Інформаційно-організаційні аспекти формування та моніторингу енергетичного балансу України
Окреслено основні вимоги до імплементації в Україні європейських принципів прозорості, достовірності та співставності обліку паливно-енергетичних ресурсів у контексті інтеграції енергетичних ринків. Проаналізовано ефективність інституційного забезпечення процесу формування енергетичного балансу Укра...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Економіка промисловості |
|---|---|
| Дата: | 2016 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2016
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/113313 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Інформаційно-організаційні аспекти формування та моніторингу енергетичного балансу України / В.Е. Лір // Економіка промисловості. — 2016. — № 4 (76). — С. 5–21. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859953543511801856 |
|---|---|
| author | Лір, В.Е. |
| author_facet | Лір, В.Е. |
| citation_txt | Інформаційно-організаційні аспекти формування та моніторингу енергетичного балансу України / В.Е. Лір // Економіка промисловості. — 2016. — № 4 (76). — С. 5–21. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економіка промисловості |
| description | Окреслено основні вимоги до імплементації в Україні європейських принципів прозорості, достовірності та співставності обліку паливно-енергетичних ресурсів у контексті інтеграції енергетичних ринків. Проаналізовано ефективність інституційного забезпечення процесу формування енергетичного балансу України. Запропоновано інформаційно-організаційний механізм удосконалення процесу формування енергетичного балансу країни через запровадження єдиної державної системи моніторингу виробництва, постачання, транспортування, споживання й оплати за паливно-енергетичні ресурси.
Обозначены основные требования к имплементации в Украине европейских принципов прозрачности, достоверности и сопоставимости учета топливно-энергетических ресурсов в контексте интеграции энергетических рынков. Проанализирована эффективность институционального обеспечения процесса формирования энергетического баланса Украины. Предложен информационно-организационный механизм совершенствования процесса формирования энергетического баланса страны путем внедрения единой государственной системы мониторинга производства, поставки, транспортировки, потребления и оплаты за топливно-энергетические ресурсы.
European experience of forming national energy balances is generalized. Certain problems of improvement of energy statistics at international level in connection with the processes of energy markets liberalization are determined. The basic requirements in relation to the implementation of European principles of transparency, credibility and comparability of accounting of fuel and energy resources in Ukraine in the context of integration of energy markets are outlined.The efficiency of the institutional support for energy resources accounting and process of forming of energy resources balance of Ukraine is analyzed. The factors causing subzero authenticity of the data on forming energy balance of the country are determined. The fact of the existence of disparity of informative, energy and financial streams all-round the logistic contour of the system of energy providing is set. It is well-proven that authenticity of accounting of energy streams in the state is the substantial factor of increasing the energy efficiency of economy.The informative and organizational mechanism of improving the process of forming the energy balance of the country through the establishment of the single state system of monitoring of production, supply, transporting, consumption and payment for fuel and energy resources is offered and its expediency is grounded.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:18:37Z |
| format | Article |
| fulltext |
–––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X
2016, № 4 (76)
5
УДК 338.4:330.47:620(477) Віктор Еріхович Лір,
канд. екон. наук
ДУ «Інститут економіки та прогнозування
НАН України», Київ
ІНФОРМАЦІЙНО-ОРГАНІЗАЦІЙНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ
ТА МОНІТОРИНГУ ЕНЕРГЕТИЧНОГО БАЛАНСУ УКРАЇНИ
Проблема формування та монітори-
нгу зведеного енергетичного балансу
України постала одночасно з набуттям
державної незалежності, проте і досі за-
лишається невирішеною, оскільки збері-
гаються труднощі в частині дотримання
принципів прозорості формування й дос-
товірності даних енергетичного балансу
у натуральному та вартісному вимірах,
побудованого на основі сучасних інфор-
маційно-комунікаційних систем моніто-
рингу. Це спричиняє неадекватність де-
яких уже прийнятих і майбутніх рішень
щодо реалізації енергетичної політики
сталого розвитку України. Зокрема,
ускладнює визначення стратегічних оріє-
нтирів та пропорцій перспективного ене-
ргетичного балансу країни. Недоскона-
лість механізмів реалізації державного
управління та регулювання ринкових від-
носин разом із відсутністю належної сис-
теми контролю за рухом енергетичних
потоків сприяють розвитку корупції та
тіньової економіки. Наразі ця проблема
набуває особливої актуальності в кон-
тексті інтеграції енергетичних ринків
України та ЄС, а також зростання цін на
паливно-енергетичні ресурси.
Інтеграція України у Європейський
Союз передбачає виконання певних зо-
бов'язань, передбачених Директивами
ЄС. Енергетичний сектор у даному пи-
танні відіграє одну з ключових ролей.
Крім того, у лютому 2011 р. Україна ста-
ла повноправним членом Енергетичного
Співтовариства, мета якого − об'єднання
європейських енергетичних систем і
створення єдиного ринку електроенергії
та газу. Процес створення спільного ене-
ргоринку України та ЄС ставить певні
виклики, головним із яких, по суті, є
один – чи будуть імплементовані в Укра-
їні європейські принципи формування
енергетичної політики, зокрема в частині
інформаційного забезпечення. Насампе-
ред, це стосується запровадження прин-
ципів прозорості, достовірності та спів-
ставності обліку паливно-енергетичних
ресурсів, а також комунальних послуг у
частині тепло- і водопостачання.
Дискусії та дослідження з цієї
проблематики, які розпочалися ще у
2004-2005 рр. [1-4] та викликані необхід-
ністю розробки першої редакції Енерге-
тичної стратегії України до 2030 року,
висвітлюють певні аспекти формування й
моніторингу енергобалансу країни, проте
наступні публікації здебільшого стосу-
ються замикаючого циклу економічних
досліджень, а саме моделювання та про-
гнозування балансів енергоресурсів [5-8].
За результатами обговорення дано-
го питання урядом було ухвалено норма-
тивні документи організаційного та ме-
тодологічного характеру [9-12]. Останні
публікації, викликані новими вимогами
імплементації відповідних європейських
директив, зосереджуються головним чи-
ном на відповідності форми та пропорцій
енергетичного балансу України поточ-
ним і перспективним трендам європейсь-
кої енергетичної політики [13; 14]. Однак
ПРОБЛЕМИ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ТА ФІНАНСОВО-
ЕКОНОМІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРОМИСЛОВОСТІ
© В.Е. Лір, 2016
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––
6 ISSN 1562-109X
2016, № 4 (76)
слід зазначити, що безумовно важливі
дослідження з економічного аналізу про-
порцій енергобалансу в натуральному та
вартісному вимірах матимуть практичну
значимість для енергетичної політики
держави лише за умови якісної первинної
інформації.
Між тим, існуюча в Україні система
розрахунків та практика нарахувань за
нормами споживання енергетичних ресу-
рсів і послуг, а також система обліку та
звітності споживання й оплати ресурсів і
послуг не відповідає реальній ситуації з
обсягами споживання та оплати. Теоре-
тичні розрахунки й емпіричні спостере-
ження свідчать, що в цілому по країні
оплата за спожиті енергоресурси та пос-
луги перевищує вартість поставлених
енергоресурсів і послуг за різними оцін-
ками у декілька разів. Численні спроби
визначити економічно обґрунтований, а
точніше об’єктивно обумовлений рівень
тарифів на житлово-комунальні послуги
як з боку урядових структур, так і з боку
незалежних, у тому числі зарубіжних,
експертів виявилися марними.
Крім того, фактично відсутня сис-
тема верифікації якості поставлених ене-
ргоресурсів і послуг, оцінки втрат
суб’єктів економічної (підприємницької
діяльності) від ненадійності енергопоста-
чання. Питання переходу до системи
оплати енергоресурсів за калорійним ек-
вівалентом енергоресурсів неодноразово
було віднесено до планів заходів щодо
реалізації програм підвищення енерго-
ефективності в країні, реформування па-
ливно-енергетичного комплексу та жит-
лово-комунального господарства, форму-
вання прозорих та конкурентних ринків
енергоресурсів/суміжних послуг. Отже, в
країні зростає дисбаланс інформаційних,
натуральних та фінансових потоків по
всьому логістичному контуру системи
енергозабезпечення. Без вирішення цього
питання неможливо скласти енергетич-
ний баланс країни у вартісному вимірі
для визначення, прогнозування та плану-
вання енергоефективності економіки, а
також оптимізації структури і пропорцій
енергетичного балансу держави.
Наразі в країні взагалі на законода-
вчому рівні відсутнє таке поняття, як
єдиний деталізований моніторинг енер-
гобалансу в режимі реального часу. Дер-
жавна служба статистики України надає
дані раз на рік на основі опитувальних
листів із затримкою у 2-3 роки. Навіть
саме поняття «енергетичний баланс дер-
жави» не прописано в законодавстві
України. Відповідно, весь ланцюжок пос-
тачальників користується відсутністю
прозорої інформації для ручного управ-
ління енергопотоками для власних коме-
рційних цілей.
