Вплив фіскальної децентралізації на економічне зростання та надання суспільних послуг: огляд
У статті пропонується стислий огляд теоретичних основ та емпіричних доробків щодо фіскальної децентралізації як поширеної у різних країнах світу тенденції у сфері фіскальної і бюджетної політики. Мета статті полягає у дослідженні основних наукових здобутків у сфері впливу фіскальної децентралізації...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Вісник економічної науки України |
|---|---|
| Дата: | 2016 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2016
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/113904 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Вплив фіскальної децентралізації на економічне зростання та надання суспільних послуг: огляд / Ю.О. Петренко // Вісник економічної науки України. — 2016. — № 2 (31). — С. 148–153. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-113904 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Петренко, Ю.О. 2017-02-18T12:49:17Z 2017-02-18T12:49:17Z 2016 Вплив фіскальної децентралізації на економічне зростання та надання суспільних послуг: огляд / Ю.О. Петренко // Вісник економічної науки України. — 2016. — № 2 (31). — С. 148–153. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/113904 У статті пропонується стислий огляд теоретичних основ та емпіричних доробків щодо фіскальної децентралізації як поширеної у різних країнах світу тенденції у сфері фіскальної і бюджетної політики. Мета статті полягає у дослідженні основних наукових здобутків у сфері впливу фіскальної децентралізації на економічне зростання та надання суспільних послуг, а також проведенні аналізу основних висновків, що містяться в існуючій літературі стосовно даного питання. В статье предлагается краткий обзор теоретических основ и эмпирических наработок по фискальной децентрализации как распространенной в разных странах мира тенденции в сфере фискальной и бюджетной политики. Цель статьи заключается в исследовании основных научных результатов в сфере влияния фискальной децентрализации на экономический рост и предоставление общественных услуг, а также проведении анализа основных выводов, содержащихся в существующей литературе по данному вопросу. The article offers an overview of the theoretical foundations and empirical developments of the fiscal decentralization as a world-wide trend in the field of fiscal and budgetary policy. The purpose of the article is to study the basic scientific results in the sphere of the impact of fiscal decentralization on economic growth and public services delivery as well as the analysis of the main findings in the existing literature on the issue. uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Наукові статті Вплив фіскальної децентралізації на економічне зростання та надання суспільних послуг: огляд Влияние фискальной децентрализации на экономический рост и предоставление общественных услуг: обзор Impact of Fiscal Decentralization on Economic Growth and Public Services Delivery: Survey Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Вплив фіскальної децентралізації на економічне зростання та надання суспільних послуг: огляд |
| spellingShingle |
Вплив фіскальної децентралізації на економічне зростання та надання суспільних послуг: огляд Петренко, Ю.О. Наукові статті |
| title_short |
Вплив фіскальної децентралізації на економічне зростання та надання суспільних послуг: огляд |
| title_full |
Вплив фіскальної децентралізації на економічне зростання та надання суспільних послуг: огляд |
| title_fullStr |
Вплив фіскальної децентралізації на економічне зростання та надання суспільних послуг: огляд |
| title_full_unstemmed |
Вплив фіскальної децентралізації на економічне зростання та надання суспільних послуг: огляд |
| title_sort |
вплив фіскальної децентралізації на економічне зростання та надання суспільних послуг: огляд |
| author |
Петренко, Ю.О. |
| author_facet |
Петренко, Ю.О. |
| topic |
Наукові статті |
| topic_facet |
Наукові статті |
| publishDate |
2016 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Вісник економічної науки України |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Влияние фискальной децентрализации на экономический рост и предоставление общественных услуг: обзор Impact of Fiscal Decentralization on Economic Growth and Public Services Delivery: Survey |
| description |
У статті пропонується стислий огляд теоретичних основ та емпіричних доробків щодо фіскальної децентралізації як поширеної у різних країнах світу тенденції у сфері фіскальної і бюджетної політики. Мета статті полягає у дослідженні основних наукових здобутків у сфері впливу фіскальної децентралізації на економічне зростання та надання суспільних послуг, а також проведенні аналізу основних висновків, що містяться в існуючій літературі стосовно даного питання.
В статье предлагается краткий обзор теоретических основ и эмпирических наработок по фискальной децентрализации как распространенной в разных странах мира тенденции в сфере фискальной и бюджетной политики. Цель статьи заключается в исследовании основных научных результатов в сфере влияния фискальной децентрализации на экономический рост и предоставление общественных услуг, а также проведении анализа основных выводов, содержащихся в существующей литературе по данному вопросу.
The article offers an overview of the theoretical foundations and empirical developments of the fiscal decentralization as a world-wide trend in the field of fiscal and budgetary policy. The purpose of the article is to study the basic scientific results in the sphere of the impact of fiscal decentralization on economic growth and public services delivery as well as the analysis of the main findings in the existing literature on the issue.
|
| issn |
1729-7206 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/113904 |
| citation_txt |
Вплив фіскальної децентралізації на економічне зростання та надання суспільних послуг: огляд / Ю.О. Петренко // Вісник економічної науки України. — 2016. — № 2 (31). — С. 148–153. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT petrenkoûo vplivfískalʹnoídecentralízacíínaekonomíčnezrostannâtanadannâsuspílʹnihposlugoglâd AT petrenkoûo vliâniefiskalʹnoidecentralizaciinaékonomičeskiirostipredostavlenieobŝestvennyhuslugobzor AT petrenkoûo impactoffiscaldecentralizationoneconomicgrowthandpublicservicesdeliverysurvey |
| first_indexed |
2025-11-27T02:17:49Z |
| last_indexed |
2025-11-27T02:17:49Z |
| _version_ |
1850793674245406720 |
| fulltext |
ПЕТРЕНКО Ю. О.
