Термінологічні одиниці на позначення літературних напрямків та шкіл наприкінці XIX – на початку XX століття

У науковій статті висвітлено питання про вживання термінологічних одиниць на позначення літературних напрямків і шкіл у кінці ХІХ – на початку ХХ століття в працях М.С. Грушевського, який утверджував літературний варіант української мови, вирішував багато проблемних питань у своїх наукових розвід...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2013
1. Verfasser:	Масликова, О.С.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2013
Schriftenreihe:	Культура народов Причерноморья
Schlagworte:	Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/114370
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Термінологічні одиниці на позначення літературних напрямків та шкіл наприкінці XIX – на початку XX століття / О.С. Масликова // Культура народов Причерноморья. — 2013. — № 261. — С. 129-132. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-114370
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1143702025-02-23T17:32:51Z Термінологічні одиниці на позначення літературних напрямків та шкіл наприкінці XIX – на початку XX століття Терминологические единицы на обозначения литературных направлений и школ в конце XIX – начале XX века Terminological units on designations of literary movements and schools of thought in the late XIX – early XX century Масликова, О.С. Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ У науковій статті висвітлено питання про вживання термінологічних одиниць на позначення літературних напрямків і шкіл у кінці ХІХ – на початку ХХ століття в працях М.С. Грушевського, який утверджував літературний варіант української мови, вирішував багато проблемних питань у своїх наукових розвідках. Зазначається, що вчений часто коментує відтінки значення та аспекти вживання окремих термінів, вказує на походження деяких філологічних термінів та номенклатур. Важливою тематичною групою, яку можна виокремити серед інших груп, є термінологічні одиниці на позначення літературних напрямків та шкіл. Вказується, що в цей період з’являється ряд напрямків, шкіл і течій у розвитку літератури та мистецтва. Це пов’язано з бурхливим взаємообміном між європейськими народами художніми, публіцистичними та науковими творами. Цей процес мав вагомий вплив на подальше становлення літературознавства в Україні. В научной статье анализируется вопрос об употреблении терминологических единиц, которые обозначают литературные направления и школы конца ХІХ – начала ХХ века в трудах М.С. Грушевского. Он способствовал утверждению литературного варианта украинского языка, решал многие проблемные вопросы в своих научных исследованиях. Указывается, что ученый часто коментирует оттенки в значениях и аспекты употребления отдельных терминов, определяется происхождение некоторых филологических терминов и номенклатур. Важную тематическую группу, которая выделяется среди других, составляют терминологические единицы, которые называют литературные направления и школы. Акцентируется внимание на том, что на данный период появляется ряд направлений, школ и течений в развитии литературы и искусства, что связано с бурным взаимным обменом между европейскими народами художественными, публицистическими и научными произведениями. Этот процесс существенно повлиял на дальнейшее становление литературоведения на Украине. The scientific article is observed that the scientist and political thinker European scale M. S. Grushevsky, consistent democrat and humanist, one of the initiators and leaders of the Ukrainian revival, which put it on a scientific basis, and at the same time was also one of the leading theorists in clarifying and addressing national issues and scientific problems introduced many new and original in cause the awakening of national consciousness of our people, the formation of the Ukrainian language in the first quarter of the twentieth century. Grushevsky his work constituted a literary version of the Ukrainian language, solve many problems. Understanding paths and objectives termin creative process in Ukrainian literary language of turn of the century, the scientist consciously worked on problem formation Ukrainian scientific terminology. Yes, M. S Grushevsky often commented shades of meaning and aspects of the use of certain terms indicating the origin of some philological terms and