Культура мови сучасної преси
Saved in:
| Published in: | Культура слова |
|---|---|
| Date: | 2013 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української мови НАН України
2013
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/111335 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Культура мови сучасної преси / Н. Сологуб // Культура слова. — 2013. — Вип. 79. — С. 128-129. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-111335 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Сологуб, Н. 2017-01-09T15:00:21Z 2017-01-09T15:00:21Z 2013 Культура мови сучасної преси / Н. Сологуб // Культура слова. — 2013. — Вип. 79. — С. 128-129. — укр. 0201-419X https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/111335 uk Інститут української мови НАН України Культура слова Мова і час Культура мови сучасної преси Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Культура мови сучасної преси |
| spellingShingle |
Культура мови сучасної преси Сологуб, Н. Мова і час |
| title_short |
Культура мови сучасної преси |
| title_full |
Культура мови сучасної преси |
| title_fullStr |
Культура мови сучасної преси |
| title_full_unstemmed |
Культура мови сучасної преси |
| title_sort |
культура мови сучасної преси |
| author |
Сологуб, Н. |
| author_facet |
Сологуб, Н. |
| topic |
Мова і час |
| topic_facet |
Мова і час |
| publishDate |
2013 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Культура слова |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| format |
Article |
| issn |
0201-419X |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/111335 |
| fulltext |
культура слова №79’ 2013128
Надія Сологуб
культура мови сучасної прЕси
Періодичні видання мають сприяти утвердженню літера-
турного зразка, проте мовна практика засобів масової комуні-
кації засвідчує дещо протилежну тенденцію.
Проглядаючи сучасні українські газети («Україна молода»,
«Високий замок», «Слово просвіти», «День»), ми звернули ува-
гу на мовні огріхи, які найчастіше чуємо в усному спілкуванні,
звідки вони потрапляють у писемну сферу. Виникли вони вна-
слідок сплутування українського і російського слововживання
і утворення суржикових форм. Такі форми найчастіше трапля-
ються у перекладних текстах з російської мови.
У російській мові слово отношение багатозначне. Це і от-
ношения между людьми, і международные отношения, і ма-
тематические отношения. В українській мові майже на кожне
з цих значень — окреме слово. Між людьми — взаємини, сто-
сунки, міжнародні — відносини, і лише у науці — відношення
(синтаксичні відношення).
Така різниця у мовному вживанні вплинула і на похідні
форми: Ця пригода не мала ніякого відношення (треба — сто-
сунку) до нашої справи («Високий замок»); Відносно (треба —
стосовно, щодо) тебе ще будемо думати, — зауважив секре-
тар («День»).
Отже, в українській літературній мові слово відношення є
лише в науковому стилі.
У мові названих газем часто вживається суржикове слово
співпадати (під впливом рос. совпадать) замість нормативно-
го в цьому разі збігатися, пор.: Микола і Люба часто зустріча-
лися на цій доріжці, бо їхні заняття співпадали у часі («Слово
просвіти»).
Нерідко в мові газет натрапляємо на суржикове дієслово
відмінити під впливом рос. отменить) замість правильного
скасувати. Інколи непросто знайти правильний відповідник
цього слова, пор.: Перше вересня ніхто не відміняє («Украї-
на молода»). Ми правильно говоримо закон скасували, високу
оплату посадовцям хочуть скасувати тощо, але в контексті
мова і час 129
лікар скасував прийом чи викладач скасував заняття україн-
ською мовою треба сказати: лікар переніс прийом. І взагалі не
варто обов’язково шукати відповідник на зразок суржикового
вживання. Мову треба відчувати, використовувати її можли-
вості. Можна просто сказати: заняття не буде.
Серед типових суржикових вживань у мові сучасних газет є
слово завірити замість офіційного засвідчити. Отже, правиль-
но вживати засвідчив довідку, засвідчив рецензію, коли йдеться
про відбиток штампа, печатки.
Набридає у сучасній усній і писемній мовній практиці
прикметник відмінний. Можна сказати ще й чудовий, прекрас-
ний, напр., настрій чи напій (хоч можна почути і на́пій). Також
варто враховувати омонімічність слова відмінний у значенні
‘прекрасний’ із словом відмінний у значенні ‘інший, який від-
різняється’. Тому у прикладі відмінний сік важко зрозуміти, про
що ж йдеться.
На жаль, натрапляємо у мові аналізованих газет і на такі
«перли»: Історія, яка сталася з Гонгадзе, перевернула Україну,
привела до деяких необоротних наслідків («День»); розстався
зі своєю пасією («Україна молода»); болі в суглобах («Україна
молода»); Коли грянула війна («Високий замок»). Під час екс-
курсії, завітавши до іконної крамниці, у вас буде можливість
купити сувеніри, — майже 10 років я чую це оголошення екс-
курсійного бюро на вокзалі м. Києва. Тепер натрапила на нього
і в мові газет.
Отже, будьмо грамотними! В української мови нелегкий
шлях розвитку, що вплинуло, зокрема на виникнення росій-
сько-українських суржикових форм. Змінити цю ситуацію
може лише дотримання усталених мовних норм. Особливо
пильними мають бути редактори, коректори, працюючи з пере-
кладами російських текстів.
|
| citation_txt |
Культура мови сучасної преси / Н. Сологуб // Культура слова. — 2013. — Вип. 79. — С. 128-129. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT sologubn kulʹturamovisučasnoípresi |
| first_indexed |
2025-11-25T04:21:46Z |
| last_indexed |
2025-11-25T04:21:46Z |
| _version_ |
1850506132685062144 |