Актуальні питання формування ринку моторного біопалива в Україні
Досліджено питання формування ринку моторного біопалива України, визначено фактичну та потенційну частки моторного біопалива в структурі споживання палива транспортним сектором України. Обґрунтовано та запропоновано заходи по збільшенню обсягу споживання моторного біопалива в країні шляхом введення...
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2010
|
| Schriftenreihe: | Наука та інновації |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/115211 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Актуальні питання формування ринку моторного біопалива в Україні / Т.О. Осташко, Г.С. Трипольська // Наука та інновації. — 2010. — Т. 6, № 6. — С. 14—21. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-115211 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1152112025-02-09T13:53:52Z Актуальні питання формування ринку моторного біопалива в Україні Актуальные вопросы формирования рынка биотоплива в Украине Actual Questions of Biofuels Market Formation in Ukraine Осташко, Т.О. Трипольська, Г.С. Наукові основи інноваційної діяльності Досліджено питання формування ринку моторного біопалива України, визначено фактичну та потенційну частки моторного біопалива в структурі споживання палива транспортним сектором України. Обґрунтовано та запропоновано заходи по збільшенню обсягу споживання моторного біопалива в країні шляхом введення зобов’язання домішувати моторне біопаливо до традиційного в найбільших містах країни, що сприятиме формуванню інфраструктури моторного біопалива і в решті населених пунктів. Проаналізовано проблеми, що стримують формування даного ринку, та запропоновано шляхи для їх подолання. Исследованы вопросы формирования рынка биотоплива Украины, определены фактическая и потенциальная части биотоплива в структуре потребления топлива транспортным сектором Украины. Обоснованы и предложены меры увеличения объема потребления биотоплива в стране путем введения обязательства подмешивать биотопливо к традиционному в наибольших городах страны, что будет способствовать формированию инфраструктуры биотоплива и в остальных населенных пунктах. Проанализированы проблемы, которые сдерживают формирование данного рынка, и предложены пути их решения. Problems of biofuels market formation in Ukraine are examined, actual and potential shares of biofuels in fuel consumption structure by transport sector in Ukraine are defined. Increase of amounts of biofuels consumption by means of adoption of biofuels blending mandate in the largest cities of the country is offered and substantiated, which will help creating respective infrastructure in the rest areas. Problems impeding development of the market are analyzed, and means to solve them are suggested. 2010 Article Актуальні питання формування ринку моторного біопалива в Україні / Т.О. Осташко, Г.С. Трипольська // Наука та інновації. — 2010. — Т. 6, № 6. — С. 14—21. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 1815-2066 DOI: doi.org/10.15407/scin6.06.014 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/115211 uk Наука та інновації application/pdf Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Наукові основи інноваційної діяльності Наукові основи інноваційної діяльності |
| spellingShingle |
Наукові основи інноваційної діяльності Наукові основи інноваційної діяльності Осташко, Т.О. Трипольська, Г.С. Актуальні питання формування ринку моторного біопалива в Україні Наука та інновації |
| description |
Досліджено питання формування ринку моторного біопалива України, визначено фактичну та потенційну частки
моторного біопалива в структурі споживання палива транспортним сектором України. Обґрунтовано та запропоновано заходи по збільшенню обсягу споживання моторного біопалива в країні шляхом введення зобов’язання домішувати моторне біопаливо до традиційного в найбільших містах країни, що сприятиме формуванню інфраструктури
моторного біопалива і в решті населених пунктів. Проаналізовано проблеми, що стримують формування даного
ринку, та запропоновано шляхи для їх подолання. |
| format |
Article |
| author |
Осташко, Т.О. Трипольська, Г.С. |
| author_facet |
Осташко, Т.О. Трипольська, Г.С. |
| author_sort |
Осташко, Т.О. |
| title |
Актуальні питання формування ринку моторного біопалива в Україні |
| title_short |
Актуальні питання формування ринку моторного біопалива в Україні |
| title_full |
Актуальні питання формування ринку моторного біопалива в Україні |
| title_fullStr |
Актуальні питання формування ринку моторного біопалива в Україні |
| title_full_unstemmed |
Актуальні питання формування ринку моторного біопалива в Україні |
| title_sort |
актуальні питання формування ринку моторного біопалива в україні |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Наукові основи інноваційної діяльності |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/115211 |
| citation_txt |
Актуальні питання формування ринку моторного біопалива в Україні / Т.О. Осташко, Г.С. Трипольська // Наука та інновації. — 2010. — Т. 6, № 6. — С. 14—21. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| series |
Наука та інновації |
| work_keys_str_mv |
AT ostaškoto aktualʹnípitannâformuvannârinkumotornogobíopalivavukraíní AT tripolʹsʹkags aktualʹnípitannâformuvannârinkumotornogobíopalivavukraíní AT ostaškoto aktualʹnyevoprosyformirovaniârynkabiotoplivavukraine AT tripolʹsʹkags aktualʹnyevoprosyformirovaniârynkabiotoplivavukraine AT ostaškoto actualquestionsofbiofuelsmarketformationinukraine AT tripolʹsʹkags actualquestionsofbiofuelsmarketformationinukraine |
| first_indexed |
2025-11-26T12:59:37Z |
| last_indexed |
2025-11-26T12:59:37Z |
| _version_ |
1849857967369748480 |
| fulltext |
14
Наука та інновації. 2010. Т. 6. № 6. С. 14—21.
