Дослідження механічної поведінки інтерметаліду Ti₃Sn в області гомогенності
Досліджено механічну поведінку в статичному та вібраційному експериментах інтерметалічних сплавів Ti₃Sn з вмістом олова 22,8—25,0% (ат.) за кімнатної температури. Встановлено, що концентраційні залежності границі плинності і деформації до руйнування мають екстремальний характер. Мінімальну границю п...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Современные проблемы физического материаловедения |
|---|---|
| Дата: | 2013 |
| Автори: | , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України
2013
|
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/114521 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Дослідження механічної поведінки інтерметаліду Ti₃Sn в області гомогенності / О.В. Вдовиченко, Ю.М. Подрезов, М.В. Буланова, Ю В. Фартушна // Современные проблемы физического материаловедения: Сб. научн . тр. — К.: ІПМ НАН України, 2013. — Вип. 22. — С. 81-86. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860036934105038848 |
|---|---|
| author | Вдовиченко, О.В. Подрезов, Ю.М. Буланова, М.В. Фартушна, Ю.В. |
| author_facet | Вдовиченко, О.В. Подрезов, Ю.М. Буланова, М.В. Фартушна, Ю.В. |
| citation_txt | Дослідження механічної поведінки інтерметаліду Ti₃Sn в області гомогенності / О.В. Вдовиченко, Ю.М. Подрезов, М.В. Буланова, Ю В. Фартушна // Современные проблемы физического материаловедения: Сб. научн . тр. — К.: ІПМ НАН України, 2013. — Вип. 22. — С. 81-86. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Современные проблемы физического материаловедения |
| description | Досліджено механічну поведінку в статичному та вібраційному експериментах інтерметалічних сплавів Ti₃Sn з вмістом олова 22,8—25,0% (ат.) за кімнатної температури. Встановлено, що концентраційні залежності границі плинності і деформації до руйнування мають екстремальний характер. Мінімальну границю плинності (~87 МПа) та максимальну деформацію до руйнування (~15%) має сплав 75,6Ti—24,4Sn (% (ат.)).
Исследовано механическое поведение в статическом и вибрационном экспериментах интерметаллических сплавов Ti₃Sn с содержанием олова 22,8—25,0% (ат.) при комнатной температуре. Установлено, что концентрационные зависимости предела текучести и деформации до разрушения имеют экстремальный характер. Минимальным пределом текучести (~87 МПа) и максимальной деформацией до разрушения (~15%) обладает сплав 75,6Ti—24,4Sn (% (ат.)).
The mechanical behavior of Ti₃Sn intermetallic alloys with Sn content of 22,8 to 25,0% (at.) was studied in static and vibration experiments at ambient temperature. Sharp concentration dependencies of the yield strength and ductility were observed. The 75,6Ti—24,4Sn (% (at.)) alloy demonstrated minimum of yield strength (~87 MPa) and maximum of failure strain (~15 pct).
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:53:53Z |
| format | Article |
| fulltext |
81
УДК 620.22:539.4
Дослідження механічної поведінки
інтерметаліду Ti3Sn в області гомогенності
О. В. Вдовиченко, Ю. М. Подрезов, М. В. Буланова,
Ю. В. Фартушна
Інститут проблем матеріалознавства ім. І. М. Францевича НАН України,
Київ, e-mail: vdovyche@gmail.com
Досліджено механічну поведінку в статичному та вібраційному експериментах
інтерметалічних сплавів Ti3Sn з вмістом олова 22,8—25,0% (ат.) за кімнатної
температури. Встановлено, що концентраційні залежності границі плинності і
деформації до руйнування мають екстремальний характер. Мінімальну границю
плинності (~87 МПа) та максимальну деформацію до руйнування (~15%) має
сплав 75,6Ti—24,4Sn (% (ат.)).
Ключові слова: інтерметаліди, механічна поведінка, пружність, структура.
Вступ
Сплавам системи Ti—Sn властивий комплекс привабливих механічних
характеристик [1—3]. Особливий інтерес викликає інтерметалід Ti3Sn,
який за температури біля 373 К зазнає оборотного фазового перетворення
[4]. Під час цього перетворення структура D019 (просторова група
P63/mmc, a = 0,5916(4) нм, c = 0,4764(4) нм, густина 5994 кг/м3), властива
високотемпературній фазі, трансформується в орторомбічну (просторова
група Cmmc, a = 0,585 нм, b = 1,034 нм і c = 0,475 нм, густина 6051 кг/м3)
[5]. Інтерметалід Ti3Sn за температури солідуса має область гомоген-
ності від 22,8 до 25,2% (ат.)*, яка за кімнатної температури звужується
до 1% [6].
