Профілактика післяопераційного парезу й септичних ускладнень після операцій на товстій кишці
Наведено результати хірургічного лікування 107 пацієнтів, які перенесли обструктивні й реконструктивно−відновні операції на товстій кишці. Встановлено, що ендолімфатичне введення антибактеріальних препаратів з урахуванням індивідуальної чутливості до них мікрофлори та 1 %−вого розчину серотоніну ади...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Международный медицинский журнал |
|---|---|
| Дата: | 2014 |
| Автори: | , , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України
2014
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/113639 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Профілактика післяопераційного парезу й септичних ускладнень після операцій на товстій кишці / В.В. Бойко, Н.В. Тимченко, О.М. Шевченко, В.М. Лихман, В.П. Клименко // Международный медицинский журнал. — 2014. — Т. 20, № 4. — С. 27-31. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859632963711401984 |
|---|---|
| author | Бойко, В.В. Тимченко, Н.В. Шевченко, О.М. Лихман, В.М. Клименко, В.П. |
| author_facet | Бойко, В.В. Тимченко, Н.В. Шевченко, О.М. Лихман, В.М. Клименко, В.П. |
| citation_txt | Профілактика післяопераційного парезу й септичних ускладнень після операцій на товстій кишці / В.В. Бойко, Н.В. Тимченко, О.М. Шевченко, В.М. Лихман, В.П. Клименко // Международный медицинский журнал. — 2014. — Т. 20, № 4. — С. 27-31. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Международный медицинский журнал |
| description | Наведено результати хірургічного лікування 107 пацієнтів, які перенесли обструктивні й реконструктивно−відновні операції на товстій кишці. Встановлено, що ендолімфатичне введення антибактеріальних препаратів з урахуванням індивідуальної чутливості до них мікрофлори та 1 %−вого розчину серотоніну адипінату в кількості 10 мг на добу інтраопераційно і в післяопераційному періоді сприяло поліпшенню результатів профілактики та лікування післяопераційного парезу кишечнику і зменшенню кількості гнійно−септичних ускладнень.
Приведены результаты хирургического лечения 107 пациентов, перенесших обструктивные и реконструктивно−восстановительные операции на толстой кишке. Установлено, что эндолимфатическое введение антибактериальных препаратов с учетом индивидуальной чувствительности к ним микрофлоры и 1 %−ного раствора серотонина адипината в количестве 10 мг в сутки интраоперационно и в послеоперационном периоде способствовало улучшению результатов профилактики и лечения послеоперационного пареза кишечника и уменьшению количества гнойно−септических осложнений.
The results of surgical treatment of 107 patients who underwent reconstructive and obstructive−recovery operations on the colon are reported. It was found out that endolymphatic introduction of antibacterial drugs with the account of individual sensitivity to them of the microflora and 1 % solution of serotonin adipinate at a dose of 10 mg per day intraoperatively and postoperatively improved the results of prevention and treatment of postoperative intestinal paresis and reduced the amount of purulent−septic complications.
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:12:42Z |
| format | Article |
| fulltext |
27
МІЖНАРОДНИЙ МЕДИЧНИЙ ЖУРНАЛ, 2014, № 4
© В. В. БОЙКО, Н. В. ТИМЧЕНКО, О. М. ШЕВЧЕНКО, В. М. ЛИХМАН, В. П. КЛИМЕНКО, 2014
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
УДК 616.345-089-06:616.34-009.1-089.168.1616-002,3]-084
ПРОФІЛАКТИКА ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОГО ПАРЕЗУ
Й СЕПТИЧНИХ УСКЛАДНЕНЬ
ПІСЛЯ ОПЕРАЦІЙ НА ТОВСТІЙ КИШЦІ
Проф. В. В. БОЙКО1, 2, Н. В. ТИМЧЕНКО2, канд. мед. наук О. М. ШЕВЧЕНКО1,
д-р мед. наук В. М. ЛИХМАН2, канд. мед. наук В. П. КЛИМЕНКО2
1 Харківський національний медичний університет,
2 ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМН України», Харків
Наведено результати хірургічного лікування 107 пацієнтів, які перенесли обструктивні й рекон-
структивно-відновні операції на товстій кишці. Встановлено, що ендолімфатичне введення анти-
бактеріальних препаратів з урахуванням індивідуальної чутливості до них мікрофлори та 1 %-вого
розчину серотоніну адипінату в кількості 10 мг на добу інтраопераційно і в післяопераційному
періоді сприяло поліпшенню результатів профілактики та лікування післяопераційного парезу
кишечнику і зменшенню кількості гнійно-септичних ускладнень.
