Інформаційно-аналітична підтримка контролю за виконанням державних управлінських рішень
Розглянуто особливості аналітичної роботи у сфері державного управління у процесі організації та здійснення контролю за виконанням державних управлінських рішень. Сформовано уніфікований алгоритм ситуаційного аналізу за ходом виконання завдання, визначеного в державному управлінському рішенні. Рассм...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Математичні машини і системи |
|---|---|
| Дата: | 2015 |
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Russian |
| Опубліковано: |
Інститут проблем математичних машин і систем НАН України
2015
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/113567 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Інформаційно-аналітична підтримка контролю за виконанням державних управлінських рішень / О.Г. Додонов, О.Б. Гора, В.Г. Путятин // Математичні машини і системи. — 2015. — № 4. — С. 33-44. — Бібліогр.: 14 назв. — рос. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-113567 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Додонов, О.Г. Гора, О.Б. Путятин, В.Г. 2017-02-10T15:56:30Z 2017-02-10T15:56:30Z 2015 Інформаційно-аналітична підтримка контролю за виконанням державних управлінських рішень / О.Г. Додонов, О.Б. Гора, В.Г. Путятин // Математичні машини і системи. — 2015. — № 4. — С. 33-44. — Бібліогр.: 14 назв. — рос. 1028-9763 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/113567 004.5 Розглянуто особливості аналітичної роботи у сфері державного управління у процесі організації та здійснення контролю за виконанням державних управлінських рішень. Сформовано уніфікований алгоритм ситуаційного аналізу за ходом виконання завдання, визначеного в державному управлінському рішенні. Рассмотрены особенности аналитической работы в сфере государственного управления в процессе организации и осуществления контроля выполнения государственных управленческих решений. Сформирован унифицированный алгоритм ситуационного анализа за ходом выполнения задания, определенного в государственном управленческом решении. The concept of analytical work in public administration, including the process of organizing and monitoring of the implementation of government management decisions was described. Unified algorithm of situational analysis of the implementation of the tasks, which was defined in the government management decision, was formed. ru Інститут проблем математичних машин і систем НАН України Математичні машини і системи Інформаційні і телекомунікаційні технології Інформаційно-аналітична підтримка контролю за виконанням державних управлінських рішень Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Інформаційно-аналітична підтримка контролю за виконанням державних управлінських рішень |
| spellingShingle |
Інформаційно-аналітична підтримка контролю за виконанням державних управлінських рішень Додонов, О.Г. Гора, О.Б. Путятин, В.Г. Інформаційні і телекомунікаційні технології |
| title_short |
Інформаційно-аналітична підтримка контролю за виконанням державних управлінських рішень |
| title_full |
Інформаційно-аналітична підтримка контролю за виконанням державних управлінських рішень |
| title_fullStr |
Інформаційно-аналітична підтримка контролю за виконанням державних управлінських рішень |
| title_full_unstemmed |
Інформаційно-аналітична підтримка контролю за виконанням державних управлінських рішень |
| title_sort |
інформаційно-аналітична підтримка контролю за виконанням державних управлінських рішень |
| author |
Додонов, О.Г. Гора, О.Б. Путятин, В.Г. |
| author_facet |
Додонов, О.Г. Гора, О.Б. Путятин, В.Г. |
| topic |
Інформаційні і телекомунікаційні технології |
| topic_facet |
Інформаційні і телекомунікаційні технології |
| publishDate |
2015 |
| language |
Russian |
| container_title |
Математичні машини і системи |
| publisher |
Інститут проблем математичних машин і систем НАН України |
| format |
Article |
| description |
Розглянуто особливості аналітичної роботи у сфері державного управління у процесі організації та здійснення контролю за виконанням державних управлінських рішень. Сформовано уніфікований алгоритм ситуаційного аналізу за ходом виконання завдання, визначеного в державному управлінському рішенні.
Рассмотрены особенности аналитической работы в сфере государственного управления в процессе организации и осуществления контроля выполнения государственных управленческих решений. Сформирован унифицированный алгоритм ситуационного анализа за ходом выполнения задания, определенного в государственном управленческом решении.
The concept of analytical work in public administration, including the process of organizing and monitoring of the implementation of government management decisions was described. Unified algorithm of situational analysis of the implementation of the tasks, which was defined in the government management decision, was formed.
|
| issn |
1028-9763 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/113567 |
| citation_txt |
Інформаційно-аналітична підтримка контролю за виконанням державних управлінських рішень / О.Г. Додонов, О.Б. Гора, В.Г. Путятин // Математичні машини і системи. — 2015. — № 4. — С. 33-44. — Бібліогр.: 14 назв. — рос. |
| work_keys_str_mv |
AT dodonovog ínformacíinoanalítičnapídtrimkakontrolûzavikonannâmderžavnihupravlínsʹkihríšenʹ AT goraob ínformacíinoanalítičnapídtrimkakontrolûzavikonannâmderžavnihupravlínsʹkihríšenʹ AT putâtinvg ínformacíinoanalítičnapídtrimkakontrolûzavikonannâmderžavnihupravlínsʹkihríšenʹ |
| first_indexed |
2025-11-24T16:28:17Z |
| last_indexed |
2025-11-24T16:28:17Z |
| _version_ |
1850482309904465920 |
| fulltext |
© Додонов О.Г., Гора О.Б., Путятин В.Г., 2015 33
ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2015, № 4
УДК 004.5
O.Г. ДОДОНОВ
*
, О.Б. ГОРА
**
, В.Г. ПУТЯТИН
*
ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ПІДТРИМКА КОНТРОЛЮ ЗА ВИКОНАННЯМ
ДЕРЖАВНИХ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ
*
Інститут проблем реєстрації інформації НАН України, Київ, Україна
**
Апарат Ради Національної безпеки і оборони України, Київ, Україна
Анотація. Розглянуто особливості аналітичної роботи у сфері державного управління у процесі
організації та здійснення контролю за виконанням державних управлінських рішень. Сформовано
уніфікований алгоритм ситуаційного аналізу за ходом виконання завдання, визначеного в держав-
ному управлінському рішенні.