Інформація про механічні властивості Ti3Sn обмежена. Відомо, що ця
сполука демонструє незвичайно низьку пружність, високу пластичність та
високу здатність до демпфування [2, 4, 7].
Мета даного дослідження — визначити характеристики міцності за
кімнатної температури сплавів Ti3Sn десяти складів, які за температури
солідуса є гомогенними.
Об’єкт та методи досліджень
Зразки для досліджень були виготовлені з компонентів високої
чистоти (Ti — 99,85% і Sn — 99,9995%) електродуговою плавкою в печі з
вольфрамовим електродом, що не витрачається, на мідному водоохолод-
жуваному поді в середовищі аргону, генерованому над розплавом титану.
Зливки тричі перевертали та переплавляли для досягнення хімічної
однорідності. Маса зливку складала 0,030 кг, втрати маси під час
плавлення — 0,05%. Вміст кисню не перевищував 0,03%. Концентрація
олова в матеріалах — від 22,8 до 25,0% (ат.).
_____________________________________
*Тут і надалі склади сплавів наведено в % (ат.).
© О. В. Вдовиченко, Ю. М. Подрезов, М. В. Буланова, Ю. В. Фартушна,
2013
82
Зображення структури одержано за допомогою сканівного
електронного мікроскопа (Superprobe-733, Jeol, Japan), а їх аналіз
проведений з використанням програми SIAMS-600 (SIAMS Ltd.) [8].
Механічні випробування проводили у повітрі за кімнатної
температури. Границю плинності σ0,2 визначали на зразках прямокутного
перерізу розмірами 5 х 3 х3 мм в умовах одновісного стиснення. Дефор-
мування здійснювали зі швидкістю ε& = 10-3 с-1 до пластичної деформації і
далі до руйнування. Деформацію до руйнування εf визначали за
результатами випробувань на триточковий вигин зразків розмірами
25 х 4 х 1,5 мм зі швидкістю ε& = 2·10-3 с-1. Для аналізу деформаційних
кривих зразки розміром 50 х 5 х 3 мм випробовували на чотириточковий
вигин. Такі самі зразки використовували для визначення резонансної
частоти та уявного модуля Юнга в умовах поперечних коливань
консольного зразка з частотою біля 350 Гц за методикою, описаною в
роботі [4].
Результати досліджень та їх обговорення
Залежності границі плинності та деформації до руйнування від
атомного вмісту олова наведено на рис. 1. Як видно, криві обох
залежностей мають екстремальний характер. Границя плинності
зменшувалась зі збільшенням вмісту олова і набувала мінімального
значення 87,4 МПа у матеріалі 75,6Ti—24,4Sn. Подальше підвищення
вмісту олова спричиняло стрімке зростання значень σ0,2 до 450 МПа для
матеріалу стехіометричного складу 75Ti—25Sn. Натомість деформація до
руйнування 75,6Ti—24,4Sn була максимальною.
Аналіз мікрофотографій шліфів матеріалів, деякі з яких наведені на рис. 2,
показав, що тільки зразки матеріалів із вмістом олова 24,4—25,0% містили
одну фазу — Ti3Sn. Зразки з концентрацією олова 23,0—24,0% мали
переважно фазу Ti3Sn з незначними прошарками титану або евтектики по
границях зерен. У зразку з вмістом олова 22,8% добре помітно фрагменти
евтектики β-Ti* + Ti3Sn. Це означає, що під час кристалізації утворю-
ється евтектика, до складу якої входить β-Ti, який під час охолодження
перетворюється на α-Ti. Тому за кімнатної температури в складі евтектики
спостерігається α-Ti. Крім цього, зі збільшенням концентрації другої фази
було помітно зменшення розміру елементів структури Ti3Sn.
Залежності об’ємної концентрації α-Ti (VTi) та середнього вільного
шляху Ti3Sn (λm) від вмісту олова наведені на рис. 3. Оскільки для
досліджених двофазних сплавів значення середнього вільного шляху
близькі до значень розміру зерна,
на рисунку також наведено
розмір зерна однофазного сплаву
75,6Ti—24,4Sn.
