Не бійтесь заглядати у словник vs Інтернет
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Культура слова |
|---|---|
| Дата: | 2014 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2014
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/112072 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Не бійтесь заглядати у словник vs Інтернет / А. Пономаренко // Культура слова. - 2014. - Вип. 81. - С. 118-123. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860073696383729664 |
|---|---|
| author | Пономаренко, А. |
| author_facet | Пономаренко, А. |
| citation_txt | Не бійтесь заглядати у словник vs Інтернет / А. Пономаренко // Культура слова. - 2014. - Вип. 81. - С. 118-123. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура слова |
| first_indexed | 2025-12-07T17:12:03Z |
| format | Article |
| fulltext |
Культура слова №81’ 2014118
Ангеліна Пономаренко
НЕ БІЙТЕСЬ ЗАГЛЯДАТИ
У СЛОВНИК VS ІНТЕРНЕТ…
Про словникову роботу на уроках української мови написано
багато праць. Ніхто ніколи не ставив під сумнів потребу у зба-
гаченні лексикону учнів, поліпшенні їх правописних навичок,
проте кожна епоха вносила свої нюанси в організацію словнико-
вої роботи. Якщо ще два десятиліття тому школяр, аби з’ясувати
лексичне значення слова чи перевірити його правопис, звернув-
ся б до словника-книги, то нині – переважно до електронних
ресурсів. Це добре чи погано? Що здобуто, а що втрачено?
У сучасній освітній парадигмі відбулися зміни у змісті й
обсязі навчального предмета «українська мова». Розширення
сучасного інформаційного простору й переосмислення місця
й ролі в ньому української мови спонукає до багатоаспектно-
го трактування мови як явища, зумовлює пошуки нових під-
ходів, ефективних методик у лінгводидактиці. Триває робота
над якісно новими навчально-методичними комплектами з
дисциплін, які відповідають сучасним орієнтирам викладання
і сприймання навчального предмета, покликані цілісно розви-
вати мовну особистість.
В освітянському середовищі останнім часом широко
застосовується поняття навчально-методичний комплект, яке
не є стандартизованим і відсутнє у ДСТУ 3017-95 «Видання.
Основні види. Терміни та визначення». Також немає у переліку
видань за видовою належністю, що мають обов’язковим його
компонентом, не визначено їх необхідну кількість. Загалом
навчально-методичний комплект призначений задовольнити
дидактичні потреби учасників навчально-виховного процесу і
повинен мати єдину наскрізну змістову концепцію, а не лише
бути згрупованим за принципом оформлення.
Варто розрізняти терміносполуку навчально-методичний
комплект, що переважно має застосування у загальноосвітній
школі, та поняття навчально-методичний комплекс навчальної
дисципліни, що частіше використовується у вищій школі, має
ширше значення і, крім матеріалів методичного забезпечення,
На допомогу вчителеві 119
охоплює ще й документацію щодо планування вивчення дис-
ципліни, її паспортизації. Навчально-методичний комплекс
навчальної дисципліни є моделлю навчального процесу на всіх
його етапах і широко впроваджений в Україні і в зарубіжжі.
Часом навчально-методичним комплектом вважають
видання з одного навчального предмета для всіх класів, підго-
товані одним автором чи авторським колективом. Інший підхід
до тлумачення поняття навчально-методичний комплект зна-
ходимо у презентаційних каталогах та рекламних оголошеннях
видавництв, що займаються випуском навчальної літератури.
У цих матеріалах найчастіше виокремлено такі складники
навчально-методичного комплекту: підручник (посібник),
який є визначальною складовою комплекту; робочий зошит
(характерна складова для початкової та середньої школи і менш
характерна – для старшої); методично-дидактичне видання.
У комплектах для учнів старших класів, як правило, до підруч-
ника, що містить основний навчально-теоретичний матеріал,
укладають посібник-практикум.
