старшини до 1648 р. Прослідковується вплив польської системи това-
риського затягу та традиційної запорозької козацької організації на формування значного
товариства.
Ключові слова: товариш, неурядова старшина, польське військо, товариська система,
шляхта, запорозьке козацтво
Ирина Кривошея Институт «товарищей» в польском войске XV-XVII ст. и его влияние
на формирование неурядовой старшины Гетманщины
Исследуется институт «товарищей» в польской войсковой традиции и становление
неурядовой казацкой старшины до 1648 г. Прослеживается влияние польской системы
товарищеского затяга и традиционной запорожской казацкой организации на
формирование значного товарищества.
Ключевые слова: товарищ, неурядовая старшина, польское войско, товарищеская
система, шляхта, запорожское войско
Iryna Kryvosheya The Institution of Comradeship in Polish cohorts in XV-XVII and its effect
on formation of «neuradova starshyna».
The Institution of Comradeship of Polish cohorts practice and formation of «neuryadova Cos-
sack starshyna» till 1648 are analyzing. Effect of Polish system of comrade «zatah» and traditional
Zaporozkyi Cossack organization on formation of «znachne» comradeship is reviewing.
Key words: comrade, neuradova starshyna, Polish Cohorts, comradely system, Szlachta,
Zaporozke Cossacks
Рецензенти:
Кривошея В.В., д.і.н., професор
Казьмирчук Г.Д., д.і.н., професор
Надійшла до редакції 01.06.2010 р.
<<
/ASCII85EncodePages false
/AllowTransparency false
/AutoPositionEPSFiles true
/AutoRotatePages /All
/Binding /Left
/CalGrayProfile (Dot Gain 20%)
/CalRGBProfile (sRGB IEC61966-2.1)
/CalCMYKProfile (U.S. Web Coated \050SWOP\051 v2)
/sRGBProfile (sRGB IEC61966-2.1)
/CannotEmbedFontPolicy /Warning
/CompatibilityLevel 1.4
/CompressObjects /Tags
/CompressPages true
/ConvertImagesToIndexed true
/PassThroughJPEGImages true
/CreateJDFFile false
/CreateJobTicket false
/DefaultRenderingIntent /Default
/DetectBlends true
/DetectCurves 0.0000
/ColorConversionStrategy /LeaveColorUnchanged
/DoThumbnails false
/EmbedAllFonts true
/EmbedOpenType false
/ParseICCProfilesInComments true
/EmbedJobOptions true
/DSCReportingLevel 0
/EmitDSCWarnings false
/EndPage -1
/ImageMemory 1048576
/LockDistillerParams false
/MaxSubsetPct 100
/Optimize true
/OPM 1
/ParseDSCComments true
/ParseDSCCommentsForDocInfo true
/PreserveCopyPage true
/PreserveDICMYKValues true
/PreserveEPSInfo true
/PreserveFlatness true
/PreserveHalftoneInfo false
/PreserveOPIComments false
/PreserveOverprintSettings true
/StartPage 1
/SubsetFonts true
/TransferFunctionInfo /Apply
/UCRandBGInfo /Preserve
/UsePrologue false
/ColorSettingsFile ()
/AlwaysEmbed [ true
]
/NeverEmbed [ true
]
/AntiAliasColorImages false
/CropColorImages true
/ColorImageMinResolution 300
/ColorImageMinResolutionPolicy /OK
/DownsampleColorImages true
/ColorImageDownsampleType /Bicubic
/ColorImageResolution 300
/ColorImageDepth -1
/ColorImageMinDownsampleDepth 1
/ColorImageDownsampleThreshold 1.50000
/EncodeColorImages true
/ColorImageFilter /DCTEncode
/AutoFilterColorImages true
/ColorImageAutoFilterStrategy /JPEG
/ColorACSImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/ColorImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/JPEG2000ColorACSImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/JPEG2000ColorImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/AntiAliasGrayImages false
/CropGrayImages true
/GrayImageMinResolution 300
/GrayImageMinResolutionPolicy /OK
/DownsampleGrayImages true
/GrayImageDownsampleType /Bicubic
/GrayImageResolution 300
/GrayImageDepth -1
/GrayImageMinDownsampleDepth 2
/GrayImageDownsampleThreshold 1.50000
/EncodeGrayImages true
/GrayImageFilter /DCTEncode
/AutoFilterGrayImages true
/GrayImageAutoFilterStrategy /JPEG
/GrayACSImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/GrayImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/JPEG2000GrayACSImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/JPEG2000GrayImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/AntiAliasMonoImages false
/CropMonoImages true
/MonoImageMinResolution 1200
/MonoImageMinResolutionPolicy /OK
/DownsampleMonoImages true
/MonoImageDownsampleType /Bicubic
/MonoImageResolution 1200
/MonoImageDepth -1
/MonoImageDownsampleThreshold 1.50000
/EncodeMonoImages true
/MonoImageFilter /CCITTFaxEncode
/MonoImageDict <<
/K -1
>>
/AllowPSXObjects false
/CheckCompliance [
/None
]
/PDFX1aCheck false
/PDFX3Check false
/PDFXCompliantPDFOnly false
/PDFXNoTrimBoxError true
/PDFXTrimBoxToMediaBoxOffset [
0.00000
0.00000
0.00000
0.00000
]
/PDFXSetBleedBoxToMediaBox true
/PDFXBleedBoxToTrimBoxOffset [
0.00000
0.00000
0.00000
0.00000
]
/PDFXOutputIntentProfile ()
/PDFXOutputConditionIdentifier ()
/PDFXOutputCondition ()
/PDFXRegistryName ()
/PDFXTrapped /False
/Description <<
/CHS <FEFF4f7f75288fd94e9b8bbe5b9a521b5efa7684002000500044004600206587686353ef901a8fc7684c976262535370673a548c002000700072006f006f00660065007200208fdb884c9ad88d2891cf62535370300260a853ef4ee54f7f75280020004100630072006f0062006100740020548c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee553ca66f49ad87248672c676562535f00521b5efa768400200050004400460020658768633002>
/CHT <FEFF4f7f752890194e9b8a2d7f6e5efa7acb7684002000410064006f006200650020005000440046002065874ef653ef5728684c9762537088686a5f548c002000700072006f006f00660065007200204e0a73725f979ad854c18cea7684521753706548679c300260a853ef4ee54f7f75280020004100630072006f0062006100740020548c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee553ca66f49ad87248672c4f86958b555f5df25efa7acb76840020005000440046002065874ef63002>
/DAN <FEFF004200720075006700200069006e0064007300740069006c006c0069006e006700650072006e0065002000740069006c0020006100740020006f007000720065007400740065002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e007400650072002000740069006c0020006b00760061006c00690074006500740073007500640073006b007200690076006e0069006e006700200065006c006c006500720020006b006f007200720065006b007400750072006c00e60073006e0069006e0067002e0020004400650020006f007000720065007400740065006400650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e0074006500720020006b0061006e002000e50062006e00650073002000690020004100630072006f00620061007400200065006c006c006500720020004100630072006f006200610074002000520065006100640065007200200035002e00300020006f00670020006e0079006500720065002e>
/DEU <FEFF00560065007200770065006e00640065006e0020005300690065002000640069006500730065002000450069006e007300740065006c006c0075006e00670065006e0020007a0075006d002000450072007300740065006c006c0065006e00200076006f006e002000410064006f006200650020005000440046002d0044006f006b0075006d0065006e00740065006e002c00200076006f006e002000640065006e0065006e002000530069006500200068006f00630068007700650072007400690067006500200044007200750063006b006500200061007500660020004400650073006b0074006f0070002d0044007200750063006b00650072006e00200075006e0064002000500072006f006f0066002d00470065007200e400740065006e002000650072007a0065007500670065006e0020006d00f60063006800740065006e002e002000450072007300740065006c006c007400650020005000440046002d0044006f006b0075006d0065006e007400650020006b00f6006e006e0065006e0020006d006900740020004100630072006f00620061007400200075006e0064002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020006f0064006500720020006800f600680065007200200067006500f600660066006e00650074002000770065007200640065006e002e>
