“Надія залишається з нами” (до 70-річчя від дня народження Надії Світличної)

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2006
Main Author: Шкода, Д.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2006
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/11240
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:“Надія залишається з нами” (до 70-річчя від дня народження Надії Світличної) / Д. Шкода // Слово і Час. — 2006. — № 12. — С. 71-72. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859757218569650176
author Шкода, Д.
author_facet Шкода, Д.
citation_txt “Надія залишається з нами” (до 70-річчя від дня народження Надії Світличної) / Д. Шкода // Слово і Час. — 2006. — № 12. — С. 71-72. — укp.
collection DSpace DC
first_indexed 2025-12-02T01:10:44Z
format Article
fulltext Слово і Час. 2006 • №12 71 літературній концепції Iвана Франка. Л.Адамець (Бориспільський ліцей “Дизайн�освіта” імені П.Чубинського) зупинилася на повісті I.Франка “Перехресні стежки”, що подає образ адвоката, відтворює судову систему часу Франка і яка стала одним із джерел формування української юридичної термінології. У доповідях Г.Уманець (Бориспільський ліцей “Дизайн�освіта” імені П.Чубинського) та О.Шкіренко (Академія адвокатури України) ішлося про поему “Мойсей” I.Франка, зокрема про художнє вирішення питання добра і зла та про педагогіко�психологічну проблематику твору. Н.Артикуца (Національний університет “Києво�Могилянська академія”) наголосила на великому значенні Франкових текстів у формуванні юридичної лексики українською мовою. Н.Стецик (Львівський національний університет імені I.Франка) у доповіді “Образ адвоката в повісті I.Франка “Перехресні стежки” закцентував увагу на прототипі образу Євгена Рафаловича — адвокатові з міста Стрия Львівської області Євгенові Олисницькому. Конференція “Феномен Iвана Франка в духовній скарбниці України” завершилася прекрасним мистецьким акордом — відвіданням її учасниками вистави “Таїна буття” в Театрі на Подолі про подружнє життя I.Франка та О.Хоружинської. Це воістину був день Iвана Франка — і науковий, і мистецький. Тетяна Конончук “НАДІЯ ЗАЛИШАЄТЬСЯ З НАМИ” (ДО 70�РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ НАДІЇ СВІТЛИЧНОЇ) Вечір пам’яті розпочався виступом артистки Галини Стефанової, яка прочитала вірші Р.Тагора в перекладі Надії Світличної, що дуже відповідали тематиці. Зі вступним словом звернувся до зібрання Микола Плахотнюк, який був і ведучим на цьому вечорі. “Учасниця руху шістдесятників, правозахисниця, член Закордонного представництва Української Гельсінської групи, редактор�укладач “Вісника репресій в Україні” (США), лауреат премії В.Стуса, премії ім. Т.Г.Шевченка Надія Світлична — сказав він, розпочинаючи вечір, — народилася на Луганщині 8 листопада 1936 року. У 1963 р. переїхала до Києва. Після відомих подій 22 травня 1967 р. біля пам’ятника Т.Г.Шевченку нею серйозно зацікавився КДБ. А далі обшуки, арешти, суди, ізолятор, табори. Щодо її свідчень на суді в березні 1978 р. до ЦК КПУ надійшла така інформація: “Намагалася використати судову трибуну для антирадянської агітації і пропаганди”. Після всіх митарств і поневірянь зважилась на еміграцію. Відмову ж від радянського громадянства пояснила так: “Нижче моєї гідності бути громадянкою найбільшого в світі, наймогутнішого і найдосконалішого концтабору”. Надійка, так ми її всі називали, і сьогодні залишається з нами. Світла їй пам’ять!”. У своєму слові Михайлина Коцюбинська сказала, що багато людей в СРСР слухали світлий голос Надії, який звучав з ефіру радіо “Свобода”, і жодні глушилки не могли його заглушити. Вона й досі поміж нас. Шкода тільки, що мало молоді сьогоді на цьому вечорі пам’яті. Надія Світлична була неймовірно затишною і завжди несла світло, надійність, ішла по життю усміхнено й твердо, вміла залучати до української ідейності, була всебічно обдарована: писала, співала, вишивала, у США видавала журнал... Сіяла розумне, добре й вічне всюди, де тільки могла. Їй була притаманна моральна домінанта й велика сила людського духу. Надія Світлична багато зробила для України у США. Як пам’ятник їй вийшла книжка О.Неживого “Надія Світлична”, його коштом і накладом усього 40 примірників. Галина Стефанова прочитала вражаючі сторінки з життя Н.