Підвищення ефективності процесу розподілу робіт між співробітниками машинобудівного підприємства за допомогою математичних методів

У статті розглянуто основні види поділу праці на підприємстві, запропоновано математичний метод для розподілу робіт між співробітниками підприємства, заснований на розрахунку компонентів вектора відповідності, матриць згод і незгод і виведення прийняття рішення, що дозволяє полегшити роботу керівник...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Економічний вісник Донбасу
Datum:2016
Hauptverfasser: Нечволода, Л.В., Пилипенко, К.В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут економіки промисловості НАН України 2016
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/113977
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Підвищення ефективності процесу розподілу робіт між співробітниками машинобудівного підприємства за допомогою математичних методів / Л.В. Нечволода, К.В. Пилипенко // Економічний вісник Донбасу. — 2016. — № 3 (45). — С. 188–192. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-113977
record_format dspace
spelling Нечволода, Л.В.
Пилипенко, К.В.
2017-02-19T16:53:00Z
2017-02-19T16:53:00Z
2016
Підвищення ефективності процесу розподілу робіт між співробітниками машинобудівного підприємства за допомогою математичних методів / Л.В. Нечволода, К.В. Пилипенко // Економічний вісник Донбасу. — 2016. — № 3 (45). — С. 188–192. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
1817-3772
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/113977
331:519:621
У статті розглянуто основні види поділу праці на підприємстві, запропоновано математичний метод для розподілу робіт між співробітниками підприємства, заснований на розрахунку компонентів вектора відповідності, матриць згод і незгод і виведення прийняття рішення, що дозволяє полегшити роботу керівника.
В статье рассмотрены основные виды разделения труда на предприятии, предложен математический метод для распределения работ между сотрудниками предприятия, основанный на расчете компонентов вектора соответствия, матриц согласий и не согласия и вывода принятия решения, позволяющий облегчить работу управляющего.
The article describes the main types of division of labor in the enterprise, the proposed mathematical method for the allocation of work between employees based on a calculation of the vector components of the compliance matrices of the consent and not the consent and the withdrawal of the decision, allowing to facilitate the work of the manager.
uk
Інститут економіки промисловості НАН України
Економічний вісник Донбасу
Менеджмент
Підвищення ефективності процесу розподілу робіт між співробітниками машинобудівного підприємства за допомогою математичних методів
Повышение эффективности процесса распределения работ между сотрудниками машиностроительного предприятия с помощью математических методов
Increasing the efficiency of the distribution of works between employees of machinebuilding companies by mathematical methods
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Підвищення ефективності процесу розподілу робіт між співробітниками машинобудівного підприємства за допомогою математичних методів
spellingShingle Підвищення ефективності процесу розподілу робіт між співробітниками машинобудівного підприємства за допомогою математичних методів
Нечволода, Л.В.
Пилипенко, К.В.
Менеджмент
title_short Підвищення ефективності процесу розподілу робіт між співробітниками машинобудівного підприємства за допомогою математичних методів
title_full Підвищення ефективності процесу розподілу робіт між співробітниками машинобудівного підприємства за допомогою математичних методів
title_fullStr Підвищення ефективності процесу розподілу робіт між співробітниками машинобудівного підприємства за допомогою математичних методів
title_full_unstemmed Підвищення ефективності процесу розподілу робіт між співробітниками машинобудівного підприємства за допомогою математичних методів
title_sort підвищення ефективності процесу розподілу робіт між співробітниками машинобудівного підприємства за допомогою математичних методів
author Нечволода, Л.В.
Пилипенко, К.В.
author_facet Нечволода, Л.В.
