«Фундамент» Києва

Київ розташований у межах східного схилу Українського щита. Кристалічний фундамент представлений метаморфічними породами росинсько-тікицької серії та гранітоїдами, що розвиваються по них, і перекритий фанерозойським чохлом, потужність якого зростає із заходу на схід і варіює від десятків до сотень...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2017
Hauptverfasser:	Степанюк, Л.М., Приходько, В.Л., Курило, С.І., Довбуш, Т.І., Котвіцька, І.М.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2017
Schriftenreihe:	Вісник НАН України
Schlagworte:	Статті та огляди
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/114461
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	«Фундамент» Києва / Л.М. Степанюк, В.Л. Приходько, С.І. Курило, Т.І. Довбуш, І.М. Котвіцька // Вісник Національної академії наук України. — 2017. — № 2. — С. 54-59. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-114461
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1144612025-02-09T10:00:21Z «Фундамент» Києва «Фундамент» Киева "Basement" of Kyiv Степанюк, Л.М. Приходько, В.Л. Курило, С.І. Довбуш, Т.І. Котвіцька, І.М. Статті та огляди Київ розташований у межах східного схилу Українського щита. Кристалічний фундамент представлений метаморфічними породами росинсько-тікицької серії та гранітоїдами, що розвиваються по них, і перекритий фанерозойським чохлом, потужність якого зростає із заходу на схід і варіює від десятків до сотень метрів. Породи кристалічного фундаменту території м. Київ для дослідження було піднято на денну поверхню нечисленними свердловинами, однією з яких є Новобіличанська свердловина № 1 глибиною 1927 м. За матеріалами буріння, кристалічний фундамент залягає на глибині 290 м. Породи фундаменту представлено переважно тіньовими мігматитами гранодіоритового складу з малопотужними лінзоподібними включеннями амфібол-біотитових гнейсів. За результатами уран-свинцевого ізотопного датування кристалів цирконів без видимих реліктових ядер, вік гранодіориту становить 2059 ± 12 млн років. З’ясовано, що гранодіорити сформувалися по палеопротерозойському коровому субстрату (εNd = −2,1; ⁸⁷Sr/⁸⁶Sr = 0,70501 ± 6), речовина якого відділилася від деплетованої мантії не раніше 2,42 млн років тому, тобто в палеопротерозої. Kyiv is located within the Eastern slope of the Ukrainian Shield. The crystalline basement is represented by metamorphic rocks of Ros’-Tikych series and granitoids. The basement is closed off by Phanerozoic cover, the thickness of which increases from West to East and varies from tens to hundreds of meters. Rocks of the crystalline basement of Kyiv were raised for the study to the surface through a few boreholes, one of which is Novobelitska 1 with a depth of 1927 m. According to drilling materials the crystalline basement lies at 290 m. Basement rocks are represented mainly by shadow migmatite of granodiorite composition with small lenticular inclusions of amphibole-biotite gneiss. The main goal of the research is to determine the time and origin of granodiorite melts. Zircon was dated by uranium-lead method, isotope composition of strontium was studied in apatite and Sm-Nd isotope systems in the granodiorite. The sample from the borehole was tested at the interval of 488-504 m. The age of the granodiorite in 2059±12 million years was determined based on the results of uranium-lead isotopic dating of the zircon crystals with no visible relict cores. The Sm-Nd isotopic studies of bulk sample of the granodiorite and the isotopic composition of strontium in accessory apatite found that the granodiorites formed by Paleoproterozoic crustal substrate (εNd = –2.1; ⁸⁷Sr/⁸⁶Sr = 0.70501 ± 6), the substance of which was separated from depleted mantle no earlier than 2.42 million years ago in Paleoproterozoic. 2017 Article «Фундамент» Києва / Л.М. Степанюк, В.Л. Приходько, С.І. Курило, Т.І. Довбуш, І.М. Котвіцька // Вісник Національної академії наук України. — 2017. — № 2. — С. 54-59. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 0372-6436 DOI: doi.org/10.15407/visn2017.02.054 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/114461 uk Вісник НАН України application/pdf Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Статті та огляди Статті та огляди
spellingShingle	Статті та огляди Статті та огляди Степанюк, Л.М. Приходько, В.Л. Курило, С.І. Довбуш, Т.І. Котвіцька, І.М. «Фундамент» Києва Вісник НАН України
description	Київ розташований у межах східного схилу Українського щита. Кристалічний фундамент представлений метаморфічними породами росинсько-тікицької серії та гранітоїдами, що розвиваються по них, і перекритий фанерозойським чохлом, потужність якого зростає із заходу на схід і варіює від десятків до сотень метрів. Породи кристалічного фундаменту території м. Київ для дослідження було піднято на денну поверхню нечисленними свердловинами, однією з яких є Новобіличанська свердловина № 1 глибиною 1927 м. За матеріалами буріння, кристалічний фундамент залягає на глибині 290 м. Породи фундаменту представлено переважно тіньовими мігматитами гранодіоритового складу з малопотужними лінзоподібними включеннями амфібол-біотитових гнейсів. За результатами уран-свинцевого ізотопного датування кристалів цирконів без видимих реліктових ядер, вік гранодіориту становить 2059 ± 12 млн років. З’ясовано, що гранодіорити сформувалися по палеопротерозойському коровому субстрату (εNd = −2,1; ⁸⁷Sr/⁸⁶Sr = 0,70501 ± 6), речовина якого відділилася від деплетованої мантії не раніше 2,42 млн років тому, тобто в палеопротерозої.
