Вплив кристалічної структури на транспортні та магнітні властивості масивних стопів Гойслера Ni₂MnSn
Досліджено вплив структури збагачених марганцем Гойслерових стопів Ni₅₂,₆Mn₃₄,₅Sn₁₂,₉ та Ni₅₂,₉Mn₃₃,₈Sn₁₃,₂ на їхні магнітні та електротранспортні властивості. Показано, що ці стопи в литому стані є двофазними, а гомогенізувальний відпал при Т = 1273 К з наступним гартуванням спричинює формування в...
Saved in:
| Date: | 2016 |
|---|---|
| Main Authors: | , , , , , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України
2016
|
| Series: | Металлофизика и новейшие технологии |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/112561 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Вплив кристалічної структури на транспортні та магнітні властивості масивних стопів Гойслера Ni₂MnSn / Ю. В. Кудрявцев, В. М. Надутов, М. В. Уваров, В. М. Уваров, В. В. Клімов, В. С. Михаленков, Д. Л. Ващук, М. Р. Кольчіба // Металлофизика и новейшие технологии. — 2016. — Т. 38, № 4. — С. 491-508. — Бібліогр.: 36 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Summary: | Досліджено вплив структури збагачених марганцем Гойслерових стопів Ni₅₂,₆Mn₃₄,₅Sn₁₂,₉ та Ni₅₂,₉Mn₃₃,₈Sn₁₃,₂ на їхні магнітні та електротранспортні властивості. Показано, що ці стопи в литому стані є двофазними, а гомогенізувальний відпал при Т = 1273 К з наступним гартуванням спричинює формування в обох стопах добре впорядкованої однофазної структури типу L2₁. Для обох литих стопів спостерігається безгістерезисне мартенситне перетворення в температурному інтервалі 300 К < T < 500 К, яке супроводжується значною зміною як магнітних, так і транспортних властивостей. По значній зміні магнітних та електротранспортних властивостей відпаленого стопу Ni₅₂,₆Mn₃₄,₅Sn₁₂,₉ встановлено, що в температурній області 300 К < T < 400 К в ньому спостерігаються два структурних перетворення: аустеніт—10М мартенсит (290 К < T < 390 К) та 10М мартенсит— мартенсит (110 К < T < 210 К). |
|---|