Метою статті є встановлення чин-
ників такої проблемної ситуації та визна-
чення механізмів удосконалення системи
обліку й оплати енергетичних ресурсів
для формування достовірного енергоба-
лансу країни, що розширює існуючі дос-
лідження проблем формування та моні-
торингу енергобалансу країни в частині
інформаційно-організаційного забезпе-
чення зазначеного процесу. Для цього
доцільно узагальнити світовий, зокрема
європейський, досвід збору й обробки
даних енергетичної статистики, визначи-
ти релевантні проблемні питання, що ви-
никають у зв’язку з необхідністю імпле-
ментації Україною європейських дирек-
тив, і на цій основі запропонувати шляхи
вирішення існуючої проблеми.
Енергетичний баланс країни базу-
ється на статистичних концепціях, засно-
ваних на різних компромісах. Процес ро-
зробки міжнародних стандартів у галузі
енергетики було розпочато в середині
70-х років XX ст. під впливом світової
енергетичної кризи. У ті роки багато
держав зіткнулися з проблемою отри-
мання детальної та достовірної інформа-
ції про стан енергетики у форматах, порі-
внянних на міжнародному рівні. Резуль-
–––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X
2016, № 4 (76)
7
татом цієї діяльності стала низка докуме-
нтів, схвалених Статистичною комісією
ООН: «Концепції та методи енергетичної
статистики у зв'язку з розрахунком енер-
гетичних показників. Серія № 29» (1983
р.), «Енергетична статистика. Визначен-
ня, одиниці виміру і коефіцієнти перера-
хунку. Серія № 44» (1987 р.), «Енергети-
чна статистика: керівництво для країн,
що розвиваються. Серія № 56» (1992 р.).
У 2004 р. Міжнародне енергетичне аге-
нтство (МЕА) спільно із Статистичної
службою ЄС (Євростат) опублікували
«Керівництво з енергетичної статисти-
ки», яке є істотним доповненням до опу-
блікованих раніше ООН документів, осо-
бливо в частині заповнення анкет, які
щорічно розсилаються країнам, що спів-
працюють із МЕА. У форматах паливно-
енергетичних балансів, які використову-
ються в даний час, значною мірою засто-
совані вищезазначені рекомендації. Ана-
лізуючи вже прийняті документи, розро-
блені на основі сучасних досліджень,
слід особливо виділити міжнародні ре-
комендації щодо енергетичної статисти-
ки (IRES)-2011. У цьому документі зроб-
лено суттєвий крок уперед на шляху
створення уніфікованих принципів і ме-
тодик формування енергетичної статис-
тики, у в тому числі енергетичних балан-
сів. У стадії розробки перебуаває і пер-
ший, довгоочікуваний міжнародний ста-
ндарт − Керівництво для укладачів енер-
гетичної статистики (Energy Statistics
Manual). Проте завдання повної стандар-
тизації та уніфікації системи показників
енергетичної статистики ще дуже далекі
від вирішення [15].
Однією з найважливіших проблем у
міжнародному масштабі залишається різ-
номанітність систем для збору та групу-
вання даних щодо енергетики, які прий-
няті різними країнами. Унаслідок цього
при міжнародних співставленнях абсо-
лютних показників видобутку, перетво-
рення та споживання енергоносіїв,
а також деяких важливих індикаторів
(наприклад енергомісткості ВВП) вини-
кає потреба в узгодженні вихідних перед-
умов статистичної оцінки та перерахунку
енергетичних одиниць. Одним із важли-
вих кроків у подоланні цих труднощів
було визначення Статистичним бюро Се-
кретаріату ООН характеристик основних
видів енергоносіїв згідно з чинними між-
народними стандартами. Крім того, від-
повідно до Міжнародної системи оди-
ниць стандартизовано одиниці виміру та
коефіцієнти перерахунку енергетичних
величин [16].
Однією з основних міжнародних ін-
ституцій інформаційно-аналітичного за-
безпечення енергетичної політики є МЕА
(International Energy Agency − ІЕА), ство-
рене у 1974 р. у рамках Організації еко-
номічного співробітництва та розвитку
(ОЕСР). Як енергетичний радник 26 кра-
їн-членів МЕА здійснює програми енер-
гетичних досліджень, збору даних та їх
оприлюднення з метою аналізу енергети-
чної політики та вироблення рекоменда-
цій щодо найкращого досвіду як для кра-
їн ОЕСР, так і для деяких країн, що не є
членами ОЕСР. Поширеною у світі мето-
дологією розроблення енергетичного ба-
лансу є рекомендації саме Міжнародного
енергетичного агентства [17]. Такий ба-
ланс складається як для країн OECD, так
і для деяких країн, що не є членами цієї
організації, зокрема для України. Серед
основних актуальних напрямів діяльності
МЕА − створення єдиної інформаційної
системи енергетичних ринків і розроб-
лення плану підготовки країн-членів
МЕА до дій в умовах перебоїв у поста-
чанні нафти й обміну наявними запасами
нафти у кризових ситуаціях.
У своїх аналітичних матеріалах
МЕА звертає увагу на те, що лібераліза-
ція енергетичних ринків значно усклад-
нює формування надійної інформаційної
бази щодо руху енергетичних потоків.
МЕА відзначає, що за останні роки погі-
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––
8 ISSN 1562-109X
2016, № 4 (76)
ршилися якість, повнота та своєчасність
подання енергетичних даних.
Лібералізація енергетичних ринків
вплинула на інформаційні потоки у двох
аспектах. По-перше, якщо раніше статис-
тики могли отримати детальну інформа-
цію по одному енергоносію (газу чи еле-
ктриці) від однієї національної державної
компанії, то тепер вони мають опитати
десятки, якщо не сотні компаній, щоб
отримати повну картину про цей сектор.
Ситуація ускладнюється стрімким поши-
ренням нетрадиційних та відновлюваних
джерел енергії, які здебільшого стосу-
ються локальних виробників і спожива-
чів. По-друге, конкурентний ринок най-
частіше призводить до появи конфіден-
ційних даних, що ускладнює збір базової
інформації. За останні роки зріс обсяг
даних, які додатково запитуються в уста-
нов, що займаються енергетичною стати-
стикою. Ці дані являють собою широкий
спектр інформації: від статистики щодо
відновлюваних природних ресурсів до
показників ефективності використання
енергії та даних про викиди парникових
газів. Цей процес збільшення наванта-
ження на статистичні установи співпав
саме з тим часом, коли в багатьох країнах
відбувалося зменшення асигнувань на
статистику. Як зазначає МЕА, інколи
зменшення було настільки значним, що
загальна кількість співробітників скоро-
чувалася вдвічі.
У країнах Східної Європи, особливо
в тих, що нещодавно інтегрувалися у Єв-
ропейське Співтовариство, зміни в мето-
дології енергетичної статистики вже від-
булися. Так, наприклад, у Польщі за ме-
тодологією МЕА щорічно складаються і
видаються окремим статистичним збір-
ником паливно-енергетичні баланси [18].
У збірнику наведено також абсолютні
ціни на основні види енергоносіїв, пред-
ставлені по регіонах цієї країни, що
уможливлює складання енергетичного
балансу країни вже у вартісному вимірі.
Слід відзначити, що зміни в мето-
дології складання енергобалансу харак-
терні не тільки для країн із перехідною
економікою. Наприклад, нещодавно від-
бувся перегляд основних принципів ене-
ргетичної статистики Німеччини, викли-
каний розвитком міжнародної статисти-
ки, розповсюдженням нетрадиційних
джерел енергії, об’єднанням східних і
західних земель, гармонізацією методів
розрахунків у Європейському Співтова-
ристві. Найважливішими змінами в Ні-
меччині, що почалися з 1995 р., стали за-
стосування методу коефіцієнта корисної
дії та відокремлена оцінка відновлюва-
них джерел енергії. Унаслідок цього де-
що змінилися дані про структуру пер-
винного споживання енергоносіїв. Нижче
розглянуто основні проблеми реформу-
вання методології розробки енергетичних
балансів у ФРН.