nomenclatures. An important interest group that can distinguish among the groups is terminological units to describe literary trends and schools. In the late nineteenth to early twentieth century there is a number of areas, schools and trends in the development of literature and art. This is due to the rapid interchange between European nations artistic, journalistic and academic writings. This process has a significant impact on the further development of literary business in Ukraine. M. Grushevsky a witness and participant in various events that took place in the literary life. Scientific terminology from this group, recorded in the writings of scientists, reflecting the specificity of Ukrainian literature and often helps to clarify the basis of a literary genre. 2013 Article Термінологічні одиниці на позначення літературних напрямків та шкіл наприкінці XIX – на початку XX століття / О.С. Масликова // Культура народов Причерноморья. — 2013. — № 261. — С. 129-132. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/114370 81’373.4=161.2(043.5) uk Культура народов Причерноморья application/pdf Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
spellingShingle	Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Масликова, О.С. Термінологічні одиниці на позначення літературних напрямків та шкіл наприкінці XIX – на початку XX століття Культура народов Причерноморья
description	У науковій статті висвітлено питання про вживання термінологічних одиниць на позначення літературних напрямків і шкіл у кінці ХІХ – на початку ХХ століття в працях М.С. Грушевського, який утверджував літературний варіант української мови, вирішував багато проблемних питань у своїх наукових розвідках. Зазначається, що вчений часто коментує відтінки значення та аспекти вживання окремих термінів, вказує на походження деяких філологічних термінів та номенклатур. Важливою тематичною групою, яку можна виокремити серед інших груп, є термінологічні одиниці на позначення літературних напрямків та шкіл. Вказується, що в цей період з’являється ряд напрямків, шкіл і течій у розвитку літератури та мистецтва. Це пов’язано з бурхливим взаємообміном між європейськими народами художніми, публіцистичними та науковими творами. Цей процес мав вагомий вплив на подальше становлення літературознавства в Україні.
format	Article
author	Масликова, О.С.
author_facet	Масликова, О.С.
author_sort	Масликова, О.С.
title	Термінологічні одиниці на позначення літературних напрямків та шкіл наприкінці XIX – на початку XX століття
title_short	Термінологічні одиниці на позначення літературних напрямків та шкіл наприкінці XIX – на початку XX століття
title_full	Термінологічні одиниці на позначення літературних напрямків та шкіл наприкінці XIX – на початку XX століття
title_fullStr	Термінологічні одиниці на позначення літературних напрямків та шкіл наприкінці XIX – на початку XX століття
title_full_unstemmed	Термінологічні одиниці на позначення літературних напрямків та шкіл наприкінці XIX – на початку XX століття
title_sort	термінологічні одиниці на позначення літературних напрямків та шкіл наприкінці xix – на початку xx століття
publisher	Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate	2013
topic_facet	Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/114370
citation_txt	Термінологічні одиниці на позначення літературних напрямків та шкіл наприкінці XIX – на початку XX століття / О.С. Масликова // Культура народов Причерноморья. — 2013. — № 261. — С. 129-132. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.
series	Культура народов Причерноморья
work_keys_str_mv	AT maslikovaos termínologíčníodinicínapoznačennâlíteraturnihnaprâmkívtaškílnaprikíncíxixnapočatkuxxstolíttâ AT maslikovaos terminologičeskieedinicynaoboznačeniâliteraturnyhnapravlenijiškolvkoncexixnačalexxveka AT maslikovaos terminologicalunitsondesignationsofliterarymovementsandschoolsofthoughtinthelatexixearlyxxcentury
first_indexed	2025-11-24T02:21:02Z
last_indexed	2025-11-24T02:21:02Z
_version_	1849636539453145088
