Різнорівневі функції редуплікації в сучасній перській мові
Предметом нашої розвідки є природа повтору, або редуплікації, одного з найбільш розповсюджених
 лінгвістичних явищ й, водночас, однієї з яскравих рис аглютинативних мов загалом та сучасної перської
 мови зокрема....
Saved in:
| Published in: | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/113122 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Різнорівневі функції редуплікації в сучасній перській мові / О.Ч. Кшановський // Культура народов Причерноморья. — 2010. — № 182. — С. 82-85. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859987482455572480 |
|---|---|
| author | Кшановський, О.Ч. |
| author_facet | Кшановський, О.Ч. |
| citation_txt | Різнорівневі функції редуплікації в сучасній перській мові / О.Ч. Кшановський // Культура народов Причерноморья. — 2010. — № 182. — С. 82-85. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура народов Причерноморья |
| description | Предметом нашої розвідки є природа повтору, або редуплікації, одного з найбільш розповсюджених
лінгвістичних явищ й, водночас, однієї з яскравих рис аглютинативних мов загалом та сучасної перської
мови зокрема.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:29:47Z |
| format | Article |
| fulltext |
Персидский язык и культура
Кшановський О.Ч.
РІЗНОРІВНЕВІ ФУНКЦІЇ РЕДУПЛІКАЦІЇ В СУЧАСНІЙ ПЕРСЬКІЙ МОВІ
82
Кшановський О.Ч. УДК 811.222.1=512.162’246.2–116
РІЗНОРІВНЕВІ ФУНКЦІЇ РЕДУПЛІКАЦІЇ В СУЧАСНІЙ ПЕРСЬКІЙ МОВІ
Предметом нашої розвідки є природа повтору, або редуплікації, одного з найбільш розповсюджених
лінгвістичних явищ й, водночас, однієї з яскравих рис аглютинативних мов загалом та сучасної перської
мови зокрема. Це явище широко представлено в багатьох мовах світу (поруч із особливими особовими
закінченнями та аблаутом редуплікація була показником дієслівного перфекту ще в індоєвропейській мові).
Спосіб подвоєння кореня або його частини для утворення слів або форм слова широко використовувався в
давніх індоєвропейських мовах – санскриті, наприклад, da-darsha ‘я побачив’, давньогрецькій, наприклад,
le-loipa ‘я залишив’, латинській, наприклад, te-tigi ‘я торкнувся’, готській, наприклад, le-lot ‘я пустив’. У
сучасній перській мові редуплікація представлена широким спектром структурних типів (див. дет.: [2; 7, с.
96–103; 8, с. 94, 107]), які відповідають загальнолінгвістичному поділу повторів на повні та дивергентні
(часткові). При повному повторі одна одиниця повторюється двічі іноді тричі (див. нижче приклад з
мікронезійської мови мокіл). При дивергентному повторі до висхідної одиниці (редупліканта) додається її
фонетична модифікація (редуплікатор), яка з висхідною одиницею має або спільну ініціаль (алітеруючі
повтори), або спільну фіналь-риму (вокалічні повтори).
У сучасній перській мові засвідчені такі найбільш розповсюджені види повної редуплікації:
• повний (в перській граматичній термінології mahz ‘чистий’) повтор без додаткових елементів,
наприклад: beshekan-beshekan ‘веселощі (під час танців)’, tekke-tekke ‘розірваний, пошматований’, rishe-
rishe ‘бахрома’, kāl-kāl ‘зовсім неспілий, зелений’, ārām-ārām ‘не поспішаючи’, kam-kam ‘потроху’;
• повний повтор із вставним прийменником be ‘до’, наприклад: ruz-be-ruz ‘з дня на день’, tan-be-tan
‘один на один’, khod-be-khod ‘сам по собі, само собою’, sāl-be-sāl ‘з року в рік’, dam-be-dam ‘постійно,
періодично’;
• повний повтор із вставним прийменником tā ‘до’, наприклад: sar-tā-sar ‘увесь, від початку до кінця’,
gush-tā-gush ‘поруч, впритул’;
• повний повтор із вставним прийменником dar ‘в’, наприклад: pich-dar-pich ‘заплутаний, перекручений’,