У Німеччині складанням й опуб-
лікуванням енергобалансу займається ор-
ганізація AGE (Arbeitsgemenschaft Energi-
ebilanzen – спілка «Енергетичні балан-
си»). AGE є приватним об’єднанням,
створеним на початку 70-х років минуло-
го століття. Нині ця організація включає
п’ять об’єднань енергетики і три науко-
во-дослідних економічних інститути:
Федеральне об’єднання газового і водно-
го господарств Німеччини (BGW) у Бон-
ні; Німецький союз буровугільної проми-
словості (DE-BRIV) у Кельні;
Об’єднаний союз підприємств німецької
кам’яновугільної промисловості (GVSt) в
Ессені; Союз підприємств нафтової про-
мисловості (MWV) у Гамбурзі; Об’єднан-
ня підприємств електроенергетики Німе-
ччини (VDEW) у Франкфурті-на-Майні;
Німецький інститут економічних дослі-
джень (DIW) у Берліні; Інститут енерге-
тики університету у м. Кельні; Рейн-
Вестфальский інститут економічних дос-
ліджень (RWI) в Ессені.
Крім того, з AGE активно співро-
бітничає низка енергетичних підпри-
–––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X
2016, № 4 (76)
9
ємств. У минулому енергобаланси скла-
далися Об’єднаним союзом німецької
кам’яновугільної промисловості в
м. Ессені, а з 1995 р. виконання цього за-
вдання покладено на Німецький інститут
економічних досліджень (Deutsches Insti-
tut fur Wirtschaftsforschung – DIW) у Бер-
ліні. Зараз AGE може в повному обсязі
представити енергоспоживання в Німеч-
чині з 1950 р. В енергобалансі AGE зав-
жди подавалися достовірні результати. У
методичному відношенні, а також щодо
ступеня деталізації він може витримати
будь-яке порівняння в міжнародному ма-
сштабі; він є незамінним інструментом
для економічного і політичного аналізу.
Це стосується не тільки енергетичної по-
літики, але і політики у сфері охорони
довкілля. Наприклад, обов’язкове подан-
ня звіту в національному масштабі в ме-
жах Рамкової конвенції про зміну кліма-
ту було б неможливим без енергобалансу
як базису для складання даних про вики-
ди в атмосферу (Національного кадаст-
ру).
Разом з тим енергобаланси в Німеч-
чині складаються з дуже високим рівнем
ефективності. У результаті співробітниц-
тва невеликого кола науково-дослідних
інститутів, енергетичних об’єднань і ста-
тистичних служб можна зібрати необхід-
ні дані, вирішити проблему їх спів-
ставності, з наукової точки зору розгля-
нути актуальні проблеми і швидко склас-
ти відповідний звіт, наприклад, оцінки
енергоспоживання, що публікуються
протягом третього тижня грудня поточ-
ного року, як правило, високого ступеня
точності. Слід підкреслити, що дотепер
AGE фінансується винятково за рахунок
внесків його членів, тим самим знімаючи
з державної статистики значне фінансове
навантаження.
Структурна перебудова та переорі-
єнтація цілей енергетичної політики ЄС
зумовлюють зміну вимог до енергетичної
статистики. На ринку було запропонова-
но нові форми використання джерел ене-
ргії; у центрі інтересів енергетичної полі-
тики, разом із пропозицією енергії, дедалі
частіше постають питання її використан-
ня. AGE тому і переглядає свої принци-
пи, адже такі міжнародні організації, як
МЕА, Статистичне відомство ЄС, Еко-
номічна комісія ООН для Європи (ЕСЕ),
останніми роками започаткували значні
зміни в системі міжнародних балансів.
Поточна практика моніторингу па-
ливно-енергетичних ресурсів багатьох
країн Європи складається з програм від-
стеження продуктових балансів, ключо-
вих економічних індикаторів суб'єктів
ринків (відповідно до основних фінансо-
вих документів), а саме показників лік-
відності та прибутковості, показників
щодо величини активів та ін. Аналіз
отриманих даних здійснюється з метою
виявлення рівня обґрунтованості ціноут-
ворення (порівняння з релевантними ці-
нами на види палива). Слід відзначити
три види моніторингу: виконання суб'єк-
тами ринку вимог нормативних актів,
оцінка якості послуг, фінансовий моніто-
ринг. Спільна політика країн-членів ЄС,
зокрема в енергетичній сфері, передбачає
те, що стандарти статистичної звітності у
сфері енергетики (форма і методологія
національних енергобалансів) виробля-
ються наднаціональними інституціями,
зокрема МЕА. Системи моніторингу ста-
тистичної звітності енергетичних агентів
(у частині інформаційно-організаційного
забезпечення) будуються країнами-чле-
нами ЄС самостійно.
З урахуванням рекомендацій МЕА
у рамках Європейської енергетичної
стратегії до 2020 року «Towards a new
Energy Strategy for Europe 2011-2020» у
країнах ЄС створюється інфраструктура
автоматизованого енергообліку, яка
складається з дистанційних лічильників,
комунікаційного середовища, що пов'я-
зує лічильник у споживача з оператором
мережі або постачальником ресурсу й
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––
10 ISSN 1562-109X
2016, № 4 (76)
інфраструктури, пов'язаної із системою
обліку й виставляння рахунків. У сучас-
ній ситуації з постачанням енергоносіїв
такі цілі відповідають національним ін-
тересам України. Тому співпраця Украї-
ни з МЕА може бути корисною при ви-
значенні напрямів довгострокової енер-
гетичної політики. Основу такого співро-
бітництва було закладено при вивченні
стану енергетичного сектору України у
1996 та 2012 рр.
Питання надійного інформаційного
забезпечення енергетичної політики рег-
ламентується спільними європейськими
угодами. Відповідно до ст. 357 Угоди про
Асоціацію між ЄС та Україною (далі −
Угода) сторони приділятимуть особливу
увагу співробітництву inter alia у сфері
енергетики, включаючи енергобаланси.
Угодою також передбачено імплемента-
цію відповідних директив ЄС щодо: при-
йняття національного законодавства та
визначення уповноваженого органу (ор-
ганів) щодо виконання оцінки національ-
ного споживання палива та встановлення
системи моніторингу за якістю палива;
встановлення системи правового регулю-
вання, що охоплює випадки виняткових
подій та системи збору внутрішньодер-
жавних даних про якість палива; ство-
рення системи моніторингу якості води.
Згідно із ст. 337 Угоди співробітництво у
нормативно-правовій сфері враховувати-
ме необхідність забезпечення відповід-
них зобов’язань щодо надання публічних
послуг, включаючи заходи щодо інфор-
мування і захисту споживачів від нечес-
них методів ціноутворення, а також дос-
тупності енергетичних ресурсів для спо-
живачів, включаючи найбільш вразливі
верстви населення. Відповідно до ст. 338
Угоди взаємне співробітництво включа-
тиме, серед іншого, імплементацію енер-
гетичних стратегій та політик, розви-
ток/опрацювання прогнозів та сценаріїв,
удосконалення статистичної облікової
системи енергетичного сектору, що базу-
ється на своєчасному обміні інформацією
про енергетичний баланс та потоки енер-
гоносіїв згідно з міжнародною практи-
кою, а також розвиток інфраструктури.
Відповідно до п. 17 Плану заходів
щодо виконання зобов’язань України в
рамках Договору про заснування Енерге-
тичного співтовариства, затвердженого
розпорядженням Кабінету Міністрів
України від 03.08.2011 р. № 733-р, потрі-
бно було ще до 1 грудня 2013 р. привести
нормативно-правову базу з питань стати-
стики в енергетиці у відповідність до ви-
мог Регламенту ЄС № 1099/2008 Євро-
пейського Парламенту та Ради від 22 жо-
втня 2008 р. про статистику в галузі ене-
ргетики, а також здійснити заходи щодо
впровадження положень Директиви
2008/92/ЄС Європейського Парламенту
та Ради від 22 жовтня 2008 р. стосовно
процедури співробітництва у сфері за-
безпечення прозорості процедури вста-
новлення цін на газ та електроенергію,
які постачаються промисловим кінцевим
користувачам.
Отже, європейськими директивами
передбачено підвищення прозорості та
достовірності даних щодо енергетичних
ринків. Тобто перш за все має стати зро-
зумілим рух енергетичних та відповідних
фінансових потоків у державі. Між тим,
тривалий період показники розвитку ене-
ргетичного сектору України та спожи-
вання енергоресурсів розглядалися без
системного аналізу, головним чином ли-
ше через призму формування ресурсів та
визначення напрямів їх розподілу. Із ста-
новленням України як самостійної дер-
жави та з переходом її до ринкової еко-
номіки ситуація стосовно розробки пали-
вно-енергетичного балансу дещо зміни-
лася. Держплан втратив свої функції,
чинні при плановій економіці, та був пе-
ретворений на Міністерство економіки
України, основна функція якого полягає
в розвитку ринкових відносин. У Мін-
економіки ліквідували галузеве управ-
–––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X
2016, № 4 (76)
11
ління і замість нього створили управлін-
ня енергоринку. У цей період практично
не існувало управлінських структур, які б
у своїй діяльності були суттєво зацікав-
лені в розробці паливно-енергетичних
балансів, тобто вплив держави на показ-
ники паливно-енергетичного балансу був
послаблений.
