Палеоетноботанічні дослідження на території городища Дикий Сад
У статті розкриваються основні підсумки палеоетноботанічних досліджень проведених на території городища Дикий Сад у 2003, 2004, 2007 та 2008 роках. Аналізуються рештки зернівок культурних та дикий рослин отриманих з культурного шару городища. В статье раскрываются основные итоги палеоэтноботанически...
Saved in:
| Published in: | Емінак |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/111144 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Палеоетноботанічні дослідження на території городища Дикий Сад / К. Горбенко, Г. Пашкевич // Емінак: Науковий щоквартальник. — 2010. — № 1-4(5). — С. 5-19. — Бібліогр.: 37 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-111144 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Горбенко, К. Пашкевич, Г. 2017-01-08T15:42:44Z 2017-01-08T15:42:44Z 2010 Палеоетноботанічні дослідження на території городища Дикий Сад / К. Горбенко, Г. Пашкевич // Емінак: Науковий щоквартальник. — 2010. — № 1-4(5). — С. 5-19. — Бібліогр.: 37 назв. — укр. 1998-4634 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/111144 902.2 (477.73):902.67 У статті розкриваються основні підсумки палеоетноботанічних досліджень проведених на території городища Дикий Сад у 2003, 2004, 2007 та 2008 роках. Аналізуються рештки зернівок культурних та дикий рослин отриманих з культурного шару городища. В статье раскрываются основные итоги палеоэтноботанических исследований проведенных на территории городища Дикий Сад в 2003, 2004, 2007 и 2008 годах. Анализируются остатки зерен культурных и диких растений, полученных из культурного слоя городища. The article opens the main conclusions of the palaeobotanic researches conducted on the territory of the hillfort «Dikiy Sad» in 2003, 2004, 2007 and 2008. It is also analyzed the grain remainders of the cultivated and wild plants received from the cultural layer of the hillfort. uk Інститут археології НАН України Емінак Археологія Палеоетноботанічні дослідження на території городища Дикий Сад Палеоэтноботанические исследования на территории городища Дикий Сад Palaeobotanic researches on the territory of the hillfort «Dikiy Sad» Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Палеоетноботанічні дослідження на території городища Дикий Сад |
| spellingShingle |
Палеоетноботанічні дослідження на території городища Дикий Сад Горбенко, К. Пашкевич, Г. Археологія |
| title_short |
Палеоетноботанічні дослідження на території городища Дикий Сад |
| title_full |
Палеоетноботанічні дослідження на території городища Дикий Сад |
| title_fullStr |
Палеоетноботанічні дослідження на території городища Дикий Сад |
| title_full_unstemmed |
Палеоетноботанічні дослідження на території городища Дикий Сад |
| title_sort |
палеоетноботанічні дослідження на території городища дикий сад |
| author |
Горбенко, К. Пашкевич, Г. |
| author_facet |
Горбенко, К. Пашкевич, Г. |
| topic |
Археологія |
| topic_facet |
Археологія |
| publishDate |
2010 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Емінак |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Палеоэтноботанические исследования на территории городища Дикий Сад Palaeobotanic researches on the territory of the hillfort «Dikiy Sad» |
| description |
У статті розкриваються основні підсумки палеоетноботанічних досліджень проведених на території городища Дикий Сад у 2003, 2004, 2007 та 2008 роках. Аналізуються рештки зернівок культурних та дикий рослин отриманих з культурного шару городища.
В статье раскрываются основные итоги палеоэтноботанических исследований проведенных на территории городища Дикий Сад в 2003, 2004, 2007 и 2008 годах. Анализируются остатки зерен культурных и диких растений, полученных из культурного слоя городища.
The article opens the main conclusions of the palaeobotanic researches conducted on the territory of the hillfort «Dikiy Sad» in 2003, 2004, 2007 and 2008. It is also analyzed the grain remainders of the cultivated and wild plants received from the cultural layer of the hillfort.
|
| issn |
1998-4634 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/111144 |
| citation_txt |
Палеоетноботанічні дослідження на території городища Дикий Сад / К. Горбенко, Г. Пашкевич // Емінак: Науковий щоквартальник. — 2010. — № 1-4(5). — С. 5-19. — Бібліогр.: 37 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT gorbenkok paleoetnobotaníčnídoslídžennânateritoríígorodiŝadikiisad AT paškevičg paleoetnobotaníčnídoslídžennânateritoríígorodiŝadikiisad AT gorbenkok paleoétnobotaničeskieissledovaniânaterritoriigorodiŝadikiisad AT paškevičg paleoétnobotaničeskieissledovaniânaterritoriigorodiŝadikiisad AT gorbenkok palaeobotanicresearchesontheterritoryofthehillfortdikiysad AT paškevičg palaeobotanicresearchesontheterritoryofthehillfortdikiysad |
| first_indexed |
2025-11-26T12:57:14Z |
| last_indexed |
2025-11-26T12:57:14Z |
| _version_ |
1850622078095458304 |
| fulltext |
АРХЕОЛОГІЯ
УДК 902.2 (477.73):902.67 Кирило Горбенко (Миколаїв)
Галина Пашкевич (Київ)
ПАЛЕОЕТНОБОТАНІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ НА ТЕРИТОРІЇ ГОРОДИ-
ЩА ДИКИЙ САД
Городище Дикий Сад білозерської архе-
ологічної культури із Степового Побужжя
розташоване в центрі сучасного Миколає-
ва на мису високої тераси лівого берега
р. Інгул у місці його злиття з р. Південним
Бугом. В плані городище мало форму ова-
лу, витягнутого по вісі з південного сходу
на північний захід. Площа поселення сягає
понад 3,0 га. Відкриті архітектурні спору-
ди розташовані вздовж річки Інгул у три-
чотири ряди та практично примикають од-
не до одного, створюючи таким чином
єдиний комплекс, який розкинувся у формі
дуги (Табл. 4). Структурно городище скла-
далося з трьох частин – «цитаделі», «пе-
редмістя» та «посаду», який розташовува-
вся за зовнішнім ровом (його територія пе-
реважно знищена сучасними будівлями).
Час існування городища визначається
фінальною фазою епохи бронзи (кін. ХІІІ –
Х ст. до Р.Х.). Порівняльний аналіз архео-
логічного матеріалу дозволяє стверджува-
ти, що городище Дикий Сад виникло на-
прикінці XІІІ ст. і функціонувало до кінця
XІ ст. до н.е. Однак, при цьому порівняль-
ний аналіз деяких форм кераміки дозволяє
припустити, що життя на городищі могло
тривати й упродовж наступного часу, при-
близно до кінця X ст. до н.е. Цей висновок
підтверджують і абсолютні дати.
П’ятнадцять дат, отриманих
М.М. Ковалюхом у Київській радіовугле-
цевій лабораторії з кісткового та кераміч-
ного матеріалу, вкладаються в такі хроно-
логічні рамки – 1186-1126+80 – 925-
920+50 cal. рр. до н.е. [1].
Городище функціонувало впродовж
всього білозерського часу (доба фінальної
бронзи), зберігаючи риси землеробської та
скотарської форми господарювання з до-
сить розвиненим ремеслом (ткацтво, дере-
вообробка, металообробка, гончарство),
але безумовно з явними рисами трансфор-
мації, пов’язаної із загальною кризою еко-
номічних структур бронзового століття
напередодні переходу до кочового способу
життя, який почав абсолютно панувати в
степу в епоху раннього заліза. Така транс-
формація господарства підтверджується
невеликою кількістю землеробських арте-
фактів, а саме знайдених на городищі зер-
нотерок і розтирачів та обмежений склад
вирощуваних рослин, встановлений за ре-
зультатами палеоетноботанічних дослі-
джень. Результати цих та палеозоологіч-
них досліджень свідчать про тенденцію
переходу населення Степового Побужжя
від осілого способу життя у попередній
час, при якому провідну роль відігравало
землеробство, до більш кочового побуту,
коли скотарство почало превалювати над
землеробством [2]. Палеоетноботанічний
матеріал на городищі збирався під час ар-
хеологічних робіт протягом низки років із
застосуванням промивки.
