Про комерціалізацію результатів досліджень науковими інститутами України

Акцентовано увагу на недостатній рівень диверсифікації джерел фінансування НАН України. Розглянута одна з можливих стратегічних моделей розвитку інститутів НАН України. Запропонована схема комерціалізації результатів наукових досліджень через створення інститутами spin-off-компаній. Акцентировано...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Наука та інновації
Datum:	2011
Hauptverfasser:	Цибульов, П.М., Корсун, В.Ф.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2011
Schlagworte:	Світ інновацій
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/115308
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Про комерціалізацію результатів досліджень науковими інститутами України / П.М. Цибульов, В.Ф. Корсун // Наука та інновації. — 2011. — Т. 7, № 2. — С. 45-53. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-115308
record_format	dspace
spelling	Цибульов, П.М. Корсун, В.Ф. 2017-04-01T12:58:00Z 2017-04-01T12:58:00Z 2011 Про комерціалізацію результатів досліджень науковими інститутами України / П.М. Цибульов, В.Ф. Корсун // Наука та інновації. — 2011. — Т. 7, № 2. — С. 45-53. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 1815-2066 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/115308 Акцентовано увагу на недостатній рівень диверсифікації джерел фінансування НАН України. Розглянута одна з можливих стратегічних моделей розвитку інститутів НАН України. Запропонована схема комерціалізації результатів наукових досліджень через створення інститутами spin-off-компаній. Акцентировано внимание на недостаточной диверсификации источников финансирования НАН Украины. Рассмотрена одна из возможных стратегических моделей развития институтов НАН Украины. Предложена схема коммерциализации результатов научных исследований через создание институтами spin-off-компаний. The attention is paid to the lack of diversification of funding sources of the National Academy of Sciences of Ukraine. One of the possible strategic models of the development of institutes of the National Academy of Sciences of Ukraine is considered. The scheme of commercialization of scientific researches’ results through the creation of spin-off companies by the institutes is proposed. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Наука та інновації Світ інновацій Про комерціалізацію результатів досліджень науковими інститутами України О коммерциализации результатов исследований научными институтами Украины On Commercialization of the Researches’ Results by Scientific Institutes of Ukraine Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Про комерціалізацію результатів досліджень науковими інститутами України
spellingShingle	Про комерціалізацію результатів досліджень науковими інститутами України Цибульов, П.М. Корсун, В.Ф. Світ інновацій
title_short	Про комерціалізацію результатів досліджень науковими інститутами України
title_full	Про комерціалізацію результатів досліджень науковими інститутами України
title_fullStr	Про комерціалізацію результатів досліджень науковими інститутами України
title_full_unstemmed	Про комерціалізацію результатів досліджень науковими інститутами України
title_sort	про комерціалізацію результатів досліджень науковими інститутами україни
author	Цибульов, П.М. Корсун, В.Ф.
author_facet	Цибульов, П.М. Корсун, В.Ф.
topic	Світ інновацій
topic_facet	Світ інновацій
publishDate	2011
language	Ukrainian
container_title	Наука та інновації
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
format	Article
title_alt	О коммерциализации результатов исследований научными институтами Украины On Commercialization of the Researches’ Results by Scientific Institutes of Ukraine
description	Акцентовано увагу на недостатній рівень диверсифікації джерел фінансування НАН України. Розглянута одна з можливих стратегічних моделей розвитку інститутів НАН України. Запропонована схема комерціалізації результатів наукових досліджень через створення інститутами spin-off-компаній. Акцентировано внимание на недостаточной диверсификации источников финансирования НАН Украины. Рассмотрена одна из возможных стратегических моделей развития институтов НАН Украины. Предложена схема коммерциализации результатов научных исследований через создание институтами spin-off-компаний. The attention is paid to the lack of diversification of funding sources of the National Academy of Sciences of Ukraine. One of the possible strategic models of the development of institutes of the National Academy of Sciences of Ukraine is considered. The scheme of commercialization of scientific researches’ results through the creation of spin-off companies by the institutes is proposed.
