Метаморфози локальних конструкцій "центр-периферія" на Правобережній Україні в 1793-1863 роках (на прикладі латифундій графів Потоцьких (герб "Пилява")

У праці розкрито кількісні і просторові зміни, які відбувалися з латифундіями Потоцьких на Правобережній Україні у 1793-1863 рр. Автор стверджує, що якісно змінили структуру цих локальних конструкцій розділи Речі Посполитої. Натомість втративши військово-юридичну складову свого панування, у своїх «м...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Емінак
Дата:	2009
Автор:	Кривошея
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Інститут археології НАН України 2009
Теми:	Історія України
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/111147
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Метаморфози локальних конструкцій "центр-периферія" на Правобережній Україні в 1793-1863 роках (на прикладі латифундій графів Потоцьких (герб "Пилява") / І. Кривошея // Емінак: Науковий щоквартальник. — 2009. — № 1-4(4). — С. 45-50. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859956647894450176
author	Кривошея
author_facet	Кривошея
citation_txt	Метаморфози локальних конструкцій "центр-периферія" на Правобережній Україні в 1793-1863 роках (на прикладі латифундій графів Потоцьких (герб "Пилява") / І. Кривошея // Емінак: Науковий щоквартальник. — 2009. — № 1-4(4). — С. 45-50. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Емінак
description	У праці розкрито кількісні і просторові зміни, які відбувалися з латифундіями Потоцьких на Правобережній Україні у 1793-1863 рр. Автор стверджує, що якісно змінили структуру цих локальних конструкцій розділи Речі Посполитої. Натомість втративши військово-юридичну складову свого панування, у своїх «міні-державах» Потоцькі зберегли тотальний вплив на соціально-економічний розвиток регіону до їх переходу у державну власність Російської імперії. В работе раскрыты количественные и пространственные изменения, которые происходили с латифундиями Потоцких на Правобережной Украине в 1793-1863 гг. Автор утверждает, что качественно изменили структуру этих локальных конструкций разделы Речи Посполитой. Но потеряв военно-юридическую составляющую своего господства, в своих «мини-государствах» Потоцкие сохранили тотальное влияние на социально-экономическое развитие региона до их перехода в государственную собственность Российской империи. In work quantitative and spatial changes which occured with latifundia Potocki in Right-bank Ukraine in 1793-1863 are revealed. The author asserts, that have qualitatively changed structure of these local designs sections of Rich Pospolyta. But having lost a military-legal component of the domination, in «mini-states» of Potocki have kept total influence on social and economic development of region before their transition in a state ownership of Russian Empire.
first_indexed	2025-12-07T16:19:58Z
format	Article
fulltext	ІСТОРІЯ УКРАЇНИ 45 УДК 94 (477) «1793-1863» Ігор Кривошея (Умань) МЕТАМОРФОЗИ ЛОКАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ «ЦЕНТР – ПЕРИФЕРІЯ» НА ПРАВОБЕРЕЖНІЙ УКРАЇНІ В 1793-1863 РОКАХ (на прикладі латифундій графів Потоцьких (герб «Пилява») В останні роки в Україні особливо акти- вно розвивається новий напрямок, який також є популярним і в Європі – «історич- на регіоналістика», об’єктивно-предметна галузь якої включає дослідження відмінно- стей конкретних територій, історико- географічного простору, об’єднаного соці- ально-економічним, соціокультурним і конфесійним факторами. У той же час, вивчити регіональні про- цеси у повному обсязі неможливо, якщо: 1. Не виділити в окремий напрямок дослідження взаємин центр – периферія (у масштабі континентальному або держав- ному). 2. Не показати роль центру в кожному окремо взятому регіоні. Характерною рисою історичного розви- тку Правобережної України в XVIII- ХІХ ст. було велике приватне землеволо- діння, конкретніше економічно- територіальних утворень – магнатерій, які практично були міні-державами в Речі По- сполитій. Серед найбагатших і найвпливовіших магнатів цього періоду бачимо Браниць- ких, Любомирських, Потоцьких, Сангуш- ків та інших. Ослаблена Річ Посполита усе більше привертала увагу сусідніх держав, які тільки й чекали її повного падіння. По- вний занепад був не за горами, тому що утворення Панської конфедерації (1768- 1772 рр.), учасники якої не враховували необхідності реформування польського суспільства, проявляли до некатоликів во- рожість [1], а також невміння самотужки придушити повстання 1768-1769 рр. на Правобережжі [2] й звернення за допомо- гою до російської імператриці Катерини II, показали, що політичних способів рішення проблеми встановлення стабільності в польсько-литовській державі не залишило- ся. На Правобережжі у другій половині XVIII ст. можна виділити магнатерії: Ста- ніслава Потоцького, якому належали Ума- нщина, Тульчинський, Могилевський, Да- шівський ключі, Ольховецьке та інші ста- роства в Брацлавському, Подільському воєводствах – 312 сіл і містечок; Прота Потоцького – Ямпольський, Краснянський, Махновський, Любарський, Гусятинський ключі; Чарторийського – 165 населених пунктів у Меджибіжському, Зиньківсько- му, Грановському, Старосинявському, Ні- колаєвському ключах, Летичівському і Камянецькому староствах і 19 сіл Клева- новського маєтку на Волині; Браницьких – уся Білоцерківщина і Богуславське старос- тво; Вороничей – Трояновський і Пилявсь- кий ключі; Любомирського – 168 сіл і го- родків у маєтках Узбережжя на Дністрі; Жевусських – Новокостянтинівський, Лу- чинецький, Михалпольський ключі та інші села