Ключові слова: аналітична робота, інформаційно-аналітична діяльність, інформаційно-
аналітична система, державне управлінське рішення, контроль, інформаційні технології, інфор-
маційні ресурси.
Аннотация. Рассмотрены особенности аналитической работы в сфере государственного управ-
ления в процессе организации и осуществления контроля выполнения государственных управленче-
ских решений. Сформирован унифицированный алгоритм ситуационного анализа за ходом выпол-
нения задания, определенного в государственном управленческом решении.
Ключевые слова: аналитическая работа, информационно-аналитическая деятельность, инфор-
мационная аналитическая система, государственное управленческое решение, контроль, инфор-
мационные технологии, информационные ресурсы.
Abstract. The concept of analytical work in public administration, including the process of organizing and
monitoring of the implementation of government management decisions was described. Unified algorithm
of situational analysis of the implementation of the tasks, which was defined in the government manage-
ment decision, was formed.
Keywords: analytical work, information and analytical work, information and analytical system, govern-
ment management decision, monitoring, information technologies, information resources.
1. Вступ
Темпи втілення в життя намічених в Україні соціально-економічних та політичних перет-
ворень значною мірою пов’язані з підвищенням рівня виконавської дисципліни, відповіда-
льності посадових осіб за якість, своєчасність та ефективність виконання законів України,
актів Президента й Уряду України, інших державних управлінських рішень (ДР). Тому зу-
силля державного апарату повинні бути спрямовані на створення ефективної системи кон-
тролю за виконанням прийнятих рішень, яка дозволить не тільки своєчасно відслідковува-
ти невідповідності й недоліки, а й робити необхідні висновки, направлені на усунення різ-
ного роду негативних тенденцій і проявів в управлінській діяльності, визначати причини,
що їх породжують, а також вживати заходів щодо попередження і недопущення відхилень
у майбутньому [1].
Враховуючи значну кількість ДР, що ухвалюються органами державного управлін-
ня усіх рівнів, на сьогодні у сфері державного управління на перший план виходить за-
вдання забезпечення усіма можливими способами виконання ухвалених рішень. Проте
значна їх частина залишається не реалізована або реалізована несвоєчасно.
Підвищити якість управлінської діяльності, в тому числі і в частині виконання ДР,
можливо лише за умови розширення і поглиблення процесу інформатизації управлінської
діяльності, використання сучасних інформаційних технологій (ІТ), що дозволяють не тіль-
ки накопичувати інформаційні ресурси (ІР), але й здійснювати їхній всебічний аналіз,
установлювати причинно-наслідкові зв’язки між явищами і процесами [2].
34 ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2015, № 4
В умовах високої динамічності, складності та багатоаспектності задач державного
управління критично важливим стає забезпечення розробки, впровадження і використання
ІТ, починаючи з вербальних постановок завдань підтримки аналітичної діяльності управ-
лінців, виду і джерел отримання інформації, розробки дружнього інтерфейсу користувача
до застосування математичних засобів, “системних рекомендацій” з інформаційно-
аналітичної підтримки підготовки, ухвалення ДР та контролю за їх виконанням.
2. Аналіз літературних джерел
У працях науковців можна знайти значну кількість визначень поняття аналітичної роботи.
Зокрема, у вузькому трактуванні під аналітичною роботою розуміється процес отримання
важливих відомостей на основі синтезу інформації, отриманої з множини відкритих дже-
рел [3]. Однак отримання інформації – це лише початковий етап здійснення розумової дія-
льності. За іншим, більш конкретизованим визначенням, аналітична робота в органах дер-
жавної влади – це збирання та обробка інформації для обґрунтування управлінського рі-
шення, що приймається [4].
Отже, аналітична робота – це складова частина творчої діяльності, яка призначена
для оцінки інформації та підготовки прийняття рішень і становить основний зміст повсяк-
денної роботи кожного керівника чи службовця [5].
Державне управлінське рішення – це окреслена модель майбутнього, де міститься
надана суб’єктом влади інформація про бажаність і потрібність того, що повинно бути ви-
конано. Прийняття рішень – вибір одного з варіантів вирішення задачі або проблеми, в ос-
нові якого лежить інформаційне забезпечення та системний аналіз ситуації. Процедура
прийняття рішень включає формулювання і зіставлення альтернатив, вибір, побудову та
коригування гіпотези або програми дій [2]. Державні управлінські рішення повинні бути
своєчасними, обґрунтованими та ефективними. Ефективність ДР обумовлюється як якістю
самого рішення, так і якістю його втілення у життя, інформацію про що можна отримати за
результатами контролю його виконання.