issn	1815-2066
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/115308
citation_txt	Про комерціалізацію результатів досліджень науковими інститутами України / П.М. Цибульов, В.Ф. Корсун // Наука та інновації. — 2011. — Т. 7, № 2. — С. 45-53. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT cibulʹovpm prokomercíalízacíûrezulʹtatívdoslídženʹnaukovimiínstitutamiukraíni AT korsunvf prokomercíalízacíûrezulʹtatívdoslídženʹnaukovimiínstitutamiukraíni AT cibulʹovpm okommercializaciirezulʹtatovissledovaniinaučnymiinstitutamiukrainy AT korsunvf okommercializaciirezulʹtatovissledovaniinaučnymiinstitutamiukrainy AT cibulʹovpm oncommercializationoftheresearchesresultsbyscientificinstitutesofukraine AT korsunvf oncommercializationoftheresearchesresultsbyscientificinstitutesofukraine
first_indexed	2025-11-27T03:07:07Z
last_indexed	2025-11-27T03:07:07Z
_version_	1850796040450473984
fulltext	45 Наука та інновації. 2011. Т. 7. № 2. С. 45—53. © П.М. ЦИБУЛЬОВ, В.Ф. КОРСУН, 2011 П.М. Цибульов 1, В.Ф. Корсун 2 1 Інститут інтелектуальної власності Національного університету «Одеська юридична академія» в м. Києві 2 Український науково-технологічний центр, Київ ПРО КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЮ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ НАУКОВИМИ ІНСТИТУТАМИ УКРАЇНИ Акцентовано увагу на недостатній рівень диверсифікації джерел фінансування НАН України. Розглянута одна з можливих стратегічних моделей розвитку інститутів НАН України. Запропонована схема комерціалізації результатів наукових досліджень через створення інститутами spin-off-компаній. К л ю ч о в і с л о в а: науковий інститут, результати наукових досліджень, комерціалізація, spin-off-компанія. Постановка проблеми. Інновації, що засно- вані на результатах наукових досліджень (РНД), є найбільш рентабельними (30—50, а іноді со- тні і тисячі відсотків прибутку) [1]. Часто вони приводять до радикальних змін у виробництві. Саме РНД визначають розвиток національних економік і лідерство держав. Але для того щоб вони стали рушійною силою економічного розвитку, їх необхідно тим чи іншим способом вводити в господарський (економічний) обо- рот, тобто комерціалізувати. Станом на 01.01.2009 року загальна чисель- ність працівників організацій, які виконували наукові та науково-технічні роботи в Україні, тобто виробляли РНД, становила 149,7 тисяч осіб, у тому числі 4454 докторів та 17 127 кан- дидатів наук [2]. Водночас обсяг інноваційної продукції, тобто виробленої переважно з вико- ристанням РНД, становив усього 5,9 % від за- гального обсягу промислової продукції [2]. Ці дані свідчать про вкрай незадовільний стан ко- мерціалізації РНД в Україні. Тобто існує про- блема підвищення ефективності комерціаліза- ції РНД, зокрема науковими організаціями. Останні дослідження показали, що ця про- блема є наслідком існування чисельних ба р’є- рів на шляху комерціалізації РНД в Україні [3—8]. У роботі [9] автори наводять рекомен- дації щодо подолання цих бар’єрів. Способи введення РНД до господарського обороту роз- глянуті в роботі [10]. Ґрунтовний аналіз інно- ваційної політики 39-и країн світу, у тому чис- лі пострадянських, наведено в роботі [11]. Цей аналіз показує, що: не існує універсальної моделі комерціаліза- ції РНД; в кожній країні визначена своя кінцева мета комерціалізації РНД. Так, у США — це ство- рення додаткових робочих місць. У Фінлян- дії — постійне поліпшення своїх технологій і системи освіти, щоб утримувати конкурен- тоспроможність країни на світовому ринку. В Японії комерціалізація РНД спрямована на принесення користі суспільству а також на виживання у науково-технічному конку- рентному середовищі у боротьбі з країнами, що швидко розвиваються, в першу чергу — з Китаєм та Кореєю; жодна з відомих моделей комерціалізації РНД без урахування політичного, економіч- 46 ISSN 1815-2066. Science and Innovation. T. 7, № 2, 2011 Світ інновацій ного, соціального і юридичного факторів в Україні не може бути використаною. Заслуговує на увагу досвід комерціалізації РНД університетами США шляхом створення нових компаній спеціально для комерціаліза- ції власних технологій. За такою схемою уні- верситети передають 40 % ліцензій на вико- ристання