format	Article
author	Степанюк, Л.М. Приходько, В.Л. Курило, С.І. Довбуш, Т.І. Котвіцька, І.М.
author_facet	Степанюк, Л.М. Приходько, В.Л. Курило, С.І. Довбуш, Т.І. Котвіцька, І.М.
author_sort	Степанюк, Л.М.
title	«Фундамент» Києва
title_short	«Фундамент» Києва
title_full	«Фундамент» Києва
title_fullStr	«Фундамент» Києва
title_full_unstemmed	«Фундамент» Києва
title_sort	«фундамент» києва
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2017
topic_facet	Статті та огляди
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/114461
citation_txt	«Фундамент» Києва / Л.М. Степанюк, В.Л. Приходько, С.І. Курило, Т.І. Довбуш, І.М. Котвіцька // Вісник Національної академії наук України. — 2017. — № 2. — С. 54-59. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT stepanûklm fundamentkiêva AT prihodʹkovl fundamentkiêva AT kurilosí fundamentkiêva AT dovbuští fundamentkiêva AT kotvícʹkaím fundamentkiêva AT stepanûklm fundamentkieva AT prihodʹkovl fundamentkieva AT kurilosí fundamentkieva AT dovbuští fundamentkieva AT kotvícʹkaím fundamentkieva AT stepanûklm basementofkyiv AT prihodʹkovl basementofkyiv AT kurilosí basementofkyiv AT dovbuští basementofkyiv AT kotvícʹkaím basementofkyiv
first_indexed	2025-11-25T15:40:11Z
last_indexed	2025-11-25T15:40:11Z
_version_	1849777417594339328
fulltext	54 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2017. (2) «ФУНДАМЕНТ» КИЄВА Київ розташований у межах східного схилу Українського щита. Криста- лічний фундамент представлений метаморфічними породами росинсько- тікицької серії та гранітоїдами, що розвиваються по них, і перекритий фанерозойським чохлом, потужність якого зростає із заходу на схід і ва- ріює від десятків до сотень метрів. Породи кристалічного фундаменту території м. Київ для дослідження було піднято на денну поверхню не- численними свердловинами, однією з яких є Новобіличанська свердловина № 1 глибиною 1927 м. За матеріалами буріння, кристалічний фундамент залягає на глибині 290 м. Породи фундаменту представлено переважно тіньовими мігматитами гранодіоритового складу з малопотужними лін- зоподібними включеннями амфібол-біотитових гнейсів. За результатами уран-свинцевого ізотопного датування кристалів цирконів без видимих реліктових ядер, вік гранодіориту становить 2059 ± 12 млн років. З’я со- ва но, що гранодіорити сформувалися по палеопротерозойському коровому субстрату (εNd = −2,1; 87Sr/86Sr = 0,70501 ± 6), речовина якого відділилася від деплетованої мантії не раніше 2,42 млн років тому, тобто в палео- протерозої. Ключові слова: Росинсько-Тікицький мегаблок, гранодіорит, циркон, уран-свинцевий ізотопний метод. Київ у геологічному плані розташований у межах східного схилу Українського щита. Породи кристалічного фундаменту перекриті фанерозойським чохлом, потужність якого зростає із заходу на схід і становить від десятків (перші сотні метрів на правобережжі міста) до сотень метрів (у лівобережній частині міста). Кристалічний фундамент представлений метаморфіч- ними породами росинсько-тікицької серії, плагіогранітоїдами звенигородського комплексу та двопольовошпатовими гра- нітами уманського комплексу, що розвиваються по них [1]. У структурному плані територія Києва знаходиться на продо- вженні Росинсько-Тікицького мегаблока Українського щита, що на північ занурений під Дніпровсько-Донецьку западину. На півдні породи фундаменту виходять на денну поверхню і простежуються в долинах річок Рось, Гірський Тікич та їх приток, а також відкриті численними кар’єрами, в яких видо- бувають гранітоїди на щебінь та як бутовий камінь. У межах Києва та його околиць кристалічні породи пере- криті