Для прикладу порівняймо найширший (який нам вдалося
виявити) навчально-методичний комплект з української мови (для
5 класу, автор – О. Глазова), він має такі складники: 1) підруч-
ник; 2) зошит для тематичного оцінювання навчальних досягнень
з української мови; 3) робочий зошит з розвитку мовлення (мовне
портфоліо); 4) уроки української мови в 5 класі; 5) «Готуємося до
уроків української мови в 5 класі: контроль знань».
Стандартний навчально-методичний комплект з української
мови (для 6 класу; автори – А. А. Ворон, В. А. Солопенко) охо-
плює: 1) підручник; 2) зошит для контрольних робіт з україн-
ської мови; 3) «Готуємося до уроку. Українська мова. 6 клас».
Загалом обидва навчально-методичні комплекти дадуть
змогу творчому вчителеві-словеснику досягнути дидактичної,
розвивальної та виховної мети в навчанні української мови, яку
ставлять перед ним державний стандарт і програма з україн-
ської мови. Більша кількість складників комплекту оптимізує
роботу вчителя, урізноманітнює навчальну діяльність учня і
стимулює креативність лінгводидактів і мовознавців.
На нашу думку, навчально-методичні комплекти з україн-
ської мови варто доповнити зошитом-словником з української
Культура слова №81’ 2014120
мови, у якому доцільно поєднати кілька сегментів – тлумач-
ний, фразеологічний, орфографічний, перекладний (для шкіл
з викладанням мовами національних меншин) словнички.
Кожний сегмент має охоплювати достатній для досягнення
дидактичної мети у відповідному класі реєстр-мінімум і дру-
ковану основу для власноруч створюваного під керівництвом
учителя словничка.
Чи потрібен сучасному учневі (й без того перевантаженому
різноманітною навчальною інформацією, проектами, конкур-
сами, атестаціями) зошит-словник з української мови? З іно-
земної – без жодного сумніву – потрібен. Доцільність підтвер-
джена десятиліттями практики вивчення мов. А з української?
Нерідко вчителі-словесники у сучасній практиці викладан-
ня української мови рекомендують учням вести зошити-слов-
ники. Переважно у них фіксують складні випадки правопису
(особливо під час роботи над помилками після контрольних
робіт, диктантів, творів, переказів), а також тлумачення незна-
йомих слів. Рідше, за порадою педагога школярі ведуть термі-
нологічні словнички. Оскільки годин на вивчення фразеоло-
гії відведено зовсім мало й системну фразеографічну роботу
організувати складно; найчастіше обмежуються епізодичним
тлумаченням певних фразеологічних одиниць, фіксуючи його
у робочому зошиті. Орієнтування на профільне навчання під-
штовхує до творчих підходів в учнівській лексикографії. Ска-
жімо, О. Россихіна у статті «Збагачення словникового запасу
учнів на уроках української мови з огляду на їх профільне
самовизначення та майбутню професійну орієнтацію» умоти-
вовує доцільність ведення зошита-словника, в якому на кожній
сторінці в алфавітному порядку варто записувати професійну
лексику того виду трудової діяльності, який до вподоби, з пояс-
ненням походження кожного слова. Творення словників «влас-
норуч» (наприклад, словників місцевих говірок) – цікава й про-
дуктивна ідея для лінгвістичних гуртків, проте дуже важливо,
щоб учитель хоча б схематично ознайомив учнів із базовими
принципами української лексикографії, пояснив, яким може і
яким не може бути словник, чим треба керуватися при ство-
ренні словника, що це тривала в часі дуже ретельна праця, яка
покладає на словникаря величезну відповідальність за
На допомогу вчителеві 121
результати своєї роботи перед майбутніми користувачами під-
готованого лексикографічного видання.