Лише у 2013 р., після багаторічного
опрацювання рекомендацій НАН Украї-
ни, Державна служба статистики України
розпочала публікацію енергетичного ба-
лансу України за формою МЕА подання
енергетичних балансів країн ОЕСР (див.
таблицю). Проте імплементовано в Укра-
їні лише форму подання зведеного енер-
гетичного балансу. За змістом енергоба-
ланс, як і раніше, формується за даними
галузевих міністерств та відомств на ос-
нові опитувальних листів Держкомстату.
Крім того, ліквідовано деякі форми ста-
тистичної звітності, які стосувалися пер-
винного обліку споживання енергоресур-
сів. Статистики звертають особливу ува-
гу на статтю енергетичного балансу «ста-
тистична різниця», що відображає певні
невідповідності між загальним постачан-
ням первинної енергії та її споживанням
[18]. У більшості країн із розвиненими
ринками статистична різниця між ресур-
сною частиною та споживанням стано-
вить не більше 1% і виникає, як правило,
через наявність невідповідностей респо-
ндентів на запитання щодо споживання
енергії. В Україні зазначена різниця за
такими видами палива, як вугілля, бензин
та газойлі, перевищує 7-12%. І це не про-
сто статистична різниця, за нею стоять
значні обсяги тіньової економіки [13].
Таким чином, Держкомстат залишається
сам на сам із відповідальністю за якість
та достовірність представлених у балансі
даних. Хоча будучи безумовно важливим
інструментом формування енергетичної
політики держави, енергетичний баланс
має використовуватись у комплексному
підході до вирішення проблем енергоза-
безпечення та енергоефективності з ура-
хуванням економічних, технологічних,
політичних і соціальних аспектів [20].
Поліпшення інформаційно-статис-
тичного забезпечення формування і ви-
користання енергоресурсів й енергоспо-
живання зумовлює необхідність упоряд-
кування трьох видів енергетичних балан-
сів. Два з них розроблялися і раніше −
баланси основних енергопродуктів (Мін-
економіки та Міненерго) і зведений енер-
гетичний баланс, у якому різні види ене-
ргоносіїв виражені в умовних паливних
одиницях (Держкомстат). Третій баланс,
який раніше не розроблявся, передбачає
складання принципово нового зведеного
енергобалансу у вартісному вираженні.
Потреба в цьому балансі зумовлена, зок-
рема, значним подорожчанням імпорто-
ваних нафти і газу, а також різницями в
цінах на вітчизняні й імпортовані енер-
гопродукти [20].
Низька достовірність даних, необ-
хідних для формування енергобалансу
країни, обґрунтовується такими чинни-
ками:
створення нових підприємств мало-
го бізнесу, що на початковому етапі не
охоплювалися статистичними спостере-
женнями;
суборендні відносини та відсутність
прямих договорів, що спричиняють ви-
кривлення даних про енергоспоживання
власників приміщення та орендатора;
навмисне збільшення енергетичних
витрат підприємств у бухгалтерському
обліку з метою уникнення оподаткуван-
ня;
облік споживання енергоресурсів за
нормативами, а не за фактичним спожи-
ванням у калорійному еквіваленті;
відсутність стандартизованих пара-
метрів якості окремих видів енергоресур-
сів;
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––
12 ISSN 1562-109X
2016, № 4 (76)
Таблиця
Енергетичний баланс України за 2013 р., тис. т н. е. 1
Постачання
та споживання
Вугілля
і торф
Сира
нафта
Нафто-
продукти
Природ-
ний газ
Атомна
енергія
Гідро-
електро-
енергія
Вітрова,
сонячна
енергія
Біопаливо
та відхо-
ди
Електро-
енергія
Тепло-
енергія
Усього
Виробництво 40663 3167 - 16022 21848 1187 104 1923 - 1000 85914
Імпорт 9022 849 7258 22589 - - - 1 3 - 39722
Експорт -6298 -36 -960 - - - - -65 -854 - -8213
Міжнародне бункерування - - -126 - - - - - - - -126
Зміна запасів -1961 -1 -244 834 - - - 17 - - -1356
Загальне постачання первинної енергії 41427 3978 5928 39444 21848 1187 104 1875 -851 1000 115940
Міжпродуктові передачі - -100 97 - - - - - - - -3
Статистичні розбіжності 1 61 1769 23 - - - - - -73 1781
Електростанції -19909 - -68 -314 -21685 -1187 -104 -21 15306 - -27982
Теплоелектроцентралі (ТЕЦ) -2320 - -71 -4851 -163 - - -453 1353 4324 -2182
Теплоцентралі -1292 - -143 -8105 - - - -76 - 8675 -941
Коксові підприємства (доменні печі) -4607 - - - - - - - - - -4607
Газові підприємства -9 - - - - - - - - - -9
Підприємства з виробництва брикетів -2641 - - - - - - -1 - - -2642
Нафтопереробні підприємства - -4063 4229 - - - - - - - 167
Нафтохімічні підприємства - - - - - - - - - - -
Інші підприємства з перетворення -220 145 - - - - - -199 - - -273
Власне споживання енергетичним сектором -1424 -2 -464 -799 - - - -6 -2199 -1377 -6271
Втрати при транспортуванні та розподіленні -306 -10 -3 -472 - - - - -1781 -847 -3420
Кінцеве споживання 8698 9 11275 24926 - - - 1118 11828 11702 69557
Промисловість 7447 - 1028 4360 - - - 38 5038 3951 21864
Транспорт 12 - 8175 2303 - - - 42 747 - 11280
Побутовий сектор 730 - 30 13513 - - - 996 3559 4667 23495
Торгівля та послуги 113 - 89 567 - - - 25 2142 2808 5745
Сільське господарство 12 - 1391 200 - - - 16 338 276 2234
Рибальство - - 5 - - - - - 3 - 8
Інші споживачі - - - - - - - - - - -
Неенергетичне використання 384 9 556 3983 - - - - - - 4932
1
Джерело: дані Державної служби статистики України (http://www.ukrstat.org/uk/operativ/menu/menu_u/energ.htm).
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
Е
к
о
н
о
м
ік
а
п
р
о
м
и
сло
во
ст
і
E
co
n
o
m
y o
f In
d
u
stry –
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
1
2
IS
S
N
1
5
6
2
-1
0
9
X
2
0
1
6
, №
4
(7
6
)
–––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X
2016, № 4 (76)
13
низький рівень технічного контро-
лю за рухом енергетичних потоків і при-
ладного обліку в системах енергопоста-
чання та на підприємствах;
нечітке визначення технологічних
процесів перетворення та кінцевого спо-
живання;
недооцінка реальних експортно-
імпортних потоків через прозорість схід-
них кордонів України та внутрішньої си-
стеми митного оформлення зовнішніх
операцій;
неохопленість статистичною звітні-
стю тимчасово окупованих територій
країни;
складання балансів за різними фор-
матами і лише для окремих найважливі-
ших видів паливно-енергетичних ресур-
сів, що не дає можливості, наприклад ви-
значити підсумковий баланс нафтопро-
дуктів та єдиний баланс за всією номенк-
латурою енергоносіїв;
невідповідність статистичних даних
(особливо щодо енергоспоживання) да-
ним балансів окремих енергоресурсів.
Розбіжності становлять 20-30%. Такі роз-
біжності також існують у результатах ро-
зрахунків за методом «згори-вниз» (енер-
госпоживання розраховується за даними
виробництва, експорту, імпорту) та за
методом «знизу–вгору» (збір даних про
енергоспоживання від суб’єктів господа-
рювання);
застосовування в балансах уніфіко-
ваних, а не фактичних коефіцієнтів теп-
лотворної спроможності для енергоресу-
рсів;
невідповідність існуючого кадрово-
го, технічного та організаційного потен-
ціалу складній системі розробки й аналі-
зу енергетичного балансу.
Отже, можна констатувати, що роз-
робку енергетичних балансів і моделей їх
оптимізації гальмують:
недостатня надійність первинної
інформації. Вона проявляється, зокрема,
у збільшенні «статистичних розбіжнос-
тей», тобто розбіжності в даних, які над-
ходять від суб'єктів господарювання, за-
йнятих постачанням і споживанням;
недосконалість методологічного та
інформаційно-статистичного забезпечен-
ня, що не дозволяє розширити прогноз-
ний горизонт; урахувати специфічні риси
економіки, які визначають структуру
пропозиції енергоресурсів; виконувати
розрахунки в єдиних вартісних й умов-
них показниках; підвищити надійність
прогнозування кон'юнктури, що впливає
на обсяги кінцевого споживання продук-
ції паливно-енергетичного комплексу;
відсутність єдиного розуміння ви-
користовуваних термінів і понять, у тому
числі методології та порядку формування
звітних документів на рівні респондентів;
великі терміни підготовки звітних
документів, що по суті позбавляє їх прак-
тичної спрямованості на вирішення акту-
альних завдань, які виникають протягом
року;
відсутність практики надання офі-
ційних прогнозних показників зміни вну-
трішньої та зовнішньої економічної
кон'юнктури енергетичних ринків на се-
редньо- і довгострокову перспективу.