потужною товщею осадових порід, які можна вивчати в СТЕПАНЮК Леонід Михайлович — член-кореспондент НАН України, доктор геологічних наук, завідувач відділу радіогео- хронології, заступник директора з наукової роботи Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України ПРИХОДЬКО Василь Леонтійович — кандидат геологічних наук, головний геолог ДП «Українська геологічна компанія» КУРИЛО Сергій Ігорович — кандидат геологічних наук, науковий співробітник відділу радіогеохронології Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України ДОВБУШ Тетяна Іллівна — науковий співробітник відділу радіогеохронології Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України КОТВІЦЬКА Ірина Миколаївна — науковий співробітник відділу радіогеохронології Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України doi: https://doi.org/10.15407/visn2017.02.054 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2017, № 2 55 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ берегових відслоненнях правого борту р. Дні- про та в деяких кар’єрах. На сьогодні криста- лічні породи фундаменту території м. Київ було піднято на денну поверхню нечисленни- ми свердловинами, однією з яких є унікальна за глибиною та обсягом піднятого на поверхню керна Новобіличанська свердловина № 1. Глибоку Новобіличанську свердловину № 1 (глибина 1927 м) було пробурено на початку 70-х років минулого століття в Києві по вул. Новобіличанській (нині проспект Академіка Палладіна). Бурові роботи виконувалися про- тягом 1966—1974 рр. Свердловиною було роз- крито розріз осадового чохла та кристалічного фундаменту. За матеріалами буріння з’ясо ва но, що кристалічний фундамент залягає на глиби- ні 290 м. Породи фундаменту представлено пе- реважно мігматитами. Відбір керна було здій- снено лише в інтервалі 330—800 м. Його прак- тично повністю передано в Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семе- ненка НАН України (на момент передачі керна установа називалася Інститут геохімії і фізики мінералів АН УРСР). Результати дослідження цього керна і було покладено в основу цієї пу- блікації. Свердловина в інтервалі 297—1927 м про- йшла крізь мігматити гранодіоритового скла- ду з малопотужними (0,3—0,4 см) лінзоподіб- ними включеннями амфібол-біотитових гней- сів, які переважали в інтервалах 476,0—488,0; 495—504; 545,0—555,5; 625—628; 757—758; 795—798; 818—820; 1780,5—1781,0; 1783,0— 1783,2; 1897,0—1897,6 м. Макроскопічно мігматити рожево-сірі, сірі, різнозернисті з переважанням дрібно- і серед- ньозернистих, нечітко-, неяснопорфіроподіб- ні. Гранітна складова мігматитів і тіньові їх відміни мають масивну або неясно-смугасту (за темнокольоровими мінералами) текстуру. В інтервалах, де поширені гнейси, мігмати- ти набувають лінзоподібно-смугастої тексту- ри, яку зумовлюють лінзи та смуги амфібол- біотитових гнейсів. Усереднений мінеральний склад граноді- оритів: плагіоклаз — 44 %, мікроклін — 20 %, кварц — 20 %, біотит — 13 %, рогова обманка — 3 %. Акцесорні мінерали: апатит, циркон, сфен, інколи ортит, рутил. Рудний мінерал — ільме- ніт. Як другорядні і вторинні мінерали відзна- чаються епідот (до 3 %), серицит, пеліт, спора- дично трапляється хлорит, сагеніт, лейкоксен. Амфібол-біотитові гнейси зеленувато-сірі, дрібно- і середньозернисті, гнейсоподібної, зрідка неясно-смугастої текстури. Структура лепідогранобластова, лепідогетерограноблас- това. Усереднений мінеральний склад гнейсів: плагіоклаз — 40 %, мікроклін — 4 %, кварц — 10 %, біотит — 25 %, рогова обманка — 20 %. Акцесорні мінерали: апатит, циркон, сфен. Рудний мінерал — ільменіт. Як другорядні і вторинні