Декілька слів про палеоетноботанічні
матеріали. Це – викопні рештки культур-
них рослин та супроводжуючих їх
бур’янів. Палеоетноботанічні дослідження
зосередженні на вивченні решток рослин,
які людина використовувала в минулі ча-
си. Термін «палеоетноботаніка»
(palaeoethnobotany) вперше застосував у
1950 році датський вчений H. Helbaek.
Значення «етно» в даному словосполучен-
ні відповідає певному напрямку ботаніч-
них досліджень, метою яких є отримання
інформації про культурні рослини минуло-
ЕМІНАК 6
го, їх поширення і використання людиною
в доісторичні та історичні часи. В країнах
Центральної Європи набув також поши-
рення другий термін – archaeoethnobotany
(археоботаніка). Він частіше вживається в
археологічних виданнях і, очевидно, точ-
ніше відповідає напрямку досліджень –
вивченню решток рослин, знайдених при
археологічних роботах і тісно пов’язаних з
економічними і соціальними аспектами
діяльності людини в минулому.
Друковані відомості про викопні решт-
ки культурних рослин з’явились на почат-
ку ХІХ ст. В першій публікації на цю тему
C. Kunth (1826 р.) описав вивчені ним му-
міфіковані зернівки, насіння та фрукти з
єгипетських гробниць. У середині ХІХ ст.
O. Heer дослідив рослинні рештки із свай-
них поселень Швейцарії, що добре зберег-
лися в похованому стані під водою, а в су-
хі зими 1853-54 років були відкриті. Поява
в 1866 році детального опису цих знахідок
разом з малюнками вважається початком
науки археоботаніки. Дослідження рос-
линних решток в археологічному матеріалі
зразу ж зацікавили тих ботаніків, які ви-
вчали походження та історію культурних
рослин, і найбільше – перехід рослин від
дикого стану до культурного. Становлення
й інтенсивний розвиток палеоетноботаніки
прийшовся на 50-70-і роки XX ст. Значно
зросла кількість спеціалістів, і відповідно –
число публікацій, і, що найважливіше, –
розширились межі досліджень. На початку
становлення палеоетноботаніки головним
напрямком досліджень було вивчення
процесу доместикації культурних рослин,
часу та місця їх походження і шляхів по-
ширення. Згодом, по мірі зміцнення спів-
робітництва між археологами та ботаніка-
ми, економічні та екологічні проблеми
стають головними в дослідженнях. У ХХ-
му ст. археоботанічні дослідження посту-
пово охопили всю Європу і Близький Схід,
бо саме в останньому проходила домести-
кація більшості культурних рослин і по-
ширених їх згодом у Старому світі.
Об’єктами досліджень в палеоетнобота-
ніці є обвуглені зернівки та насіння, плоди,
а також їх відбитки на кераміці і в обмазці.
Під час археологічних розкопок їх знахо-
дять в зернових та господарчих ямах, в за-
лишках багать, сушарок, в горшках та в
заповненнях інших об’єктів, у тому числі –
культурних шарів. Обвуглення їх відбува-
лось при пожежах або від перегріву біля
печей.
Для збільшення кількості викопного ма-
теріалу в кінці ХХ ст. при археологічних
роботах почала застосовуватися промивка
ґрунту з культурного шару. Особливо ве-
ликі успіхи отримано при роботах у краї-
нах з посушливим кліматом [3]. При про-
мивці додають у воду спеціальні пінисті
речовини, завдяки чому рослинні рештки
легко спливають і збираються на ситі. Їх
кількість збільшується в багато разів. На
думку Р. Денелла, з допомогою такої про-
мивки можна промивати щоденно біля то-
ни відкладів і знайти обвуглений матеріал
навіть там, де він не спливає при викорис-
танні промивки без пінистих речовин. На-
стільки велике значення приділяє цьому
методу Р. Денелл, що навіть порівнює його
з відкриттям телескопу в астрономії [4].
Завдяки великій кількості рослинних реш-
ток з’являється можливість отримати
більш об’єктивну інформацію відносно
значення кожної культурної рослини в го-
сподарстві. Але навіть промивка без пінис-
тих речовин дає добрі результати, особли-
во для виявлення дрібних насінин
бур’янових рослин. Тепер промивка вико-
ристовується в Україні при проведенні
майже всіх археологічних робіт.
Слід зауважити, що зразки, отримані
при промивці заповнень приміщень та жи-
тел дають нам об’єктивне уявлення про
склад рослин, що використовувалися лю-
диною під час свого проживання на дано-
му місці. Можна виходити з того, що в ку-
льтурний шар зернівки потрапляли протя-
гом життя одного або декількох поколінь.
Поступово утворювалася суміш із зернівок
та насіння тих рослин, які вирощувалися
жителями поселень. Знахідки ж з об’єктів
функціонального призначення (зернові
ями, овини, комори) – більш однорідні. В
них знаходяться ті зернівки, що зберігали-
ся тут на час дії вогню. Виходячи з цього,
найбільш об’єктивними знахідками для
співставлення є ті, що вилучаються з ґрун-
ту при промивках культурних шарів та ям,
в які скидалося сміття.
АРХЕОЛОГІЯ 7
В Україні систематичні палеоетнобота-
нічні дослідження почались в 70-х роках
ХХ ст. (З.В. Янушевич, Г.О. Пашкевич).
До того реконструкція землеробського го-
сподарства проводилася, головним чином,
на підставі знарядь праці, знайдених при
археологічних розкопках.
Культурні рослини на території України
з’явились біля п’яти тисяч років до нашої
ери разом з неолітичними племенами ку-
льтури лінійно-стрічкової кераміки. Носії
цієї культури прийшли на територію Укра-
їни з Передньої Азії через Балканський пі-
вострів і принесли з собою відомий асор-
тимент рослин та навички його вирощу-
вання. Це були плівчасті пшениці та яч-
мінь, з бобових – горох, вика ервілія. Плів-
частих пшениць було декілька – пшениця
однозернянка, двозернянка, спельта, а яч-
мінь – плівчастий та голозерний. Давні
плівчасті пшениці в наш час майже не зу-
стрічаються. Залишилось лише декілька
місць на Землі, де їх вирощують. Це, голо-
вним чином, гірські райони Іспанії, Швей-
царії, Грузії, Індії. Ще досить недавно, на
початку ХХ ст., посіви плівчастих пше-
ниць були в Поволжі, Криму, Передкар-
патті. Вже мало хто пам’ятає їх назву –
полб’яні пшениці або полба. Та ще в ми-
нулому столітті каші з полб’яних пшениць
були звичною їжею.
Агробіологічні особливості плівчастих
пшениць добре влаштовували давніх зем-
леробів завдяки їх невибагливості до скла-
ду ґрунтів та якості їх обробки, до кліма-
тичних умов та стійкості до захворювань.
За такі якості в Поволжі плівчасті пшениці
називали «надійним хлібом». Палеоетно-
ботанічні дослідження останніх років з
впевненістю показали, що заміна плівчас-
тих пшениць на голозерні на території
України відбулась на межі 1-го та 2-го ти-
сячоліть нашої ери. В масовій кількості ці
пшениці з’являються в палеоетноботаніч-
них матеріалах з розкопок грецьких міст –
колоній Північного Причорномор’я. Зго-
дом, починаючи з часів Давньої Русі і до
наших днів, голозерні пшениці займають
головне місце серед вирощуваних злаків.