Досліджено питання формування ринку моторного біопалива України, визначено фактичну та потенційну частки
моторного біопалива в структурі споживання палива транспортним сектором України. Обґрунтовано та запропоно-
вано заходи по збільшенню обсягу споживання моторного біопалива в країні шляхом введення зобов’язання домі-
шувати моторне біопаливо до традиційного в найбільших містах країни, що сприятиме формуванню інфраструктури
моторного біопалива і в решті населених пунктів. Проаналізовано проблеми, що стримують формування даного
ринку, та запропоновано шляхи для їх подолання.
К л ю ч о в і с л о в а: моторне біопаливо, вимога домішування біопалива.
© Т.О. ОСТАШКО, Г.С. ТРИПОЛЬСЬКА, 2010
Т.О. Осташко, Г.С. Трипольська
Інститут економіки та прогнозування НАН України, Київ
АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ФОРМУВАННЯ
РИНКУ МОТОРНОГО БІОПАЛИВА В УКРАЇНІ
Доцільність часткового задоволення потреб
України у моторному паливі за рахунок вико-
ристання енергії біомаси не викликає сумніву,
перш за все через високу залежність від ім-
порту енергоносіїв. Для виробництва та ви-
ко ристання моторного біопалива першого по-
коління1 в країні вже є достатні технологічна
та сировинна бази. В період 2007—2009 рр. в
системі Національної академії наук України
проводилася цільова комплексна програма нау-
кових досліджень «Біомаса як паливна сиро-
вина» («Біопалива»). Співробітниками ДУ «Інс-
титут економіки та прогнозування НАН Укра-
їни» виконувалася робота в межах наукового
проекту «Розробка пропозицій щодо форму-
вання законодавчих, інституційних та еконо-
мічних аспектів розвитку ринку біопалива в
Україні». Найважливішими визначено такі ре-
зультати дослідження:
за допомогою комплексних модельних роз-
рахунків визначено можливі обсяги вироб-
ництва та використання моторного біопали-
ва в енергетичному балансі України;
проаналізовано наявне нормативно-правове
забезпечення формування ринку моторного
біопалива в Україні та подано рекомендації
щодо його вдосконалення.
Економічні проблеми виробництва та вико-
ристання біопалива в Україні досліджують ук-
раїнські вчені Гавриш В.І., Дубровін В.О., За-
барний Г. М., Кобець М.І., Колесник Б.В., Кон-
дратюк Г.Г., Кудря С.О., Пасічний В.М., Семе-
нов В.Г., Четверик Г.О., Шпичак О.М., Щокін А.Р.
та ін. Проблеми регулювання галузевих рин-
ків досліджуються в працях Бородіної О.М.,
Гречаного В.М., Дієсперова В.С., Кваші С.М.,
Коцко Т.А., Лагутіна В.Д., Ліра В.Е., Месель-Ве-
селяка В.Я., Могильного О.М., Подольця Р.З., Ряб-
цева Г.Л., Точиліна В.О., Шубравської О.В. та ін.
Проблеми створення ефективних механізмів
та відповідного інституційного забезпечення
1 Біопаливо першого покоління — це моторне біопа-
ливо, технологія виробництва якого базується на вико-
ристанні сировини, що може бути використана як про-
дукти харчування, зокрема кукурудза, пшениця, олійні
культури тощо.
15ISSN 1815-2066. Наука та інновації. T. 6, № 6, 2010
Наукові основи інноваційної діяльності
ринку моторного біопалива потребують пода-
ль шого доопрацювання: потрібно визначити
стратегію розвитку галузі на основі відомостей
про користувачів моторного біопалива. Дослі-
дження моторного біопалива, що проводяться
в НАН України представляють практичний
інтерес, тож заслуговують на популяризацію.
ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ
І ПРОПОЗИЦІЇ ЇЇ РОЗВ’ЯЗАННЯ
Ринок моторного біопалива — це регульова-
ний галузевий ринок, на якому держава, домо-
господарства та підприємства задовольняють
платоспроможний попит на цей вид палива.
Прогнозний потенціал біопалива в енергетич-
ному балансі України був розрахований за до-
помогою моделі оптимізації енергетичних по-
токів TIMES-Україна [1], розробленої в Інсти-
туті економіки і прогнозування НАН України.