Контроль – це праця зі спостереження і перевірки відповідності процесу функціо-
нування об’єкта ухваленим ДР – указам, розпорядженням, планам, програмам, наказам і
т.д. щодо виявлення результатів дії суб’єкта на об’єкт, допущеним відхиленням від вимог
ухвалених ДР, від прийнятих принципів організації і регулювання [1]. Мета контролю –
забезпечити єдність ДР і виконання, запобігти виникненню помилок і відхилень.
Спираючись на викладені вище визначення та власний досвід, у цій статті постав-
лено за мету розглянути особливості аналітичної роботи у сфері державного управління у
процесі організації та здійснення контролю за виконанням ДР як важливої складової час-
тини повсякденної творчої діяльності управлінців, що складається з оцінки, обробки й ана-
лізу інформації про об’єкт і предмет, який вивчається, кінцевою метою здійснення якої є
забезпечення виконання ухвалених державних управлінських рішень.
3. Основний матеріал
Сучасна інформаційно-аналітична діяльність є складною комплексною діяльністю, що
спирається на природний інтелект експертів та комп’ютерні технології [6]. Розвиток ІТ до-
зволив продуктивно опрацьовувати практично безперервний на сьогодні потік різнорідних
даних. Головна проблема – вилучення дійсно цінних відомостей, знань з інформаційного
потоку. Конкретність, зрозумілість, обґрунтованість результатів аналітичної роботи, їх
практична цінність суттєво залежать від кваліфікації експерта (аналітика).
Інформаційно-аналітична діяльність має поєднувати як наукові методи (вилучення
чи побудова нового знання), так і методи управлінської діяльності (щодо розробки варіан-
тів сценаріїв дій, методик побудови індикаторів загроз, що виникають, схем мінімізації на-
ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2015, № 4 35
явних ризиків тощо). У сфері інформаційної аналітики здійснюється інтеграція формаль-
них наукових знань з неформальним досвідом і знаннями експертів, які готують рішення
[7].
Інформаційно-аналітична діяльність – це діяльність інформаційно-аналітичних під-
розділів органів державної влади, яка складається з діагностики, прогнозування та моде-
лювання інформаційних процесів, подій, відносин, технологій, що допомагають приймати
управлінські рішення і сприяють їх практичному втіленню.
Інформаційно-аналітичну діяльність, використовуючи метод системного підходу,
можна розглядати як сукупність основної, управлінської і забезпечувальної складових та їх
взаємозв’язків. Сутність основної складової полягає в інформаційно-аналітичній роботі,
що здійснюється з метою отримання інформаційно-аналітичного продукту.
Українські науковці [8] розрізняють такі етапи інформаційно-аналітичної роботи:
– визначення цілей та первинне планування роботи;
– початкова аналітична робота: збір та накопичення даних;
– обробка даних, вилучення інформації з конкретного питання (чи проблемної ситу-
ації);
– аналіз інформації (структурування, класифікація, побудова відношень, взаємоза-
лежностей, пошук регулярностей, генерація гіпотез, їх тестування та верифікація, побудо-
ва моделі проблемної ситуації тощо);
– синтез знань для реалізації визначених цілей (розробка сценаріїв дій, побудова
конкретних методик, схем розв’язання проблемної ситуації, визначення методів та засобів
запобігання небажаному розвитку подій).
Основні вимоги до результату інформаційно-аналітичної роботи – це конкретність,
зрозумілість і практична корисність для підготовки державного управлінського рішення.
Після чи під час реалізації ухваленого ДР доцільне повторення окремих чи всіх етапів ін-
формаційно-аналітичної роботи з метою контролю за його виконанням, оцінки або коригу-
вання ДР у залежності від розвитку ситуації.
Об’єктом інформаційно-аналітичної діяльності під час організації та здійснення ко-
нтролю за виконанням ДР є складні завдання, кожне з яких може характеризуватися вели-
кою кількістю параметрів, безперервністю змін, важкістю передбачення динаміки розвит-
ку. Особливістю задач, що виникають під час вирішення таких завдань, є відсутність чіт-
кого алгоритму, який дозволяв би завжди досягати необхідного рішення. Для цих задач
також характерні неповнота, неточність чи суперечність знань про предметну область, ве-
лика розмірність простору завдань, що виключає можливість ефективного пошуку рішень
звичайним перебором, відсутність чітких критеріїв вибору оптимального рішення, а самі
рішення, як правило, важко формалізуються.
Основними елементами системи забезпечення інформаційно-аналітичної діяльності
під час організації та здійснення контролю за виконанням ДР є інформаційний простір, у
якому циркулює інформація щодо стану реалізації завдань, визначених у ДР, та експерти,
які працюють з цією інформацією, роблять висновки про стан виконання завдань та готу-
ють відповідні пропозиції.
