Підручник як джерело інтелектуального тезаурусу сучасного учня

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Культура слова
Дата:2014
Автор: Сюта, Г.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут української мови НАН України 2014
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/112073
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Підручник як джерело інтелектуального тезаурусу сучасного учня / Г. Сюта // Культура слова. - 2014. - Вип. 81. - С. 114-117. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859762222519025664
author Сюта, Г.
author_facet Сюта, Г.
citation_txt Підручник як джерело інтелектуального тезаурусу сучасного учня / Г. Сюта // Культура слова. - 2014. - Вип. 81. - С. 114-117. — укр.
collection DSpace DC
container_title Культура слова
first_indexed 2025-12-02T04:15:07Z
format Article
fulltext Культура слова №81’ 2014114 мовою викладання, оскільки в Луганському національному університеті такі випускники кількісно переважають. Необхідно постійно дбати про українознавчу свідомість школяра й студента, що можуть забезпечити такі загальноос- вітні дисципліни, як українська мова, українська література, історія України, географія України, художня культура україн- ською мовою, незважаючи на базову мову навчання освітньо- го закладу. Формування мовної особистості, зокрема й елітарної, пов’язане з високим професіоналізмом у викладанні мови, який має забезпечуватися не тільки виконанням вимог програ- ми, а й упровадженням нових технологій навчання, що сприя- тиме створенню нестандартних ситуацій спілкування, активі- зуватиме використання різноманітних мовних засобів. Галина Сюта ПІДРУЧНИК ЯК ДЖЕРЕЛО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ТЕЗАУРУСУ СУЧАСНОГО УЧНЯ Означена лінгводидактична проблема передбачає передусім з’ясування змісту поняття інтелектуальний тезаурус. Тезаурус – це загальний словниковий запас людини, який вона активно використовує в певній галузі своєї діяльності, а щодо учнів – це насамперед освітня діяльність, діяльність навчання. Г. Воробйов також вказує на те, що “тезаурусу найбільше відповідає одне із значень слова “світ”: напри- клад, світ підлітка”. Тож можна визначити, що інтелекту- альний тезаурус учня – це вербалізований світ його знань, набутого інтелектуального досвіду, тієї корисної інформації, яка постійно поповнюється та слугує основою для інтелек- туального розвитку. На формування інтелектуального тезаурусу учнів вплива- ють різноманітні середовища – шкільна освіта, позашкільна освіта, родина, Інтернет. Також варто згадати, що діти беруть інформацію з творів мистецтва, кіно та з багатьох інших На допомогу вчителеві 115 джерел. Щодо ієрархії, впливовості цих джерел (чи середо- вищ), щодо важливості інших чинників можна активно дис- кутувати, однак не це сьогодні є предметом наших рефлексій. Для нас важливо з’ясувати, наскільки дієвим є для формуван- ня і збагачення інтелектуального розвитку тезаурусу сучасно- го учня шкільний підручник – як основний засіб / інструмент шкільної освіти. Одним із визначальних компонентів інтелектуального тезаурусу учнів (як, зрештою, і кожної людини) є мовно- культурний тезаурус – словник, що відбиває рівень знань про навколишній світ, начитаність та обізнаність із творами культури та мистецтва. І якщо для формування загального інтелектуального тезаурусу важливими є всі підручники (як носії інформації з різних навчальних предметів), то щодо мовно-культурного тезаурусу особливою є місія підручників з української мови та літератури. Насамперед мови, оскіль- ки це основний інструмент, завдяки якому учні засвоюють культуру, знання, здобувають освіту. Також літератури, бо цей навчальний курс має забезпечувати повноцінне зану- рення учня у світ національної словесності від найдавніших до найсучасніших її пластів, створювати цілісний верти- кальний контекст історико-культурних знань. І саме на пе- ретині практичних наслідків вивчення курсів української мови та літератури актуалізується проблема закріпленості в активному словникові, у мовній свідомості учнів афоризмів і цитат літературного походження – як своєрідних згустків, репрезентантів вивченої, засвоєної творчості письменника. Для з’ясування того, які цитати і наскільки активно при- сутні в інтелектуальному тезаурусі сучасних учнів, було проведено опитування одинадцятикласників гуманітарного профілю однієї з престижних київських гімназій (22 особи). Для опитування їм було запропоновано теми – асоціативні стимули і сформульовано чітке завдання – навести по 5 цитат з української літератури, які максимально відповідають на- званим темам, вказати автора висловлювання. Культура слова №81’ 2014116 Найбільш показові результати опитування: Тема Відповіді Любов до Батьків- щини. Батьківщина у нас одна. По- вертатися на Батьків- щину завжди приємно. 