fulltext	Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ 129 Масликова О.С. УДК 81’373.4=161.2(043.5) ТЕРМІНОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ НА ПОЗНАЧЕННЯ ЛІТЕРАТУРНИХ НАПРЯМКІВ ТА ШКІЛ НАПРИКІНЦІ ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ Анотація. У науковій статті висвітлено питання про вживання термінологічних одиниць на позначення літературних напрямків і шкіл у кінці ХІХ – на початку ХХ століття в працях М.С. Грушевського, який утверджував літературний варіант української мови, вирішував багато проблемних питань у своїх наукових розвідках. Зазначається, що вчений часто коментує відтінки значення та аспекти вживання окремих термінів, вказує на походження деяких філологічних термінів та номенклатур. Важливою тематичною групою, яку можна виокремити серед інших груп, є термінологічні одиниці на позначення літературних напрямків та шкіл. Вказується, що в цей період з’являється ряд напрямків, шкіл і течій у розвитку літератури та мистецтва. Це пов’язано з бурхливим взаємообміном між європейськими народами художніми, публіцистичними та науковими творами. Цей процес мав вагомий вплив на подальше становлення літературознавства в Україні. Ключові слова: літературна школа, літературний напрямок, романтизм, романтична література, реалізм, реалістичне оповідання, натуралізм, модернізм, рух (у літературі), символізм, стиль. Аннотация. В научной статье анализируется вопрос об употреблении терминологических единиц, которые обозначают литературные направления и школы конца ХІХ – начала ХХ века в трудах М.С. Грушевского. Он способствовал утверждению литературного варианта украинского языка, решал многие проблемные вопросы в своих научных исследованиях. Указывается, что ученый часто коментирует оттенки в значениях и аспекты употребления отдельных терминов, определяется происхождение некоторых филологических терминов и номенклатур. Важную тематическую группу, которая выделяется среди других, составляют терминологические единицы, которые называют литературные направления и школы. Акцентируется внимание на том, что на данный период появляется ряд направлений, школ и течений в развитии литературы и искусства, что связано с бурным взаимным обменом между европейскими народами художественными, публицистическими и научными произведениями. Этот процесс существенно повлиял на дальнейшее становление литературоведения на Украине. Ключевые слова: литературная школа, литературное направление, романтизм, романтическая литература, реализм, реалистическое повествование, натурализм, модернизм, движение (в литературе), символизм, стиль. Summary. The scientific article is observed that the scientist and political thinker European scale M. S. Grushevsky, consistent democrat and humanist, one of the initiators and leaders of the Ukrainian revival, which put it on a scientific basis, and at the same time was also one of the leading theorists in clarifying and addressing national issues and scientific problems introduced many new and original in cause the awakening of national consciousness of our people, the formation of the Ukrainian language in the first quarter of the twentieth century. Grushevsky his work constituted a literary version of the Ukrainian language, solve many problems. Understanding paths and objectives termin creative process in Ukrainian literary language of turn of the century, the scientist consciously worked on problem formation Ukrainian scientific terminology. Yes, M. S Grushevsky often commented shades of meaning and aspects of the use of certain terms indicating the origin of some philological terms and nomenclatures. An important interest group that can distinguish among the groups is terminological units to describe literary trends and schools. In the late nineteenth to early twentieth century there is a number of areas, schools and trends in the development of literature and art. This is due to the rapid interchange between European nations artistic, journalistic and academic writings. This process has a significant impact on the further development of literary business in Ukraine. M. Grushevsky a witness and participant in various events that took place in the literary life. Scientific terminology from this group, recorded in the writings of scientists, reflecting the specificity of Ukrainian literature and often helps to clarify the basis of a literary genre. Keywords: romanticism, romance, realism, realistic story, naturalism, naturalistic mythology, modernism, symbolism, technique, style, school, movement (in the literature). Вчений і політичний мислитель європейського масштабу, послідовний демократ і гуманіст, один із ініціаторів та ідеологів українського відродження, який поставив його на наукову основу, а разом з тим був і одним із провідних теоретиків у з’ясуванні й вирішенні національних питань і наукових проблем, він вніс багато нового й оригінального у справу пробудження і формування національної свідомості нашого народу, українського державного відродження в ХХ ст. Михайло Грушевський своїми працями утверджував літературний варіант української мови, вирішував багато проблемних питань. Розуміючи шляхи та завдання термінотворчого процесу в українській літературній мові рубежа століть, учений свідомо працював над проблемним формуванням української наукової термінології. Так, М.