/ESP <FEFF005500740069006c0069006300650020006500730074006100200063006f006e0066006900670075007200610063006900f3006e0020007000610072006100200063007200650061007200200064006f00630075006d0065006e0074006f0073002000640065002000410064006f0062006500200050004400460020007000610072006100200063006f006e00730065006700750069007200200069006d0070007200650073006900f3006e002000640065002000630061006c006900640061006400200065006e00200069006d0070007200650073006f0072006100730020006400650020006500730063007200690074006f00720069006f00200079002000680065007200720061006d00690065006e00740061007300200064006500200063006f00720072006500630063006900f3006e002e002000530065002000700075006500640065006e00200061006200720069007200200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000630072006500610064006f007300200063006f006e0020004100630072006f006200610074002c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200079002000760065007200730069006f006e0065007300200070006f00730074006500720069006f007200650073002e>
/FRA <FEFF005500740069006c006900730065007a00200063006500730020006f007000740069006f006e00730020006100660069006e00200064006500200063007200e900650072002000640065007300200064006f00630075006d0065006e00740073002000410064006f00620065002000500044004600200070006f007500720020006400650073002000e90070007200650075007600650073002000650074002000640065007300200069006d007000720065007300730069006f006e00730020006400650020006800610075007400650020007100750061006c0069007400e90020007300750072002000640065007300200069006d007000720069006d0061006e0074006500730020006400650020006200750072006500610075002e0020004c0065007300200064006f00630075006d0065006e00740073002000500044004600200063007200e900e90073002000700065007500760065006e0074002000ea0074007200650020006f007500760065007200740073002000640061006e00730020004100630072006f006200610074002c002000610069006e00730069002000710075002700410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000650074002000760065007200730069006f006e007300200075006c007400e90072006900650075007200650073002e>
/ITA <FEFF005500740069006c0069007a007a006100720065002000710075006500730074006500200069006d0070006f007300740061007a0069006f006e00690020007000650072002000630072006500610072006500200064006f00630075006d0065006e00740069002000410064006f006200650020005000440046002000700065007200200075006e00610020007300740061006d007000610020006400690020007100750061006c0069007400e00020007300750020007300740061006d00700061006e0074006900200065002000700072006f006f0066006500720020006400650073006b0074006f0070002e0020004900200064006f00630075006d0065006e007400690020005000440046002000630072006500610074006900200070006f00730073006f006e006f0020006500730073006500720065002000610070006500720074006900200063006f006e0020004100630072006f00620061007400200065002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200065002000760065007200730069006f006e006900200073007500630063006500730073006900760065002e>
/JPN <FEFF9ad854c18cea51fa529b7528002000410064006f0062006500200050004400460020658766f8306e4f5c6210306b4f7f75283057307e30593002537052376642306e753b8cea3092670059279650306b4fdd306430533068304c3067304d307e3059300230c730b930af30c830c330d730d730ea30f330bf3067306e53705237307e305f306f30d730eb30fc30d57528306b9069305730663044307e305930023053306e8a2d5b9a30674f5c62103055308c305f0020005000440046002030d530a130a430eb306f3001004100630072006f0062006100740020304a30883073002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee5964d3067958b304f30533068304c3067304d307e30593002>
/KOR <FEFFc7740020c124c815c7440020c0acc6a9d558c5ec0020b370c2a4d06cd0d10020d504b9b0d1300020bc0f0020ad50c815ae30c5d0c11c0020ace0d488c9c8b85c0020c778c1c4d560002000410064006f0062006500200050004400460020bb38c11cb97c0020c791c131d569b2c8b2e4002e0020c774b807ac8c0020c791c131b41c00200050004400460020bb38c11cb2940020004100630072006f0062006100740020bc0f002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020c774c0c1c5d0c11c0020c5f40020c2180020c788c2b5b2c8b2e4002e>
/NLD (Gebruik deze instellingen om Adobe PDF-documenten te maken voor kwaliteitsafdrukken op desktopprinters en proofers. De gemaakte PDF-documenten kunnen worden geopend met Acrobat en Adobe Reader 5.0 en hoger.)
