Показник — показ — показання
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Культура слова |
|---|---|
| Datum: | 2015 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української мови НАН України
2015
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/112331 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Показник — показ — показання / С. Бибик // Культура слова. — 2015. — Вип. 82. — С. 128-130. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-112331 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Бибик, С. 2017-01-20T15:12:49Z 2017-01-20T15:12:49Z 2015 Показник — показ — показання / С. Бибик // Культура слова. — 2015. — Вип. 82. — С. 128-130. — укр. 0201-419X https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/112331 uk Інститут української мови НАН України Культура слова Наші консультації Показник — показ — показання Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Показник — показ — показання |
| spellingShingle |
Показник — показ — показання Бибик, С. Наші консультації |
| title_short |
Показник — показ — показання |
| title_full |
Показник — показ — показання |
| title_fullStr |
Показник — показ — показання |
| title_full_unstemmed |
Показник — показ — показання |
| title_sort |
показник — показ — показання |
| author |
Бибик, С. |
| author_facet |
Бибик, С. |
| topic |
Наші консультації |
| topic_facet |
Наші консультації |
| publishDate |
2015 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Культура слова |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| format |
Article |
| issn |
0201-419X |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/112331 |
| citation_txt |
Показник — показ — показання / С. Бибик // Культура слова. — 2015. — Вип. 82. — С. 128-130. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT bibiks pokaznikpokazpokazannâ |
| first_indexed |
2025-11-26T11:43:00Z |
| last_indexed |
2025-11-26T11:43:00Z |
| _version_ |
1850619846000115712 |
| fulltext |
Культура слова №82’ 2015128
(http://www.wz.lviv.ua/ukraine/120300). Отже, грамотність в
Інтернеті – це не лише проблема писемного спілкування в соц-
мережах, але й у роботі зі збирання інформації.
Чому так гостро стоїть питання щодо грамотності як
складникові нетикету? В неформальних ситуаціях віртуального
спілкування знижується рівень само- та взаємоконтролю
за способами формулювання й оформлення думок. З часом
недописані слова, уривчастіть фраз, їхня абревіація, певна
незв’язаність, характерна для усної розмовної мови, переноситься
у систему писемного спілкування. Поступово граматика, право-
пис стають формальністю для багатьох представників молодого
покоління. Під час обговорення правил спілкування учасники
одного з форумів зауважили: неграмотність у багатьох – просто
імідж, свідоме викривлення слів. З погляду стилістики – імітація
розмовності в писемній мові.
Ще один аспект нетикету – грубі, непристойні вирази та
образи особистості, яких припускаються читачі та коментато-
ри отримуваної інформації. У всіх посібниках з нетикету, що
доступні в Мережі, на цей момент звертають особливу увагу й
застерігають уникати таких форм спілкування.
Отже, нове слово нетикет – це не просто зведення правил
усного та писемного спілкування в Інтернеті, але й система, що
орієнтує користувачів Мережі на дотримання принципів куль-
тури мови незалежно від того, віртуальна вона чи реальна.
Світлана Бибик
ПОКАЗНИК – ПОКАЗ – ПОКАЗАННЯ
Пароніми показання, показник, показ активно функціонують
у сучасній мовній практиці. Усі вони – похідні від дієслова по-
казувати, показати, яке означає ‘давати можливість бачити,
розглядати, роздивлятися’; ‘рухом, жестом, поглядом вказува-
ти на кого-, що-небудь’; ‘зображати кого-небудь, наслідуючи
мову’; ‘робити щось явним, очевидним’. Семантика цього
слова доволі прозора, та й належить воно до широко вжива-
них. Віддієслівні ж іменники-пароніми, що їх вказано вище,
різняться не лише за значенням, але й сферами вживання.
Наші консультації 129
Так, іменник показання (СУМ, VІІ, 9), переважно у
формі множини, позначає у сфері кримінального права
‘усний або письмовий виклад обставин якої-небудь спра-
ви’ (показання потерпілого, міняти показання, плутатися в
показаннях), у медицині ж – ‘симптоми, ознаки, що вказують
на доцільність лікування певними ліками’ (лікування за по-
казаннями хвороби, за показаннями треба призначити таке
лікування, показання до антибіотикотерапії, хірургічне втру-
чання виконують за відповідними показаннями, лікування
ультрафіолетом має показання та протипоказання). Це слово
вживається також у виробничо-технічній сфері на позначення
‘даних вимірювальних приладів’ (показання приладу, показан-
ня промислових приладів, область показань приладу).