Рис. 1. Границя плинності σ0,2 в
умовах стиснення (○) та деформація
до руйнування εf в умовах вигину (●)
в залежності від вмісту олова в
сплавах Ti—Sn.
83
Рис. 2. Мікроструктура матеріалів 77,2Ti—22,8Sn (а) та 75,5Ti—24,5Sn (б).
Світлим тоном позначений інтерметалід Ti3Sn, темним — виділення α-Ti.
На відміну від характеристик пружності двофазних матеріалів, для
розрахунку яких існують добре розроблені теоретичні підходи та розра-
хункові схеми, на сьогодні не існує повної теорії, яка б пов’язувала
границю плинності з фазовим складом матеріалу. У першому наближенні
для розрахунку границі плинності двофазного матеріалу було
запропоновано використовувати модифіковане рівняння адитивності у
формі [9]
αβββαα +σ+σ=σ IVV cc
2,02,02,0 , (1)
де c
ασ 2,0 і c
βσ 2,0
— границі плинності фаз α і β відповідно, які враховують
розмір зерна і текстуру; Vα і Vβ — об’ємний вміст відповідних фаз, а Iαβ
обумовлене взаємодією між фазами.
У відповідності до моделі, запропонованій в роботі [10], Iαβ може мати
як додатні, так і від’ємні значення в залежності від зв’язності фаз. У ви-
падку, коли неперервною є лише фаза з меншою границею плинності,
значення Iαβ в формулі (1) матиме від’ємні значення, а у випадку
зв’язності обох фаз рівняння (1) перейде в класичне рівняння адитивності
для композитів, зміцнених волокнами, у припущенні рівності деформації
обох компонентів. Зауважимо, що емпіричне рівняння (1) запропоноване
для опису експериментально визначених залежностей границі плинності
двофазних сплавів Ti—Mn [9] та двофазних сталей [10].
Як свідчать мікрофотографії структури (рис. 2), для більшості з
досліджених матеріалів зв’язною є лише фаза Ti3Sn. Винятком є матеріал
77,2Ti—22,8Sn, в якому можна припустити також і зв’язність фази α-Ti.
Отже, внаслідок взаємодії між фазами у нашому випадку більш ймовірним
є зменшення границі плинності, аніж її збільшення.
Лінійна апроксимація експериментальних даних залежності границі
плинності від об’ємного вмісту α-Ti (рис. 3, б) у припущенні Iαβ = 0
приводить до рівняння
σ0,2 = 87(1 – VTi) + 3898VTi. (2)
Відомо, що границя плинності чистого α-Ti залежить від наявності
домішок та розміру зерна і становить 100—150 МПа, хоча після інтен-
сивного механічного деформування може сягати 700 і навіть переви-
щувати 900 МПа [11]. У випадку досліджуваних матеріалів вважали, що
впливом розміру зерна і механічного деформування можна знехтувати.
Проте внаслідок того, що титан у сплавах перебував у складі евтектики,
а б
84
Рис. 3. Залежності об’ємного вмісту α-Ti (○) та середнього вільного шляху
Ti3Sn (●) від вмісту олова в сплавах Ti—Sn (а) та границі плинності від
об’ємного вмісту α-Ti (б).
важко точно вказати його границю плинності. Однак у будь-якому
випадку оцінка за формулою (2) σ0,2Ti ≈ 3900 МПа є явно завищеною.
Більше того, якщо вважати, що границя плинності титану становить
приблизно 150—200 МПа, то в даному діапазоні вмісту α-Ti його впливом
на границю плинності сплавів при подальшому аналізі можна знехтувати.
Графік, наведений на рис. 4, вказує на значну залежність границі
плинності сплавів Ti—Sn від величини середнього вільного шляху λm, яка
має характер спадаючої кривої. Ймовірним джерелом впливу середнього
вільного шляху на границю плинності є наявність міжфазних границь, які
відіграють таку саму роль, як і границі зерен однофазного матеріалу.
