Значення ангіогенних чинників росту в прогнозуванні розвитку синдрому затримки росту плода

Визначено рівні судинно−ендотеліального чинника росту, чинника росту плаценти, їх розчинного рецептора у сироватці крові жінок при синдромі затримки росту плода і неускладненій вагітності. З'ясовано, що зміни в їх продукції при синдромі затримки росту плода можуть бути скринінговими маркерами,...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Международный медицинский журнал
Дата:2014
Автори: Щербина, М.О., Макаренко, М.В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України 2014
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/113643
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Значення ангіогенних чинників росту в прогнозуванні розвитку синдрому затримки росту плода / М.О. Щербина, М.В. Макаренко // Международный медицинский журнал. — 2014. — Т. 20, № 4. — С. 45-48. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-113643
record_format dspace
spelling Щербина, М.О.
Макаренко, М.В.
2017-02-11T15:32:51Z
2017-02-11T15:32:51Z
2014
Значення ангіогенних чинників росту в прогнозуванні розвитку синдрому затримки росту плода / М.О. Щербина, М.В. Макаренко // Международный медицинский журнал. — 2014. — Т. 20, № 4. — С. 45-48. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
2308-5274
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/113643
618.33-007.21-02:618.36-008.64-037:612.017,1
Визначено рівні судинно−ендотеліального чинника росту, чинника росту плаценти, їх розчинного рецептора у сироватці крові жінок при синдромі затримки росту плода і неускладненій вагітності. З'ясовано, що зміни в їх продукції при синдромі затримки росту плода можуть бути скринінговими маркерами, які дають змогу вчасно почати профілактику й лікування цього ускладнення вагітності.
Определены уровни сосудисто−эндотелиального фактора роста, фактора роста плаценты, их растворимого рецептора в сыворотке крови женщин при синдроме задержки роста плода и неосложненной беременности. Выяснено, что изменения в их продукции при синдроме задержки роста плода могут служить скрининговыми маркерами, которые позволяют своевременно начать профилактику и лечение данного осложнения беременности.
The levels of vascular endothelial growth factor, placenta growth factor, their soluble receptor were determined in the blood serum in women at fetal growth retardation syndrome and uncomplicated pregnancy. It was found out that changes in their production could serve as screening markers allowing timely prevention and treatment of this pregnancy complication.
uk
Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України
Международный медицинский журнал
Акушерство и гинекология
Значення ангіогенних чинників росту в прогнозуванні розвитку синдрому затримки росту плода
Значение ангиогенных факторов роста в прогнозировании развития синдрома задержки роста плода
Significance of angiogenic growth factors in prognosis of fetal growth retardation syndrome development
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Значення ангіогенних чинників росту в прогнозуванні розвитку синдрому затримки росту плода
spellingShingle Значення ангіогенних чинників росту в прогнозуванні розвитку синдрому затримки росту плода
Щербина, М.О.
Макаренко, М.В.
Акушерство и гинекология
title_short Значення ангіогенних чинників росту в прогнозуванні розвитку синдрому затримки росту плода
title_full Значення ангіогенних чинників росту в прогнозуванні розвитку синдрому затримки росту плода
title_fullStr Значення ангіогенних чинників росту в прогнозуванні розвитку синдрому затримки росту плода
title_full_unstemmed Значення ангіогенних чинників росту в прогнозуванні розвитку синдрому затримки росту плода
title_sort значення ангіогенних чинників росту в прогнозуванні розвитку синдрому затримки росту плода
author Щербина, М.О.
Макаренко, М.В.
author_facet Щербина, М.О.
Макаренко, М.В.