148 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
зовнішнього середовища, мотивації нових власників
акціонерів, а також не було впровадження механізмів
удосконалення рівня корпоративного управління.
На сьогодні в нашій державі створені сприятливі
умови для ефективного функціонування корпоратив-
ного управління і розвитку підприємств поліграфії, за-
пропоновані механізми корпоративного управління,
його адаптація до динамічних змін до зовнішнього се-
редовища.
Подальші дослідження будуть спрямовані на об-
ґрунтування напрямів вдосконалення рівня корпора-
тивного управління підприємств сучасної видавничо-
поліграфічної галузі України.
Список використаних джерел
1. Про акціонерні товариства: Закон України від
17.09.2008 р. №514-VI [Електронний ресурс]. — Режим
доступу: zakon.rada.gov.ua.
2. Перехідна економіка: підручник / В.М. Геєць,
Є.Г. Панченко, Е.М. Лібанова та ін. — К.: Вища шк.,
2003. — 519 с.
3. Кальниченко Л.Ф. Актуальные проблемы по-
вышения эффективности процесса реструктуризации
предприятий в Украине / Л.Ф. Кальниченко // Гос.
информ. бюллетень о приватизации. — 1999. — №10.
4. Мікула Н.А. Регіональний видавничо-полігра-
фічний кластер: монографія / Н.А. Мікула, Є.М. Па-
лига, В.Б. Базилюк. — Львів: Ліга-Прес, 2013. — 172 с.
5. Палига Є.М. Стан та розвиток видавничо полі-
графічного комплексу України: регіональний аспект:
моногр. / Є.М. Палига, Г .Я. Пушак, Я.Я. Пушак. —
Львів: Укр. акад. Друкарства, 2009. — 192 с.
6. Палига Є.М. Соціально-економічний механізм
формування ефективної економіки / Є.М. Палига. —
Львів: Інститут регіональних досліджень НАН Укра-
їни, 2000. — 340 с.
7. Палига Є.М. Корпоративне управління: навч.
посіб. / Є.М. Палига. — Львів: УАД, 2013. — 423 с.
8. Портер М. Конкуренция / М. Портер; пер. с
англ. — М.: Изд.дом «Вильямс», 2005. — 608 с.
9. Прищепа Н.П. Реструктуризація підприємств
вугільної галузі як складник стратегії конкурентоспро-
можності / Н.П. Прищепа // Економічний вісник
Донбассу. – Луганськ: НУ ім. Т. Шевченка, 2012. –
№2(28).— С. 225.
10. Сазонець І.Л. Корпоративне управління: сві-
товий досвід та механізми залучення інвестицій: навч.
посіб. / І.Л. Сазонець. — К.: Центр учбової літератури,
2008. — 304 с.
11. Чернявська Є.І. Реструктуризація підприємств
в умовах трансформаційної економіки: монографія /
Є.І. Чернявська. — Луганськ: В-во СНУ ім. В. Даля,
2004. — 343 с.
12. Швайка Л.А. Досвід і сучасні проблеми рефо-
рмування управління підприємницькими, структу-
рами книговидання / Л.А. Швайка // Наукові записки.
— 2001. — №4. — С. 125.
13. Штангрет A.M. Реструктуризаційні процеси
на поліграфічних підприємствах / А.М. Штангрет //
Наукові записки. — 2001. — №4. — С.23.
Ю. О. Петренко
канд. екон. наук
Інститут економіки промисловості
НАН України, Київ
ВПЛИВ ФІСКАЛЬНОЇ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ НА ЕКОНОМІЧНЕ
ЗРОСТАННЯ ТА НАДАННЯ СУСПІЛЬНИХ ПОСЛУГ: ОГЛЯД
Постановка проблеми. В останні роки через про-
голошений в Україні курс на фіскальну децентраліза-
цію питання її функціонування посідають вагоме міс-
це в дослідженнях теорії та практики суспільних фі-
нансів. Така увага обумовлена тим, що, як більшість
інституціональних структур в економіці, фіскальні
структури різних рівнів влади впливають на економіч-
ні процеси, що відбуваються як на центральному, так
і на місцевому рівнях через відмінності в оподатку-
ванні та наданні суспільних послуг, а отже і на довго-
строковий розвиток країни в цілому. Тенденція остан-
ніх років показує, що фіскальна децентралізація є най-
більш реалізованим та оптимальним інструментом фі-
скальної та бюджетної політики на місцевому рівні для
багатьох країн. Індекс регіональної влади, обчислений
для сорока двох демократій і напів-демократій, опуб-
лікований у 2010 році, показує, що починаючи з 1950
року було децентралізовано 70 відсотків країн [8, с. 1].
Згідно з останніми [5; 8] і попередніми [9; 10] до-
слідженнями, фіскальна децентралізація розглядається
як спосіб організації суспільного сектора щодо ство-
рення можливості для досягнення вищого економіч-
ного і соціального розвитку з точки зору підвищення
рівнів економічного зростання та добробуту населення
країни. Соціально-економічне зростання і розвиток є
одними з найбільш важливих завдань сьогодення, і
питання щодо того, чи триваюча в світі тенденція до
фіскальної децентралізації є корисною для цієї мети,
є головним у провадженні фіскальної та бюджетної
політики на місцевому рівні.
Аналіз наукових досліджень. Концептуальним ос-
новам та емпіричним дослідженням фіскальної децен-
тралізації та її впливу на економічне зростання, на-
дання суспільних послуг та інші соціально-економічні
аспекти розвитку держави присвячено багато наукових
публікацій як зарубіжних, так і вітчизняних дослідни-
ків.