Ключові слова: резекція товстої кишки, гнійно-септичні ускладнення, антибіотикотерапія, після-
операційний парез, профілактика.
Частота виконання хірургічних втручань на
товстій кишці, які завершуються формуванням
колостоми, сягає 60 % усіх екстрено прооперо-
ваних пацієнтів [1–3]. Більшість із них — хворі
з ускладненнями раку товстої кишки. Пацієнтам
з ускладненим клінічним перебігом раку товстого
кишечнику, запальними захворюваннями й трав-
мами часто за життєвими показниками викону-
ють обструктивні резекції [4, 5]. Ці операції по-
ліпшують безпосередні результати хірургічного
лікування, знижують показники ускладнень та
летальності, але не рятують від необхідності ви-
конання реконструктивно-відновних втручань за-
для забезпечення безперервності кишечнику [6–8].
Попри вдосконалення техніки хірургічних
втручань, розробку й впровадження нових схем
і прийомів лікування, зберігається високий сту-
пінь післяопераційних ускладнень [3, 9]. Це по-
яснюється тим, що будь-яке втручання на товстій
кишці, яка містить велику кількість патогенної
й умовно-патогенної мікрофлори, пов’язане з роз-
тином просвіту останньої, небезпечне виникненням
гнійно-септичних ускладнень, найбільш тяжким із
яких є перитоніт [6–8].
Втручання на черевній порожнині призво-
дять у 0,3–8,6 % випадків до внутрішньочеревних
ускладнень [10]. Парез кишечнику — часте й не-
безпечне ускладнення післяопераційного періоду,
причому рівною мірою це стосується як ургентної,
так і планової хірургії. Попри очевидні досягнення
хірургії органів черевної порожнини, питома вага
ускладнень у післяопераційному періоді, що су-
проводжуються парезом кишечнику, залишається
досить високою і варіює в межах 5–50 % [8, 11].
В основі розвитку післяопераційного парезу
кишечнику багато авторів відзначають патоло-
гічну гальмівну дію симпатичної імпульсації, що
виникає внаслідок подразнення інтерорецепторів
кишечнику й очеревини через операційну трав-
му, запалення та інших факторів, які призводять
до активації гормональної та медіаторної ланок
симпатико-адреналової системи й рефлекторного
пригнічення рухової активності кишкової муску-
латури [5, 12].
Парез кишечнику — небезпечне ускладнення
у хворих після операцій на товстій кишці й при
гострій спайковій непрохідності кишечнику.
За даними різних авторів, післяопераційні
ускладнення після виконання реконструктивно-
відновних операцій на товстій кишці розвиваються
в кожного третього [1, 2, 5, 7], що призводить до
смерті в 1,0–2,8 % випадків, а іноді до 5,2 % [4].
Високі показники післяопераційних усклад-
нень під час виконання реконструктивно-віднов-
них хірургічних втручань після обструктивних
резекцій товстої кишки вимагає (часом необ-
ґрунтовано) звуження показань до цих операцій
у літніх хворих, у пацієнтів із вираженою супут-
ньою патологією й у випадках технічно складних
реконструкцій.
Збудниками гнійних інфекцій у хворих після
оперативних втручань, пов’язаних із розтином
просвіту кишки, як правило, є умовно-патогенні
мікроорганізми [7, 14]. Особливо необхідно від-
значити роль анаеробної неклостридіальної мікро-
флори, частота виділення якої при післяоперацій-
них ускладненнях становить від 40 до 82 % [3, 4].
Відомо, що всмоктування й поширення гній-
нородних мікроорганізмів при гнійно-запальних
ускладненнях відбувається переважно через лім-
фатичну систему [2, 4, 5]. Саме тому в лікуванні
хворих із різними формами хірургічної інфекції
важливе місце приділяють ендолімфатичному
введенню антибіотиків. Метод ендолімфатичної
ХІРУРГІЯ
28
ХІРУРгІя
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
медикаментозної терапії в хірургічних хворих із
гнійно-септичними ускладненнями дає змогу зна-
чно зменшити вагу цих ускладнень, оптимізувати
лікування хронічних інвалідизуючих процесів із
повільним перебігом, значно скоротити тривалість
перебування хворого в стаціонарі й витрати на
його лікування [2]. Найбільшого поширення набув
метод прямого ендолімфатичного введення анти-
бактеріальних і антимікробних препаратів [4, 5, 8].