За основу для розрахунків було взято базовий
сценарій енергозабезпечення до 2020 р., що
включає відповідні припущення щодо макро-
економічних та демографічних параметрів
розвитку країни. Зокрема передбачається, що
через зменшення кількості населення попит
на міжміські пасажирські перевезення змен-
шиться як у автомобільному, так і в залізнич-
ному транспорті — на 8,4 та 7,2 % відповідно.
Споживання енергії загалом у транспортному
секторі зменшиться до 2020 року майже на 16 %.
Збільшення споживання пального передбача-
ється в наземному автомобільному транспорті
за рахунок збільшення кількості легкових ав-
томобілів, однак воно матиме невеликі при-
рости: 2—3 % при збільшенні попиту на 4 % у
2010 р., 6 % у 2015 р. і 11 % у 2020 р.
Як альтернативні види моторного пального
досліджувалися такі види біопалива: етанол,
біодизель, метанол та диметилефір. Результа-
ти досліджень показали, що із врахуванням
сировинних обмежень, а також вартості впро-
вадження технологій виробництва та спожи-
вання біопалива конкурентоздатними вияви-
лися лише два види біопалива — біодизель та
етанол. Структуру споживання пального в
транспортному секторі за базовим сценарієм
енергозабезпечення наведено в табл. 1.
Як видно з таблиці, загальна частка біопа-
лива до 2020 р. у структурі споживання паль-
ного транспортними засобами складе 1,18 %, а
етанолу — 1 %. Іншими словами, ці обсяги ви-
користання моторного біопалива будуть до-
сягнуті за умови відсутності будь-яких заходів
регуляторної політики по збільшенню вико-
ристання моторного біопалива.
Для забезпечення зростаючої потреби в про-
дукції біоенергетики в довгостроковому періоді
потрібна послідовна регуляторна політика, яка
має бути пов’язана з критеріями, що забезпечу-
ють методи виробництва згідно з принципами
сталого розвитку, прикладом чого є спроби ЄС
ввести сертифікати походження біоенергетич-
ної сировини. На підставі аналізу досвіду регу-
лювання ринку моторного біопалива основних
країн-лідерів у цій галузі (зокрема, США, Бра-
зилії та країн ЄС) визначені основні типи ін-
струментів державного регулювання даної га-
лузі, серед яких можна виділити такі:
загальна енергетична політика — система
за ходів, що визначає роль енергії з тради-
ційних та відновлюваних джерел в енерге-
тичному балансі країни;
Таблиця 1
Структура споживання палива
транспортним сектором
Види палива, %
Роки
2005 2010 2015 2020
Стиснений газ 2,37 1,85 1,58 1,36
Скраплений газ 0,97 1,56 2,76 4,16
Дизельне паливо 26,84 24,11 23,43 22,23
Бензин 63,53 64,66 64,46 64,19
Біодизель 0,00 0,12 0,15 1,18
Етанол 0,00 0,98 1,20 1,00
Електроенергія 6,28 6,73 6,41 5,88
В с ь о г о 100,00 100,00 100,00 100,00
Джерело: власні розрахунки. Автори — Подолець Р.З.,
Дя чук О.А., співробітники відділу секторальних прог-
нозів та кон’юнктури ринків ДУ «Інститут економіки і
прогнозування НАН України».
16 ISSN 1815-2066. Science and Innovation. T. 6, № 6, 2010
Наукові основи інноваційної діяльності
вимога домішування — вимога домішування
певного виду біопалива до традиційного па-
лива в середньостроковому періоді (відсо-
ток домішку може бути від 1 % і вище);
податкові заохочення (звільнення від акциз но-
го податку, ПДВ, податку на прибуток) —
інструмент, спрямований на компенсацію ви-
щої вартості біопалива та на підвищення його
конкурентоздатності;
урядові закупівлі — система створення гаран-
тованого ринку збуту біопалива, транспорт-
них засобів тощо;
НДКР — система заходів, що передбачає ви-
ділення коштів на дослідження технологій
виробництва та використання біопалива.
Серед наявних інструментів для просуван-
ня біопалива найбільш ефективними є вимоги
домішування та податкові заохочення.
Вимоги домішування накладаються на ви-
робників як моторного біопалива, так і тради-
ційного палива і стосуються всіх категорій
учас ників ринку елементів інфраструктури (зок-
рема, АЗС, СТО, автовиробників тощо). Зако-
нодавчо встановлені вимоги створюють певну
визначеність щодо динаміки розвитку ринку.