Пилипенко, К.В.
topic Менеджмент
topic_facet Менеджмент
publishDate 2016
language Ukrainian
container_title Економічний вісник Донбасу
publisher Інститут економіки промисловості НАН України
format Article
title_alt Повышение эффективности процесса распределения работ между сотрудниками машиностроительного предприятия с помощью математических методов
Increasing the efficiency of the distribution of works between employees of machinebuilding companies by mathematical methods
description У статті розглянуто основні види поділу праці на підприємстві, запропоновано математичний метод для розподілу робіт між співробітниками підприємства, заснований на розрахунку компонентів вектора відповідності, матриць згод і незгод і виведення прийняття рішення, що дозволяє полегшити роботу керівника. В статье рассмотрены основные виды разделения труда на предприятии, предложен математический метод для распределения работ между сотрудниками предприятия, основанный на расчете компонентов вектора соответствия, матриц согласий и не согласия и вывода принятия решения, позволяющий облегчить работу управляющего. The article describes the main types of division of labor in the enterprise, the proposed mathematical method for the allocation of work between employees based on a calculation of the vector components of the compliance matrices of the consent and not the consent and the withdrawal of the decision, allowing to facilitate the work of the manager.
issn 1817-3772
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/113977
citation_txt Підвищення ефективності процесу розподілу робіт між співробітниками машинобудівного підприємства за допомогою математичних методів / Л.В. Нечволода, К.В. Пилипенко // Економічний вісник Донбасу. — 2016. — № 3 (45). — С. 188–192. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT nečvolodalv pídviŝennâefektivnostíprocesurozpodílurobítmížspívrobítnikamimašinobudívnogopídpriêmstvazadopomogoûmatematičnihmetodív
AT pilipenkokv pídviŝennâefektivnostíprocesurozpodílurobítmížspívrobítnikamimašinobudívnogopídpriêmstvazadopomogoûmatematičnihmetodív
AT nečvolodalv povyšenieéffektivnostiprocessaraspredeleniârabotmeždusotrudnikamimašinostroitelʹnogopredpriâtiâspomoŝʹûmatematičeskihmetodov
AT pilipenkokv povyšenieéffektivnostiprocessaraspredeleniârabotmeždusotrudnikamimašinostroitelʹnogopredpriâtiâspomoŝʹûmatematičeskihmetodov
AT nečvolodalv increasingtheefficiencyofthedistributionofworksbetweenemployeesofmachinebuildingcompaniesbymathematicalmethods
AT pilipenkokv increasingtheefficiencyofthedistributionofworksbetweenemployeesofmachinebuildingcompaniesbymathematicalmethods
first_indexed 2025-11-25T22:20:31Z
last_indexed 2025-11-25T22:20:31Z
_version_ 1850563052859031552
fulltext Л. В. Нечволода, К. В. Пилипенко 188 Економічний вісник Донбасу № 3(45), 2016 УДК 331:519:621 Л. В. Нечволода, кандидат технічних наук, К. В. Пилипенко, Донбаська державна машинобудівна академія, м. Краматорськ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОЦЕСУ РОЗПОДІЛУ РОБІТ МІЖ СПІВРОБІТНИКАМИ МАШИНОБУДІВНОГО ПІДПРИЄМСТВА ЗА ДОПОМОГОЮ МАТЕМАТИЧНИХ МЕТОДІВ Постановка проблеми. У сучасних умовах те- орія і практика управління диктують новий підхід до управління персоналом. В його рамках людські ре- сурси підприємств і організацій розглядаються як найбільш цінний ресурс, а розвиток їх потенціалу – як важливе стратегічне завдання підприємств для досягнення успіху [1]. Український ринок інформаційних технологій пропонує широкий вибір програмних продуктів для вирішення актуальних проблем управління персона- лом і оптимізації бізнес-процесів на підприємствах різного рівня організаційного розвитку та різних на- прямків діяльності. Автоматизовані системи управління кадрами дозволяють вести облік працівників, видавати і ре- єструвати накази, стежити за наданням відпусток, отримувати різноманітну аналітичну інформацію і вирішувати багато інших