власних РНД. Ці компанії мають різні назви: spin-off, spin-out, start-up. Надалі ми будемо вживати термін spin-off. Метою цієї роботи є обґрунтування можли- вої моделі росту наукових інститутів, зокрема шляхом комерціалізації власних РНД на спе- ціально створених для цього spin-off-ком па ні ях. Правова та юридична основи РНД. З юри- дичної точки зору цінність представляють власне не РНД як такі, а права на ці результа- ти. Результати наукових досліджень є наслід- ком творчої діяльності людини і на цій підста- ві вони відносяться до класу об’єктів інтелек- туальної власності. Умовно останні можна по- ділити на дві групи. До першої групи віднося- ть ся об’єкти авторського права: наукові ста тті, дисертації, монографії, комп’ютерні програми, інформаційні бази даних, технологічні регла- менти тощо; до другої — об’єкти промислової власності: винаходи, корисні моделі, промис- лові зразки, сорти рослин, комерційні таємни- ці (ноу-хау), торговельні марки та інші. Об’єкти авторського права підпадають під пра вову охорону з моменту їх виникнення (оп- рилюднення) і не вимагають для свого захисту виконання будь-яких формальностей. На відмі- ну від них, набуття прав на об’єкти промислової власності пов’язане з досить скла дною, довго- тривалою і коштовною процедурою, що закінчу- ється отриманням правоохоронного до ку мен- та — патенту або свідоцтва. Наявність та кого до кумента суттєво збільшує цінність РНД, ос- кільки надає власнику права монополії на рин- ку. Таким чином, для підвищення цінності РНД, що представляють собою об’єк ти промислової власності, необхідно або отримати на нього правоохоронний документ, або охороняти його в режимі комерційної таємниці (ноу-хау). На кожний об’єкт інтелектуальної власнос- ті діють дві групи прав — немайнові і майнові. Для комерціалізації придатні тільки майнові права, до яких відносяться: право на викорис- тання об’єкта права інтелектуальної власності, виключне право дозволяти використовувати об’єкт права інтелектуальної власності, ви- ключне право перешкоджати неправомірному використанню об’єкта права інтелектуальної власності [10]. Об’єкти права інтелектуальної власності (а точніше — права на них) Законом [11] дорів- нюються до майна, і тому можуть оцінювати- ся, перетворюючись у товар, що можна прода- вати, купувати, здавати в оренду тощо. З бух- галтерської точки зору майнові права інте- лектуальної власності відносяться до групи нематеріальних активів (НМА), які в разі ви- конання умов Положення (стандарту) бухгал- терського обліку 8 «Нематеріальні активи» [12] зараховуються на баланс підприємства за первинною вартістю. Первинна вартість ство- реного НМА включає прямі витрати на оплату праці, прямі матеріальні витрати, інші витра- ти, безпосередньо пов’язані зі створенням цьо- го НМА та приведенням його до стану придат- ності для ви користання за призначенням [12, ст. 8]. По суті, це є собівартість РНД, що роз- цінюється як авансована вартість, тобто вар- тість, що повинна бути капіталізованою в ци- клі товар—гроші—товар [13, 14]. Таким чином, комерціалізація РНД полягає у введенні їх у господарський (економічний) оборот будь-яким способом [10]. Метою ко- мерціалізації є повернення витрат на створен- ня РНД і отримання прибутку. В цьому випад- ку з’являються фінанси на створення нових РНД та розвиток наукової організації. Якщо РНД не будуть визнані об’єктом права інтелек- туальної власності, то пов’язані з їх створен- ням витрати визнаються витратами того звіт- ного періоду, протягом якого вони були здій- снені без визнання таких витрат у майбутньо- му нематеріальним активом [12, 13, 15], тобто такі РНД замість користі приносять збиток, 47ISSN 1815-2066. Наука та інновації. T. 7, № 2, 2011 Світ інновацій оскільки ці витрати будуть опосередковано списані на собівартість іншої продукції. Якщо вузівський сектор науки має змогу комерціалізувати РНД через свою основну про- дукцію — випускників, які після закінчення вищого навчального закладу створюють нові робочі місця і через сплату податків поверта- ють до бюджету витрачені на наукові дослі- дження кошти, то в академічних інститутах основним продуктом діяльності є РНД, майже єдиний спосіб комерціалізації яких — вико- ристання їх у виробництві інноваційної про- дукції. Тому проблема комерціалізації РНД в академічних інститутах є більш гострою. ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ВИРІШЕННЯ Питання необхідності комерціалізації РНД, зокрема інститутами НАН України. Фінан- сування наукових та науково-технічних робіт в Україні станом на 01.01.2009 р. складало 8024,8 млн. грн. (100 %), у тому числі акаде- мічного сектора 2645,1 млн. грн. (33 %), вузів- ського — 561,9 млн. грн. (7 %). На фундамен- тальні дослідження припадало 22,6 %, а на прикладні — 18,1 % від загального обсягу фі- нансування. За рахунок державного бюджету фінансувалося 45,8 % наукових і науково- технічних робіт, або 0,41 % від ВВП [2]. З наведених статистичних даних можна зро- бити такі висновки: рівень наукових та науково-технічних ви- трат в Україні (0,41 % від ВВП) значно ниж- че, ніж у розвинених країнах (2,5—4,0 % від ВВП). Він нижче також в перерахунку на душу населення: 64,5 — Україна, 1350,8 — Швеція, 1220,8 — США, 1086,3 дол. США — Японія [2]; на прикладні дослідження в Україні припа- дає менше витрат (18,1 %), ніж на фунда- ментальні (22,6 %); на академічний сектор науки припадає 33 % від загального обсягу фінансування науки. Бюджет України залежить від об’єму ВВП, бюджет НАНУ — від бюджету України, а бю- джет академічного інституту — від бюджету НАНУ. Щоби спрогнозувати тенденції у фі нан- суванні інститутів НАНУ, послідовно розгля- немо динаміку ВВП, а також бюджетів Украї- ни і НАНУ. На рис 1 і 2 представлена динаміка ВВП і бюджету України у дол. США ( вимір у дола- рах дає більш об’єктивну картину порівняно з гривною, курс якої суттєво змінився у 2008 р.). Останні два роки спостерігається падіння ВВП (рис. 1), що обмежує можливості росту бю- джету України. Дійсно, протягом останніх чо- тирьох років не спостерігається збільшення бюд жету України (рис. 2) і тому немає підстав для очікування збільшення бюджету НАН Ук- раїни у найближчі роки. Розглянемо динаміку фінансування НАН Ук- раїни (рис. 3). І перші, і другі стовпчики на рис. 3 відобра- жають фінансування з бюджету України, яке Рис. 1. Динаміка ВВП України у доларах США за 2001— 2009 роки [18] Рис. 2. Динаміка бюджету України у доларах США [19] 48 ISSN 1815-2066. Science and Innovation. T. 7, № 2, 2011 Світ інновацій НАН України умовно поділяє на дві частини. Перша частина є прямим джерелом фінансу- вання інститутів НАН України. Фінансування з другої частини інститути виборюють на кон- курсних засадах. Третя частина (треті стовп- чики) — це позабюджетне фінансування, що інститути отримують в результаті різних кон- курсів, на договірних засадах з промисловістю, від продажу ліцензій на наукові розробки, оренди приміщень та наукового обладнання тощо. З рис. 3 видно, що частка фінансування НАН України з бюджету України збільшилася з 78,0 % у 2005 р. до 82,7% у 2009 р. Відповідно частка програмно-цільового і конкурсного фі- нансування зменшилася від 22,0 % у 2005 р. до 17,3 % у 2009 р. [20]. Якщо розглядати складові фінансування НАН України в грошових одиницях, то у 2009 р. во- ни були такими (див. рис. 4). З рис. 4 видно, що частка фінансування НАН України з бю- джету України у 2009 р. складала 83 % і тільки 17 % надходило з інших джерел. Це свідчить про низьку диверсифікацію джерел фінансу- вання НАН України, а також про не обхідність пошуку нових джерел її фінансування. Показовою є динаміка витрат НАН України (рис. 5). З рис. 5 видно, що доля заробітної пла- ти у структурі витрат збільшилася з 61,4 % у 2006 р. до 73,4 % у 2009 р. Водночас частка фі- нансування на придбання обладнання і прила- дів зменшилася від 8,5 % у 2006 р. до 2,2 % у 2009 р. Екстраполяція на 2010—11 рр. витрат лі- нійними трендами (рис. 5) показує, що у 2011 р. частка заробітної плати може досягти 78 %, а на обладнання і прилади зовсім не буде грошей. Така тенденція є вкрай небезпечною для НАН України, оскільки наукові дослідження (особли- во прикладні) не можуть виконуватися без су- часного наукового обладнання і приладів. Структура витрат НАН України за 2009 рік у гривнях і у відсотках показана на рис. 6. Аналізуючи дані рис. 1—6, приходимо до ви- сновку, що для збереження Національної ака- демії наук України