Отже, словникова справа в загальноосвітніх закладах жива,
але наскільки ефективна? Анкетування, проведене лінгво-
дидактами, засвідчило, що ознайомлення учнів зі словника-
ми прямо залежить від того, якою мірою ними забезпечено
навчальний заклад. Лідерами словникового «рейтингу» є
шкільні орфографічні та короткі тлумачні словники, трохи по-
ступаються за популярністю – фразеологічні. Визначені у про-
грамі лексикографічні видання найчастіше в кабінетах україн-
ської мови сучасних українських шкіл є в одному примірнику,
тому зазвичай вчитель лише демонструє учням ці книги під
час вивчення відповідних тем програми, а організувати колек-
тивну роботу зі словниками з об’єктивних причин неможли-
во. Частково проблему забезпечення шкіл лексикографічними
джерелами дає змогу розв’язати те, що в сучасних підручниках
з української мови для загальноосвітніх навчальних закладів
як додатки наводяться короткі словнички – тлумачний, фразе-
ологічний, термінологічний, словничок наголосів, словничок
назв почуттів, російсько-український та українсько-російський
словничок, словничок ділової мови, словничок синонімів.
Інформативним є дослідження хронометражу відшукуван-
ня учнями заданого слова в орфографічному словнику. Швид-
кість виконання цього завдання здебільшого не залежить від
успішності навчання учні. Школярі з гіршим рівнем успіш-
ності часом демонструють кращі результати. У класах, де це
засвідчено, не була належно організована робота зі словниками;
формування цієї навички у дітей відбувалось неконтрольовано.
Із щораз ширшим застосуванням електронних лексикогра-
фічних ресурсів, де пошук слова відбувається автоматично,
навички роботи з друкованими словниками у сучасних школя-
рів не розвиваються. Для цього немає мотивації: навіщо йти
до бібліотеки і шукати книжку (а нині в домашніх бібліотеках
лінгвістичні словники, на жаль, не популярні), коли за кілька
секунд все можна знайти в Інтернеті? Так, можна. А іноді й
варто, адже нині маємо якісні електронні лексикографічні про-
дукти. Але вчитель-словесник у словниковій роботі має спочат-
ку сформувати в учнів навички роботи зі словниками-книгами,
Культура слова №81’ 2014122
пояснити принципи їх укладання та максимально ефективного
використання в навчанні і повсякденній практиці, а вже потім
ознайомити з різними типами електронних лексикографічних
ресурсів, щоб школярі розуміли, що може і чого не може елек-
тронний словник. У віртуальних навчальних середовищах,
які набувають дедалі більшої популярності, часто розробники
передбачають можливість створення власного словничка (гло-
сарію), переважно термінологічного або тлумачного. На нашу
думку, у розробленні навчальних курсів з української мови
для загальноосвітніх шкіл на електронних ресурсах варто ви-
користовувати креативний потенціал міжпредметних зв’язків
української мови та інформатики і передбачити віртуальний
експериментальний майданчик для творчості юних лекси-
кографів – програмну оболонку для створення кількох типів
словничків. Це в майбутньому. А тепер – подих історії. Серед
методичних рекомендацій до викладання української мови у
другій половині ХХ століття трапилась така пам’ятка для учня
«Як виготовити словник»:
1. Знайдіть зошит для словника, для цього порахуйте скіль-
ки літер є в алфавіті мови, яку вивчаєте. Врахуйте, що не всі
літери можуть бути включені до словника. Наприклад, в укра-
їнській мові для словника не потрібні літери «и», «ь», адже з
них не починаються слова. Щоб визначити кількість сторінок у
зошиті, помножте кількість літер на 5. Таким чином на кожну
літеру буде виділено 5 сторінок словника. Якщо вважаєте, що
потрібна інша кількість, зробіть ваші розрахунки. Деякі літери
маловживані на початку слів, для них потрібно менше сторі-
нок. Орієнтуйтесь на друкований словник.
2. Розріжте аркуші, як в алфавітній книжці. Подивіться, як
влаштовані щоденники. Відзначайте початок кожної літери на
аркушах простим олівцем, щоб не відрізати зайве, в результаті
з правого боку зошита буде видно всі літери алфавіту.