Так, зарубіжні автори зосереджують свою увагу на
визначенні теоретичних засад фіскальної децентралі-
зації як такої [9; 10], впливі децентралізації на еконо-
мічне зростання через економічну активність, продук-
тивність праці та інвестицій [1], а також ефективність
освітніх систем [2] та надання суспільних послуг [14],
досліджують роль інституціональних структур у вза-
ПЕТРЕНКО Ю. О.
2016/№2 149
ємозв’язку фіскальної децентралізації з економічним
зростанням [3], вивчають особливості процесів фіска-
льної децентралізації в країнах, що розвиваються [5] і
вплив фіскальної децентралізації на економічне зрос-
тання в обраних країнах [11], проводять комплексне
дослідження впливу фіскальної децентралізації щодо
різних аспектів [8], а також комплексний аналіз де-
централізації видатків та складу місцевих суспільних
витрат [12].
Вітчизняні дослідники в останні роки зосереджу-
ють увагу на фіскальній децентралізації та соціально-
економічному розвитку регіонів, розглядаючи в ос-
новному теоретичні аспекти [17], на систематизації
розроблених моделей впливу фіскальної децентраліза-
ції на економічний розвиток з метою визначення мо-
жливостей їх застосування в Україні [18], стані та
оцінці рівня децентралізації фінансової системи в Ук-
раїні [19].
З огляду на те, що вплив фіскальної децентралі-
зації на різні соціально-економічні аспекти розвитку в
Україні є напрямком, який починає активно розвива-
тися у наукових колах, і зважаючи на актуальність ви-
вчення зарубіжного досвіду, мета статті полягає у до-
слідженні основних наукових здобутків у сфері впливу
фіскальної децентралізації на економічне зростання та
надання суспільних послуг і проведенні аналізу ос-
новних висновків, що містяться в існуючій літературі
стосовно даного питання.
Виклад основного матеріалу. Згідно з одним з най-
більш всебічних оглядів теоретичних засад фіскальної
децентралізації [10], ранні напрацювання стосовно
теорії першого покоління, що характеризується як
"нормативна", засновані на визначенні характеру сус-
пільних благ, осмислення ролі державного та приват-
ного секторів і основних функцій уряду, таких, як роз-
поділ доходів, вирішення проблем неспроможності
ринку та макроекономічної стабілізації беручи до
уваги, що місцеві суспільні блага більш ефективно на-
даються місцевими урядами, оскільки вони краще обі-
знані щодо місцевих уподобань, проте за умови конт-
ролю з боку центрального уряду в разі негативних екс-
терналій. Теорія першого покоління також розглядає
проблему розподілу податкових повноважень стосовно
багаторівневого уряду з висновком, що оподатку-
вання, яке здійснюється на рівні місцевих органів
влади, слід зосередити на майнових податках і зборах
за користування місцевими послугами з метою уник-
нення спотворень. В теорії другого покоління фіс-
кальні відносини розглядаються з точки зору "суспіль-
ного вибору" з акцентом не суто на економічних заса-
дах, але й на проблемах неповної інформації, мораль-
ного ризику у зв’язку з наявністю державних посадо-
вих осіб з власними планами та інтересами, а також
питаннях твердих і м’яких бюджетних обмежень із
висновком, що процес децентралізації на основі влас-
них ресурсів органів місцевого самоврядування є
більш ефективним, ніж заснований на трансфертах.
Що стосується визначення фіскальної децентра-
лізації, існують різні підходи, засновані на розподілі
процесів децентралізації. Один з них передбачає, що
фіскальна децентралізація є частиною децентралізації
управління поряд з іншими компонентами, які вклю-
чають: вертикальну децентралізацію, яка описує такі
системи, в яких уряд є багаторівневим; децентраліза-
цію прийняття рішень, яка фокусується на тому, як
повноваження щодо прийняття політичних рішень
розподіляються між різними рівнями влади; децентра-
лізацію призначення, що стосується рівня влади, на
якому посадові особи різних рівнів обираються та
звільняються; виборчу децентралізацію, яка визначає
частку рівнів влади, на яких проводяться прямі вибори
з метою обрання виконавчої влади; децентралізацію
персоналу, що стосується частки адміністративного
персоналу, який працює на нижчих рівнях влади;
фіскальну децентралізацію, що стосується способу
розподілу податкових надходжень і державних витрат
між різними рівнями влади [16, 5-13]. Інший підхід
передбачає три елементи децентралізації: фіскальну
децентралізацію, яка включає передачу фінансових ре-
сурсів у вигляді субсидій і податкових повноважень на
рівень субнаціональних державних одиниць; адмініст-
ративну, яка передбачає передачу функцій, які вико-
нуються центральним урядом, географічно віддаленим
адміністративним одиницям; політичну з акцентом на
передачі повноважень і відповідальності до виборних
органів місцевого самоврядування [13, с. 4]. Приведені
варіанти розділу децентралізації використовуються в
різних інтерпретаціях, проте залишаються досить
спірними, оскільки всі напрями процесів децентралі-
зації є взаємопов’язаними, і ступінь фіскальної деце-
нтралізації залежить від усіх її компонент. Але задля
того, щоб уникнути неоднозначності у вимірюванні, у
багатьох випадках виокремлення фіскальної децентра-
лізації є припустимим і виправданим.
Не існує єдиного загальноприйнятого показника
для вимірювання фіскальної децентралізації, адже ви-
рішення завдань у межах міжурядових фіскальних від-
носин вимагає застосування багатовимірного підходу.