posh-dar-posht ‘безперервно, від покоління до покоління’, tu-dar-tu ‘суміжний, такий, що
перетинається’;
• повний повтор із вставним прийменником tu ‘в’, наприклад: chashm-tu-chashm ‘очі в очі’, khar-tu-khar
‘безлад’ (слід зазначити, що в розмовній мові прийменник tu вживається замість префікса dar);
• повний повтор із вставним сполучником va ‘і’ (фонетичні розмовні варіанти o, u), наприклад: fert-o-fert
‘швидко, прудко’, laf-o-laf ‘чавкання’, qul-u-qul kardan ‘гулькати, булькати (про воду)’, kher-o-kher
‘хрип’, heq-o-heq ‘кашель, сопіння’, tond-o-tond ‘дуже швидко, безперервно’;
• повний повтор із вставним інтерфіксом ā, наприклад: gerd-ā-gerd ‘навколо, навкруги’, tang-ā-tang
‘впритул, тісно’, kesh-ā-kesh ‘біда’, yek-ā-yek ‘по одному, один за одним’, pāy-ā-pāy ‘рівноправний,
взаємовигідний’;
• повний повтор з кінцевим суфіксом ān, наприклад: larz-larzān ‘здригаючись’, lang-langān ‘кульгаючи,
накульгуючи’, khosh-khoshān ‘задоволення. насолода’;
• повний повтор з кінцевим димінутивним (зменшувальним) суфіксом ak, наприклад: bād-bādak
‘повітряний змій’, row-ravak ‘пристосування для дітей, що починають ходити’, qār-qārak ‘тарахкотілка
(іграшка)’, khosh-khoshak ‘потихеньку, помаленьку’, nam-namak ‘по краплях, краплями’, narm-narmak
‘м’яко, поступово’;
• повний повтор з кінцевим суфіксом aki, наприклад: howl-howlaki ‘наспіх, поспіхом’, zir-ziraki ‘потай,
тайкома’, sor-soraki ‘неохайно, поверхнево’;
• повний повтор з кінцевим суфіксом u, наприклад: laq-laqu ‘той, хто харчується тухлим’, jiq-jiqu
‘крикливий, верезгливий’, zor-zoru ‘шпак’, naq-naqu ‘плаксій’, tof-tofu ‘фу (огида, відраза)’;
• повний повтор з кінцевим суфіксом i, наприклад: jun-juni ‘дуже дорогий. рідний’, fin-fini ‘соплявий’,
khāl-khāli ‘з родимками, крапчастий’, chel-cheli ‘глупота, придурковатість’, sar-sari ‘неохайно,
неуважно’, khat-khati ‘полосатий, лінійчастий’;
• повний повтор з кінцевим суфіксом e, наприклад: fesh-feshe ‘ракета для фейерверку’, ker-kere ‘жалюзи’,
sor-sore ‘ковзанка’, bad-bade ‘перепілка’, sak-sake ‘гикання’;
• повний повтор з кінцевим суфіксом a, наприклад: sar-sarā ‘вестибюль’;
• повний повтор з кінцевим суфіксом множини hā, наприклад: hālā-hālāhā ‘негайно’.
При дивергентному повторі редуплікатор повторюється або перед висхідною одиницею (препозитивна
дивергентна редуплікація), або після неї (постпозитивна дивергентна редуплікація). У сучасній перській
мові засвідчено три види препозитивної дивергентної редуплікації:
• початкова частина висхідного слова повторюється перед ним без додаткових елементів, наприклад:
maz-maze ‘проба, дегустація’ (від maze ‘смак’), gel-geli ‘скарга’ (від gele ‘нарікання’), bāz-bāzi
‘безвідповідально’ (від bāzi ‘гра’), ba-ba’i ‘баран (образливе)’;
• асемантичний редуплікатор з однаковою з висхідним словом початковою частиною (початковим
приголосним або приголосним та голосним) повторюється перед ним за допомогою сполучника o ‘і’,
наприклад: nak-o-nāl ‘ниття, нарікання, стогін’ (від nāle ‘плач, стогін’), chak-o-charand ‘дурниці,
нісенітниці’ (від charand ‘дурниця, нісенітниця’), pat-o-pahn ‘широченний, широчезний’ (від pahn
‘широкий’);
ПЕРСИДСКИЙ ЯЗЫК И КУЛЬТУРА
83
• асемантичний редуплікатор з однаковою з висхідним словом кінцевою частиною (частиною складу,
цілим складом або двома) повторюється перед ним або без додаткових елементів, або за допомогою
сполучника o ‘і’, наприклад: āsh-o-lāsh ‘такий, що розвалюється, розкладається’ (від lāsh ‘труп, мертве
тіло’), sherr-o-verr ‘безсенсовні балачки’ (від verr ‘балаканина’), āye-māye ‘фінансова, грошова суть
питання, речі’ (від māye ‘капітал, фінанси, джерело, причина’).
