Світова гібридна війна: український фронт

7 лютого 2017 року в Українському національному інформаційному агентстві «Укрінформ» відбулася прес-конференція першого віце-президента НАН України, директора Національного інституту стратегічних досліджень, академіка НАН України В.П. Горбуліна на тему «Презентація колективної монографії «Світова г...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Вісник НАН України
Date:	2017
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2017
Subjects:	Наука і суспільство
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/114454
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Світова гібридна війна: український фронт // Вісник Національної академії наук України. — 2017. — № 2. — С. 3-8. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-114454
record_format	dspace
spelling	2017-03-08T14:45:18Z 2017-03-08T14:45:18Z 2017 Світова гібридна війна: український фронт // Вісник Національної академії наук України. — 2017. — № 2. — С. 3-8. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/114454 7 лютого 2017 року в Українському національному інформаційному агентстві «Укрінформ» відбулася прес-конференція першого віце-президента НАН України, директора Національного інституту стратегічних досліджень, академіка НАН України В.П. Горбуліна на тему «Презентація колективної монографії «Світова гібридна війна: український фронт». uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Наука і суспільство Світова гібридна війна: український фронт Мировая гибридная война: украинский фронт Global Hybrid War: Ukrainian Front Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Світова гібридна війна: український фронт
spellingShingle	Світова гібридна війна: український фронт Наука і суспільство
title_short	Світова гібридна війна: український фронт
title_full	Світова гібридна війна: український фронт
title_fullStr	Світова гібридна війна: український фронт
title_full_unstemmed	Світова гібридна війна: український фронт
title_sort	світова гібридна війна: український фронт
topic	Наука і суспільство
topic_facet	Наука і суспільство
publishDate	2017
language	Ukrainian
container_title	Вісник НАН України
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
format	Article
title_alt	Мировая гибридная война: украинский фронт Global Hybrid War: Ukrainian Front
description	7 лютого 2017 року в Українському національному інформаційному агентстві «Укрінформ» відбулася прес-конференція першого віце-президента НАН України, директора Національного інституту стратегічних досліджень, академіка НАН України В.П. Горбуліна на тему «Презентація колективної монографії «Світова гібридна війна: український фронт».
issn	0372-6436
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/114454
citation_txt	Світова гібридна війна: український фронт // Вісник Національної академії наук України. — 2017. — № 2. — С. 3-8. — укр.
first_indexed	2025-11-25T23:28:31Z
last_indexed	2025-11-25T23:28:31Z
_version_	1850580990880120832
fulltext	ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2017, № 2 3 НАУКА НАУКА І СУСПІЛЬСТВО І СУСПІЛЬСТВО СВІТОВА ГІБРИДНА ВІЙНА: УКРАЇНСЬКИЙ ФРОНТ 7 лютого 2017 року в Українському національному інформаційному агент- стві «Укрінформ» відбулася прес-конференція першого віце-президента НАН України, директора Національного інституту стратегічних дослі- джень, академіка НАН України В.П. Горбуліна на тему «Презентація ко- лективної монографії «Світова гібридна війна: український фронт». У колективній монографії «Світова гібридна війна: україн- ський фронт», підготовленій фахівцями Національного інсти- туту стратегічних досліджень, уперше у вітчизняній та світо- вій науці детально досліджено явище світової гібридної війни як новітнього виду глобального міжнародного протистояння в умовах системної кризи геополітичного устрою і системи сві- тової безпеки. У книзі проаналізовано причини та передумови російської агресії проти України, її стратегічні цілі, а також осо- бливості ведення гібридної війни Росії проти України в різних вимірах: воєнному, політичному, економічному, соціальному, гуманітарному, інформаційному. Автори наголошують, що сьогодні Україна є центром світової гібридної битви, яка ведеться в межах єдиного глобалізованого простору по лініях поділу між зонами стабільності і безпеки, де панує закон і міжнародне право, та зонами невизначеності і політичного хаосу, де править бал первісне право сильного. Україна вже довела свою цілковиту спроможність як держава, що здатна захистити свій суверенітет і політичну суб’єктність, але як об’єкт