Вчасно не усунутий післяопераційний парез
кишечнику посилює важкий перебіг раннього
післяопераційного періоду через виникнення по-
рушень гомеостазу внаслідок прихованих втрат
води, електролітів, білків, що зумовлює розвиток
гіповолемічного шоку. Крім того, за тривалого пе-
ребігу «газового періоду» (здуття петель товстої
й тонкої кишок) значно підвищується внутріш-
ньочеревний тиск, що обмежує дихальну екскур-
сію діафрагми. Це впливає на функцію дихання,
сприяє застою секрету в бронхах, виникненню
післяопераційної пневмонії та септичних внутріш-
ньочеревних ускладнень [7–12]. Летальність при
цьому в післяопераційному періоді залишається
високою — від 13 до 55 % [13].
Ряд авторів відзначає, що при інтоксикації
парез кишечнику збільшується, сприяючи три-
валому контакту десерозованих та ішемізованих
ділянок кишечнику між собою, що призводить
в остаточному підсумку до виникнення зрощень.
Виявлення ранніх ознак парезу й вибір найбільш
ефективних методів його лікування залишаються
визначальними чинниками успішного лікування
таких хворих [4, 5, 8].
У хворих із септичними ускладненнями після
оперативних втручань на товстій кишці встановле-
но значне зниження серотоніну в сироватці крові
в ранньому післяопераційному періоді, яке збіль-
шує перебіг післяопераційного парезу кишечнику
й вимагає лікування з першої доби. Використання
ендолімфатичного введення серотоніну адипінату
в ранньому післяопераційному періоді дає змогу
раніше відновити моторно-евакуаційну функцію
шлунково-кишкового тракту (ШКТ) і скоротити
тривалість післяопераційного парезу кишечнику.
В результаті експериментальних і клінічних дослі-
джень було створено концепцію про роль серотоні-
ну й серотонінових рецепторів у генезі дисфункції
гладкої мускулатури, яка є складовою частиною
клінічного синдрому серотонінової недостатності
[3, 7]. Наразі відомо, що серотонін відіграє важли-
ву роль у регуляції функцій ШКТ, де й міститься
найбільший його запас в організмі — понад 95 %
[3, 6]. Ентерохроматофінні клітини вкраплені
в кишковому епітелії передусім в області крипти
[2, 14]. Серотонін також міститься у серотонінер-
гічних нейронах тонкокишкової нервової системи.
Деякі функції «тонкокишкового» серотоніну вже
вивчено. Перистальтика різних відділів кишечни-
ку координується нейронами тонкокишкової нер-
вової системи, які після активації серотонінових
механізмів випускають інші медіатори [13]. Крім
того, зовнішні сенсорні нейрони, які активуються
серотоніном, ініціюють фізичне сприйняття від
кишечнику, включаючи відчуття нудоти, метео-
ризму й болю [10]. Таким чином, ендолімфатичне
введення серотоніну адипінату та антибактеріаль-
ної терапії інтраопераційно й у післяопераційному
періоді є актуальним.
Мета роботи — аналіз результатів хірургічно-
го лікування пацієнтів, що перенесли операції на
товстій кишці, а також післяопераційних усклад-
нень, у тому числі й парезу кишечнику.
Вивчено результати лікування 107 пацієнтів,
що перенесли обструктивні й реконструктивно-
відновні операції на товстому кишечнику, яких
було розділено на дві групи. Основну групу ста-
новили 52 хворих, із них 21 чоловік і 31 жінка.
Рак лівої половини обідкової кишки діагностовано
у 24 пацієнтів, рак прямої кишки — у 6, запальні
інфільтрати й флегмони сигмоподібної кишки —
у 9, некроз сигмоподібної кишки — у 6, травми
прямої і сигмоподібної кишок були у 3 хворих,
інші захворювання — у 4. Усі хворі пройшли по-
вне загальноклінічне обстеження, мікробіологічне
дослідження флори з колостоми з подальшим ін-
дивідуальним підбором до неї антибіотиків, передо-
пераційну підготовку. Антибактеріальні препарати
вводили інтраопераційно й у післяопераційному
періоді в катетеризований паховий лімфатичний
вузол. Із першої доби післяопераційного періоду
оперованим хворим основної групи в комплексну
терапію післяопераційного парезу було включено
серотоніну адипінат. Інші методи й препарати, що
стимулюють моторно-евакуаційну функцію ШКТ,
у цій групі не використовували.