Постпозитивної дивергентної редуплікації у сучасній перській мові засвідчено чотири види:
• ввід яких зазвичай стається розлад шлунку’.
Повторюватися, як видно з поданих вище ілюстрацій, можуть доволі різноманітні лінгвістичні одиниці:
• окремі звуки, наприклад: khāk-o-khol (один), bad-o-rad ‘лайливий вислів’ (два), chert-o-pert (кілька);
• окремі склади, наприклад: ba-ba’i ‘баран (образливе)’ (від ba’-ba’ ‘звук овець та кіз’); ketāb-matāb
‘книжки (зневажливо)’ (від ketāb ‘книжка’); ziraks-maraks ‘ксерокс (зневажливо)’ (від ziraks ‘ксерокс’);
• основи, як без змін, наприклад: hālā-hālāhā (hālā – основа, hā – суфікс множини), так і фонетично
змінені, наприклад: row-ravak (row – основа теперішнього часу дієслова raftan ‘ходити, йти’);
• цілі речення, наприклад: che konam che konam ‘що ж робити!?’.
У деяких мовах повторюватися можуть частини різних (!) словоформ, утворюючи окрему
редупліковану словоформу, наприклад, відомі в івриті словоформи, утворені за так званою моделлю
hitpalpel: galal ‘котити (неперех.)’, gilgel ‘котити (перех.)’ → hitgalgel ‘котитися (рефлексив)’ (див.: [6, с.
408]).
Повторюватися можуть й словоформи, як повнозначних, так і службових частин мови:
• іменники, наприклад: surākh-surākh ‘увесь у дірках, діравий’ (від surākh ‘дірка, отвір’), puste-puste
‘такий, що лущиться, лузгавий’ (від puste ‘шар’), jelow-jelow ‘попереду’ (від jelow ‘перед, передняя
частина’);
• прикметники, наприклад: boland-boland ‘дуже голосно’ (від boland ‘високий, голосний’), sard-sard
‘дуже холодно’ (від sard ‘холодний’), sabz-sabz ‘увесь у зелені’ (від sabz ‘зелений’);
• дієслова, наприклад: bezan-bezan ‘сильна бійка’ (від bezan ‘бий (наказовий спосіб)’), bebin-o-betarak
‘маленька кулька з намиста, яку вішають на шию дітям від урікання’ (від bebin ‘подивись (наказовий
спосіб)’, betarak ‘лусни (наказовий спосіб)’), bokhor-bokhor ‘крадіжка, незаконне присвоєння’ (від
bokhor ‘їж (наказовий спосіб)’);
• прислівники, наприклад: āheste-āheste ‘поволі, неквапливо’, larzān-larzān ‘тремтячи’, kashān-kashān
āvardand-esh ‘його притягли (тягнучи по землі)’ (від kashān ‘який тягнеться’);
• вигуки, наприклад: hay-o-hay ‘ой-ой (під час плачу)’, vāy-vāy ‘ой-ой-ой’, bah-bah ‘Прекрасно! Чудово!’;
• ономатопеї, наприклад: ba’-ba’ ‘звук овець та кіз’, shelep-shelep ‘звук плескання води’, vez-vez ‘звук
дзижчання, гудіння комах’.
Редуплікація в різних мовах світу виконує повний спектр фонетичних, лексико-семантичних,
фразеологічних, словотвірних, морфологічних, синтаксичних, стилістичних функцій. Позначає такі
поняття, як: розподіл, множинність, збільшення в обсязі, підвищену інтенсивність, тривалість
повторюваність і навіть звичайність дії. Чітко розділити ці функції навіть в одномовному дослідження
вкрай важко, оскільки виокремлення певних мовних рівнів є лише науковою абстракцією. У реальності
міжрівневі взаємозв’язки роблять функції мовних одиниць і процесів комплексними. Так, наприклад,
скорочення власних імен є яскраво вираженим фонетичним процесом (пор. рос. Сергей – Серёга, де два
закритих і важких склади сер і гей перетворються на три відкритих і легких се, рё і га) і разом з цим
характерною стилістичною ознакою розмовного мовлення. У контрастивному ж дослідженні розділити ці
функції, напевно, взагалі неможливо, оскільки те, що в одній мові є явищем, наприклад, словотвірним, в
іншій може бути словозмінним або синтаксичним. Так, наприклад, значення українського словотвірного
префікса у(в) (увійти, в’їхати, усістися та под.) в англійській мові передається часткою (в іншій
термінології постфіксом) in (come in, drive in, sit in), тобто належить сфері граматики. Тому подальше
розділення “рівневих” функцій редуплікації, як і будь-яка класифікація, проводиться виключно задля
потреб зручності опису та аналізу.