завдань. На сьогоднішній день існує досить багато сис- тем управління кадрами, представлених як комп- лексними програмами, які охоплюють весь діапазон завдань управління людськими ресурсами, так і вузькоспеціалізованими рішеннями. Вартість таких систем варіюється від декількох сотень гривень до сотень тисяч доларів [2]. Завдання відбору персоналу на виконання робіт є важливою ланкою роботи підприємств. Правильне призначення співробітника на виконання завдання може підвищити не тільки продуктивність праці, але і збільшити прибуток підприємства, підвищити ло- яльність співробітників. Незважаючи на те, що існує велика кількість програмних продуктів для вирішення актуальних проблем з управління персоналом, призначення співробітників на виконання завдань проводиться в основному «вручну» начальниками відділів, цехів та інших підрозділів, рішення яких базуються на про- фесійному досвіді і здоровому глузді. Однак дана основа недостатньо міцна та зі зростанням обсягів завдань, зменшенням допустимого часу реакції на зовнішні впливи, збільшенням кількості критеріїв, які необхідно враховувати для прийняття оптималь- ного рішення, можливі проблемні ситуації для керу- ючих. В існуючих програмних продуктах із управ- ління кадрами розподіл робіт між співробітниками фіксується у програмі, але прийняття рішення про розподіл співробітників базується строго на перева- гах начальника. У зв'язку з цим актуальною є автоматизація процесу розподілу робіт між співробітниками за до- помогою математичних методів. Аналіз останніх досліджень. З математичної точки зору завдання про розподіл роботи між спів- робітниками, враховуючи їх професійні якості, можна сформулювати як багатокритеріальну задачу про призначення. Завдання формулюється як задача про розподіл різних суб'єктів по різних об'єктах з урахуванням характеристик суб'єкта, які повинні пе- вною мірою відповідати вимогам об'єктів. Існує безліч підходів до вирішення цих завдань. Ці підходи розглядалися в статтях O.І. Ларичева [3], С.В. Левіна, А. А. Петрика [4], О.Я. Ніконова, О.А. Подоляки, Е.В. Скакаліної, В.І. Протасова [5], А.В. Лотова, I.I. Поспєлова [6] та ін. У даних роботах пропонується вирішення за- дачі про розподіл суб'єктів по різних об'єктах, однак не перевіряється ефективність даних методів в будь- якому програмному забезпеченні. Метою статті є розробка математичної моделі розподілу людських ресурсів за завданнями на ма- шинобудівному підприємстві з можливістю подаль- шої реалізації даної моделі в автоматизованому про- грамному продукті. Виклад основного матеріалу дослідження. У всій сукупності ресурсів машинобудівного підпри- ємства особливе місце займають трудові ресурси, які на рівні підприємства називають кадрами або персоналом. Кадри – це найважливіший елемент продуктивних сил підприємства. До них відно- ситься весь штатний склад працівників машинобуді- вного підприємства. Всі працівники підприємства вносять в процес свою індивідуальну працю. Тому праця кожної лю- дини, колективу підприємства зобов'язана бути за- здалегідь спланована, організована. Зміст роботи всіх працівників безпосередньо залежить від конкретного робочого місця, посади, яку обіймає працівник, від економічної ролі в виро- бничому процесі, організаційній структурі. Чим краще визначені функції кожного робо- чого місця, посади на підприємстві, тим точніше можна встановити коло обов'язків, зміст праці кож- ної категорії працівників. Тут правильний розподіл Л. В. Нечволода, К. В. Пилипенко 189 Економічний вісник Донбасу № 3(45), 2016 праці дозволяє розставити всіх учасників виробни- чого процесу за даними робочих місць з урахуван- ням їх індивідуальних особливостей, і професійно- ділових якостей. Поділ праці означає відокремлення різних видів праці, закріплення їх за учасниками да- ного процесу. Поділ праці на машинобудівному підприємстві є диференціацією і спеціалізацією трудового про- цесу по повноваженням працівниками, видам