Між тим загальноприйнятою мірою фіскальних пов-
новажень на місцевому рівні є частка ресурсів, що ви-
діляються у розпорядження субнаціональних урядів у
формі витратних, дохідних і податкових коефіцієнтів,
які, хоч і досить обмежено, покликані виміряти реа-
льні фіскальні повноваження органів місцевого само-
врядування на практиці. Причиною обмеження у ви-
мірюванні є те, що центральний уряд може впливати
на податкову автономію з боку доходів або на витрати
місцевих бюджетів, залишаючи тим самим основні ре-
гулюючі повноваження на центральному рівні. В
цьому випадку традиційні способи вимірювання часто
є недосконалими для встановлення впливу фіскальної
децентралізації на економічне зростання, ефектив-
ність надання суспільних послуг або задоволеність
громадян. Оскільки міжурядові фіскальні структури
мають багато аспектів, і важко визначити, який по-
казник краще відображає взаємозв’язок між децентра-
лізацією та результатами економічної діяльності, ши-
рокий спектр індикаторів може бути використаний у
процесі вимірювання. Серед основних виділяють такі
[2, с. 8]:
— децентралізація видатків (відношення місцевих
видатків до загальнодержавних);
— децентралізація доходів (відношення власних
місцевих доходів до загальнодержавних);
— децентралізація податкових надходжень (відно-
шення місцевих податкових надходжень до загально-
державних);
— податкова автономія (відношення податків,
щодо яких субнаціональні уряди мають деяку автоно-
мію стосовно встановлення бази або ставки, до зага-
льнодержавних податкових доходів державного бю-
джету).
ПЕТРЕНКО Ю. О.
150 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
Незалежно від актуальності та надійності різних
показників існуючий досвід показує, що коефіцієнти
децентралізації доходів більшою мірою відображають
фіскальні та регулюючі повноваження, ніж коефіці-
єнти витрат, адже витрати на місцевому рівні в бага-
тьох випадках фінансуються за рахунок трансфертів,
що надаються на певних нормативних умовах. Інсти-
туційні показники, як наприклад, індикатор витратних
повноважень, є більш показовими, ніж витратні та до-
хідні співвідношення, але ці показники на даний час
не є загальноприйнятими і розраховуються лише в де-
кількох країнах [2, с. 8].
Вплив фіскальної децентралізації на економічне зро-
стання та надання суспільних послуг: огляд. Економічне
зростання та надання суспільних послуг безпосе-
редньо пов’язані з підвищенням рівня життя насе-
лення. Фіскальна децентралізація може впливати на
зазначені аспекти по-різному. З огляду на останні пу-
блікації в області фіскальної децентралізації, її вплив
на економічне зростання в цілому досліджується із за-
стосуванням показника валового внутрішнього проду-
кту (ВВП), який вважається основним індикатором
економічного і соціального розвитку в країні [15]. З
іншого боку визначається, як фіскальна децентраліза-
ція впливає на надання суспільних послуг у цілому та
за основними напрямками, як-то освіта, охорона здо-
ров’я, інфраструктура тощо. Так, при застосуванні ви-
робничої функції основними є показники фізичного
та людського капіталу та їх продуктивності, які в свою
чергу зазнають впливу від інституціональних і полі-
тичних показників, включаючи рівень децентралізації,
адже продуктивність діяльності підприємств і добро-
бут домогосподарств залежать від структури видатків
на міжурядовому рівні. Децентралізація також може
безпосередньо впливати на конкретний державний
сектор, наприклад, систему освіти, функціонування
якої в свою чергу обумовлює зміни у показниках люд-
ського капіталу [4].
Що стосується економічного зростання, дослід-
ники виділяють три основні причини, що пов’язують
його з фіскальною децентралізацією: перша полягає в
тому, що зростання розглядається як мета фіскальної
децентралізації та ефективності в розподілі ресурсів у
державному секторі, друга полягає у явному намірі
уряду щодо проведення політики, яка приводить до
стійкого збільшення доходу на душу населення, а
третя обумовлена тим, що економічне зростання на
душу населення легше виміряти й інтерпретувати, ніж
інші економічні показники. Важливо відзначити труд-
нощі стосовно встановлення його зв’язку з децентра-
лізацією через значну кількість інших факторів, які ві-
діграють певну роль в економічному зростанні [13,
с. 10].
Тим не менш, існує багато емпіричних свідчень
щодо позитивного взаємозв’язку між децентралізацією
та економічним зростанням на прикладі ВВП. Так, по-
зитивний і статистично значимий вплив децентраліза-
ції видатків на зростання ВВП на душу населення було
встановлено у виборці з 51 розвинених країн і країн,
що розвиваються, за 1997-2001 роки [7]. Пізніші ре-
зультати досліджень сукупностей різних країн [2, с. 5]
показали, що субнаціональні фіскальні повноваження,
вимірювані шляхом дохідних або видаткових співвід-
ношень (часток), позитивно пов’язані з економічною
діяльністю, і подвоєння цих часток (збільшення спів-
відношення субнаціонального до загальнодержавного
податкового доходу від 6 до 12 відсотків) асоціюється
зі збільшенням ВВП на душу населення приблизно на
3 відсотки за рахунок значного впливу збільшення
продуктивності та розвитку людського капіталу, і не-
значного економічного ефекту від капітальних вкла-
день. Інвестиції у фізичний і людський капітал як
частка загальнодержавних витрат значно вище в більш
децентралізованих країнах. Хоча співвідношення між
децентралізацією і ВВП є слабкішим у більш децент-
ралізованих країнах, що відображає можливий нега-
тивний вплив значних субнаціональних фіскальних
повноважень і недоречність децентралізації за пев-
ними напрямками, за результатами дослідження, воно
не може набути негативної форми. В аналогічному до-
слідженні [1, с. 3] автори доводять, що 10-відсоткове
збільшення показників децентралізації у вигляді ви-
тратних співвідношень або часток податкових над-
ходжень асоціюється зі збільшенням ВВП на душу на-
селення у середньому на 0,3 відсотки, і що результати
майже не відрізняються у федеративних та унітарних
країнах в цілому, припускаючи, що відмінності між
двома групами країн є незначними.