У даний час вимірювання обсягів
споживання (природного газу, холодного
і гарячого водопостачання, електричної
та теплової енергій) здійснюється на не-
досконалих приладах обліку, здебільшо-
го не захищених від несанкціонованого
втручання. Заміна на комп’ютерні систе-
ми обліку, що забезпечують дистанційне
зчитування показників лічильників в усіх
помешканнях, та автоматичне переда-
вання даних у розрахункові відділи енер-
горесурсів для виставлення рахунків
споживачам забезпечать достовірність
даних про оплату послуг кожним спожи-
вачем через комунікацію із засобами еле-
ктронного банкінгу.
У редакції Енергетичної стратегії
України на період до 2030 року, схвале-
ної Колегією Міністерства енергетики та
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––
14 ISSN 1562-109X
2016, № 4 (76)
вугільної промисловості України рішен-
ням №3.1 від 22.06.2012 р., зазначається,
що одним із найважливіших завдань еле-
ктроенергетики є вирівнювання добового
графіка споживання електричної потуж-
ності. Для цього, разом із тарифними ме-
тодами регулювання (посилення різниці
між ціною на електроенергію в різні пе-
ріоди доби) необхідно застосовувати не-
тарифні методи – проведення роз’ясню-
вальної роботи серед споживачів, поши-
рення використання теплових насосів,
термонакопичувачів для потреб теплоза-
безпечення, використання так званих «ін-
телектуальних мереж».
Проблему відсутності необхідних
для країни енергетичних балансів в екс-
пертному середовищі пропонують вирі-
шити шляхом модернізації статистики з
урахуванням міжнародних рекомендацій
і впровадженням комплексної системи
моніторингу показників балансу. При
цьому завдання оптимізації енергетично-
го балансу, як складової формування в
нашій країні енергоефективної економі-
ки, слід включити в «дерево цілей» нової
Енергетичної стратегії України на період
до 2035 року [21].
Відповідно до постанови Президії
НАН України «Щодо розробки націона-
льної системи обліку та контролю за спо-
живанням енергоресурсів у житлово-
комунальному господарстві України»
№ 101 від 16.05.2012 р. відзначається ва-
жливість й актуальність розробки націо-
нальної системи обліку та контролю за
споживанням енергоресурсів у житлово-
комунальному господарстві України на
основі інтелектуальних-програмно техні-
чних засобів, які напрацьовані вітчизня-
ними науково-дослідними установами.
Наголошується також, що провідні краї-
ни світу приділяють серйозну увагу
розв’язанню цієї проблеми, яка в сучас-
них умовах глобалізації та інтеграції ене-
ргетичних ринків стає потужним факто-
ром конкурентоспроможності економіки.
Для забезпечення функціонування
ринку електричної енергії в умовах нової
моделі ринку необхідне створення техні-
чної інфраструктури – інформаційних
систем, систем комерційного обліку еле-
ктричної енергії та телекомунікаційної
системи. Законом України «Про засади
функціонування ринку електричної енер-
гії України» від 24.10.2013 р. №663-VII
передбачено запровадження комерційно-
го обліку електричної енергії як сукупно-
сті процесів та процедур із забезпечення
формування даних щодо обсягів відпу-
щеної, переданої, розподіленої, спожитої,
імпортованої та експортованої електрич-
ної енергії у визначений проміжок часу з
метою використання таких даних для
здійснення розрахунків між суб’єктами
ринку електричної енергії. Наразі НАН
України розроблено проект Концепції
формування інтелектуальної енергетич-
ної системи України, яка отримала пози-
тивну оцінку та підтримку Верховної Ра-
ди України і центральних органів вико-
навчої влади. Згідно з цією Концепцією
інтелектуальний облік є важливим на-
прямом підвищення енергоефективності
роботи ОЕС України та являє собою по-
чатковий етап формування інтелектуаль-
ної енергетичної системи. Аналогічної
системи обліку потребують потоки інших
енергоресурсів та суміжних послуг.
Вітчизняні вчені запропонували ві-
дповідні інформаційно-комунікаційні те-
хнології для моніторингу руху енергети-
чних потоків у режимі реального часу.
Інститутом кібернетики ім. В.М. Глуш-
кова НАН України спільно з ДНВП
«Електронмаш» створено масштабоване
сімейство інтелектуальних паралельних
комп’ютерів Інпарком різної продуктив-
ності зі штатним програмним забезпе-
ченням, що забезпечать надійне збері-
гання даних моніторингу та подолання
обмежень продуктивності при обробці
великої кількості складних запитів і
об’ємних обчислень у реальному часі, а
–––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X
2016, № 4 (76)
15
також високопродуктивну роботу інфор-
маційно-аналітичної системи на основі
розподілених (паралельних) обчислень
для розв’язання задач трансобчислюва-
льної складності при математичному мо-
делюванні процесів прийняття рішень та
прогнозування в паливно-енергетичному
секторі та житлово-комунальному госпо-
дарстві. ДНВП «Електронмаш» розробив
й апробував експериментальну систему
автоматизованого обліку споживання та
керування віддаленим доступом до різ-
них видів енергоресурсів (води, електро-
енергії, газу, тепла), включаючи інтелек-
туальні вимірювальні прилади, у кварти-
рах та житлових будинках у комуналь-
ному секторі народного господарства.
Системний моніторинг енергоспо-
живання не тільки дозволяє виявити пе-
ревитрати ресурсів, але і змінює саме
ставлення користувачів до ресурсів,
сприяє їх більш економному споживання.
Потік даних, необхідний для якісного
моніторингу системи забезпечення спо-
живачів енергоресурсами, на порядок пе-
ревищує «струмочок» даних, з якими
мають справу користувачі енергосисте-
ми. Паперова звітність та ручне введення
даних, що застосовується в нашій країні,
мають поступитися сучасним інформа-
ційно-комунікаційним технологіям у мі-
ру впровадження сучасних систем диста-
нційного моніторингу та диспетчеризації.
На зміну старої системи мають прийти
сучасний автоматизований збір і первин-
на обробка даних на мікрорівні та їх пе-
редача по захищених каналах із викорис-
танням сучасних протоколів на сервер-
ний рівень макрорівня з метою подаль-
шого аналізу й обробки даних.
Економічний ефект від упрова-
дження системи моніторингу досягається
за рахунок синхронності й точності вимі-
рювань, виключення «людського факто-
ра»; скорочення термінів передачі даних;
скорочення транспортних та інших ко-
мунікаційних витрат; своєчасного вияв-
лення, локалізації та усунення втрат від
несанкціонованого відбору; зниження
власного споживання енергоресурсів на
господарські потреби; оперативної про-
тидії спробам незаконного проникнення
у приміщення розподільних вузлів; мож-
ливості розширення обсягу і функціона-
льності системи без значних матеріаль-
них витрат [22].
Проте основний ефект від запрова-
дження прозорої системи моніторингу
полягає в економії, потенціал якої пере-
буває у сфері енергоефективності. Як
свідчать результати рейтингу Ukrainian
Energy Index, показник енергоефективно-
сті для вітчизняної економіки становить
54,2% від середнього рівня країн ЄС [23].
Енергоефективність промисловості скла-
дає 51,1% від рівня ЄС, сільського госпо-
дарства – 37,1, сектору послуг – 46,1, бу-
дівництва – 11,3, житлового сектору –
61,9%. Потенціал енергозбереження для
України складає 26,5 млн т н.е., що від-
повідає приблизно 29,3 млрд м3 природ-
ного газу. У грошовому вимірі можлива
економія складає 11,4 млрд євро (у цінах
2010 р.). Промисловість і житловий сек-
тор мають найвищий потенціал для еко-
номії енергоресурсів, оскільки вони є
найбільшими споживачами енергоресур-
сів. Питома вага промисловості та жит-
лового сектору в енергозбереженні Укра-
їни складає 48,0 і 34,9% відповідно. Слід
відзначити, що промислово розвинуті
країни забезпечують близько 60-65%
економічного зростання за рахунок енер-
гоефективності. На кожний відсоток зро-
стання ВВП припадає лише 0,4% зрос-
тання енергоспоживання.