На городищі Дикий Сад палеоботаніч-
ний матеріал було зібрано під час експеди-
ційних робіт у 2003, 2004, 2007 та 2008 ро-
ках при промивках зразків із заповнень ку-
льтурного шару, приміщень та ям. Ями бу-
ли на господарчій площадці між житлами в
центрі «посада». В ямах зафіксовані зали-
шки керамічного посуду, кістки тварин та
риб. Ці знахідки свідчать, що ями викорис-
товувались для сміття. При промивках у
заповненнях ям знайдено ті рештки, які
неозброєним оком майже не видно – це
луска риб, невеликі вуглики, зернівки і на-
сіння рослин, інколи – уламки соломин.
Зазвичай зернівки та насіння в дослідже-
них зразках представлені в незначній кіль-
кості, подекуди поодиноко, за винятком
зразків з ям 12, 16, 17. В них, поряд з вели-
кою кількістю луски та кісток риб, знайде-
но і найбільшу кількість зернівок (Таблиці
1-3).
Сумарний підрахунок зернівок показав
перевагу зернівок двох культурних рослин:
проса звичайного (Panicum miliaceum) –
336 зернівок та ячменю плівчастого
(Hordeum vulgare) – 332 зернівки. Крім них
знайдено в зовсім невеликій кількості зер-
нівки двох пшениць: пшениці плівчастої
двозернянки (Triticum dicoccon ) – 11 зер-
нівок та пшениці голозерної (Triticum
aestivum) – 18 зернівок. В приміщенні 13 з
розкопу 17 знайдено також кісточку вино-
граду культурного (Vitis vinifera), в ямі 12 з
розкопу 3 – дві кісточки, але стан їх збере-
женості не дає можливості визначити, чи
належали ці кісточки винограду культур-
ному чи дикорослому (Vitis sivistris). Знай-
дено в зразках також у досить значній кі-
лькості насіння та зернівки бур’янових ро-
слин. Серед цих знахідок переважає насін-
ня так званих сегетальних бур’янів, тобто
тих, що звичайно засмічують посіви: ми-
шій сизий (Setaria glauca (L.) P.B.) – 99 зе-
рнівок, мишій зелений (Setaria viridis L.
(Beauv.) – 84 зернівки, плоскуха звичайна
або куряче просо (Echinochloa crus-galli
(L.) Beauv.) – 100 зернівок, підмаренник
чіпкий (Galium aparine L.) – 31 насінина. В
значній кількості знайдено насіння пред-
ставників рослин з родини хрестоцвітих
Brassicaceae – 71 насінина, але визначити
більш точно їх приналежність до певних
рослин неможливо.
Плоскуха звичайна, або півняче просо
та мишій сизий – ярові однорічники, що
ЕМІНАК 8
дуже шкодять посівам проса і виснажують
ґрунт. Трапляються вони і в посівах інших
зернових, а також біля жител, уздовж до-
ріг. Мають ці рослини і корисне значення.
Зернівками півнячого проса і мишію году-
ють домашніх тварин і птахів, у голодні
роки їх вживали в їжу замість проса, адже
за поживністю крупа з них не поступається
пшону (обтовчене просо). Підмаренник
чіпкий дуже засмічує зерно. Одна рослина
утворює до 1000 насінин. Зустрічається в
посівах зернових культур, а також на сміт-
никах, біля жител, по городах, садах.
Отже, зернівки двох зернових культур
переважають у знахідках – проса звичай-
ного та ячменя плівчастого. І саме ці дві
зернові культури добре узгоджуються з
напівкочовим або кочовим способом жит-
тя.
Зернівки ячменю плівчастого мають ха-
рактерні морфологічні ознаки: подовжена
симетрична форма, найбільша товщина в
середній частині зернівки, майже всі зерні-
вки одягнені в плівки. Середні розміри (по
15 вимірах): 7.4 х 3.0 х 2.2 мм.
Ячмінь здавна разом з пшеницею був
добре відомою зерновою культурою. Деякі
дослідники, спираючись на письмові дже-
рела, вважають, що ячмінь мав навіть бі-
льше значення в господарстві, ніж пшени-
ця, адже в цих джерелах ячмінь при пере-
лікові культурних рослин завжди стоїть
перед пшеницею: «ячмінь і пшениця» [5].
Ячмінь має низку привабливих власти-
востей – скоростиглість, невибагливість до
якості ґрунту, посухостійкість. Серед зер-
нових культур ячмінь найбільш скоростиг-
лий. Період вегетації у нього триває в за-
лежності від погодних умов від 60 до110
днів, майже такий же, як у проса – 55-115
днів [6]. Завдяки цьому, ячмінь у деяких
місцевостях використовують для підсіву
весною на тих ділянках, де озима пшениця
не зійшла, і навіть в обмежений час він
встигає дати врожай.
Ячмінь є невибагливою зерновою куль-
турою, яка добре пристосовується до умов
вирощування і тому використовується в
різних грунтово-кліматичних зонах [7].
При однакових погодних умовах врожай-
ність ячменю вища, ніж у пшениці [8], а в
деяких випадках різниця досягає 40% [9].
Звичайно в посушливих районах ячмінь
дає вищі врожаї, ніж пшениця [10].
У Давньому Римі під посіви ячменю ви-
користовувались дуже жирні і добре від-
почилі ґрунти, бо, за спостереженнями Ка-
тона, ячмінь сильно виснажує ґрунт. Але
Колумелла вважав, що під посіви ячменю
вигідні і виснажені ґрунти. Врожайність
при цьому нижча, але сіяти вигідно, тому
що інші зернові культури тут би не росли
зовсім (Колумелла, цит. по Сергієнко) [11].
На родючих землях ячмінь був дуже вигі-
дною культурою, оскільки вимагав мен-
ших витрат праці і давав добрі врожаї.
Пліній писав: «Умелые хозяева сеют
пшеницу только для стола, а для кошелька,
по их словам, ячмень» (цит. По Кузищи-
ну) [12]. На поганих землях ячмінь дуже
засмічується бур’янами, особливо вівсю-
гом, при цьому врожайність значно падає.
Із зернівок ячменю роблять перлову та
ячмінну крупи, ячмінна мука використову-
ється при випічці хліба, але він має низьку
якість, грубий, швидко черствіє і стає кри-
хким. Пліній в «Естественной исто-
рии» [13] повідомляв, як греки готують з
ячменю кашу, попередньо замочуючи зер-
на, а потім їх висушують та подрібнюють і
змішують з насінням льону, коріандру та з
сіллю. Підтвердженням цьому є викопні
матеріали. У викопному стані знайдено
«булочки», в складі яких були подрібнені
частки зернівок ячменю, пшениці, гороху,
жолудів. Cписок таких знахідок з
пам’ятників різного віку наводить
Дж. Ренфрю (Jane Renfrew) [14].
М.І. Вавілов під час своєї подорожі на Па-
мір відмітив, що там шестирядний голозе-
рний ячмінь вирощують спеціально для
годівлі тварин і лише невелика кількість
зерна іде на приготування коржів, які випі-
каються з суміші зернівок ячменю, проса,
пшениці, жита та насінин гороху, сочевиці,
бобів: «Зерно ячменя идет не только на
корм скоту, из него делают лепешки и для
собственного употребления. Вообще на
Памире хлеба в нашем понимании нет.
Дрожжи здесь неизвестны. Лепешки,
заменяющие хлеб, приготовляются
положительно из всего: гороха, чины,
бобов, проса, ржи и пшеницы и из смеси
всех этих растений» [15].
АРХЕОЛОГІЯ 9
Ячмінь є також доброю фуражною ку-
льтурою. Його використовують для відго-
дівлі свиней та коней, особливо в тих ра-
йонах, де овес не вирощують. Тому в сере-
дні віки ячмінь подекуди вживали з на-
звою «кінський». Про привабливі якості
ячменю є наступне висловлювання Колу-
мелли: «Для всех деревенских животных
он пища лучшая, чем пшеница, да и для
человека он здоровее плохой пшеницы.
Нуждающегося только он и спасает от
голода» (Колумелла, цит. по
Сергієнко) [16].