Фонетичні функції редуплікації (тобто коли редуплікована форма несе з собою зміну або модифікацію
фонетичної форми висхідної одиниці для потреб мовлення) в мовах світу представлені широким набором
звуконаслідувальних форм, наприклад, у корейській мові kegul-kegul ‘звук жаби’, kul-kul ‘звук свині’, mem-
mem ‘звук цвіркуна’, pa-pa-n ‘бабах!’, tsulu-lu-k ‘крап-крап (звук крапель)’, talö-lö-n ‘бум-м-м (звук дзвону)’
[3, с. 182], у кит. ping-pang ‘стук дощу по даху’ (звідки назва спортивної гри пінг-понг). У сучасній перській
мові з фонетичних функцій редуплікації засвідчено скорочення власних імен (жіночих та чоловічих)
повтором складу, що складається з початкового приголосного звуку власного імені та голосного i або u,
наприклад: shohre – shushu, susan – susu, zeynat – zizi, faride – fifi, meymanat – mimi (див.: [5, с. 48]).
Лексико-семантичні функції редуплікації (тобто коли редуплікована форма несе з собою зміну або
модифікацію лексичного значення висхідної одиниці) в мовах світу досить різноманітні: сукупності,
зменшувальності, високого ступеня ознаки, послабленої якості, інтенсивності дії, тривалості чи
повторюваності дії, і навіть заперечення потреби дії. У сучасній перській мові з лексико-семантичних
функцій редуплікації широко представлена функція збільшення ознаки предмета, наприклад: bāq-dar-bāq
‘нескінченні сади’ (від baq ‘сад’ та прийменника dar ‘в’), javān-dar-javān ‘велика скатертина’, vā-dar-vā
‘рясні наїдки’ [1, с. 86–87], ziyād-e ziyād ‘дуже багато’, ostād-e ostād ‘справжній вчитель’.
Фразеологічні функції редуплікації (тобто коли редуплікована форма становить ідіоматичний, стійкий
вираз) в мовах світу притаманні розмовному мовленню, а також використовуються в художньому та
народно-поетичному мовленні для більш емоційної, стилістично забарвленої мови, наприклад, у рос. чудо-
юдо, хлеб-соль, пути-дороги, сиднем сидеть, лежмя-лежать, учить уму-разуму. Аналогічну картину
Кшановський О.Ч.
РІЗНОРІВНЕВІ ФУНКЦІЇ РЕДУПЛІКАЦІЇ В СУЧАСНІЙ ПЕРСЬКІЙ МОВІ
84
спостерігаємо в сучасній перській мові, наприклад, pat-o-pahn ‘широченний, широчезний’ (від pahn
‘широкий’), chert-o-pert ‘бздури, слова, що не мають змісту’.
Словотвірні функції редуплікації (тобто коли редуплікована форма становить лексему з відмінною від
висхідного елемента семантикою) в мовах світу різноманітні: утворення дієслів від імен, а також численні
семантичні реляції на матеріалі складних слів. Саме вони широко представлені в сучасній перській мові:
• реляції (відношення) сумування в складних словах, компоненти яких є антонімами, наприклад: shab-o-
ruz ‘доба’ (від shab ‘ніч’, ruz ‘день’);
• реляції (відношення) виведення параметра з його протилежних властивостей у складних словах,
компоненти яких є антонімами, наприклад: sar-tā-pā ‘повністю’ (від sar ‘голова’, pā ‘нога’);
• реляції (відношення) “усереднення” в складних словах, компоненти яких є антонімами, наприклад:
kam-o-bish ‘майже, приблизно’ (від kam ‘менше’, bish ‘більше’);
• реляція (відношення) збірності, узагальнення в складних словах, наприклад: pedar-o-mādar ‘батьки’ (від
pedar ‘батько’, mādar ‘мати’).
