Хабара чи хабаря?
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Культура слова |
|---|---|
| Дата: | 2015 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2015
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/112328 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Хабара чи хабаря? / К. Городенська // Культура слова. — 2015. — Вип. 82. — С. 133-134. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-112328 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Городенська, К. 2017-01-20T15:11:51Z 2017-01-20T15:11:51Z 2015 Хабара чи хабаря? / К. Городенська // Культура слова. — 2015. — Вип. 82. — С. 133-134. — укр. 0201-419X https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/112328 uk Інститут української мови НАН України Культура слова Наші консультації Хабара чи хабаря? Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Хабара чи хабаря? |
| spellingShingle |
Хабара чи хабаря? Городенська, К. Наші консультації |
| title_short |
Хабара чи хабаря? |
| title_full |
Хабара чи хабаря? |
| title_fullStr |
Хабара чи хабаря? |
| title_full_unstemmed |
Хабара чи хабаря? |
| title_sort |
хабара чи хабаря? |
| author |
Городенська, К. |
| author_facet |
Городенська, К. |
| topic |
Наші консультації |
| topic_facet |
Наші консультації |
| publishDate |
2015 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Культура слова |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| format |
Article |
| issn |
0201-419X |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/112328 |
| fulltext |
Наші консультації 133
Слово створювати передбачає сполучуваність із назвами
предметів, явищ, понять, яким можна було б ‘дати життя, існуван-
ня’, які можна ‘сформувати’ (СУМ, ІХ, 676 – 677). Створюють,
як правило, щось відносно велике, об’ємне, вагоме: мову, мисте-
цтво, партію, теорію, літературу музичний твір, види рослин,
тварин тощо: Сучасна українська наука створила нові сорти
пшениці, які дають високі врожаї в будь-яких кліматичних умо-
вах (з журналу). У цьому ж значенні лексема створювати вжи-
вається і в мові художньої літератури: Одірваність од народу, од
його життя й інтересів викликає у галицьких українців бажання
створити делікатну, не мужицьку літературу (М. Коцюбин-
ський); Ні, їх [тварин] створила земля, що й тепера дає їм пожи-
ву, що породила своєю охотою, з власної волі (М. Зеров).
За словом складати закріпилося значення ‘розміщувати
що-небудь у певному порядку’ або ‘збирати докупи що-небудь
розкидане’ (СУМ, ІХ, 274-275), напр.: Наймит усім вслуговує,
подає, носить, возить, складає (Марко Вовчок); Дід-провідник
наказав усім залазити в комиші, скласти свої клунки й бути
напоготові, а сам десь зник (М. Коцюбинський); Коло неї цілий
оберемок квіточок, котрі вона складає пучечками докупи і
в’яже вінок (Панас Мирний).
Слово складати доречно вживати й у шкільній практиці,
наприклад, на уроках української мови – складати словоспо-
лучення, складати речення, а на математиці – складати рівнян-
ня, тобто ‘з’єднуючи окремі частини, одержувати щось ціле’.
Нерідко на уроці літератури складають план твору: у такому
разі слово складати вживають у значенні ‘розміщувати що-
небудь у певному порядку’. Отож, кожне слово вимагає пра-
вильного вживання, адже це порушення лексичної сполучува-
ності позначається на змісті висловловлювання, його точності.
Тетяна Коць
ХАБАРА ЧИ ХАБАРЯ?
У сучасній мовній практиці спостерігаємо плутанину у
вживанні відмінкових форм слова хабар. Одні словники по-
дають його із закінченнями іменників ІІ відміни твердої
Культура слова №82’ 2015134
групи в родовому та орудному відмінках однини (пор.: хабара,
хабаром) і в давальному відмінку множини (хабарами) (див.,
зокрема: Словник української мови. – К., 2012. – С. 1232). Пере-
важно сучасні орфографічні – із закінченнями іменників цієї ж
відміни твердої групи в родовому відмінку однини (хабара) та
давальному відмінку множини (хабарами) та із закінченнями
іменників м’якої групи в орудному відмінку однини (хабарем)
(див., наприклад: Український орфографічний словник. – вид.
дев’яте, виправл. і доповн. – К., 2009. – С. 950).
Зараховували слово хабар до іменників ІІ відміни твердої
групи безпідставно, тому що в нього так само, як і в іменників
цієї відміни м’якої групи чоловічого роду, наголос із суфікса
-ар у вихідній формі переходить на закінчення в непрямих
відмінках (див.: Український правопис. – К., 2007. – § 45.
ІІ відміна. 2. М’яка група), пор.: буквáр – букваря, вівчáр –
вівчаря, друкáр – друкаря і хабáр – хабаря.
Отже, у тлумачних та орфографічних словниках української
мови слово хабар потрібно подати із закінченнями іменників
ІІ відміни м’якої групи чоловічого роду із суфіксом -ар. Пра-
вильно його відмінювати так: однина – хабар, хабаря, хабареві
(хабарю), хабарем, (у, на) хабарі; множина – хабарі, хабарів,
хабарям, хабарями, (у, на) хабарях.
Катерина Городенська
|
| citation_txt |
Хабара чи хабаря? / К. Городенська // Культура слова. — 2015. — Вип. 82. — С. 133-134. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT gorodensʹkak habaračihabarâ |
| first_indexed |
2025-11-25T06:33:02Z |
| last_indexed |
2025-11-25T06:33:02Z |
| _version_ |
1850509581378125824 |