Просо вважається типовою рослиною
кочових та напівкочових племен завдяки
низці привабливих властивостей. До них
належить швидкість та легкість приготу-
вання їжі з пшона (тобто обтовченого про-
са), її приємний смак, висока поживність,
добра засвоюваність. За кількістю білків
(12-14%) та жирів (3,5%) просо займає од-
не з перших місць серед зернових. З муки
готували коржі. Згідно Колумелли, «из
проса готовят хлеб, который можно не без
удовольствия есть, пока он еще не остыл»
(Колумелла, цит. по Сергієнко)» [17]. У
господарстві використовуються також від-
ходи від обмолоту – солома та полова, які
за поживними якостями наближаються до
середнього сіна [18].
За посухостійкістю просо займає одне з
перших місць серед інших культурних
злаків, що робить його незамінним у по-
сушливих районах – тропіках, субтропіках
та частково у помірній зоні [19]. Ця росли-
на краще за інші зернові переносить дію
високих температур і в той же час невиба-
глива до вологи. Для проса найбільш спри-
ятливими є багаті, вологі ґрунти середньо-
го та важкого механічного складу з доста-
тньою кількістю поживних речовин і зо-
всім виключаються піски. На малогумус-
них та слабкогумусних чорноземах може
давати добрі врожаї лише по цілині. Най-
вищі врожаї проса отримують при посівах
на цілині або пласту багаторічних
трав [20].
Просо разом з пшеницею є найбільш
цінною зерновою культурою для Степової
зони. А. Совєтов називає просо «хлебом
степей»: «Этот хлеб, не говоря уже о его
большой ценности в торговле, есть, как его
справедливо называют, хлеб степей… Для
такого климата, как степной, где
бездождие – вещь обыкновенная, понятно,
что такое растение составляет бесценное
сокровище» [21].
Просо – культура швидкодостигаюча.
Від посіву до збирання його потрібно лише
два місяці, але при цьому виключаються
приморозки і погода має бути теплою. За-
вдяки швидкому достиганню, просо може
використовуватись для пересіву замість
пшениці або ячменю в разі їх вимерзання.
При цьому термін пересіву може бути до-
сить пізнім. При проростанні просо потре-
бує дуже небагато вологи і, як встановле-
но, значно менше, ніж будь-яка інша зер-
нова культура. Використовують цю куль-
туру також часто для післяжнивних посівів
на зелений корм. Кількість насіння, необ-
хідного для пересіву, невелика. За підра-
хунками Колумелли, проса треба було в 20
разів менше середньої норми посіву пше-
ниці і в 40 разів менше норми посіву полби
двозернянки (Колумелла, цит. по Сергієн-
ко) [22]. Менше посівного матеріалу треба
було ще і з іншої причини. При підсічному
землеробстві забур’яненість підготовленої
ділянки була невелика, адже бур’яни та
місцева рослинність були знищені при
спалюванні. Відсутність бур’янів підвищує
схожість і тим самим підвищує врожай-
ність. Тому при підсічному способі веден-
ня господарства необхідно лише 50% посі-
вного зерна по відношенню до тієї ж кіль-
кості, що висівається на ту ж площу
польової ділянки [23].
Просо, як і пшениця двозернянка, нале-
жить до «надійних» хлібів. Страбон, нази-
ваючи просо серед основних зернових ку-
льтур, підкреслював його надійність –
«…могущественное средство против
голода, потому что просо устоит против
всякой погоды и в нем никогда не бывает
недостатка, хотя бы другой хлеб и плохо
уродился» (цит. по Кузищину) [24]. Як ро-
слина, що вимагає чистоти поля, просо бу-
ло зручною рослиною при засвоєнні нових,
цілинних земель. Ним користувались при
необхідності засіяти гарі, підсіки, цілину в
перший рік засвоєння. Але просо погано
переносить засмічення бур’янами, тому в
минулому давало добрі врожаї лише на зе-
ЕМІНАК 10
млях, звільнених від лісу (підсіка) або по
цілині в степових районах. Зерно, зібране
на підсіках, було більш чистим від
бур’янів, мало добру схожість та морозос-
тійкість. Можливо тому на території Пра-
вобережної України довго, аж до початку
ХХ ст. існувала підсічна система хлібороб-
ства, а просо було там однією з головних
зернових культур [25].
Перші письмові свідчення використання
проса кочовими племенами є у Плінія. Він
повідомляв, що сармати готують з пшона
кашу та смачний хліб: «просо особенно
любят в Кампании, где из него делают
отличающуюся своей белизной кашу.
Приготовляется из него и очень вкусный
хлеб. Сарматские племена по
преимуществу питаются этой кашей, а
также сырой мукой, с подбавкой
кобыльего молока или крови, выпущенной
из жил на бедре у лошади. Эфиопы не
знают никаких злаков, кроме проса и
ячменя» [26].
Отже, підсумовуючи біологічні власти-
вості проса, бачимо, що для кочових пле-
мен привабливими з них були швидкість та
легкість приготування їжі, малий об’єм,
необхідний для посіву, транспортабель-
ність, посухостійкість, пізні терміни сівби.
Це в свій час відмітив М.І. Вавілов:
«Просо было любимым злаком у кочевых
народов благодаря своим свойствам:
малому объему, необходимому для посева,
засухоустойчивости, поздним срокам
посева». Також він визначав просо як улю-
блений злак кочівників і саме з ними
пов’язує його появу в Європі: «Просо
может высеваться очень поздно, в разные
периоды и не связывать кочевников. Для
посева… требуется очень малое
количество семян; просо чрезвычайно
транспортабельно, необычайно
засухоустойчиво, идет даже на песчаных
почвах… и поэтому является до сих пор
непременным атрибутом кочевого
хозяйства полупустынных районов Азии и
юго-востока европейской части
Российской федерации» [27]. У вибраних
працях М.І. Вавілова, де описані різні фо-
рми господарювання афганських племен,
ще раз знаходимо згадку про просо: «Даже
кочевники занимались земледелием,
особенно при длительных перекочевках с
юга страны на север» [28]. Підкреслюється
при цьому особлива зручність проса як по-
сівної культури: «небольшое количество
по весу семян для посева на га, и в то же
время невзыскательность к условиям.
Поэтому просо – это спутник кочевых и
полукочевых племен» [29].
Згодом просо стало добре відомою зер-
новою культурою не тільки для кочівників,
але і для землеробів.
Крім зернівок проса та ячменю, що аб-
солютно переважають, знайдено ще зерні-
вки пшениці двозернянки та пшениці голо-
зерної, але в дуже незначній кількості.
Важко сказати, чи вирощувались ці пше-
ниці в околицях «Дикого Саду». Можливо,
вони були лише засмічувачами посівів яч-
меню, а можливо об’єктом купівлі. До них
слід віднести також знахідки кісточок ви-
нограду. Культурні сорти його з’явились у
Північному Причорномор’ї з появою гре-
цьких колоністів. У найближчому до горо-
дища грецькому місті Ольвія свідчення ку-
льтивування винограду походять з 1-го
ст. н.е. [30]. Але не виключено також ви-
користання мешканцями Дикого Саду ди-
корослого винограду, зібраного в заплав-
них лісах Південного Бугу. Адже дикий
виноград зустрічається і зараз в дубових
заплавних лісах Південного Бугу і Дніпра,
на островах і мисах узбережжя Чорного
моря [31].
Згідно палінологічним та літопедологі-
чним дослідженням на поселенні Дикий
Сад людина ХІІ-Х ст. до н.е. проживала у
сприятливих умовах. У час її приходу на
поселення та на початку його існування
клімат був м’якшим (перш за все, вологі-
шим), ніж нині. Поширювалися злаково-
різнотравні степи (зараз тут поширені тип-
чаково-ковилові степи); у лісах долини Бу-
гу зростали мезо-гігрофільні породи (граб,
ліщина, вільха), відсутні нині; у ґрунтах,
поряд із гумусонакопиченням, розвивалося
глинне вивітрювання. До кінця описувано-
го інтервалу відбувалося погіршення умов,
відображене у послабленні глинного виві-
трювання, зникненні широколистяних по-
рід, скороченні площ лісів, збідненні різ-
нотравних ценозів [32]. Відомо, що приро-
дні умови епохи бронзи характеризуються
АРХЕОЛОГІЯ 11
значною нестабільністю. Неодноразові їх
зміни спричиняли зміни у господарській
діяльності, коли тваринництво та земле-
робство змінювали одне одного у голову-
ючій ролі.