Морфологічні функції редуплікації (тобто коли редуплікована форма несе з собою зміну або
модифікацію морфологічного значення висхідної одиниці) в мовах світу дуже різноманітні: множини,
найрізноманітніші дієслівні видові значення (прогресиву, дуративу, ітеративу, фреквентативу та ін.),
завершеності дії, перехідності, каузативності, атрибутивності та багато ін. У сучасній перській мові з
морфологічних функцій редуплікації широко представлено зміна частиномовної приналежності
словоформи-редупліканта, наприклад: lang-langān ‘кульгаючи, накульгуючи’ (прислівник) (від langān
‘такий, що кульгає’ (дієприкметник=прикметник)) та багато ін.
Синтаксичні функції редуплікації (тобто коли редуплікована форма в результаті є повноцінною
синтаксичною одиницею) в мовах світу полягають у формуванні словосполучень та навіть двоскладних
речень, як наприклад, у південноамериканській мові камаюра ohuka-huka ‘він засміявся’ (від ohuka), ereo-
reo ‘ти ходиш’ (від ereo), apo-apot ‘я стрибаю’ (від apot). У сучасній перській мові синтаксичні функції
редуплікації поширюються на формування ізафетних словосполучень, другий член яких виконує функцію
підсилення (ta’kidi), наприклад: sālun sholuq-e sholuq bud ‘зал був заповнений вщерть’ (від sholuq ‘людний,
гамірний’), hālam khub-e khub ast ‘я почуваюся пречудово’ (від khub ‘добре’)
Стилістичні функції редуплікаціі (тобто коли редуплікована форма несе з собою зміну стилістичної
віднесеності висхідної одиниці) в мовах світу поширюють головним чином на розмовне, художнє та
народно-поетичне мовлення. У сучасній перській мові знаходимо повний набір перелічених вище
стилістичних функцій редуплікаціі:
• створення емоційного ефекту нарощування напруги, коли використовуються відразу кілька
редуплікованих форм в межах одного синтаксичного цілого в художньому тексті, наприклад:
• “Āb chak-o-chak az mashkhā michakid zir-e derakht, hayāt-e madres-e rā surākh-surākh mikard. Kaf-e hyāt
khāki bud, qatrehā yavāsh-yavāsh zamin rā surākh mikardand. Surākhhā ruz-be-ruz bozorg-o-bozorgtar
mishodand…” [4, с. 117];
• відтінку презирливої оцінки в межах зображувальної або експресивної лексики шляхом чи то повного
повтору, чи то зміни голосної або початкової приголосної вихідного елемента, наприклад, rize-mize
‘малявка’;
• синонімічної конденсації (колокації), наприклад, nazm-o-tartib ‘порядок’ (обидва синоніми є
арабськими словами), sa’y-o-koshesh ‘намагання’ (перше слово – арабське, друге – перське), sost-o-zaif
‘слабкий’ (перше слово – перське, друге – арабське).
Комунікативні функції редуплікації (тобто коли призначення редуплікованої форми полягає не в
структурних змінах висхідної одиниці) в мовах світу можна продемонструвати на таких соціолінгвістичних
та психолінгвістичних явищах, як: арго та мовна гра (в так званих словах-відлуннях з пейоративним
значенням у різних мовах світу). У сучасній перській мові знаходимо аналогічні комунікативні функції
редуплікаціі:
• в перському арго зергері, наприклад, чоловіче власне ім’я Hasan звучить hazasazan, слово khāne ‘дім’
звучить khāzaneze. Після кожного складу слова повторюється склад z+голосний попереднього складу;
• у мовній грі, в якій перший приголосний другого слова заміняється на [m], чим утворюється
зневажлива оцінка та стилістично розмовний відтінок, наприклад: bāget-māget ‘батон’, ketāb-matāb
‘книга, книги’, pul-mul ‘грошенята’, rize-mize ‘малявка’, ziraks-maraks ‘ксерокс’. Якщо ж слово
починається на звук [p], пейоративна форма утворюється його заміною на [m], наприклад: mile-pile
‘паля’.