безпосередньої гібридної агресії держава ще має виробити чітку національну стратегію гібридної протидії з опо- рою насамперед на власні сили, ресурси і можливості. Зараз Україна перебуває в точці біфуркації, тобто стоїть перед своє- рідним «моментом істини», і цей, вочевидь короткий, період є чи не останньою можливістю серйозно переоцінити стратегіч- ний контекст розгортання військово-політичної ситуації у світі загалом і навколо нашої країни зокрема. У книзі, з огляду на особливості нової гібридної реальності, розглянуто також питання реформування міжнародних без- пекових інститутів і окреслено шляхи пошуку нового балансу ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2017 п д і У щ а в р У р ч н з р п 4 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2017. (2) НАУКА І СУСПІЛЬСТВО сил у світі та нових міжнародно-правових без- пекових формул. У прес-конференції взяли участь віце-пре- идент НАН України академік НАН України Сергій Іванович Пирожков, директор Цент- рального науково-дослідного інституту Зброй- них Сил України, доктор військових наук, про- фесор Ігор Сергійович Романченко, заступник Міністра з питань тимчасово окупованих тери- торій та внутрішньо переміщених осіб Украї- ни Георгій Борисович Тука, які разом із Над- звичайним і Повноважним Послом України в Республіці Білорусь Романом Петровичем Безсмертним, провідним експертом у галу- зі трансформації конфліктів і миротворчості, PhD Інституту аналізу і вирішення конфлік- тів Університету Джорджа Мейсона Наталією Мірімановою та Головою Комітету Верховної Ради України у закордонних справах канди- датом наук із соціальних комунікацій Ганною Миколаївною Гопко були рецензентами моно- графії. Кожен із доповідачів зі свого боку відзначив важливість і корисність цієї ґрунтовної муль- тидисциплінарної праці як для науковців, так і для державних високопосадовців, військо- вослужбовців вищої командної ланки, дипло- матів, політиків, освітян, представників грома- дянського суспільства. Однак найбільш повну і змістовну характеристику книги дав перший віце-президент НАН України, директор Наці- онального інституту стратегічних досліджень, головний редактор і упорядник монографії «Світова гібридна війна: український фронт» академік НАН України Володимир Павлович Горбулін. Пропонуємо ознайомитися з повним текстом його виступу. Стенограма виступу В.П. Горбуліна Вітаю всіх, хто прийшов на сьогоднішню пре- зентацію! Традиційно вступне слово має на меті полег- шити сприйняття книги та її розуміння. Я ду- маю, що це буде тим більш актуальним, зважа- ючи на обсяг та складність дослідження, яке ми сьогодні презентуємо. Я, безумовно, закликаю всіх прочитати мо- нографію, але зараз хочу звернути вашу увагу на ті ключові положення, які ми хотіли доне- сти до широкої аудиторії — і в Україні, і поза її межами. Передусім — про загальний контекст. Він начебто очевидний, але насправді без ньо- го складно зрозуміти і авторів, і той продукт, який ми створили. Для нас, українців, світ пе- ревернувся з ніг на голову буквально впродовж кількох місяців на початку 2014 р., коли втеча частини українського керівництва отримала своє продовження у вигляді стрімкої окупації Росією Криму і створення маріонеткових сепа- ратистських режимів на Донбасі. Це дійсно була шокова ситуація. І не лише для України — всі розвинені держави виявили- Презентація колективної монографії «Світова гібридна війна: український фронт»; зліва направо: заступник Мі- ністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Г.Б. Тука, віце-президент НАН України академік С.І. Пирожков, перший віце-президент НАН Украї- ни, директор Національного інститу- ту стратегічних досліджень академік В.П. Горбулін, директор Центрального науково-дослідного інституту Зброй- них Сил України професор І.С. Роман- ченко. Київ. 7 лютого 2017 р. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2017, № 2 5 НАУКА І СУСПІЛЬСТВО ся неготовими до такого перебігу подій. Адже здавалося, що після 1945 р. цивілізоване люд- ство нарешті виробило такі принципи і пра- вила, які не могла безкарно порушити жодна сторона. Згідно з цими принципами, не можна нападати на іншу країну, якщо тобі не подоба- ється її уряд, її вектор національного розвитку чи напрям міжнародної інтеграції. Не можна захоплювати силою чужу територію. Не мож- на відкидати власні міжнародні зобов’язання і робити вигляд, що нічого не сталося. І впродовж досить короткого періоду усе це залишилося в минулому. Ми опинилися у світі, де кожен сам за себе. Де виконання договорів є ознакою слабкості, а розмови про ядерний