групу порівняння становили 55 хворих (26 чо-
ловіків і 29 жінок), що одержували стандартну
передопераційну підготовку, вони були обстежені
тими самими методами й отримали антибактері-
альну терапію інтраопераційно й у післяоперацій-
ному періоді за стандартними схемами, включаючи
традиційні способи введення препаратів і про-
філактику післяопераційних парезів кишечнику.
За видом обструктивних оперативних втручань
хворі в обох групах були представлені в рівній
кількості (табл. 1).
За віком пацієнти розподілились у такий спо-
сіб: з пухлинами — від 31 до 79 років (середній
вік — 54 роки), з непухлинними ураженнями тов-
стої кишки — від 17 до 78 років (середній вік —
43 роки). Таким чином, реконструктивно-відновні
операції виконували частіше у хворих молодого
й середнього віку. Обидві групи представлені од-
норідним клінічним матеріалом, що свідчить про
їх репрезентативність і співставність проведених
у них досліджень.
У разі пухлинного характеру попереднього
захворювання реконструктивну операцію прово-
дили в терміни, що перевищують 6 міс, оптималь-
ний термін — 10–12 міс. Протягом цього періоду
стабілізувався загальний стан хворих, згасали за-
пальні явища в черевній порожнині, зменшувалася
29
ХІРУРгІя
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
кількість спайок. При непухлинному ураженні
кишечнику у разі задовільного стану хворих від-
новні операції виконували через 3–4 міс. Перш
ніж прийняти остаточне рішення про характер
і обсяг реконструктивного втручання, пацієнтів
ретельно обстежували.
В основній групі проводили ендолімфатичну
антибактеріальну терапію та профілактику після-
операційного парезу кишечнику шляхом ендолім-
фатичного введення серотоніну адипінату. Для
цього виконували катетеризацію пахового лім-
фатичного вузла. У хворого пальпаторно визна-
чали найбільший із поверхневих пахових лімфа-
тичних вузлів. Розміри їх у дорослих становлять
від 8×16 мм до 10×18 мм у діаметрі. Під місцевою
анестезією поздовжнім розрізом завдовжки 2,5 см
у проекції цього поверхневого пахового лімфа-
тичного вузла й обраного для резекції полюса
розсікали шкіру й підшкірну жирову клітковину,
оголювали полюс вузла. Далі накладали кисетний
шов синтетичною ниткою на капсулу лімфатич-
ного вузла, потім виконували резекцію його по-
люса, вводили катетер, зав’язували кисетний шов.
Накладали шви на шкіру й підшкірну клітковину,
катетер фіксували до шкіри.
Зазвичай швидкість введення препаратів ста-
новила від 4 до 6 мл/год. Ендолімфатична анти-
біотикотерапія використовується як ад’ювантний
компонент протизапального лікування хворих
перед реконструктивно-відновними операціями
й у післяопераційному періоді. Залежно від кон-
ституції хворого розрахунок дози препаратів, що
вводяться, здійснюється на площу й масу тіла від-
повідно до чутливості мікрофлори. Сумарні кур-
сові дози антибактеріальних препаратів становили
18–24 г. Починаючи з першої доби післяоперацій-
ного періоду всім хворим основної групи вводили
1 %-вий розчин серотоніну адипінату в кількості
10 мг на добу.
Усі отримані результати були оброблені ме-
тодом варіаційної статистики з використанням
критерію Стьюдента. Оцінку статистичної зна-
чущості показників і відмінностей розглянутих
вибірок проводили при p < 0,05.
Операції у більшості хворих проводили під
ендотрахеальним наркозом. Найбільш прийнятним
доступом вважали нижньосерединну лапаротомію.
Під час ревізії органів черевної порожнини осо-
бливу увагу звертали на відсутність генералізації
пухлинного процесу, стан і розташування прокси-
мального й дистального відрізків кишки.
У переважній більшості випадків для віднов-
лення безперервності кишкової трубки викорис-
товували внутрішньочеревні анастомози (табл. 2).
Співустя формували за типом «кінець у кінець»
у три ряди вузлових монолітних швів, які не мають
«ґнотових» властивостей, що зменшує запалення
в тканинах анастомозу й посилює репаративну
фазу загоєння.