Як приклад вдало встановленої вимоги домі-
шування моторного біопалива до традиційно-
го можна навести ЄС, де таку вимогу було
вста новлено на рівні 2 % до 2005 р., 5,75 % до
2010 р. та 10 % до 2020 р., що пізніше було пе-
реглянуто та встановлено на рівні 20 % енергії
з відновлюваних джерел в загальному енерго-
балансі до 2020 р. У США в 2005 р. було впрова-
джено стандарт відновлюваного палива, який
вимагає, щоб дистриб’ютори пального щорічно
збільшували вміст домішуваного біопалива до
28 млрд. л до 2012 р. Крім США та ЄС вимоги
домішувати біопаливо існують у Бразилії, Кана-
ді, Колумбії, Малайзії, Таїланді, Домініканській
Республіці, Китаї та багатьох інших країнах.
Важко переоцінити роль інформації та під-
вищення обізнаності потенційних спожива-
чів моторного біопалива, оскільки цей захід є
клю човим елементом стимулювання попиту на
нього. Зростання громадської обізнаності мож-
на досягти шляхом проведення обговорення
по радіо, телебаченню, розміщення інформації
на бігбордах та в Інтернеті, поширення соці-
альної реклами, через написи на транспортних
засобах, блоги, листівки тощо.
Вітчизняна законодавча база щодо виробни-
цтва та використання моторного біопалива по-
требує доопрацювання і є одним з інституціо-
нальних бар’єрів для інвестування в цю галузь
як вітчизняними, так і іноземними компаніями.
Незважаючи на численні нормативно-правові
документи, сформованого ринку моторного бі-
опалива країна ще не має. Так, ринок біодизелю
розвивається стихійно, і біодизель, що виро-
бляється (до 80 тис. т щорічно), використову-
ється його ж виробниками. Ринок паливного
етанолу в Україні розвивається завдяки ініціа-
тивам приватних виробників та діям ДК «Укр-
спирт», спрямованим на налагодження вироб-
ництва сумішевих бензинів. Пожвавлення ді-
лової активності на даному ринку очікується
завдяки прийнятому Закону «Про вне сення
змін до деяких законів України щодо сприяння
виробництву та використанню біологічних ви-
дів палива» [2]. Основним важливим положен-
ням даного Закону стало те, що діяльність,
пов’язана з виробництвом біоетанолу, здійсню-
ватиметься суб’єктами господарювання за на-
явності відповідної ліцензії, а саме виробни-
цтво етанолу було демонополізоване. Законом
передбачено ряд податкових пільг, зокрема:
звільнено від сплати мита на ввезення в Ук-
раїну техніки, обладнання для будівництва
підприємств з виробництва біопалива, якщо
такі товари не виробляються та не мають
аналогів;
встановлено нульову ставку акцизу на біо-
логічний компонент палива у суміші; звіль-
нено від сплати ПДВ операції з імпорту то-
ва рів, техніки, обладнання, що використо-
вуються для будівництва підприємств з ви-
робництва біопалива, а також технічні та
транспортні засоби, що працюють на біопа-
ливі, якщо такі товари не виробляються та
не мають аналогів в Україні;
17ISSN 1815-2066. Наука та інновації. T. 6, № 6, 2010
Наукові основи інноваційної діяльності
звільнено від оподаткування прибуток ви-
робників біопалива, отриманий від продажу
біопалива;
дозволено застосування бонусної амортиза-
ції для нових основних фондів з метою сти-
мулювання інвестицій в оновлення осно-
вних фондів.
У зв’язку з введенням в дію зазначеного За-
кону розвиток ринку біопалива дійсно може ак-
тивізуватися, однак, на нашу думку, в Законі не
вистачає такої частини, як введення вимоги до-
мішування біопалива до традиційного. Без такої
вимоги, встановленої законодавчо, ринок мото-
рного біопалива так і не утвориться, оскільки в
Україні у виробників біопалива можливості сто-
совно збуту своєї продукції ду же обмежені. При
введенні вимоги домішуван ня біопалива до тра-
диційного необхідно розробити механізм, який
би гарантував практичне домішування біопали-
ва до традиційного як певний відсоток від усього
палива, що споживається в країні.
В Україні анонсовано будівництво ряду заво-
дів з виробництва біоетанолу та біодизелю. Най-
більші фактичні та заплановані потужності з
виробництва біоетанолу представлені на під-
приємствах, що входять до ДП «Укрспирт». На
будівництво нових заводів з виробництва біо-
палива значно вплинула фінансова криза, що
почалася 2008 року. Через брак інвестиційних
коштів призупинилося будівництво найбільшо-
го в Україні заводу з виробництва біоетанолу з
кукурудзи потужністю 100 тис. т/рік у м. Зо-
лотоноша Черкаської обл. У 2009 р. на потуж-
ностях ДП «Укрспирт» було встановлено об-
ладнання з виробництва біоетанолу загальною
потужністю 87,6 тис. т на рік. Проте більшість
планів будівництва заводів з виробництва біо-
етанолу вітчизняними та іноземними інвес-
торами залишаються лише планами як через
фінансову кризу та неможливість залучення
кредитів на це високоризиковане виробницт-
во, так і через нерозвиненість цього ринку та
не досконалість регуляторного серевища.
