Plasma accelerator with closed electron drift and open walls

• Veröffentlicht in: Вопросы атомной науки и техники
• Datum: 2015
• Hauptverfasser: Goncharov, A., Dobrovolsky, A., Najko, L., Najko, I., Litovko, I.
• Format: Artikel
• Sprache: Englisch
• Veröffentlicht: Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут» НАН України 2015
• Schlagworte: Нерелятивистская электроника
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/112240
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Plasma accelerator with closed electron drift and open walls / A. Goncharov, A. Dobrovolsky, L. Najko, I. Najko, I. Litovko // Вопросы атомной науки и техники. — 2015. — № 4. — С. 26-31. — Бібліогр.: 6 назв. — англ.

We present the original approach to use plasma accelerators with closed electron drift and open walls for creating effective lens with positive space charge. In paper describes one-dimensional model and simplest analytical solutions following from it. The results of the numerical calculation and some experimental investigations data are presented also. Вперше описана одновимірна модель оригінального плазмового прискорювача з відкритими стінками, яка є плазмооптичним пристроєм нового покоління, для ефективного застосування в сучасних технологіях, зокрема, для створення плазмової лінзи з позитивним просторовим зарядом, а також малогабаритного ракетного двигуна. Отримані прості аналітичні розв’язки і представлені результати числового моделювання, які дозволяють з нових позицій розглядати фізику процесів у прискорювачах холлівського типу. Наведенo результати експериментальних досліджень. Впервые описана одномерная модель оригинального плазменного ускорителя с открытыми стенками, представляющая плазмооптическое устройство нового поколения, которое может быть использовано для современных технологий, в частности, для создания плазменной линзы с положительным объемным зарядом, а также малогабаритного ракетного движителя. Получены простейшие аналитические решения и представлены результаты численного моделирования, позволяющие с новых позиций рассматривать физику процессов в ускорителях холловского типа. Приведены результаты экспериментальных исследований.