мінерали трапляються епідот, кліно- цоїзит, серицит, пеліт. З метою з’ясування часу та джерела родона- чальних розплавів гранодіоритів за допомогою уран-свинцевого методу ми датували циркони, вивчили ізотопний склад стронцію в апатиті та дослідили самарій-неодимову ізотопну систе- му гранодіориту, пробу якого було відібрано з керна свердловини в інтервалі 488—504 м. Вік гранодіориту визначали класичним уран-свинцевим ізотопним методом за крис- талами циркону, виділеними вручну під бі- нокуляром. Хімічну підготовку наважок цир- кону виконували за стандартною методикою [2, 3]. Ізотопний аналіз урану і свинцю про- ведено на 8-колекторному мас-спектрометрі МИ-1201АТ. Для зіставлення результатів да- тування використовувався стандарт циркону ІГМР-1 [4]. Для з’ясування джерела гранодіоритів було вивчено ізотопний склад стронцію в акцесор- ному апатиті та самарій-неодимову ізотопну систему валової проби гранодіориту. Хімічну підготовку наважок апатиту та валової проби породи виконували за відповідними стандарт- ними методиками [2]. Ізотопний аналіз строн- цію, самарію та неодиму проведено на 5-ко- лек торному мас-спектрометрі МИ-1201АТ. У процесі вимірювання ізотопне відношення 87Sr/86Sr нормувалося на 86Sr/88Sr = 0,1194, а 143Nd/144Nd на 144Nd/146Nd = 0,7219 за відоми- ми формулами [2]. 56 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2017. (2) СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ Гранодіорит роговообманково-біо ти то- вий, порфіроподібний (проба КГ-1, інтервал 488—504 м). Мікротекстура — плямиста завдя- ки наявності скупчень переважно біотиту та рогової обманки розміром від 3 до 4 мм. Cтруктура — порфіроподібна. Порфіропо- дібні вкраплення представлено округлими зернами мікрокліну розміром близько 12 мм. Структура загальної маси — нерівномірно крупно- і середньозерниста. Нерівномірна зер- нистість зумовлена крупними зернами мікро- кліну та зрідка плагіоклазу розміром 4—5 мм та дрібнішими зернами розміром 1—3 мм. Плагіоклаз, що утворює видовжені лейсти та призматичні зерна з ідіоморфними обрисами, і завжди ксеноморфний мікроклін визначають гіпідіоморфнозернисту структуру. Подекуди крупні зерна мікрокліну містять включення ідіоморфних зерен плагіоклазу та кварцу роз- міром 1,0—2,4 мм, визначаючи елементи нечіт- кої монцонітової структури. Хімічний склад гранодіориту (%): SiO2 — 67,26; TiO2 — 0,41; Al2O3 — 15,80; Fe2O3 — 0,16; FeO — 3,72; MnO — 0,03; MgO — 1,66; CaO — 3,38; Na2O — 4,28; K2O — 2,20; P2O5 — 0,09; S — <0,02; H2O — <0,01; ВПП — 0,52; сума — 99,51. Мінеральний склад гранодіориту (об’єм ні %): головні мінерали — плагіоклаз — близько 55, кварц — 16—20; біотит — 12—15, мікроклін — 5—7; другорядні мінерали — рогова обманка — 4—5; акцесорні мінерали — сфен, апатит, циркон, ортит, епідот, цоїзит; вторинні мінерали — хло- рит по біотиту, серицит та кальцит по плагіокла- зу; рудні мінерали — ільменіт, магнетит. Мікроклін у порфіроподібних вкраплен- нях має заокруглену форму, розміром близько 12 мм. Мікроклінова ґратка — середньої до- сконалості, клітково-снопоподібна. Пертити — дрібні дископодібні, трапляються рідко, іноді трапляються крупні недосконалі крапельні пертити. Містить включення таблитчастого плагіоклазу (№ 10—15), округлого кварцу та біотиту розміром від 0,1 до 1 мм. Мікроклін у загальній масі породи має не- правильну форму, розміром від 1 до 5 мм. Мі- кроклінова ґратка — переважно досконала, суцільна, снопоподібно-кліткова. Пертити — дрібні дископодібні, мають рівномірне поши- рення у межах зерна та в цілому не переви- щують 3 % від зрізу зерна. Крупніші зерна міс- тять включення таблитчастого