Лінгводидактичні завдання з використанням елементів розмовно-побутової сфери спілкування
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Культура слова |
|---|---|
| Datum: | 2014 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут української мови НАН України
2014
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/112057 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Лінгводидактичні завдання з використанням елементів розмовно-побутової сфери спілкування / С. Бибик // Культура слова. - 2014. - Вип. 81. - С. 107-111. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859521390352269312 |
|---|---|
| author | Бибик, С. |
| author_facet | Бибик, С. |
| citation_txt | Лінгводидактичні завдання з використанням елементів розмовно-побутової сфери спілкування / С. Бибик // Культура слова. - 2014. - Вип. 81. - С. 107-111. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура слова |
| first_indexed | 2025-11-25T21:02:28Z |
| format | Article |
| fulltext |
На допомогу вчителеві 107
Світлана Бибик
ЛІНГВОДИДАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
З ВИКОРИСТАННЯМ ЕЛЕМЕНТІВ
РОЗМОВНО-ПОБУТОВОЇ СФЕРИ
СПІЛКУВАННЯ
Пізнання мовних і ситуативних ознак розмовного (розмовно-
побутового) стилю в шкільній практиці має велике значення для
формування і вдосконалення комунікативних навичок дітей, для
прилучання їх до унормованого врівноваженого спілкування з
рідними, близькими, однолітками, з усіма, з ким ми стикаємося
в неофіційному мовному середовищі. У зв’язку з цим у школі
на уроках розвитку зв’язної мови важливо робити правильні ак-
центи щодо використання елементів розмовно-побутової сфери
спілкування для вирішення лінгводидактичних завдань.
Що визначає вагу розмовного (розмовно-побутового) стилю
серед інших функціональних різновидів? У концепції польського
мовознавця Є. Бартмінського розмовний стиль посідає централь-
не місце в системі стилів через те, що найчастіше вживається,
охоплює найбільше коло користувачів національної мови, за-
стосовується у найширших життєвих ситуаціях. Він „акумулює
елементарні структури мислення, сприйняття світу, пов’язані
з елементарними потребами мовців в елементарних ситуаціях
буття” (Wspόłczesny język polski / Pod. red. J. Bartmińskiego. –
Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej. – Lublin, 2010. – С. 116;
далі Wspόłczesny..), „виконує роль дериваційної бази для інших
стилів. Це тло, на якому функціонують спеціалізовані засоби”
(С. 119), які в синтезі з розмовними одиницями мови можуть до-
помагати трансформувати складне у просте, доступне.
Розмовний образ світу тлумачиться як наївний, тобто такий,
що репрезентує пункт бачення простої людини „у словнику,
семантичній організації, в категоріях граматики, правилах де-
ривації, зразках будови речень, у способах побудови речень”
(С. 119), у категоризації світу з погляду функціонального, гру-
пового, а не логічного (С. 127).
Отже, розмовний стиль – перший функціональний різно-
вид літературної мови, яким оволодіюває будь-який мовець,
Культура слова №81’ 2014108
у розмовно-побутовій сфері формуються стереотипи мовної
поведінки і перші, основні комунікативні навички, прості спо-
соби оформлення думки. До того ж, це природний і генетич-
но первинний вияв конкретної мовної ситуативної діяльності
(див. детальніше: Баранник Д. Х. Народнорозмовний складник
лексичної та фразеологічної систем національної мови (на за-
хист розмовного стилю) // Мовознавство. – 2008. – № 4-5. –
С. 25-30), під час якої активно послуговуються широким ар-
сеналом лексичних і фразеологічних засобів вираження став-
лення до людей, предметів, у якому закладено потужний укра-
їноцентричний компонент і специфіка конкретно-предметної
образності (порівняйте сталі звороти: гинуть як мухи; б’ється
як горобець; гамселить, ніби збиває горіхи з дерева).
Як тлумачать основні ознаки розмовного (розмовно-побуто-
вого) стилю у шкільних підручниках? У сучасній шкільній лінгво-
дидактиці закладено основну інформацію про розмовно-побуто-
ву сферу життя мови і зроблено певні акценти на його основних
параметрах. Так, у підручнику „Рідна мова. 5 клас” (К., 2005)
С. Я. Єрмоленко, В. Т. Сичової зазначено: стиль у побуті, тран-
спорті, стиль розмови з рідними, друзями (С. 196) – ситуативний
параметр як основний. І це найпереконливіше. У підручнику
„Рідна мова. 5 клас” (К., 2005) О. Глазової, Ю. Кузнецова відзна-
чено: спілкування з близькими людьми, за неофіційних обставин
(С. 54) – параметр неофіційності як основний. І він недостатній.