Подільського воєводства і півдня Во- лині; Оссолинських – Хмельницьке старо- ство [3]. Наявність таких локалізованих магнат- ських державних утворень, які відігравали важливу роль у розміщенні політичних сил, а також вносили дезінтеграційне зерно у внутрішнє- і зовнішньополітичне стано- вище Речі Посполитої. Після другого і третього поділів Речі Посполитої на Правобережжі намітилися зміни в структурі і характері магнатських володінь, під впливом конфіскацій маєтків опозиціонерів до російської скарбниці, а також процесів купівлі-продажу тощо. Алгоритм російської політики відносно великого землеволодіння на Правобережжі визначався двома факторами: 1) лояльністю власників російській короні; 2) небажанням царського уряду залишати в приватному володінні стратегічні, як у вій- ськовому, так і в соціально-економічному ЕМІНАК 46 плані, міста, містечка і села. Крім того, державні інституції Російської імперії, ко- ректували національну політику в регіоні, чим суттєво вплинули на етно- конфесійний склад населення, як міст, так і сільських поселень. Розглянути процеси у локальних конс- трукціях «центр-периферія» пропонуємо на прикладі магнатерії польських аристок- ратів Потоцьких (герб «Пилява»), які во- лоділи на Правобережжі України велики- ми земельними володіннями. Маєтки аристократів Потоцьких пред- ставляли собою фактично держави в дер- жаві, тому що на їхній території влада ма- гнатів була безмежною, її основу станови- ли власні військові частини, органи госпо- дарського управління, в’язниці і таке інше. Особливо чітко простежується існування таких міні-держав на Правобережній Укра- їні, яка була віддалена від корінної Польщі і була краєм безмежного магнатського па- нування [4]. Слід зважати на те, що на українських землях маєтками володіли, як представни- ки Гетьманської лінії («Срібна Пилява»), так і Примасовської лінії («Золота Пиля- ва») [5]. Найбільш багатим і впливовим серед Потоцьких, які мали землеволодіння на українських землях, був Францишек Салезі (1700-1772). Саме його дослідники нази- вають «некоронованим королем» або «ма- лим королем Русі». Дійсно, столиця його володінь – Кристинополь (сучасне місто Червоноград, Львівська обл.) – не уступала блискучістю і багатством Варшаві або Кракову. Понад 30 придворних дворян (ловчих, підчаших й ін.), численне військо створювало ілюзію «королівського» ото- чення. Магнатерія Потоцького включала приблизно два мільйони гектарів землі і понад 130 тисяч кріпаків, і приносила що- року своєму власникові понад 3 мільйони злотих. У 1763-1764 роках Франц Потоць- кий зробив спробу одержати королівський трон, але вона не увінчалася успіхом [6]. Для забезпечення порядку у своїх воло- діннях польські магнати утримували заго- ни надвірних козаків. Були такі збройні формування і на Уманщині. Біля Умані бу- ла особлива слобода уманських козаків, які були звільнені від податків та отримували від Францишка Потоцького зброю й одяг. Із двох тисяч шестисот чоловік триста по черзі ходили в Кристинополь (родову сто- лицю) охороняти покровителя. Раз на рік графський комісар проводив спеціальний огляд полку під командуванням полковни- ка Обуха, коли всі козаки під звуки дзво- нів, труб і литавр виносили з міста корог- ви, бунчуки і прапори. Після огляду комі- сар давав на їхню честь банкет [7]. Гайдамацькі загони, які активно діяли на Правобережжі, кілька разів турбували польське населення Умані (1737, 1749- 1750, 1757), і саме це змусило Ф. Потоцького подбати про охорону своїх економій. У 1760 році в Умані, було поча- те будівництво фортеці, яка повинна була стати могутнім форпостом магнатської держави в регіоні. 28 березня 1761 р. буді- вництво фортеці (Старе Місто) урочисто завершили. Фортеця була розташована на пагорбі, мала два в’їзди. На вежах, які ви- сочіли над в’їздами, стояли пушки. З боку Лисої Гори в огорожі була таємна хвіртка, яка постійно охоронялася. Місто-фортецю з двох сторін оточувала річка Уманка. Із третьої сторони місто обороняв глибокий яр; передмістя (Нове Місто) відділялося від Старого Міста безводним ровом і зем- ляним валом. Земляний вал навколо фор- теці, а також двоповерховий будинок уманського комісара були захищені дубо- вим частоколом. За кріпосними стінами знаходилися будинки василіанського мо- настиря і монастирської школи, костьол, церкви, синагога, ратуша, дерев’яні жит- лові будинки. Але ні надвірні військові формування, ні фортеця, не змогли зупи- нити гнів українського народу в 1768 році. Більше того, сотник уманських надвірних козаків Іван Гонта перейшов на сторону повсталих [8]. Надвірні козацькі війська Потоцьких проіснували до розділів Речі Посполитої. Після придушення селянської війни 1768-1769 рр. Річ Посполита все більше залежала від Російської імперії. Імперат- риця Катерина II втручалася у внутрішні справи польської держави, авторитет же короля Станіслава Августа Понятовського неухильно слабшав. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ 47 1772 рік ознаменувався для роду Пото- цьких двома знаковими подіями: 1) першим поділом Речі Посполитої; 2) смертю протягом року спочатку Ганни, а потім і Францишка Салезі Потоцьких, магнатську «імперію» яких отримав у спа- дщину єдиний син – Станіслав Щенсни (1752-1805) [9]. Рисами, які вплинули на подальший ро- звиток «міні-держави» Станіслава Потоць- кого і його спадкоємців, потрібно визнати: «1) їх стан на момент інкорпорації до складу Російської імперії; 2) політика ро- сійського царату щодо поміщиків у кон- тексті його ставлення до правобережного шляхетства; 3) вплив польських повстань на кількість і становище магнатських має- тків; 4) обрусіння землеволодіння Право- бережної України; 5) кількість землеволо- діння і селянських душ, які визначали за- гальну економічну стабільність маєтків і вплив на її фінансовий стан власника (бор- ги приватні і казенні, купівля-продаж має- тків, наявність оренди), а також проблема спадкування власності; 6) розвиток власне господарської системи, яка пов’язана з ку- льтивуванням сільськогосподарських ку- льтур, розвитком тваринництва до рівня заводів і підприємств переробної галузі: цукрозаводів, винокурень і таке інше; 7) подальше втягування поміщицьких гос- подарств у товарно-грошові відносини; 8) вплив на загальний розвиток поміщиць- ких господарств відносин з іншими кате- горіями населення (селянами, церковними служителями, орендарями, декласованими шляхтичами тощо)» [10]. Магнатерія була поділена на ключі, які фактично представляли територіальні оди- ниці даної «міні-держави». Це були ключі, для яких, у першу чергу, були характерні адміністративно-економічні риси [11]. Цікавими, на нашу думку, є два епізоди, які хронологічно фіксуються наприкінці XVIII – початку ХІХ ст. Перший – це пе- редача галицьких володінь, які потрапили до сфери впливу Австрії, А. Понинському. Таким чином, роль родової столиці пере- ходить від Кристинополя до Тульчина, де на початку 80-х років XVIII ст. був побу- дований чудовий палац [12]. Другий пов'язаний з політичними і соці- ально-економічними трансформаціями на Правобережжі після другого і третього ро- зділів Речі Посполитої. У цьому контексті особливе значення мають наступні укази: 28 травня 1772 р. – який залишав усіх жи- телів приєднаних земель, у тому чині і стані, до якого вони споконвіку належали і надавав їм захист з боку держави; 27 бере- зня 1793 р. – про надання шляхті прав і привілеїв, якими користується дворянство російське; 20 жовтня 1794 р. – про збере- ження прав приватної власності на неру- хомі маєтки і кріпаків, якими поміщики володіють за законами Речі Посполитої; 14 грудня 1795 р. – про підтвердження прав, вільностей і переваг, якими здавна користуються в Росії стани з волі імпера- тора; 29 жовтня 1796 р. – про збереження інституту приватних міст, яких на Право- бережній Україні було багато [13]. У маєтках Потоцьких проживала досить велика кількість чиншової шляхти, яка по- селилася тут ще в середині XVIII ст., коли магнатові було вигідно мати значну підт- римку своїх інтересів у станових органах управління, зокрема в сеймиках. Саме ця категорія незаможної шляхти найбільшою мірою залежала від магната і була маріо- неткою в його політичній грі. Через втрату власної держави суспільна роль чиншови- ків-шляхтичів зазнала змін. Тепер магна- тові в умовах російського царату вже не були потрібні ці шляхетні голоси. Так, протягом 1798-1802 рр. Звенигородсько- Уманський повітовий суд розглядав спра- ви про утиски Станіславом Потоцьким чи- ншової шляхти в селах Уманського повіту Київської губернії. У сс. Рублений Міст і Ризина економ Домінік Цандер, який діяв за наказом Станіслава Щенсни, використо- вуючи наявні протиріччя між чиншовою шляхтою і місцевими селянами, наказав останнім розібрати будинок шляхтичів. Це рішення було викликане відмовою шляхти погодитися на підвищення чиншу. Будин- ки були розібрані, а 19 шляхетських родин були вивезені на кордони Звенигородсько- го повіту. Жоден з населених пунктів не міг прийняти вигнанців тому, що майже всі села на Уманщині належали Потоцько- му. Шляхту повернули і за сприяння Уманського земського комісара розмісти- ЕМІНАК 48 ли між іншими жителями, а графові від імені російської влади рекомендовано в подальшому утриматися від подібних дій [14]. Конфлікти інтересів приватних власни- ків і імперської адміністрації на місцях привели до того, що офіційний Санкт- Петербург, який раніше підсилював свій вплив на землеволодіння в регіоні за раху- нок конфіскованих маєтків, перейшов до купівлі приватних міст у державну влас- ність. У 1809 р. Софія Потоцька розглядала пропозицію російського уряду продати по- вітове місто Умань у державну скарбницю. Прецедент уже був, коли в 1805 році в ска- рбницю за 783668 руб. сріблом куплене місто Могилів Подільської губернії, але він за своїми характеристиками (геополі- тичними і господарськими) був менш вигі- дний, чим Умань. Перевірка встановила, що річний прибуток – 191145 злотих або 28671 руб. сріблом утворюється з наступ- них статей: коштів від посесії, панщини, чиншу, ставщини, зборів від продажу то- варів і таке інше [15]. Пожежа, яка трапилася влітку 1809 р. і низька ціна (не набагато більше 500 тис. руб. сріблом), яку пропонував російський уряд змусили графиню Потоцьку відмови- тися від продажу міста до царської скарб- ниці [16]. Через двадцять з лишком років, Росій- ська імперія отримала Умань у свою влас- ність безкоштовно. 