У пацієнтів, яким було виконано реконструк-
тивно-відновні операції, для визначення ефек-
тивності проведення ендолімфатичної антибіо-
тикотерапії у перед- і післяопераційному періоді
порівняно із загальноприйнятими методами ан-
тибактеріальної терапії реєстрували ускладнен-
ня в післяопераційному періоді, характер яких
подано у табл. 3.
В обох групах хворих істотна частка усклад-
нень припадала на гнійно-септичні: в основній —
3 випадки, у групі порівняння — 15. Тут було від-
значено збільшення нагноєнь післяопераційних
ран. Часткова неспроможність швів анастомозу
спостерігалася тільки в групі порівняння у 4 хво-
рих, дефекти загоїлись після проведення консер-
вативних заходів.
Оцінка безпосередніх результатів ендолім-
фатичної антибіотикотерапії включала вивчення
суб’єктивних і об’єктивних показників протягом
післяопераційного періоду: строків нормалізації
показників крові, тривалості температурної реакції,
строків клінічного одужання, кількості ускладнень
і летальності. Загальний аналіз отриманих змін
проводили щодня після операції й протягом семи
днів після закінчення її проведення. Суб’єктивний
ефект лікування виражався в поліпшенні загаль-
ного стану хворих, нормалізації температури тіла,
Таблиця 1
Види обструктивних резекцій
в обстежених хворих
Оперативне
втручання
Кількість
операцій
Резекція типу Гартмана 69
Резекція сигмоподібної кишки із дво-
стовбуровою колостомою 13
Двостовбурова колостома 11
Черевно-анальна резекція 14
Разом 107
Таблиця 2
Види реконструктивно-відновних операцій
в обстежених хворих
Вид
операції
Групи
основна порівняння
абс. ч. % абс. ч. %
Коло-колоанастомоз 7 13,5 11 20
Трансверзо-сигмо-
анастомоз 9 17,3 12 21,8
Сигмо-сигмоанасто-
моз 13 25 14 25,4
Сигмо-ректальний
анастомоз 8 14,3 10 18,2
Двоетапні відновні
втручання 11 15,4
Позачеревна пла-
стика колостоми 4 7,7 8 14,5
Разом 52 100 55 100
30
ХІРУРгІя
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
а також в оцінці стану післяопераційної рани.
Здійснювалася реєстрація побічних реакцій.
Після паралельного ендолімфатичного вве-
дення 1 %-вого розчину серотоніну адипінату
пацієнтам основної групи в кількості 10 мг у 23
(45 %) пацієнтів через 2,0±1,0 год відзначено по-
яву одиничних перистальтичних шумів, а через
4,0±1,0 год у цих пацієнтів самостійно відходи-
ли гази. Через 8,0±1,0 год у пацієнтів було само-
стійне рідке випорожнення. У 31 (59,6 %) паці-
єнта через 24 год після застосування серотоніну
адипінату при аускультації живота визначалася
млява перистальтика, гази не відходили, випорож-
нення не було. На другу добу післяопераційного
періоду хворим проводили повторне ендолімфа-
тичне введення серотоніну адипінату в кількості
10 мг одноразово. У 27 (51,9 %) пацієнтів до кінця
другої доби відзначалося відходження газів і по-
ява багаторазових рідких випорожнень. У 7 ви-
падках прослуховувалася перистальтика, але не
відходили гази й були відсутніми випорожнен-
ня. На третю добу післяопераційного періоду 12
(23,1 %) хворим знову ендолімфатично вводили
1 %-вий розчин серотоніну адипінату в кількості
10 мг на добу і до кінця цього періоду у 5 паці-
єнтів прослуховувалася виразна перистальтика,
відходили гази й було самостійне неоформлене
випорожнення, а в 2 випадках прослуховувалася
млява перистальтика, гази не відходили й були
відсутніми випорожнення. До кінця третьої доби
післяопераційного періоду після ендолімфатичного
введення серотоніну адипінату парез кишечнику
вдалося зупинити в 49 (94,2 %) пацієнтів. У них
відзначалося поліпшення загального стану, змен-
шилась дихальна недостатність, нормалізувалися
колір шкіри й слизових оболонок, спостерігалося
зменшення здуття живота, але зберігалася помірна
болісність в області післяопераційної рани. Під
час аускультації живота чітко прослуховувала-
ся перистальтика. У 2 (7 %) хворих на четверту
добу післяопераційного періоду істотний клініч-
ний ефект від консервативної терапії серотоніном
адипінатом не спостерігався, за допомогою клі-
нічних та інструментальних методів у них було
діагностовано внутрішньочеревні післяопераційні
ускладнення, що вимагали релапаротомії: рання
спайкова непрохідність кишечнику в 1 пацієнта,
абсцеси черевної порожнини в 1 випадку.