Аналіз даних теплопостачальних
компаній, поданих НКРЕКП для затвер-
дження тарифів, свідчить, що закладені у
тарифи нормативи (питомі норми витрат
теплової енергії на централізоване опа-
лення для будинків без приладів обліку) є
завищеними і в середньому для України
на 27% перевищують відповідні розраху-
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––
16 ISSN 1562-109X
2016, № 4 (76)
нкові показники для будинків, у яких
встановлені прилади обліку. Загалом по
Україні у грошовому вираженні надмірно
нараховані суми на послуги з централізо-
ваного опалення для споживачів без лі-
чильників з урахуванням поточних тари-
фів можуть бути оцінені на рівні понад
1,5 млрд грн на рік [24].
За даними Державної служби ста-
тистики України [25], у 2014 р. рівень
оплати населенням послуг з централізо-
ваного опалення та гарячого водопоста-
чання становив 86,7%. З початком опа-
лювального сезону 2014-2015 рр. забор-
гованість населення зросла на 44% – з 5
до 7,2 млрд грн. На кінець опалювально-
го сезону у квітні 2016 р. заборгованість
населення за централізоване опалення та
гаряче водопостачання становила 6,3
млрд грн. Ситуацію не вирішує запрова-
джена система нарахування субсидій. За
даними Держкомстату, в січні-серпні
2016 р. було призначено субсидії на від-
шкодування витрат на оплату житлово-
комунальних послуг на суму 2,65 млрд
грн, що в 4 рази перевищує аналогічний
показник 2015 р. Подальше підвищення
тарифів без забезпечення прозорості їх
формування та справедливості нараху-
вань може посилити кризу неплатежів.
Відсутність рамкового закону щодо
моніторингу енергетичного балансу на
державному рівні відбувається на тлі від-
повідної ініціативи місцевих громад. На-
приклад, у Рівненській області вперше в
Україні було прийнято рішення про вве-
дення системи щоденного моніторингу
енергоспоживання в бюджетних органі-
заціях. Аналогічні системи запроваджу-
ються у Львівській області. Апробацію
пройшли відповідні пілотні проекти у
Запорізькій та Луганській областях, які
фактично довели невідповідність енерге-
тичних та відповідних фінансових пото-
ків. За цими системами керівництво об-
ласті отримає доступ до оперативних да-
них енергоспоживання такими організа-
ціями, як школи, дошкільні заклади, ад-
міністративні будівлі, лікарні. Це дуже
важлива умова для підвищення ефектив-
ності споживання енергії в бюджетній
сфері, оскільки там, як правило, відсутній
аналіз використання енергії.
На практиці це відбувається буква-
льно так [26]: «Є школи, які в минулому
році спожили певну кількість газу для
опалення. Ніхто не має в нинішньому
державному устрої механізму, який до-
зволяв би органам, відповідальним за те-
плопостачання в цій школі, проаналізу-
вати, багато вона використовувала газу
або мало. У результаті виходить абсурд-
на ситуація, коли майже однакові школи
або взагалі побудовані за однаковим про-
ектом можуть споживати на одну і ту са-
му площу різну кількість енергії. А ті мі-
зерні кошти, які виділяються на підви-
щення енергоефективності в бюджетних
організаціях, розраховуються виходячи
не з об'єктивних даних, а скоріше завдяки
«людському фактору» керівника органі-
зації. Єдине адміністративне обмеження
− ліміти, але ніхто не може сказати, як
вони формуються. На національному рі-
вні Україна має прямі зобов'язання забо-
ронити реалізацію будь-яких енергоносі-
їв без їхнього належного обліку. Це пря-
мо написано в директивах, які Україна
взяла на себе зобов'язання імплементува-
ти в національне законодавство в рамках
енергетичної співпраці з ЄС і які мали б
бути зроблені ще декілька років тому».
Відсутність енергетичного балансу
в країні – найбільш гостра проблема для
виживання української енергосистеми.
Цій темі був присвячений круглий стіл
«Розробка енергетичного балансу Украї-
ни – необхідна умова підготовки до осін-
ньо-зимового максимуму 2015-2016 рр. і
формування сучасної тарифної політики
в енергетичній галузі», організований
Всеукраїнською енергетичною асамбле-
єю (ВЕА) [27]. У заході взяли участь
представники галузі, регулятора, вчені та
–––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X
2016, № 4 (76)
17
експерти. Для стабільного проходження
осінньо-зимового максимуму 2015-2016
рр. учасники Круглого столу погодилися
з тезою голови ВЕА про те, що в Україні
необхідно терміново розробити загаль-
ний енергетичний баланс країни з макси-
мальною деталізацією. Необхідно досто-
вірно визначити, скільки первинних (газ,
мазут, нафту, вугілля, уран) і вторинних
(тепло-, електроенергія, нафтопродукти)
енергоресурсів має країна у своєму роз-
порядженні, а також наявність, спожи-
вання та економію цих ресурсів по кож-
ному підприємству і населеного пункту
України.
Пріоритетним завданням держави у
вказаній сфері є упровадження в систему
державного регулювання ефективних за-
собів та інструментів стимулювання
суб’єктів господарської діяльності й на-
селення України до енергозаощадження.
З цією метою доцільно впровадити сис-
тему моніторингу виробництва, поста-
чання, транспортування, споживання й
оплати паливно-енергетичних ресурсів і
комунальних послуг як основу для скла-
дання енергобалансів на всіх рівнях те-
риторіально-галузевої ієрархії управлін-
ня. Дана система включає багато аспектів
вирішення проблем енергоефективності
та енергозбереження, зокрема, розробку
та запровадження комплексу уніфікова-
них організаційних, технічних, комуніка-
ційних, інформаційних, програмних за-
собів і методів формування всіх видів
енергетичних балансів та моніторингу
його індикативних показників за єдини-
ми стандартами, а також створення авто-
матизованих програмно-технічних засо-
бів обліку та контролю за споживанням
енергоресурсів і використанням житлово-
комунальних послуг.
Було здійснено декілька спроб ух-
валити відповідні закони для вирішення
цього питання, оскільки ніхто не запере-
чував необхідності запровадження сис-
теми енергомоніторингу на державному
рівні. Зокрема, законопроект щодо за-
провадження Єдиної державної системи
моніторингу виробництва, постачання,
транспортування, споживання та оплати
паливно-енергетичних ресурсів і комуна-
льних послуг (ЄДСМ) на основі числен-
них експертних процедур був двічі при-
йнятий Верховною Радою України у
першому читанні. Зауваження стосували-
ся лише форм та методів її запроваджен-
ня, що і стало формальним приводом для
блокування відповідного рамкового за-
кону. Сьогодні єдиною причиною відсут-
ності правового регулювання в цьому пи-
танні є відсутність політичної волі злама-
ти монопольну ринкову владу енергопо-
стачальників на інформацію. Хоча відпо-
відно до «Плану законодавчого забезпе-
чення реформ в Україні» (п. 387), схвале-
ного Постановою Верховної Ради Украї-
ни від 4 червня 2015 р. №509-VIII на ос-
нові узгоджених рішень, зафіксованих у
Коаліційній угоді про запровадження
єдиного державного інструменту збору,
накопичення, опрацювання та аналізу ін-
формації для прийняття оперативних та
стратегічних рішень для сталої реалізації
реформ із стратегічного розвитку еконо-
міки України передбачено ухвалення від-
повідного законопроекту до кінця 2016 р.
[28].
Під час обговорення необхідності
запровадження державної системи моні-
торингу досить часто порушується диле-
ма «прозорість-конфіденційність». Дійс-
но така проблема існує (як зазначає
МЕА), але вона і має певне рішення, яке
встановлює законопроект про моніто-
ринг. Наведемо певні аргументи з цього
приводу.
По-перше, Україна починаючи з
1999 р. є стороною Охруської конвенції
про доступ до інформації, участь громад-
ськості у процесі прийняття рішень та
доступ до правосуддя з питань щодо до-
вкілля. На виконання вимог цієї Конвен-
ції у першому читанні 12.07.2016 р. ухва-
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––
18 ISSN 1562-109X
2016, № 4 (76)
лено Закон України «Про оцінку впливу
на довкілля». Як зазначено в Законі,
об’єкти енергетики належать до першої
категорії видів планованої діяльності та
об’єктів, які можуть мати значний вплив
на довкілля і підлягають оцінці впливу на
довкілля. Відповідним чином стосовно
цих видів діяльності законодавець вста-
новлює пріоритет прозорості над стату-
сом конфіденційності.
По-друге, Україна є стороною Кон-
венції ООН про зміну клімату з 1996 р.