С. Грушевський часто коментує відтінки значення та аспекти вживання окремих термінів, вказує на походження деяких філологічних термінів та номенклатур. Важливою тематичною групою, яку можемо виокремити серед інших груп, є термінологічні одиниці на позначення літературних напрямків та шкіл. У кінці ХІХ - на початку ХХ століття з’являється ряд напрямків, шкіл і течій у розвитку літератури та мистецтва. Це пов’язано з бурхливим взаємообміном між європейськими народами художніми, публіцистичними та науковими творами. Цей процес мав вагомий вплив на подальше становлення літературної справи в Україні. М. Грушевський був свідком та учасником різноманітних подій, які Масликова О.С. ТЕРМІНОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ НА ПОЗНАЧЕННЯ ЛІТЕРАТУРНИХ НАПРЯМКІВ ТА ШКІЛ НАПРИКІНЦІ ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ 130 відбувалися в літературному житті. Наукова термінологія цієї тематичної групи, зафіксована у працях вченого, відображає специфіку розвитку української літератури і часто допомагає з’ясувати підґрунтя того чи іншого літературного жанру. Так, вивчаючи зародження романтичної літератури, яка безпосередньо створена і витримана в дусі романтизму, вчений вказує: “… героїчні та романтичні епізоди і дивні пригоди, які стрічалися в біблійних і хронологічних компіляціях, так само як такі ж епізоди агіографічні, служили переходом до повістевої, романтичної літератури, досить розвиненої на візантійськім ґрунті, де сходились традиції старого геленістичного роману з новішими “течіями індійськими й арабськими” [3, с. 43]. З напрямком романтизм, який пов’язаний із докорінною зміною всієї системи світоглядних орієнтацій і цінностей і який в Україні відіграв значну роль у пробудженні національної свідомості, а також в обґрунтуванні історичної самобутності народу, його духу, культурних традицій мови, літератури у М. Грушевського пов’язані такі поняття як романтична поезія [3, с. 160] і романтичний твір [3, с. 165]. У творчості М Грушевського наявний також термін реалізм, яким позначається ідейно-художній напрямок у літературі й мистецтві ХІХ ст. На відміну від романтизму, де зосереджується увага на внутрішньому світі людини, для реалізму характерна проблема взаємин людини і середовища, впливу соціально-історичних обставин на формування духовного світу особистості. Принцип вірності реальній дійсності усвідомлюється письменниками та критиками як критерій художності, як сама художність. Визначальними для реалізму були прагнення до об’єктивної й безпосередньої картини відображення дійсності. У схоластичний філософії реалізмом називався напрям, який, на противагу номіналізму, приписував абстрактним поняття реальне існування. На межі ХVIII та ХІХ століть терміном реалізм означується певний тип мислення конкретної особи чи відповідної групи людей (практичність, твердий глузд): “… а Бог, Христос чи Богородиця господарять на його полі чи соборі, – який реалізм взагалі можливий при такім поетичнім замислі…” [2, с. 232]. Термін реалізм у працях М. Грушевського стає основою для творення номенклатур типу реалістичне оповідання, як-от: “За цілком реалістичним оповіданням про смерть Володимира, доповненим запозиченням з літопису, ми читаємо про тугу Бориса і його плач з приводу смерті батька…” [3, с. 83]. Відомий наприкінці ХІХ ст. термін натуралізм, яким позначається художній напрям і метод творчості ряду письменників, художників, композиторів, які намагалися у сферу мистецтва механічно перенести методи природничих наук, з науковою точністю копіювали окремі сторони життя, вживається вченим: “Міфологія П’ятниці походження християнського, і тільки обробляючи його по- своєму народна фантазія використовувала як побічний матеріал мотиви передхристиянського натуралізму”[6 к2, с. 235]. Також