Встановлення причин змін природного
середовища на останніх фазах існування
поселення (кліматичні чи антропогенний
вплив?) потребує дослідження природного
розрізу понизь Південного Бугу, а також
14С датування відкладів, адже для племен
середньої та пізньої бронзи землеробство
було звичним заняттям. Так, племена Са-
батинівської культури, поширені на півдні
лісостепової зони та в степу у II тис.
до н.е., вирощували досить великий асор-
тимент рослин. Переважали в ньому три
основні злаки: ячмінь плівчастий, просо
звичайне та пшениця двозернянка. Список
доповнювали бобові – горох, вика ервілія,
а також льон, та, можливо, коноплі. Такий
склад встановлено внаслідок дослідження
тринадцяти тисяч фрагментів кераміки,
десятків кг обмазки з дванадцяти
пам’ятників, а також обвугленого матеріа-
лу з поселень Виноградний Сад та Череви-
чне [33]. На поселенні Виноградний Сад
серед знахідок обвугленого зерна перева-
жають зернівки ячменя плівчастого, проса
посівного та пшениці двозернянки. Велика
колекція обвуглених зернівок та насіння
була зібрана під час промивок зразків ґру-
нту з заповнень жител та господарських
ям. Основна маса зерна – більше трьох ти-
сяч зернівок ячменю плівчастого знайдена
в господарському комплексі. Серед цих
зернівок були, ще в значно меншій кілько-
сті, зернівки плівчастих та голозерних
пшениць, голозерного ячменю, проса, го-
роху, насіння конопель. Знайдено також
зернівки та насіння 19 видів бур’янових
рослин.
Склад культурних та бур’янових рослин
дав можливість визначити, в яких умовах
перебувало поселення. Воно займало відк-
риту ділянку. Поля займали невеликі під-
вищення в заплаві ріки Південний Буг або
розміщувались на схилах навколишніх ба-
лок. Такі ділянки були більш вологими,
ніж навколишні степові ділянки, та мали
більш придатні для землеробства суглини-
сті ґрунти [34].
Запечені в одну грудку зернівки проса
знайдено на поселенні Черевичне. Відбит-
ки зернівок проса посівного переважають
серед відбитків інших рослин на поселенні
Сасик. Тут на дні одного з горщиків знай-
дено 53 відбитки зернівок проса.
Н.М. Кузміновою знайдено відбитки зе-
рнівок проса на поселеннях Сабатинівської
культури з території Молдови – Болград,
Тудорово, Черевичне, пшениці двозернян-
ки, пшениці однозернянки, ячменю та го-
роху на поселенні Вороновка 2 [35].
Обвуглені зернівки пшениць (Triticum
dicoccon, Triticum monococcum, Triticum
spelta, Triticum aestivum s.l.) та ячменів
(Hordeum vulgare, Hordeum vulgare
var.coeleste) знайдені також у сусідніх
племен Ноа (вважається, що це одна спіль-
нота із сабатинівськими племенами), які
були поширені на південному заході. Та-
кий склад виявлено на матеріалах поселень
Магала, Катеринівка, Слобода Шиуреци та
ін. [36].
У цей період, тобто в ХVІІ-ХІІ ст.
до н.е., на Балканах та на Близькому Сході
існували добре розвинені землеробські
племена, а на великій території Східної
Європи основними напрямками економіки
було тваринництво разом з землеробством.
Склад культурних рослин, що використо-
вувався племенами епохи бронзи в Європі,
встановлено на палеоетноботанічних мате-
ріалах значної кількості пам’ятників [37].
Згідно цих даних, найбільш поширени-
ми серед зернових культур у посівах були
плівчасті пшениці, перш за все пшениця
двозернянка, та в меншій мірі – пшениця
однозернянка, а також ячмінь плівчастий.
Знайдено також сліди голозерних пше-
ниць, незначна кількість яких може свід-
чити лише про їх роль засмічувачів у посі-
вах інших зернових культур. На цей час
значно збільшується роль проса. Жито бу-
ло ще бур’яновою рослиною. З бобових
вирощували горох, вику ервілію, сочеви-
цю.
ЛІТЕРАТУРА
1. Горбенко К.В. Археологічні дослідження го-
родища доби фінальної бронзи «Дикий Сад» // Нау-
ковий вісник Чернівецького університету: Збірник
наукових статей. Історія. Політичні науки. Міжна-
ЕМІНАК 12
родні відносини. – Чернівці: Рута, 2008. – Вип. 380-
381. – С.202-209.
2. Горбенко К.В. К вопросу о хозяйственной
деятельности жителей поселения «Дикий Сад» //
Borysthenika-2004. Материалы международной
научной конференции к 100-летию начала
исследований острова Березань Э.Р. фон Штерном.
– Николаев, 2004. – С.76-85.
3. Denell R. The interpretation of plant remains
Bulgaria. Papers in Economic Prehistory. – Cambridze,
1972. – Р.149-159.
4. Denell R. Archaeobotany and early farming in
Europe // Archaeology. – 1978. – №31/1. – Р.8-13.
5. Hepper F Nigel. Pharaoh’s flowers. The botani-
cal treasures of Tutankhamun. – London: HMSO,
1990. – 80 p.
6. Растениеводство. – М.: Агропромиздат, 1986.
– 512 с.
7. Там само.
8. Arnon I. Crop production in dry regions. – Lon-
don, 1972.
9. Jasny N. Competition among grains in Classial
antiquity // The American Historical Review. – 1942. –
№47. – Р.747-764.
10. Растениеводство…
11. Сергеенко М.Е. Ученые земледельцы
Древней Италии. – Л.: Наука, 1970. – 292 с.
12. Кузищин И.М. Очерки по истории
земледелия Италии ІІ в. до н.э. – І в. н.э. – М.: Изд-
во МГУ, 1966. – 313 с.
13. Плиний. Естественная история, кн. ХVIII. –
М.-Л.: ОГИЗ – сельхозгиз., 1937. – 304 с.
14. Renfrew J.M. Palaeoethnobotany. The prehis-
toric food plants of the Near East and Europe. – Lon-
don, 1973. – 248 p.
15. Вавилов Н.И. Происхождение и география
культурных растений. – Л.: 1987. – 440 с.
16. Сергеенко М.Е. Ученые земледельцы …
17. Там само.
18. Растениеводство…
19. Жуковский П.М. Культурные растения и их
сородичи. – Л.: Колос, 1964. – 792 с.
20. Растениеводство…
21. Советов А.В. О системах земледелия. – Спб.:
Общественная польза, 1867. – 286 с.
22. Сергеенко М.Е. Ученые земледельцы…
23. Третьяков П.Н. Подсечное земледелие в
Восточной Европе // Известия Государственной
Академии истории материальной культуры. – 1932.
– Вып. 1, Т.14. – 40 с.
24. Кузищин И.М. Очерки по истории
земледелия Италии ІІ в. до н.э. – І в. н.э. – М.: Изд-
во МГУ, 1966. – 313 с.
25. Петров В.П. Подсечное земледелие. – К.:
Наукова думка, 1968. – 228 с.
26. Плиний. Естественная история, кн. ХVIII. –
М.-Л.: ОГИЗ – сельхозгиз., 1937. – 304 с.
27. Вавилов Н.И. Происхождение и география
культурных растений. – Л.: 1987. – 440 с.
28. Вавилов Н.И., Букинич Д.Я.