Слід відмітити, що емпіричні оцінки впливу фіс-
кальної децентралізації є змішаними. Окремі дослі-
дження виявили негативний вплив на зростання ВВП
або не показали жодного. Виділяють дві основні при-
чини для пояснення цих результатів. По-перше, до-
слідження з негативними результатами були зосере-
джені на країнах, що розвиваються, або країнах з пе-
рехідною економікою, адже бюджетна децентралізація
може мати негативні наслідки на стадії розвитку кра-
їни, коли адміністративні можливості місцевих органів
влади є недостатніми, місцева влада не може належ-
ним чином реагувати на уподобання місцевих меш-
канців, і повноваження на місцевому рівні можуть
бути обмежені центральним урядом [6, с. 1918]. З
огляду на це, співвідношення між децентралізацією і
зростанням також розглядається в аспекті переходу від
точки зору, заснованої на деякому оптимальному сту-
пені фіскальної децентралізації, у бік більш системної,
заснованої на узгодженій інституціональній структурі,
що містить вирішальні взаємозв’язки для зростання
ВВП [3]. По-друге, фіскальна децентралізація як така
може впливати на економічне зростання менше, ніж
функціональний склад державних витрат або вид по-
датку [6, с. 1918]. Іншою причиною може бути те, що
наслідки впливу децентралізації на економічне зрос-
тання за допомогою таких значимих економічних та
інституціональних змінних, як корупція або макро-
економічна стабільність, не завжди враховуються в
різних дослідженнях.
Щодо суспільних послуг починаючи з теореми де-
централізації Оутса питання ефективності їх надання
є одним з основних теоретичних проблем фіскальної
децентралізації [10]. У цьому контексті фіскальна де-
централізація може служити інструментом підви-
щення ефективності в конкретних умовах. Зосередив-
ши увагу на ефективності витрат на освіту й охорону
здоров’я, деякі автори [14, с. 3] показують, що адек-
ватне інституціональне середовище є необхідною умо-
вою децентралізації для поліпшення системи надання
суспільних послуг, включаючи ефективну автономію
місцевих органів влади, значну підзвітність на різних
інституціональних рівнях, боротьбу з корупцією з ме-
тою запобігання неправомірного використання дер-
жавних ресурсів, ефективне управління, а також по-
ПЕТРЕНКО Ю. О.
2016/№2 151
тужний потенціал на місцевому рівні, зважаючи на те,
що децентралізація витрат повинна супроводжуватися
достатнім рівнем децентралізації доходів. За умови, що
зазначені вище вимоги не задоволені, фіскальна деце-
нтралізація може погіршити ефективність надання су-
спільних послуг. Один із основних результатів дослі-
дження полягає в тому, що децентралізація за дохо-
дами показує позитивний і статистично значущий
вплив на надання суспільних послуг для країн з роз-
виненою та перехідною економікою і країн, що роз-
виваються. Децентралізація за доходами позитивно
позначається на ефективності надання суспільних по-
слуг у галузі охорони здоров’я та освіти. У свою чергу
децентралізація за видатками може поліпшити на-
дання послуг скоріше у країнах із розвиненою еконо-
мікою, демонструючи змішаний вплив у країнах з пе-
рехідною економікою і тих, що розвиваються. Емпі-
ричні дані вказують на поріг децентралізації видатків
приблизно у 35 відсотків для поліпшення якості на-
дання послуг. Ці результати доводять необхідність су-
проводження децентралізації видатків достатньою де-
централізацією доходів задля забезпечення підви-
щення ефективності [14, с. 20-22].
Розглядаючи освіту як один з найбільш важливих
напрямків надання суспільних послуг, велику кіль-
кість емпіричних досліджень було зосереджено на ви-
вченні впливу фіскальної децентралізації на ефектив-
ність її надання, підвищення показників зарахування,
а також підвищення успішності студентів. Зокрема, в
країнах, що розвиваються, фіскальна децентралізація
робить інвестиції в освіту більш відповідними місце-
вим потребам, забезпечує підтримку поліпшення ре-
зультатів у галузі освіти, включаючи рівень грамотно-
сті, роки навчання, а також показники відрахування
для початкової та середньої освіти, покращує охоп-
лення шкільною освітою. У країнах з розвиненою еко-
номікою фіскальна децентралізація позитивно впли-
ває на рівень освіти і частку успішних студентів. Між-
державні дослідження показують поліпшення успіш-
ності учнів як основний позитивний результат децен-
тралізації державних витрат на освіту, а також, що де-
легування освітньої політики і функцій на місцевий
рівень є корисним для досягнення високої якості по-
чаткової та середньої освіти. Що стосується медичних
послуг, результати підтверджують позитивний ефект,
але з більш слабкими результатами, ніж у сфері освіти.
Причина може бути в наданні більш низького пріори-
тету медичному обслуговуванню децентралізованими
урядами. Основний позитивний вплив у цій сфері ви-
являється у зниженні дитячої смертності, поліпшенні
стану здоров’я, а також слабкому, але позитивному
впливі на ефективність сектора охорони здоров’я в ці-
лому. У випадку інфраструктури, в умовах децентралі-
зації вона є більш високої якості та низької вартості,
ніж за умов централізованого надання [8, с. 6-8]. З
точки зору порівняння різних країн [12], податкова де-
централізація позитивно корелює з децентралізацією
витрат на охорону здоров’я, освіту, забезпеченість
житлом і транспорт, демонструючи тісний взаємо-
зв’язок між тими, хто отримує вигоду від програм, і
тими, хто їх фінансує, наприклад, за рахунок зборів і
плати за користування.