Інформаційний простір з питань виконання ДР являє собою сукупність різноманіт-
них інформаційних елементів, які можна охарактеризувати таким чином:
– різноманітність носіїв інформації (у формі документів, статей, комп’ютерних
файлів, мультимедійної інформації та ін.);
– фрагментарність. Інформація найчастіше стосується частини ДР, до того ж різні
частини можуть бути по-різному забезпечені інформацією;
– різнорівневість інформації. Інформація може стосуватися усього ДР в цілому,
окремої її частини або конкретного завдання і даватися головним виконавцем завдання чи
співвиконавцями;
36 ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2015, № 4
– різноманітний ступінь надійності. Інформація може містити конкретні дані різно-
го ступеня надійності, непрямі дані, результати висновків на основі надійної інформації
або непрямі висновки;
– можлива суперечливість. Інформація з різних джерел (від різних виконавців) мо-
же збігатися, розрізнятися або бути суперечливою;
– змінюваність у часі. Реалізація ДР розвивається у часі, відповідно і інформація у
різні моменти часу про кожне завдання може і повинна змінюватися;
– можлива тенденційність. Інформація відбиває визначені інтереси джерела інфор-
мації, тому може носити тенденційний характер. В окремому випадку вона може бути на-
вмисною дезінформацією (наприклад, для приховування або зменшення наслідків несвоє-
часного чи неякісного виконання завдання).
Сьогодні процеси збору, збереження, обробки, перетворення, передачі й оновлення
інформації неможливі без використання сучасної комп’ютерної техніки та засобів телеко-
мунікації. Інформаційно-аналітичні системи (ІАС) є сучасним інструментом синтезу інфо-
рмації, одержуваної із систем автоматизації оперативної діяльності. Основною специфікою
ІАС є накопичення й тривале зберігання даних, вилучення з них інформації для одержання
нового знання. Специфіка аналітичних задач обумовлює наявність в ІАС розвиненого схо-
вища даних або сукупності баз даних і визначення особливих вимог до середовища опра-
цювання та зберігання даних, схоронності і доступності цих даних протягом усього періо-
ду експлуатації системи. Інформаційні ресурси ІАС мають бути організовані згідно із сис-
темними принципами для гарантії виконання таких вимог як чіткість, точність, доступ-
ність, швидкість, повнота, узгодженість, структурованість, цілісність і актуальність [9].
Інформаційно-аналітична система контролю за виконанням державних рішень
(ІАСК) є ІАС, яка в режимі реального часу розв’язує задачі класифікації завдань, визначе-
них у ДР, діагностування проблем щодо їх виконання, прогнозування розвитку подій, ви-
ділення закономірностей тощо. Водночас на її виході повинна функціонувати система мо-
делювання рішень, що здійснює вибір із множини недомінуючих рішень відповідно до
множини критеріїв.
Виходячи з цього, ІАСК повинна забезпечувати:
– можливість роботи з різними носіями інформації;
– можливість роботи з фрагментарними даними;
– різнорівневість: аналіз як загальних тенденцій, так і окремих фактів;
– нечутливість до даних різного ступеня достовірності;
– дозволяти працювати за можливої суперечливості даних;
– можливість змін у часі;
– роботу за можливої тенденційності інформації.
До основних завдань ІАСК нами віднесено здійснення:
– обліку ДР, а також конкретних завдань, визначених у них, що підлягають контро-
лю;
– моніторингу ходу реалізації поставлених на контроль завдань;
– оперативного контролю за своєчасністю надання виконавцями звітної інформації
про результати реалізації наданих їм завдань;
– моніторингу засобів масової інформації (ЗМІ), Інтернету, статистичної та відомчої
інформації на предмет наявності корисної для оцінки стану виконання завдань інформації;
– збору, опрацювання та групування звітної й додаткової інформації відповідно до
прийнятих державних управлінських рішень та завдань, визначених у них;
– аналізу отриманих даних на предмет їхньої відповідності запланованим результа-
там;
ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2015, № 4 37
– аналізу наявних відхилень реальних результатів від запланованих і виявлення по-
рушень, що були допущені в ході виконання ДР, та внесення пропозицій щодо вжиття за-
ходів з їх усунення;
– підготовки відповідних аналітичних матеріалів, довідок, звітів про стан виконання
поставлених на контроль завдань.
Водночас, аналітична робота експертів повинна бути ефективною, а це значить, що
витрати на її проведення повинні бути найменшими за оптимальної глибини аналізу та йо-
го комплексності. Частково це завдання вирішується шляхом автоматизації процесів обро-
бки інформації, широкого використання передових методик, засобів, що полегшують ро-
боту експерта, зокрема, раціональних методів збору і збереження даних, створення ІАС та
ІАСК.
Автоматизація аналітичної роботи може оптимізувати аналітичні процеси не тільки
за допомогою розвитку можливостей надходження інформації для аналітика, але і завдяки
прямому спрощенню розрахунків, що виконуються, та аналітичним процедурам. Це
комп’ютерні програми, які автоматизують процес аналізу даних [10].
Використання сучасних ІТ в обробці даних впливає на якість аналітичної роботи
двома різними шляхами: забезпечення максимальної деталізації й інших заходів для удо-
сконалювання системи обліку ДР відповідно до вимог експерта за відповідної організації
побудови звітів у системі спрощують і систематизують процес збору інформації для аналі-
зу; автоматизація як збору даних, так і самих аналітичних розрахунків аж до допомоги у
формуванні висновків, дозволяє полегшити сам процес аналізу.