робіт, їх складності та іншими ознаками. За характером праці і цільовим призначенням робіт, що виконуються, весь персонал машинобу- дівного підприємства розподіляється на наступні ка- тегорії: робітники, інженерно-технічні працівники, адміністративно-конторський і молодший обслуго- вуючий персонал. Провідною є категорія робітни- ків, праця яких безпосередньо створює матеріальні цінності. Поділ праці за технічною однорідністю робіт, що виконуються, виражається в тому, що робочий склад машинобудівного заводу групується за профе- сіями та спеціальностями, кожній із яких відповідає чітко окреслене коло робіт. Наприклад, робітники на металорізальних верстатах поділяються за профе- сіями токарів, фрезерувальників тощо [7]. Основними видами розподілу праці на машино- будівному підприємстві є функціональне, техноло- гічне і професійно-кваліфікаційне розподілення (рис. 1). Рис. 1. Основні види розподілу праці на машинобудівному підприємстві Згідно з технологічним розподілом праці фор- мують виробничу структуру заводу, відповідно з функціональним розподілом – структуру кадрів, а відповідно з професійно-кваліфікаційним розподі- лом – професійно-кваліфікаційний склад кадрів. Технологічний поділ праці передбачає поділ усіх робіт за ознакою їх технологічної однорідно- сті – ливарні, ковальські, складальні й інші роботи. Його основою служать подібні технологічні про- цеси і застосовуються засоби праці. Ступінь поділу виробничого процесу на самостійні ланки виробни- цтва залежить від особливостей продукції, що випу- скається, обсягів випуску, типу виробництва. На основі технологічного поділу праці визнача- ють склад структурних підрозділів підприємства, які визначають його виробничу структуру. Під ви- робничою структурою підприємства розуміють склад основних і допоміжних виробництв, цехів, об- слуговуючих господарств виробничого призна- чення і форми їх виробничих зв'язків. Функціональний розподіл праці означає розпо- діл всіх працівників на групи залежно від їх участі у виробничому процесі і виконуваних функцій. Всіх працюючих ділять на промислово-виробничий пер- сонал (ПВП) і персонал непромислових господарств і організацій, до яких відносять: ЖКГ, підсобні та сільськогосподарські підприємства, дитячі дошкі- льні установи, клуби, поліклініки, профілакторії, які стоять на балансі підприємства. ПВП поділяють на робітників, службовців, мо- лодший обслуговуючий персонал (МОП) та охо- рону. Серед робітників виділяють основних, зайня- тих безпосереднім виготовленням продукції, управ- лінням виробничим обладнанням, і допоміжних, які здійснюють обслуговування основного виробни- цтва, тобто забезпечують всім необхідним: ремонт- Л. В. Нечволода, К. В. Пилипенко 190 Економічний вісник Донбасу № 3(45), 2016 ними, транспортними, складськими та іншими пос- лугами. До службовців відносять працівників підпри- ємства, що виконують функції управління виробни- цтвом. Серед них виділяють керівників, фахівців і технічних виконавців. До керівників відносять робітників, які здійс- нюють організацію виробничого процесу і керівни- цтво ним на будь-якому рівні управління (ділянка, цех, відділ, виробництво, завод). До фахівців відно- сять працівників, які мають вищу або середньо-спе- ціальну освіту, що виконують інженерно-технічні, економічні, юридичні роботи, зайняті контролем, обліком, підготовкою і оформленням документів, господарським обслуговуванням. МОП виконує функції з утримання в чистоті і порядку всіх приміщень і території підприємства. Персонал охорони поділяють на пожежний і сторожовий, який виконує функції щодо забезпе- чення збереження власності підприємства, протипо- жежної безпеки і загального порядку. На основі функціонального поділу праці фор- мують соціальну структуру кадрів, що характеризує співвідношення кожної категорії працівників у зага- льній чисельності, виражену у відсотках. Структура кадрів з часом може змінюватися у зв'язку з