у його працях функціонують терміносполуки, пов’язані з цим напрямом: натуралістична міфологія, натуралістичний образ. Наприклад: “образ сього святого зложився головно з елементів натуралістичної міфології…” [6 к2, с. 197]; “Подібний процес заміни натуралістичних образів і символів образами християнської легенди бачили ми і в піснях величальних, теперішніх колядках та щедрівках” [6 к2, 13]. Особливого поширення на межі ХІХ – ХХ ст. набув відомий напрям у літературі та мистецтві модернізм. Як конкретно-історичне явище він виник у Франції, невдовзі поширився у європейських літературах. Наприкінці ХХ ст. модернізм характеризується як перспективний період в історії літератури [1, с. 470]. З цим напрямом у творчості М. Грушевського пов’язані назви окремих різновидів творів, а саме модерна поема, як-от: “Для нього, як ми бачили, се твір від початку писаний, задуманий і виконаний літературно, як яка-небудь модерна поема в історичнім, старосвітськім стилі” [3, с. 183]. Однією із стильових течій модернізму став символізм. Вчений послуговується у своїх працях цим терміном близько 10 разів, а також вживає похідні сполуки типу символізований образ, символізований зміст: “Деякі гри і забави [особливо весняні], що в різних стилізованих і символізованих образах представляють заволодіння молодцем дівчини, правдоподібно віддають досить близько старі форми сього парування…” [2, с. 284]. М. Грушевський у своїх працях відзначає вплив на розвиток літератури окремих течій і тенденцій певного походження. У зв’язку з цим він вживає терміносполуки літературні та книжні течії й тенденції [3, с. 60]. Літературознавство і зараз оперує рядом термінів, які стосуються основних явищ літературного процесу: напрям, течія, школа, метод, стиль, рух тощо. Ці назви використовуються з метою характеристики стану справ у творчій галузі. Іноді можемо спостерігати, що у вченого, як і в інших авторів літературознавчих статей та книг того часу, немає чіткого розмежування між поняттями художній метод і стиль, напрям і школа, напрямок і течія, течія і школа, стиль і манера. Однак він розумів, що уточнення значень основних термінів і унормування їх системи – одне з важливих завдань літературознавства, без вирішення якого наука не може успішно рухатися вперед. У більшості випадків простежується його прагнення до якомога точнішого вживання конкретного терміна чи номенклатури у відповідних ілюстративних ситуаціях. Але і при цьому М. Грушевському не завжди вдається повністю уникати багатозначності. Так, часто вживаний у цій тематичній групі термін школа зафіксовано з такими значеннями: 1. Вплив творчості видатних письменників, учених або конкретного художнього твору на діяльність їх послідовників у літературі. При цьому термін школа супроводжується вказівками на прізвища: “праці філологів школи Штайнталя,… поставили еволюцію словесної творчості в безпосередню связь з еволюцією мови, перекинули тут міст з чисто філологічної сфери в сферу примітивної культури...” [2, с. 53]; школа Гріммів [2, с. 161]; Острозька школа [ 8 к2, с. 179]. Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ 131 2. Група письменників з виробленою літературною програмою належності до конкретної літературно- мистецької течії чи тематики занять: антиохійська школа [4, с. 79]; панегірично-риторична школа [4, с. 239]; Братська школа [5 к1, с. 125] тощо. 3. Належність шкіл до географічних центрів або територіально-адміністративних утворень: руська літературна школа, польська єзуїтська школа [2, с. 162], Лаврська школа [5 к1, с. 125]. 4. Усталені загальні принципи, підходи, традиції, прийоми у змалюванні навколишньої дійсності художньою літературою: “Написана в’язло, логічно і з стилістичного погляду дуже зручно, вона не блище якимись оригінальними думками, ні яскравими поетичними образами, але як твір вищої літературної школи варта всякої уваги, особливо з огляду на ту темну добу, до котрої належить” [4, с. 240]. 5. Високий рівень філологічної підготовки: “Виявляючи в авторові добру літературну школу, вправну письменницьку руку, похвала ся свідчить, що і в сій найтяжчій добі літературна традиція і школа таки трималася в печерськім монастирі” [4, с. 241]. 6. Період діяльності школи: середньовічна школа [2, с. 161]. Інколи термін школа доповнюється сполукою літературний гурток, як-от: “...