плагіоклазу та округлого кварцу розміром 1,0—2,2 мм. Плагіоклаз (№ 10—15) утворює таблитчас- ті, подовжено таблитчасті, зрідка ксеноморфні зерна розміром 1—4 мм. У зернах плагіоклазів основної маси зазвичай проявляються тон- кі полісинтетичні двійники, а в зернах, що як включення трапляються в мікрокліні, — ши- рокі двійники. Подекуди плагіоклази містять дрібні антипертити, слабо серицитизовані, зрідка розвивається кальцит. Таблиця 1. Вміст урану, свинцю та ізотопний склад свинцю в цирконах з гранодіориту (проба КГ-1) Фракція циркону Вміст (ppm) Ізотопні відношення Вік, млн років Дис- кор. (%)U Pb 206Pb 204Pb 206Pb 207Pb 206Pb 208Pb 206Pbr 238U 207Pbr 235U 206Pbr 238U 207Pbr 235U 207Pbr 206Pbr >0,1, cв-к, к, впр 650,7 240,5 2305 7,5700 8,4696 0,34127 5,9518 1893 1969 2049,7 7,7 <0,1, cв-к, к, впр 712,8 262,4 1730 7,4338 7,7489 0,33548 5,8749 1865 1958 2057,0 9,3 cв-к, к, впр 666,0 255,4 913,0 7,0666 6,5291 0,33826 5,9309 1878 1966 2059,1 8,8 св-к, гол 713,2 291,7 552,3 6,6278 4,7212 0,33921 5,9432 1883 1968 2057,9 8,5 р-к, впр 605,1 350,8 125,9 4,2989 2,3208 0,35449 6,2500 1956 2011 2069,0 5,5 т-к, впр 660,2 281,3 592,3 6,6265 5,0171 0,35679 6,3347 1967 2023 2081,2 5,5 Примітки. Поправка на звичайний свинець уведена за Стейсі і Крамерсом на вік 2050 млн років; cв-к — світ- ло-коричневі, к — коричневі, т-к — темно-коричневі, р-к — рожево-коричневі, впр — видовжено-призматичні, гол — голчасті. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2017, № 2 57 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ Біотит представлено переважно ідіоморф- ними лусками, інколи з розщепленими кра- ями, розміром 0,4—1,5 мм. Здебільшого утво- рює зернові скупчення зі сфеном, роговою обманкою, в поодиноких випадках — з цоїзи- том. Має коричневе забарвлення з ледь по- мітним зеленкуватим відтінком та чітким пле- охроїзмом: Ng — темно-коричневий, чорний; Nm — зеленкувато-коричневий; Np — світло- коричневий, жовтий. Деякі зерна слабо хлори- тизовані. Містить включення апатиту, цирко- ну, зрідка сфену. Кварц має вигляд округлих або амебоподіб- них зерен розміром 0,5—1,0 мм, які включені у мікроклін або знаходяться на межі між зерна- ми польових шпатів. Рогова обманка трапляється в зернах ви дов- жено-таблитчастої або ксеноморфної форми розміром 0,5—1,0 мм. Трапляється у зростанні з біотитом. Забарвлення трав’янисто-зелене з чітким плеохроїзмом: Ng — трав’янисто-зе ле- ний з синюватим відтінком; Np — світло-ко- ричневий, жовтий. Зрідка містить включення кварцу, біотиту, сфену та епідоту. Сфен характеризується світло-коричневим забарвленням, має округлу або ідіоморфну форму зерен, розміром 0,1—0,3 мм. Сфен як включення трапляється в біотиті, роговій об- манці. Окремі зерна сфену присутні в загаль- ній масі породи, зрідка сфен утворює зернові скупчення. Апатит переважно ідіоморфної форми, тра- пляється у вигляді численних включень у по- льових шпатах, кварці, біотиті та інтерстиціях. Циркон призматичної форми, тонкозональ- ний, часто містить реліктові ядра, трапляється як включення у польових шпатах та біотиті або в інтерстиціях. Епідот утворює дрібні зернові маси, які включені в рогову обманку або знаходяться у зростанні з нею, а визначені дрібні скупчен- ня цоїзиту приурочені виключно до біотиту. Ортит представлено одним зерном розміром 0,5 мм, світло-зеленого забарвлення, з харак- терною епідотовою облямівкою. Час кристалізації гранодіоритового роз- плаву та формування гранодіориту визначали уран-свинцевим ізотопним методом за цир- коном. Під бінокуляром кристали циркону мають забарвлення в коричневих тонах, від світ ло-коричневого, коричневого