впрова- дженням досягнень НТП, змінами обсягів і номенк- латури продукції, що випускається та іншим. Для відшкодування працівників, що вибули з виробни- цтва, на підприємстві в рамках кадрової політики ве- дуть роботу з добору, підготовки нових та перепід- готовки наявних кадрів. Професійно-кваліфікаційний поділ праці – це поділ співробітників за професіями (спеціальнос- тями) та по групах складності праці. Професія ха- рактеризує сукупність знань і практичних навичок, необхідних для виконання тих чи інших робіт. Спе- ціальність висловлює конкретну галузь діяльності в межах професії (наприклад, токар може мати спеці- альності: карусельник, розточувальник та ін.). Усе- редині професії (спеціальності) виробничий профіль працівника визначається його кваліфікацією, яка ха- рактеризує ступінь оволодіння професійними знан- нями і навичками. Вона знаходить своє вираження в присвоєнні робітникові відповідного розряду, фа- хівцю – кваліфікаційної категорії або кваліфікацій- ного бала. Для підтримання кваліфікації керівників та фа- хівців на високому рівні через кожні 3-5 років орга- нізовують їх навчання і перепідготовку на спеціаль- них курсах підвищення кваліфікації, а також періо- дично проводять їх атестацію [7]. На основі поєднання всіх форм поділу праці встановлюють пропорційне співвідношення складу працівників в цехах і виробництвах по групах пра- цюючих і визначають потребу машинобудівного підприємства в кадрах. При автоматизації процесів управління люд- ськими ресурсами важливу роль відіграє автомати- зація розстановки кадрів відповідно до робіт і завдань, виходячи з можливостей працівника, а не посади, яку він обіймає. Комп'ютеризація кадрової роботи будь-якого підприємства в сучасних умовах є одним із ключо- вих напрямків його розвитку та конкурентоспромо- жності на ринку. Оскільки автоматизована обробка кадрових даних, прийняття персональних рішень, автоматизація окремих кадрових процедур і техно- логій дають значний виграш у часі і перевагу перед конкурентами, виграється не тільки час, а й зменшу- ються пов'язані з цим матеріальні витрати та інші ризики. Для того, щоб автоматизувати процес оптима- льного призначення співробітників на виконання робіт, будемо використовувати математичну мо- дель. Розподіл співробітників на роботи, врахову- ючи їхні професійні якості називається багатокрите- ріальною задачею про призначення (БЗП). Існують різноманітні математичні підходи ви- рішення цих задач, такі як: теоретико-ігровий підхід для вирішення багатокритеріальної задачі про приз- начення, підходи, засновані на методах генетичного консиліуму, нечіткої логіки, підходи, засновані на алгоритмах порядкової нормалізації критеріїв й інші. У даній статті буде розглянуто метод, заснова- ний на людино-машинних процедурах. Особа, яка приймає рішення (ОПР), вирішує, кого призначити на певний вид роботи, та взаємодіє з системою, роз- ставляючи свої переваги у вигляді вагових коефіці- єнтів, а система у свою чергу допомагає зробити ви- бір ОПР (керуючому підприємства). Постановка задачі: Є 2 вихідні множини по n елементів в кожній, які характеризується сукупністю оцінок по N крите- ріям. С (С1, С2, ..., Сi, ..., Сn ) – множина, елементи якої називаються суб'єктами (співробітники). O (O1, O2, ..., Oj, ... О) – множина, елементи якого називаються об'єктами (роботи). К = (К1, К2, ..., КN) – множина критеріїв оцінки суб'єктів і об'єктів. Потрібно на основі переваг ОПР (керуючого) знайти ефективне рішення з максимально можли- вим числом найкращих, з точки зору ОПР, призна- чень. Кожна оцінка на шкалі критерію має два фор- мулювання, відображаючи взаємні вимоги та мож- ливості елементів двох множин. Шкали критеріїв – порядкові, з невеликим, як правило, числом оцінок, упорядкованих від кращої до гіршої. Оцінки можуть бути як словесні, так і чисельні. Л. В. Нечволода, К. В. Пилипенко 191 Економічний вісник Донбасу № 3(45), 2016 Частина критеріїв відображає