3. Підпишіть всі літери фломастером. Ваша алфавітна
книжка готова.
4. Розподіліть кожну сторінку на потрібну кількість частин.
Сторінки можна розкреслити за допомогою лінійки та олівця.
5. Підпишіть словник. Якщо він колись загубиться, вам
його повернуть».
На допомогу вчителеві 123
Одне з найважливіших умінь сучасної людини – вміння
працювати з інформацією, а отже, з довідковими ресурсами.
Основи цього закладаються під час словникової роботи в шко-
лі. Навички використання різних типів лексикографічних дже-
рел – це невід’ємний складник комунікативно самодостатньої
сучасної мовної особистості. І вчитель-словесник відповідаль-
ний за їх формування. Які методичні прийоми він вважатиме
найбільш доцільними у словниковій роботі на уроках мови в
конкретному класі – чи «історичну реконструкцію» у вигля-
ді самостійно виготовленого зошита-словника; чи ведення
зошита-словника на друкованій основі як складника навчально-
методичного комплекту, чи роботу у віртуальному середовищі
над створенням глосарію до певних тем – це його професійне
рішення. Але реалії сьогодення переконують: нині словникова
робота в школі не лише не втратила своєї актуальності, а й має
набагато більші можливості для стимулювання пізнавального
інтересу учнів і мотивування навчальної діяльності. Важливо,
щоб школярі хотіли і вміли «заглядати у словник», а також зна-
ли, де знайти його в Інтернеті.
Оксана Данилевська
РУДИМЕНТИ ТОТАЛІТАРНОЇ МОВИ
В УКРАЇНСЬКИХ ПІДРУЧНИКАХ
ПЕРІОДУ НЕЗАЛЕЖНОСТІ
Феномен тоталітарної мови, або тоталітарного дискурсу,
добре досліджений у сучасній соціолінгвістиці. Праці, у яких
висвітлено різні аспекти тоталітарних мов, класифікують не
тільки за країнами, де ці мови формувалися, а й за історични-
ми періодами, географією авторів, проблематикою, підходами.
До незаперечних авторитетів у царині тоталітарного дискур-
су належать Д. Вайс, А. Вежбицька, В. Клемперер, Е. Лассан,
П. Серіо, Дж. Янг. Ідеї згаданих учених розвивають В. М. Бри-
цин, О. В. Зарецький, С. С. Єрмоленко, Ю. С. Степанов,
Г. М. Яворська та інші дослідники, які з’ясовують механізми
тоталітарної мови, досліджують лінгвістичні особливості так
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-112072 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0201-419X |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:12:03Z |
| publishDate | 2014 |
| publisher | Інститут української мови НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Пономаренко, А. 2017-01-17T11:11:55Z 2017-01-17T11:11:55Z 2014 Не бійтесь заглядати у словник vs Інтернет / А. Пономаренко // Культура слова. - 2014. - Вип. 81. - С. 118-123. — укр. 0201-419X https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/112072 uk Інститут української мови НАН України Культура слова На допомогу вчителеві Не бійтесь заглядати у словник vs Інтернет Article published earlier |
| spellingShingle | Не бійтесь заглядати у словник vs Інтернет Пономаренко, А. На допомогу вчителеві |
| title | Не бійтесь заглядати у словник vs Інтернет |
| title_full | Не бійтесь заглядати у словник vs Інтернет |
| title_fullStr | Не бійтесь заглядати у словник vs Інтернет |
| title_full_unstemmed | Не бійтесь заглядати у словник vs Інтернет |
| title_short | Не бійтесь заглядати у словник vs Інтернет |
| title_sort | не бійтесь заглядати у словник vs інтернет |
| topic | На допомогу вчителеві |
| topic_facet | На допомогу вчителеві |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/112072 |
| work_keys_str_mv | AT ponomarenkoa nebíitesʹzaglâdatiuslovnikvsínternet |