Деякі дослідники у своїх роботах зосереджують
увагу на країнах, що розвиваються, з їх специфікою
щодо здійснення процесів фіскальної децентралізації,
включаючи такі з них:
— емпіричні дані свідчать про те, що країни, що
розвиваються, є менш децентралізованими, ніж роз-
винені, та їх субнаціональні уряди, як правило, знач-
ною мірою залежать від трансфертів [5, с. 8]; з іншого
боку, податкова децентралізація в поєднанні з недо-
статнім застосуванням трансфертів вирівнювання
може привести до збільшення нерівності в доступі гро-
мадян до суспільних послуг та рівнях економічного
розвитку [8, с. 14];
— відсутність значних зв’язків між податками і
отриманими вигодами означає, що країни, що розви-
ваються, не в змозі охопити значну кількість потен-
ційних вигод від децентралізації [5, с. 19]. Зважаючи
на те, що встановлення податків, які є наближеними
до плати за користування місцевими суспільними бла-
гами, зводить до мінімуму витрати на ефективність,
проблема полягає в тому, що фінансування суспільних
благ в країнах, що розвиваються, не узгоджується з
цією структурою. І той факт, що місцеві органи влади
не несуть фінансової відповідальності за граничні ви-
трати, призводить до алокативної неефективності по-
між різними рівнями;
— фіскальна децентралізація може розглядатися
як шкідлива щодо країн з перехідною економікою та
тих, що розвиваються [11, с. 5], через проблеми, що
часто асоціюються з децентралізацією, а саме збіль-
шення дефіциту, низьку якість урядових рішень, ко-
рупцію, посилення впливу зацікавлених груп, а також
збільшення міжрегіональних нерівностей, що може
привести до зниження загального економічного зрос-
тання, адже слабке управління на субнаціональному
рівні може мати наслідком неправильне використання
децентралізованих ресурсів і видатків;
— показники економічного зростання не підви-
щуватимуться, напряму відбиваючи результати фіска-
льної децентралізації, в країнах, які не мають відпові-
дних інститутів, правових систем, а також людського
капіталу [11, с. 29]. Наприклад, відповідно до прове-
дених досліджень, фіскальна децентралізація в цілому
підвищує ефективність надання суспільних послуг в
країнах з розвиненою економікою, але може погір-
шити ефективність в країнах, що розвиваються [14,
с. 14].
Беручи до уваги всі плюси і мінуси фіскальної де-
централізації, нещодавно проведене дослідження під-
креслює наявність усіх причин для оптимізму з при-
воду загального позитивного впливу децентралізова-
них систем, які були введені в усьому світі протягом
останніх декількох десятиліть, особливо, коли процеси
децентралізації є добре розробленими та реалізова-
ними [8, с. 20].
Висновки та перспективи подальших досліджень
Згідно з емпіричними дослідженнями, фіскальна
децентралізація впливає на економічне зростання та
надання суспільних послуг. З боку економічного
зростання позитивні результати можуть бути узагаль-
нені таким чином: позитивний і статистично значи-
мий вплив децентралізації видатків на зростання ВВП
на душу населення в розвинених країнах і країнах, що
розвиваються; позитивний вплив розширення субна-
ціональних фіскальних повноважень, вимірюваних
частками доходів або витрат, на економічну активність
і зростання ВВП на душу населення з імпульсом, що
походить від продуктивності та удосконалення людсь-
кого капіталу. Деякі дослідники виявили негативний
ПЕТРЕНКО Ю. О.
152 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
вплив фіскальної децентралізації на зростання ВВП
або не виявили жодного впливу. З огляду на це, спів-
відношення між децентралізацією і зростанням про-
понується розглядати з іншого ракурсу, переходячи від
підходу, заснованого на деякому оптимальному сту-
пені фіскальної децентралізації, в напрямку, що має
більш системний характер, заснованому на узгодженій
інституціональній структурі, що включає в себе вза-
ємозв’язки, вирішальні для зростання ВВП. Позитив-
ний досвід щодо надання суспільних послуг можна пі-
дсумувати таким чином: фіскальна децентралізація по-
казує позитивний і статистично значущий вплив на
надання суспільних послуг для країн з розвиненою
економікою, країн з транзитивною економікою і
країн, що розвиваються; вона позитивно корелює з
охороною здоров’я, освітою, інфраструктурою і надан-
ням інших суспільних послуг. Основною передумовою
для позитивного впливу є адекватне інституціональне
середовище, в тому числі ефективна автономія місце-
вих органів влади, значна підзвітність на різних рівнях
інститутів, боротьба з корупцією, а також децентралі-
зація витрат поряд з децентралізацією доходів.
Проблеми країн, що розвиваються, відповідно до
параметрів фіскальної децентралізації в основному
пов’язані зі збільшенням дефіциту, більш низькою
якістю урядових рішень, корупцією, посиленням
впливу зацікавлених груп, а також більшими міжрегі-
ональними нерівностями. Зазвичай країни, що розви-
ваються, є менш децентралізованими, ніж розвинені,
та потерпають від недостатності зв’язків між подат-
ками та вигодами на місцевому рівні, що може приве-
сти до алокативної неефективності. У зв’язку з цим
важливо зробити висновок, що в країнах, що розвива-
ються, процеси фіскальної децентралізації повинні су-
проводжуватися відповідними змінами в інституціона-
льній структурі. Успіх процесів децентралізації є на-
слідком існування сильних ефективних інститутів на
всіх рівнях уряду, що є найбільш прийнятним пояс-
ненням того, чому фіскальна децентралізація має
кращі результати в розвинених країнах порівняно з
країнами, що розвиваються.