/NOR <FEFF004200720075006b00200064006900730073006500200069006e006e007300740069006c006c0069006e00670065006e0065002000740069006c002000e50020006f0070007000720065007400740065002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740065007200200066006f00720020007500740073006b00720069006600740020006100760020006800f800790020006b00760061006c00690074006500740020007000e500200062006f007200640073006b0072006900760065007200200065006c006c00650072002000700072006f006f006600650072002e0020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740065006e00650020006b0061006e002000e50070006e00650073002000690020004100630072006f00620061007400200065006c006c00650072002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200065006c006c00650072002000730065006e006500720065002e>
/PTB <FEFF005500740069006c0069007a006500200065007300730061007300200063006f006e00660069006700750072006100e700f50065007300200064006500200066006f0072006d00610020006100200063007200690061007200200064006f00630075006d0065006e0074006f0073002000410064006f0062006500200050004400460020007000610072006100200069006d0070007200650073007300f5006500730020006400650020007100750061006c0069006400610064006500200065006d00200069006d00700072006500730073006f0072006100730020006400650073006b0074006f00700020006500200064006900730070006f00730069007400690076006f0073002000640065002000700072006f00760061002e0020004f007300200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000630072006900610064006f007300200070006f00640065006d0020007300650072002000610062006500720074006f007300200063006f006d0020006f0020004100630072006f006200610074002000650020006f002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000650020007600650072007300f50065007300200070006f00730074006500720069006f007200650073002e>
/SUO <FEFF004b00e40079007400e40020006e00e40069007400e4002000610073006500740075006b007300690061002c0020006b0075006e0020006c0075006f0074002000410064006f0062006500200050004400460020002d0064006f006b0075006d0065006e007400740065006a00610020006c0061006100640075006b006100730074006100200074007900f6007000f60079007400e400740075006c006f0073007400750073007400610020006a00610020007600650064006f007300740075007300740061002000760061007200740065006e002e00200020004c0075006f0064007500740020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740069007400200076006f0069006400610061006e0020006100760061007400610020004100630072006f0062006100740069006c006c00610020006a0061002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030003a006c006c00610020006a006100200075007500640065006d006d0069006c006c0061002e>
/SVE <FEFF0041006e007600e4006e00640020006400650020006800e4007200200069006e0073007400e4006c006c006e0069006e006700610072006e00610020006f006d002000640075002000760069006c006c00200073006b006100700061002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740020006600f600720020006b00760061006c00690074006500740073007500740073006b0072006900660074006500720020007000e5002000760061006e006c00690067006100200073006b0072006900760061007200650020006f006300680020006600f600720020006b006f007200720065006b007400750072002e002000200053006b006100700061006400650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740020006b0061006e002000f600700070006e00610073002000690020004100630072006f0062006100740020006f00630068002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020006f00630068002000730065006e006100720065002e>
/ENU (Use these settings to create Adobe PDF documents for quality printing on desktop printers and proofers. Created PDF documents can be opened with Acrobat and Adobe Reader 5.0 and later.)
