Развитие трещин в ферритной стали при облучении водородной плазмой

Исследовано влияние исходного состояния ферритно-мартенситной стали ЭП-450 на возникновение и развитие трещин при воздействии водородной плазмы тлеющего разряда. Сталь ЭП-450 исследована в четырех исходных состояниях: после холодной прокатки и последующих (стабилизирующего или рекристаллизацио...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Вопросы атомной науки и техники
Дата:2016
Автори: Толстолуцкая, Г.Д., Никитин, А.В., Ружицкий, В.В., Рыбальченко, Н.Д., Василенко, Р.Л., Короткова, И.М.
Формат: Стаття
Мова:Russian
Опубліковано: Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут» НАН України 2016
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/115331
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Развитие трещин в ферритной стали при облучении водородной плазмой / Г.Д. Толстолуцкая, А.В. Никитин, В.В. Ружицкий, Н.Д. Рыбальченко, Р.Л. Василенко, И.М. Короткова // Вопросы атомной науки и техники. — 2016. — № 2. — С. 25-32. — Бібліогр.: 19 назв. — рос.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Исследовано влияние исходного состояния ферритно-мартенситной стали ЭП-450 на возникновение и развитие трещин при воздействии водородной плазмы тлеющего разряда. Сталь ЭП-450 исследована в четырех исходных состояниях: после холодной прокатки и последующих (стабилизирующего или рекристаллизационного) отжигов, после традиционной термообработки (ТТО) и после деформации холодной прокаткой на 95%. Максимальная доза облучения образцов составила 2·10²⁵ Н₂⁺/м² . Показано, что наибольшее изменение морфологии поверхности и развитие трещин происходят в деформированных на 95% образцах, наименьшее – в образцах с ТТО. Проанализированы особенности развития трещин в стали ЭП-450. Досліджено вплив вихідного стану феритно-мартенситної сталі ЕП-450 на виникнення і розвиток тріщин під впливом водневої плазми тліючого розряду. Сталь ЕП-450 досліджена в чотирьох вихідних станах: після холодної прокатки і наступних (стабілізуючого або рекристалізаційного) відпалів, після традиційної термообробки (ТТО) і після деформації холодною прокаткою на 95%. Максимальна доза опромінення зразків становила 2·10²⁵ Н₂⁺/м². Показано, що найбільша зміна морфології поверхні і розвиток тріщин відбуваються в деформованих на 95% зразках, найменша  в зразках з ТТО. Проаналізовано особливості розвитку тріщин у сталі ЕП-450. The effect of EP-450 ferritic-martensitic steel initial state on the origin and development of cracks when exposed to hydrogen glow discharge plasma studied. Steel EP-450 was studied in four initial states: after the cold rolling and subsequent stabilizing or recrystallization annealing, in state after conventional heat treatment (CHT) and after deformation by cold rolling of 95%. Maximum dose irradiation of samples was 2·10²⁵ Н₂⁺/м². It is shown that the greatest change in the surface morphology and development of cracks occur in specimens deformed on 95%, the smallest - in samples that have passed CHT. The cracks development features in EP-450 steel are analyzed.
ISSN:1562-6016