Окремої уваги заслуговує питання виробни-
цтва біодизелю та вирощування ріпаку в Украї-
ні. Як зазначалося раніше, кількість біодизелю,
що виробляється в країні, незначна, в той час як
посівні площі під ріпаком і обсяги його експорту
з України стрімко зросли внаслідок високого
попиту на ріпак в країнах ЄС. Починаючи від
2010 р. ЄС планує ввести сертифікати поход жен-
ня сировини, що, очікувано, стане одним з фак-
торів зменшення привабливості цієї культури.
Іншим фактором можуть стати введені в Украї-
ні у 2010 р. нормативи оптимального співвідно-
шення культур у сівозмінах в різних регіонах, що,
між іншим, передбачає обмеження насад жень
технічних культур, до яких відноситься ріпак.
Було визначено потенційних користувачів
моторного біопалива в Україні, що важливо з
огляду на використання в країні значної част-
ки застарілих транспортних засобів, застосу-
вання біоетанолу в яких від 10 % є потенційно
некорисним. Орієнтація на конкретно визна-
чених споживачів та відповідний сегмент рин-
ку дозволяє більш точно орієнтуватися щодо
обсягів ринку, інфраструктури постачання, нор-
мативного забезпечення виробництва та реа-
лізації моторного біопалива.
Станом на 1 січня 2007 р. в Україні налічу-
валося 7,72 млн. транспортних засобів, з яких
легкових автомобілів — 5,54 млн. одиниць.
Близько 3,5 млн. легкових автомобілів — за-
старілі моделі, які будуть заміщуватися з тем-
пом 400—500 тис. автомобілів на рік. Вантаж-
ний автопарк на 1 січня 2007 р. налічував 888
тис. транспортних засобів з перспективою що-
річного поповнення 70 тис. одиницями З ура-
хуванням того, що кількість транспортних за-
собів в країні невпинно зростає, а також того,
що Україна з прийняттям нового законодав-
ства наблизилася до впровадження моторного
біопалива, проаналізуємо, скільки ж біопали-
ва фактично може споживатися в країні. Для
даного аналізу припустимо, що біопаливо буде
використовуватись у великих містах (з насе-
ленням понад 500 тис. осіб), оскільки саме там
є більше можливостей розміщення АЗС, СТО
тощо. Не маючи даних про кількість транс пор т-
них засобів, зареєстрованих у кожному велико-
18 ISSN 1815-2066. Science and Innovation. T. 6, № 6, 2010
Наукові основи інноваційної діяльності
му місті країни, а також враховуючи, що транс-
портний засіб може бути зареєстрований в од-
ному населеному пункті, а фактично експлуа-
туватися в іншому, ми скористались усередне-
ним показником автомобілізації (напр., у 2007
році на 1 тис. жителів припадало 138 авто [3]).
Енергетичною стратегією України до 2030 р.
припускається споживання у 2010 р. 7,8 млн. т
бензинів. З урахуванням того, що енер гетична
цінність біоетанолу становить 66 % від цінності
бензину, а густина бензину в середньому стано-
вить 0,74 т/м3, вважаємо, що енергетична цін-
ність 7,8 млн. т буде досягнута споживанням
15,97 млн. т етанолу. Припустімо, що біоетанол
від 2 % споживатиметься у містах з населенням
понад 500 тис. осіб, яких в Україні є 9 (табл. 2).
Як видно з наведеної таблиці, для досягнення
мети споживання 2 % біоетанолу у містах з на-
селенням понад 500 тис. осіб потрібно лише
69,28 тис. тонн біоетанолу, що повністю дозволя-
ють наявні виробничі потужності. Досвід пілот-
них проектів використання біопалива саме у ве-
ликих містах є у багатьох країнах. Так, цікавим
для нас може бути приклад Китаю, оскільки це
країна, що розвивається, і не може виділяти такі
ж обсяги фінансування на ці проекти, як розви-
нені країни світу. Отже, у 2001 р. у трьох містах
провінції Хенань та у двох містах провінції Хей-
лонгджянь було розпочато пілотні проекти з ути-
лізації паливного етанолу в усіх транспортних
засобах протягом одного року. Корпорація на-
фтопродуктів і хімії та Китайська національна
корпорація нафтопродуктів збудували відповідні
АЗС. Пілотний проект вважався успішним з точ-
ки зору безперебійності постачання біоетанолу,
доставки, маркетингу та сервісу [4]. Отже, потен-
ційними користувачами та сегментом ста лого по-
питу на біоетанол на етапі становлення галузі
мають стати автовласники у великих містах краї-
ни з населенням понад 500 тис. осіб, споживача-
ми біодизелю — сільськогосподарські виробники.