Результати дослідження показали, що рекон-
структивні операції з відновлення безперервності
кишечнику належать до тяжких втручань, вони
часто супроводжуються післяопераційними гній-
но-септичними ускладненнями, а також парезом
кишечнику.
Комплекс запропонованих профілактичних
заходів дозволяє практично цілком уникнути
розвитку післяопераційного парезу й гнійно-сеп-
тичних ускладнень.
Відзначено переваги при введенні антибак-
теріальних препаратів у лімфатичне русло, що
сприяє перебігу післяопераційного періоду. Ендо-
лімфатичне введення серотоніну адипінату через
депульпований паховий лімфатичний вузол просте
у застосуванні, не вимагає спеціальних навичок,
не викликає побічних дій після введення й у ком-
плексному лікуванні післяопераційного парезу
кишечнику є ефективним методом.
Використання запропонованого способу про-
філактики післяопераційного парезу кишечнику
зменшує кількість гнійно-септичних ускладнень
після реконструктивно-відновних операцій до 5,7 %
(у групі порівняння 20 %) за рахунок зменшення
частоти ускладнень із боку післяопераційної рани
й запобігання неспроможності швів анастомозу.
С п и с о к л і т е р а т у р и
1. Гришин И. Н. Хирургическая реабилитация боль-
ных с обтурирующими опухолями левой половины
толстой кишки / И. Н. гришин, А. В. Воробей,
г. И. Аскальдович // Материалы I съезда онколо-
гов стран СНг, Москва, 3–6 декабря 1996 г.— М.,
1996.— С. 661.
Таблиця 3
Післяопераційні ускладнення в обстежених хворих після реконструктивно-відновних операцій
Вид операції
Основна група, n = 52 Група порівняння, n = 55
нагноєння рани неспроможність
анастомозу нагноєння рани неспроможність
анастомозу
абс. ч. % абс. ч. % абс. ч. %
Трансверзо-сиг-
моанастомоз 1 1,9 — 4 7,3 2 3,6
Сигмо-сигмоана-
стомоз 1 1,9 — 4 7,3
Сигмо-ректаль-
ний анастомоз 1 1,9 — 3 5,4 2 3,6
Разом 3* 5,7 0* 11 20,0 4 7,2
* Відмінності між групами достовірні (p < 0,05).
31
ХІРУРгІя
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
2. Кадыров Д. М. О профилактике и лечении послеопе-
рационного пареза кишечника в хирургии язвенной
болезни / Д. М. Кадыров // Вестн. хирургии.—
1991.— Т. 147, № 7–8.— С. 19–22.
3. Рудин Э. П. Отдаленные результаты лечения восста-
новительно-реконструктивных операций у больных
с колостомой / Э. П. Рудин // Хирургия.— 1986.—
№ 4.— С. 59–62.
4. Антибиотикопрофилактика гнойных осложнений
при хирургическом лечении рака прямой киш-
ки / В. М. Буянов, П. В. Еропкин, Ю. Л. Тимофеев
[и др.] // Материалы 3-й Всерос. науч.-практ. конф.
колопроктологов.; Волгоград, 1–3 октября 1997 г.—
Волгоград, 1997.— С. 64–66.
5. Каминский В. В. Методы профилактики парезов
кишечника в оперативной гинекологии / В. В. Ка-
минский, А. М. Дубов, Р. А. Ткаченко // Таврический
медико-биологический вестн.— 2011.— Т. 14, № 3,
Ч. 2 (55).— С. 264–266.
6. Алиев С. А. Хирургическая тактика при раке обо-
дочной кишки, осложненном обтурационной не-
проходимостью, у больных пожилого и старческого
возраста / С. А. Алиев // Рос. онколог. журн.—
1998.— № 6.— С. 23–27.
7. Костюченко А. Л. Интенсивная терапия послеопераци-
онных осложнений / А. Л. Костюченко, К. я. гуревич,
М. И. Лыткин.— СПб.: Спец. лит., 2000.— 543 с.