За нашими спостереженнями, слово показник (СУМ, VІІ, 10),
що в широкому значенні позначає ‘свідчення, доказ, ознаку чого-
небудь’, також диференціювалося за сферами вживання: суспільні та
економічні науки (показник глибокої кризи, показник зрілості, показ-
ник культури торгівлі), термінологія ринкової економіки (груповий /
інтегративний / одиничний показник конкурентоспроможності;
перспективін показники, див. дет.: Українсько-російсько-англійсько-
німецький тлумачний та перекладний словник термінів ринкової
економіки / за ред. Т. Р. Кияка. – К., 2001. – С. 310, 311); виробниц-
тво (показники прибутковості підприємства), математика (термін
показник степеня). Показники – це конкретні дані, часом виражені
у цифрах, числах, кількісних вимірах, це орієнтири якісних і
кількісних ознак певних реалій. Саме в останньому значенні
найчастіше слово показник вживається у складі медичних термінів:
показник крові кольоровий, прижиттєві показники, прогностичні
показники (Заремба Є. Ф., Гурська Г. І., Лапінський Б. М.,
Перепелиця М. В. Українсько-російсько-англійський словник
з кардіології. – Львів, 1993. – С. 64); показник Базетта, показ-
ник водневий, показник екстенсивний, показник Квіта, показник
стандартизований, показник фагоцитний (Українсько-латинсько-
англійський медичний тлумачний словник / за ред. М. Павловсько-
го, Л. Петрух, І. Головко. – Львів, 1995. – С. 289).
Із основним значенням дієслова показувати пов’язаний
іменник показ (СУМ, VІІ, 9). Якщо задамо пошук
сполучуваності цього слова в Інтернеті, то насамперед
Культура слова №82’ 2015130
побачимо, що воно вживається у сфері культури – показ мод,
показ колекції одягу весна-літо 2015, показ фільму, закритий/
відкритий показ, показ продукції підприємства, виставко-
вий показ, показ колекції тощо. Отже, показ – це ‘унаочнення,
демонстрація чогось ‘.
Отже, співзвучні слова показання, показник, показ чітко
диференціюються у мові та закріплюються у спеціальних сфе-
рах вживання, входячи у сталі словосполучення.
Світлана Бибик
СЕЛФІ – ПРОДОВЖЕННЯ
ФОТОАВТОПОРТРЕТУВАННЯ
Сучасне життя наповнене новими словами, але серед них
є такі, що за активністю можуть здобувати номінацію «Сло-
во року». Одним із таких є слово селфі. Походить воно від
англійського self — сам, само. Це різновид фотографії, са-
мофотографування, фотоавтопортретування за допомогою
мобільного телефону. Існує кілька визначень лексичного
значення селфі: ‘автопортрет, зроблений за допомогою каме-
ри смартфону, фотоапарата чи веб-камери’, ‘фотографування
як власного вигляду так і його відображення у дзеркалі або на
відстані витягнутої руки’.
Історія цього слова починається з 2002 року, коли з’явилося
на австралійських інтернет-форумах, набуло широкої
популярності на початку 2010-х років через поширення
мобільних пристроїв з фотокамерами та розвитком мобільних
додатків. Вже у листопаді 2013 selfi e було обране «словом
року» і включене до Оксфордського словника англійської мови.
Слово селфі позначає мережевий феномен, пов’язаний
із психосоціальною потребою особистості створюва-
ти й підтверджувати за допомогою власних портретів свій
соціальний імідж.
Поширеність лексеми у вживанні, особливо в мові молод-
шого покоління (від 19 до 35 років), розширює діапазон його
сполучуваності – завантажувати селфі, робити селфі, при-
вабливе селфі, любителі «селфі», шанувальники «селфі тощо.
|