Земледельческий Афганистан // Избр. труды
Н.И. Вавилова. – М.: 1959. – Т.1.
29. Там само.
30. Pashkevich Galina A. Archaeobotanical studies
on the northern coast of the Black Sea. Eurasia antiqua,
band 7. – Berlin, 2001. – P.511-567.
31. Лебедева Е.Ю. Палеоботанические
исследования в Приазовье // История и археология
Слободской Украины. – Харьков, 1992. – С.141-
143.
32. Герасименко Н.П., Гладиревська М.Б., Гор-
бенко К.В. Природнє середовище людини бронзо-
вої доби на поселенні Дикий Сад (Миколаївська
обл.) // Фізична географія та геоморфологія. –К.:
ВГЛ «Обрії», 2008. – Вип. 56. – С.282-304.
33. Пашкевич Г.А. Палеоэтноботанические
находки на территории Украины (неолит-бронза).
Каталог. – К., 1991. – 48 c.; Пашкевич Г.А.
Земледелие у племен сабатиновской культуры по
данным палеоэтноботанических исследований //
Сборник «Сабатиновская и срубная культуры.
Проблемы взаимосвязи Востока и Запада в эпоху
поздней бронзы». – К.-Николаев-Южноукраинск,
1997. – С.59-61; Пашкевич Г.А. Земледелие в Степи
и Лесостепи Восточной Европы в неолите –
бронзовом веке (палеоэтноботанические
свидетельства). Stratum plus. Культурная
антропология // Археология. – 2000. – №2. – С.404-
418.
34. Пашкевич Г.О., Костильов О.М. Синтаксо-
номічний аналіз палеоетноботанічних даних на
прикладі матеріалів епохи бронзи // Ойкумена.
Український екологічний вісник. – 1992. – №3. –
С.72-77.
35. Кузьминова Н.Н., Петренко В.Г. Культурные
растения на Западе Северного Причерноморья в
середине ІІІ-ІІ-ом тыс. до н.э. (по данным
палеоботаники) // Проблемы древней истории и
археологии Украинской ССР. – К.: Наукова думка,
1989. – С.119-120.
36. Янушевич З.В. Культурные растения Юго-
Запада СССР по палеоботаническим исследования.
– Кишинев: 1976. – 213 с.; Янушевич З.В.
Культурные растения Северного Причерноморья.
Палеоэтноботанические исследования. – Кишинев:
Штиинца, 1986. – 92 с.
37. Behre K.-E. Ein jungbronzezeitlicher
Getreidefund aus Ostfriesland, in U. Kerber-Grogne
(Hrsg.), Festschrift Maria Hopf // Archaeo-Physika. –
1979. – №8; Behre K.-E. Zwei jungbronzezeitliche
Getreidefunde aus Niedersachsen // Nachrichten aus
Niedersachsens Urgeschichte. – 1982. – №51;
Hajnalová E. Some aspects of plant growing in the La
Tène and early Roman periods in North-West Slovakia
// Folia Quaternaria (Kraków). – 1975. – №46. – P.35-
40; Tempir Z. Pocatky pestovani rostlin Madarsku //
Vedecke prace Zemel Muzea. – Prague, 1963;
Willerding U. Vor und Fruhgeschichtliche Kultur und
Pflanzenfunde in Mitteleuropa // Neue Ausgrabungen
und Forschungen in Niedersachsen. – 1970. – №5. –
P.287-375; Zeist W. van. Prehistoric and early historic
food plants in the Netherlands // Palaeohistoria. – 1970.
– №14. – P.41-173; Zohary D., Hopf M. Domestication
of Plants in the Old World. – Oxford, 2000. – 317 p.
АРХЕОЛОГІЯ 13
Кирило Горбенко, Галина Пашкевич Палеоетноботанічні дослідження на території горо-
дища Дикий Сад
У статті розкриваються основні підсумки палеоетноботанічних досліджень проведених на те-
риторії городища Дикий Сад у 2003, 2004, 2007 та 2008 роках. Аналізуються рештки зернівок куль-
турних та дикий рослин отриманих з культурного шару городища.
Ключові слова: Дикий Сад, городище, фінальна бронза, культурний шар, палеоетноботанічні дос-
лідження, археоботаніка, зернові культури
Кирилл Горбенко, Галина Пашкевич Палеоэтноботанические исследования на территории
городища Дикий Сад
В статье раскрываются основные итоги палеоэтноботанических исследований проведенных на
территории городища Дикий Сад в 2003, 2004, 2007 и 2008 годах. Анализируются остатки зерен
культурных и диких растений, полученных из культурного слоя городища.
Ключевые слова: Дикий Сад, городище, финальная бронза, культурный слой,
палеоэтноботанические исследования, археоботаника, зерновые культуры
Kyrylo Gorbenko, Galyna Pashkevych Palaeobotanic researches on the territory of the hillfort «Dikiy
Sad»
The article opens the main conclusions of the palaeobotanic researches conducted on the territory of the
hillfort «Dikiy Sad» in 2003, 2004, 2007 and 2008. It is also analyzed the grain remainders of the cultivated
and wild plants received from the cultural layer of the hillfort.
Key words: Dikiy Sad, hillfort, final bronze, cultural layer, palaeobotanic research, archaeoethnobotany,
grains
Рецензенти:
Козак Д.Н., д.і.н., професор
Гребенніков Ю.С., к.і.н., доцент
Надійшла до редакції 15.07.2010 р.
ЕМІНАК 14
АРХЕОЛОГІЯ 15
Таблиця 2
Палеоетноботанічні знахідки в пробах з розкопок поселення Дикий Сад у 2007 році
Таблиця 2а. Яма 2
Верхній шар Середній шар Нижній шар Всього
Культурні рослини:
Пшениця м’яка Triti-
cum aestivum s.l. 3 3
Пшениця двозернянка
Triticum dicoccon 1 2 3
Ячмінь плівчастий
Hordeum vulgare 5 16 13 34
Просо звичайне Pani-
cum miliaceum 4 6 6 16
Бур’яни:
Лобода біла Cheno-
podium album 1 1
Підмаренник чіпкий
Galium aparine 4 1 5
Хрестоцвіт
Brassicaceae 7 7
Таблиця 2б. Яма 9
Верхній шар Середній шар Нижній шар Всього
Культурні рослини:
Пшениця м’яка Triti-
cum aestivum s.l 1 1
Пшениця двозернянка
Triticum dicoccon 1 1
Ячмінь плівчастий
Hordeum vulgare 4 5 9
Просо звичайне Pani-
cum miliaceum 1 4 5
Бур’яни:
Лобода біла Cheno-
podium album 1 2 3
Підмаренник чіпкий
Galium aparine 1 2 3
ЕМІНАК 16
Таблиця 2в. Яма 12
Верхній шар Нижній шар Всього
Культурні рослини:
Ячмінь плівчастий
Hordeum vulgare 5 8 13
Просо звичайне Pani-
cum miliaceum 2 8 10
Бур’яни:
Лобода біла Cheno-
podium album 3 3
Підмаренник чіпкий
Galium aparine 1 1
Таблиця 2г. Яма 14
Верхній шар Нижній шар Всього
Культурні рослини:
Ячмінь плівчастий
Hordeum vulgare 2 2
Просо звичайне Pani-
cum miliaceum 1 1
Таблиця 2д. Яма 16
Верхній
шар, кост-
рище
Кострище
Середній
шар, кост-
рище
Нижній
шар Всього
Культурні рослини
Пшениця м’яка
Triticum aestivum
s.l.