Відповідно до зобов’язань у рамках Кон-
венції та Кіотського протоколу Україна
має щорічно складати Кадастр викидів
парникових газів, основою якого є дані
щодо енергоспоживання (спалювання
органічних видів палива). Однак практи-
ка підготовки такого Кадастру показала
його низьку вартість, про що Україна
отримала неодноразові зауваження з боку
Секретаріату Конвенції. Звісно, якість
оцінки викидів парникових газів зале-
жить від якості первинної інформації
щодо енергоспоживання, а не від встано-
влених питомих коефіцієнтів перерахун-
ку. Отже, підвищення якості звітних да-
них щодо емісії парникових газів завдяки
енергомоніторингу сприятиме більш
ефективному використанню економічних
механізмів, передбачених Кіотським про-
токолом.
По-третє, Україна приєдналася до
Ініціативи прозорості добувних галузей
(EITI) – це незалежний стандарт прозо-
рості, прийнятий міжнародною спільно-
тою у вересні 2002 р. на світовому саміті
з питань сталого розвитку. Головною іде-
єю EITI є впровадження міжнародних
стандартів прозорості платежів від добу-
вних компаній, доходів, отриманих уря-
дом від добувних галузей. Основу Ініціа-
тиви становлять два механізми: регуляр-
на публікація достовірних даних, які
пройшли незалежну звірку, про платежі
добувних компаній на користь урядів та
система нагляду зацікавленими сторона-
ми для стимулювання громадських деба-
тів більш широкого масштабу про те,
яким чином витрачаються обмежені в
часі доходи від освоєння ресурсів. Вимо-
ги стандарту в Україні будуть застосову-
ватися у сферах видобутку і транспорту-
вання вуглеводнів, передусім нафти і га-
зу. Найближчих півтора року Україна має
підготувати щонайменше два звіти за
стандартами ЕІТІ. Отже, запровадження
державної системи моніторингу має охо-
плювати весь ланцюжок руху енергетич-
них потоків − від видобутку, транспорту-
вання та споживання.
Висновки та рекомендації щодо ін-
формаційно-організаційного забезпечен-
ня процесів формування та моніторингу
енергетичного балансу України. Узго-
дження між показниками видобутку, ім-
порту, експорту, перетворення та спожи-
вання енергоресурсів здійснюється у фо-
рмі енергетичного балансу, що є основ-
ним джерелом інформації для визначення
обсягів і напрямів енергетичних потоків
держави. Важлива передумова результа-
тивності політики енергоефективності
держави полягає у вирішенні проблеми
узгодження процесів формування, моні-
торингу та прогнозуванні енергетично-
го балансу країни відповідно до стратегі-
чних орієнтирів і програм соціально-
економічного розвитку. Енергетичний
баланс країни виступає необхідним інфо-
рмаційним джерелом для оперативного
управління та стратегічного планування
розвитку паливно-енергетичного ком-
плексу, а також регулювання ринків ене-
ргоресурсів у напрямі досягнення енер-
гоефективного розвитку. Дотримання
принципів прозорості, достовірності та
співставності обліку паливно-енерге-
тичних ресурсів є важливим напрямом
євроінтеграції України.
У даний час функцію складання
зведеного енергетичного балансу держа-
ви виконує лише Державна служба ста-
тистики України, яка публікує енергоба-
–––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X
2016, № 4 (76)
19
ланс за формою МЕА, однак первинну
інформацію отримує від міністерств та
відомств, які наразі вже не мають адміні-
стративного управління над більшістю
приватизованих підприємств відповідної
галузі або виду економічної діяльності.
Разом з тим організація системи моніто-
рингу показників енергетичного балансу
України покладена на Держенергоефек-
тивності, яке не має відповідної юридич-
ної, методологічної, організаційно-
технічної бази, фінансового та кадрового
забезпечення для збору достовірної інфо-
рмації в режимі реального часу та фор-
мування на цій основі енергетичного ба-
лансу країни, а також моніторингу дина-
міки його показників. Фактично Держ-
енергоефективності виконує функції реа-
лізації державної політики енергоефекти-
вності (заходів щодо енергоефективнос-
ті), у той час як у розвинутих країнах сві-
ту національні енергетичні агентства
акумулюють усю інформаційну базу що-
до руху енергетичних потоків у державі
та готують тематичні аналітичні матеріа-
ли про енергетичну політику держави, у
тому числі на предмет її відповідності
критеріям сталого розвитку.
За таких обставин Регулятор енер-
гетичних ринків та комунальних послуг
(НКРЕКП) виконує свої функції практи-
чно «всліпу», не маючи базового рівня
цін, а отже, змушений відштовхуватися
від інформації самих постачальників. Не
дивно, що в такій ситуації перманентне
зростання тарифів різко підвищує актив-
ність громадських організацій стосовно
забезпечення реалізації своїх конститу-
ційних прав про доступ до життєво важ-
ливої інформації. Перекриття неплато-
спроможного попиту субсидіями, які до
того ж нараховуються виходячи із зави-
щених порівняно з фактичними обсягами
споживання нормативів, лише відтермі-
новує вирішення проблеми дисбалансу
енергетичних та фінансових потоків. Мі-
льярдні обсяги субсидій, які зрештою
консервують енерговитратність економі-
ки, доцільніше було б спрямувати на
оновлення енергетичної інфраструктури
та реалізацію заходів щодо енергоефек-
тивності.
Для усунення дисбалансу енергети-
чних, фінансових та інформаційних по-
токів в енергетичному секторі та житло-
во-комунальному господарстві необхід-
ний перехід до єдиної державної системи
моніторингу виробництва, споживання,
транспортування й оплати за паливно-
енергетичні ресурси і житлово-кому-
нальні послуги. Ця система включає ба-
гато аспектів вирішення проблем енерго-
ефективності та енергозбереження, які
стануть предметом подальших перспек-
тивних досліджень на базі вже нової ін-
формаційної платформи, зокрема, роз-
робку та запровадження комплексу уні-
фікованих організаційних, технічних,
комунікаційних, інформаційних, про-
грамних засобів і методів формування
всіх видів енергетичних балансів та моні-
торингу його індикативних показників за
єдиними стандартами, а також створення
автоматизованих програмно-технічних
засобів обліку та контролю за споживан-
ням енергоресурсів і використанням жи-
тлово-комунальних послуг. Лише із за-
стосуванням сучасних інформаційно-
комунікаційних технологій можливо під-
вищити прозорість, достовірність і спів-
ставність обліку споживання та оплати за
паливно-енергетичні ресурси в режимі
реального часу і на цій основі сформува-
ти якісні енергетичні баланси на всіх рів-
нях територіально-виробничої ієрархії
управління.
Література
1. Лір В.Е. Аналіз та прогнозування
енергетичного балансу України / В.Е. Лір
// Економіка і прогнозування. – 2004. −
№2. – С. 101-115.
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––
20 ISSN 1562-109X
2016, № 4 (76)
2. Лир В.Э. Энергетический баланс
Украины – уравнение из неизвестных.
Организационно-методологические аспе-
кты разработки сводного энергетическо-
го баланса Украины / В.Э. Лир // Энерге-
тическая политика Украины. – 2005. –
№10 (62). – С. 4-9.
3. Бараннік В.О. Аналіз паливно-
енергетичного балансу країни з точки
зору енергетичної незалежності / В.О. Ба-
раннік // Стратегічна панорама. – № 3. –
2004. – С. 13-18.
4. Бурлака Г.Г. Нужен ли в Украине
топливно-энергетический баланс? /
Г.Г. Бурлака // Нефть газ. – 2005. – № 3. –
С. 21-29.
5. Подолець Р.З. Енергетичний ба-
ланс України: моделювання i прогнозу-
вання / Р.З. Подолець. – К.: Ін-т екон. та
прогнозув., 2007. – 174 с.
6. Куц Г.О. Формування загального
енергетичного балансу країни за показ-
никами річних форм статистичної
звітності та його математичне забезпе-
чення / Г.О. Куц // Проблеми загальної
енергетики. – 2013. – Вип. 3 (34). – С. 17-
25.
7. Кочедикова Г. Формування енер-
гетичного балансу держави на основі
ефективного використання енергоре-
сурсів [Електронний ресурс] / Г. Ко-
чедикова. − Режим доступу:
http://www.nbuv.gov.ua/Portal/Soc_Gum/
Nvamu/Ekon/2009_7/09kae bot.pdf.
8. Борейко В.І. Паливно-енергетич-
ний баланс України. [Електронний ре-
сурс] / В.І. Борейко, І.О. Єременко. – Ре-
жим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/old_
jrn/soc_gum/ prvse/2010_4/1.pdf.
9. Розпорядження Кабінету Мініст-
рів України «Про утворення Міжвідомчої
координаційної ради з питань розроблен-
ня енергетичного балансу держави» від
1 березня 2006 року № 121-р [Електрон-
ний ресурс]. – Режим доступу:
http://kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd?docid
=30531237.