12 листопада 1822 р. в Берліні вмирає гр. Софія Потоцька, яка залишає велику спадщину і 15 млн. злотих боргів. У своє- му заповіті (від 23.V.1822 р.) Софія не за- лишає нічого Мечиславу і дає йому нега- тивну оцінку як синові. Основними спад- коємцями Софії стали її діти від Станісла- ва – Олександр, Болеслав, Софія, Ольга і син від шлюбу з Віттом – Іван [17]. Після повстання 1830-1831 рр. у ході репресивних заходів російської адмініст- рації на Правобережжі були конфісковані маєтки багатьох Потоцьких: Олександра, Володимира, Германа, Юзефа [18]. Зупинимося на особистості Олександра Потоцького, синові Станіслава Щенсни і Софії, останньому власнику Уманського ключа і «Софіївки». Олександр (1798- 1868) – полковник російської армії у відс- тавці, був сповнений шляхетних імпульсів, і як свідомий патріот схиляв голову перед образами польських героїв. У Софіївсько- му парку за його наказом були встановлені погруддя Т. Костюшка і наполеонівського генерала, племінника останнього польсь- кого короля Ю. Понятовського. Під впли- вом сестри Софії, він під час повстання 1830-1831 рр. дає згоду за власні кошти сформувати польський кінний полк і пере- дає для цього 2000 червінців. Потоцький приїжджає до Варшави, щоб спостерігати за процесом створення полку. Сформова- ний ним полк так і не зробив жодного пос- трілу. Російський цар Микола І оголосив Олександра Потоцького політичним ви- гнанцем і заборонив йому в’їзд до імпе- рії [19]. Уманські маєтки були конфіскова- ні російським урядом, а згодом більша їхня частина була перетворена на військові по- селення, які проіснували до кінця 50-х ро- ків ХІХ ст. [20]. Одержавши, таким чином, Уманський ключ безкоштовно, російська адміністра- ція не пропускала нагоди отримати й інші володіння Потоцьких у свою власність. Спроби використовувати авантюрний характер Мечислава (1799-1878), сина Станіслава і Софії, останнього власника Тульчинського ключа з роду Потоцьких, щоб поступово, крок за кроком встановити над маєтком повний державний контроль, мали перемінний успіх. Мечислав, який не раз перебував за свої пригоди на поселенні (Саратов, В’ятка, Воронеж) під ретельним спостереженням поліції, так і не продав свої володіння. Хоча часто використовував бажання російської скарбниці купити Тульчин, щоб поліпшити своє станови- ще [21]. Маєтки Софії Кисельової (1801-1875), дочки Станіслава і Софії, яка вийшла за- між за Павла Дмитровича Кисельова (1788-1872), були обтяжені значними бор- гами і перейшли у власність царської скар- бниці іншим шляхом. Шлюб з Павлом Дмитровичем не можна назвати вдалим, але її чоловік чесно виконав обов’язки юридичного опікуна, вдало продавши кня- зеві Любомирському частину Букського ІСТОРІЯ УКРАЇНИ 49 ключа, а Російській імперії – Торговиць- кий ключ [22]. Отже, підведемо деякі підсумки: По-перше, бачимо кількісні і просторові зміни, які відбуваються з «міні-державою» Потоцьких на Правобережній Україні; По-друге, розділи Речі Посполитої якіс- но змінили структуру цих локальних конс- трукцій. Так, наприклад, зникають форму- вання надвірних козаків тощо; По-третє, втративши військово- юридичну складову свого панування, у своїх «міні-державах» Потоцькі зберегли тотальний вплив на соціально- економічний розвиток регіону; По-четверте, перехід маєтків Потоцьких у державну власність Російської імперії відбувався двома шляхами: через конфіс- кацію за участь в антидержавних діях і шляхом купівлі-продажу. ЛІТЕРАТУРА 1. 100 лет борьбы польского народа за свободу. По Б. Лимановскому, Л. Кульчицкому и др. / Сост. под ред. Ю. Подвинского. – М., 1907. – С.6. 2. Храбан Г.Ю. Спалах гніву народного: Анти- феодальне народно-визвольне повстання на Право- бережній Україні у 1768-1769 рр. – К., 1990. – 176 с. 3. Маркина В.А. Магнатское поместье Право- бережной Украины второй половины XVIII в. (cоциально-экономическое развитие). – К., 1961. – С.41. 4. Ефименко А.Я. История украинского народа. – К., 1990. – С.358. 5. Zychliński T. Zlota księga szlachty Polskiej: rocznik XIV. – Poznan, 1893; Dunin-Borkowski J. Almanach błękitny: Genealogia zyjaecych rodów polskich. – Lwów-Warszawa, 1908. 6. Mały król na Rusi i jego stolica Krystynopol. Z Pamiętnika klasztornego 1766-1787 i z innech źródeł zebral i zestawił Jan Czernecki. - Kraków, 1939. 7. Историческое обозрение городов Киевской губернии с их окрестностями. г. Умань // Киевские губернские ведомости. – 1846. – № 26. – С.239-240; Т–ий К.И. Краткий очерк истории города Умани // Киевская старина. – 1882. – Т. 4. – С.391-392. 8. Храбан Г.Ю. Спалах гніву народного…; Уманская резня (Записки Вероники Кребс) / Пере- вод с пред. И.М. Рева. – К., 1879. 9. Łojek J. Dzieje zdrajcy. – Katowice, 1988; Łojek J. Potomkowie Szczęsnego: Dzieje fortuny Potockich z Tulczyna. – Lublin, 1988. 10. Кривошея И. Демагнатаризация латифундий на Правобережной Украине (первая треть ХІХ в.): Уманские имения Потоцких // Социальна трансфо- рмация и межэтнические отношения на Правобе- режной Украине: 19 – начало 20 вв.: Сб. статей / Под ред. К. Мацузато (Славяно-евразийские иссле- дования. Вып. 8). – Sapporo-Москва, 2005. – С.8-29. 11. Serczyk W. Wlosc Humanska w drugiej polowie XVIII wieku (z problematyki spolecznej i gospodarczej) // Zeszyty naukowe unwersytety Jagiellonskiego: Prace Historyczne. – 1961. – № 5. – S.75-100. 12. Chrząszczewski A. Pamiętnik oficjalisty Potockich z Tulczyna. – Wroclaw: Zaklad Narodowy im. Ossólińskich, 1976. 13. Полное собрание законов Российской импе- рии. Собрание первое. – № 13808, 17108, 17264, 17418. 14. Центральний державний історичний архів України в м. Києві (далі – ЦДІАУК), ф.533, оп.1, спр.61, арк.37-38; Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. – Ф.ІІ, №20281. 15. Державний архів Київської області, ф.2, оп.3, спр.2164. 16. ЦДІАУК, ф.49, оп.2, спр.1758. 17. ЦДІАУК, ф.49, оп.3, спр.267. 18. Бовуа Д. Шляхтич, кріпак і ревізор. Польська шляхта між царизмом та українськими масами. – К., 1996. – С.322-323. 19. ЦДІАУК, ф.467, оп.1, спр.55. 20. Кривошея І. Три несхожих пагони одного родового дерева: непроста доля Александра, Мечи- слава і Болеслава Потоцьких герба «Пилява» (Тульчинська лінія) // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. – К.: Інститут історії України 2007. – Вип. XIV. – С.301-308. 