8. Erban S. Colorectal cancer screening in Massachusetts:
measuring compliance with current guidelines / S. Erban,
J. Zarka, M. Vickers-Lahti // Eff. Clin. Pract.— 2001.—
№ 4.— P. 10–17.
9. Wong E. S. Prevention of surgical site infections /
E. S. Wong // Infect. Control.— 1997.— Part 1.— P. 9–16.
10. Нифантьев О. Е. Реконструктивные и восстанови-
тельные операции на толстой кишке / О. Е. Ни-
фантьев, А. С. Пац, Н. И. Давыдова // Хирургия.—
1994.— № 10.— С. 35–36.
11. Scevola D. Flora intestinale salute dalla microbiologia
alia clinica / D. Scevola, P. Marone // Milano.—
2000.— P. 120.
12. Шевола Д. Антибиотикопрофилактика в медицин-
ской практике / Д. Шевола, Н. Дмитриева.— М.:
Медицина, 1999.— 128 с.
13. Heimbach D. M. Treatment of paralytic ileus with
adrenergic neuronal blocking drugs / D. M. Heimbach,
J. R. Crout // Sugery.— 1971.— Vol. 69, № 4.—
P. 582–586.
14. Kaplan R. M. Problemes bacteriologiques poses les
infections hospitalieres / R. M. Kaplan // J. Chron.
Dis.— l984.— Vol. 37, № 2.— P. 85–95.
ПРОФИЛАКТИКА ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОГО ПАРЕЗА И СЕПТИЧЕСКИХ ОСЛОЖНЕНИЙ
ПОСЛЕ ОПЕРАЦИЙ НА ТОЛСТОЙ КИШКЕ
В. В. БОЙКО, Н. В. ТИМЧЕНКО, А. Н. ШЕВЧЕНКО, В. Н. ЛЫХМАН, В. П. КЛИМЕНКО
Приведены результаты хирургического лечения 107 пациентов, перенесших обструктивные и ре-
конструктивно-восстановительные операции на толстой кишке. Установлено, что эндолимфа-
тическое введение антибактериальных препаратов с учетом индивидуальной чувствительности
к ним микрофлоры и 1 %-ного раствора серотонина адипината в количестве 10 мг в сутки ин-
траоперационно и в послеоперационном периоде способствовало улучшению результатов про-
филактики и лечения послеоперационного пареза кишечника и уменьшению количества гнойно-
септических осложнений.
Ключевые слова: резекция толстой кишки, гнойно-септические осложнения, антибиотикотерапия,
послеоперационный парез, профилактика.
PREVENTION OF POSTOPERATIVE PARESIS AND SEPTIC COMPLICATIONS
AFTER SURGERY ON THE COLON
V. V. BOYKO, N. V. TYMCHENKO, O. M. SHEVCHENKO, V. M. LYKHMAN, V. P. KLYMENKO
The results of surgical treatment of 107 patients who underwent reconstructive and obstructive-
recovery operations on the colon are reported. It was found out that endolymphatic introduction
of antibacterial drugs with the account of individual sensitivity to them of the microflora and 1 %
solution of serotonin adipinate at a dose of 10 mg per day intraoperatively and postoperatively
improved the results of prevention and treatment of postoperative intestinal paresis and reduced
the amount of purulent-septic complications.
Key words: colon resection, purulent-septic complications, antibiotic therapy, postoperative paresis, prevention.