10. Розпорядження Кабінету Міні-
стрів України «Про схвалення Концепції
формування енергетичного балансу» від
28 листопада 2007 року № 1058-р [Елект-
ронний ресурс]. – Режим доступу:
http://ukraine.uapravo.net/data2008/base15/
ukr15142.htm.
11. Розпорядження Кабінету Міні-
стрів України «Про звітний та прогноз-
ний енергетичні баланси» від 11.03.2011 p.
№ 203-р [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://document. ua/pro-zvitnii-ta-
prognoznii-energetichni-balansi-doc50318.
html.
12. Методологічні положення із
формування енергетичного балансу; затв.
Наказом Держкомстату від 23.12.2011 р.
№ 274 [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://ukrstat.org/uk/metod_ polog/
metod_doc/2011/374/374.htm.
13. Фризоренко А.О. Енергетичний
баланс України: від теорії до практики /
А.О. Фризоренко, С.І. Фризоренко // Ста-
тистика України. – 2013. – №1 (60). –
С. 16-21.
14. Конеченков А. Европейский
энергобаланс. По какому пути развития
идут Евросоюз и Украина? / А. Конечен-
ков // Терминал. – 2016. − №11 (805). – 14
марта.
15. Мамий И.П. Современные про-
блемы формирования энергетических ба-
лансов в международной практике [Элек-
тронный ресурс] / И.П. Мамий,
М.А. Иващенко. − Режим доступа:
http://www.konspekt.biz/index.php?text=
52911.
16. Энергетическая статистика:
определение, единицы измерения и ко-
эффициенты пересчета: методические
исследования. Серия F № 44. – Нью-
Йорк: ООН, 1987. – 52 с.
17. Руководство по энергетической
статистике / Международное энергетиче-
ское агентство / ОЭСР МЭА, 2007. –
192 с. [Электронный ресурс]. − Режим
–––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X
2016, № 4 (76)
21
доступа: http:// www.gks.ru/metod/Manual
Russian_web.pdf.
18. Gospodarka paliwowo-energe-
tyczna w latach 2009, 2010 / Statistical In-
formation and Elaborations Informacje i
opracowania statystyczne Warszawa 2011.
[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://stat.gov.pl/cps/rde/xbcr/gus/pbs_gosp_
paliw_energ_2009-2010.pdf.
19. Ревенко А. Реформування ста-
тистики: коли менше не краще [Елект-
ронний ресурс] / А. Ревенко // Дзеркало
тижня. Україна. – 2016. − №9. – 11 берез.
– Режим доступу: http://gazeta.dt.ua/ mac-
rolevel/reformuvannya-statistiki-koli-
menshe-ne-krasche-_.html.
20. Ревенко А. Енергоресурси і ма-
кроекономіка [Електронний ресурс] /
А. Ревенко // Дзеркало тижня. – 2007. –
№ 21. – 1 черв. – Режим доступу:
http://gazeta.dt.ua/ECONOMICS/energore-
sursi_i_makroekonomika.html.
21. Рябцев Г. От слов – к делу /
Г. Рябцев // Терминал. – 2015. – №1 (795). –
14 янв.
22. Мониторинг использования
энергоресурсов как инструмент энерго-
сбережения [Электронный ресурс]. – Ре-
жим доступа: http://forum.efind.ru/show-
thread.php?t=89692.
23. Рейтинг енергоефективності
областей України / Ukrainian Energy
Index, 2013. – 104 с. [Електронний ре-
сурс]. – Режим доступу: http://energy-
index.scm.com.ua/media/report/pdf/UEI_13
_3.pdf.
24. Лір В. Ефект рикошету, або як
уникнути кризи неплатежів в енергетиці
України [Електронний ресурс] / В. Лір //
Дзеркало тижня. – 2015. − №3. – 6 лют. –
Режим доступу: http://gazeta.dt.ua/ener-
gy_market/efekt-rikoshetu-abo-yak-uniknuti-
krizi-neplatezhiv-v-energetici-ukrayini-_.html.
25. Про оплату населенням житло-
во-комунальних послуг / Державна служ-
ба статистики України: експрес-випуск
31.05.2016 р. № 155/0/05.5вн [Електрон-
ний ресурс]. – Режим доступу:
https://ukrstat.org/uk/express/expres_u.html.
26. Кто виноват в том, что Украина
потребляет много энергии // Аргументы и
факты. – 2014. − № 47. – 20 нояб. [Элек-
тронный ресурс]. – Режим доступа:
http://www.aif.ua/realty/service/ 1388928.
27. Стране нужен энергобаланс
[Электронный ресурс]. – Режим доступа:
http://pravdanews.info/strane-nuzhen-ener-
gobalans.html.
28. Постанова Верховної Ради Ук-
раїни «Про План законодавчого забезпе-
чення реформ в Україні» // Відомості
Верховної Ради України. – 2015. –
№ 31. – С. 297 [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/
laws/show/509-1.
Надійшла до редакції 11.10.2016 р.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-113313 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-109Х |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:18:37Z |
| publishDate | 2016 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Лір, В.Е. 2017-02-06T14:13:13Z 2017-02-06T14:13:13Z 2016 Інформаційно-організаційні аспекти формування та моніторингу енергетичного балансу України / В.Е. Лір // Економіка промисловості. — 2016. — № 4 (76). — С. 5–21. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. 1562-109Х https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/113313 338.4:330.47:620(477) Окреслено основні вимоги до імплементації в Україні європейських принципів прозорості, достовірності та співставності обліку паливно-енергетичних ресурсів у контексті інтеграції енергетичних ринків. Проаналізовано ефективність інституційного забезпечення процесу формування енергетичного балансу України. Запропоновано інформаційно-організаційний механізм удосконалення процесу формування енергетичного балансу країни через запровадження єдиної державної системи моніторингу виробництва, постачання, транспортування, споживання й оплати за паливно-енергетичні ресурси. Обозначены основные требования к имплементации в Украине европейских принципов прозрачности, достоверности и сопоставимости учета топливно-энергетических ресурсов в контексте интеграции энергетических рынков. Проанализирована эффективность институционального обеспечения процесса формирования энергетического баланса Украины. Предложен информационно-организационный механизм совершенствования процесса формирования энергетического баланса страны путем внедрения единой государственной системы мониторинга производства, поставки, транспортировки, потребления и оплаты за топливно-энергетические ресурсы. European experience of forming national energy balances is generalized. Certain problems of improvement of energy statistics at international level in connection with the processes of energy markets liberalization are determined. The basic requirements in relation to the implementation of European principles of transparency, credibility and comparability of accounting of fuel and energy resources in Ukraine in the context of integration of energy markets are outlined.The efficiency of the institutional support for energy resources accounting and process of forming of energy resources balance of Ukraine is analyzed. The factors causing subzero authenticity of the data on forming energy balance of the country are determined. The fact of the existence of disparity of informative, energy and financial streams all-round the logistic contour of the system of energy providing is set. It is well-proven that authenticity of accounting of energy streams in the state is the substantial factor of increasing the energy efficiency of economy.The informative and organizational mechanism of improving the process of forming the energy balance of the country through the establishment of the single state system of monitoring of production, supply, transporting, consumption and payment for fuel and energy resources is offered and its expediency is grounded. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економіка промисловості Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості Інформаційно-організаційні аспекти формування та моніторингу енергетичного балансу України Информационно-организационные аспекты формирования и мониторинга энергетического баланса Украины Informative and organizational aspects of forming and monitoring energy balance of Ukraine Article published earlier |
| spellingShingle | Інформаційно-організаційні аспекти формування та моніторингу енергетичного балансу України Лір, В.Е. Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості |
| title | Інформаційно-організаційні аспекти формування та моніторингу енергетичного балансу України |
| title_alt | Информационно-организационные аспекты формирования и мониторинга энергетического баланса Украины Informative and organizational aspects of forming and monitoring energy balance of Ukraine |
| title_full | Інформаційно-організаційні аспекти формування та моніторингу енергетичного балансу України |
| title_fullStr | Інформаційно-організаційні аспекти формування та моніторингу енергетичного балансу України |
| title_full_unstemmed | Інформаційно-організаційні аспекти формування та моніторингу енергетичного балансу України |
| title_short | Інформаційно-організаційні аспекти формування та моніторингу енергетичного балансу України |
| title_sort | інформаційно-організаційні аспекти формування та моніторингу енергетичного балансу україни |
| topic | Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості |
| topic_facet | Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/113313 |
| work_keys_str_mv | AT lírve ínformacíinoorganízacíiníaspektiformuvannâtamonítoringuenergetičnogobalansuukraíni AT lírve informacionnoorganizacionnyeaspektyformirovaniâimonitoringaénergetičeskogobalansaukrainy AT lírve informativeandorganizationalaspectsofformingandmonitoringenergybalanceofukraine |