topic Акушерство и гинекология
topic_facet Акушерство и гинекология
publishDate 2014
language Ukrainian
container_title Международный медицинский журнал
publisher Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України
format Article
title_alt Значение ангиогенных факторов роста в прогнозировании развития синдрома задержки роста плода
Significance of angiogenic growth factors in prognosis of fetal growth retardation syndrome development
description Визначено рівні судинно−ендотеліального чинника росту, чинника росту плаценти, їх розчинного рецептора у сироватці крові жінок при синдромі затримки росту плода і неускладненій вагітності. З'ясовано, що зміни в їх продукції при синдромі затримки росту плода можуть бути скринінговими маркерами, які дають змогу вчасно почати профілактику й лікування цього ускладнення вагітності. Определены уровни сосудисто−эндотелиального фактора роста, фактора роста плаценты, их растворимого рецептора в сыворотке крови женщин при синдроме задержки роста плода и неосложненной беременности. Выяснено, что изменения в их продукции при синдроме задержки роста плода могут служить скрининговыми маркерами, которые позволяют своевременно начать профилактику и лечение данного осложнения беременности. The levels of vascular endothelial growth factor, placenta growth factor, their soluble receptor were determined in the blood serum in women at fetal growth retardation syndrome and uncomplicated pregnancy. It was found out that changes in their production could serve as screening markers allowing timely prevention and treatment of this pregnancy complication.
issn 2308-5274
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/113643
citation_txt Значення ангіогенних чинників росту в прогнозуванні розвитку синдрому затримки росту плода / М.О. Щербина, М.В. Макаренко // Международный медицинский журнал. — 2014. — Т. 20, № 4. — С. 45-48. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT ŝerbinamo značennâangíogennihčinnikívrostuvprognozuvannírozvitkusindromuzatrimkirostuploda
AT makarenkomv značennâangíogennihčinnikívrostuvprognozuvannírozvitkusindromuzatrimkirostuploda
AT ŝerbinamo značenieangiogennyhfaktorovrostavprognozirovaniirazvitiâsindromazaderžkirostaploda
AT makarenkomv značenieangiogennyhfaktorovrostavprognozirovaniirazvitiâsindromazaderžkirostaploda
AT ŝerbinamo significanceofangiogenicgrowthfactorsinprognosisoffetalgrowthretardationsyndromedevelopment
AT makarenkomv significanceofangiogenicgrowthfactorsinprognosisoffetalgrowthretardationsyndromedevelopment
first_indexed 2025-11-25T22:46:29Z
last_indexed 2025-11-25T22:46:29Z
_version_ 1850572977271209984
fulltext 45 МІЖНАРОДНИЙ МЕДИЧНИЙ ЖУРНАЛ, 2014, № 4 ©  М. О. ЩЕРБИНА, М. В. МАкАРЕНкО, 2014 w w w .im j.k h. ua УДк 618.33-007.21-02:618.36-008.64-037:612.017,1 ЗНАЧЕННЯ АНГІОГЕННИХ ЧИННИКІВ РОСТУ В ПРОГНОЗУВАННІ РОЗВИТКУ СИНДРОМУ ЗАТРИМКИ РОСТУ ПЛОДА Проф. М. О. ЩЕРБИНА1, канд. мед. наук М. В. МАКАРЕНКО2 1 Харківський національний медичний університет, 2 Міський спеціалізований пологовий будинок № 5, Київ Визначено рівні судинно-ендотеліального чинника росту, чинника росту плаценти, їх розчинного рецептора у сироватці крові жінок при синдромі затримки росту плода і неускладненій вагітності. З’ясовано, що зміни в їх продукції при синдромі затримки росту плода можуть бути скринінго- вими маркерами, які дають змогу вчасно почати профілактику й лікування цього ускладнення вагітності. Ключові слова: ангіогенні чинники росту, синдром затримки росту плода, профілактика, лікування. Наукові досягнення в сучасному акушерстві й перинатології свідчать про необхідність вирі- шення нових проблем, пов’язаних із гестаційним процесом і антенатальною