У підручнику „Українська мова. 7 клас” (К., 2011) А. А. Ворон,
В. А. Солопенка наголошено: спілкування з близькими людьми,
встановлення і з’ясування стосунків, обмін думками (С. 22) – ко-
мунікативний параметр. Він також неповний, а до того ж і зробле-
но небажаний для навчальної літератури акцент на конфліктності
деяких побутових ситуацій спілкування.
Відповідно до вікових особливостей учнів треба розширю-
вати інформацію про специфіку стилю і доводити, що це по-
ліпараметризований функціонально-стильовий різновид мови:
розкуте, демократичне, економне, спонтанне, міжособистісне,
неофіційне, конкретно-ситуативне спілкування, унормована
мовна взаємодія учасників спілкування.
Які лінгводидактичні завдання вирішують з використан-
ням елементів розмовного (розмовно-побутового) стилю?
На допомогу вчителеві 109
Плануючи завдання, треба враховувати, що не всі учні говорять
літературною мовою вдома (побутова мова в селі й у місті), а
отже, діти по-різному відчувають і дистанцію між повсякденним
спілкуванням удома і тим, якою має бути розмовна літературна
мова. Тому на роботу з текстами розмовного стилю покладено ва-
гоме лінгводидактичне і виховне завдання – прилучати учнів до
естетики щоденного міжособистісного спілкування. Здебільшого
ж побутова комунікативна ситуація – тло для обговорення подій,
проблем із шкільного життя, взаємин однолітків.
Тексти розмовного стилю, що їх пропонують учителі для
прочитання, ситуації, за якими учні складатимуть діалоги по-
винні справляти і психологічно-розвантажувальний ефект,
оскільки в реальній українськомовній практиці органічний і
такий компонент, як національний гумор. Розігрувані побутові
діалоги, створювані тексти мають формувати в учнів і критич-
не ставлення до надлишку обсценізмів, вульгаризмів, просто-
річчя в сучасній сценічній мові – мові драматургійного мисте-
цтва, мультиплікації, кіно, мові телебачення.
Ті діалоги, що пропонуються в підручниках для опрацю-
вання, повинні бути максимально наближеними до реальних.
Тому важливо самим авторам цих текстів (авторам підруч-
ників) „проживати” їх у діалогах перед тим, як включати до
лінгводидактичних завдань. Один із „антизразків” діалогічних
єдностей, насичених книжно-писемними конструкціями, не-
природними в побутовому спілкування, такий:
– Привіт, Сашко! Я прийшов до тебе з проханням!
– Привіт, Ярославе! Що сталося?;
– А як же Оксана буде одягнена?
– Моя сестра надає перевагу спортивному стилю одягу.
Які ж лінгводидактичні пріоритети в роботі зі зразками
розмовного (розмовно-побутового) стилів? На перших етапах
важливим є текстоцентричний підхід – знайомство із зразка-
ми, моделями побутових діалогів, представлених у художніх
текстах. У сучасних підручниках засвідчено уривки із творів
С. Руданського, М. Стельмаха, Д. Білоуса, М. Галагузи, В. Вин-
ниченка, Остапа Вишні, О. Гончара, У. Самчука, С. Хавуся,
С. Струтинського, Л. Ковалишиної та ін., із фольклорних дже-
рел (народні казки, жарти). Другий пріоритет – відтворення
Культура слова №81’ 2014110
й побудова власних діалогів. Наприклад, у серії підручників
С. Єрмоленко та В. Сичової є рубрики Усміхнімось, Із бабу-
синої скрині, і не тільки з „неавторизованими текстами”. У
„Рідній мові” (К., 2005) О. Глазової, Ю. Кузнецова є рубрика
Складання діалогів. Цей підхід тісно пов’язаний з осягненням
мовних особливостей розмовного стилю у зв’язку з вивченням
підрозділів мовознавства („Лексика і фразеологія”, „Звертан-
ня”, „Вставні слова”, „Поняття про діалог, пряму мову”). Чет-
вертий акцент – робота з етикетними формулами. П’ятий –
формування культури усної побутової мови: вивчення звукових
параметрів розмовної літературної мови (орфоепічна норма);
робота з емоційно-оцінними, експресивними словами, які в
своєму лексичному значенні мають позитивне чи негатив-
не емоційне забарвлення; робота з побутовою лексикою, яка
складає основу словника розмовного стилю (тематичні групи
лексики „Турбота про тіло”, „Стосунки між людьми”, „Емоції,
оцінки, почуття, волевиявлення”, „Розум – пам’ять”, „Харак-
тер людини”, „Моральність”, „Віра і релігія”, „Мистецтво і
звичаї”); робота з розмовними фразеологізмами; акцент на осо-
бливостях граматичної норми розмовного стилю.