у сучасному форматі і по- дальшого її розвитку, необхідно суттєво збіль- Рис. 3. Динаміка фінансування НАН України від 2005 до 2009 р., % [20] Рис. 4. Структура фінансування НАН України у 2009 ро- ці [20] Рис. 5. Динаміка і прогноз витрат НАН України [20] 49ISSN 1815-2066. Наука та інновації. T. 7, № 2, 2011 Світ інновацій шити обсяг позабюджетного фінансування. На нашу думку, одним з перспективних шля- хів до цього є комерціалізація інститутами НАН України власних РНД, зокрема через створені ними spin-off-компанії. Дослідження рівня самодостатності інститу- тів НАН України. В дослідженнях, що були здійснені у 2010 р., вивчався рівень самодостат- ності шести обраних інститутів НАНУ. Інститу- ти А, Б і В мали регулярні проекти з УНТЦ по програмі самодостатнього розвитку. Три інші ін- ститути — Г, Д і Є — приймали участь у програмі самодостатнього розвитку, але не отримували фінансування в рамках цієї програми. Дослідження здійснювалися групою експер- тів за десятьма показниками: 1) чисельність наукового персоналу; 2) структура фінансування; 3) створення spin-off-компаній; 4) патентування і ліцензування; 5) зв’язок з промисловістю; 6) організаційна структура в сфері трансфе- ру технологій; 7) інформаційні ресурси; 8) внутрішні документи, що регламентують діяльність у сфері комерціалізації результатів наукових досліджень; 9) технічна служба з питань трансферу і ко- мерціалізації технологій. 10) стратегічний план розвитку інституту. Експерти вивчали надану інститутами інфор- мацію з цих питань, буклети і WEB-сто рінки інститутів, заслуховували презентації керів- ників інститутів, а також брали інтерв’ю у про- відних науковців цих інститутів. Загальні висновки з цих досліджень: 1. Інститути А, Б, В, Є показали більш висо- кий рівень самодостатності, ніж інститути Г і Д, тому що в них: керівниками інститутів досягнуто розумін- ня необхідності комерціалізації РНД; створені структурні підрозділи з трансферу технологій, інноваційної діяльності та інте- лектуальної власності, діяльність яких спря- мована на комерціалізацію РНД; проведено навчання персоналу такого під роз- ділу методам комерціалізації РНД (інститут А); створена spin-off-компанія (інститут В) та проводиться робота щодо створення такої компанії (інститут А); проводяться перего- вори щодо створення спільного підприєм- ства в Норвегії (інститут Б); в основному розроблені внутрішні нормативні докумен- ти, що сприяють процесам створення, пра- вової охорони та комерціалізації РНД. 2. Інститути Г і Д показали більш низький рівень самодостатності порівняно з інститута- ми А, Б, В і Є, тому що: керівники цих інститутів не усвідомлюють безальтернативності комерціалізації РНД; в інститутах домінує переконання, що нау- ковці повинні займатися виробленням но- вих знань, а комерціалізацією РНД повинна перейматися держава; дехто з керівників не вірить у можливість створення інститутом spin-оff-компаній; спостерігається формальний підхід до ство- рення підрозділів з комерціалізації РНД (ін ститут Г), а в інституті Д у такому підроз- ділі працює всього дві особи — патентознав- ці за фахом. 3. Незважаючи на прогрес в інститутах А, Б, В і Є, в цілому рівень самодостатності до- сліджених інститутів не є високим, через те, що: Рис. 6. Структура витрат НАН України у 2009 р. [20] 50 ISSN 1815-2066. Science and Innovation. T. 7, № 2, 2011 Світ інновацій структурні підрозділи з трансферу техноло- гій у більшості інститутів створені формаль- но шляхом механічного об’єднання існую- чих відділів з патентно-ліцензійної роботи, науково-технічної інформації, виставкової та міжнародної діяльності тощо і тому вони не в змозі виконувати нові функції, необхід- ні для комерціалізації РНД; персонал таких підрозділів переважно має недостатньо знань, умінь і досвіду, які необ- хідні для створення spin-off-компаній, мар- кетингу, пошуку ліцензіатів тощо; серед більшості науковців і деяких керівни- ків інститутів панує думка, що інститути не повинні займатися комерціалізацією РНД; в більшості досліджених інститутів відсутні стратегічні плани їх розвитку. Одна з можливих стратегічних моделей роз- витку українських наукових інститутів. Схе- матично така модель зображена на рис. 7. Основна