охороною плода. По- рушення стану, росту й розвитку плода супрово- джуються морфологічними й функціональними змінами в плаценті зі змінами її трофічної, ен- докринної, метаболічної та антитоксичної функ- цій [1]. При фізіологічному перебігу вагітнос- ті відбуваються процеси, що забезпечують ріст і розвиток нових судин,— найважливішої умови для нормальної гемодинаміки в системі «мати — плацента — плід» [2]. Вагітність протікає під дією низки інгібіторів і активаторів неоваскуляриза- ції: чинників росту (ЧР), які є основними пере- носниками мітогенного сигналу клітин і мають здатність як стимулювати, так і гальмувати ріст тканин, у тому числі й кровоносних судин [2, 3]. Роль у патогенезі синдрому затримки розвитку плода (СЗРП) порушень вмісту ЧР не цілком зрозуміла, почасти це пояснюється нерозумінням їх фізіологічної дії в цілому на систему «мати — плацента — плід» [4]. Якщо розглядати дію ЧР на молекулярному рівні, то, насамперед, це ін- дукція ДНК, якій передує експресія цілої низки генів [5]. Реалізація зазначених ефектів, як відо- мо, забезпечується не самим ЧР, а опосередкову- ється його рецептором завдяки ферментативній активності рецепторного білка, яка забезпечує роботу сигнальних (трансдукторних) механіз- мів [6]. Як демонструють дослідження рівнів су- динно-ендотеліального ЧР (СЕЧР), ЧР плаценти (ЧРП), їх розчинного рецептора (СЕЧР-R1), поряд зі зміною вмісту ЧР у процесі розвитку гестації змінюється й продукція їх рецепторів. Зміна вміс- ту СЕЧР-R1 при вагітності, ускладненій СЗРП, поряд із модифікацією продукції відповідних ЧР збільшує можливість пошкодження різних ланок у загальному ланцюзі ангіо- і мітогенних ефектів ЧРП і СЕЧР [7]. Можна припустити, що зміни в продукції й функціонуванні ЧР, що виявляють вплив на розвиток плаценти, призводять до по- рушень стану, росту й розвитку плода, тому їх вивчення в динаміці й комплексі з іншими су- часними методами оцінювання стану плода дає змогу прогнозувати розвиток і ступінь тяжкості плацентарної недостатності й СЗРП. Мета дослідження — з’ясувати роль ангіоген- них ЧР при неускладненій вагітності й СЗРП за допомогою визначення їх концентрації в сироватці крові вагітних. Нами обстежено 274 вагітних, яких було роз- ділено на дві групи: в основну ввійшли 224 паці- єнтки із СЗРП, контрольна складалася з 50 жінок із фізіологічним перебігом вагітності. Залежно від ступеня затримки розвитку плода вагітних основної групи розділено на три підгру- пи: 1-а (n = 87) — пацієнтки з СЗРП I ступеня; 2-а (n = 39) — з СЗРП II ступеня; 3-я (n = 20) — з СЗРП III ступеня. Ступінь СЗРП визначали за таблицями центильного типу й масо-ростовим кое фіцієнтом. СЗРП I ступеня діагностувався при відставанні фотометричних показників від нор- мативних значень для певного строку вагітності на два тижні; II ступеня — на три-чотири тижні, III ступеня — на чотири тижні й більше. Вміст ангіогенних ЧР у сироватці периферичної веноз- ної крові визначали методом ELISA. У роботі ви- користано тест-систему (чутливість від 7 пг/мол) виробництва фірми «R&D Systems» (США). Мате- ріали дослідження обробляли методом варіаційної статистики за допомогою програм Microsoft Excel і STUD ВАТ із комплекту Statistica. Результати дослідження сімейства СЕЧР, що включає ЧРП і їх рецептор СЕЧР-R1, показали, що за неускладненої вагітності рівень СЕЧР під- вищується зі збільшенням строку гестації. До стро- ку 18–24 тиж, що відповідає другій хвилі інвазії трофобласту й завершенню формування плаценти, його середні значення становили 22,1±2,9 пг/мл. АКУШЕРСТВО ТА ГІНЕКОЛОГІЯ 46 АКУШЕРСТВО ТА гІНЕКОЛОгІЯ w w w .im j.k h. ua До кінця другого триместру середні значення СЕЧР були 35,1±3,4 пг/мл. Середній рівень