Як бачимо, явище повтору, або редуплікації, в сучасній перській мові є глибоко типовим, а також
становить одну з характерних її ознак. Однак у давньоперській мові знаходимо лише поодинокі приклади
редуплікації на кшталт da-dati ‘він дає’, da-dātuv ‘нехай він дає’ від кореня da ‘давати’(у суч. пер. dādan),
dīdiy ‘дивись’ від кореня dī ‘бачити’ (у суч. пер. didan). Це пов’язано, на наш погляд, з сильним впливом
тюркських та, ширше, алтайських мов на перську, що спричинило поступову зміну морфологічного типу
останньої. Ареальні фактори формування граматичної будови перської мови, а також функціональний та
імплікативний зв’язок різнорівневих мовних елементів спряжених з аглютинативною технікою вимагає
подальших досліджень. На нашу думку, наявність інформації лінгвотипологічного змісту в підручниках
сучасної перської мови, яка дозволяла б україномовному учневі провести правильні паралелі з рідною
мовою, є необхідною (зрозуміло, що способи представлення такої інформації вимагають окремих
досліджень).
ПЕРСИДСКИЙ ЯЗЫК И КУЛЬТУРА
85
Джерела та література
1. Марр Ю. Н. Материалы для персидско-русского словаря / Ю.Н.Марр. – Тбилиси, 1974.
2. Anvari H., Ahmadigivi H. Dastur-e zaban-e farsi / H.Anvari, H.Ahmadigivi. – Tehran: Entesharat-e Fatemi,
1996. – 384 s.
3. Curtis Emily K.J. Geminate weight: case studies and formal models. PhD Dissertation / Emily K.J.Curtis. –
University of Washington, 2003.
4. Kermāni H. M. Dāstān-e ān khomre / H.M.Kermāni. – Tehrān: Kānun, 1375 (1996). – 136 s.
5. Kolbāsi Irān. Kutāh kardan-e nāmhā-ye khāss dar zabān-e fārsi-ye mohāverei / Irān Kolbāsi // Zabānshenāsi. –
1364(1985). – №2. – S. 47–50.
6. Mccarthy John J. A Prosodic Theory of Nonconcatenative Morphology / John J.Mccarthy // Linguistic Inquiry.
– 1981. – Vol.1. №3. – PP. 373–418.
7. Shaqaqi Vida. Farayand-e tekrar dar zaban-e farsi / Vida Shaqaqi // Majmue-ye maqalat-e chaharomin
konferans-e zabanshenasi-ye nazari va karbordi. Vol.1. / Ed. Seyed-Ali Miremadi. – Tehran: Allameh
Tabatabai University, 2000.
8. Vahidian Kamyar T., Emrani Gh. Dastur-e zaban-e farsi (1) / Kamyar T. Vahidian, Gh.Emrani. – Tehran:
SAMT, 2003. – 125 s.
Рецензент: Меметов А.М., д. филол.н., проф., зав. каф. вост. филологии ТНУ им. В.И. Вернадского
Максимів О.Й. УДК [811.222.1’06+811.161.2’06]’38’374’373:39:82-92
ЛЕКСИЧНА СИСТЕМА ПЕРСЬКОЇ МОВИ У ЧАСТОТНИХ СЛОВНИКАХ
РІЗНИХ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ СТИЛІВ
Постановка проблеми. Лексика, більшою мірою властива певному функціональному стилеві, є
ключовою для даного стилю (чи автора, якщо розглядаємо окремі твори художнього стилю мовлення).
Якщо ж вдасться виявити лексику, притаманну різним функціональним стилям певної етномови у
зіставленні з іншою, то таку лексику можна вважати етноспецифічною.
Аналіз останніх досліджень з проблематики роботи. У частотних словниках відображена інформація
про те, якими саме одиницями (наведеними у цих словниках у спадній послідовності) найчастіше
послуговуються автори певних текстів. Такі словники неодноразово ставали об’єктом зіставних досліджень
у межах однієї мови (див., напр. [1; 2; 10; 12; 15; 17]). З іншого боку, провадилися дослідження
взаємовпливу лексики різних функціональних стилів (див., напр. [3]). Контрастивні дослідження лексики
різних мов, головним чином, скеровані на передавання певного значення лексико-семантичними засобами
цих мов, статистичні характеристики відіграють при цьому допоміжну роль (див., напр. [4; 5; 8; 16]).
Метою даної розвідки є продемонструвати якісні відмінності лексики різних функціональних стилів
однієї етномови, з одного боку, і одного функціонального стилю різних етномов, з іншого. Для цього
необхідно виконати такі завдання: 1) зіставити лексичні дані частотних словників різних функціональних
стилів однієї (перської) мови; 2) зіставити лексику частотних словників одного функціонального стилю
(публіцистичного) різних мов (перської та української); 3) виявити контрастивну область лексики
(стилевоспецифічну, етноспецифічну та стилевоетноспецифічну) перської мови.