В Україні, як країні що розвивається та в останні
роки активно впроваджує процеси фіскальної децент-
ралізації як основний напрямок реформи у фінансовій
сфері, визначення впливу фіскальної децентралізації
на економічне зростання та надання суспільних послуг
є перспективним напрямком досліджень. Подальші
дослідження слід зосередити на пошуках відповідних
інструментів та даних для моделювання, емпіричні ре-
зультати якого дозволять враховувати зміни в фіскаль-
ній та бюджетній політиці держави з точки зору їх
впливу як на місцеві економічні системи, так і на еко-
номіку країни в цілому. Крім того, доцільно дослідити
напрями та шляхи удосконалення інституціонального
середовища задля підвищення ефективності запрова-
джуваних процесів фіскальної децентралізації та їх від-
повідності поставленим цілям.
Список використаних джерел
1. Blцchliger H. Decentralisation and Economic
Growth — Part 2: The Impact on Economic Activity,
Productivity and Investment / H. Blцchliger, B. Йgert. —
Paris: OECD Publishing, 2013. — (OECD Working Paper
on Fiscal Federalism No. 15). [Online]. — Available at:
http://dx.doi.org/10.1787/5k4559gp7pzw-en.
2. Blцchliger H. Fiscal Federalism and its Impact on
Economic Activity, Public Investment and the Perfor-
mance of Educational Systems / H. Blцchliger, B. Йgert,
K. Fredriksen. — Paris: OECD Publishing, 2013. —
(OECD Economics Department Working Papers No.
1051) [Online]. — Available at: http://dx.doi.org/10.1787/
5k4695840w7b-en.
3. Filippetti A. Fiscal decentralization and economic
growth reconsidered: the role of institutional setting
/A. Filippetti, A. Sacchi. —2013 [Online]. — Available at:
http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.2373164.
4. Fiscal Federalism 2014: Making Decentralisation
Work. — OECD Publishing, 2013. — 136 p. [Online]. —
Available at: http://www.oecd-ilibrary.org/governance/fis-
cal-federalism-2014_9789264204577-en.
5. Gadenne L. Decentralization in Developing
Economies / L. Gadenne, M. Singhal. — 2014. — (NBER
Working Paper No. 19402). [Online]. — Available at:
http://www.ksg.harvard.edu/fs/msingha/Decentraliza-
tionDevelopingEconomies_gadenne_singhl.pdf.
6. Gemmell N. Fiscal decentralization and eco-
nomic growth: spending versus revenue decentralization /
N. Gemmell, R. Kneller, A. Sanz // Economic Inquiry. —
2013. — Vol. 51 (4). — Pp. 1915-1931. [Online]. — Availa-
ble at: http://www.socsci.uci.edu/~jkbrueck/course%20
readings/Econ%20272B%20readings/gemmell-kneller-san
z. pdf.
7. Iimi A. Decentralization and Economic Growth
Revisited: An Empirical Note / A. Iimi // Journal of Ur-
ban Economics. — 2005. — Vol. 57. — Pp. 449-461.
8. Martinez-Vazquez J. The Impact of Fiscal Decen-
tralization: A Survey / J. Martinez-Vazquez, S. Lago-Pe-
сas, A. Sacchi // International Center for Public Policy,
2015.—(Working Paper 15-02). [Online]. — Available at:
http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.2633869.
9. Oates W.E. Fiscal decentralization and economic
development / W.E. Oates // National Tax Journal. —
1993. — Vol. 46 (2). — Pp. 237-243.
10. Oates W.E. Toward a second-generation theory of
fiscal federalism / W.E. Oates // International Tax and
Public Finance. — 2005. — Vol.12 ( 4). — Pp. 349-373.
11. Rodrнguez-Pose A. Fiscal decentralisation and
economic growth in Central and Eastern Europe /A.
Rodrнguez-Pose, A. Krшijer. — London: the London
School of Economics and Political Science, 2009. — (LSE
'Europe in Question' discussion paper series, 12/2009).
[Online]. — Available at: http://www.lse.ac.uk/european-
Institute/LEQS%20Discussion%20Paper%20Series/LEQS
Paper12.pdf.
12. Sacchi A. A comprehensive analysis of expendi-
ture decentralization and of the composition of local public
spending / A. Sacchi, S. Salotti // Regional Studies, 2014
[Online]. — Available at: https://idus.us.es/xmlui/bit-
stream/handle/11441/30302/A%20comprehensive%20ana
lysis.pdf?sequence=1.
13. Scott Z. Decentralisation, Local Development
and Social Cohesion: An Analytical Review / Z. Scott //
University of Birmingham: Governance and Social Devel-
opment Resource Centre, 2009. — (GSDRC Research Pa-
per) [Online]. — Available at: http://www.gsdrc.org/docs/
open/ po60.pdf.
14. Sow M. Fiscal Decentralization and the Efficiency
of Public Service Delivery / M. Sow, I.F. Razafimahefa. —
2015.— (IMF Working Paper 15/59) [Online]. — Available
at: https://www.imf.org/external/pubs/ft/wp/2015/wp15
59.pdf.
ПІЛЕЦЬКА С. Т., ПРОЦЮК Д. В.