СЕЧР у строках 33–37 тиж становив 92,9±8,8 (рис. 1). Із наявних даних видно, що в жінок із неусклад- неною вагітністю відзначається підвищення кон- центрації СЕЧР у міру збільшення строку геста- ції. Зазначена динаміка підвищення рівня СЕЧР зумовлена становленням і посиленим розвитком ворсинчастого дерева плаценти, судинної системи матки, зростанням обсягу крові, що протікає че- рез матку в третьому триместрі гестації, що дає змогу адекватно забезпечити зростання й розви- ток плода, гемодинамічну адаптацію організму жінки до вагітності. При компенсованій нирковій недостатності динаміка СЕЧР у цілому схожа на фізіологічну вагітність, що підтверджує збереження компен- саторних можливостей фетоплацентарної си- стеми. Так, рівень СЕЧР у жінок із СЗРП I сту- пеня практично не перевищував той самий по- казник при неускладненій вагітності й становив у середньому 24,1±2,3 пг/мл у строк 18–24 тиж, 36,6±3,9 пг/мл — у 25–32 тиж і збільшився до 97,8±7,7 пг/мл у третьому триместрі (рис. 1). При СЗРП II ступеня рівень СЕЧР у крові па- цієнток основної групи був достовірно (p < 0,05) вищим порівняно з неускладненою вагітністю з 18–24 тиж, при цьому в другому триместрі його середні значення становили 42,2±3,8 пг/мл, що в 1,9 разу вище, ніж у групі контролю. До кінця другого — початку третього триместру відзнача- лося подальше підвищення рівня СЕЧР, середні значення якого при СЗРП II ступеня становили 83,9±5,8 пг/мл, що у 2,4 рази вище, ніж у ті самі строки при неускладненій вагітності. У третьому триместрі концентрація СЕЧР сягає своїх макси- мальних значень і становить в 33–37 тиж при СЗРП II ступеня 166,6±13,6 пг/мл, що в 2 рази вище, ніж у групі контролю (рис. 1). У групі вагітних із подальшим розвитком СЗРП III ступеня спостерігалася найбільш вира- жена зміна продукції всіх досліджених ЧР. Рівень СЕЧР у їхній крові був достовірно (р < 0,05) ви- щим порівняно з жінками з неускладненою вагіт- ністю й у другому триместрі в строки 18–24 тиж становив 65,8±5,9 пг/мл, що в 3 рази вище, ніж у групі контролю. До кінця другого — початку третього триместру відзначалося зростання рівня СЕЧР, середні значення якого в строки гестації 25–32 тиж підвищилися до 120±10,2 пг/мл, що в 3,5 разу вище, ніж у групі контролю. У третьо- му триместрі темп підвищення концентрації СЕЧР при СЗРП III ступеня дещо знижується, і в строки 33–37 тиж він становить 139,9±11,8 пг/мол, що в 1,5 разу вище, ніж у групі контролю (рис. 1). Рівень ЧРП за фізіологічного перебігу геста- ційного процесу характеризувався швидким підви- щенням концентрації до кінця другого триместру й плавним зниженням у третьому триместрі. Се- редній рівень ЧРП у строки 18–24 тиж становив 254,9±21,1 пг/мл; у 25–32 тиж сягав максималь- ного значення (443,6±33,3 пг/мл), а в третьому триместрі відбулося його плавне зниження до 396,2±29,7 пг/мл (рис. 2). У вагітних із СЗРП I ступеня відзначено по- рушення продукції ЧРП, а саме — зниження рівня цього ЧР протягом усього дослідженого періоду гестації. У 18–24 тиж при подальшому розвитку СЗРП, на відміну від рівня СЕЧР, середній рівень ЧРП був у 1,3 рази нижчим, ніж при неусклад- неній вагітності, і становив 183,3±8,1 пг/мл. Зі збільшенням строку гестації спостерігаються зниження кривої його наростання й максималь- ний пік наприкінці другого — початку третього триместру порівняно з неускладненою вагітніс- тю (рис. 2). У третьому триместрі при СЗРП I ступеня рі- вень ЧРП у середньому становив 218,1±21,1 пг/мл, Рис. 1. Рівень судинно-ендотеліального чинника росту при синдромі затримки росту плода різних ступенів тяжкості й неускладненій вагітності: I ст.; II ст.; III ст.; норма Рис. 2. Рівень чинника росту плаценти при СЗРП різних ступенів тяжкості