рахуючися з можливостями сеї колективності в літературній продукції Клірика, годиться нам оцінювати її не стільки як вплив індивідуальних літературних прикмет ближче незвісного острозького письменника, скільки як літературний продукт Острозької школи, – школи в тіснішім, учбовім значенні, і школи в розумінні літературного гуртка і літературної манери...” [8 к2, с. 179]. Термін течія функціонує у вченого на позначення як літературних угрупувань, так і наукових: “...сходились традиції старого геленістичного роману з новішими течіями індійськими і арабськими” [3, с. 43] і “Праці над історією християнської легенди таким чином стали самі собою дуже важними передвступними студіями в напрямі генетичного освітлення епічної традиції, і в сім напрямі пішла результанта того плідного змагання наукових течій, що розвинулось з початком 1870-х рр.” [5 к1, с. 49]. На позначення способу відображення життєвих явищ в літературно-мистецьких творах використовується термін метод. У працях вченого він засвідчений у терміносполуці порівняльно- літературний метод, за допомогою якого порівнюються і вивчаються літературні твори: “ Драгоманов з сього приводу нагадав, що порівняльно-літературний метод, власне, має завдання вияснити не тільки подібності, але й відміни між творами різних народів” [6 к2, с. 28]. У працях М. Грушевського наявний іменник манера у поєднанні з прикметником літературна: “...я вважаю потрібним навести кілька цікавих побутових образів, характеристичних для тодішньої соціальної атмосфери і літературної манери...” [8 к2, с. 209]. Вказуючи на творчість діячів окремого історичного періоду, вчений вживає сполуку літературні сили, як-от: “Інші ж факти говорять рішуче проти ототожнення Клірика з М. Смотрицьким, тому я даю “Клірикові” окреме місце власне тут, серед літературних сил 1590-х років...” [8 к2, с. 177]. Методи і особливості художніх творів окремих діячів М. Грушевський позначає сполукою літературний стиль, як, наприклад, Потієвий літературний стиль [V к2, 202]. Досить відомим і часто вживаним наприкінці ХІХ століття був термін літературний рух, який по- різному трактувався культурними діячами того часу. Так, наприклад, І. Франко зазначає: “Я не буду тут характеризувати ступеневого зросту того молодого літературного руху [“Молодої музи” – В.Д.]” (Франко, 373). Термін рух М. Грушевський пов’язує з процесами розвитку літератури, а також з аналогічним значенням вживає термін літературна хвиля: “На 1610 р. процес зросту сього руху заломлюється, бо заломилася та соціальна стихія, що винесла сю літературну хвилю” [8 к2, с. 327]. Отже, у тематичній групі “терміни для називання літературних напрямків та шкіл” наявні усі основні терміноназви та номенклатури, які свідчать про об’єктивну оцінку вченим літературних напрямків того періоду. Це сприяло утвердженню в літературній мові цілого ряду термінів з галузі літературознавства. Засвідчені М. Грушевським літературознавчі терміни відображають розвиток літературного процесу в кінці ХІХ – на початку ХХ століття, а також сприяють становленню методологічних засад літературно- критичної думки. Джерела та література: 1. Винар Любомир. Михайло Грушевський історик і будівничий нації / Любомир Винар. – Нью-Йорк. Київ. Торонто, 1995. – 302 с. 2. Грушевський Михайло. Історія української літератури / Михайло Грушевський. – К. : Либідь, 1993. – Том 1. 3. Грушевський Михайло. Історія української літератури / Михайло Грушевський. – К. : Либідь, 1993. – Том 2. 4. Грушевський Михайло. Історія української літератури / Михайло Грушевський. – К. : Либідь, 1993. – Том 3. 5. Грушевський Михайло. Історія української літератури / Михайло Грушевський. – К. : Либідь, 1994. – Том 4, книга 1. 6. Грушевський Михайло. Історія української літератури / Михайло Грушевський. – К. : Либідь, 1994. – Том 4, книга 2. 7. Грушевський Михайло. Історія української літератури / Михайло Грушевський. – К. : Либідь, 1995. – Том 5, книга 1. 8. Грушевський Михайло. Історія української літератури / Михайло Грушевський. – К. : Либідь, 1995. – Том 5, книга 2. Масликова О.С. ТЕРМІНОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ НА ПОЗНАЧЕННЯ ЛІТЕРАТУРНИХ НАПРЯМКІВ ТА ШКІЛ НАПРИКІНЦІ ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ 132 9. Грушевський Михайло. Історія української літератури / Михайло Грушевський. – К. : Либідь, 1996. – Том 6, книга 1. 10. Грушевський Михайло. Історія української літератури / Михайло Грушевський. – К. : Либідь, 1996. – Том 6, книга 2. 