Відомо, що на границю плинності багатофазних сплавів більший вплив
справляють характеристики пластичної фази (наприклад, у сталях —
середній вільний шлях фериту [12]), причому залежність σ0,2(λm) часто
підлягає рівнянням типу Холла—Петча
σ0,2 = σ0 + K(λm)-0,5, (3)
де σ0 — порогове напруження; λm — середній вільний шлях Ti3Sn; K —
коефіцієнт.
Аналіз показав (рис. 4), що, на відміну від відомих результатів [13],
для яких справджується рівняння (3), залежність границі плинності сплавів
Ti—Sn від середнього вільного шляху краще описується формулою
σ0,2 = σ0 + K(λm)-1, (4)
де константи, розраховані з використанням різних способів апроксимації,
набували значень σ0 ≈ 74,5—78,6 МПа, K ≈ 8888—9086 МПа·мкм.
Деформаційні властивості та механічні характеристики чистого титану
добре вивчені і очевидно, що відзначені відмінності у поведінці сплавів
обумовлені особливостями деформування Ti3Sn. Як свідчить рис. 5, крива
напруження—деформація однофаз-
ного сплаву 75,5Ti—24,5Sn в
області статичних деформацій від
5·10-4 до 10-2 є майже лінійною.
Проте, незважаючи на загалом
лінійне зростання, крива має
зубчасту форму. За деформацій
Рис. 4. Залежність границі плинності
сплавів Ti—Sn від середнього вільного
шляху Ti3Sn.
б а
Об’ємний вміст α-Ti
О
б’
єм
ни
й
вм
іс
т
α-
T
i
σ 0
,2
, М
П
а
85
Рис. 5. Криві статичного деформування сплаву 75,5Ti—24,5Sn: а, б —
пружна та пластична області відповідно.
Рис. 6. Залежність уявного модуля Юнга від амплітуди максимальних
циклічних деформацій εmax, виміряна під час збільшення (○) і зменшення (●)
амплітуди деформацій (на вставці — залежність уявного модуля Юнга від
часу на різних рівнях εmax).
Рис. 7. Зображення двійників у сплаві 75,5Ti—24,5Sn, одержане за допо-
могою ТЕМ високого розрізнення (біла мітка відповідає 10 нм).
ε > 10-2 (σ > 55 МПа) деформування переходить в пластичний режим, в
якому крива також є пилкоподібною.
На рис. 6 наведено результати визначення модуля Юнга сплаву
75,5Ti—24,5Sn за резонансною частотою коливань. Видно, що зі збіль-
шенням амплітуди максимальної циклічної деформації εmax резонансна
частота і, як наслідок, уявний модуль Юнга зменшуються з тенденцією до
стабілізації в області деформацій εmax ≈ 5·10-4. Як видно на вставці до рис. 6,
після збільшення амплітуди деформації зменшення уявного модуля
відбувається впродовж деякого часу і потім стабілізується. Ці зміни є
повністю оборотними і зменшення амплітуди спричиняє відповідне
підвищення уявного модуля Юнга. Значення уявного динамічного модуля
Юнга є малими у порівнянні з цією характеристикою традиційних
титанових сплавів, проте вони збігаються з модулем Юнга, визначеним в
статичному експерименті і який становив 4,8 ГПа.
Можливою причиною зменшення уявного модуля Юнга при збіль-
шенні максимальних циклічних деформацій є нагрівання зразку, під час
якого може відбуватися фазове перетворення, виявлене в роботах [4, 5]. На
рис. 7 видно, що в процесі виготовлення в Ti3Sn утворюється велика
кількість двійників розміром порядку 10 нм. Їхня присутність і рух можуть
визначати механічну поведінку досліджених сплавів.
Висновки
За кімнатної температури однофазний Ti3Sn продемонстрував
незвичайно високу пластичність при стисненні. Ймовірно, механізм
а б
86
деформування зумовлений наявним фазовим перетворенням. Границя
плинності двофазних сплавів Ti3Sn + α-Ti зростає обернено пропорційно
до середнього вільного шляху Ti3Sn.
1. Буланова М. В. Фазовый состав, структура и механические свойства богатых титаном
сплавов системы Ti—Dy—Sn / [М. В. Буланова, Ю. Н. Подрезов, Ю. В. Фартушная и
др.] // Доп. НАН України. — 2007. — № 6. — С. 95—104.