ідея цієї моделі полягає у диверси- фікації фінансових джерел та у збільшенні їх обсягу. Якщо припустити, що сьогодні інсти- тут фінансується, в середньому, на 75 % з бю- джету України (рис. 7), а на 25 % — з позабю- джетних джерел, то за 3—5 років повинна сут- тєво змінитися структура фінансування інсти- туту. Відносна частка фінансування з бюджету України зменшується до 50 %, при цьому у грошовому вимірі вона не повинна бути мен- шою, ніж сьогодні. Інші 50 % фінансування бу- дуть забезпечені з трьох джерел: платежі за виконані на замовлення РНД, у тому числі надходження від міжнародних грантів; платежі за ліцензійними договорами, або до- говорами відчуження прав на передання (по- ступку) майнових прав інтелектуальної влас- ності на РНД, що створені за власний кошт; платежі роялті за користування майновими правами інтелектуальної власності на РНД, що створені за власний кошт і передані в користу- вання на основі ліцензійного договору зі ство- реною за участю інституту spin-off-компанією. Перше і друге джерела позабюджетного фі- нансування вже використовуються багатьма інститутами і проблема полягає у збільшенні їх обсягу. Відносно новим є третє джерело, що ви- магає створення інститутом spin-оff-ком паній. Для того щоб реалізувати цю модель, необ- хідно зробити принаймні три кроки: усвідомити необхідність змін; визначитися з напрямом руху; зробити конкретні кроки для досягнення мети. За останні два десятиліття в Україні суттєво змінилося оточуюче науку середовище. З лан- aa a a aaaa a aa a aaaa a aa a aaaa a aa a a a aa aa a aaaa a aa aaaa a aa a aaaa a aa aaaa a aa a aaaa a aa aaaa a aa a a aa aa a aa aa aaaaaaa aaaaaaa aaaaaaa aaaaaaa aaaaaaa aaaaaaa aaaaaaa �� Рис. 7. Модель комерціалізації РНД інститутами НАН України 51ISSN 1815-2066. Наука та інновації. T. 7, № 2, 2011 Світ інновацій цюга науковий інститут—науково-дослідний інститут—промислове підприємство фактич- но випав важливий для комерціалізації РНД елемент — науково-дослідний інститут, голо- вним завданням якого було доведення РНД до промислової технології. Більшість промисло- вих підприємств змінили державну форму влас- ності на приватну. З розпадом Радянського Союзу у кілька разів скоротився ринок для ук- раїнських РНД. До критичної межі скороти- лося фінансування НАН України (див. рис. 5). Ці зміни вимагають адекватних кроків з боку НАН України і, в першу чергу, розуміння не- обхідності змін. Щодо напряму руху, то ним може бути ко- мерціалізація РНД. Першими кроками у цьому напрямі можуть бути: створення в кожному інституті на сучас- ній функціональній основі структурних під- розділів, спрямованих на комерціалізацію РНД; навчання персоналу таких підрозділів пи- танням технології комерціалізації РНД; заснування інститутами spin-off-компаній для доведення РНД до технологій та вироб- ництва на їх основі інноваційної продукції. Виходячи з досвіду університетів США, мож- на рекомендувати такий фаховий склад струк- турних підрозділів: керівник підрозділу — ме- неджер з трансферу технологій; менеджер з до с лідження ринку; IT-менеджер та веб-диз ай- нер; менеджер з патентування; менеджер з лі- цензування; менеджер з розвитку міжнарод- них відносин; spin-off- менеджер; спеціаліст по зв’язках з громадськістю та ЗМІ (створення електронної газети та брошур з описом техно- логій); юрист; асистент керівника . Звичайно, штатний розклад підрозділу як за чисельністю, так і за фаховим складом персо- налу в кожному інституті має бути свій. Мож- ливо, слід починати з одного-двох фахівців, які здатні виконувати всі визначені функції. Схема комерціалізації РНД через spin-off- компанію, створену за участю інституту. За цією схемою (рис. 8) інститут самостійно або із за лу- чен ням партнера — інноваційної компанії, що спеціалізується у наданні послуг з інноваційного менеджменту — засновують spin-off-компанію. Організаційно-правовою формою такої ком- панії може бути господарське товариство (на- приклад, товариство з обмеженою відповіда- льністю (ТОВ) [21, 12]). За законом господар- ським товариством визнається таке підприєм- ство, яке створене на засадах угоди між юри- дичними особами і громадянами [21, ст. 1]. Підприємство у форматі ТОВ може бути ство- рене навіть