по- піл стають темою політичних шоу. Головні ді- йові особи цього світу — реваншистські імперії на чолі з маніакальними вождями, релігійні фанатики, які будують цілі держави на терорі й догматизмі, і «п’яті колони» різноманітних радикалів, маргіналів та агентів впливу, що набули поширення в передових суспільствах Заходу. Можемо констатувати — декорації на світо- вій арені кардинально змінилися. І, продовжу- ючи аналогією зі сценою, Україна опинилася під світлом геополітичних софітів. Але на від- міну від написаних текстів п’єс, вектор нашо- го розвитку не пишеться десь далеко і кимось стороннім. Ні. Він залежить від нашої з вами вольової, інтелектуальної і моральної спро- можності — спроможності відновити справед- ливість, яка потрібна не лише нам самим, а й усьому цивілізованому світу, який стоїть за на- шою спиною у нашій протидії агресору. Сьогодні Україна фактично змушена вести війну за незалежність. Однак ця війна є час- тиною великого світового конфлікту, що має комплексний характер і дуже тривожні пер- спективи. Світ увійшов у зону підвищеної турбулент- ності, пов’язаної з пробудженням агресії, не- терпимості, що супроводжується фактичною відмовою від стримуючих норм і механізмів. Не працює механізм ООН, декоративною та недієвою виглядає ОБСЄ, під великим зна- ком питання опинився принцип нерозповсю- Учасники презентації дження ядерної зброї. Непорушність кордонів, повага до державного суверенітету — все це перетворюється на порожні слова. Нас знов намагаються повернути у світ, де панує право сильного, а отже, зробити війну новою нормою міжнародного життя. І це частково вдається. 6 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2017. (2) НАУКА І СУСПІЛЬСТВО Сьогодні світ уже отруєний страхом, брехнею і ненавистю, мільйони людей втратили свої до- мівки, зруйновано інфраструктуру, зупинено підприємства, зростає загроза екологічних і техногенних катастроф. Це і є той «новий гібридний світ», в якому ми сьогодні живемо. І те, що нині фронт на європейському театрі бойових дій простягнувся лише на кілька со- тень кілометрів українського кордону, нікого не повинно вводити в оману. Саме тому сьо- годнішній конфлікт і називається гібридним, бо жертви і руйнування агресор завдає не лише прямим військовим вторгненням. Швидше на- впаки — все активніше застосовуються засоби інформаційно-психологічного, економічного, політичного впливу. Та й взагалі, будь-які ме- тоди, які зможе вигадати супротивник. Власне, готуючи цю книгу, ми бачили сво- їм завданням дослідження витоків нинішньої кризи, її рушійних сил і механізмів. Ми пропо- нуємо читачам цілісний огляд того, як агресор готував свій напад, як він його реалізовував. Пояснюємо ті процеси, які сьогодні відбува- ються, те, як ми реагуємо на цю агресію. По- декуди — успішно. Іноді — не зовсім. Кажучи про саму книгу, я б хотів зупинити- ся на її назві. Для багатьох сам термін «світова гібридна війна» є надзвичайно дискусійним. Навіть на етапі підготовки роботи часто по- ставало питання: «Чи дійсно виправдано го- ворити про наявність саме «світової гібридної війни»? На нашу думку, відповідь — так, це більш ніж виправдано. Незважаючи на те, що для нас ключовою проблемою залишається проти- стояння російській агресії, не помічати світо- вої гібридної війни це те саме, що не помічати «слона в посудній лавці». Це дійсно нове гло- бальне міжнародне протистояння, яке з одно- го боку знищує наявний світовий порядок, а з іншого — формує новий, менш стабільний та більш хаотичний. Міжнародна система, побудована на спра- ведливих правилах і взаємній повазі до суве- ренітету, територіальної цілісності, на ціннос- тях прав людини, демократії — все це отримало новий вектор руху в бік хаосу, де домінує право сильного. Тож гібридну війну можна й доціль- но кваліфікувати як новітню форму глобаль- ного протистояння у сучасному безпековому довкіллі. І ми не можемо заплющувати очі на те, що «гібридний» характер агресії поширю- ється на все нові арени протистояння. Це вже навіть не предмет для дискусій — це однознач- ний факт. Тож коли ми кажемо про гібридну війну сьогодні, то маємо на увазі, що це: • відсутність чітко визначених часових го- ризонтів, тобто її неможливо зафіксувати у часі, як і визначити кінцевий термін завер- шення; • ситуація, коли справжні цілі гібридної ві- йни є нечіткими і не до кінця зрозумілими; • проблема великої кількості просторів, на яких йде протистояння. Усе це спричинює масштабні конфлікти, які мають транснаціональний характер і важко піддаються локалізації. У своїй роботі ми зга- дуємо «ефект