21. Там само. 22. ЦДІАУК, ф.486, оп.1, спр.3054. Ігор Кривошея Метаморфози локальних конструкцій «центр-периферія» на Правобе- режній Україні в 1793-1863 роках (на прикладі латифундій графів Потоцьких (герб «Пи- лява») У праці розкрито кількісні і просторові зміни, які відбувалися з латифундіями Потоцьких на Правобережній Україні у 1793-1863 рр. Автор стверджує, що якісно змінили структуру цих локальних конструкцій розділи Речі Посполитої. Натомість втративши військово- юридичну складову свого панування, у своїх «міні-державах» Потоцькі зберегли тотальний вплив на соціально-економічний розвиток регіону до їх переходу у державну власність Росій- ської імперії. Ключові слова: регіональна історія, центр-периферія, магнатська «держава», родина ЕМІНАК 50 Потоцьких, Правобережна Україна Игорь Кривошея Метаморфозы локальных конструкций «центр-периферия» на Право- бережной Украине в 1793-1863 годах (на примере латифундий графов Потоцких (герб «Пилява») В работе раскрыты количественные и пространственные изменения, которые происходи- ли с латифундиями Потоцких на Правобережной Украине в 1793-1863 гг. Автор утвержда- ет, что качественно изменили структуру этих локальных конструкций разделы Речи Пос- политой. Но потеряв военно-юридическую составляющую своего господства, в своих «мини- государствах» Потоцкие сохранили тотальное влияние на социально-экономическое разви- тие региона до их перехода в государственную собственность Российской империи. Ключевые слова: региональная история, центр-периферия, магнатское «государство», семья Потоцких, Правобережная Украина Ihor Krivosheja Metamorphoses of the «center–periphery» local constructions in Right-bank Ukraine in 1793-1863 (latifundia of Potockis («Pylawa» coat of arms) are taken as illustration) In work quantitative and spatial changes which occured with latifundia Potocki in Right-bank Ukraine in 1793-1863 are revealed. The author asserts, that have qualitatively changed structure of these local designs sections of Rich Pospolyta. But having lost a military-legal component of the domination, in «mini-states» of Potocki have kept total influence on social and economic development of region before their transition in a state ownership of Russian Empire. Key words: regional history, center-periphery, magnate «state», Potocki’s family, Right-bank Ukraine Рецензенти: Казьмирчук Г.Д., д.і.н., професор Шевченко Н.В., к.і.н., доцент Надійшла до редакції 01.09.2009 р. << /ASCII85EncodePages false /AllowTransparency false /AutoPositionEPSFiles true /AutoRotatePages /All /Binding /Left /CalGrayProfile (Dot Gain 20%) /CalRGBProfile (sRGB IEC61966-2.1) /CalCMYKProfile (U.S. Web Coated \050SWOP\051 v2) /sRGBProfile (sRGB IEC61966-2.1) /CannotEmbedFontPolicy /Warning /CompatibilityLevel 1.4 /CompressObjects /Tags /CompressPages true /ConvertImagesToIndexed true /PassThroughJPEGImages true /CreateJDFFile false /CreateJobTicket false /DefaultRenderingIntent /Default /DetectBlends true /DetectCurves 0.0000 /ColorConversionStrategy /LeaveColorUnchanged /DoThumbnails false /EmbedAllFonts true /EmbedOpenType false /ParseICCProfilesInComments true /EmbedJobOptions true /DSCReportingLevel 0 /EmitDSCWarnings false /EndPage -1 /ImageMemory 1048576 /LockDistillerParams false /MaxSubsetPct 100 /Optimize true /OPM 1 /ParseDSCComments true /ParseDSCCommentsForDocInfo true /PreserveCopyPage true /PreserveDICMYKValues true /PreserveEPSInfo true /PreserveFlatness true /PreserveHalftoneInfo false /PreserveOPIComments false /PreserveOverprintSettings true /StartPage 1 /SubsetFonts true /TransferFunctionInfo /Apply /UCRandBGInfo /Preserve /UsePrologue false /ColorSettingsFile () /AlwaysEmbed [ true ] /NeverEmbed [ true ] /AntiAliasColorImages false /CropColorImages true /ColorImageMinResolution 300 /ColorImageMinResolutionPolicy /OK /DownsampleColorImages true /ColorImageDownsampleType /Bicubic /ColorImageResolution 300 /ColorImageDepth -1 /ColorImageMinDownsampleDepth 1 /ColorImageDownsampleThreshold 1.50000 /EncodeColorImages true /ColorImageFilter /DCTEncode /AutoFilterColorImages true /ColorImageAutoFilterStrategy /JPEG /ColorACSImageDict << /QFactor 0.15 /HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1] >> /ColorImageDict << /QFactor 0.15 /HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1] >> /JPEG2000ColorACSImageDict << /TileWidth 256 /TileHeight 256 /Quality 30 >> /JPEG2000ColorImageDict << /TileWidth 256 /TileHeight 256 /Quality 30 >> /AntiAliasGrayImages false /CropGrayImages true /GrayImageMinResolution 300 /GrayImageMinResolutionPolicy /OK /DownsampleGrayImages true /GrayImageDownsampleType /Bicubic /GrayImageResolution 300 /GrayImageDepth -1 /GrayImageMinDownsampleDepth 2 /GrayImageDownsampleThreshold 1.50000 /EncodeGrayImages true /GrayImageFilter /DCTEncode /AutoFilterGrayImages true /GrayImageAutoFilterStrategy /JPEG /GrayACSImageDict << /QFactor 0.15 /HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1] >> /GrayImageDict << /QFactor 0.15 /HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1] >> /JPEG2000GrayACSImageDict << /TileWidth 256 /TileHeight 256 /Quality 30 >> /JPEG2000GrayImageDict << /TileWidth 256 /TileHeight 256 /Quality 30 >> /AntiAliasMonoImages false /CropMonoImages true /MonoImageMinResolution 1200 /MonoImageMinResolutionPolicy /OK /DownsampleMonoImages true /MonoImageDownsampleType /Bicubic /MonoImageResolution 1200 /MonoImageDepth -1 /MonoImageDownsampleThreshold 1.50000 /EncodeMonoImages true /MonoImageFilter /CCITTFaxEncode /MonoImageDict << /K -1 >> /AllowPSXObjects false /CheckCompliance [ /None ] /PDFX1aCheck false /PDFX3Check false /PDFXCompliantPDFOnly