11. Жовтобрюх М. А. Мова української періодичної преси (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) М. А. Жовтобрюх.– К. : Наук. думка, 1970. – 303 с. 12. Масликова О. С. Словник філологічної термінології та номенклатури творів М.С. Грушевського / О. С. Масликова. – Сімферополь, 2002. – 256 с. 13. Муромцева О. Г. Розвиток лексики української літературної мови у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. / О. Г. Муромцева. – Харків : Вища школа, 1985. – 152 с. 14. Пінчук С. П. Словник літературознавчих термінів Івана Франка / С. П. Пінчук, Є. С. Регушевський. – К. : Наук. думка, 1966. – 271 с. 15. Словник української мови : В 11-ти томах – К. : Наук. думка, 1970 – 1980. – Т. – 1 – 11. Меметова Л.А. УДК 82.09:821.512.9 ПРОСВІТНИЦЬКІ ПОГЛЯДИ НАРОДНОГО ПОЕТА-ЛІТОПИСЦЯ Х. КЕРЕМА Анотація. Стаття присвячена проблемі національної освіти кримських татар на при кінці XIX – початку XX століть. В роботі дається ознайомча інформація про просвітницький рух народів ісламського Сходу. Розглядаються просвітницькі погляди одного з послідовників великого реформатора, засновника джадідізма І. Гаспринського – народного поета-літописця Х. Керема. Вивчення його біографічних даних і творчої спадщини сприяє формуванню цілісної картини становлення його життєвих пріоритетів і просвітницьких поглядів. Ключові слова: просвітництво, народний поет, національна освіта, ідея просвітництва, поезія, творі, спадщина. Аннотация. Статья посвящена проблеме национального образования и просвещения крымских татар в конце XIX – начале XX веков. В работе дается ознакомительная информация о просветительском движении народов исламского Востока. Рассматриваются просветительские взгляды одного из последователей великого реформатора, основоположника джадидизма И. Гаспинского – народного поэта-летописца Х. Керема. Изучение его биографических данных способствует формированию целостной картины становления его жизненных приоритетов, принципов и взглядов, исследование его творческого наследия раскрывает чаяния поэта и тревогу за национальное просвещение. Ключевые слова: просветительство, народный поэт, национальное образование, идея просвещения, поэзия, произведения, наследие. Summary. The article deals with the problem of national education and awareness of the Crimean Tatars in the late XIX – early XX centuries. In this paper the introduction to the educational movement of the peoples of the Islamic East. Educational views are considered one of the followers of the great reformer, the founder jadidism I. Gaspinskogo - the national poet-chronicler H. Kerem. Study of his background and creative heritage contributes to a holistic picture of the formation of his priorities in life and educational views. Key words: enlightenment, the national poet, national education, the idea of education, poetry, artwork, heritage. I. Культурне та соціально-економічне становище Криму у XIX столітті, зокрема кримськотатарського населення, послужило каталізатором суспільних перетворень в останній чверті століття, а також дало поштовх зародженню просвітницького руху народів ісламського Сходу – джадідізма. Заснування та розвиток джадідізма пов'язане з ім'ям великого мислителя І. Гаспринського, завдяки якому радикально змінилася суть і структура початкової освіти в багатьох мусульманських країнах, придбавши більш світський характер. Їм були розроблені основи перетворення мусульманської етно- конфесійної системи народної освіти. Нові методи навчання (звуковий метод) з успіхом застосовувалися не тільки в Криму, але і у всьому тюрко-мусульманському світі, доходячи аж до Туреччини, Північної Персії і Східного Китаю. Ним була написана і видана серія навчальних посібників для національних новометодних шкіл. Спільно з І. Гаспринським біля витоків просвітницького руху знаходилися і його однодумці Ісмаїл і Амет Муфтій-заде, Мустафа Кіпчакской, Асан Сабрі Айвазов, Абдурахман Мемет ог'лу, Асан Тарпієв, Сулейман Кримтаев, Абдурешіт Медієв та ін. Проповідуючи ідею всенародного освіти і дотримуючись принципів «Знання - найкращі прикраси людини»,« Вчитися наукам від колиски і до гробу »[1, c. 10] вони змінили історичний хід подій, тим самим сприяючи початку нового періоду, періоду культурного Відродження в житті кримських татар кінця XIX сторіччя. На сьогоднішній день питанням просвітництва та діяльності реформатора І. Гаспринського