Тренінги зі створення діалогів мають передбачати не лише
сам факт його компонування, а й додаткові завдання з вправ-
ляння у вимові, правильному наголошуванні слів. За характе-
ром вимови виділяють, зокрема, звичайний розмовний стиль
вимови (Коваль А. П. Культура ділового мовлення. – К., 1994. –
С. 265), де немає підкресленої, спеціальної чіткості, притаман-
ної книжним стилям – науковому, публіцистичному).
Насамкінець зауважимо, що в теорії літературної мови роз-
мовний (розмовно-побутовий) стиль виокремлюють у функці-
онально-стильовій системі тоді, коли сформована нормативна
книжно-писемна основа. Через освіту мовці прилучаються
до інших, відмінних від побуту типів спілкування, побудови
фраз, висловлення думок. „Окнижнена” мовна свідомість, ін-
телектуалізована книжно-писемна практика зворотно впли-
вають на посилення нормативності усної мови в побуті, на
посилення естетики усної побутової мови. Але цей вплив не
односпрямований. Як вже відзначено вище, ядро розмовного
стилю складають елементарні одиниці національно-мовного
На допомогу вчителеві 111
повсякдення, прості за синтаксичною формою засоби вира-
ження думки, діалогічні текстові структури. Саме вони станов-
лять основу наших мовних звичок, що найбільше виражені в
усному спілкуванні. Відзначені ознаки можуть бути викорис-
тані в оволодінні іншими формами, прийомами, жанрово-сти-
льовими способами спілкування.
Катерина Глуховцева
МОВНА ОСОБИСТІСТЬ СУЧАСНОГО
СТУДЕНТА ТА ЇЇ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ
ТЕЗАУРУС
У сучасній комунікативній лінгвістиці поширені поняття
комунікативна особистість (В. В. Красних), мовна особис-
тість (Ю. М. Караулов, В. І. Карасик, В. В. Красних, О. Б. Сиро-
тиніна, О. І. Голубовська), мовленнєва особистість (В. В. Крас-
них, О. О. Залевська). Обстоюють думку про необхідність
заміни цих термінів поняттями дискурсивна (Л. М. Синельни-
кова, О. О. Пушкін) чи дискурсна (А. В. Нікітіна) особистість.
У шкільній лінгводидактиці усталився термін мовна особистість,
який вживають щодо мовця, який має високий ступінь комуніка-
тивної компетенції і володіє правилами мовної поведінки.
У вищому навчальному закладі, імовірно, має йтися про
виховання елітарної мовної особистості.
У процесі оволодіння українською мовою постає питання
про використання етнолінгвістичного матеріалу, а також про
упорядкування та збагачення лексикону школярів і студентів.
Виявити тезаурус національно-мовної особистості, студента
вищого навчального закладу допомагає анкетування „Мовні
знаки української лінгвокультури”, яке проводилось серед сту-
дентів історичного та філологічного факультетів Луганського
національного університету імені Тараса Шевченка. В основу
питальника було покладено дослідження про культурно марко-
вані мовні одиниці.
Серед пропонованих 20 питань є такі, що виявляють загаль-
ний культурний розвиток особистості, ступінь орієнтування в
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-112057 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0201-419X |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-25T21:02:28Z |
| publishDate | 2014 |
| publisher | Інститут української мови НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Бибик, С. 2017-01-17T11:07:52Z 2017-01-17T11:07:52Z 2014 Лінгводидактичні завдання з використанням елементів розмовно-побутової сфери спілкування / С. Бибик // Культура слова. - 2014. - Вип. 81. - С. 107-111. — укр. 0201-419X https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/112057 uk Інститут української мови НАН України Культура слова На допомогу вчителеві Лінгводидактичні завдання з використанням елементів розмовно-побутової сфери спілкування Article published earlier |
| spellingShingle | Лінгводидактичні завдання з використанням елементів розмовно-побутової сфери спілкування Бибик, С. На допомогу вчителеві |
| title | Лінгводидактичні завдання з використанням елементів розмовно-побутової сфери спілкування |
| title_full | Лінгводидактичні завдання з використанням елементів розмовно-побутової сфери спілкування |
| title_fullStr | Лінгводидактичні завдання з використанням елементів розмовно-побутової сфери спілкування |
| title_full_unstemmed | Лінгводидактичні завдання з використанням елементів розмовно-побутової сфери спілкування |
| title_short | Лінгводидактичні завдання з використанням елементів розмовно-побутової сфери спілкування |
| title_sort | лінгводидактичні завдання з використанням елементів розмовно-побутової сфери спілкування |
| topic | На допомогу вчителеві |
| topic_facet | На допомогу вчителеві |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/112057 |
| work_keys_str_mv | AT bibiks língvodidaktičnízavdannâzvikoristannâmelementívrozmovnopobutovoísferispílkuvannâ |