false /PDFXNoTrimBoxError true /PDFXTrimBoxToMediaBoxOffset [ 0.00000 0.00000 0.00000 0.00000 ] /PDFXSetBleedBoxToMediaBox true /PDFXBleedBoxToTrimBoxOffset [ 0.00000 0.00000 0.00000 0.00000 ] /PDFXOutputIntentProfile () /PDFXOutputConditionIdentifier () /PDFXOutputCondition () /PDFXRegistryName () /PDFXTrapped /False /Description << /CHS <FEFF4f7f75288fd94e9b8bbe5b9a521b5efa7684002000500044004600206587686353ef901a8fc7684c976262535370673a548c002000700072006f006f00660065007200208fdb884c9ad88d2891cf62535370300260a853ef4ee54f7f75280020004100630072006f0062006100740020548c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee553ca66f49ad87248672c676562535f00521b5efa768400200050004400460020658768633002> /CHT <FEFF4f7f752890194e9b8a2d7f6e5efa7acb7684002000410064006f006200650020005000440046002065874ef653ef5728684c9762537088686a5f548c002000700072006f006f00660065007200204e0a73725f979ad854c18cea7684521753706548679c300260a853ef4ee54f7f75280020004100630072006f0062006100740020548c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee553ca66f49ad87248672c4f86958b555f5df25efa7acb76840020005000440046002065874ef63002> /DAN <FEFF004200720075006700200069006e0064007300740069006c006c0069006e006700650072006e0065002000740069006c0020006100740020006f007000720065007400740065002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e007400650072002000740069006c0020006b00760061006c00690074006500740073007500640073006b007200690076006e0069006e006700200065006c006c006500720020006b006f007200720065006b007400750072006c00e60073006e0069006e0067002e0020004400650020006f007000720065007400740065006400650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e0074006500720020006b0061006e002000e50062006e00650073002000690020004100630072006f00620061007400200065006c006c006500720020004100630072006f006200610074002000520065006100640065007200200035002e00300020006f00670020006e0079006500720065002e> /DEU <FEFF00560065007200770065006e00640065006e0020005300690065002000640069006500730065002000450069006e007300740065006c006c0075006e00670065006e0020007a0075006d002000450072007300740065006c006c0065006e00200076006f006e002000410064006f006200650020005000440046002d0044006f006b0075006d0065006e00740065006e002c00200076006f006e002000640065006e0065006e002000530069006500200068006f00630068007700650072007400690067006500200044007200750063006b006500200061007500660020004400650073006b0074006f0070002d0044007200750063006b00650072006e00200075006e0064002000500072006f006f0066002d00470065007200e400740065006e002000650072007a0065007500670065006e0020006d00f60063006800740065006e002e002000450072007300740065006c006c007400650020005000440046002d0044006f006b0075006d0065006e007400650020006b00f6006e006e0065006e0020006d006900740020004100630072006f00620061007400200075006e0064002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020006f0064006500720020006800f600680065007200200067006500f600660066006e00650074002000770065007200640065006e002e> /ESP <FEFF005500740069006c0069006300650020006500730074006100200063006f006e0066006900670075007200610063006900f3006e0020007000610072006100200063007200650061007200200064006f00630075006d0065006e0074006f0073002000640065002000410064006f0062006500200050004400460020007000610072006100200063006f006e00730065006700750069007200200069006d0070007200650073006900f3006e002000640065002000630061006c006900640061006400200065006e00200069006d0070007200650073006f0072006100730020006400650020006500730063007200690074006f00720069006f00200079002000680065007200720061006d00690065006e00740061007300200064006500200063006f00720072006500630063006900f3006e002e002000530065002000700075006500640065006e00200061006200720069007200200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000630072006500610064006f007300200063006f006e0020004100630072006f006200610074002c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200079002000760065007200730069006f006e0065007300200070006f00730074006500720069006f007200650073002e> /FRA <FEFF005500740069006c006900730065007a00200063006500730020006f007000740069006f006e00730020006100660069006e00200064006500200063007200e900650072002000640065007300200064006f00630075006d0065006e00740073002000410064006f00620065002000500044004600200070006f007500720020006400650073002000e90070007200650075007600650073002000650074002000640065007300200069006d007000720065007300730069006f006e00730020006400650020006800610075007400650020007100750061006c0069007400e90020007300750072002000640065007300200069006d007000720069006d0061006e0074006500730020006400650020006200750072006500610075002e0020004c0065007300200064006f00630075006d0065006e00740073002000500044004600200063007200e900e90073002000700065007500760065006e0074002000ea0074007200650020006f007500760065007200740073002000640061006e00730020004100630072006f006200610074002c002000610069006e00730069002000710075002700410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000650074002000760065007200730069006f006e007300200075006c007400e90072006900650075007200650073002e> /ITA <FEFF005500740069006c0069007a007a006100720065002000710075006500730074006500200069006d0070006f007300740061007a0069006f006e00690020007000650072002000630072006500610072006500200064006f00630075006d0065006e00740069002000410064006f006200650020005000440046002000700065007200200075006e00610020007300740061006d007000610020006400690020007100750061006c0069007400e00020007300750020007300740061006d00700061006e0074006900200065002000700072006f006f0066006500720020006400650073006b0074006f0070002e0020004900200064006f00630075006d0065006e007400690020005000440046002000630072006500610074006900200070006f00730073006f006e006f0020006500730073006500720065002000610070006500720074006900200063006f006e0020004100630072006f00620061007400200065002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200065002000760065007200730069006f006e006900200073007500630063006500730073006900760065002e> /JPN <FEFF9ad854c18cea51fa529b7528002000410064006f0062006500200050004400460020658766f8306e4f5c6210306b4f7f75283057307e30593002537052376642306e753b8cea3092670059279650306b4fdd306430533068304c3067304d307e3059300230c730b930af30c830c330d730d730ea30f330bf3067306e53705237307e305f306f30d730eb30fc30d57528306b9069305730663044307e305930023053306e8a2d5b9a30674f5c62103055308c305f0020005000440046002030d530a130a430eb306f3001004100630072006f0062006100740020304a30883073002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee5964d3067958b304f30533068304c3067304d307e30593002> /KOR <FEFFc7740020c124c815c7440020c0acc6a9d558c5ec0020b370c2a4d06cd0d10020d504b9b0d1300020bc0f0020ad50c815ae30c5d0c11c0020ace0d488c9c8b85c0020c778c1c4d560002000410064006f0062006500200050004400460020bb38c11cb97c0020c791c131d569b2c8b2e4002e0020c774b807ac8c0020c791c131b41c00200050004400460020bb38c11cb2940020004100630072006f0062006100740020bc0f002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020c774c0c1c5d0c11c0020c5f40020c2180020c788c2b5b2c8b2e4002e> /NLD (Gebruik deze instellingen om Adobe PDF-documenten te maken voor kwaliteitsafdrukken op desktopprinters en proofers. De gemaakte PDF-documenten kunnen worden geopend met Acrobat en Adobe Reader 5.0 en hoger.) /NOR <FEFF004200720075006b00200064006900730073006500200069006e006e007300740069006c006c0069006e00670065006e0065002000740069006c002000e50020006f0070007000720065007400740065002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740065007200200066006f00720020007500740073006b00720069006600740020006100760020006800f800790020006b00760061006c00690074006500740020007000e500200062006f007200640073006b0072006900760065007200200065006c006c00650072002000700072006f006f006600650072002e0020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740065006e00650020006b0061006e002000e50070006e00650073002000690020004100630072006f00620061007400200065006c006c00650072002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200065006c006c00650072002000730065006e006500720065002e> /PTB <FEFF005500740069006c0069007a006500200065007300730061007300200063006f006e00660069006700750072006100e700f50065007300200064006500200066006f0072006d00610020006100200063007200690061007200200064006f00630075006d0065006e0074006f0073002000410064006f0062006500200050004400460020007000610072006100200069006d0070007200650073007300f5006500730020006400650020007100750061006c0069006400610064006500200065006d00200069006d00700072006500730073006f0072006100730020006400650073006b0074006f00700020006500200064006900730070006f00730069007400690076006f0073002000640065002000700072006f00760061002e0020004f007300200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000630072006900610064006f007300200070006f00640065006d0020007300650072002000610062006500720074006f007300200063006f006d0020006f0020004100630072006f006200610074002000650020006f002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000650020007600650072007300f50065007300200070006f00730074006500720069006f007200650073002e> /SUO <FEFF004b00e40079007400e40020006e00e40069007400e4002000610073006500740075006b007300690061002c0020006b0075006e0020006c0075006f0074002000410064006f0062006500200050004400460020002d0064006f006b0075006d0065006e007400740065006a00610020006c0061006100640075006b006100730074006100200074007900f6007000f60079007400e400740075006c006f0073007400750073007400610020006a00610020007600650064006f007300740075007300740061002000760061007200740065006e002e00200020004c0075006f0064007500740020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740069007400200076006f0069006400610061006e0020006100760061007400610020004100630072006f0062006100740069006c006c00610020006a0061002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030003a006c006c00610020006a006100200075007500640065006d006d0069006c006c0061002e> /SVE <FEFF0041006e007600e4006e00640020006400650020006800e4007200200069006e0073007400e4006c006c006e0069006e006700610072006e00610020006f006d002000640075002000760069006c006c00200073006b006100700061002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740020006600f600720020006b00760061006c00690074006500740073007500740073006b0072006900660074006500720020007000e5002000760061006e006c00690067006100200073006b0072006900760061007200650020006f006300680020006600f600720020006b006f007200720065006b007400750072002e002000200053006b006100700061006400650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740020006b0061006e002000f600700070006e00610073002000690020004100630072006f0062006100740020006f00630068002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020006f00630068002000730065006e006100720065002e> /ENU (Use these settings to create Adobe PDF documents for quality printing on desktop printers and proofers. Created PDF documents can be opened with Acrobat and Adobe Reader 5.0 and later.) >> /Namespace [ (Adobe) (Common) (1.0) ] /OtherNamespaces [ << /AsReaderSpreads false /CropImagesToFrames true /ErrorControl /WarnAndContinue /FlattenerIgnoreSpreadOverrides false /IncludeGuidesGrids false /IncludeNonPrinting false /IncludeSlug false /Namespace [ (Adobe) (InDesign) (4.0) ] /OmitPlacedBitmaps false /OmitPlacedEPS false /OmitPlacedPDF false /SimulateOverprint /Legacy >> << /AddBleedMarks false /AddColorBars false /AddCropMarks false /AddPageInfo false /AddRegMarks false /ConvertColors /NoConversion /DestinationProfileName () /DestinationProfileSelector /NA /Downsample16BitImages true /FlattenerPreset << /PresetSelector /MediumResolution >> /FormElements false /GenerateStructure true /IncludeBookmarks false /IncludeHyperlinks false /IncludeInteractive false /IncludeLayers false /IncludeProfiles true /MultimediaHandling /UseObjectSettings /Namespace [ (Adobe) (CreativeSuite) (2.0) ] /PDFXOutputIntentProfileSelector /NA /PreserveEditing true /UntaggedCMYKHandling /LeaveUntagged /UntaggedRGBHandling /LeaveUntagged /UseDocumentBleed false >> ] >> setdistillerparams << /HWResolution [2400 2400] /PageSize [612.000 792.000] >> setpagedevice