Світличної — її спогади про обшук 12 травня 1972 р., після якого Україною прокотилися арешти, обшуки, конфіскації. Євген Сверстюк привітав учасників українського опору на святі Надії Світличної. Чеснота винагороджується, зазначив він. Хоч і була вона відірвана від України, а серце її було тут 72 Слово і Час. 2006 • №12 і вже після смерті вона повернулася все�таки в Україну, а її похорони перетворилися майже в державний захід, бо був присутній сам президент. Згадав, як приїхала вона з Луганська до брата Iвана в Київ, як разом із Михайлиною Коцюбинською друкували його матеріали. Влада ж розуміла, яку велику силу опору мають в особі цієї маленької тендітної жінки. А вся та історія з її дитям, з її мужністю. Вона стала культурним аташе від імені Гулагу. В останні роки вона жила мрією про створення музею шістдесятників. Розшифровуючи й перетворюючи на брошури, книги, численні радіопередачі, передані з таборів матеріали, Надія здійснила справжній подвиг. “Для нашої родини Надія Світлична була дуже близькою людиною, — сказала Катерина Ющенко. — Тут у залі багато людей, які переживали разом із нею всі важкі часи й важкі випробування, коли доводилося вибирати між Україною та своїм спокоєм. Тож для мене велика честь бути сьогодні разом із вами. Познайомились ми у США. Я слухала її розповіді про Україну. Наші батьки, звичайно, розповідали нам про Україну й навчали любити її, але то була Україна 20— 30�х рр., вона ж розповідала про сьогодення там, несла Надія надію на світлу Україну. Була розумна й знала, що треба багато ще для цього працювати. Нам сьогодні потрібно багато книжок, фільмів, вистав про цих людей, щоб їх життя стало уроком для всіх нас. Що ж до музею, то все це дуже непросто. Але я даю клятву, що будемо працювати, щоб пам’ятати про цих людей, світла їм пам’ять!”. “На жаль, — сказав Богдан Горинь, — не завжди легко, а часто й запізно, як це сталося з Надією Світличною, ми можемо оцінити людину, яка була живим духом нашої сучасності. Вона була надзвичайно скромною і вважала, що в тіні великих дерев інші дерева не ростуть, а “я маленька тінь свого брата”. Тепло говорили про Надію Світличну також Микола Горбаль, Софія Геврик, Євген Пронюк, інші учасники національно�визвольного руху 1960�х — 1990�х рр. Ретроспективу відео з Надією Світличною “Шлях Надії” скомпонував Г.Юрчук. У вечорі взяли участь гурт “Лемки”, Б.Лобода, Г.Стефанова, Т.Компаніченко, журналіст Вахтанг Кіпіані. Дмитро Шкода УКРАЇНСЬКЕ КОБЗАРСТВО В КРИМУ II міжнародна наукова конференція “Українське кобзарство — історія і сучасність” відбулася 7—9 вересня ц. р. в Ялті. Організаторами її проведення виступили Міністерство освіти і науки України, Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, Прикарпатський національний університет ім. В.Стефаника (Iвано�Франківськ), Центр творчості дітей та юнацтва Галичини (Львів) та Кримський гуманітарний університет, ректор якого О.Глузман відкрив роботу конференції вітальним словом до її учасників. На пленарному засіданні було заслухано та обговорено доповіді Б.Жеплинського “Кобзарство як виразник геройських ідей і чину”, В.Дутчак “Традиції харківського способу гри в практиці педагогів�бандуристів українського зарубіжжя”, С.Кочерги “Леся Українка і кобзар Гнат Гончаренко”, В.Кемпи “Роль музейних колекцій для культури регіонів”, I.Куровської “Річниця Ялтинської кобзарської конференції”. Iз повідомленням “Кобзарі на Чернечій горі в Каневі (за матеріалами зібрання Шевченківського національного заповідника)” виступила С.Брижицька. На конференції діяло три секції: “Iсторія розвитку українського кобзарства. Олексій Нирко — дослідник кобзарства Криму та Кубані”, “Сучасний стан кобзарства: виконавські та педагогічні аспекти. Значення кобзарської діяльності заслуженого працівника культури України О.Ф.Нирка для кримського регіону”, “Iсторія кобзарства в експозиціях музеїв України. О.Ф.Нирко — засновник музею кобзарства Криму і Кубані”. Активне обговорення викликали доповіді Б.Жеплинського (Львів) “Кобзарські з’їзди після II світової війни”, А.Горняткевича (м. Едмонтон, Канада) “Кобзарство
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-11240
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0236-1477
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-02T01:10:44Z
publishDate 2006
publisher Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
record_format dspace
spelling Шкода, Д.
2010-08-16T13:29:10Z
2010-08-16T13:29:10Z
2006
“Надія залишається з нами” (до 70-річчя від дня народження Надії Світличної) / Д. Шкода // Слово і Час. — 2006. — № 12. — С. 71-72. — укp.
0236-1477
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/11240
uk
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
Літопис подій
“Надія залишається з нами” (до 70-річчя від дня народження Надії Світличної)
Article
published earlier
spellingShingle “Надія залишається з нами” (до 70-річчя від дня народження Надії Світличної)
Шкода, Д.
Літопис подій
title “Надія залишається з нами” (до 70-річчя від дня народження Надії Світличної)
title_full “Надія залишається з нами” (до 70-річчя від дня народження Надії Світличної)
title_fullStr “Надія залишається з нами” (до 70-річчя від дня народження Надії Світличної)
title_full_unstemmed “Надія залишається з нами” (до 70-річчя від дня народження Надії Світличної)
title_short “Надія залишається з нами” (до 70-річчя від дня народження Надії Світличної)
title_sort “надія залишається з нами” (до 70-річчя від дня народження надії світличної)
topic Літопис подій
topic_facet Літопис подій
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/11240
work_keys_str_mv AT škodad nadíâzališaêtʹsâznamido70ríččâvíddnânarodžennânadíísvítličnoí