1. Любіть Україну, як сонце любіть. Авторство визначено так: 7 – В. Сосюра, 2 – Т. Шевченко, 1 – М. Рильський, 2 – В. Симоненко; 3 – без автора. 2. Ще не вмерла Україна… – 2. 3. А я дивлюся, і серцем лину – 1. 4. Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину – 1. 5. Я їду додому, до тебе додому... – 1 (С. Вакарчук). 6. Як у нас на Україні всі лани квітучі.. – 1 (без автора). Мама – найрідніша людина 1. Рідна мати моя, ти ночей не доспала… Авторство визначено так: А. Малишко – 4; без автора – 5. 2. Сорочку мати вишила мені… – 1 (без автора). 3. Пішла в снопи, пошкандибала… – 1 (Т. Шевченко). 4. Мама жизнь подарила, мир подарила мне и тебе – 1 (без автора і джерела). 5. Лечу я сквозь волны и ветер к единственной маме на свете – 2 (без автора і джерела). Проблема вибору у житті людини. 1. Бути чи не бути – ось у чому питання…: 6 – Шекспір, «Гамлет», у тому числі 1 – англ. мовою, 1 – російською; 1 – без автора. 2. Можна все на світі вибирати, сину… – 1 (без автора). Праця (корисна, мар на, тяжка, цілеспря мо - ва на). Праця ошляхет- нює людину. 1. Праця зробила з мавпи людину – 2. 2. На панщині пшеницю жала… (Т. Шевченко) – 1. Краса і сила рідної мови 1. Не бійтесь заглядати у словник… Авторство визначено так: М. Рильський – 4; П. Тичина – 1; без автора – 1. 2. Як парость виноградної лози: 2 – Авторство визначено так: М. Рильський – 2; без автора – 2. 3. Мово рідна, слово рідне… – 1 (без автора). На допомогу вчителеві 117 Інший важливий аспект закріплення цитат з україн- ської літератури як одиниць активного словника учнів пов’язаний із тим, щоб формувати національний, власне український контент їхнього інтелектуального тезауру- су. Замість іншомовних (російсько- чи англомовних) цитат, якими, як показує мовна практика, оперують підлітки в біль- шості навчальних, а то й розмовно-побутових ситуацій, у їхній мовній свідомості мають бути закріплені саме українські формули. Наприклад, замість Нельзя объять необъятное – Не міряй ти безмірного безкраїм (Леся Українка, «Вавилонський полон»); замість И дым отечества нам сладок и приятен – Для нас у ріднім краї навіть дим солодкий і коханий – Леся Українка «Дим»). І в цьому разі йдеться не просто про пере- клад (як-от паралельне побутування афоризму у тримовному форматі to be or not to be // быть или не быть // бути чи не бути – таких цитат одиниці). Йдеться радше про необхідність пошуку і «вкладання в голови» українських аналогів відо- мих російськомовних висловлень. Адже зазвичай цитати – це реакції на теми вічні, і в українській літературі вони опрацьо- вані не менш афористично. Пор.: Жизнь нужно прожить так, чтобы не было мучительно больно за бесцельно прожитые годы… (М. Островський) // Єдине, що від нас іще залежить, принаймні вік прожити, як належить (Л. Костенко). Тому очевидно, що одне з важливих завдань, яке покладається на авторів сучасних підручників, – віднаходити такі висловлен- ня, уміщувати їх у форматі тематичних блоків, різноманітних вправ. Ці тексти мають бути популяризовані, повторювані, закріплювані у мовній свідомості як своєрідні ідеальні етно- марковані формули висловлення певної думки, певних тем, реакції на певні ситуації тощо. Звичайно, якщо йдеться про виховання особистості, яка не тільки у разі потреби здатна висловитися, а й думає по-українському, має сформований український інтелектуальний тезаурус.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-112073
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0201-419X
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-02T04:15:07Z
publishDate 2014
publisher Інститут української мови НАН України
record_format dspace
spelling Сюта, Г.
2017-01-17T11:12:07Z
2017-01-17T11:12:07Z
2014
Підручник як джерело інтелектуального тезаурусу сучасного учня / Г. Сюта // Культура слова. - 2014. - Вип. 81. - С. 114-117. — укр.
0201-419X
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/112073
uk
Інститут української мови НАН України
Культура слова
На допомогу вчителеві
Підручник як джерело інтелектуального тезаурусу сучасного учня
Article
published earlier
spellingShingle Підручник як джерело інтелектуального тезаурусу сучасного учня
Сюта, Г.
На допомогу вчителеві
title Підручник як джерело інтелектуального тезаурусу сучасного учня
title_full Підручник як джерело інтелектуального тезаурусу сучасного учня
title_fullStr Підручник як джерело інтелектуального тезаурусу сучасного учня
title_full_unstemmed Підручник як джерело інтелектуального тезаурусу сучасного учня
title_short Підручник як джерело інтелектуального тезаурусу сучасного учня
title_sort підручник як джерело інтелектуального тезаурусу сучасного учня
topic На допомогу вчителеві
topic_facet На допомогу вчителеві
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/112073
work_keys_str_mv AT sûtag pídručnikâkdžereloíntelektualʹnogotezaurususučasnogoučnâ