1 2 3
Ячмінь плівчастий
Hordeum vulgare 1 20 13 25 59
Просо звичайне
Panicum miliaceum 4 5 8 17
Бур’яни:
Підмаренник чіп-
кий Galium aparine 2 1 3
Хрестоцвіті
Brassicaceae 2 1 3
АРХЕОЛОГІЯ 17
2е. Яма 17
Верхній шар,
20 мл
Нижній шар,
15 мл Всього
Культурні рослини:
Пшениця двозернянка Triti-
cum dicoccon 1 1
Ячмінь плівчастий Hor-
deum vulgare 7 3 10
Просо звичайне
Panicum miliaceum 5 1 6
Бур’яни:
Лобода біла
Chenopodium album 1 1
Підмаренник чіпкий
Galium aparine 3 3
хрестоцвіті
Brassicaceae 1 1
ЕМІНАК 18
АРХЕОЛОГІЯ 19
Таблиця 4
Городище Дикий Сад. Загальний план.
<<
/ASCII85EncodePages false
/AllowTransparency false
/AutoPositionEPSFiles true
/AutoRotatePages /All
/Binding /Left
/CalGrayProfile (Dot Gain 20%)
/CalRGBProfile (sRGB IEC61966-2.1)
/CalCMYKProfile (U.S. Web Coated \050SWOP\051 v2)
/sRGBProfile (sRGB IEC61966-2.1)
/CannotEmbedFontPolicy /Warning
/CompatibilityLevel 1.4
/CompressObjects /Tags
/CompressPages true
/ConvertImagesToIndexed true
/PassThroughJPEGImages true
/CreateJDFFile false
/CreateJobTicket false
/DefaultRenderingIntent /Default
/DetectBlends true
/DetectCurves 0.0000
/ColorConversionStrategy /LeaveColorUnchanged
/DoThumbnails false
/EmbedAllFonts true
/EmbedOpenType false
/ParseICCProfilesInComments true
/EmbedJobOptions true
/DSCReportingLevel 0
/EmitDSCWarnings false
/EndPage -1
/ImageMemory 1048576
/LockDistillerParams false
/MaxSubsetPct 100
/Optimize true
/OPM 1
/ParseDSCComments true
/ParseDSCCommentsForDocInfo true
/PreserveCopyPage true
/PreserveDICMYKValues true
/PreserveEPSInfo true
/PreserveFlatness true
/PreserveHalftoneInfo false
/PreserveOPIComments false
/PreserveOverprintSettings true
/StartPage 1
/SubsetFonts true
/TransferFunctionInfo /Apply
/UCRandBGInfo /Preserve
/UsePrologue false
/ColorSettingsFile ()
/AlwaysEmbed [ true
]
/NeverEmbed [ true
]
/AntiAliasColorImages false
/CropColorImages true
/ColorImageMinResolution 300
/ColorImageMinResolutionPolicy /OK
/DownsampleColorImages true
/ColorImageDownsampleType /Bicubic
/ColorImageResolution 300
/ColorImageDepth -1
/ColorImageMinDownsampleDepth 1
/ColorImageDownsampleThreshold 1.50000
/EncodeColorImages true
/ColorImageFilter /DCTEncode
/AutoFilterColorImages true
/ColorImageAutoFilterStrategy /JPEG
/ColorACSImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/ColorImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/JPEG2000ColorACSImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/JPEG2000ColorImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/AntiAliasGrayImages false
/CropGrayImages true
/GrayImageMinResolution 300
/GrayImageMinResolutionPolicy /OK
/DownsampleGrayImages true
/GrayImageDownsampleType /Bicubic
/GrayImageResolution 300
/GrayImageDepth -1
/GrayImageMinDownsampleDepth 2
/GrayImageDownsampleThreshold 1.50000
/EncodeGrayImages true
/GrayImageFilter /DCTEncode
/AutoFilterGrayImages true
/GrayImageAutoFilterStrategy /JPEG
/GrayACSImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/GrayImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/JPEG2000GrayACSImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/JPEG2000GrayImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/AntiAliasMonoImages false
/CropMonoImages true
/MonoImageMinResolution 1200
/MonoImageMinResolutionPolicy /OK
/DownsampleMonoImages true
/MonoImageDownsampleType /Bicubic
/MonoImageResolution 1200
/MonoImageDepth -1
/MonoImageDownsampleThreshold 1.50000
/EncodeMonoImages true
/MonoImageFilter /CCITTFaxEncode
/MonoImageDict <<
/K -1
>>
/AllowPSXObjects false
/CheckCompliance [
/None
]
/PDFX1aCheck false
/PDFX3Check false
/PDFXCompliantPDFOnly false
/PDFXNoTrimBoxError true
/PDFXTrimBoxToMediaBoxOffset [
0.00000
0.00000
0.00000
0.00000
]
/PDFXSetBleedBoxToMediaBox true
/PDFXBleedBoxToTrimBoxOffset [
0.00000
0.00000
0.00000
0.00000
]
/PDFXOutputIntentProfile ()
/PDFXOutputConditionIdentifier ()
/PDFXOutputCondition ()
/PDFXRegistryName ()
/PDFXTrapped /False
/Description <<
/CHS <FEFF4f7f75288fd94e9b8bbe5b9a521b5efa7684002000500044004600206587686353ef901a8fc7684c976262535370673a548c002000700072006f006f00660065007200208fdb884c9ad88d2891cf62535370300260a853ef4ee54f7f75280020004100630072006f0062006100740020548c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee553ca66f49ad87248672c676562535f00521b5efa768400200050004400460020658768633002>
/CHT <FEFF4f7f752890194e9b8a2d7f6e5efa7acb7684002000410064006f006200650020005000440046002065874ef653ef5728684c9762537088686a5f548c002000700072006f006f00660065007200204e0a73725f979ad854c18cea7684521753706548679c300260a853ef4ee54f7f75280020004100630072006f0062006100740020548c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee553ca66f49ad87248672c4f86958b555f5df25efa7acb76840020005000440046002065874ef63002>
/DAN <FEFF004200720075006700200069006e0064007300740069006c006c0069006e006700650072006e0065002000740069006c0020006100740020006f007000720065007400740065002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e007400650072002000740069006c0020006b00760061006c00690074006500740073007500640073006b007200690076006e0069006e006700200065006c006c006500720020006b006f007200720065006b007400750072006c00e60073006e0069006e0067002e0020004400650020006f007000720065007400740065006400650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e0074006500720020006b0061006e002000e50062006e00650073002000690020004100630072006f00620061007400200065006c006c006500720020004100630072006f006200610074002000520065006100640065007200200035002e00300020006f00670020006e0079006500720065002e>
/DEU <FEFF00560065007200770065006e00640065006e0020005300690065002000640069006500730065002000450069006e007300740065006c006c0075006e00670065006e0020007a0075006d002000450072007300740065006c006c0065006e00200076006f006e002000410064006f006200650020005000440046002d0044006f006b0075006d0065006e00740065006e002c00200076006f006e002000640065006e0065006e002000530069006500200068006f00630068007700650072007400690067006500200044007200750063006b006500200061007500660020004400650073006b0074006f0070002d0044007200750063006b00650072006e00200075006e0064002000500072006f006f0066002d00470065007200e400740065006e002000650072007a0065007500670065006e0020006d00f60063006800740065006e002e002000450072007300740065006c006c007400650020005000440046002d0044006f006b0075006d0065006e007400650020006b00f6006e006e0065006e0020006d006900740020004100630072006f00620061007400200075006e0064002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020006f0064006500720020006800f600680065007200200067006500f600660066006e00650074002000770065007200640065006e002e>
/ESP <FEFF005500740069006c0069006300650020006500730074006100200063006f006e0066006900670075007200610063006900f3006e0020007000610072006100200063007200650061007200200064006f00630075006d0065006e0074006f0073002000640065002000410064006f0062006500200050004400460020007000610072006100200063006f006e00730065006700750069007200200069006d0070007200650073006900f3006e002000640065002000630061006c006900640061006400200065006e00200069006d0070007200650073006f0072006100730020006400650020006500730063007200690074006f00720069006f00200079002000680065007200720061006d00690065006e00740061007300200064006500200063006f00720072006500630063006900f3006e002e002000530065002000700075006500640065006e00200061006200720069007200200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000630072006500610064006f007300200063006f006e0020004100630072006f006200610074002c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200079002000760065007200730069006f006e0065007300200070006f00730074006500720069006f007200650073002e>