Під час здійснення контролю за виконанням ДР застосовується множина показників
– індикаторів виконання визначених завдань, які дозволяють провадити аналіз за різними
зрізами даних. Для отримання цих показників застосовується більш широкий спектр дже-
рел від офіційної звітності та статистики, що надається різними державними установами,
до використання даних ІАС, ЗМІ, громадських організацій, мережі Internet тощо. На основі
експертного аналізу накопичених даних формується інформація для прийняття рішення.
Загалом головним завданням експерта (аналітика) ІАСК є ситуаційний аналіз ходу
виконання завдання, при якому розв’язуються такі задачі: формування класів ситуацій; ві-
днесення поточної ситуації до одного з класів; пошук шляхів компенсації відхилень від
заданих показників.
Уніфікований алгоритм ситуаційного аналізу за ходом виконання завдання, визна-
ченого у ДР, наведений на рис. 1.
Знання історії завдання, інформаційних прецедентів, можливість заздалегідь пред-
ставити ефект від застосування напрацьованих рішень дозволяють істотно скоротити та
уніфікувати набір базових показників. Крім того, стає можливим зменшити час пошуку,
класифікації й обробки інформації, а також мати до початку процедури аналізу позитивні й
негативні приклади розв’язання аналогічних задач. Усе це дозволяє не тільки підвищити
ефективність роботи, але й збільшити вірогідність, обґрунтованість, цінність напрацьова-
них рішень [2].
Замкнутість циклу підготовки інформації передбачає не тільки інформаційний та
експертно-аналітичний, але й технологічний і технічний аспекти діяльності. Останнє вкрай
важливо, оскільки сучасні ІТ дозволяють реалізувати властивий їм високий рівень можли-
востей тільки при відповідному рівні проектування, генерації і супроводі ІАС.
Однак збір і збереження всієї доступної інформації з використанням власних ресур-
сів згодом зіштовхується з фінансовими і технічними обмеженнями. З огляду на сучасний
рівень розвитку телекомунікаційних технологій доцільно розвивати технології роботи з
розподіленими інформаційними ресурсами (ІР). Це означає, що центр прийняття ДР і кон-
тролю за його виконанням безпосередньо створює і супроводжує на власних технічних за-
38 ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2015, № 4
собах лише необхідні йому для поточної роботи ІР, а до всіх інших організує, за необхід-
ності, доступ.
Експерти (аналітики) ІАСК постійно знаходяться у протиріччі між кількістю і якіс-
тю інформації. З одного боку, в наявності постійний надлишок інформації, який неможли-
во ні переглянути, ні засвоїти, ні проаналізувати. З іншого боку, інформації, необхідної і
достатньої для прогнозу або генерації варіантів регулюючого рішення, завжди не вистачає.
Рис. 1. Алгоритм ситуаційного аналізу ходу виконання завдання, визначеного в ДР
Ні
Так
Так
Ні
Так
Ні
Завдання,
визначене в ДР
Отримання
інформації
Аналіз
інформації
Завдання
виконане
Підготовка
пропозицій
Поглиблене
вивчення
Завдання
виконується
за планом
Підготовка
пропозицій
Рекомендо-
ване рішення
Завершення
аналізу
Завдання
можливо
виконати
Вивчення можливостей
виконання завдання
Підготовка
пропозицій
Регулююче
рішення
Припинення
контролю
ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2015, № 4 39
У зв’язку з цим ІР повинні відповідати визначеним вимогам і критеріям якості. Та-
кими критеріями є повнота, актуальність, вірогідність, доступність інформації. Для внут-
рішніх інформаційних ресурсів закритих систем важливі також вимоги уніфікації форм,
форматів, протоколів, регламентів представлення інформації, можливість однозначної іде-
нтифікації джерела інформації [2].
Згідно з визначенням, наведеним у Законі України “Про Національну програму ін-
форматизації” [11], інформаційні ресурси – це сукупність документів в інформаційних си-
стемах (бібліотеках, архівах, банках даних тощо). Інформаційні ресурсами – це безпосере-
дні продукти інтелектуальної діяльності кваліфікованої та творчо активної частини праце-
здатного населення. В нашому випадку визначальними характеристиками інформаційних
ресурсів є:
– ІР повинен бути “занурений в обчислювальне середовище”, тобто існувати у ви-
гляді бази даних або знань;
– ІР – категорія, що стосується різноманітної інформації, являє собою інтерес для
будь-якого користувача;
– ІР повинен містити семантику, призначення та структуру даних, необхідних кори-
стувачеві.
Відповідно до Закону України “Про інформацію” [12], ІР класифікуються за ступе-
нем структурованості:
– структурована інформація;
– неструктурована (неформалізована);
– слабкоструктурована.
У залежності від структури представлення даних змінюються способи її обробки.
До структурованих даних відноситься інформація, що може бути представлена у
таблицях реляційної бази даних. Для такого типу ІР можна використовувати пошук за до-
вільними запитами, здійснювати автоматичне агрегування даних та їх групування, визна-
чати статистичні показники тощо.
Неструктуровані дані (наприклад, словесний опис, стаття за тематикою тощо) на-
дають мінімальні можливості для автоматичного аналізу. Для цього типу даних єдино мо-
жливим є пошук за словами та словосполученнями з метою рубрикації та отримання на цій
основі найпростіших статистичних показників.
Слабкоструктурована інформація відрізняється тим, що має у своєму складі дані,
представлені як у неструктурованому вигляді, так і обов’язковий перелік структурованих
даних (наприклад, опис події з переліком фактичних даних). Рівень слабкої структуризації
є проміжним між рівнем сильної структуризації та рівнем неструктурованих даних.