й неускладненій вагітності: I ст.; II ст.; III ст.; норма 180 160 140 120 100 80 60 40 20 0 500 450 400 350 300 250 200 150 100 50 0 18–24 18–2425–32 25–3233–37 33–37 Тижні Тижні СЕЧР (пл/мл) ЧРП (пл/мл) 47 АКУШЕРСТВО ТА гІНЕКОЛОгІЯ w w w .im j.k h. ua що в 1,8 разу нижче фізіологічних значень, отри- маних під час дослідження вагітних контрольної групи. Рівень ФРП при подальшому розвитку СЗРП II ступеня був достовірно (р < 0,01) нижчим, ніж при неускладненій вагітності. У другому триме- стрі у строки 18–24 тиж його середнє значення становило 132,9±10,8 пг/мл, що в 1,89 разу нижче порівняно з фізіологічною вагітністю. При збіль- шенні строку гестації встановлено зменшення про- дукції ЧРП, його рівень у 25–32 тиж становить 175,7±13,2 пг/мл, а в 33–37 тиж — 220±11,8 пг/мл, що достовірно (p < 0,05 і p < 0,001) нижче порів- няно з групою контролю (рис. 2). На підставі отриманих результатів можна зро- бити висновок про те, що значення ЧРП рівні або нижчі за 132,9 пг/мл у 18–24 тиж і 175,7 пг/мл — у 25–32 тиж вказують на ймовірність розвитку субкомпенсованої ниркової недостатності й ви- сокий ризик СЗРП. Під час дослідження ЧРП виявлено, що в групі з подальшим розвитком СЗРП III ступеня його рівень мінімальний і у строк 18–24 тиж становить 122,6±10,1 пг/мл, що в 2,1 разу нижче фізіоло- гічних значень (р < 0,001). У строки 25–32 тиж рівень ЧРП практично не підвищується й стано- вить 126,1±8,8 пг/мл, що у 3,48 разу нижче, ніж при неускладненій вагітності (р < 0,001). У строки вагітності 33–37 тиж при СЗРП III ступеня зареєстровано мінімальне значення ЧРП — 105,5±12,9 пг/мл, що в 3,68 разу нижче норми (p < 0,001). ЧРП гомологічний СЕЧР на 53 % і діє ви- ключно через СЕЧР-R1, який синтезується у двох формах. Перша форма являє собою тирозинкіназ- ний рецептор, зв’язаний із мембраною клітини, функція якої — перенесення ангіогенного сигналу. Друга форма СЕЧР-R1 (sFlt-1) перебуває у віль- ному розчинному стані і є інгібітором для СЕЧР і ЧРП [4]. Саме розчинна форма СЕЧР-R1 була досліджена в нашій роботі. Протягом неускладненої вагітності рівень СЕЧР-R1 залишався відносно стабільним і становив у 18–24 тиж 2,1±0,8 нг/мл, у 25– 32 тиж — 2,4±0,2 нг/мл і в третьому триместрі — 2,1±0,2 нг/мл. Стабільність СЕЧР-R1 пояснюєть- ся регуляторною функцією розчинного рецептора за нормального стану фетоплацентарної системи (рис. 3). Таким чином, виходячи з результатів нашого дослідження можна зробити висновок, що при не- ускладненій вагітності зі збільшенням гестаційного строку зростає продукція сімейства СЕЧР: най- більш інтенсивне підвищення показників СЕЧР спостерігається з 25-го до 37-го тижнів, а ЧРП — з 18-го до 32-го тижнів. Розчинний рецептор СЕЧР-R1 залишається на відносно постійному рівні протягом усього періоду фізіологічної вагітності. Виявлена динаміка експресії ЧР при CЗРП, вочевидь, відображає порушення процесів ангіо- і васкулогенезу, росту й диференціювання трофо- бласту, а також розвитку ембріона. Отримані дані, очевидно, свідчать про на- явність ендотеліальної дисфункції при розвитку CЗРП, що супроводжується порушенням гемоди- наміки й посилюється в результаті персистуючої гіпоксемії, в умовах якої розвиваються плацента та ембріон. Результати проведеного дослідження свідчать про те, що основи майбутньої акушерської па- тології закладаються на ранніх строках гестації, на тлі плацентарної дисфункції та можуть бути визначені в крові вагітної ще до розвитку клі- нічних ознак СЗРП. Значною мірою вони обу- мовлені порушенням процесів, що забезпечують адекватну гемодинаміку у функціональній системі «мати — плацента — плід». Виявлені зміни вмісту ЧР у сироватці кро- ві вагітних із CЗРП різного ступеня тяжкості у строках 