однією особою, яка є його єдиним учасником [21, ст. 3]. Однією з умов створення господарського то- вариства є формування його учасниками ста- тутного (складеного) капіталу товариства [20], розмір якого станом на 01.01.2011 р. складає 941 грн. [21, ст. 52]. Закон дозволяє вносити до статутного капіталу відчужувані права, що ма- ють грошову оцінку [21, ст. 13]. Це означає, що такими правами визнаються майнові права ін- телектуальної власності на РНД. Таким чи- ном, відсутні як юридичні, так і економічні ба- р’єри щодо заснування spin-off-компаній (ТОВ) науковими інститутами. Найскладнішим у цій схемі є отримання ін- вестицій для spin-off-компанії, оскільки цю ін- вестицію необхідно буде повернути. Тому спо- чатку доцільно зосередити зусилля на РНД, що для своєї комерціалізації потребують міні- Рис. 8. Схема комерціалізації РНД через spin-off-ком- панію 52 ISSN 1815-2066. Science and Innovation. T. 7, № 2, 2011 Світ інновацій мальної інвестиції, тобто не вимагають розро- блення та закупівлю коштовного обладнання, значних капітальних витрат тощо. Україна вже має досвід створення spin-off- компаній для комерціалізації отриманих ін- ститутами РНД. Але найчастіше вони створю- ються не інститутами, а найбільш активними науковцями. Тому при заснуванні spin-off- компаній слід подбати про те, щоб правова сторона була прозорою і взаємовигідною для її засновників. Інвестиційна компанія (рис. 3) знає підпри- ємства, що зацікавлені в новій технології чи в новій продукції, які розробляє spin-off-ком па- нія. Вона також знає, де знайти інвестора, або сама може надати інвестицію. Spin-off-ком па- нія розробляє нову технологію та/або освоює виробництво нової продукції, базуючись на РНД інституту. Промислове підприємство ку- пує у spin-off-компанії технологію або продук- цію. Як варіант, spin-off-компанія сама продає на ринку свою продукцію. Отриманий spin-off- компанією прибуток розподіляється за такою схемою: інститут отримує платежі роялті; ін- новаційна компанія — платіж за надання по- слуг з інноваційного менеджменту; інвестор — платіж у розмірі інвестиції та плату за корис- тування його капіталом. ВИСНОВКИ 1. В Україні виробляється надзвичайно ма- лий відсоток інноваційної продукції (5,9 %), що свідчить про вкрай низьку ефективність комерціалізації результатів наукових дослі- джень. 2. Найбільший науковий потенціал для ви- робництва наукових продуктів зосереджений у Національній академії наук України (понад 25 000 фахівців, що виконують наукові і нау- ково-технічні роботи, з них понад 2500 докто- рів і біля 8000 кандидатів наук). Водночас низька диверсифікація фінансування Акаде- мії (83 % з бюджету України) та недостатній для розвитку Академії обсяг бюджету вимага- ють пошуку нових джерел фінансування. 3. Однією з можливих стратегічних моде- лей, яка може ініціювати розвиток інститутів НАН України та збільшення обсягу виробни- цтва інноваційної продукції в країні, може ста- ти комерціалізація результатів наукових до- сліджень, зокрема шляхом створення ними spin-off- компаній. ЛІТЕРАТУРА 1. Инноватика / Б.В. Гринев, В.А. Гусев. — Харьков: «Ин- ститут монокристаллов», 2004. — 452 с. 2. Наукова та інноваційна діяльність в Україні / Статис- тичний збірник. — К.: Державний комітет статисти- ки України, 2009. — 365 с. 3. Цибульов П.М., Корсун В.Ф. Бар’єри на шляху комер- ціалізації результатів наукових досліджень в Украї- ні // Наука та інновації. — 2009. — № 6. — С. 87—96. 4. Попович З.А. Противоречия коммерциализации на- уч ных исследований и роль государственных на уч- ных учреждений: мировой опыт и уроки для Украи- ны / Сучасна наука та технології: від фундамента ль них досліджень до комерціалізації результатів НДДКР // Матеріали міжнародної науково-практичної конфе- ренції, Київ, 2010 р. — К.: Фенікс, 2010. — С. 69—70. 5. Махновський Д.С. Правовий режим та проблеми ко- мерціалізації об’єктів права інтелектуальної влас- ності, що створюються за договорами на виконання НДДКР за рахунок бюджетних коштів / Сучасна на- ука та технології: від фундаментальних досліджень до комерціалізації результатів НДДКР // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, Київ, 2010 р. — К.: Фенікс, 2010. — С. 47—48. 6. Попович А.