присвячено чимало праць, як вітчизняних дослідників, так і зарубіжних, проте просвітницька діяльність його послідовників ще достатньо не вивчена. У силу цього, ми в даній статті більш докладно розглянемо просвітницькі погляди одного з шанувальників І. Гаспринського, представника простолюду, кого також охопив дух загальної освіти і просвіти і змусив взяти в руки перо в ім'я національної ідеї – це погляди Хабібулли Керема. У народі його називали кедай (народний поет-пісняр), тому що заробляв він собі на життя, пишучи і виконуючи різні вірші та пісні, а А. Н. Самойлович іменував його «Бахчисарайський 106_филология Мовні засоби вираження просоціальної поведінки людини не були предметом досліджень у мовознавстві. Однак потреба в такому описі існує, оскільки в лексичному та фразеологічному складі української мови є чимало слів і ФО, які позначають просоціальну поведінку людини. Масликова О.С. УДК 81’373.4=161.2(043.5) Summary. The scientific article is observed that the scientist and political thinker European scale M. S. Grushevsky, consistent democrat and humanist, one of the initiators and leaders of the Ukrainian revival, which put it on a scientific basis, and at the same time was also one of the leading theorists in clarifying and addressing national issues and scientific problems introduced many new and original in cause the awakening of national consciousness of our people, the formation of the Ukrainian language in the first quarter of the twentieth century. Grushevsky his work constituted a literary version of the Ukrainian language, solve many problems. Understanding paths and objectives termin creative process in Ukrainian literary language of turn of the century, the scientist consciously worked on problem formation Ukrainian scientific terminology. Yes, M. S Grushevsky often commented shades of meaning and aspects of the use of certain terms indicating the origin of some philological terms and nomenclatures. An important interest group that can distinguish among the groups is terminological units to describe literary trends and schools. In the late nineteenth to early twentieth century there is a number of areas, schools and trends in the development of literature and art. This is due to the rapid interchange between European nations artistic, journalistic and academic writings. This process has a significant impact on the further development of literary business in Ukraine. M. Grushevsky a witness and participant in various events that took place in the literary life. Scientific terminology from this group, recorded in the writings of scientists, reflecting the specificity of Ukrainian literature and often helps to clarify the basis of a literary genre. Keywords: romanticism, romance, realism, realistic story, naturalism, naturalistic mythology, modernism, symbolism, technique, style, school, movement (in the literature). Вчений і політичний мислитель європейського масштабу, послідовний демократ і гуманіст, один із ініціаторів та ідеологів українського відродження, який поставив його на наукову основу, а разом з тим був і одним із провідних теоретиків у з’ясуванні й вирішенні національних питань і наукових проблем, він вніс багато нового й оригінального у справу пробудження і формування національної свідомості нашого народу, українського державного відродження в ХХ ст. Відомий наприкінці ХІХ ст. термін натуралізм, яким позначається художній напрям і метод творчості ряду письменників, художників, композиторів, які намагалися у сферу мистецтва механічно перенести методи природничих наук, з науковою точністю копіювали окремі сторони життя, вживається вченим: “Міфологія П’ятниці походження християнського, і тільки обробляючи його по-своєму народна фантазія використовувала як побічний матеріал мотиви передхристиянського натуралізму”[6 к2, с. 235]. Також у його працях функціонують терміносполуки, пов’язані з цим напрямом: натуралістична міфологія, натуралістичний образ. Наприклад: “образ сього святого зложився головно з елементів натуралістичної міфології…” [6 к2, с. 197]; “Подібний процес заміни натуралістичних образів і символів образами християнської легенди бачили ми і в піснях величальних, теперішніх колядках та щедрівках” [6 к2, 13].

Термінологічні одиниці на позначення літературних напрямків та шкіл наприкінці XIX – на початку XX століття

Institution

Ähnliche Einträge