В найбільших містах країни розміщено більше
АЗС, там дещо кращі дороги та новіші транспорт-
ні засоби, що потенційно можуть використовува-
ти біопаливо у невеликих обсягах домішку.
Для визначення можливостей залучення по-
тенційних суб’єктів ринку моторного біопали-
ва необхідно розглянути таке важливе питан-
ня, як інфраструктура даного ринку та її ас-
пекти, які є кінцевим елементом пропозиції
біопалива, зокрема система постачання біопали-
ва до кінцевого споживача та автозаправні стан-
Таблиця 2
Кількість домішування біопалива у найбільших містах країни
Місто Кількість населення,
тис. осіб
Кількість бензину,
що споживається
у місті,
тис. т
1 % бензину від
загальної кількості
бензину в місті,
тис. т
2 % біоетанолу,
еквівалентний
за обсягом
та енергетичною
цінністю 2 % бензину,
тис. т
Київ 2611 442,735 4,42 18,14
Харків 1471 249,43 2,49 10,22
Дніпропетровськ 1081 183,3 1,83 7,5
Одеса 1029 174,483 1,75 7,14
Донецьк 1016 172,278 1,73 7,06
Запоріжжя 815 138,196 1,38 5,66
Львів 733 124,291 1,24 5,08
Кривий Ріг 709 120,222 1,20 4,92
Миколаїв 514 87,157 0,87 3,56
Всього 9979 1692,091 16,92 69,28
Джерело: власні розрахунки
19ISSN 1815-2066. Наука та інновації. T. 6, № 6, 2010
Наукові основи інноваційної діяльності
ції. Якщо біопаливо продається на тих самих
АЗС, що і традиційне паливо, то найбільш по-
ширеним способом домішування біопалива є
дообладнання кожної паливної колонки додат-
ковим підземним контейнером/резервуаром, де
зберігається біологічний компонент палива, а
також змішувальним пристроєм, що і здійснює
безпосереднє домішування біопалива до тради-
ційного. Домішування біологічного компоненту
палива до традиційного можливе за трьома варі-
антами, схематично зображеними на рисунку.
Переобладнання одного терміналу під про-
даж біопалива в Латвії коштує 2 млн. євро [5], а
переобладнання в Україні однієї бензоколон-
ки, де може продаватися біопаливо в суміші з
традиційним, коштує 11 тис. євро, тобто стіль-
ки ж, скільки будівництво повністю нової ко-
лонки. Доцільність будівництва нових АЗС спе-
ціально для продажу біопалива чи переоблад-
нання наявних АЗС залежить від можливостей
та зв’язків агентів, що будуть це біопаливо про-
давати, однак слід пам’ятати, що різні області та
регіони мають різну насиченість АЗС. Так, у се-
редньому по країні в 2008 р. відстань між АЗС,
розташованими в сільській місцевості та на ав-
тодорогах, складала 73,4 км, у Донецькій обл. —
39, Київській — 42,4, Одеській — 59,5, Харків-
ській — 56,5, Львівській — 67 [6, с. 204].
В Україні є досвід продажу біопалива БІО100
та БІО96: від грудня 2006 р. до квітня 2007 р.
ТОВ «Біоенергетична компанія» (м. Київ) на
20 заправних станціях у Київській, Одеській,
Чернівецькій та Дніпропетровській областях
продавала паливо БІО100, яке відповідає мар-
ці бензину А-98. Продаж біопалива БІО100
було припинено у квітні 2007 р. і відновлено у
травні 2008 р. Першу заправну станцію з про-
дажу біопалива було відкрито у м. Чернівці, а
у липні 2008 р. було створено мережу АЗС під
брендом ESBT по дві бензоколонки на кожній
станції у м. Вінниці, Чернівецькій, Івано-Фран-
ківській та Хмельницькій областях. Є ряд тех-
нологічних перешкод (зокрема, змішування і
біодизелю, і біоетанолу з водою), а також пи-
тання довгострокового збереження суміші біо-
палива з традиційним, однак вони не вплива-
ють на питання домішування невеликих кіль-
костей біопалива до традиційного (до 10 %), і
ці технологічні перешкоди значно простіші для
вирішення, ніж, наприклад, будівництво вод-
невих заправних станцій. В Україні в системі
НАН України проводилися дослідження вико-
ристання 15 % етанолу в двигунах ВАЗ 2106 і
було визначено, що використання етанолу по-
ліпшує роботу двигуна. Етанол та його аналог
етилтретбутиловий ефір мають домішуватися
до бензинів на НПЗ [7]. Щодо домішування
біодизелю до традиційного немає відповідної
постанови, яка вказувала б, де саме він має до-
мішуватися до традиційного. З цього можна
зробити висновок, що біодизель має виробля-
тися та споживатися самими сільгосппідприє-
Схема можливості домішуван-
ня біопалива до традиційного
20 ISSN 1815-2066. Science and Innovation. T. 6, № 6, 2010
Наукові основи інноваційної діяльності
м ствами, які його виробляють, особливо зва-
жаючи на два фактори:
1) в зимовий період під впливом низьких
температур біодизель загусає, тож його вико-
ристання найбільш доцільне та ефективне в
періоди року з температурою вище нуля;
2) легкові транспортні засоби в Україні пе-
реважно використовують бензин, на відміну
від країн ЄС, і у нас через мережу АЗС реалі-
зується значно більше бензину, ніж дизелю.