до темно-ко- рич невого, як поодинокі трапляються ро же во- коричневі. Світ ло-ко рич неві кристали — про- зорі, коричневі та рожево-коричневі — напів- прозорі, тем но-коричневі — непрозорі. Криста- ли ви дов жено-призматичні, в підпорядкованій кількості присутні призматичні. Огранення кристалів майже досконале, зумовлене комбі- нацією граней кількох біпірамід, у тому числі гострих, та обох призм. Поверхня граней рівна, блискуча, в деяких відзначаються ямки, нарос- ти. На поверхні незначної кількості кристалів, найчастіше коричневих і темно-коричневих, спостерігаються дрібні тріщинки. У зламах таких тріщинуватих кристалів проявляється складна будова, зумовлена наявністю світло- рожевих ядер та коричневих оболонок. Резуль- тати датування різних типів кристалів цирко- ну наведено в табл. 1. З наведених у табл. 1 даних видно, що отри- мані значення ізотопного віку характеризують- ся незначною дискордантністю (5,5—9,3 %) та досить компактним розташуванням на діагра- мі з конкордією, що унеможливлює побудову достовірної дискордії. Зважаючи, що найбільш надійним є вік, розрахований за ізотопним Таблиця 2. Результати самарій-неодимових ізотопних досліджень валової проби гранодіориту (глибока Новобіличанська свердловина № 1, м. Київ) Проба № Вміст (ppm) Iзотопні відношення Moдельний вік (млн років) εNd* Sm Nd 147Sm/144Nd 143Nd/144Nd ±σ CHUR DM КГ-1 4,157 28,20 0,08959 0,511077 5 2212 2419 –2,1 * εNd розраховано на вік 2060 млн років. 58 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2017. (2) СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ відношенням 207Pb/206Pb, який коливається в межах 2049,7—2081,2 млн років (середнє зва- жене становить 2062±14 млн років), отрима- ний вік можна прийняти за вік циркону. Слід зазначити, що найбільше значення віку отри- мано для темно-коричневих кристалів, всере- дині яких трапляються ядра, і якщо розрахува- ти середнє зважене значення віку за ізотопним відношенням 207Pb/206Pb без дати, отриманої для темно-коричневих кристалів, то вік цирко- ну становитиме 2059 ± 12 млн років, що є не значимо меншою величиною. Отже, гранодіорити, головний петротип по- рід «фундаменту» Києва, були сформовані в палеопротерозої у тому самому віковому ін- тервалі, що й гранітоїди уманського та звениго- родського комплексів Росинсько-Тікицького мегаблока [1, 3]. З метою з’ясування джерела родоначальних гранодіоритових розплавів було вивчено ізо- топний склад стронцію акцесорного апатиту та самарій-неодимову ізотопну систему вало- вої проби гранодіориту. За результатами мас-спектрометричного аналізу ізотопного складу стронцію апатиту, первинне ізотопне відношення 87Sr/86Sr стано- вить 0,70501 ± 6, що свідчить про його корове джерело. Результати самарій-неодимових ізотопних досліджень валової проби гранодіориту наведе- но в табл. 2, з якої видно, що гранодіорит сфор- мувався з корової речовини (εNd = –2,1), що відділилася від деплетованої мантії не раніше 2,42 млн років тому, тобто в палеопротерозої. Висновки. Кристалічний фундамент терито- рії м. Київ (район Академмістечка) представ- лено переважно гранітоїдами гранодіоритово- го складу з різко підпорядкованою кількістю супракрустальних порід. Гранодіорити були сформовані в палеопротерозої, як і решта гра- нітоїдів Росинсько-Тікицького мегаблока, по палеопротерозойському коровому субстрату. REFERENCES 1. Stepanyuk L.M., Bezvynnyi V.P., Orsa V.I., Dovbush T.I., Lesnaya I.M., Ponomarenko O.M., On the age of granites of Ros’-Tikych area of the Ukrainian Shield. Mineralogical Journal. 2000. (4): 66. [Степанюк Л.М., Безвинний В.П., Орса В.І., Довбуш Т.І., Лісна І.