Зміст і структура інформаційних матеріалів про стан виконання ДР повинні розкри-
вати хід реалізації конкретного рішення або завдання; оцінку стану його виконання; при-
чини, що заважають вчасному виконанню завдання; пропозиції щодо варіантів вирішення
проблемних питань. Якість інформації, що залучається до аналізу, відіграє визначальну
роль у забезпеченні ефективності аналізу і підготовці на його основі регулюючих рішень.
Під час аналізу виконання ДР широко використовується технічна, технологічна й інша ін-
формація. Залучаються дані статистичного обліку, в яких відображається кількісна харак-
теристика явищ і процесів, що використовуються для поглибленого вивчення й осмислен-
ня взаємозв’язків, виявлення закономірностей. Крім того, використовується зовнішня ін-
формація. Це дані ЗМІ, статистичних збірників, періодичних і спеціальних видань, офіцій-
них, господарсько-правових документів і т.д. Оперативний облік і періодична звітність
сприяють забезпеченню аналізу необхідними даними і тим самим створюють умови для
підвищення ефективності аналітичних досліджень.
І нарешті, система інформації повинна бути раціональною, тобто вимагати мініму-
му витрат на збір, збереження й використання даних. З однієї сторони, для комплексного
40 ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2015, № 4
аналізу будь-якого явища або процесу, в тому числі і стану виконання ДР, потрібна різно-
бічна інформація, так як за її відсутності аналіз буде неповним. З іншого боку, надлишок
інформації ускладнює процес її пошуку, збереження і прийняття рішень. З даної вимоги
випливає необхідність вивчення корисності інформації і на цій основі удосконалення ін-
формаційних потоків шляхом усунення зайвих даних і введення потрібних [2].
Експерти є активним елементом системи контролю і, спостерігаючи та вивчаючи
елементи інформаційного простору, роблять висновки щодо стану виконання ДР і перспе-
ктив його реалізації з урахуванням перелічених вище властивостей інформаційного прос-
тору. Експерти створюють окрему частину інформаційного простору з питань виконання
ДР. Кожний експерт “нижчого рівня” має справу з певною частиною ДР і працює з елеме-
нтами інформаційного простору; експерти “вищого рівня” мають справу з більш значними
фрагментами ДР або з рішенням у цілому і працюють з висновками попередніх експертів.
Крім того, вони можуть ознайомитися з висновками експертів “нижчого рівня” аж до еле-
ментів інформаційного простору. Експерти ж контрольного підрозділу опрацьовують весь
масив інформації відповідно до наведеного вище уніфікованого механізму ситуаційного
аналізу за ходом виконання ДР (рис. 1).
Таким чином, ІАСК дозволяє отримати модель реалізації ДР, що розвивається у ча-
сі, на основі оцінок кількох експертів, підкріплену посиланнями на різноманітні інформа-
ційні матеріали, обрані експертами для оцінки стану реалізації ДР та його окремих за-
вдань.
На основі проведеного аналізу була розроблена та впроваджена модель забезпечен-
ня фахівцями Апарату Ради національної безпеки і оборони України (РНБО України) кон-
тролю за станом виконання рішень РНБО України на основі спільного використання ІР
ІАСК. Модель дозволяє забезпечити підтримку аналітичної діяльності експертів Апарату
РНБО України за рахунок того, що їм надається:
– повна, комплексна, доступна для огляду інформація щодо стану виконання рішень
РНБО України;
– можливість налаштування системи на розв’язання різноманітних задач, що вини-
кають під час підготовки проектів рішень РНБО України та у ході забезпечення контролю
за їх виконанням;
– використання даних зі складових підсистем ІАСК;
– можливість розгляду ходу реалізації як усього рішення РНБО України загалом,
так і окремих його завдань;
– можливість простежити етапи реалізації рішень РНБО України та виявити систе-
мні прорахунки, що стримують його виконання.
ІАСК за виконанням рішень РНБО України є невід’ємною складовою частиною си-
стеми інформаційно-аналітичного забезпечення РНБО України та її Апарату і призначена
для забезпечення керівництва держави інформацією щодо стану реалізації рішень РНБО
України органами державної влади і місцевого самоврядування, установами та організаці-
ями.
Процеси інформаційної взаємодії у ІАСК можуть бути класифіковані таким чином:
– отримання інформації про стан виконання завдань відповідно до “Положення про
порядок організації та здійснення контролю за виконанням указів, розпоряджень і дору-
чень Президента України” [13];
– обмін інформацією між територіально розподіленими структурами (Апаратом
РНБО України та центральними органами виконавчої влади і місцевими органами вико-
навчої влади (ЦОВВ і МОВВ) відповідно до вимог рішення РНБО України від
15 червня 2007 року “Про стан виконання рішень Ради національної безпеки і оборони
України” [14];
ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2015, № 4 41
– отримання інформації від публічних інформаційних систем (насамперед з мережі
Інтернет);
– опрацювання та аналіз зібраної інформації;
– підготовка експертних висновків про стан реалізації визначених завдань, пропо-
зицій щодо необхідності вжиття заходів реагування, інформаційно-аналітичних матеріалів
для керівництва.