З 16 млн. т всього палива, що споживається
в Україні, вітчизняні підприємства у 2008 р.
виробили лише 45 %, решта імпортується. Так,
бензин ввозиться через велику кількість дріб-
них агентів даного ринку. Понад 55 % україн-
ського нафторинку контролюють імпортери і
власники дрібних мереж (до п’яти АЗС). З цього
випливає, що власники дрібних мереж ймовірні-
ше всього відмовляться переобладнувати части-
ну наявних АЗС для продажу біопалива через
брак коштів. Ці міркування є важ ливими, осо-
бливо при врахуванні того факту, що у великих
містах, в яких пропонується домішувати біопа-
ливо до традиційного, частка невеликих мереж
(у яких від 2 до 10 АЗС) досить висока. Тенден-
ція збільшення продажів високооктанових про-
дуктів через мережі АЗС триває. Так, станом на
1 січня 2008 р. частка бензинів А-95, А-98, що ре-
алізувалися через АЗС, становила 58 %, А-92 та
А-93 — 30 %, А-76 та А-80 — 12 % [6, с. 191]. Отже,
через АЗС найбільше реалізується бензин, який
не виробляється в Україні. У цьому випадку до-
мішування біопалива до традиційного має здій-
снюватися на потужностях АЗС шляхом дооб-
ладнання їх відповідними контейнерами та змі-
шувальним обладнанням.
Незважаючи на те, що згідно з чинним зако-
нодавством не передбачається виділення кош тів
на формування інфраструктури для ринку мо-
торного біопалива, на сьогодні немає підстав
вважати, що діюча інфраструктура (і перш за все
АЗС) готова до реалізації біопалива. Кошти на
формування інфраструктури мають виділятися
самими продавцями біопалива. Мож на очікува-
ти, що частина коштів виділятиме ться наявни-
ми нафтопереробними заводами, які мають пра-
во домішувати біопаливо до традиційного та
продавати його під своїми торговими марками.
Протягом 2007–2010 рр. в законодавчому
полі, що регулює виробництво та споживання
моторного біопалива в Україні, відбулись якіс-
ні зміни, зокрема:
закінчився термін дії Програми виробни-
цтва дизельного біопалива до 2010 р., яка
передбачала будівництво заводів по вироб-
ництву біодизелю сумарною потужністю
623 тис. т/рік, однак цьому не сприяла, хоча
і не перешкоджала;
вступив у дію стандарт на біодизельне паливо;
було демонополізоване виробництво палив-
ного етанолу;
введено процедуру ліцензування виробни-
ків етанолу (щоправда, процедура потребує
доопрацювання);
прийнято ряд преференцій для виробників
мо торного біопалива, головною з яких є те, що
біологічний компонент у суміші обкладається
нульовою ставкою акцизу (щоправда, ця нор-
ма потребує кодифікації в інших законах);
ставлення до сировини для виробництва бі-
одизелю 1-ого покоління стало більш вива-
женим, що відобразилось у зменшенні наса-
джень ріпаку в України (проте, як і раніше,
частка його експорту становить 90 % від ви-
рощеного обсягу).