/FRA <FEFF005500740069006c006900730065007a00200063006500730020006f007000740069006f006e00730020006100660069006e00200064006500200063007200e900650072002000640065007300200064006f00630075006d0065006e00740073002000410064006f00620065002000500044004600200070006f007500720020006400650073002000e90070007200650075007600650073002000650074002000640065007300200069006d007000720065007300730069006f006e00730020006400650020006800610075007400650020007100750061006c0069007400e90020007300750072002000640065007300200069006d007000720069006d0061006e0074006500730020006400650020006200750072006500610075002e0020004c0065007300200064006f00630075006d0065006e00740073002000500044004600200063007200e900e90073002000700065007500760065006e0074002000ea0074007200650020006f007500760065007200740073002000640061006e00730020004100630072006f006200610074002c002000610069006e00730069002000710075002700410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000650074002000760065007200730069006f006e007300200075006c007400e90072006900650075007200650073002e>
/ITA <FEFF005500740069006c0069007a007a006100720065002000710075006500730074006500200069006d0070006f007300740061007a0069006f006e00690020007000650072002000630072006500610072006500200064006f00630075006d0065006e00740069002000410064006f006200650020005000440046002000700065007200200075006e00610020007300740061006d007000610020006400690020007100750061006c0069007400e00020007300750020007300740061006d00700061006e0074006900200065002000700072006f006f0066006500720020006400650073006b0074006f0070002e0020004900200064006f00630075006d0065006e007400690020005000440046002000630072006500610074006900200070006f00730073006f006e006f0020006500730073006500720065002000610070006500720074006900200063006f006e0020004100630072006f00620061007400200065002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200065002000760065007200730069006f006e006900200073007500630063006500730073006900760065002e>
/JPN <FEFF9ad854c18cea51fa529b7528002000410064006f0062006500200050004400460020658766f8306e4f5c6210306b4f7f75283057307e30593002537052376642306e753b8cea3092670059279650306b4fdd306430533068304c3067304d307e3059300230c730b930af30c830c330d730d730ea30f330bf3067306e53705237307e305f306f30d730eb30fc30d57528306b9069305730663044307e305930023053306e8a2d5b9a30674f5c62103055308c305f0020005000440046002030d530a130a430eb306f3001004100630072006f0062006100740020304a30883073002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee5964d3067958b304f30533068304c3067304d307e30593002>
/KOR <FEFFc7740020c124c815c7440020c0acc6a9d558c5ec0020b370c2a4d06cd0d10020d504b9b0d1300020bc0f0020ad50c815ae30c5d0c11c0020ace0d488c9c8b85c0020c778c1c4d560002000410064006f0062006500200050004400460020bb38c11cb97c0020c791c131d569b2c8b2e4002e0020c774b807ac8c0020c791c131b41c00200050004400460020bb38c11cb2940020004100630072006f0062006100740020bc0f002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020c774c0c1c5d0c11c0020c5f40020c2180020c788c2b5b2c8b2e4002e>
/NLD (Gebruik deze instellingen om Adobe PDF-documenten te maken voor kwaliteitsafdrukken op desktopprinters en proofers. De gemaakte PDF-documenten kunnen worden geopend met Acrobat en Adobe Reader 5.0 en hoger.)
/NOR <FEFF004200720075006b00200064006900730073006500200069006e006e007300740069006c006c0069006e00670065006e0065002000740069006c002000e50020006f0070007000720065007400740065002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740065007200200066006f00720020007500740073006b00720069006600740020006100760020006800f800790020006b00760061006c00690074006500740020007000e500200062006f007200640073006b0072006900760065007200200065006c006c00650072002000700072006f006f006600650072002e0020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740065006e00650020006b0061006e002000e50070006e00650073002000690020004100630072006f00620061007400200065006c006c00650072002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200065006c006c00650072002000730065006e006500720065002e>
/PTB <FEFF005500740069006c0069007a006500200065007300730061007300200063006f006e00660069006700750072006100e700f50065007300200064006500200066006f0072006d00610020006100200063007200690061007200200064006f00630075006d0065006e0074006f0073002000410064006f0062006500200050004400460020007000610072006100200069006d0070007200650073007300f5006500730020006400650020007100750061006c0069006400610064006500200065006d00200069006d00700072006500730073006f0072006100730020006400650073006b0074006f00700020006500200064006900730070006f00730069007400690076006f0073002000640065002000700072006f00760061002e0020004f007300200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000630072006900610064006f007300200070006f00640065006d0020007300650072002000610062006500720074006f007300200063006f006d0020006f0020004100630072006f006200610074002000650020006f002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000650020007600650072007300f50065007300200070006f00730074006500720069006f007200650073002e>
/SUO <FEFF004b00e40079007400e40020006e00e40069007400e4002000610073006500740075006b007300690061002c0020006b0075006e0020006c0075006f0074002000410064006f0062006500200050004400460020002d0064006f006b0075006d0065006e007400740065006a00610020006c0061006100640075006b006100730074006100200074007900f6007000f60079007400e400740075006c006f0073007400750073007400610020006a00610020007600650064006f007300740075007300740061002000760061007200740065006e002e00200020004c0075006f0064007500740020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740069007400200076006f0069006400610061006e0020006100760061007400610020004100630072006f0062006100740069006c006c00610020006a0061002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030003a006c006c00610020006a006100200075007500640065006d006d0069006c006c0061002e>
/SVE <FEFF0041006e007600e4006e00640020006400650020006800e4007200200069006e0073007400e4006c006c006e0069006e006700610072006e00610020006f006d002000640075002000760069006c006c00200073006b006100700061002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740020006600f600720020006b00760061006c00690074006500740073007500740073006b0072006900660074006500720020007000e5002000760061006e006c00690067006100200073006b0072006900760061007200650020006f006300680020006600f600720020006b006f007200720065006b007400750072002e002000200053006b006100700061006400650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740020006b0061006e002000f600700070006e00610073002000690020004100630072006f0062006100740020006f00630068002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020006f00630068002000730065006e006100720065002e>
/ENU (Use these settings to create Adobe PDF documents for quality printing on desktop printers and proofers. Created PDF documents can be opened with Acrobat and Adobe Reader 5.0 and later.)
>>
/Namespace [
(Adobe)
(Common)
(1.0)
]
/OtherNamespaces [
<<
/AsReaderSpreads false
/CropImagesToFrames true
/ErrorControl /WarnAndContinue
/FlattenerIgnoreSpreadOverrides false
/IncludeGuidesGrids false
/IncludeNonPrinting false
/IncludeSlug false
/Namespace [
(Adobe)
(InDesign)
(4.0)
]
/OmitPlacedBitmaps false
/OmitPlacedEPS false
/OmitPlacedPDF false
/SimulateOverprint /Legacy
>>
<<
/AddBleedMarks false
/AddColorBars false
/AddCropMarks false
/AddPageInfo false
/AddRegMarks false
/ConvertColors /NoConversion
/DestinationProfileName ()
/DestinationProfileSelector /NA
/Downsample16BitImages true
/FlattenerPreset <<
/PresetSelector /MediumResolution
>>
/FormElements false
/GenerateStructure true
/IncludeBookmarks false
/IncludeHyperlinks false
/IncludeInteractive false
/IncludeLayers false
/IncludeProfiles true
/MultimediaHandling /UseObjectSettings
/Namespace [
(Adobe)
(CreativeSuite)
(2.0)
]
/PDFXOutputIntentProfileSelector /NA
/PreserveEditing true
/UntaggedCMYKHandling /LeaveUntagged
/UntaggedRGBHandling /LeaveUntagged
/UseDocumentBleed false
>>
]
>> setdistillerparams
<<
/HWResolution [2400 2400]
/PageSize [612.000 792.000]
>> setpagedevice
|