Надійшла 12.05.2014
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-113639 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2308-5274 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:12:42Z |
| publishDate | 2014 |
| publisher | Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Бойко, В.В. Тимченко, Н.В. Шевченко, О.М. Лихман, В.М. Клименко, В.П. 2017-02-11T15:28:05Z 2017-02-11T15:28:05Z 2014 Профілактика післяопераційного парезу й септичних ускладнень після операцій на товстій кишці / В.В. Бойко, Н.В. Тимченко, О.М. Шевченко, В.М. Лихман, В.П. Клименко // Международный медицинский журнал. — 2014. — Т. 20, № 4. — С. 27-31. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 2308-5274 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/113639 616.345-089-06:616.34-009.1-089.168.1616-002,3]-084 Наведено результати хірургічного лікування 107 пацієнтів, які перенесли обструктивні й реконструктивно−відновні операції на товстій кишці. Встановлено, що ендолімфатичне введення антибактеріальних препаратів з урахуванням індивідуальної чутливості до них мікрофлори та 1 %−вого розчину серотоніну адипінату в кількості 10 мг на добу інтраопераційно і в післяопераційному періоді сприяло поліпшенню результатів профілактики та лікування післяопераційного парезу кишечнику і зменшенню кількості гнійно−септичних ускладнень. Приведены результаты хирургического лечения 107 пациентов, перенесших обструктивные и реконструктивно−восстановительные операции на толстой кишке. Установлено, что эндолимфатическое введение антибактериальных препаратов с учетом индивидуальной чувствительности к ним микрофлоры и 1 %−ного раствора серотонина адипината в количестве 10 мг в сутки интраоперационно и в послеоперационном периоде способствовало улучшению результатов профилактики и лечения послеоперационного пареза кишечника и уменьшению количества гнойно−септических осложнений. The results of surgical treatment of 107 patients who underwent reconstructive and obstructive−recovery operations on the colon are reported. It was found out that endolymphatic introduction of antibacterial drugs with the account of individual sensitivity to them of the microflora and 1 % solution of serotonin adipinate at a dose of 10 mg per day intraoperatively and postoperatively improved the results of prevention and treatment of postoperative intestinal paresis and reduced the amount of purulent−septic complications. uk Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України Международный медицинский журнал Хирургия Профілактика післяопераційного парезу й септичних ускладнень після операцій на товстій кишці Профилактика послеоперационного пареза и септических осложнений после операций на толстой кишке Prevention of postoperative paresis and septic complications after surgery on the colon Article published earlier |
| spellingShingle | Профілактика післяопераційного парезу й септичних ускладнень після операцій на товстій кишці Бойко, В.В. Тимченко, Н.В. Шевченко, О.М. Лихман, В.М. Клименко, В.П. Хирургия |
| title | Профілактика післяопераційного парезу й септичних ускладнень після операцій на товстій кишці |
| title_alt | Профилактика послеоперационного пареза и септических осложнений после операций на толстой кишке Prevention of postoperative paresis and septic complications after surgery on the colon |
| title_full | Профілактика післяопераційного парезу й септичних ускладнень після операцій на товстій кишці |
| title_fullStr | Профілактика післяопераційного парезу й септичних ускладнень після операцій на товстій кишці |
| title_full_unstemmed | Профілактика післяопераційного парезу й септичних ускладнень після операцій на товстій кишці |
| title_short | Профілактика післяопераційного парезу й септичних ускладнень після операцій на товстій кишці |
| title_sort | профілактика післяопераційного парезу й септичних ускладнень після операцій на товстій кишці |
| topic | Хирургия |
| topic_facet | Хирургия |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/113639 |
| work_keys_str_mv | AT boikovv profílaktikapíslâoperacíinogoparezuiseptičnihuskladnenʹpíslâoperacíinatovstíikišcí AT timčenkonv profílaktikapíslâoperacíinogoparezuiseptičnihuskladnenʹpíslâoperacíinatovstíikišcí AT ševčenkoom profílaktikapíslâoperacíinogoparezuiseptičnihuskladnenʹpíslâoperacíinatovstíikišcí AT lihmanvm profílaktikapíslâoperacíinogoparezuiseptičnihuskladnenʹpíslâoperacíinatovstíikišcí AT klimenkovp profílaktikapíslâoperacíinogoparezuiseptičnihuskladnenʹpíslâoperacíinatovstíikišcí AT boikovv profilaktikaposleoperacionnogoparezaiseptičeskihosložneniiposleoperaciinatolstoikiške AT timčenkonv profilaktikaposleoperacionnogoparezaiseptičeskihosložneniiposleoperaciinatolstoikiške AT ševčenkoom profilaktikaposleoperacionnogoparezaiseptičeskihosložneniiposleoperaciinatolstoikiške AT lihmanvm profilaktikaposleoperacionnogoparezaiseptičeskihosložneniiposleoperaciinatolstoikiške AT klimenkovp profilaktikaposleoperacionnogoparezaiseptičeskihosložneniiposleoperaciinatolstoikiške AT boikovv preventionofpostoperativeparesisandsepticcomplicationsaftersurgeryonthecolon AT timčenkonv preventionofpostoperativeparesisandsepticcomplicationsaftersurgeryonthecolon AT ševčenkoom preventionofpostoperativeparesisandsepticcomplicationsaftersurgeryonthecolon AT lihmanvm preventionofpostoperativeparesisandsepticcomplicationsaftersurgeryonthecolon AT klimenkovp preventionofpostoperativeparesisandsepticcomplicationsaftersurgeryonthecolon |