2016/№2 153
15. Sustainable development — socioeconomic devel-
opment / Eurostat Statistics Explained, 2015 [Online]. —
Available at: http://ec.europa.eu/eurostat/statisticsex-
plained/index.php/Sustainable_development_-_socioeco-
nomic_development.
16. Treisman D. Defining and Measuring Decentrali-
zation: A Global Perspective / D. Treisman. — 2002
[Online]. — Available at: http://www.sscnet.ucla.edu/
polisci/faculty/treisman/Papers/defin.pdf.
17. Булеца Н.В. Фіскальна децентралізація та со-
ціально-економічний розвиток регіонів [Електронний
ресурс] / Н. В. Булеца // Ефективна економіка. — 2015.
— № 12. — Режим доступу: http://www.economy.nayka.
com.ua/pdf/12_2015/55.pdf.
18. Кваша Т. К.Фіскальна децентралізація: моделі
її впливу на економічний розвиток [Електронний ре-
сурс] / Т.К. Кваша // Технологический аудит и резе-
рвы производства. — 2015. — № 5/5 (25). — С. 70-74.
— Режим доступу: http://journals.uran.ua/tarp/article/
viewFile/52202/48392.
19. Сало Т.В. Децентралізація фінансової сис-
теми: стан таоцінка рівня в Україні [Електронний ре-
сурс] / Т.В. Сало //Ефективність державного управ-
ління. — 2013. — Вип. 35. — С. 324-330. — Режим дос-
тупу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/efdu_2013_35_42.pdf.
С. Т. Пілецька
д-р екон. наук,
Д. В. Процюк
Національний авіаційний університет, м. Київ
ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ БЮДЖЕТУВАННЯ
НА АВІАЦІЙНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ
Постановка проблеми. На наш час кризові явища
в економіці України та значний вплив зовнішнього се-
редовища на діяльність вітчизняних підприємств зу-
мовлює необхідність пошуку більш ефективних мето-
дів та інструментів управління з метою стабілізації їх
розвитку і досягнення стратегічних цілей. Одним із та-
ких інструментів і є процес бюджетування. Удоскона-
лення управління стратегічно важливими підприєм-
ствами, де одним з елементів сукупної системи посі-
дають авіаційні підприємства, ставить питання про до-
цільність використання більш раціональної системи
щодо підвищення ролі бюджетування, що дозволить
забезпечити безпосередній контроль за процесом реа-
лізації довгострокових цілей розвитку. Особливої ваги
воно набуває з огляду на досить вузьке тлумачення
бюджетування у вітчизняній теорії, а також орієнту-
вання підприємств переважно на вирішення поточних
завдань, що призводить до неефективної структури
витрат, погіршення фінансово-економічного стану та
втрати конкурентних позицій на ринку.
Авіаційна промисловість в Україні — це галузь,
яка реально може приносити Україні прибутки. Укра-
їна спроможна розробити та презентувати конкурен-
тоздатні проекти не лише на регіональному, а й на сві-
товому рівні.
Стабільна та ефективна робота авіакомпаній є не-
від'ємною умовою нормального функціонування еко-
номіки України. Однією з головних проблем авіацій-
ної транспортної галузі є пошук джерел формування
інвестиційних ресурсів. Потенціал ринку авіаційної
техніки — досить великий у світовому та регіональ-
ному масштабах, але його розвиток неможливий без
сприяння з боку держави.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вагомий
внесок в дослідження теорії та практики бюджету-
вання зробили зарубіжні та вітчизняні вчені, серед
яких: Ч. Хорнгрен [1], І. Данилов [2], Ю. Єрешко [3],
Г. Міокова [4], О. Кошелюк, Г. Кошелюк [5], О. Кар-
минський, М. Оленев, О. Примак, С. Фалько [5],
Д. Гладких [6], С. Поліщук [7], В. Чеснакова [8],
Є. Манюшко [9], М. Панов [10], Є. Пушкарьов [11],
Є. Синіцин [12].
В Україні, як і в багатьох інших країнах постра-
дянського простору, повномасштабно відбувається
трансформація соціально-економічної системи. Сьо-
годні досить мала частина підприємств України вико-
ристовують бюджетування у своїй господарській ді-
яльності. Таким чином проблема розвитку спеціалізо-
ваних методичних підходів і практичних рекомендацій
щодо становлення і використання бюджетування на
підприємствах залишається актуальною.
Мета статті і виклад основного матеріалу. Бюджет
зазвичай включає в себе фінансові та нефінансові ас-
пекти плану і використовується як програма підпри-
ємства, якої необхідно дотримуватись в наступний пе-
ріод. Фінансовий бюджет виправдовує очікування ме-
неджменту щодо прибутків, грошових потоків і фінан-
сового становища. Так само як фінансова звітність має
бути підготовленою на останній період, також може
бути підготовлена і на майбутній період, наприклад:
звіт про рух грошових потоків або бюджетний баланс.
В основі фінансових бюджетів лежать нефінансові бю-
джети для виготовлених одиниць, що враховують кі-
лькість співробітників, кількість нових впроваджених
на ринок продуктів тощо [1, с. 84].
В даний час не існує єдиного підходу до визна-
чення бюджету та бюджетування. Тому основні визна-
чення наведено в табл. 1.
Отже, з точки зору процесного підходу, бюджету-
вання — це управлінський інструмент, який спрямо-
вано на розподіл ресурсів, необхідних для досягнення
цілей підприємства за умови їх ефективного викорис-
тання. В процесі бюджетування складається бюджет
підприємства — план в якому наведено показники ді-
яльності підприємства в натуральному та грошовому
виразі.
Бюджетування «з нуля» переважно використову-
ють при створенні нового, єдиного порядку розробки
|