метелика», який найбільш точ- но описує характер розгортання «гібридних» трансформацій світу: від маленького конфлік- ту на віддаленому континенті, до кризи в краї- нах «золотого мільярду». Очевидно, потрібно відповісти на питання: а що дасть ця книга для розуміння таких про- цесів? Адже переважна більшість з вас, шанов- ні колеги, також досліджує проблематику гіб- ридної війни. По-перше, наш багатопрофільний колектив Національного інституту стратегічних дослі- джень зробив справді комплексну роботу, роз- кривши одночасно військові, економічні, гума- нітарні, інформаційні аспекти гібридної війни. По-друге, ми простежили це явище у динаміці, спробували зрозуміти його витоки, передумо- ви, логіку розгортання гібридної агресії, реак- цію потерпілої сторони, якою в цьому випадку є Україна. Проте це не все. Сьогодні більшість дослі- джень з проблем гібридної війни зосередже- но на констатації того, як агресія відбувалася та що нам робити. Ми ж хотіли побачити і те, як ми, як Україна змінилася під час цієї агре- сії. Як змінилася наша економіка, наш сектор ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2017, № 2 7 НАУКА І СУСПІЛЬСТВО безпеки і оборони, які нові аспекти функціону- вання інформаційного, культурного простору з’явилися. Усвідомлення цих змін, докладний їх опис — усе це надзвичайно важливо для адекватного формування стратегії розвитку та протидії новим викликам гібридної війни. Україна важкою ціною здобула унікальний досвід протистояння гібридній агресії. Наші уроки і наші висновки будуть корисними світу, який вступає в епоху гібридних війн і гібрид- ного миру. Один з головних уроків полягає в тому, що слід навчитися чітко ідентифікувати початок гібридної агресії. Сьогодні в Європі й Америці продовжують сперечатися, чи веде Путін війну проти Захо- ду? Дехто на Заході говорить: «Ні, він просто напав на Україну за те, що вона насмілилась підписати Угоду про асоціацію з ЄС. Підтримує радикалів, спонсорує тероризм, провокує вну- трішню політичну нестабільність у провідних країнах Європи, бомбить Алеппо, втручається у вибори в США та погрожує застосуванням ядерної зброї. Але це ще не війна, і для того, щоб Путін міг зберегти обличчя, а Росія могла «встати з колін», потрібно зняти санкції і до- зволити російським військовим потренуватися ще в якійсь країні Близького Сходу чи Північної Африки». Ще раз скажу — так дехто думає і говорить на Заході. Проте нерозуміння природи гі- бридної агресії призводить до геополітичної сліпоти. І це дуже небезпечно. Потрапивши в залежність від «Газпрому», потім від кремлів- ських грошей, потім від російської пропаганди, наші європейські і деякі американські партне- ри воліють жити ілюзіями. А невидимі армії завдають їм тим часом одну поразку за іншою. І от уже тріщить по швах Європейський Союз, вбито клин у євроатлантичну солідарність, єв- ропейський і американський обиватель, наля- каний терористами, мігрантами і економічни- ми проблемами, шукає лише одного — щоб усе стало «добре», як раніше. Ми також довго залишалися сліпими до гі- бридної агресії РФ. Ми списували економіч- ний тиск та інформаційну експансію на бра- терські почуття, а ультиматуми та провокації на запальну натуру нашого партнера. Україна дала можливість господарювати у власному домі російському бізнесу, російським медіа, російським спецслужбам, продовжила базу- вання Чорноморського флоту на своїй терито- рії, прийняла продиктований з Москви закон про мови. Але це не вберегло нас від збройної агресії і спроби зруйнувати українську дер- жавність. Сьогодні ми бачимо, що українські політики до останнього моменту мислили ка- тегоріями миру, хоча Путін вже давно почав мислити категоріями війни. Отже, наша книга є швидше «останнім по- передженням» для всіх тих, хто продовжує вірити в ілюзію миру, хто не хоче бачити но- вої реальності, якою є світова гібридна війна. Хто хоче вірити в те, що десь існує «добрий Путін». Які ж висновки є головними для самої України? Головним результатом трирічної боротьби з російською гібридною агресією стало те, що Україна довела свою цілковиту спроможність як держава, що здатна захистити свій сувере- нітет і політичну суб’єктність. Політична мета нашого гібридного супротивника наразі не до- сягнута. Однак боротьба триває. Економічна, фінансова, енергетична, транзитна залежність України від РФ не лише не забезпечила миру та безпеки, а й виявила критичну уразливість до гібридного шоку. Слабка диверсифікова- ність зовнішньої торгівлі України, її історична залежність від російських постачальників та споживачів у виробничих ланцюгах — чинни- ки, що дали РФ можливість зробити торгівлю головною мішенню агресії проти України в економічній сфері. Вкрай слабким місцем за- лишається критична інфраструктура України. Останні події в Авдіївці це болісно продемон- стрували. Водночас гібридна агресія проти України створила імпульс для прискорення економіч- них і фінансових трансформацій та структур- них зрушень: збільшився масштаб експортно- імпортних відносин з країнами ЄС, послабша- ли боргові «пута», розпочалося визволення з енергетичної «пастки». 