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-111147
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1998-4634
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T16:19:58Z
publishDate	2009
publisher	Інститут археології НАН України
record_format	dspace
spelling	Кривошея 2017-01-08T15:46:02Z 2017-01-08T15:46:02Z 2009 Метаморфози локальних конструкцій "центр-периферія" на Правобережній Україні в 1793-1863 роках (на прикладі латифундій графів Потоцьких (герб "Пилява") / І. Кривошея // Емінак: Науковий щоквартальник. — 2009. — № 1-4(4). — С. 45-50. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. 1998-4634 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/111147 94 (477) «1793-1863» У праці розкрито кількісні і просторові зміни, які відбувалися з латифундіями Потоцьких на Правобережній Україні у 1793-1863 рр. Автор стверджує, що якісно змінили структуру цих локальних конструкцій розділи Речі Посполитої. Натомість втративши військово-юридичну складову свого панування, у своїх «міні-державах» Потоцькі зберегли тотальний вплив на соціально-економічний розвиток регіону до їх переходу у державну власність Російської імперії. В работе раскрыты количественные и пространственные изменения, которые происходили с латифундиями Потоцких на Правобережной Украине в 1793-1863 гг. Автор утверждает, что качественно изменили структуру этих локальных конструкций разделы Речи Посполитой. Но потеряв военно-юридическую составляющую своего господства, в своих «мини-государствах» Потоцкие сохранили тотальное влияние на социально-экономическое развитие региона до их перехода в государственную собственность Российской империи. In work quantitative and spatial changes which occured with latifundia Potocki in Right-bank Ukraine in 1793-1863 are revealed. The author asserts, that have qualitatively changed structure of these local designs sections of Rich Pospolyta. But having lost a military-legal component of the domination, in «mini-states» of Potocki have kept total influence on social and economic development of region before their transition in a state ownership of Russian Empire. uk Інститут археології НАН України Емінак Історія України Метаморфози локальних конструкцій "центр-периферія" на Правобережній Україні в 1793-1863 роках (на прикладі латифундій графів Потоцьких (герб "Пилява") Метаморфозы локальных конструкций «центр-периферия» на Правобережной Украине в 1793-1863 годах (на примере латифундий графов Потоцких (герб «Пилява») Metamorphoses of the «center–periphery» local constructions in Right-bank Ukraine in 1793-1863 (latifundia of Potockis («Pylawa» coat of arms) are taken as illustration) Article published earlier
spellingShingle	Метаморфози локальних конструкцій "центр-периферія" на Правобережній Україні в 1793-1863 роках (на прикладі латифундій графів Потоцьких (герб "Пилява") Кривошея Історія України
title	Метаморфози локальних конструкцій "центр-периферія" на Правобережній Україні в 1793-1863 роках (на прикладі латифундій графів Потоцьких (герб "Пилява")
title_alt	Метаморфозы локальных конструкций «центр-периферия» на Правобережной Украине в 1793-1863 годах (на примере латифундий графов Потоцких (герб «Пилява») Metamorphoses of the «center–periphery» local constructions in Right-bank Ukraine in 1793-1863 (latifundia of Potockis («Pylawa» coat of arms) are taken as illustration)
title_full	Метаморфози локальних конструкцій "центр-периферія" на Правобережній Україні в 1793-1863 роках (на прикладі латифундій графів Потоцьких (герб "Пилява")
title_fullStr	Метаморфози локальних конструкцій "центр-периферія" на Правобережній Україні в 1793-1863 роках (на прикладі латифундій графів Потоцьких (герб "Пилява")
title_full_unstemmed	Метаморфози локальних конструкцій "центр-периферія" на Правобережній Україні в 1793-1863 роках (на прикладі латифундій графів Потоцьких (герб "Пилява")
title_short	Метаморфози локальних конструкцій "центр-периферія" на Правобережній Україні в 1793-1863 роках (на прикладі латифундій графів Потоцьких (герб "Пилява")
title_sort	метаморфози локальних конструкцій "центр-периферія" на правобережній україні в 1793-1863 роках (на прикладі латифундій графів потоцьких (герб "пилява")
topic	Історія України
topic_facet	Історія України
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/111147
work_keys_str_mv	AT krivošeâ metamorfozilokalʹnihkonstrukcíicentrperiferíânapravoberežníiukraínív17931863rokahnaprikladílatifundíigrafívpotocʹkihgerbpilâva AT krivošeâ metamorfozylokalʹnyhkonstrukciicentrperiferiânapravoberežnoiukrainev17931863godahnaprimerelatifundiigrafovpotockihgerbpilâva AT krivošeâ metamorphosesofthecenterperipherylocalconstructionsinrightbankukrainein17931863latifundiaofpotockispylawacoatofarmsaretakenasillustration

Метаморфози локальних конструкцій "центр-периферія" на Правобережній Україні в 1793-1863 роках (на прикладі латифундій графів Потоцьких (герб "Пилява")

Репозитарії

Схожі ресурси