вимоги суб'єктів і можливості об'єктів, інша частина – вимоги об'єк- тів і можливості суб'єктів щодо їх задоволення. Критеріальна відповідність – це відмінність по одному з критеріїв між вимогами суб'єкта (об'єкта) і можливостями об'єкта (суб'єкта). Вимоги i-го еле- мента по k-му критерію (Tikp) задоволені можливос- тями j-го елемента по k-му критерію (Vjkt), якщо р> t. При цьому критеріальна відповідність іде- альна. Ідеальним призначенням назвемо пару {Ci, Oj}, для якої взаємні вимоги повністю задово- лені за всіма критеріями, тобто всі критеріальні від- повідності ідеальні. Призначенням назвемо будь-яку пару {Ci, Оj}, утворену двома елементами, що належать різним вихідним множинам. Є множина з (n · n) призначень {Ci, Oj},i, j = 1,2, ...,n, для двох вихідних множин з n елементів С і О. Назвемо рішенням багатокритеріальної задачі про призначення одиничну діагональну матрицю M (n · n), діагональні елементи якої відповідають призначенням, що формує рішення. Зауважимо, що кількість можливих рішень для розмірності вихід- них множин С {n} і О {n} дорівнює n!. Далі призначення ранжуються, тобто кожному можливому призначенню повинен бути присвоєний ранг, що відображає його якість з точки зору ОПР. Тоді будь-яке рішення МЗН може бути охарактери- зоване сукупністю рангів окремих призначень, які сформували рішення. Необхідно на основі переваги ОПР визначити і вибрати з множини ефективних рішень таке, для якого сума рангів, кращих за якістю S призначень (S <= n) мінімальна Алгоритм розв'язання задачі розподілу робіт між співробітниками містить наступні кроки. 1. Необхідно виконати формальний аналіз да- них, який проводиться без участі ОПР. Формально відносини між елементами двох множин (суб'єктів і об'єктів) можуть бути охарактеризовані вектором відповідності Rij(i, j = 1, 2, ..., n), k-й компонент якого відображає ступінь відповідності характерис- тик елементів по k-му критерію. Таким чином, на етапі аналізу даних еквівалентом поняття «критері- альна відповідність з N-го критерію» є компонент вектора відповідності, який підраховується наступ- ним чином: 0, ( ) , , ikp jkq ijk k ikp jkq якщо T V p q R r якщо T V  ≤ ≥=  > (1) де Tikp – вимога i-гo елемента однієї множини (суб'єкта або об'єкта), яка виражається р-ю по по- рядку оцінкою на шкалі вимог за k-им критерієм; Vjkp – відповідні можливості j-гo елемента іншої множин, що виражаються q-ю оцінкою на шкалі можливостей того ж k-го критерію; rk – число оцінок на шкалі k-го критерію, на якій вимоги перевищують можливості. 2. Для кожного вектора відповідності форму- ється агрегований критерій – згортка вектора відпо- відності (Gij). Значення згортки обчислюють як суму відхилень за кожним з компонентів вектора відповідності: ( )ij ijkG SUM R= . (2) 3. Множина, що не входить в ідеальне призна- чення Gij ≠ 0, розбивається на три підмножини: I + – підмножина критеріїв, за якими А (співро- бітник 1) краще В (співробітника 2); I = – підмножина критеріїв, за якими А рівно- цінно В; I- – підмножина критеріїв, за якими В краще А. 4. ОПР призначає бали (вагові коефіцієнти) важливості для критеріїв (Wi) для кожного суб'єкта. Формулюється індекс згоди з гіпотезою про пере- вагу А над В. Індекс згоди підраховується на основі ваг критеріїв: . i i I A B N i i I W C W + − ∈ ∈ =   (3) 5. Індекс незгоди dAB з гіпотезою про перевагу А над В визначається на основі самого «суперечли- вого» критерію – критерію, за яким В найбільшою мірою перевершує А: Щоб врахувати можливу різницю довжин шкал критеріїв, різниця оцінок В і А відносять до дов- жини найбільшої шкали max , i i B A AB i I i l l d l −∈ −= (4) де ,i i A Bl l – оцінки альтернатив А і В за i-м критерієм; iL – довжина шкали i-го критерію. 6. Задаються рівні згоди (с) і незгоди (d), з якими порівнюються розраховані індекси для кож- ної пари альтернатив. Якщо CAB ≥ з і dAB ≤ d, то альтернатива А (спів- робітник 1) перевершує альтернативу B (співробіт- ника 2). 