8 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2017. (2) НАУКА І СУСПІЛЬСТВО Проте сьогодні на українському фронті сві- тової гібридної війни ситуація залишається вкрай напруженою. Головний розрахунок про- тивник робить на те, що політичні конфлікти і економічні проблеми підірвуть українську оборону зсередини, а наші союзники здадуть свої позиції Путіну. Можемо не сумнівати- ся — Кремль готовий до цього і сподівається, що зможе нас ще і штовхнути в спину, якщо ми раптом опинимося біля умовної «прірви». Прірви, яку він сам для нас і готує. Я хочу, щоб ніхто в цій залі навіть не сумнівався — ця ві- йна буде довгою та складною. І супротивник не буде нам пробачати помилки. Які ж сценарії може застосувати до нас Кремль уже найближчим часом? Сценарій «Битва». Це може бути наступ збройних формувань з Донбасу, підтриманих російськими військами з усіх можливих на- прямків. Сценарій «Ультиматум». Це може бути уль- тиматум щодо федералізації і фактичної десу- веренізації України. Сценарій «Деградація». Третій варіант — пе- ретворення України на «сіру зону», нічийну те- риторію нестабільності та замороженого кон- флікту, приречену на поступову деградацію. Які з цих сценаріїв будуть реалізовані, ми сьогодні не знаємо, але маємо бути готовими до будь-якого з них. Гібридна війна відкрила нам очі на реаль- ність. Ми тверезо дивимося на речі і навчили- ся за красивими словами бачити прагматичні інтереси сторін конфлікту. Цивілізована Євро- па, як і в часи Гітлера, намагається за будь-яку ціну уникнути конфлікту і залишитися в сво- єму комфортному невіданні. Америка, схоже, на деякий час абстрагується від своїх зовніш- ніх інтересів та зобов’язань і зосереджуєть- ся на внутрішньому конфлікті. Тому головна наша ставка — це власні сили, наша рішучість і правда, яка озброїла нас знанням про себе і про ворога. Не можна припуститися помилки Чехословаччини 38-го року. На Заході дедалі більше говорять про «втому від України». Насправді це втома від війни. Ві- йни, яка йде в Україні. І ми маємо розуміти, що така інфантильна ілюзія дійсно існує: мовляв, не буде України — не буде й війни. І якщо по- жертвувати чимось умовно «незначним» (на- приклад, Україною), то все буде знову добре. Про таку логіку «раціоналізованого боягуза» свого часу написав Фрідріх Дюрренматт у п’єсі «Візит старої дами». В одній зі своїх статей я вже проводив цю аналогію, але, на жаль, ситуа- ція не змінюється. Зло вимагає принести йому жертву. І особливий цинізм ситуації полягає в тому, що добропорядні обивателі бувають го- тові принести цю жертву в ім’я лицемірного загального блага. Під приводом такої часто лицемірної турбо- ти про Україну нам пропонують різні «комп- роміси». Компроміси в лапках, бо інакше про них не скажеш. Назви цих компромісів по- стійно змінюються — починаючи з «формули Штайнмаєра» і закінчуючи різноманітними «ініціативами» несподіваного авторства та незрозумілого походження. Але зміст їх один і той самий — легалізація анексії Криму, лега- лізація маріонеткових режимів на окупованих територіях Донбасу, параліч центральної вла- ди у Києві і блокування європейської та євро- атлантичної інтеграції України. Навзамін нам малюють заспокійливі перспективи того, що в цьому разі Росія, можливо (!), утримається від введення регулярної армії на підконтрольну нам територію. І буде продовжувати душити українську незалежність, тільки вже дипло- матичними, економічними та інформаційно- пропагандистськими засобами. І хоча Захід буде спостерігати це з почуттям глибокої стур- бованості, але на бізнес із Путіним ця стурбо- ваність не впливатиме. Світ має усвідомити, що гібридна війна це війна без переможців. Але перед нами стоять дуже конкретні і нагальні завдання — збері- гати єдність, розуміти цілі і засоби противни- ка, зміцнювати дух і обороноздатність. Це ті завдання, які забезпечать нам ефективне іс- нування в цьому новому світі. Світі, який ми лише починаємо усвідомлювати. Заступник головного редактора журналу О.О. МЕЛЕЖИК

Світова гібридна війна: український фронт

Institution

Similar Items