Відповідно до зазначеної моделі та з метою створення єдиного інформаційного се-
редовища Апарату РНБО України з питань контролю за виконанням рішень РНБО України
встановлені робочі місця ІАСК не тільки для фахівців контрольного підрозділу, але й без-
посередньо для експертів, які забезпечують здійснення “смислового” контролю за вико-
нанням рішень РНБО України. Зазначене дало змогу забезпечити не лише оперативне ін-
формування керівництва Апарату РНБО України про хід реалізації завдань, а й безпосере-
дньо експерти структурних підрозділів у режимі “on-line” отримують інформацію щодо
завдань, які стоять на контролі, систематизовану інформацію про хід їх реалізації та архів
знятих з контролю завдань тощо.
Експерт структурного підрозділу під час здійснення моніторингу за виконанням за-
вдання на основі інформації, накопиченої у ІАСК, у стислій, лаконічній формі вносить ін-
формацію про хід реалізації завдання, оцінює стадію його виконання (виконано, не вико-
нано, у стадії виконання …), робить висновок про те, чи слід тримати завдання на контролі
(зняти з контролю, продовжити контроль) у відповідних полях контрольної картки завдан-
ня. Існує також архів висновків і пропозицій фахівців структурних підрозділів, який дозво-
ляє відслідкувати хронологію виконання завдання та пропозицій щодо продовження чи
припинення контролю. У разі, якщо неналежне виконання завдання мало певні наслідки
(не мінімізована загроза національній безпеці) та/або експертом (структурним підрозділом)
було вжито певних заходів реагування, то інформація щодо цього також заноситься до
ІАСК.
Експерт структурного підрозділу Апарату РНБО України, який працює із контроль-
ною карткою, користується всією довідковою інформацією, що містить контрольна картка.
Відкривши на своєму робочому місці контрольну картку завдання, експерт контрольного
підрозділу отримує повну інформацію про його зміст, організацію контролю за його вико-
нанням, строки виконання завдань та їх перенесення, перелік виконавців завдання та їх
звітну (поточну та щоквартальну) інформацію, експертні висновки профільних фахівців,
узагальнену інформацію про результати виконання завдання та зняття його з контролю.
Схема наповнення інформацією контрольної картки завдання, визначеного у рішен-
ні РНБО України, наведена на рис. 2.
Незважаючи на певне дублювання інформації і дії фахівців профільного структур-
ного підрозділу та контрольного підрозділу, це дозволяє організувати більш дієву систему
контролю, зібрати більш об’єктивну інформацію про стан реалізації завдання, правильно
оцінити стан його виконання, мінімізувати ризики прийняття невірного рішення.
Сучасні ІАСК не можуть існувати без якісної візуалізації або виведення накопиче-
ної інформації. Результати роботи експертів виводяться із ІАСК за допомогою шаблонів
типових звітних форм, зокрема, про стан виконання рішень РНБО України в цілому, окре-
мого рішення чи окремого завдання (рис. 3). Також експерт може отримати статистичну
інформацію (рис. 4) щодо кількості рішень та завдань у них, що перебувають на контролі
або зняті з контролю, надані тому чи іншому органу державної влади чи групі органів, ре-
зультати оцінки стану їх виконання, кількості клопотань щодо зняття з контролю, перене-
сення строків виконання, нагадувань тощо.
Водночас, як відомо з ергономіки, для сприйняття та аналізу даних графік приблиз-
но вдвічі ефективніший табличної організації даних і значно ефективніший формули. Гра-
фіки частіше використовують у значних обсягах даних, коли потрібна якісна багатофакто-
42 ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2015, № 4
рна оцінка даних (ситуації). Експерт може обрати ту форму, яка найбільш відповідає меті.
Якщо необхідно підкреслити різницю між величинами, то віддають перевагу горизонталь-
ній або круговій діаграмі над вертикальною; якщо відмінності не такі наявні, тоді вертика-
льна діаграма більш ефективна. Стовпчикові діаграми дозволяють відображати співвідно-
шення частин, які складають одне ціле. Засоби ІАСК дозволяють графічно відображувати
будь-які показники не тільки у табличній формі, а й у графічній (рис. 5).
Рис. 2. Схема наповнення інформацією контрольної картки завдання
Рис. 3. Звітна форма про стан виконання завдань
Контрольна
картка
Рішення
РНБО
України
Щоквартальна
інформація
(в електронному
вигляді)
Поточна
інформація
(у паперовому
вигляді)
Інформація зі
ЗМІ, Інтернету
тощо
Інформація щодо
продовження
строків виконання
Інформація
щодо зняття з
контролю
Узагальнена
інформація,
висновки і
пропозиції
Інформація,
висновки і пропозиції
профільного
підрозділу
ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2015, № 4 43
Кінцевим результатом проведення аналізу мають бути експертні висновки, пропо-
зиції, аналітичні довідки, аналітичні звіти або інші документи, оформлені відповідним чи-
ном. Результати роботи експертів використовуються у:
– висновках щодо оцінки стану виконання завдань, визначених у рішеннях РНБО
України;
– аналітичних матеріалах для Президента України – Голови РНБО України, Секре-
таря та членів РНБО України;
– матеріалах аналізу і дослідженнях порушень та відхилень у результатах виконан-
ня рішень РНБО України, пропозиціях щодо усунення виявлених недоліків або реагування
на ситуацію;
– матеріалах звітів за результатами періодичного підведення підсумків виконання
рішень РНБО України;
– підготовці проектів нових рішень РНБО України.