18–37 тиж свідчать про те, що розвиток плаценти відбувається в умовах порушення фор- мування її судинної системи, а також маткового й фетоплацентарного кровообігу. Аналізуючи отримані дані, можна зробити висновок, що зміни в продукції ЧР при СЗРП виявляються ще до клінічної маніфестації цього акушерського ускладнення й можуть бути вико- ристані як скринінгові маркери порушення росту плода. Вивчення ангіогенних ЧР сприятиме роз- ширенню уявлень про патогенез СЗРП, дасть змо- гу розробити методи його прогнозування з ранніх строків вагітності, що надасть можливість вчасно почати профілактику й лікування зазначеного ускладнення вагітності. Рис. 3. Рівень рецептора судинно-ендотеліального чинника росту при синдромі затримки росту плода різних ступенів тяжкості й неускладненій вагітності: I ст.; II ст.; III ст.; норма 12 10 8 6 4 2 0 18–24 25–32 33–37 Тижні СЕЧР-R-1 (нг/мл) 48 АКУШЕРСТВО ТА гІНЕКОЛОгІЯ w w w .im j.k h. ua С п и с о к л і т е р а т у р и 1. Синдром задержки роста плода / А. Н. Стрижаков, И. В. Игнатко, Е. В. Тимохина, Л. Д. Белоцерков- цева.— М., 2012.— 120 с. 2. Патогенез патологии прикрепления плаценты: роль факторов роста и других иммуногистохимических маркеров / А. И. Давыдов, И. Б. Агрба, И. Н. Во- лощук // Вопр. гинекологии, акушерства и перина- тологии.— 2012.— Т. 11, № 1.— С. 48–54. 3. Морфогенез плаценты человека в I триместре бе- ременности / А. П. Милованов, Л. М. Ерофеева, И. А. Золотухина [и др.] // Морфология.— 2011.— Т. 139, № 2.— С. 72–76. 4. Ходжаева З. С. Особенности секреции про- и анти- ангиогенных факторов в I триместре беременности у женщин с привычным выкидышем в анамнезе / З. С. Ходжаева, Е. В. Мусиенко, г. Т. Сухих // Про- блемы репродукции.— 2011.— № 2.— С. 30–34. 5. Intervillous and uteroplacental circulation in normal early pregnancy: a confocal lases scanning microscopical study / L. T. Merce, M. J. Barco, K. Boer [et al.] // Amer. J. Obst. Gynecol.— 2009.— Vol. 200, № 3.— P. 315–320. 6. Two alternative mRNAs coding for the angiogenic fac- tor, placental growth factor (P1GF), are transcribed from a single gene of chromosome 14 / D. Maglione, V. Guerriero, G. Viglietto [et al.] // Oncogene.— 2012.— № 8.— Р. 925–931. 7. World Health Organization (WHO). Definition, di- agnosis and classification of diabetes mellitus and its complications. Report of a WHO Consultation, part 1: Diagnosis and classification of diabetes mellitus.— WHO (Geneva, Switzerland), 2011. ЗНАЧЕНИЕ АНГИОГЕННЫХ ФАКТОРОВ РОСТА В ПРОГНОЗИРОВАНИИ РАЗВИТИЯ СИНДРОМА ЗАДЕРЖКИ РОСТА ПЛОДА Н. А. ЩЕРБИНА, М. В. МАКАРЕНКО Определены уровни сосудисто-эндотелиального фактора роста, фактора роста плаценты, их растворимого рецептора в сыворотке крови женщин при синдроме задержки роста плода и не- осложненной беременности. Выяснено, что изменения в их продукции при синдроме задержки роста плода могут служить скрининговыми маркерами, которые позволяют своевременно начать профилактику и лечение данного осложнения беременности. Ключевые слова: ангиогенные факторы роста, синдром задержки роста плода, профилактика, лечение. SIGNIFICANCE OF ANGIOGENIC GROWTH FACTORS IN PROGNOSIS OF FETAL GROWTH RETARDATION SYNDROME DEVELOPMENT М. О. SCHERBYNA, М. V. МАKАRЕNKО The levels of vascular endothelial growth factor, placenta growth factor, their soluble receptor were determined in the blood serum in women at fetal growth retardation syndrome and uncomplicated pregnancy. It was found out that changes in their production could serve as screening markers allowing timely prevention and treatment of this pregnancy complication. Key words: angiogenic growth factors, fetal growth retardation syndrome, prevention, treatment. Надійшла 18.09.2014