Статистична лексикографія перської мови репрезентована невеликою кількістю частотних словників та
конкордансів. Головним чином, це частотні словники мови письменників (див., напр. [11; 24]) чи окремих
творів (див., напр. [18; 20; 22; 23; 25]). Укладання частотних словників перської мови є “справою дуже
необхідною і важливою [19, с. 140]”. Для зіставлення ми обрали “Частотний словник Унсурі” [11] М.-Н.
Османова як відображення художнього стилю перської мови, словник “Уживані слова сучасної перської
мови” Г. Гасані [21] як відображення словника перської мови “в цілому” та частотний словник газетної
лексики сучасної перської мови, укладений автором (деталі укладання словника див. [7]), як відображення
публіцистичного стилю. З іншого боку для зіставлення залучаємо “Частотний словник українського
публіцистичного стилю – 2004” [14].
Рівень денотації якісного плану лінґвістичного дослідження уточнюється відомим рядом градацій
досинтаксичних одиниць кількісного плану: “графема – морфема – лексема” (див. [13, с. 4]). Саме тому
зіставлення проводилося на трьох рівнях: графем (словоформ), лексем та морфем, які відрізняються між
собою, головним чином, рівнем компресії семантики (про це див. дет. [6]).
Оскільки нас цікавить якісна відмінність реєстрів частотних словників, зіставимо їхні дані,
згрупувавши їх порціями по 100 слів починаючи з вершини списків. Для того, щоб зіставлення було
репрезентативним необхідно звести усі словники до одного стандартного вигляду за більш-менш
однаковими принципами. Це зручно зробити на рівні лексем. Тому у даній статті обмежимося саме таким
зіставленням. Також обсяг статті дозволяє навести результати зіставлення тільки однієї сотні, проте якісні
відмінності простежуються вже навіть на такому обмеженому матеріалі.
У словнику Г. Гасані подаються найчастотніші словоформи, тоді як інші словники організовані на
лексемному рівні. Для лематизації даних словника Г. Гасані скористаємося тими самими принципами, що
були опрацьовані для лематизації слів у частотному словнику публіцистичного стилю сучасної перської
мови. Хоча для такого опрацювання доступним є не весь словник, а тільки слова з частотою 10 і більше,
всього 8 438 слів, на результати зіставлення перших декількох сотень це не матиме суттєвого впливу.
006-164
081_img
082_раздел 5
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-113122 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-0808 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:29:47Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Кшановський, О.Ч. 2017-02-03T09:32:29Z 2017-02-03T09:32:29Z 2010 Різнорівневі функції редуплікації в сучасній перській мові / О.Ч. Кшановський // Культура народов Причерноморья. — 2010. — № 182. — С. 82-85. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/113122 811.222.1=512.162’246.2–116 Предметом нашої розвідки є природа повтору, або редуплікації, одного з найбільш розповсюджених
 лінгвістичних явищ й, водночас, однієї з яскравих рис аглютинативних мов загалом та сучасної перської
 мови зокрема. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Персидский язык и культура Різнорівневі функції редуплікації в сучасній перській мові Різнорівневі функції редуплікації в сучасній перській мові Functions of the Persian reduplication Article published earlier |
| spellingShingle | Різнорівневі функції редуплікації в сучасній перській мові Кшановський, О.Ч. Персидский язык и культура |
| title | Різнорівневі функції редуплікації в сучасній перській мові |
| title_alt | Різнорівневі функції редуплікації в сучасній перській мові Functions of the Persian reduplication |
| title_full | Різнорівневі функції редуплікації в сучасній перській мові |
| title_fullStr | Різнорівневі функції редуплікації в сучасній перській мові |
| title_full_unstemmed | Різнорівневі функції редуплікації в сучасній перській мові |
| title_short | Різнорівневі функції редуплікації в сучасній перській мові |
| title_sort | різнорівневі функції редуплікації в сучасній перській мові |
| topic | Персидский язык и культура |
| topic_facet | Персидский язык и культура |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/113122 |
| work_keys_str_mv | AT kšanovsʹkiioč ríznorívnevífunkcííreduplíkacíívsučasníipersʹkíimoví AT kšanovsʹkiioč functionsofthepersianreduplication |