2. Wong C. R. Low-frequency damping and ultrasonic attenuation in Ti3Sn-based alloys /
C. R. Wong, R. L. Fleischer // J. Mater. Res. — 1994. — 9. — P. 1441—1448.
3. Hsu H. Mechanical properties and deformation behavior of as-cast Ti—Sn alloys /
[H. Hsu, S. Wu, Y. Hong, W. Ho] // J. Alloys Compd. — 2009. — 479. — P. 390—394.
4. Vdovychenko O. V. Dynamic mechanical behavior of intermetallic Ti3Sn /
[O. V. Vdovychenko, M. V. Bulanova, Yu. V. Fartushna, A. A. Shcheretsky] // Scripta
Mater. — 2010. — 62. — P. 758—761.
5. Ivanova O. In situ X-ray diffraction study of the phase transformation in the non-
stoichiometric intermetallic compound Ti3Sn / [O. Ivanova, M. Karpets, A. R. Yavari et al.] //
J. Alloys Compd. — 2014. — 582. — P. 360—363.
6. Yin F. Thermodynamic modelling of the Ti—Sn system and calculation of the Co—Ti—Sn
system / F. Yin, J. C. Tedenac, F. Gascoin // Calphad. — 2007. — 31. — Р. 370—379.
7. Окунь И. Ю. Аномальная пластичность в интерметаллиде Ti3Sn / [И. Ю. Окунь,
А. В. Котко, С. А. Фирстов и др.] // Электронная микроскопия и прочность материа-
лов. — К. : Ин-т пробл. материаловедения НАН Украины. — 2007. — Вып. 17. —
C. 12—19.
8. http://siams.сom
9. Ankem S. A rationalization of stress-strain behavior of two-ductile phase alloys / S. Ankem,
H. Margolin // Metall. Trans. A. — 1986. — 17. — P. 2209—2226.
10. Cho K. The law of mixtures applied to the plastic deformation of two-phase alloys of coarse
microstructures / K. Cho, J. Gurland // Metall. Trans. A. — 1988. — 19. — P. 2027—2040.
11. Rack H. J. Titanium alloys for biomedical applications / H. J. Rack, J. I. Qazi // Mater. Sci.
Eng. C. — 2006. — 26. — P. 1269—1277.
12. Bag A. Influence of martensite content and morphology on tensile and impact properties
of high-martensite dual-phase steels / A. Bag, K. K. Ray, E. S. Dwarakadasa // Metall.
Trans. A. — 1999. — 30. — P. 1193—1202.
13. Физическое металловедение / Под ред. Р. У. Кана и П. Хаазена. — М. : Металлургия,
1987. — Т. 3. — 663 с.
Исследования механического поведения интерметаллида Ti3Sn
в области гомогенности
А. В. Вдовиченко, Ю. Н. Подрезов, М. В. Буланова, Ю. В. Фартушная
Исследовано механическое поведение в статическом и вибрационном экспериментах
интерметаллических сплавов Ti3Sn с содержанием олова 22,8—25,0% (ат.) при комнатной
температуре. Установлено, что концентрационные зависимости предела текучести и
деформации до разрушения имеют экстремальный характер. Минимальным пределом
текучести (~87 МПа) и максимальной деформацией до разрушения (~15%) обладает сплав
75,6Ti—24,4Sn (% (ат.)).
Ключевые слова: интерметаллиды, механическое поведение, упругость, структура.
Studies of mechanical behavior of intermetallide Ti3Sn
within homogeneity range
O. V. Vdovychenko, Yu. M. Podrezov, M. V. Bulanova, Yu. V. Fartushna
The mechanical behavior of Ti3Sn intermetallic alloys with Sn content of 22,8 to 25,0% (at.) was
studied in static and vibration experiments at ambient temperature. Sharp concentration
dependencies of the yield strength and ductility were observed. The 75,6Ti—24,4Sn (% (at.)) alloy
demonstrated minimum of yield strength (~87 MPa) and maximum of failure strain (~15 pct).