М., Пономаренко О.М. Про вік двопольовош- патових гранітів Росинсько-Тікицького району УЩ. Мінералогічний журнал. 2000. № 4. С. 66—72.] 2. Shcherbak N.P., Artemenko G.V., Bartnitskiy E.N. et al. Geochronological scale of the Precambrian of the Ukrainian shield. (Kyiv: Naukova Dumka, 1989). [Щербак Н.П., Артеменко Г.В., Бартницкий Е.Н. и др. Геохронологическая шкала докембрия Украинского щита. К.: Наук. думка, 1989.] 3. Shcherbak N.P., Artemenko G.V., Lesnaya I.M., Ponomarenko A.N., Shumlyansky L.V. Geochronology of early Pre- cambrian of the Ukrainian shield. The Proterozoic. (Kyiv: Naukova Dumka, 2008). [Щербак Н.П., Артеменко Г.В., Лесная И.М., Пономаренко А.Н., Шумлянский Л.В. Геохронология раннего до- кембрия Украинского щита. Протерозой. К.: Наук. думка, 2008.] 4. Bartnitskiy E.N., Bibikova E.N., Verkhoglyad V.M. et al. The international standard for zircon uranium-lead isotope studies. Geochemistry and Ore Formaftion. 1995. (21): 164. [Бартницкий Е.Н., Бибикова Е.Н., Верхогляд В.М. и др. ИГМР-1. Международный стандарт циркона для уран- свинцовых изотопных исследований. Геохимия и рудообразование. 1995. № 21. С. 164—167.] 5. Dovbush T.I., Skobelev V.M., Stepanyuk L.M. Methodological recommendations on the uranium-lead, rubidium-stron- tium and samarium-neodymium isotopic dating of geological objects in geological exploration work. (Kyiv, 2008). [Довбуш Т.І., Скобелєв В.М., Степанюк Л.М. Методичні рекомендації з уран-свинцевого, рубідій-стронцієвого та самарій-неодимового ізотопного датування геологічних об’єктів при ГРР. К.: УкрДГРІ, 2008.] Стаття надійшла 24.10.2016. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2017, № 2 59 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ L.M. Stepanyuk, V.L. Prykhod’ko, S.I. Kurylo, T.I. Dovbush, I.M. Kotvits’ka Semenenko Institute of Geochemistry, Mineralogy and Ore Formation of the National Academy of Sciences of Ukraine (Kyiv) "BASEMENT" OF KYIV Kyiv is located within the Eastern slope of the Ukrainian Shield. The crystalline basement is represented by metamorphic rocks of Ros’-Tikych series and granitoids. The basement is closed off by Phanerozoic cover, the thickness of which increases from West to East and varies from tens to hundreds of meters. Rocks of the crystalline basement of Kyiv were raised for the study to the surface through a few boreholes, one of which is Novobelitska 1 with a depth of 1927 m. According to drilling materials the crystalline basement lies at 290 m. Basement rocks are represented mainly by shadow migmatite of granodiorite composition with small lenticular inclusions of amphibole-biotite gneiss. The main goal of the research is to determine the time and origin of granodiorite melts. Zircon was dated by uranium-lead method, isotope composition of strontium was studied in apatite and Sm-Nd isotope systems in the granodiorite. The sample from the borehole was tested at the interval of 488-504 m. The age of the granodiorite in 2059±12 million years was determined based on the results of uranium-lead isotopic dating of the zircon crystals with no visible relict cores. The Sm-Nd isotopic studies of bulk sample of the granodiorite and the isotopic composition of strontium in accessory apatite found that the granodiorites formed by Paleoproterozoic crustal substrate (εNd = –2.1; 87Sr/86Sr = 0.70501 ± 6), the substance of which was separated from depleted mantle no earlier than 2.42 million years ago in Paleoproterozoic. Keywords: Ros’-Tikych megablock, granodiorite, zircon, uranium-lead isotope method.

«Фундамент» Києва

Institution

Ähnliche Einträge