>>
/Namespace [
(Adobe)
(Common)
(1.0)
]
/OtherNamespaces [
<<
/AsReaderSpreads false
/CropImagesToFrames true
/ErrorControl /WarnAndContinue
/FlattenerIgnoreSpreadOverrides false
/IncludeGuidesGrids false
/IncludeNonPrinting false
/IncludeSlug false
/Namespace [
(Adobe)
(InDesign)
(4.0)
]
/OmitPlacedBitmaps false
/OmitPlacedEPS false
/OmitPlacedPDF false
/SimulateOverprint /Legacy
>>
<<
/AddBleedMarks false
/AddColorBars false
/AddCropMarks false
/AddPageInfo false
/AddRegMarks false
/ConvertColors /NoConversion
/DestinationProfileName ()
/DestinationProfileSelector /NA
/Downsample16BitImages true
/FlattenerPreset <<
/PresetSelector /MediumResolution
>>
/FormElements false
/GenerateStructure true
/IncludeBookmarks false
/IncludeHyperlinks false
/IncludeInteractive false
/IncludeLayers false
/IncludeProfiles true
/MultimediaHandling /UseObjectSettings
/Namespace [
(Adobe)
(CreativeSuite)
(2.0)
]
/PDFXOutputIntentProfileSelector /NA
/PreserveEditing true
/UntaggedCMYKHandling /LeaveUntagged
/UntaggedRGBHandling /LeaveUntagged
/UseDocumentBleed false
>>
]
>> setdistillerparams
<<
/HWResolution [2400 2400]
/PageSize [612.000 792.000]
>> setpagedevice
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-111143 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1998-4634 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:52:44Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Кривошея, І. 2017-01-08T15:41:56Z 2017-01-08T15:41:56Z 2010 Інститут "товаришів" у польському війську ХV-ХVII ст. та його вплив на формування неурядової старшини Гетьманщини / І. Кривошея // Емінак: Науковий щоквартальник. — 2010. — № 1-4(5). — С. 34-45. — Бібліогр.: 90 назв. — укр. 1998-4634 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/111143 94 (477) «ХV-ХVII» Досліджується інститут «товаришів» у польській військовій традиції та становлення неурядової козацької старшини до 1648 р. Прослідковується вплив польської системи товариського затягу та традиційної запорозької козацької організації на формування значного товариства. Исследуется институт «товарищей» в польской войсковой традиции и становление неурядовой казацкой старшины до 1648 г. Прослеживается влияние польской системы товарищеского затяга и традиционной запорожской казацкой организации на формирование значного товарищества. The Institution of Comradeship of Polish cohorts practice and formation of «neuryadova Cossack starshyna» till 1648 are analyzing. Effect of Polish system of comrade «zatah» and traditional Zaporozkyi Cossack organization on formation of «znachne» comradeship is reviewing. uk Інститут археології НАН України Емінак Історія України Інститут "товаришів" у польському війську ХV-ХVII ст. та його вплив на формування неурядової старшини Гетьманщини Институт «товарищей» в польском войске XV-XVII ст. и его влияние на формирование неурядовой старшины Гетманщины The Institution of Comradeship in Polish cohorts in XV-XVII and its effect on formation of «neuradova starshyna» Article published earlier |
| spellingShingle | Інститут "товаришів" у польському війську ХV-ХVII ст. та його вплив на формування неурядової старшини Гетьманщини Кривошея, І. Історія України |
| title | Інститут "товаришів" у польському війську ХV-ХVII ст. та його вплив на формування неурядової старшини Гетьманщини |
| title_alt | Институт «товарищей» в польском войске XV-XVII ст. и его влияние на формирование неурядовой старшины Гетманщины The Institution of Comradeship in Polish cohorts in XV-XVII and its effect on formation of «neuradova starshyna» |
| title_full | Інститут "товаришів" у польському війську ХV-ХVII ст. та його вплив на формування неурядової старшини Гетьманщини |
| title_fullStr | Інститут "товаришів" у польському війську ХV-ХVII ст. та його вплив на формування неурядової старшини Гетьманщини |
| title_full_unstemmed | Інститут "товаришів" у польському війську ХV-ХVII ст. та його вплив на формування неурядової старшини Гетьманщини |
| title_short | Інститут "товаришів" у польському війську ХV-ХVII ст. та його вплив на формування неурядової старшини Гетьманщини |
| title_sort | інститут "товаришів" у польському війську хv-хvii ст. та його вплив на формування неурядової старшини гетьманщини |
| topic | Історія України |
| topic_facet | Історія України |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/111143 |
| work_keys_str_mv | AT krivošeâí ínstituttovarišívupolʹsʹkomuvíisʹkuhvhviisttaiogovplivnaformuvannâneurâdovoístaršinigetʹmanŝini AT krivošeâí instituttovariŝeivpolʹskomvoiskexvxviistiegovliânienaformirovanieneurâdovoistaršinygetmanŝiny AT krivošeâí theinstitutionofcomradeshipinpolishcohortsinxvxviianditseffectonformationofneuradovastarshyna |