ВИСНОВКИ
Незважаючи на потенційні позитивні зміни у
галузі виробництва та споживання моторного
біопалива, ще й досі не визначено стратегічний
напрям її розвитку, тобто хто буде основним
споживачем моторного біопалива (чи сільгос-
пвиробники, чи транспортні засоби в містах, чи
система комунального транспорту), а також те,
як формувати інфраструктуру для галузі. Крім
того, для формування сприятливого підприєм-
ницького середовища в Україні необхідно:
1) прийняти проект Закону України «Про
обов’язкове використання біоетанолу та біо-
дизелю при виробництві моторних видів пали-
21ISSN 1815-2066. Наука та інновації. T. 6, № 6, 2010
Наукові основи інноваційної діяльності
ва» стосовно вимог домішування спирту ети-
лового зневодненого або етил-трет-бутилового
ефіру до традиційного палива з 2 % до 5,75 %
від 2010 до 2014 рр. включно, проте у містах з
населенням понад 500 тис. осіб (зокрема, у Киє-
ві, Харкові, Дніпропетровську, Одесі, Донець ку,
Запоріжжі, Львові, Кривому Розі, Миколаєві);
2) у складі Міністерства палива та енергети-
ки створити департамент, який займатиметься
відновлюваною енергетикою, наміри про що
були оголошені Кабінетом Міністрів України
наприкінці літа 2009 р. [8];
3) фінансувати розробку технологій вироб-
ництва біопалива з сировини другого поколін-
ня в системі досліджень Національної академії
наук України;
4) здешевлювати кредити на придбання об-
ладнання для виробництва біодизелю на заво-
дах малої та середньої потужності;
5) виділяти кошти на переобладнання час-
тини наявних транспортних засобів у системі
комунального транспорту, закуповувати нові
транспортні засоби, що можуть використову-
вати біопаливо, співпрацювати з виробниками
цих транспортних засобів щодо надання гаран-
тії на комплектуючі при використанні біопа-
лива з тим, щоб поступово переводити кому-
нальний транспорт на використання біопали-
ва у великих містах;
6) провести інформаційну кампанію, яка вис-
вітлювала б позитивні характеристики вико-
ристання моторного біопалива для транспорт-
них засобів, для довкілля та наголошувала на
можливості створення нових робочих місць і
підвищення енергетичної безпеки країни.
ЛІТЕРАТУРА
1. Розробка базового сценарію енергозабезпечення та
прогнозного енергетичного балансу УКРАЇНИ на базі
енерго-економічної моделі (заключний) / Звіт з нау-
ково-технічного проекту / НАН України; Ін-т екон. та
прогнозув. — К., 2008. — С. 238.
2. Закон України «Про внесення змін до деяких зако нів Ук-
раїни щодо сприяння виробництву та викорис танню біо-
логічних видів палива» від 21 травня 2009 р. № 1391-VI.
3. Зростання кількості продажів легкових автомобілів в
Україні збережеться до 2012 року [Електронний ре-
сурс] / 11.07.2008. — Режим доступу: http://www.epravda.
com.ua/news/487735f7ccb5e/.
4. Fengxia Dong. Food Security and Biofuels Development: The
Case of China. Briefing Paper 07-BP 52. 2007. Center for
Agricultural and Rural Development. Iowa State Uni versity.
5. Зачем бензин разбавили спиртом? — Режим доступу:
http://www.fuelalternative.com.ua/content/analytic_
view/ru/id,29872/pn,1/.
6. Рябцев, Г.Л. Нефтепродукты в Украине: настоящее и
будуще. — К.: ВКФ «Триада», 2008. — 272 с.
7. Постанова КМУ від 5 грудня 2007 р. № 1375 «Про за-
твердження переліків підприємств з усіма стадіями
технологічного процесу з виготовлення нафтопродук-
тів, що мають право виробляти бензини моторні сумі-
шеві із вмістом етил-трет-бутилового ефіру або з до-
бавками на основі біоетанолу, та державних спиртових
заводів, що мають право на виробництво біоетанолу».
8. Долинчук С. Ботву признали департаментом. – Режим
доступу: http://www.economica.com.ua/energy/article/
620120.html.
Т.О. Осташко, Г.С. Трипольская
АКТУАЛЬНЫЕ ВОПРОСЫ ФОРМИРОВАНИЯ
РЫНКА БИОТОПЛИВА В УКРАИНЕ
Исследованы вопросы формирования рынка биотоп-
лива Украины, определены фактическая и потенциальная
части биотоплива в структуре потребления топлива
транспортным сектором Украины. Обоснованы и предло-
жены меры увеличения объема потребления биотоплива
в стране путем введения обязательства подмешивать био-
топливо к традиционному в наибольших городах страны,
что будет способствовать формированию инфраструкту-
ры биотоплива и в остальных населенных пунктах. Про-
анализированы проблемы, которые сдерживают форми-
рование данного ринка, и предложены пути их решения.
К л ю ч е в ы е с л о в а: биотопливо, требование приме-
шивания биотоплива.
T. Ostashko, G. Trypolska
ACTUAL QUESTIONS OF BIOFUELS MARKET
FORMATION IN UKRAINE
Problems of biofuels market formation in Ukraine are exam-
ined, actual and potential shares of biofuels in fuel consumption
structure by transport sector in Ukraine are defined. Increase of
amounts of biofuels consumption by means of adoption of biofu-
els blending mandate in the largest cities of the country is offered
and substantiated, which will help creating respective infrastruc-
ture in the rest areas. Problems impeding development of the
market are analyzed, and means to solve them are suggested.
K e y w o r d s: biofuels, biofuels blending mandate.
Надійшла до редакції 27.04.10
|