Рис. 4. Статистична звітна форма про стан виконання завдань
Рис. 5. Розподіл завдань у рішеннях РНБО України за виконавцями
77%
12%
4%3%1%
3%
Кабінет Міністрів України
Міністерства
Місцеві органи виконавчої влади
Центральні органи виконавчої
влади
Центральні органи виконавчої
влади зі спеціальним статусом
Інші державні органи
44 ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2015, № 4
4. Висновки
Наведені дані про наявні особливості здійснення інформаційно-аналітичної підтримки ко-
нтролю за виконанням ДР дають підстави зробити висновок, що широке використання у
процесі управлінської (у тому числі контрольної) діяльності сучасних ІТ дозволяє не тіль-
ки накопичувати ІР щодо стану виконання ДР, але й здійснювати їх всебічний аналіз, вста-
новлювати причинно-наслідкові зв’язки несвоєчасного чи неякісного їх виконання.
Водночас, на сьогоднішньому рівні розвитку і застосування ІТ в органах державної
влади, у тому числі і питаннях контролю за виконанням ДР провідну роль в оцінці ситуації
відіграє людина – експерт, а засоби ІТ, ІАС і ІАСК покликані допомогти йому у цьому, мі-
німізувати час на пошук, систематизацію та узагальнення необхідної інформації, сприяти у
вірній оцінці ситуації та прийнятті правильного рішення.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Гора О.Б. Контроль за виконанням державних рішень як складова державного управління /
О.Б. Гора // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – 2011. – № 2–3.
– С. 210 – 221.
2. Додонов О.Г. Живучість інформаційно-аналітичних систем: понятійний апарат, моделі аналізу та
оцінки / О.Г. Додонов, О.С. Горбачик, М.Г. Кузнєцова // Реєстрація, зберігання і обробка даних. –
2007. – № 3. – С. 61 – 72.
3. Степанова Е.Е. Информационное обеспечение управленческой деятельности: учеб. пособие для
студ. учреждений сред. проф. образования, обучающихся по спец. “Менеджмент”, “Маркетинг” и
“Коммерция” / Е.Е. Степанова, Н.В. Хмелевская. – М.: ФОРУМ, 2002. – 153 с.
4. Ортинський В.Л. Управління в органах виконавчої влади України: навч. посібн. / Ортинський
В.Л., Кісіль З.Р., Ковалів М.В. – К.: Центр учб. літ., 2008. – 296 с.
5. Кузнецов И.Н. Информация: сбор, защита, анализ: учебник по информационно-аналитической
работе / Кузнецов И.Н. – М.: Яуза, 2001. – 100 с.
6. Сляднева H.A. Информационная аналитика – эзотерическое искусство или современная профес-
сия? [Электронный ресурс] / Н.А. Сляднева. – Режим доступу: http://www.fact.ru/
www/arhiv7s6.htm.
7. Сляднева Н.А. Информационно-аналитическая деятельность: проблемы и перспективы /
Н.А. Сляднева // Информационные ресурсы России. – 2001. – № 2. – С. 14 – 21.
8. Горбачик О.С. Організація корпоративної аналітичної діяльності та сучасні технології її підтри-
мки / О.С. Горбачик // Реєстрація, зберігання і обробка даних. – 2006. – № 3. – С. 32 – 39.
9. Додонов О.Г. Інформаційно-аналітична підтримка прийняття управлінських рішень /
О.Г. Додонов, В.Г. Путятін, В.О. Валетчик // Реєстрація, зберігання і обробка даних. – 2005. – № 2.
– С. 77 – 93.
10. Додонов А.Г. Информационное обеспечение аналитической обработки информации в Правите-
льственной информационно-аналитической системе по вопросам чрезвычайных ситуаций /
А.Г. Додонов, В.Г. Путятин, В.А. Валетчик // Реєстрація, зберігання і обробка даних. – 2005. – № 1.
– С. 130 – 147.
11. Закон України «Про Національну програму інформатизації» від 04.02.1998 р. № 74/98-ВР [Еле-
ктронний ресурс]: законодавство України / Верховна Рада України. – Режим доступу:
http://zakon4.rada.gov.ua/.
12. Закон України «Про інформацію» від 02.10.1992 р. № 2657-XII [Електронний ресурс]: законо-
давство України / Верховна Рада України. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/.
13.. Указ Президента України «Про порядок організації та здійснення контролю за виконанням
указів, розпоряджень і доручень Президента України» від 19.02.2002 р. № 155 [Електронний ре-
сурс]: законодавство України / Верховна Рада України. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/.
14. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 червня 2007 року “Про стан
виконання рішень Ради національної безпеки і оборони України”. Указ Президента України від
09.07.2007 р. № 615 [Електронний ресурс]: законодавство України / Верховна Рада України. – Ре-
жим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/.
Стаття надійшла до редакції 23.06.2015
http://www.fact.ru/%20www/arhiv7s6.htm
http://www.fact.ru/%20www/arhiv7s6.htm
http://zakon1.rada.gov.ua/
http://zakon1.rada.gov.ua/
http://zakon1.rada.gov.ua/
http://zakon1.rada.gov.ua/
|