7. Із безлічі альтернатив вибирається одна, яка вигідно відрізняється від інших, ця альтернатива пе- ремагає і виходить на перше місце (співробітник який підходить найкраще), на друге місце ставиться альтернатива, яка перевершує меншу кількість аль- тернатив і так далі. Висновки. У результаті аналізу існуючих мате- матичних методів для оптимального розподілу робіт між співробітниками був запропонований математи- чний метод, заснований на людино-машинних про- цедурах, що розраховує вектор відповідності, мат- риці згод і незгод, що дозволяє спростити прийняття рішення керівнику підприємства. Л. В. Нечволода, К. В. Пилипенко 192 Економічний вісник Донбасу № 3(45), 2016 Література 1. Кубанов А.Я. Основи управління кадрами: підручник / Я. А. Кубанов. – М .: «Инфра-М», 2005. – 304 с. 2. Пелих С.А. Сучасні автоматизовані засоби з управління персоналом: підручник / А.С. Пелих, Л.Л. Терехов, Л.А. Терехова. – М .: «Фенікс», 2005. – 248 с. 3. Ларічев О.І. Теорія і методи прий- няття рішень, а також Хроніка подій у Чарівних Кра- їнах: підручник / І.О. Ларічев. – М.: Логос, 2002. – 305 с. 4. Левін С.В. Теоретико ігровий підхід до ви- рішення багатокритеріальної задачі про призна- чення: навч. посібник для вузів / C.В. Левін, А.А. Пе- трик. – М.: Вісник ХАІ, 2011. – Вип. 50. – 101 с. 5. Ніконов Я.О. Математичні методи розв'язання багатокритеріальної задачі про призначення: навч. посібник для вузів / О.Я. Ніконов, О.А. Подоляка, А.Н. Подоляка, Е.В. Скакаліна. – М.: Вісник ХНАДУ, 2011. – Вип. 55. – 112 с. 6. Лотов А.В. Ба- гатокритеріальні задачі прийняття рішень: навч. по- сібник / В.А. Лотов, І.І. Поспєлова. – М: МАКС Пресс, 2008. – 197 с. 7. Трусова І.Л. Економіка ма- шинобудівного підприємства: навч. посіб. / Л.І. Тру- сова, В.В. Богданов, В.А. Щепочкін. – Ульяновськ: УлГТУ, 2011. – 200 с. Нечволода Л. В., Пилипенко К. В. Підви- щення ефективності процесу розподілу робіт між співробітниками машинобудівного підприємства за допомогою математичних методів У статті розглянуто основні види поділу праці на підприємстві, запропоновано математичний ме- тод для розподілу робіт між співробітниками під- приємства, заснований на розрахунку компонентів вектора відповідності, матриць згод і незгод і виве- дення прийняття рішення, що дозволяє полегшити роботу керівника. Ключові слова: трудові ресурси, персонал, бага- токритеріальна задача про призначення, критерії, альтернатива, ОПР, індекс згоди, індекс незгоди, множина, вагові коефіцієнти. Нечволода Л. В., Пилипенко Е. В. Повыше- ние эффективности процесса распределения ра- бот между сотрудниками машиностроительного предприятия с помощью математических мето- дов В статье рассмотрены основные виды разделе- ния труда на предприятии, предложен математиче- ский метод для распределения работ между сотруд- никами предприятия, основанный на расчете компо- нентов вектора соответствия, матриц согласий и не согласия и вывода принятия решения, позволяющий облегчить работу управляющего. Ключевые слова: трудовые ресурсы, персонал, многокритериальная задача о назначениях, крите- рии, альтернатива, ЛПР, индекс согласия, индекс не- согласия, множество, весовые коэффициенты. Nechvoloda L., Pilipenko E. Increasing the effi- ciency of the distribution of works between employ- ees of machinebuilding companies by mathematical methods The article describes the main types of division of labor in the enterprise, the proposed mathematical method for the allocation of work between employees based on a calculation of the vector components of the compliance matrices of the consent and not the consent and the withdrawal of the decision, allowing to facilitate the work of the manager. Keywords: labour resources, staff, multi-criteria task assignment, criteria, alternative, decision-makers, agreement index, the index of disagreement, scores, and weights. Стаття надійшла до редакції 19.08.2016 Прийнято до друку 21.09.2016