Keywords: intermetallics, mechanical behavior, elasticity, structure.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-114521 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0073 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:53:53Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Інститут проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Вдовиченко, О.В. Подрезов, Ю.М. Буланова, М.В. Фартушна, Ю.В. 2017-03-08T18:37:20Z 2017-03-08T18:37:20Z 2013 Дослідження механічної поведінки інтерметаліду Ti₃Sn в області гомогенності / О.В. Вдовиченко, Ю.М. Подрезов, М.В. Буланова, Ю В. Фартушна // Современные проблемы физического материаловедения: Сб. научн . тр. — К.: ІПМ НАН України, 2013. — Вип. 22. — С. 81-86. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. XXXX-0073 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/114521 620.22:539.4 Досліджено механічну поведінку в статичному та вібраційному експериментах інтерметалічних сплавів Ti₃Sn з вмістом олова 22,8—25,0% (ат.) за кімнатної температури. Встановлено, що концентраційні залежності границі плинності і деформації до руйнування мають екстремальний характер. Мінімальну границю плинності (~87 МПа) та максимальну деформацію до руйнування (~15%) має сплав 75,6Ti—24,4Sn (% (ат.)). Исследовано механическое поведение в статическом и вибрационном экспериментах интерметаллических сплавов Ti₃Sn с содержанием олова 22,8—25,0% (ат.) при комнатной температуре. Установлено, что концентрационные зависимости предела текучести и деформации до разрушения имеют экстремальный характер. Минимальным пределом текучести (~87 МПа) и максимальной деформацией до разрушения (~15%) обладает сплав 75,6Ti—24,4Sn (% (ат.)). The mechanical behavior of Ti₃Sn intermetallic alloys with Sn content of 22,8 to 25,0% (at.) was studied in static and vibration experiments at ambient temperature. Sharp concentration dependencies of the yield strength and ductility were observed. The 75,6Ti—24,4Sn (% (at.)) alloy demonstrated minimum of yield strength (~87 MPa) and maximum of failure strain (~15 pct). uk Інститут проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України Современные проблемы физического материаловедения Дослідження механічної поведінки інтерметаліду Ti₃Sn в області гомогенності Исследования механического поведения интерметаллида Ti₃Sn в области гомогенности Studies of mechanical behavior of intermetallide Ti₃Sn within homogeneity range Article published earlier |
| spellingShingle | Дослідження механічної поведінки інтерметаліду Ti₃Sn в області гомогенності Вдовиченко, О.В. Подрезов, Ю.М. Буланова, М.В. Фартушна, Ю.В. |
| title | Дослідження механічної поведінки інтерметаліду Ti₃Sn в області гомогенності |
| title_alt | Исследования механического поведения интерметаллида Ti₃Sn в области гомогенности Studies of mechanical behavior of intermetallide Ti₃Sn within homogeneity range |
| title_full | Дослідження механічної поведінки інтерметаліду Ti₃Sn в області гомогенності |
| title_fullStr | Дослідження механічної поведінки інтерметаліду Ti₃Sn в області гомогенності |
| title_full_unstemmed | Дослідження механічної поведінки інтерметаліду Ti₃Sn в області гомогенності |
| title_short | Дослідження механічної поведінки інтерметаліду Ti₃Sn в області гомогенності |
| title_sort | дослідження механічної поведінки інтерметаліду ti₃sn в області гомогенності |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/114521 |
| work_keys_str_mv | AT vdovičenkoov doslídžennâmehaníčnoípovedínkiíntermetalíduti3snvoblastígomogenností AT podrezovûm doslídžennâmehaníčnoípovedínkiíntermetalíduti3snvoblastígomogenností AT bulanovamv doslídžennâmehaníčnoípovedínkiíntermetalíduti3snvoblastígomogenností AT fartušnaûv doslídžennâmehaníčnoípovedínkiíntermetalíduti3snvoblastígomogenností AT vdovičenkoov issledovaniâmehaničeskogopovedeniâintermetallidati3snvoblastigomogennosti AT podrezovûm issledovaniâmehaničeskogopovedeniâintermetallidati3snvoblastigomogennosti AT bulanovamv issledovaniâmehaničeskogopovedeniâintermetallidati3snvoblastigomogennosti AT fartušnaûv issledovaniâmehaničeskogopovedeniâintermetallidati3snvoblastigomogennosti AT vdovičenkoov studiesofmechanicalbehaviorofintermetallideti3snwithinhomogeneityrange AT podrezovûm studiesofmechanicalbehaviorofintermetallideti3snwithinhomogeneityrange AT bulanovamv studiesofmechanicalbehaviorofintermetallideti3snwithinhomogeneityrange AT fartušnaûv studiesofmechanicalbehaviorofintermetallideti3snwithinhomogeneityrange |