С. Бюрократическая трансформация идеи конкурсного финансирования научных исследований и разработок как фактор торможения инновацион- ного развития / Сучасна наука та технології: від фун- даментальних досліджень до комерціалізації резуль- татів НДДКР // Матеріали міжнародної нау ко во- прак тичної конференції, Київ, 2010 р. — К.: Фенікс, 2010. — С. 69—70. 7. Соловйов В.П., Редькін В.В. Дослідження факторів пе- решкод при впровадженні інновацій / Сучасна наука та технології: від фундаментальних досліджень до ко мер- ціалізації результатів НДДКР // Матеріали між на род- ної науково-практичної конференції, Київ, 2010 р. — К.: Фенікс, 2010. — С. 16—17. 8. Пугач С., Гусейнов Р., Добровченко А. Что сдерживает раз- витие и внедрение инноваций: недостаточное финанси- рование или ментальный фактор? / Проблеми та пер- спективи розвитку інноваційної діяльності в Україні: Матеріали ІІІ Міжнар. Бізнес-форуму. Київ, 2010 р. — К.: Київ. Нац. торг.-екон. ун-т, 2010. — С. 120—122. 53ISSN 1815-2066. Наука та інновації. T. 7, № 2, 2011 Світ інновацій 9. Цибульов П.М., Корсун В.Ф. Рекомендації щодо подо- лання бар’єрів ,що існують на шляху комерціалізації результатів наукових досліджень в Україні / Теоре- тичні та прикладні аспекти економіки та інтелекту- альної власності. — Зб-к наукових праць. — Маріу- поль: ПДТУ, 2010. — С. 154—161. 10. Цибульов П.М. Введення результатів інтелектуаль- ної власності до господарського обороту / Сучасна на- ука та технології: від фундаментальних досліджень до ко мерціалізації результатів НДДКР // Матеріа- ли між на родної науково-практичної конференції, Ки- їв, 2010 р. — К.: Фенікс, 2008. — С. 33—40. 11. Інноваційна політика зарубіжних країн: концепції, стратегії, пріоритети / В сб. Стратегія інноваційного розвитку України на 2010—2020 роки в умовах глоба- лізації викликів: Матеріали Парламентських слухань у Верховній Раді України 17 червня 2009 р. — К.: Парламентське видавництво, 2009. — С. 335—520. 12. Цивільний кодекс України від 16.03.2003 №435-ІV. 13. Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 №2658-ІІІ. 14. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Не- матеріальні активи». Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 р. за №750/4043. 15. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку не- матеріальних активів // За ред. О.Б. Бутніка-Сі ве р- сь кого: Кол. авторів: Ю.Л.Борейко, В.Л.Клявлін та ін.: Наук.-практ. вид. — К.: Видавничий дім «Ін Юре», 2000. — 348 с. 16. Бутнік—Сіверський О.Б. Економіка інтелектуальної власності. — К.: Ін-т. інтел. власн. і права, 2004. — 296 с. 17. Закон України «Про оподаткування прибутку підп- ри ємств і організацій» від 21.02.1992 р. №2146. 18. http://www.bank/gov.ua/macro/index.htm. 19. http://zakon1.rada.gov.ua. 20. Національна академія наук України. Короткий річ- ний звіт за 2009 рік. — К.: Видавництво «Марат», 2010. — 33 с. 21. Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 №1576-ХІІ. П.Н. Цибулев, В.Ф. Корсун О КОММЕРЦИАЛИЗАЦИИ РЕЗУЛЬТАТОВ ИССЛЕДОВАНИЙ НАУЧНЫМИ ИНСТИТУТАМИ УКРАИНЫ Акцентировано внимание на недостаточной диверси- фикации источников финансирования НАН Украины. Рассмотрена одна из возможных стратегических моде- лей развития институтов НАН Украины. Предложена схема коммерциализации результатов научных исследо- ваний через создание институтами spin-off-компаний. Ключевые слова: научный институт, результаты на- учных исследований, коммерциализация, spin-off-ком- панія. P.N. Tsybulov, V.F. Korsun ON COMMERCIALIZATION OF THE RESEARCHES’ RESULTS BY SCIENTIFIC INSTITUTES OF UKRAINE The attention is paid to the lack of diversification of fund- ing sources of the National Academy of Sciences of Ukraine. One of the possible strategic models of the development of institutes of the National Academy of Sciences of Ukraine is considered. The scheme of commercialization of scientific researches’ results through the creation of spin-off compa- nies by the institutes is proposed. Key words: scientific institute, scientific researches’ re- sults, commercialization, spin-off company. Надійшла до редакції 10.02.11

Про комерціалізацію результатів досліджень науковими інститутами України

Institution

Ähnliche Einträge